Journal articles on the topic 'Бюджетування як технологія управління'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Бюджетування як технологія управління.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Бюджетування як технологія управління.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Чумак, О. В., and О. І. Дацій. "ОРГАНІЗАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ БЮДЖЕТУВАННЯ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, no. 2 (61) (September 30, 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/61-9.
Full textAbstract:
У статті охарактеризовано поняття «бюджет» і «бюджетування», надано авторське трактування поняття «бюджетування». Державним підприємствам рекомендовано здійснювати бюджетування в рамках фінансового планування. Обґрунтовано організацію бюджетування на підприємстві через розроблення нормативних регламентів (запропоновано проєкт архітектури документа Положення про бюджетування), побудову моделі бюджетування та опис базових процедур такої технології. Для реалізації технології бюджетування окреслено підготовку базової структури бюджетів, представлено послідовність формування функціональних бюджетів підприємства та визначено проєкції бюджетної структури. Державним підприємствам рекомендовано здійснювати бюджетування та фінансове планування як взаємоузгоджені процеси в рамках стратегічного управління.
2
Kalchenko, Olga, and Yana Odnolko. "БЮДЖЕТУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 1(17) (2019): 228–34. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-228-234.
Full textAbstract:
Новітні умови господарювання зумовлюють посилення ролі бюджетування та висувають якісно нові вимоги до його практичного застосування на вітчизняних підприємствах, що потребує розвитку теоретичних засад щодо сутнісного розуміння системи бюджетування. З метою систематизації та поглиблення наукових знань за цією проблемою в статті сформульовано зміст поняття «бюджетування», визначено його роль у системі фінансового управління. На основі досліджень та узагальнень праць закордонних та вітчизняних учених сформульовано об’єкт, предмет, цілі та завдання бюджетування, а також його функції з метою формування цілісного уявлення про нього як економічну категорію, обґрунтовано переваги його впровадження для сучасних підприємств.
3
Гурієвська, В. "Коучинг як прикладна технологія державного управління." Вісник Національної академії державного управління при Президентові України, no. 1 (2011): 32–39.
Find full text
4
Stakhiv, О. A., and T. L. Adamchuk. "ЕКОНОМІЧНЕ УПРАВЛІННЯ СУБ’ЄКТАМИ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 94 (June 25, 2021): 212. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202119.
Full textAbstract:
Основою забезпечення стійкого функціонування туристичних підприємств та їх здатності до розвитку є забезпечення належного рівня конкурентоспроможності, прибутковості та платоспроможності. Ці параметри залежать від ефективності управління ними як на рівні підприємства в цілому, так і від взаємоузгодженості дій усіх підрозділів та фахівців підприємства. Практичне розв’язання цього завдання має забезпечуватися формуванням системи економічного управління підприємством. Необхідність і доцільність використання бюджетування як основи оперативного планування діяльності підтверджена багаторічним досвідом роботи підприємств різних країн.
5
Любунь, О. "Планування та бюджетування як універсальні інструменти управління банківською установою." Банківська справа, no. 5 (2007): 27–30.
Find full text
6
Безверхий, К. "Бюджетування як дієвий інструмент управління непрямими витратами промислових підприємств." Бухгалтерський облік і аудит, no. 4 (2011): 31–47.
Find full text
7
Гомонай, І. В. "Бюджетування як інструмент управління підприємством в сучасних ринкових умовах." Науковий вісник Мукачівського державного університету, no. 7 (2) (2009): 128–35.
Find full text
8
Касич, А. О. "Програмно-цільове бюджетування як інструмент управління сталим розвитком господарства." Бізнес Інформ, no. 9 (2015): 276–81.
Find full text
9
Бурдик, О. Ю. "БЮДЖЕТУВАННЯ В УПРАВЛІННІ ФІНАНСОВИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 61 (December 22, 2020): 107–11. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-16.
Full textAbstract:
У статті описано основні принципи бюджетування, необхідні для управління фінансовими результатами автотранспортних підприємств, а також розкрито основні проблеми побудови бюджетів. Встановлено, що головною проблемою автотранспортних підприємств, які здійснюють міські пасажирські перевезення, є збиткова динаміка результатів їхньої діяльності. Врахування цієї тенденції під час побудови бюджетної системи є необхідним для виявлення причин утворення негативного фінансового результату діяльності та своєчасного вжиття заходів з усунення факторів, які його спричиняють. Також виявлено, що на автотранспортних підприємствах складають, як правило, лише фінансовий план, без застосування ефективної системи бюджетування. Надано характеристику структури фінансового плану та операційного бюджету автотранспортного підприємства. Розглянуто відмінності бюджетування та фінансового плану. Метою статті є розробка та надання рекомендацій з побудови сучасної системи бюджетування для покращення ефективного управління фінансовими ресурсами і показниками автотранспортного підприємства. Це зумовлено тим, що автотранспортні підприємства комунальної форми власності мають ряд особливостей, від яких залежить процес бюджетування, особливо в частині методики розрахунку витрат підприємства і тарифів за проїзд. Оскільки у комунальному підприємстві тариф на перевезення пасажирів залежить не лише від собівартості перевезень, але й від корегування його органами місцевого самоврядування, це призводить до встановлення тарифів, нижчих за фактичну собівартість перевезень. Виявлено залежність діяльності таких підприємств від кількості асигнувань, отриманих з місцевого бюджету згідно з кошторисними призначеннями, що унеможливлює формування реального тарифу з використанням системи бюджетування. Відповідно до здійснених досліджень зроблено висновок, що головним завданням створення бюджетів автотранспортного підприємства задля управління фінансовими результатами є формування бюджетів доходів та бюджетів витрат. Для кращої координації цих бюджетів необхідно створити центри відповідальності за даними напрямками для оцінки діяльності центрів доходів та центрів витрат, щоб краще можна було прогнозувати доходи та витрати автотранспортного підприємства. Важливого значення набула оцінка рентабельності маршрутів з метою перегляду транспортної сітки, проведення контролю та аналізу виконання бюджетів, прогнозування ризиків та виявлення шляхів їх запобігання, порівняння фактичних фінансових результатів із плановими. Все це дасть можливість розрахувати стратегію рентабельності перевезень як основного чинника формування позитивного фінансового результату.
10
Лікарчук, Наталія Василівна. "ВИКРИВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ВПЛИВУ НА СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ." Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, no. 6 (December 11, 2020): 216–25. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.6.2020.218792.
Full text
11
Крикун, В. А. "Брендинг як соціальна технологія управління в міжнародному бізнесі." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Спец. випуск (2016): 113–22.
Find full text
12
Мамонтова, Е. В. "Політичний брендінг як технологія соціального управління: український досвід." Університетські наукові записки Хмельницького університету управління та права. Право. Економіка. Управління, Вип. 1 (2007): 240–45.
Find full text
13
Dreshpak, Valeriy, and Oleksandr Tytarenko. "Технологія блокчейн як фактор нової інформаційної культури публічного управління." Theory and Practice of Public Administration 1, no. 64 (July 10, 2019): 8–16. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.01.01.
Full textAbstract:
Обґрунтовано розуміння технології блокчейн як фактора формування нової інформаційної культури в системі публічного управління в умовах динамічного інформаційно-технологічного прогресу. Проаналізовано напрями потенційних змін, пов’язаних з упровадженням технології блокчейн у публічному управлінні. Виокремлено риси нової інформаційної культури публічного управління, що можуть сформуватися внаслідок такого упровадження. Показано, що відповідна технологічна зміна зумовить трансформацію не лише усталених принципів і механізмів інформаційної діяльності в публічному управлінні, але і розуміння та сприйняття їх.
14
Данильченко, О. "Успіх залежить від своєчасних рішень. Бюджетування як етап управління проектом." Консалтинг в Україні, no. 8/9 (2007): 34–36.
Find full text
15
Данильченко, О. "Успіх залежить від своєчасних рішень. Бюджетування як етап управління проектом." Консалтинг в Україні, no. 8/9 (2007): 34–36.
Find full text
16
Котова, С. О. "Бюджетування як один з інструментів підвищення якості управління сільськогосподарським підприємством." Актуальні проблеми економіки, no. 11 (2006): 152–58.
Find full text
17
Yukhymenko, Ihor Ihorovych. "ІДЕОЛОГІЗАЦІЯ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ПІВНІЧНОЇ КОРЕЇ." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, no. 2 (January 17, 2022): 145–53. http://dx.doi.org/10.15421/352135.
Full textAbstract:
Дослідження присвячено розгляду ідеологізації як засобу зовнішньої політики Північної Кореї. Методологічною призмою дослідження слугує технологічний підхід. Автор доводить, що ідеологізація в Північній Кореї відіграє фундаментальну роль, визначаючи культуру, пропаганду, політику, суспільну свідомість та поведінку північних корейців. Технологія ідеологізації слугує матрицею для здійснення інших технологій зовнішньої політики КНДР, включаючи в себе керівні принципи, інтереси та цінності, практична реалізація яких на міжнародній арені покладається на інші технології. За рахунок використання технології ідеологізації реалізується духовне та ідейно-ціннісне управління зовнішньополітичними кадрами Північної Кореї, визначаються та реалізуються стратегічні напрями політики КНДР на міжнародній арені. Технологія ідеологізації включає до себе такі механізми, як чучхе та сонгун. Чучхе стверджує опору на власні сили, а сонгун – визначальну роль армії в функціонуванні держави. Архітектоніку технології ідеологізації багато в чому визначають принципи партизанської свідомості, до яких належать особлива увага до військового блоку та проблем безпеки, непримиренність по відношенню до зрадників, культ внутрішньої єдності та зневага до формальних бюрократичних ритуалів, оцінка людини за особистими якостями, орієнтація на власні сили та максимальне використання місцевих ресурсів, консервація традиційних моделей управління, неприйняття чужого впливу, виховання невисокої планки потреб та звички задовольнятися малим. Технологія ідеологізації як фундаментальний інструмент зовнішньої політики Північної Кореї включає розвиток ядерного арсеналу як передумови створення системи миру та безпеки. Це передбачається таким механізмом технології ідеологізації як пенчжин. Пенчжин є паралельною стратегією КНДР, що передбачає економічне зростання з одночасним нарощуванням ядерної зброї.
18
Вєдєніна, Ю. Ю., Л. М. Сакун, Л. В. Різніченко, and М. П. Коваленко. "Командний та індивідуальний коучинг як технологія стратегічного управління організацією." Економіка і організація управління, no. 3 (2020): 41–54. http://dx.doi.org/10.31558/2307-2318.2020.3.4.
Full text
19
Агарков, О. "Соціально-політичний маркетинг як технологія оптимізації діяльності органів державного управління." Освіта регіону, no. 3 (2011): 59–63.
Find full text
20
Андрієнко, Антон, and Тетяна Маматова. "ТЕХНОЛОГІЯ БЛОКЧЕЙН ЯК ДРАЙВЕР РОЗВИТКУ КОНЦЕПЦІЇ РОЗУМНОГО МІСТА." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 2-3 (April 7, 2021): 101–6. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.018.
Full textAbstract:
У статті розглянуто підхід до застосування технології блокчейн в управлінні розвитком міста в межах концепції «розумне місто». Зазначено, що концепція охоплює ряд питань модернізації ключових аспектів розвитку міста, починаючи з базового інфраструктурного рівня (комунальна інфраструктура, міські дороги і транспорт, міське будівництво) і завершуючи надбудовами (державно-приватне партнерство, якісні публічні послуги, соціально відповідальний бізнес, циркулярна економіка та свідома громада). Доведено, що все це у сукупності дозволяє вибудовувати механізми взаємопроникнення технологій у всі сфери «розумного» управління процесами розвитку міського середовища для кращого задоволення потреб громадян у якісному, безпечному та продуктивному просторі для життя та професійної діяльності. Дієвим рішенням такого взаємопроникнення визначено технологію блокчейн, яка розглядається як певний еволюційний вибір управлінської системи, що здатен надати містам можливість подолати численні проблеми, що стосуються інтегрованості елементів інфраструктури, поліпшення технологічного, соціального та фінансового середовища.
21
Г. В., СНОПЕНКО. "WELL-BEING−ЯК АДАПТАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В ПЕРІОД КРИЗОВИХ ЯВИЩ." Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 91, no. 2 (January 20, 2022): 124–33. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2021.91-2-15.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано вплив розвитку технологій на добробут персоналу підприємств і визначено, що розмиті межі між роботою та домашнім офісом збільшують кількість стресу і призводять до вигорання співробітників. Розглянуто сутність «well-being» технології як одного із методів профілактики синдрому професійного вигорання. Визначено найбільш поширені програми забезпечення добробуту персоналу і запропоновано при формуванні моделі управління персоналом використовувати модель PERLA.
22
Perevozova, Iryna, Oleh Dzoba, Svetlana Minakova, Svіtlana Bondarenko, and Oksana Vasylyk. "Управління оборотними активами промислових підприємств в контексті реалізації маркетингової стратегії." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 1 (February 28, 2021): 237–58. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.21.
Full textAbstract:
В умовах глобальної фінансово-економічної кризи, при падінні обсягів продажів і прибутковості підприємства, маркетинговий підхід в управлінні, як стратегічний інструмент, стає особливо актуальним. Метою статті є дослідження основних підходів поліпшення управління оборотними активами промислових підприємств в контексті реалізації маркетингової стратегії. На основі аналізу фінансового стану підприємства виділено основні проблемні аспекти управління оборотними активами промислових підприємств. В ході дослідження виділено сучасні підходи та запропоновано основні напрямки поліпшення управління оборотними активами промислових підприємств для реалізації маркетингової стратегії. Доведено, що особливої уваги потребує політика підприємства щодо управління операційними та фінансовими ризиками, спрямована на їх мінімізацію. Для промислового підприємства вкрай важливо мати можливість формувати необхідні запаси матеріальних ресурсів, які потім використовуються у процесах виробництва і надання послуг. В якості інструментів поліпшення управління оборотними активами підприємства пропонується впроваджувати планування та бюджетування грошових потоків, використовувати для цих цілей платіжний календар, що дозволить контролювати ліквідність підприємства.
23
Гнатюк, Сергій, Наталія Скибун, Євген Живило, and Сергій Волошко. "Електронні комунікації як важливий елемент сталого функціонування критичної інфраструктури." Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, no. 3 (December 17, 2021): 105–10. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-105-110.
Full textAbstract:
Вивчення ролі електронної мережі Інтернет допускає величезну різноманітність дослідницьких підходів: вона може розглядатися як інформаційна технологія, як психосоціологічний феномен, як спільнота, як фольклор, як універсальна база даних і т.д. З точки зору комунікативних цілей спілкування за допомогою Інтернету має все те різноманіття, яке притаманне іншим різновидам комунікації, - це видно неозброєним оком при першому ж зверненні до змісту електронних повідомлень. В рамках вказаного дослідження було розглянуто електронні комунікації в контексті важливого елементу сталого та безпечного функціонування критичної інфраструктури в Україні. Було відзначено, що електронні комунікації разом із інформаційною інфраструктурою виступають, в сучасних умовах, основою інформаційно-комунікаційних систем управління об’єктів інформаційної критичної та критичної інфраструктур. Рівень впливу електронних комунікацій на стале та безпечне функціонування об’єктів критичної інфраструктури зростає разом із подальшою цифровізацією комунікацій та процесів, запровадження автоматичних та автоматизованих систем управління, використання елементів штучного інтелекту та Інтернету речей.
24
Nalivaiko, Andrey, and Andrey Polyaev. "Підходи щодо розроблення функціональної моделі оборонного менеджменту." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 3 (June 8, 2021): 20–29. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.2.
Full textAbstract:
У статті на основі аналізу теоретичних та методологічних основ оборонного менеджменту, як складової державного управління; зарубіжного досвіду застосування оборонного менеджменту, а також сучасних бізнес-практик: висвітлено генезис його нормативно-правового закріплення та впровадження у діяльність вітчизняного оборонного відомства; обґрунтоване і запропоноване нове термінологічне тлумачення основних понять державного та оборонного менеджменту; сформовані підходи щодо розроблення функціональної моделі оборонного менеджменту та запровадження її в Міністерства оборони України, Збройних Сил України та інших складових сил оборони.
Впровадження оборонного менеджменту і, зокрема, його функціональної моделі забезпечить створення ефективного механізму досягнення спільних цілей військової політики, а також інтеграцію та формування ефективного оборонного планування, управління та бюджетування.
Це сприятиме ефективному використанню обмежених ресурсів (матеріальних і нематеріальних), збалансуванню бюджетних видатків на розвиток та утримання сил оборони і формування реалістичних бюджетів, як в МО України, так і в інших складових сил оборони.
25
Журавель, В. І., А. С. Котуза, В. В. Журавель, Д. С. Борковський, and С. Р. Палій. "ХОЛАКРАТІЯ В МЕДИЧНІЙ ГАЛУЗІ ЯК ДЕМОКРАТИЧНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ: СУТНІСТЬ, ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ." НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ 4, no. 1 (July 24, 2020): 5–13. http://dx.doi.org/10.33247/2312-1025.4(1).2020.01.
Full textAbstract:
Резюме. У статті розглядаються суть, особливості, переваги і недоліки холакратичної системи управління і її перспективи для теорії та практики щодо медичної галузі. Відображено ключові аспекти цієї моделі управління.Методи дослідження. При аналізі та оцінці можливості впровадження в медичній сфері сучасних систем управління використовувався метод емпіричного аналізу. Вказівку на припущення, відображення положень, гіпотез, формування результатів і висновків здійснено за допомогою методів логічного аналізу та узагальнення. Обґрунтування положень щодо розвитку системи управління виконано на основі теорії соціальних змін.Результати. Холакратія – це соціальна технологія або система організації управління, в якій функції управлінських структур (влади, органів управління, посадових осіб) у прийнятті рішень розподілені відповідно до методу соціократії кругової структури між командами-колами (зовнішніми і внутрішніми) як автономними і самодостатніми (але не самовладними) одиницями. В організації холакратичної моделі управління задіяні більш ефективні принципи (гармонізація інтересів у процесі прийняття рішень, а не більшість голосів; прийняття рішень після обговорення людьми, які знають один одного) і методи роботи системи.Висновки. Перехід системи медичної допомоги населенню, її підсистем на холакратичну систему управління безпосередньо або її гібридну модифікацію (холакратія + соціократія + ?) залежно від характеру ситуації або виду управління не є панацеєю, але є еволюційним етапом розвитку управлінської думки і практики у цій сфері, які допоможуть розв’язати недоліки проблемної ієрархії і відсутності ефективної системи управління на принципах сучасного менеджменту
26
Ратушна, Т. О. "Фейки як маніпулятивна технологія формування громадської думки." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 29 (July 6, 2021): 71–76. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i29.963.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості сучасного інформаційного простору, в якому з появою нових медіа й каналів комунікації відбулись значні трансформації. Особливим чинником цих змін стали соціальні мережі, що прийшли на зміну традиційним медіа (газетам, журналам і телебаченню). Соціальні мережі дозволяють користувачам не тільки споживати інформацію, а й висловлювати свою думку, самостійно створювати й поширювати повідомлення. Значення соціальних мереж в поширенні інформації та формуванні громадської думки постійно зростає, значна частина населення віддає перевагу саме цьому каналу інформації як основному, бо він є в постійному доступі в смартфоні й значно оперативніший, ніж газети й телебачення. Водночас можливість користувачів самостійно продукувати контент і швидко поширювати його спричиняє значну інтенсифікацію комунікативних потоків і погіршення якості інформації. Соціальні мережі – це величезний сегмент комунікативного простору, який має характер саморегульованого середовища, він майже не контролюється та не піддається цензуруванню, неперевірена або спотворена інформація може активно розповсюджуватись і впливати на формування громадської думки. Тож головна складність у користуванні соціальними мережами полягає нині не в тому, щоб знайти певну інформацію чи прочитати актуальні новини, а в тому, щоб визначити, яка інформація є потрібною та правдивою, а яка – шкідливою та спотвореною.
Також соціальні мережі є одним із головних джерел поширення фейків як вигаданих і спеціально сфабрикованих повідомлень, головною метою яких є підрив репутації будь-якого соціального інституту, організації або персони. У такому контексті фейки виступають як маніпуляції, що спрямовані на зміну громадської думки в потрібному для творця чи транслятора напрямі. Якщо розглядати створення та розповсюдження фейків як цілеспрямовану діяльність із метою управління суспільними настроями, що має своєрідну логіку розгортання та містить певну послідовність етапів процедур та операцій, можна вважати, що це маніпулятивна технологія.
У статті на основі теоретичного аналізу й використання конкретних кейсів визначено маркери фейків для їх ідентифікації в інформаційно-комунікаційному просторі й окреслено можливі шляхи запобігання їх поширенню.
27
Щьокіна Є.Ю. "КАР’ЄРНИЙ КОУЧИНГ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ." Економічний форум 2, no. 2 (June 12, 2021): 117–21. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-14.
Full textAbstract:
У статті розглянуто теоретичні аспекти кар’єрного коучингу, як нового перспективного напрямку та стиля управління персоналом, що охоплює коло питань пов’язаних з кар’єрним плануванням та професійним розвитком та яке безпосередньо пов’язане з цілями, потребами і цінностями людини. Визначено роль коучингу в системі управління як одного з інноваційних та найбільш ефективних сучасних методів роботи з персоналом, який поєднує в собі нові перспективи й можливості ефективного впливу на результати діяльності різних людей та організації в цілому. Обґрунтовано, що коучинг як унікальна технологія кар’єрного розвитку сприяє мобілізації внутрішніх можливостей і потенціалу працівників, постійному вдосконаленню професіоналізму, професійної ерудиції, готовності до сприйняття нових дій і рішень та дозволяє людині усвідомити своє справжнє професійне покликання і бути максимально ефективним у своїй діяльності. Відзначено, що підвищення ефективності діяльності та конкурентоспроможності організації можливе за умови постійного розвитку персоналу, сприяння творчій реалізації професійних і особистісних якостей та самовдосконалення кожного працівника впродовж усього життя, таким чином впровадження кар’єрного коучингу як методу управління персоналом в організаціях дасть змогу здійснити якісні зміни в організаціях. Виокремлено головний принцип кар’єрного коучингу, що полягає в досягненні людиною максимальних результатів і задоволення від трудової діяльності, що передбачає активно задіювати і розкривати власний потенціал, як особистий, так і професійний в своїй поточній діяльності. Представлено узагальнену схему процесу застосування кар’єрного коучингу, який постає ефективним способом досягнення конкретних результатів у житті й бізнесі. Відзначено, що в практиці управління персоналом в організаціях, використання кар’єрного коучингу сприяє збільшенню ефективності діяльності – за рахунок підвищення результативності виконання працівниками поставлених завдань, освоєння ними нових та необхідних навичок для вирішення складних задач, посилення рівня їх мотивації, як наслідок, зміцнення довіри до керівників.
28
Кучерявий, Андрій Олександрович. "Викладання навчальних дисциплін з позицій упровадження технології управління самостійною навчальною діяльністю майбутніх юристів." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 2 (April 12, 2018): 243–49. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.793.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене розв’язанню проблеми невідповідності якості підготовки фахівців вимогам суспільства та галузевим стандартам.
Мета: визначення особливостей викладання навчальних дисциплін за умови впровадження технології управління самостійною навчальною діяльністю майбутніх юристів.
Завдання: 1) винайдення умов впровадження технології управління та її складників; 2) розгляд їх впливу на організацію викладання навчальних дисциплін.
Об’єкт дослідження: процес підготовки майбутніх юристів.
Предмет дослідження: система управління самостійною навчальною діяльністю студентів.
Методи дослідження: класифікація, систематизація, моделювання, системно-структурний і системно-функціональний аналіз.
Результати: представлено управлінські дії різних суб’єктів як елементи певної технології; встановлено вплив окремих дій на стан викладання навчальних дисциплін та функціонування самостійної навчальної діяльності студентів.
Висновки: технологія управління передбачає залучення представників усіх ланок управління в навчальному закладі; визначена сукупність управлінських дій дійсно являє собою технологію; впровадження технології має позитивно позначитися на стані викладання навчальних дисциплін.
29
Yemelyanov, Volodymyr, Ihor Kovalenko, and Nadiia Honcharova. "Експертні оцінки у питаннях державного управління сферою вищої освіти." Public Administration and Regional Development, no. 11 (March 31, 2021): 166–89. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.11.08.
Full textAbstract:
У роботі розглядається використання експертних оцінок у вирішеннях питань державного управління сферою вищої освіти з метою прогнозування чисельності потенційних студентів, що є пріоритетним завданням розвитку як системи вищої освіти в цілому, так і окремого закладу вищої освіти (ЗВО).
Метою роботи є розгляд технології експертного оцінювання факторів привабливості ЗВО, основаної на комплексному застосуванні ряду методів аналізу групових експертних оцінок з подальшим формування ранжувань факторів переваг абітурієнтів при вступі до університету.
У статті розглядаються основні етапи і методи проведення експертизи й її важливість при прогнозуванні кількості абітурієнтів, які бажають вступити до конкретного університету. У рамках технології експертного оцінювання розглядаються такі методи аналізу групових експертних оцінок, як: метод середніх арифметичних рангів, метод медіани рангів і метод Кемені. Всі вони дають приблизну сходимість.
Розглянута інформаційна технологія може знайти своє місце в інформаційно-аналітичній системі «Абітурієнт» і мати позитивний вплив на роботу приймальної комісії в плані прогнозування переваг вступників до ЗВО.
30
ЗАВИДІВСЬКА, ОЛЬГА. "РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ УПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕМЕНТАРНО-ІНТЕГРАТИВНОЇ ЗДОРОВ’ЯОРІЄНТОВАНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 268–79. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-268-279.
Full textAbstract:
Розкрито сутність та представлено результативність упровадження авторської комплементарно-інтегративної здоров’яорієнтованої педагогічної технології навчання в систему професійної освіти майбутніх менеджерів. Йдеться про зміну парадигмальних уявлень, а саме про те, що пропонована педагогічна комплементарно-інтегративна технологія навчання передбачає формування системи нетрадиційних поглядів на розуміння процесів здоров’яорієнтованого управління, безпосереднє залучення майбутніх менеджерів у простір оздоровчих методик і технологій, де домінуватимуть загальнолюдські цінності. Змістовна сутність комплементарно-інтегративної технології формування в майбутніх менеджерів готовності до створення здоров’яорієнтованого середовища організації спрямована на всебічний розвиток людини, праці і сфери управління. У дослідженні було використано такі методи: аналіз, синтез, систематизація, порівняння інформації у філософській, спеціальній педагогічній та економічній літературі з проблеми дослідження; а також педагогічний експеримент: формувальний етап, що передбачав упровадження авторської технології здоров’яорієнтованого професійного навчання студентів-управлінців. Виокремлено компоненти для оцінювання рівнів готовності майбутніх менеджерів до створення здоров’яорієнтованого середовища організації: мотиваційно-особистісний, когнітивно-інтелектуальний, комунікативний (здатність до емпатії), соціально-ціннісний, організаційно-діяльнісний. Визначено абсолютні середні значення приросту результатів у студентів контрольних і експериментальних груп після експерименту та обчислено коефіцієнт ефективності впровадження авторської педагогічної технології. Результати самооцінки студентами власної спрямованості на певні види управлінської діяльності вказують на те, що після експерименту майже на половину збільшилася кількість прихильників здоров’яорієнтованого управління серед студентів експериментальної групи. У контрольних групах суттєвих змін не відбулося. Декларовано, що пріоритети професійної освіти студентів-управлінців ґрунтуються на розумінні того, що “здоров’я” є невід’ємною складовою економічного багатства будь-якої держави, тим фактором, від якого залежать як матеріальне, так і духовне збагачення людини в поточному та перспективних періодах. Готовність майбутніх менеджерів до створення здоров’яорієнтованого середовища організації розглядається як їхня здатність скористатися знаннями в інноваційному режимі і вирішувати управлінські завдання через прогностичний спосіб моделювання. Ключові слова: комплементарно-інтегративна педагогічна технологія, компоненти, результативність, майбутні менеджери, здоров’яорієнтоване управління.
31
Nazirova, T. O., and O. B. Kostenko. "Нейрономережева інформаційна технологія опрацювання медичних даних." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 8 (October 25, 2018): 141–45. http://dx.doi.org/10.15421/40280828.
Full textAbstract:
Швидкий розвиток комп'ютерної техніки формує передумови для розробок нейрокомп'ютерів (тобто комп'ютерів 6-го покоління), які, за прогнозами в галузі штучного інтелекту, активно будуть використані для перероблення будь-якої інформації, за тими ж принципами, що й біологічні нейронні мережі – такі як людський мозок. Тому попит на використання нейромережеві технології поступово охоплює дедалі ширший коло користувачів зокрема й у галузі охорони здоров'я. Досліджено можливості застосування штучних нейронних мереж для оброблення даних регіональної охорони здоров'я. Нейронні мережі – потужний метод моделювання, що дає змогу відтворювати складні нелінійні залежності, що актуально для систем прийняття рішень управління пацієнтопотоком у медичних закладах. Запропоновано інформаційну технологію оброблення медичних даних за допомогою штучних нейронних мереж, що дасть змогу підвищити ефективність надання медичної допомоги під час профілактичних медоглядів, ніж відомі інформаційні технології класифікації. Розглянуті такі положення: принципи дії штучних нейронних мереж, переваги і недоліки їх використання та основні функції. Також наведено перспективи використання штучних нейронних мереж щодо класифікації пацієнтів для проходження профілактичного медичного огляду.
32
Дакі, О. А., С. А. Олізаренко, Ю. Г. Якусевич, З. Я. Дорофєєва, and В. В. Тришин. "Інформаційна технологія розробки бази знань інтелектуальної системи автоматичного управління рухом судна." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(67) (September 24, 2021): 52–60. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.07.
Full textAbstract:
Питання створення і використання універсальної інформаційної технології для промислової розробки бази знань (БЗ) інтелектуальної системи автоматичного управління рухом судна (ІСАУ) в умовах невизначеності навколишнього середовища при неповній інформації з використанням останніх досягнень в області нечіткої логіки і глибокого навчання є недостатньо дослідженими. У роботі представлена інформаційна технологія розробки БЗ ІСАУ рухом судна з використанням глибоких нейронних мереж і інтервальних нечітких логічних моделей. У процесі розробки інформаційної технології вирішені такі часткові завдання: розроблена структура і склад інформаційної технології розробки БЗ ІСАУ рухом судна; обґрунтований вибір нечіткої логічної моделі для формалізації процесу функціонування нечіткого регулятора ІСАУ рухом судна; обґрунтований вибір глибокої нейронної мережі для формального представлення моделі нейромережевого аналізатора ІСАУ рухом судна; обґрунтовано ефективність застосування інформаційної технології розробки БЗ ІСАУ рухом судна з використанням глибоких нейронних мереж і інтервальних нечітких логічних моделей. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку може бути розробка пропозицій щодо використання засобів автоматизованого проектування БЗ ІСАУ рухом судна з врахуванням представлення даної технології як сукупності функцій-процесів по розробці відповідної БЗ.
33
НОС, Марина. "ОГЛЯД СУЧАСНИХ МЕТОДОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮ ІТ-ПРОЄКТІВ." INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, no. 1 (May 12, 2022): 54–60. http://dx.doi.org/10.32689/maup.it.2022.1.7.
Full textAbstract:
Анотація. Предметом дослідження даної статті є методології управління ІТ-проєктів. Мета роботи – проведення огляду сучасних механізмів управління ІТ-проєктів задля з’ясування підходу до оптимізації (раціоналізації) процесу оцінювання вартості ІТ-проєкту. В статті вирішуються такі завдання: аналіз стандартів, концепцій та підходів до управління ІТ-проєктами, розгляд критеріїв вибору підходящої методології для того чи іншого проєкту. Використовуються такі методології: Waterfall (каскадна модель), Agile, Scrum, Kanban, Гібридна та Спіральна методологія. Отримано наступні результати: Визначено, що методології управління ІТ-проєктами можна розділити на традиційні (каскадні) та гнучкі, а всі інші — їх комбінації. Розкрито сутність Waterfall методології, Agile, Scrum, Kanban, Гібридної та Спіральної моделі. Позначено, для яких ІТ-проєктів більш за все підходить кожна з них. Проведено аналіз національних стандартів в області управління ІТ-проєктами. Визначено, що відповідно до діючого Державного стандарту «Інформаційна технологія» створення ІТ-проєкту як автоматизованої системи зводиться до восьми послідовних стадій: формування вимог, розробка концепції, технічне завдання, розробка ескізного проєкту, технічний проєкт, розробка робочої документації, введення в дію, супровід. Цей Держстандарт, як інші, вже застарів та не охоплює всіх аспектів управління проєктами, як от, наприклад, вартістю. Досліджено міжнародні еталони управління ІТ-проєктами: IPMA (Individual Competence Baseline), Prince 2 (PRoject IN Controlled Environments 2), P2M (Project and Program Management for Enterprise Innovation), керівництво до зводу знань з управління проєктами (PMBOK), керівництво до зводу знань з інженерії програмного забезпечення (SWEBOK), керівництво до збору знань з бізнес-аналізу (BABOK). Проілюстровано взаємодію керівництв збору знань в формуванні методології управління вартістю ІТ-проєктів та визначено, що саме на перетині керівництв до збору знань з управління проєктами, інженерії програмного забезпечення та бізнес-аналізу формується методологія управління вартістю ІТ-проєктів. В межах огляду стандартів управління ІТ-проєктами, виділено, що для корпоративного управління ІТ-проєктами можуть бути обрані окремі стандарти через складність узгодження їх між собою. Висновки: За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що методології управління ІТ-проєктів є незамінними інструментами для реалізації успішних ІТ-проєктів. Вибір залежить від особливостей проєкту та його команди і будь-яка методологія має бути адаптована під конкретний проєкт – універсальних підходів не існує.
34
Головацька, С. І. "КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТІВ: ОБЛІКОВО-ІНФОРМАЦІЙНА СКЛАДОВА КОНТРОЛІНГУ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 60 (July 3, 2020): 111–17. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-18.
Full textAbstract:
Важливе місце у забезпеченні функціонування господарського механізму підприємств посідає внутрішній контроль, який забезпечує реалізацію місії і мети створення підприємства, суттєво впливає на вияв-лення та мобілізацію наявних резервів, сприяє підвищенню ефективності та якості функціонування. Удоскона-лення системи управління витратами на засадах бюджетування дозволяє розробити оптимальну концепцію ве-дення бізнесу для підприємства, значно спростити процедуру контролю за рівнем витрат підприємства та на якісно новому рівні організувати процеси діяльності підприємства. Алгоритм процесу управління витратами на основі контролю за відхиленнями передбачає: розрахунок рівня витрат за складовими; зіставлення норматив-ного показника рівня витрат із фактичним; формування звіту щодо відхилень із відокремленням пріоритет-ності питань; визначення причин відхилень та їх взаємозв’язок між підрозділами; формулювання і розгляд про-позицій щодо запобігання негативним відхиленням. У статті розглянуто контролінг як систему забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки процесів ухвалення рішень, визначено організаційно-методичні етапи управління витратами підприємства за відхиленнями, визначено їх інформаційний зміст, обгрунтовано, що облік і аналіз відхилень є дієвим інструментом контролю за витратами; систематизовано підходи і методи аналізу витрат за відхиленнями; розроблено систему кодів відхилень фактичних показників витрат діяль-ності від показників бюджетів; доведено, що використання системи управління за відхиленнями дозволяє підвищити якість прийняття управлінських рішень.
35
Гичко, Юлія. "ЩОДО РЕЗУЛЬТАТІВ АПРОБАЦІЇ АВТОРСЬКОЇ ПРОГРАМИ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ЗАСОБАМИ КОУЧ-ТЕХНОЛОГІЙ." KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, no. 8 (July 13, 2021): 103–9. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.15.
Full textAbstract:
У статті обговорюються основні результати апробації авторської програми формування емоцій- ної компетентності у майбутніх психологів засобами коуч-технологій. Структура занять у межах авторської програми відтворює модель емоційної компетентності за такими напрямами, як самопізнання і саморегуля- ція, пізнання інших і вплив на емоції інших. Реалізація технології коучингу у процесі експерименту дозволяє сформувати такі елементи емоційної компетентності майбутнього психолога: самосвідомість, самоконтроль, емоційну чуйність, управління відносинами. Зазначена технологія дозволила підвищити рівень сформованості емоційної компетентності обстежуваних за її основними критеріями. Внаслідок апробації авторської техноло- гії формування емоційної компетентності засобами коучингу спостерігається динаміка підвищення загального рівня емоційної компетентності. Статистичний аналіз даних підтверджує результативність експерименту, тож можна стверджувати про ефективність коучингу як технології формування емоційної компетентності майбут- ніх психологів.
36
Іваненко, Олена. "КРИЗА ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА." Public management 16, no. 1 (January 30, 2019): 58–73. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-16-1-58-73.
Full textAbstract:
Дискутується питання про те, що перевірені часом меха- нізми державного управління втрачають поступово свою актуальність, відбувається делігітимація традиційної системи взаємин між державним управлінням та громадянським суспільством, а також переглянуто, з ура- хуванням вимог сьогодення, умови суспільного договору між держава- ми та громадянським суспільством. Виходячи з того, що епоха “великих урядів” добігає свого кінця, як ніколи актуалізується проблематика де- бюрократизації державного управління, пошуку нової моделі державної влади зі значно обмеженими функціями та владно-розпорядчими повно- важеннями.
Розглядаючи Україну крізь призму даних трансформаційних проце- сів, слід зауважити, що з набуттям незалежності розпочався процес прямо протилежний тому, який відбувається у розвинених країнах світу, а саме зростання у геометричній прогресії самодостатньої та безконтрольної не- опатримоніальної бюрократії. Йдеться про тотальну експансію державних управлінських структур в усі сфери суспільного життя з метою отриман- ня там повного контролю, вертикалізацію державного управління, відмову “де-факто” від реалізації принципу розподілу влади, а також (і це спостері- гається останнім часом) придушення процесів формування громадянського суспільства із застосуванням силових методів.
Головним завданням політичної еліти та державних управлінців різ- них рівнів має бути помірковане та мудре використання здобутків у галузі державного управління інших країн, які на власному досвіді апробували їх дієвість. Наприклад, запровадження елементів системи “бюджетування на нульовій основі” у вітчизняне державне управління створило б можливість реально розпочати процес боротьби з корупцією через, принаймні, реорганізацію діяльності певних відомств з однорідни- ми функціями.
37
Rudyk, Nataliia. "Development of Alternative Areas of Budgeting as a Way of Marketing Management." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 13, no. 1 (2018): 69–74. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2018-01-69-74.
Full text
38
Kudlach, Vira. "Вплив мережевих комунікативно-інформаційних технологій на трансформацію суспільства." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (May 18, 2018): 31–40. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.3-4.04.
Full textAbstract:
У статті досліджується вплив науково-технічних досягнень, зокрема, сучасних мережевих комунікативно-інформаційних технологій на формування сітьової організації суспільства. Мережа, як нова якість соціальної комунікації, трансформує інститути і практики сучасного суспільства, формує новий посткласичний підхід до аналізу суспільства. Мережева організація суспільного життя має певні переваги щодо попередніх форм організації (централізованих та ієрархічних структур). Вона більш мобільна, децентралізована, гнучка, дещо змінює методи і способи управління. Мережі – більш рухливі і адаптивні форми організації, здатні зростати разом із своїм оточенням. В таких системах з багатьма розгалуженими вузлами, як точок перетину ліній зв’язку легше здійснюється координація. Нова техніка і технологія, втілені в практику суспільного та індивідуального життя, породжують нові соціальні явища та їх нові якості. Мережа стає основою просторової структури соціального життя. Сучасне суспільство вибудовується за моделями, що задаються технологіями системної інтеграції процесів обробки і передачі інформації.
39
ЗАЛОЖ, Віктор, Андрій МАЛЬЦЕВ, and Олексій ГЛУЗДАНЬ. "НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ АПАРАТ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ РІВНІВ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, no. 1 (February 2, 2021): 59–86. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.531.
Full textAbstract:
У статті розглянуті теоретичні основи проектування організаційної структури управління Державної прикордонної служби України та запропоновано науково-методичний апарат обґрунтування оптимізації рівнів управління.
Організаційна структура управління є ключовою категорією, яка тісно пов'язана з місією Державної прикордонної служби України, її функціями та завданнями, управлінською діяльністю керівників всіх рівнів управління і розподілом між ними повноважень. Подальша оптимізація організаційної структури управління, зокрема, перехід до трирівневої системи управління потребує вироблення стратегічного бачення та наукового обґрунтування цього процесу.
Організаційна структура управління прикордонного відомства має ряд структурних характеристик таких, як комплексність, формалізація і співвідношення централізації і децентралізації, які суттєво впливають на побудову ієрархії управління. На визначення кількості рівнів управління відомства істотно впливають і низка чинників, а саме: його розмір та різноманітність здійснюваних прикордонним відомством видів діяльності; масштаб керованості; технологія виконання завдань; організаційна культура; зовнішнє середовище та чинники національної культури; людський і економічні чинники.
Основними індикаторами оптимальної організаційної структури управління будуть виступати: чітко сформовані цілі, функції та завдання; швидка передача інформації та ефективний зворотний зв’язок; мінімальна кількість рівнів управління; оптимальний масштаб керованості, раціонального поєднання централізації і децентралізації; чітке розмежування функцій, повноважень та відповідальності; раціональний розподіл прийняття управлінських рішень між рівнями управління; економічність; динамічність і гнучкість; стабільність.
В якості науково-методичного апарату обґрунтування необхідної кількості рівнів управління обрано організаційне моделювання, що дозволяє для кожної ланки управління розподілити повноваження і відповідальність які, у свою чергу, є базою для побудови й оцінки різних варіантів організаційної структури. Використання пропонованого науково-методичного апарату дозволяє при єдності наукових принципів і методів формування організаційної структури найбільш цілеспрямовано та гнучко побудувати процедуру оптимізації кількості рівнів управління, щоб досягти максимальної відповідності конкретним вимогам.
40
Maksimenko, Anna, and Anna Haidar. "Organizational Culture as a Technology of Enterprise Management." Modern Economics 23, no. 1 (October 27, 2020): 114–19. http://dx.doi.org/10.31521/modecon.v23(2020)-18.
Full textAbstract:
Introduction. Organizational culture is not only a tool for increasing staff motivation, butcontributes to the effectiveness of the organization, plays an important role in achieving both tactical and strategic prices of enterprises. Purpose. The article presents an analysis of the organizational culture of Grintur-Ex LLC (a grain terminal based on the Mylkolaiv commercial sea port), carried out by the author using the model of Daniel Denison Results.The processing of the obtained data allowed to analyze the organizational culture of the enterprise in terms of the main components of this method and to develop a list of measures and areas of their implementation. Conclusions. It is noted that the implementation of these activities is aimed at developing and improving the analyzed organization by increasing the value of employees, creating a culture of behavior and a favorable climate at the enterprise, focusing on the successful achievement of goals and competitive advantages.
41
Smutchak, Zinaida. "Hr profiling as a technology of personnel management." "Bulletin of Postgraduate Education" (Series «Social and behavioural sciences»), no. 17(46) (2021): 103–16. http://dx.doi.org/10.32405/2522-9931-2021-17(46)-103-116.
Full text
42
ПЛАЧИНДА, Тетяна. "СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 26, no. 3 (November 5, 2021): 111–26. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v26i3.883.
Full textAbstract:
У статті актуалізовано питання необхідності застосування в освітньому процесі закладів вищої освіти сучасних педагогічних технологій з метою вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема авіаційної галузі. Зазначається, що одним із напрямів осучаснення освітнього процесу є SТЕМ-освіта. Наголошується, що метою вищої освіти є здобуття особою високого рівня наукових професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань. Аналізуються кваліфікаційні характеристики фахівці авіаційної галузі, які мають володіти комплексними компетентностями, зокрема розглянуто вимоги до інженера з управління повітряним рухом, диспетчера управління повітряним рухом, командира повітряного судна, пілота (другого пілота). Зазначається, що в епоху цифрових технологій та креативної економіки актуалізації набувають компетентності, що дозволять критично мислити, взаємодіяти та комунікувати, мати навички творчого підходу до справи. Зауважується, що зважаючи на тенденції викладання дисциплін в останні десятиліття (відповідність освітнього процесу сучасним тенденціям в галузі освіти та відображення в ньому останніх науково-технічних досягнень; активація пізнавальної діяльності; впровадження інформаційно-комунікаційних технологій; синергетичний підхід; упровадження останніх досягнень науки і техніки в освітній процес, сучасне навчальне обладнання; пріоритетним завданням освіти стає не стільки засвоєння певного об’єму знань умінь і навичок, скільки формування компетенцій, пов’язаних з подальшою професійною діяльністю, таких як: здатність до самоосвіти, ініціативність, уміння працювати в колективі, гнучкість і креативність мислення, інноваційність тощо), саме застосування засобів STEM-освіти дозволить розширити можливості ефективної й якісної професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема авіаційної галузі. Висновлюється, що означена сучасна педагогічна технологія демонструє потужний науковий потенціал для ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців, із запровадженням пошуководослідницького підходу під час викладання навчальних дисциплін у закладах вищої освіти. Впровадження кращих європейських практик зі STEM-освіти та їхнє активне використання є перспективним напрямом у вищій школі України.
43
Kozak, L. "PEDAGOGICAL MONITORING AS TECHNOLOGY OF MANAGING QUALITY OF EDUCATION." Pedagogical education: theory and practice. Psychology. Pedagogy, no. 30 (2018): 40–45. http://dx.doi.org/10.28925/2311-2409.2018.30.4045.
Full textAbstract:
The article shows problematic issues of preschool education qualities; the essence and peculiarities of pedagogical monitoring as a technology of quality management education are considered. The pedagogical monitoring is continuous, long-term observation, control and evaluation of educational process and self-management as well as forecasting the dynamics of its development by analyzing the received data. Pedagogical monitoring refers the technology of educational activity; it focused on obtaining objective information of the course and results of the educational process, forecasting its development and management. The objects of monitoring can be both separate subsystems of education, as well as various aspects and processes taking place in this system: the content of education, educational process and its results, the quality of teachers’ activities, quality of management, the quality of mastering of academic disciplines, the formation of personal qualities of graduates. The main purpose of monitoring is to promptly identify all changes taking place in the field of education and predict further ways of developing the education system. Based on monitoring data it becomes possible to carry out correction of the activity of various sections of the functioning of the educational system, and increase the skill of teachers. The article highlights the process of organization and application of monitoring in the system of preschool education.
44
Levkovets, O. M. "INNOVATIVE CONSULTANCY AS TECHNOLOGY FOR MANAGING DEVELOPMENT OF A BUSINESS ENTITY." ECONOMIC THEORY AND LAW 35, no. 4 (2018): 81–98. http://dx.doi.org/10.31359/2411-5584-2018-35-4-81.
Full text
45
VOITOVSKA, Oksana. "АPPLICATION OF ІCТ IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF TEACHERS IN HIGHER AND POSTGRADUATE PEDAGOGICAL EDUCATION INSTITUTIONS." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 232–38. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-232-238.
Full textAbstract:
У статті на основі аналізу науково-педагогічної літератури визначено, що головними властивостями освітніх інновацій є планомірні зміни, пов’язані з переходом із нижчого якісного стану до вищого в організації, здійсненні моніторингу, системах управління якістю освітньо-наукового процесу, а також специфічних особливостях розумової діяльності, що є результатом упливу нових соціально-економічних, психологічних суспільних процесів у діяльності та мисленні всіх її учасників. Зазначено, що підготовка майбутнього вчителя до інноваційної діяльності є тривалим поетапним процесом становлення його особистості. Вказано, що кожний заклад, як складник системи освіти, під час організації та безпосереднього здійснення освітньо-наукового пізнавального процесу повинен на достатньому для вирішення освітніх завдань рівні використовувати можливості та потужності ІКТ – здійснювати електронне навчання (e-learning), що зі свого боку потребує створення та постійного розвитку інформатизації методичної системи закладів вищої та післядипломної педагогічної освіти. Встановлено, що сучасна система вищої та післядипломної педагогічної освіти має значний досвід використання ІКТ у процесі професійного розвитку вчителів. Серед них найбільш визнаними та зручними є: гіпертекстова технологія, Інтернет (електронна пошта, теле-відеоконференція, чат тощо), «віртуальна реальність» і технологія мультимедіа. Зазначено, що використання сучасних інформаційних телекомунікаційних мереж суттєво змінило комунікативне середовище, відкрило нові шляхи до пошуку інформації, розширило спектр використання Інтернету в різних сферах життєдіяльності. Визначено, що останніми роками в різних країнах особлива увага приділялася можливостям використання комп’ютерних телекомунікаційних технологій в організації навчання. Вони забезпечують ефективний зворотній зв’язок, що передбачає як організацію вивчення навчального матеріалу, так і спілкування з викладачем, коли виникає потреба в цьому. Таке навчання на відстані отримало назву дистанційного. Охарактеризовано найбільш значущі для освітнього процесу послуги, що надаються технологією Інтернет: електронну пошту, теле- і відеоконференції, «віртуальну реальності». Ключові слова: професійний розвиток вчителів, післядипломна педагогічна освіта, неперервна освіта.
46
Гуцол, Євген, and Леонід Пилипей. "ПРОГРАМУВАННЯ ЗАЛУЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ПІДГОТОВКИ ЧЛЕНІВ ЛЕГКОАТЛЕТИЧНОЇ ЗБІРНОЇ КОМАНДИ УКРАЇНИ." Слобожанський науково-спортивний вісник 76, no. 2 (April 6, 2020): 174–91. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-2.011.
Full textAbstract:
Мета: теоретико-методичне обґрунтування технології програмування по залученню інноваційних технологій до тренувального процесу збірної команди України з легкої атлетики. Матеріал і методи: дослідження здійснювалось серед легкоатлетів збірної України рівнем не нижче Майстра Спорту України шляхом проведення анкетування, автоексперименту, педагогічного спостереження та педагогічного експерименту. Загальна кількість анкетованих – 43 легкоатлети. Серед учасників експерименту – призери Олімпійських Ігор та чемпіонатів світу, чемпіони та призери чемпіонатів Європи, чемпіони України. Результати: у статті подано програмування, як жорстко детерміновану систему послідовних і відпрацьованих на практиці операцій в межах певного часу на основі розробленого проекту системи управління. Розроблені інтегровані моделі, показники яких переводяться в бал-очки. Алгоритм побудови системи залучення інноваційних технологій до підготовки легкоатлетів здійснюється на основі регресивного аналізу з числовими коефіцієнтами за формулою. Висновки: запропонована технологія програмування дає можливість створити ефективну систему побудови індивідуального тренувального процесу в збірній команді України з легкої атлетики. Ключові слова програмування, моделі, інноваційні технології, легкоатлети.
47
Nykytiuk, Olesia. "ЗАСТОСУВАННЯ БЛОКЧЕЙН-ТЕХНОЛОГІЇ В ЕЛЕКТРОННОМУ УРЯДУВАННІ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (7) (March 18, 2020): 104–11. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-104-111.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості впровадження технологій розподіленого реєстру в електронному урядуванні. Великі обсяги інформації потребують нових рішень і засобів її обробки. Технологія блокчейн дає змогу реалізовувати ці завдання, забезпечуючи високий рівень захисту даних і надійності проведення транзакцій. З’ясовано, що децентралізація, яка реалізується за допомогою блокчейн-технології, якісно впливає на зниження рівня бюрократії, підвищення рівня автоматизацій процесів та зростання довіри громадян до уряду. Установлено, що блокчейн-технологію все частіше використовують провідні держави світу для оптимізації надання послуг і скорочення економічних витрат на транзакції у сфері адміністрації та регулювання міжурядових відносин. Розглянуто приклади реалізації блокчейн-технології в різних країнах світу й механізми функціонування спільно з урядами цих держав. Визначено перспективи ведення концепції цифрового самоврядування у сфері державного управління. Виявлено основні переваги та призначення нової технології в трансформації електронного урядування. Упровадження системи розподіленого реєстру для уряду впливає на скорочення економічних витрат, часу та зниження ризиків хибної обробки інформації. У статті розкрито нові можливості, які пропонує технологія блокчейн для державних установ, зокрема швидко отримувати доступ до потрібних даних й одночасно обробляти великі обсяги інформації. Також технології блокчейн потенційно можуть використовуватися як інформаційна інфраструктура для обміну інформацією між державними адміністраціями. Однією з проблем упровадження блокчейну в урядові процеси є метод реалізації технології. Засоби її застосування не є цілком досконалими й багато зусиль, щоб державні структури змогли адаптуватися під нововведення та почати функціонувати в повному обсязі.
48
Alieksieiev, S. O. "Імплементація норм міжнародного права як конституційно-правовий засіб взаємодії міжнародного та національного конституційного права." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 5 (October 10, 2019): 60–74. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.05.07.
Full textAbstract:
В умовах правової глобалізації активізуються процеси взаємодії та взаємовпливу національного конституційного права держав і міжнародного публічного права, результатом чого виступає формування та прояв стійкої тенденції конституціоналізації міжнародного публічного права і інтернаціоналізації конституційного правопорядку держав. Єдиним засобом взаємодії норм цих двох самостійних та автономних правових систем є запозичення норм міжнародного права національними правовими системами держав через механізм імплементації, коли норми міжнародного права входять до національної системи законодавства, отримуючи статус його норм.
Метою статі виступає дослідження імплементації норм міжнародного права як конституційно-правового засобу взаємодії міжнародного та національного конституційного права.
Наукова новизна. У статті розкрита роль і значення феноменології імплементації як міжнародного та конституційно-правового інституту, стратегії державного управління, державної політики, технологічного засобу у вузькому розумінні (прийом юридичної техніки) та технологічного засобу в широкому розумінні (як технології поведінки держави).
Висновки. Підсумовуючи результати дослідження, можна охарактеризувати імплементацію норм міжнародного права в норми національного права як феноменологічне явище, що може бути визначене наступним чином: імплементація – це а) правовий інститут міжнародного публічного і національного конституційного права, що складається із сукупності міжнародних і національних конституційних норм, які регламентують і регулюють відповідні правила поведінки, що виникають в процесі виконання державами своїх міжнародно-правових зобов’язань, узятих ними в рамках підписаних міжнародних договорів, з метою їх виконання в рамках національного законодавства на своїх теренах; б) це стратегія державного управління, яка запозичена із однієї з найважливіших галузей міжнародного публічного права – права міжнародних договорів, з метою реалізації міжнародно-правової позиції держави по найважливішим питанням зовнішніх та внутрішніх відносин та розвитку у її внутрішньо політичній діяльності через здійснення відповідних організаційних, нормативних та процесуально-процедурних заходів, що здійснюються уповноваженими органами державної влади та державного управління в межах їх компетенційних повноважень; в) державна політика, що може бути визначена як сукупність телеологічно спрямованих дій відповідних уповноважених органів держави, передбачених конституційним законодавством, здійснюваних у відповідних організаційних та процесуально-процедурних формах, метою яких є досягнення відповідного соціального результату з питань взаємного співробітництва держав, що володіє відповідним соціальним ефектом, завдяки реалізації договірних домовленостей з державами-членами міжнародної універсальної чи регіональної спільноти; г) технологічний спосіб (у вузькому розумінні), що містить в собі відповідні діяльнісно-поведінкові та функціонально-інструментальні настанови-предикати, входить до арсеналу юридичної техніки з обслуговування, супроводження та забезпечення реалізації настанов демократичної правової державності, завдяки якому можуть бути здійсненими в практичній діяльності держави її міжнародно-правові зобов’язання за міжнародними договорами; ґ) технологія поведінки держави (у широкому розумінні), завдяки якій реалізується її облігаторно-діяльнісна програма дій на міжнародній арені, що повинні знайти своє відповідне відображення та реалізацію всередині держави у діяльності її органів, посадових та службових осіб, а також всіх інших суб’єктів національного конституційного права.
49
Рожко, О., Ю. Сафонов, Є. Баженков, Л. Ємельяненко, and Є. Бридун. "НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ БЮДЖЕТНИХ ДИСБАЛАНСІВ." Financial and credit activity problems of theory and practice 5, no. 40 (November 8, 2021): 99–109. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.244905.
Full textAbstract:
Анотація. Зосереджено увагу на неоднозначності ставлення вчених-економістів до незбалансованості державного бюджету. Обґрунтовано розуміння збалансованого за доходами і видатками державного бюджету відповідно до концепції «здорових фінансів». Виявлено недоліки концепції «здорових фінансів», зокрема те, що щорічне балансування доходів і видатків бюджету виключає, чи значною мірою зменшує можливості антициклічного, стабілізувального впливу фіскальної політики держави. Актуалізовано увагу на особливостях концепції хронічного бюджетного дефіциту і специфіці дефіцитного фінансування державних витрат у рамках концепції контрциклічного регулювання. Водночас доведено, що збалансованість бюджету є другорядною проблемою за концепцією функціональних фінансів. З’ясовано, що дефіцит бюджету може спричинювати як позитивні, так і негативні соціально-економічні ефекти, залежно від обставин, у яких дефіцит сформований. Виділено та охарактеризовано різновиди дефіциту державного бюджету, а саме: номінальний дефіцит, реальний дефіцит, операційний дефіцит первинний дефіцит, фактичний дефіцит, прихований дефіцит, квазіфіскальний дефіцит, сукупний дефіцит, активний дефіцит, пасивний дефіцит, вимушений дефіцит, свідомий дефіцит, структурний дефіцит і циклічний дефіцит. Доведено, що основним завданням держави є досягнення його збалансованості, тобто підтримка балансу доходів і витрат держави. Розглянуто підхід до оцінювання дисбалансу бюджету за допомогою застосування нерівності Коші та сформовано алгоритм оцінювання дисбалансу бюджету. Доведено, що забезпечення бюджетної збалансованості можливо в таких напрямах: поліпшення якості планування основних показників бюджету; розширення дохідної бази; оптимізація / секвестр видатків бюджету; цільове фінансування; підвищення ефективності управління державною власністю, бюджетного контролю; запровадження бюджетування, орієнтованого на результат, та аудиту ефективності використання бюджетних коштів; удосконалення міжбюджетних відносин; управління державним боргом. Розвинуто науково-методичний підхід до оцінювання дисбалансу, зокрема Зведеного бюджету в частині обґрунтування граничного значення показника міри дисбалансу, що ґрунтується на застосуванні нерівності Коші, а також визначення впливу факторів динамічних змін дисбалансу бюджету на основі застосування методу ланцюгових підстановок. Перевагами такого науково-методичного підходу є можливість порівняння оцінки дисбалансу бюджетів, що суттєво різняться за обсягом фінансових ресурсів, як перерозподіляються через бюджет, оскільки такі оцінки є відносними, що дозволяє нівелювати ефект масштабу бюджету. Ключові слова: бюджетна система, бюджет, бюджетний дефіцит, дефіцитне фінансування, бюджетна збалансованість, оцінювання дисбалансу, контрциклічне регулювання економіки. Формул: 3; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 10.
50
Koshechko, Nataliia. "FACILITATION AS AN INNOVATIONAL TECHNOLOGY OF PEDAGOGICAL CONFLICT MANAGEMENT IN HIGHER EDUCATION." Visnyk Taras Shevchenko National University of Kyiv. Pedagogy, no. 2 (8) (2018): 24–29. http://dx.doi.org/10.17721/2415-3699.2018.8.06.
Full textAbstract:
The article analyzes actual ideas on the problem of managing pedagogical conflicts in higher education. Special emphasis is put on innovative management technologies. Exclusive attention is paid to the technology of facilitation in the management of pedagogical conflicts of domestic institutions of higher education. The contents, historical aspect, principles, stages, specificity of the facilitation are considered in detail. The functions, purpose, actions, techniques, techniques of the faculty-facilitator in solving conflict situations in the high school are generalized.The technology of pedagogical facilitation involves the use of various resource techniques. The most common of them are "Open Space", "World Café", "Future Search", "Appreciative Inquiry Summit", "Work Out".Working with a group of students while studying the discipline "Pedagogical Conflictology", the facilitator constantly supports two processes: solving problems and ensuring the procedure, positive atmosphere in the group.Summarizing all the above, we conclude that facilitation is an effective productive technology in the management of pedagogical conflicts in higher education. Its main content is put into the following statement of the facilitator: "I will help you - I know the purpose and we will find a way together for it!"The facilitator is the person who organizes the process, engages the participants, and structs the work of the group. Teacher-facilitator - a person who didactically competently and qualitatively provides a successful group communication of students. That is, it solves the tasks, contributing to the comfortable atmosphere and fruitfulness of the discussion. Facilitator transforms the communication process into a convenient and easy for all its participants, helps the group to understand the overall goal and maintains a positive group dynamics to achieve this goal in the process of discussion, while not protecting one of the positions or parties.Therefore, facilitation is an effective tool, a universal technology, the mastery of which greatly enhances the quality of mastering not only the discipline "Pedagogical conflictology", other training courses, but also the professional and personal competence and productivity of students in general, at the expense of saving time, resources and creative perspectives.