Academic literature on the topic 'Буй морський'

Виражені порушення слуху значно погіршують комфортність життя, змінюють емоційний стан людини, а при розвитку в ранньому дитинстві призводять до порушень психосоціального формування особистості. На сьогодні не існує ефективних способів лікування хворих із сенсоневральною приглухуватістю (СНП). Тому в усьому світі вважають за краще «тактику заміщення», а саме – слухові апарати при приглухуватості, або кохлеарний імплант при глухоті. Мета – вивчити за допомогою електронно-мікроскопічного дослідження вплив НЕК інтратимпанального і субпотиличного на стан структурних елементів внутрішнього вуха морських свинок із експериментальним ототоксикозом. Матеріал і методи. Для вивчення ефективності НЕК при ототоксикозі аміноглікозидів експериментальні дослідження були проведені на 40 морських свинках масою 500–900 г. ОНП був викликаний введенням аміноглікозидного антибіотика – гентаміцину сульфату в дозі 100 мг/кг протягом 14 днів (1 група). Суспензію нейрональних стовбурових клітин вводили в обсязі 2 млн клітин в 0,5 мл інтратимпанально і 2 мільйони клітин в 0,5 мл субокципітально в дні 1 та 15 експерименту. Результати. Проведено електронномікроскопічне дослідження суспензії нейрональних стовбурових клітин, які були отримані для введення морським свинкам зі змодельованою сенсоневральною приглухуватістю та структур органу Кортії 5 морських свинок через 4 доби після субокципітального та інтратимпанального введення НЕК. Ультраструктурне дослідження НЕК, які були отримані для введення, засвідчило, що клітини загалом характеризувались великим округлим або овальним ядром з одним або декількома ядерцями, нерівномірним розподілом хроматину в ядрі та вузьким обідком цитоплазми. Виявлення окремих таких клітин мало місце серед структур Кортієва органа через 4 доби після субокципітального введення НЕК. Виявлялись численні синаптичні контакти переважно аферентних нервових закінчень, що контактували з базальною ділянкою волоскових клітин з різним ступенем електронної щільності, що свідчить про високий рівень синаптичної активності. Отримані результати в зіставленні з даними літератури свідчать про активну міграцію ембріональних клітин після інтратимпанального та субокципітального їх введення, а також про перспективність використання даного методу введення НЕК. Висновки. Отримані дані свідчать про те, що інтратимпанальне і субокципітальне введення НЕК сприяє регенерації пошкоджених клітинних структур внутрішнього вуха.

У статті розглядаються схожість суднобудівних традицій різних народів країн басейну Чорного моря XVI–XVIII століть. Встановлено, що внаслідок цього поширилося використання Османською імперією малих річкових та морських суден. Зокрема, це були османські чайки для захисту від козацьких набігів гирл Дунаю та Дніпра. Водночас еволюція козацьких чайок та дунайських сайок відбувалася в напрямку збільшення їх артилерійської потужності та універсальності через протистояння з османськими суднами. Цей взаємний вплив був наслідком схожих природних умов розвитку суднобудування народів чорноморського басейну, а також пер- манентної мілітаризації життя європейського фронтиру. Він засвідчив високий рівень суднобудування народів, які були здатні сприйняти зовнішній досвід, що збагачував їхні традиції та стимулював розвиток різних галузей економіки.

Метою даної статті є визначення основних особливостей умов підготовки науково-технічних кадрів для електромашинобудівної сфери УСРР. За допомогою порівняльно-історичного, діахронічного і синхронічного методів вивчено вплив упродовж 1920-х рр. характеру функціонування українського електромашинобудування в складі єдиного народногосподарського комплексу СРСР на умови підготовки науково-технічних кадрів для цієї галузі. Встановлено, що первісне український електромашинобудівний сектор не розглядався союзним урядом як одна з рушійних сил розпочатих ним процесів індустріалізації та електрифікації країни. Причиною цьому стали як брак в українських підприємств власного наукового супроводу виробництва сучасних електричних машин, так і відсутність можливості здійснювати таке забезпечення існуючими в республіці непромисловими профільними науково-технічними підрозділами. При тому розпочався процес закриття цих підприємств, який утім не знайшов свого завершення, оскільки в середині 1920-х рр. був зупинений. З’ясовано, що в цей час у Харкові фундується великий осередок виробництва військово-морської електротехніки на основі конструкцій та технологій, наданих німецькою електротехнічною фірмою «АЕГ». Підставою для цього, в першу чергу, став досвід «АЕГ» у такого роду співробітництві з Російською імперією напередодні І Світової війни, а також те, що підчас цієї війни відповідне устаткування вироблялося на Харківському заводі згаданого концерну, в наступному в нього секвестрованому. З певною затримкою в півтори-два роки, там же був організований масовий випуск електричних машин цивільного виконання, виготовлення яких також здійснювалося за технічною документацією «АЕГ». Таким чином, у місті почала стрімко зростати потреба на профільні науково-технічні кадри, що стало причиною подальшої концентрації підготовки таких фахівців саме в Харкові, у місцевому Технологічному інституті. Разом із указаним раніше, визначено, що загальний рівень надаваних «АЕГ» та іншими зарубіжними фірмами профільних знань перевищував наявний в українських вищих технічних навчальних закладах, що стало головною особливістю умов підготовки в УСРР науково-технічних кадрів для республіканського електромашинобудування впродовж 1920-х рр.

Міжнародне безпекове середовище з кожним роком погіршується надзвичайно швидкими темпами. Виникають нові та підтримуються старі вогнища напруження та гарячі точки, які вражають не тільки світові проблемні регіони, але й регіони колишнього пострадянського простору. Російська гібридна агресія проти України посилила розвиток негативних тенденцій в міжнародному безпековому середовищі, спонукала до пошуку альтернативних рішень щодо адекватного реагування на потужний спектр реальних та потенційних загроз у сферах національної безпеки і оборони України у цілому та у сфері прикордонної безпеки, зокрема. У 2018 році був прийнятий Закон України «Про національну безпеку України» (далі Закон), а у вересні цього року схвалено Стратегію національної безпеки України. В законодавчих документах підтверджено незворотність європейської та євроатлантичної інтеграції України, чітко визначено перелік державних органів, які увійшли до складу сектору безпеки і оборони, а також конкретизовано їх функції та повноваження із забезпечення національної безпеки України. До складу сектору безпеки і оборони увійшла також, й Державна прикордонної служби України зі статусом правоохоронного органу спеціального призначення, що реалізує державну політику у сфері безпеки державного кордону України та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. У вищезазначених законодавчих актах одним із ключових критеріїв реалізації державної політики у сферах національної безпеки та оборони України є ефективна взаємодії між державними органами, які входять до складу сектору безпеки і оборони. З огляду на вищезазначене, у даній статті розкривається сутність взаємодії, як управлінської функції Державної прикордонної служби України, аналізуються актуальні загрози безпеці державного кордону, а також визначаються основні аспекти та принципи стратегічної взаємодії прикордонного відомства з іншими суб’єктами національної безпеки України в інтересах забезпечення безпеки державного кордону.

Анотація. Мета дослідження – розкрити витоки російсько-українського збройного конфлікту на початку ХХІ століття, його передумови та обставини. Методологія дослідження спирається на принципах історизму, системності, науковості, авторської об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історії російсько-українських відносин на основі невідомих раніше джерел з’ясовано яким чином політичне керівництво Російської Федерації наприкінці ХХ століття закладало підвалини для виникнення російсько-українського збройного конфлікту 2014 року. Висновки: починаючі з 1991 року російське керівництво ефективно розпалювало конфлікт в окремих регіонах, зокрема в Криму, “не дозволяючи” Україні бути незалежною державою з правом на європейській розвиток. При цьому, з метою завдання шкоди територіальній цілісності і суверенітету України як основний важіль впливу був використаний Чорноморський флот. Зазначимо, що вплив на населення Кримського півострову скрізь призму подій навколо Чорноморського флоту здійснювався у багатьох сферах, насамперед воєнній, політичній, інформаційній, мовній тощо. Вирішення питання навколо розподілу Чорноморського флоту в 1997 році, на наш погляд, ознаменувало те, що к цьому моменту у більшості населення території Криму було сформовано негативне ставлення до української влади та, як слід, до Збройних Сил України. Тому, швидка окупація Кримського півострова в 2014 році та події на Донбасі стали закономірним наслідком недружньої політики російського політичного керівництва по відношенню до України, яку воно здійснювало починаючи із 1991 року. Ключові слова: Україна, Російська Федерація, Військово-Морські Сили, Чорноморський флот, Крим, збройний конфлікт

В результаті захоплення Криму Російська Федерація встановила та здійснює контроль над значною частиною територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, об’єктів виробничої діяльності на морі, морської інфраструктури та інших складових морського потенціалу України. При цьому, вона не лише веде незаконну економічну діяльність в неконтрольованих Україною водах, а й здійснює гібридні дії щодо перешкоджання провадженню Україною морегосподарської діяльності. Це обумовлює необхідність залучення до її захисту сил (військ) Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі – ВМС). Питання щодо ведення гібридних дій Російською Федерацією в морі, їх вплив на ведення економічної діяльності Україною, застосування ВМС для виконання завдань щодо протидії противнику досить добре висвітлені у наукових дослідженнях останніх років. Проте аналіз впливу чинників на ефективність застосування сил (військ) під час виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі в умовах гібридних дій противника комплексно не проводився та не був предметом окремого дослідження. У статті визначено зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на застосування ВМС під час виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі та проведено аналіз характеру їх впливу на ефективність застосування сил (військ). Виявлено низку обмежень, що обумовлені зазначеними чинниками, на просторові та часові показники виконання силами (військами) ВМС завдань, а також способи їх виконання. Встановлено, що в теперішній час чіткий перелік завдань щодо захисту економічної діяльності держави на морі та способи їх виконання в чинних керівних документах з питань застосування ВМС не визначені, через що їх виконання здійснюється несистемно та епізодично. Вказано на необхідність обґрунтування переліку завдань та доцільних способів їх виконання силами (військами) ВМС для ефективного захисту економічної діяльності України на морі.

Мета статті полягає у вивченні та проведенні аналізу сучасного стану ринку морських контейнерних перевезень та визначенні основних тенденцій його розвитку протягом останніх десятиліть. Сучасний сектор морського транспорту розвивається швидкими темпами, значну частку у ньому займають контейнерні перевезення, які здобули свою популярність у всьому світі. Зокрема, варто виділити їх особливу популярність в країнах Азії, Європи, Північної та Південної Америки. Контейнерні перевезення є однією з найперспективніших галузей у сфері транспорту, адже саме вона допомагає забезпечувати процес якісного та безперебійного товаропостачання на світовому рівні. Саме дослідження таких перевезень є надзвичайно доцільним і важливим для майбутнього розвитку економіки всього світу. У статті досліджено сучасний стан та основні тенденції розвитку морських контейнерних перевезень на світовому рівні, проведено оцінку основних показників контейнерного ринку в динаміці, а також розглянуто основні фактори впливу, що спричиняють структурні зрушення на досліджуваному ринку. Також на базі проведеного дослідження було сформовано основні тенденції, які склались на ринку контейнерних перевезень, що дозволяє нам краще зрозуміти сутність роботи даного ринку і сформувати перспективні шляхи для його розвитку. Проведення аналізу за показниками, що комплексно описують ринок контейнерних перевезень, дозволило визначити та описати основні тенденції розвитку контейнерних перевезень протягом останніх десятирічь. Також був доданий авторитетний прогноз на найближчі кілька років розвитку даної галузі, що був побудований на основі останніх даних з урахуванням впливу пандемії 2019-2021 років. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є вивчення здатності компаній, що здійснюють контейнерні перевезення, до нарощування обсягів перевезень та до скорочення часу, що витрачається на доставку

Грузино-українські відносини сягають Х століття, і ці стосунки тривають століттями. Ця стаття є саме спробою зобразити ці стосунки. Україна завжди відігравала важливу роль у всіх розділах історії, будучи одним із найсерйозніших гравців у світовій політиці та залишається донині. Стаття стосується діяльності українців у Батумі. Хоча в Аджарі було мало українців, ті, хто були, відіграли значну роль у розвитку цього регіону Грузії. Через два десятиліття після приєднання Батумі став головним морським портом. Ротшильд, Манташев, Нобелів та інші монополістичні об'єднання, міцно створені в місті. Подія, згадана у науковій роботі, належним чином обговорюється. У статті представлені українські діячі, які всіляко підтримували грузинських робітників. На заводі Ротшильда директором був француз Гійон, а генеральним директором - Шинкар, українського походження. Наймали лише грузинів, бо "грузини - сумлінні робітники та вчасно виконують доручену їм роботу". Робота багато представлена ​​архівними документами України та Грузії, що зображують їхні робочі стосунки, відмінне ставлення керівника фабрики, українця Шинкара підкреслюється професіоналізм грузинських робітників. Стаття робить особливий акцент на підйомі революційного руху в Батумі, проблемах лояльного ставлення українських менеджерів до грузинських робітників. Більше того, українець Олександр Олчевський був членом Батумської соціально-федералістичної партії, що вільно розмовляв з грузинською та російською мовами, яка активно брала участь у таємних зустрічах. Він запропонував сторонам керувати роботою з акцентом на національних питаннях та проводити зустрічі, обговорюючи на них національні проблеми. У статті представлені католики українського походження, які проживають у Батумі та католицький рух, окупація Батумі англійцями, економічна освіта, мистецтво, культура, медицина та інші актуальні питання співпраці в інших сферах. Населення Батумі пам’ятає їх як висококваліфікованих робітників та чудових друзів грузин.

Представлена дисертаційна робота є актуальною, так як навіть у теперішній час морські перевезення складають більше 60% всіх вантажних перевезень. Мета дисертації полягає у збільшенні часу автономної роботи енергетичної системи буя морського задля підвищення його економічних та технічно-експлуатаційних показників. Завдання: проаналізувати існуючі системи та конструкції отримання альтернативної енергії з різних джерел та напрямків; розробити та спроектувати комбіновану енергетичну систему на базі найбільш стабільної конструкції морського буя; виконати досліди роботи складових частин гідросистеми. Об'єкт дослідження – плавучі засоби морської навігації, що забезпечують безпеку судноплавства. Предмет дослідження – енергетична система буя морського. При виконанні дисертації були зроблені комп’ютерні розрахунки кінематичної схеми та складових частин гідравлічної системи, проведено фізичне моделювання роботи шлангового насосу в режимі гідродвигуна. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що розроблена система, яка дозволить істотно збільшити автономність за рахунок використання комбінованої енергетичної системи. Результати дисертаційної роботи були апробовані на міжнародній науково-технічній конференції молодих вчених та студентів: «Інновації молоді в машинобудуванні 2019» з опублікуванням тез і За результатами роботи була опублікована стаття у збірці праць «Інновації молоді в машинобудуванні-2019».
The dissertation work is relevant because today sea transportations make more than 60% of all cargo transitions. The purpose of the dissertation is to increase the autonomy of the energy system of the marine buoy. This will improve economic and technical characters. In order to reach the set meters, a source of energy and production systems and structures was analyzed, a combined energy system was developed and provoked on the basis of a significant permanent structure of the marine structure, and the issue of assembly of hydraulic system parts was investigated. The object of study - floating means of navigation, which fulfill the safety of navigation. The subject of the study is the energy system of the marine buoy. The dissertation used computer technologies, which were used in kinematic circuits and complex parts of the hydraulic system, which carried out a physical model of the operation of the hose pump in the mode of hydraulic motor. Scientific knowledge has gained new results that have been done previously and that have created a system that has effectively increased autonomy for the use of the combined energy system. The results of the dissertation worked with the young people and employees tested at the International Scientific and Technical Conference: "Youth Innovation in Mechanical Engineering 2019" with the publication of the topic. According to the results of the work, an article in the enlarged workplaces "Youth Innovations in Mechanical Engineering-2019" was published. Keywords: navigation equipment, autonomous system, large marine, hydraulic system, alternative energy.