Journal articles: 'Ботанік'

1

Мосякін, С. Л. "Видатний ботанік сучасності." Український ботанічний журнал 73, no. 3 (2016): 308–13.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Круть, М. В. "Ботанік і ентомолог - Х.Х. Стевен." Український ентомологічний журнал, no. 1 (16) (2019): 44–48.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Філончук, З. В. "Видатний ботанік і ентомолог Юзеф Пачоський." Географія та економіка в сучасній школі, no. 3 (121) (2012): 46–47.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Козубенко, Ю. Л. "Визначний український ботанік М.І. Котов і його внесок у охорону рослин України." Наука та наукознавство, no. 1 (83) (2014): 110–17.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Alyokhin, O., I. Drulyova, and Yu Gamulya. "LYUBOV MYKOLAYIVNA GORELOVA – OUTSTANDING SCIENTIST BOTANIST OF KHARKIV REGION: SCIENTIFIC ACHIEVEMENTS AND HERBARIUM." Visnyk of Lviv University. Biological series, no. 78 (December 10, 2018): 139–43. http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2018.78.27.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Крутенко, Віра Валеріївна, Ірина Іванівна Кононова, Віра Іванівна Гарець, and Віра Федорівна Шаторна. "Формування сучасної концепції викладання фармацевтичної ботаніки як базової дисципліни при підготовці фармацевтів у вищих навчальних медичних закладах." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 8 (March 27, 2013): 66–71. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v8i1.865.

Full text

Abstract:

На сучасному етапі розвитку медицини основними засобами лікування є препарати синтетичного і рослинного походження. Викладання фармацевтичної ботаніки забезпечує розвиток у студентів інтересу до природних ліків, бажання вивчати їх джерела, розуміння важливості раціонального використання дикорослих лікарських рослин. У статті викладений матеріал про значення фармацевтичної ботаніки як базової медико-біологічної дисципліни медичних і фармацевтичних вузів. Наведені концептуальні принципи викладання фармацевтичної ботаніки за кредитно-модульною системою студентам-провізорам 2 курсу фаху «Фармація» та «Клінічна фармація». На кафедрі медичної біології, фармакогнозії та ботаніки особлива увага приділяється методичному забезпеченню навчального процесу, яке здійснюється за допомогою методичних вказівок та начальних посібників, що підготовлені колективом кафедри. В статті аналізуються проблемні риси викладання фармацевтичної ботаніки та наводяться заходи їх подолання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Урмина, И. А. "Ботаник и путешественник, "Природа"." Priroda, no. 3 (2020): 53–65. http://dx.doi.org/10.7868/s0032874x20030072.

Full text

Abstract:

Охарактеризована научная деятельность Владимира Леонтьевича Комарова - известного на весь мир ученого, ботаника систематика, фундаментальные исследования и труды которого отражают «комаровский» метод филогенетической систематики и по сей день служат основой для изучения флоры разных районов России, особенно Дальнего Востока.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Калиниченко, И. М. "Ботаник Сергей Александрович Рачинский (1833-1902)." Ботанический журнал 100, no. 10 (2015): 1110–19.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Timin, N. I. "Scientific heritage of Vavilov N.I. concerning plant genetics and vegetable breeding." Vegetable crops of Russia, no. 1-2 (June 30, 2008): 83–86. http://dx.doi.org/10.18619/2072-9146-2008-1-2-83-86.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Гнілуша, Ніна В. "СТАНОВЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ У КРИВОРІЗЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ." Екологічний вісник Криворіжжя 5 (June 26, 2020): 31–42. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4352.

Full text

Abstract:

Політичні та соціально-економічні перетворювання в сучасному суспільстві актуалізують нові запити системі освіти та основні напрямки її реформування. Створена на основі демократичних і еколого-гуманістичних орієнтирів система загальної та вищої освіти покликана забезпечити підготовку творчо активної особистості, здатної будувати свою країну як суспільство, що розвивається на принципах соціоприродної гармонії. Метою роботи було теоретичне обґрунтування актуалізації формування екологічної культури освітянської молоді та узагальнення досвіду кафедри ботаніки та екології щодо організації екологічної діяльності. Дослідження проводилося на основі наукових публікацій, що стосуються екологічної освіти та її розвитку на кафедрі ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету. Зазначається, що новому періоду розвитку людства має відповідати нова філософія освіти, нові освітні системи, нові моделі навчання. При цьому, одним із найважливіших напрямків модернізації освіти виступає екологічна освіта, котра спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, задоволення їх інтересів та потреб у професійному визначенні. Розвиток екологічної освіти на кафедрі ботаніки та екології Криворізького державного університету мав три етапи: 1) зародження екологічної освіти (1930-1941 рр.); 2) становлення екологічної совіти (1944-1986 рр.); 3) імплементація екологічної освіти (1986 р до нашого часу). Найбільш важливими досягненнями екологічної освіти були: створення та активна діяльність наукового та науково-методичного екологічного центру, ліцензування у 2003-2004 н.р. спеціальність «Екологія та охорона навколишнього середовища» освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, акредитація у 2008-2009 н.р. цієї спеціальності, проведення у 2002-2009 рр. вісім Міжнародних науково-практичних конференції «Проблеми екології та екологічної освіти», видання у 2002-2015 рр. збірника наукових праць «Екологічний вісник» (у 2015 р. відбувся його ребрендинг – нове видання отримало назву Збірник наукових та науково-методичних праць «Екологічний вісник Криворіжжя»»), видання низки наукових монографій та статей, підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій екологічної тематики. У подальшому екологічна освіта на кафедрі ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету має бути спрямована на: по-перше, підготовку професійних кадрів; по-друге, формування екологічних знань та екологічної культури на неперервній та міждисциплінарній основі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

L. Osadchuk, L., М. Soroka, А. Shovgan, J. Dolatovski, and Т. Kolodiy. "Колекція взірців деревини Євстахія Волощака (1835-1918) (до 100-річчя від дня смерті видатного вченого)." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 15 (November 30, 2017): 163–79. http://dx.doi.org/10.15421/411719.

Full text

Abstract:

Унікальна колекція взірців деревини рослин з різних континентів Землі зберігається на кафедрі ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу Національного лісотехнічного університету України. Це третя частина зборів професора Львівської Політехнічної школи Євстахія Волощака, засновника львівської ботанічної школи XIX–XX ст., яку у 1909 р. він поділив на три частини та передав їх у різні наукові установи: Науковому товариству ім. Шевченка у Львові, Природничому музею у Відні та Академії умінь у Кракові. Колекція взірців тканин стебел дивом вціліла в часи воєн та радянської перебудови суспільства, кілька разів перевозилася у межах міста і одержала свою постійну прописку в «Музеї деревини» кафедри ботаніки. Над дослідженням колекції взірців деревини працювало декілька поколінь співробітників кафедри ботаніки. На сьогодні вона має як первинний рукописний каталог, так і пізніші його варіанти. Останніми роками повністю опрацьовано збори та створено актуалізований каталог латинських назв рослин. Встановлено, що колекція деревини сьогодні налічує 2808 взірців з 573 таксонів рослин. Більшість – це фрагменти вторинної ксилеми дерев, кущів та ліан, проте є і взірці стебел дводольних трав та однодольних рослин із склеренхіматизованими тканинами та аномальним вторинним ростом. Усвідомлюючи унікальність колекції, а також її історичну та ботанічну цінність для світової наукової спільноти, колектив кафедри у співпраці із провідними дендрологами різних наукових установ прагне популяризувати відомості про неї та віднайти інші її частини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Сенатор, Степан Александрович, and Анна Яковлевна Григорьевская. "Любовь к ботанике." Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология, no. 4 (December 9, 2021): 106–8. http://dx.doi.org/10.17308/geo.2021.4/3757.

Full text

Abstract:

В статье приводится информация о научной деятельности ученого-ботаника, доктора биологических наук, профессора, заслуженного деятеля науки РФ, члена президиума Русского ботанического общества С. В. Саксонова. Им впервые для науки описано несколько видов сосудистых растений, основаны научные журналы ботанического и экологического профиля, создана традиция проведения экспедиций-конференций по изучению растительного покрова Среднего Поволжья. С. В. Саксонов внес большой вклад в развитие гербарного дела.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Spryagailo, O. V. "БОТАНІКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ КУЛЬТИВОВАНОЇ ДЕНДРОФЛОРИ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ'Я." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 8 (October 29, 2015): 75–81. http://dx.doi.org/10.15421/40250812.

Full text

Abstract:

Оцінено ступінь використання інтродукованих видів деревних рослин у фітомеліоративних системах Середнього Подніпров'я та проаналізовано походження рослинного матеріалу, що використовується в об'єктах озеленення регіону. Встановлено, що у складі об'єктів озеленення регіону зростає 62 аборигенних види та 217 інтродукованих. Найбільшим представництвом відзначаються Східноазійська флористична область – 66 видів, Атлантично-Північноамериканська – 56 і Циркумбореальна – 55, а 69 видів походять із кількох ботаніко-географічних областей. Значне використання інтродуцентів Північної Америки і Східної Азії у регіоні викликає серйозне занепокоєння, оскільки одним із критеріїв інвазійного потенціалу чужинних рослин в умовах України є географічне походження (первинний ареал) і найімовірніша та висока загроза інвазій очікується від видів північноамериканського походження та неофітів із помірно-кліматичних областей або гірських районів Азії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Дмитриев, И. С. "“Он химик, он ботаник, механик и матрос”." Вестник Российской академии наук 85, no. 4 (2015): 338–43. http://dx.doi.org/10.7868/s0869587315040039.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Косаківська, І. В. "К.М. Ситник - директор Інституту ботаніки НАН України." Український ботанічний журнал 73, no. 3 (2016): 298–305.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Шипицына, Ю. С. "Botanical Illustration in Britain in the Late 18th Century — Early 19th Century in the Context of the Formation of a Taxonomic Approach to Exploration." Вестник Рязанского государственного университета имени С.А. Есенина, no. 4(69) (February 16, 2021): 59–65. http://dx.doi.org/10.37724/rsu.2020.69.4.007.

Full text

Abstract:

В статье исследуется «эра Бэнкса» (1778–1820) как особый период в истории британской науки, когда в центре интеллектуальной жизни империи оказалась ботаника, а ботаническая иллюстрация выступала как ведущий практический инструмент познания. Исследование контекстов и смыслов, возникающих вокруг ботанической иллюстрации, связано с рассмотрением практик научного наблюдения за природой, легитимированных и вместе с тем скованных определенными административными нормами, общекультурными стандартами и ценностными ориентирами своей эпохи. Наиболее влиятельной фигурой по отношению к вышеперечисленным факторам развития ботанической иллюстрации в Британии являлся ботаник Джозеф Бэнкс (1743–1820), президент Лондонского королевского общества с 1778 по 1820 год. Биография Дж. Бэнкса рассматривается нами в контексте его имперских амбиций и интеллектуального окружения. Результаты проведенного исследования позволяют углубить понимание властного дискурса подчинения человеком природы, зарождение которого связано с развитием таксономического подхода и совершенствованием способов визуализации ботанического знания. The article investigates the so called Banks era (1778–1820), a period of the history of British science when botany played a key role in the intellectual life of the British Empire and botanical illustrations were a practical tool in the exploration of the world. The investigation of meanings evoked by botanical illustrations is associated with the investigation of observations which are both legitimatized and limited by certain administrative norms, cultural standards, and values characteristic of an epoch. Joseph Banks (1743–1820), an English botanist and president of the Royal Society (1778–1820), was the most prominent figure to promote botanical illustrations in Britain. The article views the biography of Joseph Banks in the context of his imperial ambitions and his intellectual environment. The results of the research provide insight into the understanding of humanity’s domination of nature, whose origin is associated with the development of a taxonomic approach and the improvement of botanical art techniques.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Ющук, Євген Д. "ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ МІКРОМОРФОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ҐРУНТІВ НА КАФЕДРІ БОТАНІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ." Екологічний вісник Криворіжжя 5 (June 26, 2020): 43–59. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4353.

Full text

Abstract:

Актуальність досліджень зумовлено необхідністю продовження наукового пошуку методів ранньої діагностики наслідків негативного впливу на ґрунти. Метою роботи було узагальнення хронології й аналіз основних досягнень мікроморфологічних досліджень ґрунтів на кафедрі ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету. Наведено, що мікроморфологічні дослідження ґрунтів проводилися за участі автора статті впродовж 1975-2005 рр. Результати мікроморфологічних досліджень свідчать, що чорноземні ґрунти при поселенні на них деревних порід не погіршують своїх лісорослинних властивостей, а набувають нові риси лісопокращених. Мікроморфологічні дослідження ґрунтів сприяють виявленню чітких негативних наслідків техногенезу ще на початкових етапах руйнації ґрунтів. Так, під впливом викидів металургійного комбінату в ґрунтах гальмується транзит плазмових фракцій у нижні горизонти ґрунтового розрізу, гумусові фракції у закріпленому стані. Зроблено припущення, що в подальшому доцільно продовжувати традицію мікроморфологічних досліджень ґрунтів на кафедрі ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Колчинский, Э. И. "КИРИЛЛ МИХАЙЛОВИЧ ЗАВАДСКИЙ – БОТАНИК, ЭВОЛЮЦИОНИСТ И ИСТОРИК БИОЛОГИИ." Ботанический журнал 105, no. 2 (2020): 201–7. http://dx.doi.org/10.31857/s0006813619110097.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Mamchur, T. V., and M. I. Parubok. "Формування гербарію Уманського національного університету садівництва (UM)." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 64–70. http://dx.doi.org/10.15421/40290713.

Full text

Abstract:

Висвітлено історію формування Наукового гербарію Уманського національного університету садівництва (UM) та сьогодення. Складові його колекції мають історичну, наукову і навчальну характеристику. Зі складу історичної іменної колекції виділено гербарні збори учня Уманського училища землеробства і садівництва – Йосипа Конрадовича Пачоського, які було зібрано в околицях міста Умані, оранжереях. Формування дендрологічного гербарію здійснив головний садівник Царициного саду (нині – Національний денрологічний парк "Софіївка" НАН України) Юліус Робертович Ланцький і Нікітського ботанічного саду, Крим. Наведено результати опрацювання ексикат Herbarium Florae Rossicae (1897-1907 рр.) історичного гербарію Уманського училища землеробства і садівництва, які зберігаються у науковому гербарії Уманського національного університету садівництва. Встановлено, що колекція ексикат нараховує 1948 гербарних зразків, отриманих шляхом обміну з ботанічним відділенням Санкт-Петербурзького товариства природодослідників. Проаналізовано кількісний склад ексикат окремих колекторів Herbarium Florae Rossicae та виявлено наявність гербарних зборів учнями училища І. Андрієвського, В. Бихацького, П. Герасимчук, І. Горбач, Ф. Заморського, В. Казута, С. Руденко в 1899 р. в околицях Умані. Охарактеризовано меморіальні колекції викладачів ботаніки, які сформовані у різні віхи історії під час викладання курсу ботаніки, декоративної дендрології, лісівництва та ін. Опрацьовано меморіальну колекцію доцента В. А. Гаврилюка, зібрану під час проведення досліджень рослин у студентські роки (Карпати), навчання в аспірантурі (Ленінград), виконання науково-дослідницької роботи (півострови Чукотка та Камчатка). Автори наголосили на його бережливому ставленні до цінних історичних колекцій у часи його завідування кафедри ботаніки. У цьому дослідженні розглянуто створення навчальних колекцій Algae, Lichеnophyta, Bryophyta, Equіsetophyta, Lycopodiоphyta, Pteridophyta, як демонстраційний матеріал на лабораторно-практичних заняттях, виокремлення сучасних студентських гербаріїв у дослідженні регіонів України та виїзних експедицій викладачами. Обґрунтовано роботу гербарію сьогодні та досягнення в майбутньому.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

К.Ш., ТОЖИБАЕВ, БЕШКО Н.Ю., and ПОПОВ В.А. "БОТАНИКО-ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ РАЙОНИРОВАНИЕ УЗБЕКИСТАНА." Ботанический журнал 101, no. 10 (2016): 1105–32. http://dx.doi.org/10.1134/s000681361610001x.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Kushynska, M. Ye, O. Ya Chupashko, and Z. D. Vorobets. "НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРА О. І. ЖУРБІНА – ЗАВІДУВАЧА КАФЕДРИ МЕДИЧНОЇ БІОЛОГІЇ (1949–1970)." Медична освіта, no. 1 (May 8, 2019): 169–71. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10102.

Full text

Abstract:

Мета роботи – ретроспективне дослідження життєвого шляху та основних напрямків наукової діяльності завідувача кафедри медичної біології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (1949–1970) професора Олексія Івановича Журбіна. Основна частина. Висвітлено сторінки біографії, простежено становлення О. І. Журбіна як науковця, показано основні напрямки наукових досліджень у галузі ботаніки і паразитології. Зокрема, акцент зроблено на його дослідженнях з йодування рослинних продуктів харчування з метою профілактики та лікування ендемічного зоба та атеросклерозу, що не втратили актуальності дотепер. Проаналізовано наукові роботи професора О. І. Журбіна щодо виведення і розмноження нових гібридів тополь, для озеленення міст та екології видового складу синантропних мух і комарів Львівської області та Українського Полісся, їх епідеміологічне значення в поширенні гельмінтозів та інших захворювань людини. Наголошено, що науковою школою професора О. І. Журбіна були випробувані і запропоновані санепідемстанціям нові інсектициди для боротьби з мухами, комарами і клопами. Висновок. Дане наукове повідомлення на основі аналізу архівних матеріалів працівниками кафедри медичної біології, паразитології та генетики дозволило висвітлити сторінки наукової біографії завідувача кафедри медичної біології професора О. І. Журбіна, проаналізувати його наукову спадщину, що стосувалась актуальних проблем ботаніки і паразитології.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Чубірко, М. М. "Розвиток цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки в Ужгородському університеті." Український ботанічний журнал 72, no. 5 (2015): 511–15.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Євтушенко, Едуард О., and Василь М. Савосько. "МІЖНАРОДНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОЕКТИ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ." Екологічний вісник Криворіжжя 5 (June 26, 2020): 60–77. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4354.

Full text

Abstract:

Мета роботи проаналізувати результати участі викладачів і співробітників кафедри ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету у міжнародних екологічних проектах, які були реалізовані у ХХІ ст. Міжнародний науковий проект «Територія кар'єру як депозитарій для рідкісних рослин і основа для екологічної освіти» був виконаний в рамках програми The Quarry Life Award 2014 (організатор – «HeidelbergCement»). Під час реалізації проекту його команда (основу якої складали викладачі і співробітники кафедри ботаніки та екології) на Жовтокам'янському кар'єрі здійснила наступне: 1) провела еколого-ландшафтний аналіз території, 2) дослідила фіторізноманіття, 3) створила депозитарій «Рослини Червоної книги», 4) розробила екологічну стежку «Зелений шлях», 5) запропонувала напрямки подальшого розвитку проекту. Реалізація міжнародного наукового проекту «Створення чагарникових угруповань як нового місця існування для біоти кар’єру» в рамках програми The Quarry Life Award 2018 (організатор – «HeidelbergCement») дозволила колективу дослідників: 1) створити окремі біогрупи з 8 гарно квітучих ранньовесняних чагарників, в тому числі хвойних, на 5 ділянках; 2) результати проекту внести до навчально-методичних матеріалів дисципліни «Біорізноманіття і стратегія сталого розвитку»; 3) провести семінари зі збереження біорізноманіття з вчителями біології та екології, учнями та студентами закладів середньої і професійно-технічної освіти; 4) рекомендувати види для фітомеліорації інших кар’єрів компанії ХайдельбергЦемент.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Галл, Я. М. "БОТАНИК В.Н. СУКАЧЕВ И РАЗВИТИЕ ИДЕЙ Ч. ДАРВИНА В РОССИИ." Биосфера 8, no. 1 (March 31, 2016): 115. http://dx.doi.org/10.24855/biosfera.v8i1.147.

Full text

Abstract:

Дарвиновские концепции борьбы за существование и естественного отбора широко обсуждались в Российских академических и публичных кругах, начиная со второй половины ХIХ – первой четверти ХХ столетия. Кроме дарвиновской интерпретации борьбы за существование и естественного отбора сложились и другие конкурирующие теории. Решить проблему можно было лишь одним путем. Требовалось создать экспериментальные модели, которые подтвердили или внесли коррекцию в теорию Дарвина. Задача статьи состоит в анализе экспериментальных исследований борьбы за существование и естественного отбора, развитые российским ботаником В.Н. Сукачевым в 1920–1950-е годы.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Івченко, І. "Провідні вітчизняні ботаніки-дендрологи на межі XIX і XX ст." Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Вип. 7 (2001): 453–64.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Клименко, А. В. "Знаменитості, які захоплювалися ботанікою та садівництвом." Квіти України, no. 1 (149) (2016): 25–27.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Jóźwikiewicz, Przemysław. "SŁOWNICTWO MYKOLOGICZNE W JĘZYKU UKRAIŃSKIM I POLSKIM — ZARYS PROBLEMATYKI, STRUKTURA TERMINÓW." Studia Ukrainica Posnaniensia 5 (March 24, 2017): 81–89. http://dx.doi.org/10.14746/sup.2017.5.09.

Full text

Abstract:

У статті подано аналіз проблем, пов’язаних з функціонуванням мікологічної лексики в українській та польській мовах. Мікологія (раніше один з розділів ботаніки) вивчає систему грибів, досліджує їхню морфологію, фізіологію, значення для людини тощо; це наука, що має оригінальний термінологічний апарат. Мовознавчі дослідження, що базуються на термінології цієї галузі, нечисленні: це твердження стосується як українського, так і польського мовних матеріалів. Мета пропонованого дослідження — проаналізувати доступну наукову літературу щодо актуалізованої проблеми, надати висновки на основі зіставлення двох зазначених лексичних підсистем. Таке порівняння на сьогодні відсутнє, однак, ураховуючи багатство досліджуваного лексичного матеріалу та його різноманітність, висновки мають відповідну теоретичну і практичну значущість.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Трошкина, В. И. "Эколого-географический анализ видов рода Geranium L. Алтайской горной страны." Проблемы ботаники Южной Сибири и Монголии 1, no. 18 (June 20, 2019): 185–91. http://dx.doi.org/10.14258/pbssm.2019038.

Full text

Abstract:

В работе проводится эколого-географический анализ видов рода Geranium L. Алтайской горнойстраны (АГС). Рассматривается распределение видов по ботанико-географическим районам АГС, распределениепо типам ареалов и эколого-ценотическим условиям. Показано, что Алтайская горная страна является одним изцентров разнообразия рода Geranium.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Popovych, Sergij. "Становлення проектованого Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 7(332) (December 28, 2018): 88–92. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-88-92.

Full text

Abstract:

Акцентовано увагу на географічній доцільності створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, стисло описано природні умови, окреслено хронологічні події його становлення, роль ботаніків і зоологів у цьому процесі й місце в транскордонній мережі природно-заповідних територій та еко-мережі різних рівнів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Колчинский, Э. И. "КСЕНИЯ ВИКТОРОВНА МАНОЙЛЕНКО – ИСТОРИК БОТАНИКИ И ФИЗИОЛОГИИ РАСТЕНИЙ." Ботанический журнал 104, no. 2 (2019): 321–28. http://dx.doi.org/10.1134/s0006813619030050.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

ДЕМЬЯНОВА, Е. И. "О ПОЛОВОЙ СТРУКТУРЕ ПОПУЛЯЦИЙ НЕКОТОРЫХ ДВУДОМНЫХ РАСТЕНИЙ, "БОТАНИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ"." Ботанический журнал, no. 9 (2012): 1163–74. http://dx.doi.org/10.1134/s1234567812090029.

Full text

Abstract:

В результате многолетних исследований (1976-1982 гг.), проведенных в разных ботанико-географических районах, определено соотношение полов у 12 двудомных растений: Cannabis sativa, Rumex acetosella, R. acetosa, R. thyrsiflorus, Melandrium album, Silene densiflora, S. wolgensis, S. artemisetorum, Asparagus officinalis , Cirsium arvense, Stratiotes aloides, Hydrocharis morsus-ranae.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Savosko, V. M., N. V. Tovstolyak, Yu V. Lykholat, and I. P. Grygoryuk. "Variability of botanical and ecological indicators of woodlands in gardens & parks cultivated plant communities at Kryvyi Rih district." Biological Systems: Theory and Innovation 10, no. 3 (September 30, 2019): 13–27. http://dx.doi.org/10.31548/biologiya2019.03.013.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Safronova, Irina. "“Chernye Zemli” Reserve in the System of Botanical and Geographical Demarcation." Полевые исследования 7, no. 7 (November 10, 2020): 40–47. http://dx.doi.org/10.22162/2500-4328-2020-7-40-47.

Full text

Abstract:

Цель. Уточнить зональный статус заповедника «Черные земли» в системе ботанико-географического районирования. Материал и методы. В течение 20 лет проводились маршрутные исследования с записью по спидометру смены растительности в полевых дневниках и подробным описанием растительных сообществ. В исследовании использованы карты ботанико-географического районирования. Названия растений даны по С. К. Черепанову. Результаты. Из-за сильного антропогенного воздействия (перевыпаса, сенокосов, распашек, пожаров) в современной пространственной структуре растительного покрова Северо-Западного Прикаспия, наряду с зональными полынниками, большую роль играют вторичные сообщества с обилием (или даже доминированием) ковылей и одно-двулетников. Ковыли местами аспектируют, придавая ландшафтам степной вид. Подобные ковыльно-однолетниковые сообщества представляют собой одну из стадий демутации ковыльно-полынных пустынь. Выводы. 30 лет существования заповедника — срок недостаточный для восстановления уничтоженного или частично нарушенного природного равновесия. К сожалению, заповедный режим не ограждает территорию от таких бедствий, как пожары, которые в XXI веке участились, но благодаря ему восстановление идет. Заповедник «Черные Земли» уникален, так как его основной участок находится в пределах единственной пустыни в Европе.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Колупаєв, Ю. Є. "Кафедрі ботаніки і фізіології рослин Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва 125 років." Вісник Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва. Серія "Біологія", вип. 3 (45) (2018): 6–9.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Сергеева-Клятис, Анна, and Андрей Россомахин. "Капельмейстер, архитектор, ботаник и антрополог: о подтексте и контексте поэмы В. Маяковского ‘Флейта-позвоночник’." Russian Literature 86 (December 2016): 79–99. http://dx.doi.org/10.1016/j.ruslit.2016.11.005.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Євтушенко, Едуард О. "ІСТОРІЯ ФІТОРЕКУЛЬТИВАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ." Екологічний вісник Криворіжжя 5 (June 26, 2020): 13–30. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4351.

Full text

Abstract:

Мета роботи – проаналізувати основні напрямки науково-дослідницької діяльності кафедри ботаніки та екології в історичній ретроспективі. Кафедра впродовж свого існування якісно і ефективно виконувала навчально-виховні завдання з підготовки висококваліфікованих вчителів біології для освітянської галузі міста, Дніпропетровської області, України. Розташування в центрі гірничо-видобувної та металургійної промисловості Придніпров’я зумовило наукову відповідальність кафедри за розвиток озеленення території міста, фіторекультивації порушених земель (відвалів, кар’єрів та хвосто- шламосховищ), інвентаризації зелених насаджень промислових підприємств міста. У 50-60-их рр. ХХ ст. професором кафедри І.А. Добровольським були розпочаті практичні роботи з формування системи озеленення міста на основі науково обґрунтованих підходів і розуміння ролі зеленої рослини у формування якості життя людини. Ці роботи знайшли своє продовження у реалізації науково-дослідних тем з фіторекультивації порушених територій. У 70-80-их рр. ХХ ст. професором кафедри В.І. Шандою були розроблені науково-обґрунтовані основи фіторекультивації антропогенно порушених земель Криворіжжя, екологічні підходи до боротьби з бур’яновою рослинністю. У 2011 р. продовжено сучасний етап практичної науково-дослідної роботи кафедри з участі у Міжнародному проекті «Повернути ріку людям Партнерство на користь відновлення р. Саксагань в Кривому Розі як механізм підтримки міжсекторального діалогу». Цей проект був реалізований проекту «Нова Гута-Кривий Ріг. Партнерство у промислових регіонах» за участю Fundacja Miejsc I Ludzi Aktywnych (фундація MILA, (Польща). У цьому проекті кафедру представляв доцент Е.О. Євтушенко У подальшому були реалізовані міжнародні проекти зі збереження біорізноманіття на території Жовтокам’янського кар’єру підприємства Хайдельбергцемент Україна. У 2014 під керівництвом доцента кафедри В.М. Савосько був виконаний проект «Територія кар’єру як депозитарій для рідкісних рослин і основа для екологічної освіти». У 2018 р. під керівництвом доцента кафедри Е.О. Євтушенка був виконаний проект «Створення чагарникових угруповань як нового місця існування для біоти кар’єру». Розширення тематики науково-дослідних тем пов’язано з фіторекультивацією порушених земель та інвентаризацією зелених насаджень, яка була визначена конкретними потребами підприємств. Під керівництвом доцента кафедри Е.О. Євтушенка булі виконані: інвентаризація зелених насаджень промислових майданчиків (2016 рік – ПрАТ Центральний ГЗК, 2018 рік – ПрАТ Південний ГЗК) та фіторекультиваційні дослідження (2018 р. – промислові територій ПАТ Інгулецький ГЗК, 2018 р. – міські території). У 2019 р. розпочата реалізація науково-дослідної теми «Виконання післяпроектного моніторингу впливу планованої діяльності видобування вапняків та глини, придатних для використання у якості цементної сировини, Жовтокам’янського родовища (ділянка №3), розташованого в Апостолівському районі Дніпропетровської області, на стан флори і фауни протягом 3 років (керівник - доцент кафедри Євтушенко Е.О.). Активні фіторекультиваційні дослідження та проектна діяльність кафедри ботаніки та екології мають багату історію та є фундаментом якісної підготовки фахівців з біології та екології.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Чамышев, Алексей Васильевич. "Академик Н. И. Вавилов о методологии ботанико-агрономических исследований и современность." Аграрная Россия, no. 10 (October 29, 2017): 43–48. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2017-10-43-48.

Full text

Abstract:

В статье рассмотрены вопросы методологии научного исследования акад. Н. И Вавилова. Аргументирована важная роль теоретического обоснования, «теоретической подкованности» для правильного определения общей направленности экспериментальных исследований, а также выбора методических приёмов в целях успешного выполнения запланированных экспериментов. Показано ответственное отношение акад. Н. И. Вавилова к научной работе и приведены особенности выполнения им ботанико-агрономических научных исследований.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Zlobin, Yulian, Victoria Sklyar, Ludmyla Bondareva, and Kateryna Kyrylchuk. "The morphometric concept in modern botany." Chornomorski Botanical Journal 5, no. 1 (March 1, 2009): 5–22. http://dx.doi.org/10.14255/2308-9628/09.51/1.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Дубровский, Ю. А. "Валентина Михайловна Болотова (1894–1982 гг.)." Вестник Института биологии Коми НЦ УрО РАН, no. 1 (208) (April 25, 2019): 41–43. http://dx.doi.org/10.31140/j.vestnikib.2019.1(208).8.

Full text

Abstract:

18 января 2019 г. исполнилось 125 лет со дня рождения Валентины Михайловны Болотовой, видного ученого-ботаника, стоявшего у истоков российского луговедения и вложившего большой вклад в изучение луговых угодий Поволжья, Дальнего Востока и Коми. За свою жизнь Валентина Михайловна опубликовала 45 научных работ, участвовала в подготовке монументальных трудов – «Производительные силы Коми АССР» (1954 г.) и «Определитель высших растений Коми АССР» (1968 г.).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Хрусталева, И. А., Т. О. Стрельникова, О. А. Куприянов, А. Н. Куприянов, and Ю. А. Манаков. "Флористическое разнообразие лесных сообществ низкогорий Кузнецкого Алатау (Кемеровская область)." Проблемы ботаники Южной Сибири и Монголии 1, no. 18 (June 25, 2019): 451–55. http://dx.doi.org/10.14258/pbssm.2019093.

Full text

Abstract:

Приведены результаты исследований лесных сообществ низкогорий Кузнецкого Алатау (Кемеровская область). Выявлено флористическое разнообразие пяти участков, расположенных в трех ботанико-географических районах: Барзасского таежного, Томь-Кондомского предгорного и Кузнецко-Алатаусского высокогорного.На обследованных участках были отмечены растения, включенные в Красную книгу Кемеровской области (2012):Asarum europaeum L., Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soa, Erythronium sibiricum (Fisch. et C.A. Mey.) Krylov, Polypodium vulgare L., Sanicula europaea L., Tilia sibirica Bayer.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Martsinko, Taras. "Influence of fertilizer on productivity and botanical composition of sown meadow agrocenoses." Foothill and mountain agriculture and stockbreeding, no. (68)-1 (November 10, 2020): 135–45. http://dx.doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-1-10.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Кузнецов, А. Н., and С. П. Кузнецова. "Муссонные тропические леса Вьетнама (итоги 20-летних ботанико-экологических исследований)." Известия Российской академии наук. Серия биологическая 2013, no. 2 (2013): 206–16. http://dx.doi.org/10.7868/s0002332913020070.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Григорюк, І. П. "Євген Пилипович Вотчал – засновник наукової школи фізіологів рослин і ботаніків." Біоресурси і природокористування 6, no. 5/6 (2014): 197–202.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Григорюк, І. П. "Євген Пилипович Вотчал – засновник наукової школи фізіологів рослин і ботаніків." Біоресурси і природокористування 6, no. 5/6 (2014): 197–202.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Григорюк, І. П. "Євген Пилипович Вотчал – засновник наукової школи фізіологів рослин і ботаніків." Біоресурси і природокористування 6, no. 5/6 (2014): 197–202.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Вергунов, В. А., І. П. Григорюк, and Т. І. Лютова. "ЄВГЕН ПИЛИПОВИЧ ВОТЧАЛ - ЗАСНОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ ФІЗІОЛОГІВ РОСЛИН І БОТАНІКІВ." Plant varieties studying and protection, no. 2 (November 20, 2005): 171–78. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.2.2005.67580.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

ФЕДОТОВА, А. А. "ИСТОРИЯ НЕОКОНЧЕННОГО СЛОВАРЯ С. Ю. ЛИПШИЦА "РУССКИЕ БОТАНИКИ", "БОТАНИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ"." Ботанический журнал, no. 3 (2012): 381–98. http://dx.doi.org/10.1134/s123456781203010x.

Full text

Abstract:

В конце 1930-х годов ученым секретарем МОИП С. Ю. Липшицем был задуман полный биографический и библиографический справочник «Русские ботаники». Сбор материалов шел успешно даже в военные годы, и в 1947 г. был опубликован первый том. Однако, несмотря на заявления властей о необходимости изучать историю российского естествознания, издание словаря встречало сопротивление со стороны партийной бюрократии, а в 1952 г. работа была остановлена прямым вмешательством Отдела агитации и пропаганды при ЦК ВКП(б) (Агитпропом). Пятый том (буквы Л-М) остался в корректуре. Причиной этого, вероятно, стала излишняя самостоятельность составителя и общая прозрачность содержания, которое только формально могло считаться лояльным по отношению к «творческому дарвинизму» и лысенковской биологии. В данной статье на основании архивных и опубликованных материалов автор делает попытку восстановить последовательность хода работы над справочником, описать, с какими сложностями сталкивались Липшиц и МОИП в процессе издания, как была остановлена работа над словарем.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Солдатова, Г. В. "Діяльність академіка Є. П. Вотчала (1864–1937): історичні та історіографічні джерела." Studies in history and philosophy of science and technology 30, no. 1 (June 1, 2021): 86–95. http://dx.doi.org/10.15421/272109.

Full text

Abstract:

Здійснено аналіз та систематизацію історичних праць, що стосуються етапів біографії, науково-організаційної та педагогічної діяльності видатного ботаніка та фізіолога рослин, академіка Євгена Пилиповича Вотчала (1864–1937). Метою даного дослідження є аналіз історіографії проблеми та визначення стану реконструкції наукової біографії академіка ВУАН Євгена Пилиповича Вотчала. Методологічну основу публікації склали загальнонаукові, міждисциплінарні та спеціально-історичні методи дослідження: аналіз, синтез, класифікація, типологізація, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, а також історіографічний та джерелознавчий аналіз. У порівняльно-історичному аспекті проаналізовано наукову літературу, яку умовно поділено на основні історіографічні періоди. Окрім цього, в усіх періодах диференційовано групи за предметно-тематичним принципом. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше проведено комплексний історіографічний аналіз за темою дослідження. Огляд літературних джерел свідчить про відсутність в науковій літературі історичних досліджень, які б систематизовано і всебічно аналізували науковий доробок Є. П. Вотчала в контексті історичного розвитку фізіології рослин в Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Skorobogatova, O., and I. Pogonysheva. "The Use of Reference Signals in the Classroom of Botany." Bulletin of Science and Practice 6, no. 6 (June 15, 2020): 280–87. http://dx.doi.org/10.33619/2414-2948/55/37.

Full text

Abstract:

The work is devoted to the development of supporting abstracts for the environmental direction, the course of biological diversity (section of botany) in a higher educational institution (undergraduate level). The article discusses the main features of those families of the department of angiosperms, which, according to the authors, are the most important in the environmental practice of the Khanty-Mansiisk Autonomous Okrug — Yugra. As experience shows, the study of the main systematic groups without the use of special pedagogical technologies takes considerable time. In order to save training time, increase the efficiency of student’s assimilation of lecture material and enable their long-term memory mechanisms, the application of the technology of supporting abstracts was tested. As a result, an algorithm for the general characteristics of families was developed, reference signals were selected, and twelve abstracts were compiled, which are basic. The proposed form and content of the entries are not final, they are finalized by students. Thanks to the technique of students returning to the studied material repeatedly, there is an acceleration in the processes of memorization and reproduction of the text, as well as an increase in the level of academic performance. Supporting notes should be used at lectures, seminars, and laboratory classes, as well as a form of independent study of new material.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

SAVINOV, I. А., and YU S. CHERYATOVA. "ORIGINS OF BOTANY IN PETROVSKAYA (TIMIRYAZEV) ACADEMY." Izvestiâ Timirâzevskoj selʹskohozâjstvennoj akademii, no. 2 (2021): 130–42. http://dx.doi.org/10.26897/0021-342x-2021-2-130-142.

Full text

Abstract:

The paper examines scientific and pedagogical activities of the prominent Russian botanists of the 19th – early 20th centuries, who laid the foundation for teaching this subject in the Petrovskaya (Timiryazev) Academy and founded their own scientific schools. The authors present brief biographies of N.I. Zheleznov, N.N. Kauffman, K.A. Timiryazev, S.I. Rostovtsev, and V.I. Taliev, as well as assess their contribution to national and world science. The creative works of many abovementioned scientists featured exceptional breadth and versatility. They not only did leave a noticeable mark in various branches of botany, but also contributed in every way to popularizing their favourite science. The paper shows some experience in teaching botany, forming and maintaining botanical collections. With regard to the popularization of science, the personality of K.A. Timiryazev is presented as a scientist-democrat, social activist and a person who had a heart for people. K.A. Timiryazev believed that science is the property of the entire humanity; therefore, its popularization is nothing more than fulfilling the scientist’s civic duty to the people. The information provided about the first botanists of the Petrovskaya (Timiryazev) Academy has not only cognitive and historical, but also practical significance. Thus, the study of energy regulations associated with photosynthesis performed by K.A. Timiryazev was of great importance in rationalizing the doctrine of the unity and connection of living and nonliving matter in the process of the circulation of substances and energy in nature. Flora-related works by N.N. Kauffman raised a number of important botanical and geographical problems. The studies of the ontogenetic morphogenesis of plants by N.I. Zheleznov and S.I. Rostovtsev laid the foundation for the development of plant morphology in Russia. Scientific works of V.I. Taliev provided for better understanding of the problem of interaction between plants and humans. The continuity of scientific schools and research directions is shown to prove its extreme importance in the context of present-day Russia.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Ботанік'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles