Relevant bibliographies by topics / Борона дискова / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Борона дискова.

Journal articles on the topic 'Борона дискова'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 17 journal articles for your research on the topic 'Борона дискова.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Центило, Л. В., and С. Л. Шило. "Продуктивність пшениці озимої на чорноземі типовому Правобережного Лісостепу України." Аграрні інновації, no. 10 (March 3, 2022): 92–96. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.15.

Full text
Abstract:
Метою досліджень було визначення впливу попередників та способу і глибини основного обробітку ґрунту на формування продуктивності пшениці озимої. Методи. Експериментальні дослідження проводили на чорноземі типовому у стаціонарному польовому досліді Навчально-науково-інноваційного центру агротехнологій ТОВ «Агрофірма Колос» с. Пустоварівка Сквирського району Київської області. Під час проведення досліджень використано такі наукові методи, як: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Досліджували вплив способу основного обробітку ґрунту (оранка на 20–22 см; чизель-глибокорозпушувач на 20–22 см; дискування на 12–14 см; дискування на 6–8 см) та попередників (горох; ріпак озимий; соя; соняшник; кукурудза на силос) на формування продуктивності пшениці озимої. Результати. Встановлено, що у середньому за 2019–2021 рр. найвищу урожайність пшениці озимої (6,39 і 5,73 т/га) забезпечило розміщення її після гороху та сої за безполицевого обробітку ґрунту на 12–14 см (дискова борона). У разі використання як попередника ріпаку озимого і соняшнику найвищу урожайність пшениці озимої (6,10 і 5,94 т/га відповідно) забезпечив варіант із проведенням безполицевого основного обробітку ґрунту на 20–22 см (чизель-глибокорозпушувач). За вирощування пшениці озимої після кукурудзи на силос отримано найнижчу урожайність культури, яка залежно від обробітку ґрунту варіювала від 5,01 до 5,28 т/га. Висновок. Найвищі якісні показники зерна пшениці озимої – вміст білка 13,1 і 13,3% і клейковини 25,2 і 25,5% – отримано за її розміщення після зернобобових (горох і соя). Ріпак озимий як попередник забезпечив показники якості зерна на рівні 13,0% білка і 24,5% клейковини. За розміщення після соняшнику і кукурудзи на силос уміст білка в зерні пшениці озимої становив 12,6 і 12,8% відповідно, а уміст клейковини знаходився на рівні 24,0 і 24,1%.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Передера, О. О., Р. В. Передера, and К. С. Савченко. "ДІАГНОСТИКА САЛЬМОНЕЛЬОЗУ БРОЙЛЕРІВ У ПРИВАТНОМУ ГОСПОДАРСТВІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 219–26. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.25.

Full text
Abstract:
У статті наведено основні моменти діагностики, ліквідації та профілактики бройлерів. У період досліджень було вивчено епізоотичний процес захворювання бройлерів на сальмонельоз у динаміці. При цьому брали до уваги синхронність захворювання значної кількості птиці, зміну корму для групи птиці, де було зареєстроване захворювання. Один зі складників комбікорму (м’ясо-кісткове борошно) мало сумнівне походження, приватного виробництва. Клінічні ознаки у бройлерів не були характер-ними для сальмонельозу. У курчат стрімко розвивалося пригнічення. Бройлери відмовлялися від кор-му. Анемія була досить помітною при дослідженні шкіри гребеня, сережок і слизових оболонок. Кури сиділи, нахохливши пір’я, через 1‒2 доби від появи перших клінічних ознак гинули. Виявлені при розти-ні патологоанатомічні зміни були типовими для сальмонельозу птиці. Добре вираженими були зміни, що настали в результаті сепсису. Найбільш характерні патологічні зміни виявляли в селезінці, серці, печінці та тонкому відділі кишківника. Зміни в печінці більшості бройлерних курчат вказували на тривалі токсичні процеси, що могли бути пов’язані не лише з інтенсивним розмноженням і виділен-ням ендотоксинів патогенними мікроорганізмами, а й наслідком дії токсинів гриба. У всіх бройлерів при розтині виявляли ознаки фібринозного перитоніту та численні спайки в порожнині. Реєстрували збільшення нирок. Матеріалом для бактеріологічного та мікологічного дослідження слугували шма-точки внутрішніх органів загиблої птиці, проби комбікорму та м’ясо-кісткового борошна. При про-веденні бактеріологічних досліджень застосовували також специфічні поживні середовища: середо-вище Ендо, агар Плоскирєва, середовище Лєвіна, та вісмут сульфіт агар. Проби комбікорму та м’ясо-кісткового борошна для виявлення патогенних грибів культивували на агарі Сабуро. У резуль-таті бактеріологічного дослідження збудник сальмонельозу було виявлено у внутрішніх органах за-гиблої птиці, комбікормі та м’ясо-кістковому борошні. Ріст збудника сальмонельозу на диференцій-них поживних середовищах був характерний, швидкий та інтенсивний. У пробах комбікорму і м’ясо-кісткового борошна були виявлені гриби роду Aspergilus. Одним із важливих моментів у діагностиці інфекційних хвороб є визначення чутливості виділеної мікрофлори до лікарських засобів. Для визна-чення чутливості мікроорганізмів до антимікробних засобів диско-дифузійним методом відповідно до загальноприйнятого стандарту NCCLS застосовували агар Мюллера-Хинтона. Згідно з резуль-татами досліджень виділена культура сальмонел була резистентною до поліміксину, тілозину, нео-міцину, тетрацикліну, левоміцетину, ріфампіцину, декаметоксину. Помірну стійкість збудник про-демонстрував до гентаміцину, канаміцину, цефалозоліну. У досліджуваному приватному господарс-тві чиста культура виділеного збудника показала найвищу чутливість до амоксициліну.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Sviridova, S. A., D. A. Petukhov, and S. A. Semizorov. "Efficiency of using four-row disc harrows." Machinery and Equipment for Rural Area, no. 10 (October 29, 2020): 40–44. http://dx.doi.org/10.33267/2072-9642-2020-10-40-44.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Vasilenko, Vladimir V., Dmitriy N. Afonichev, Sergey V. Vasilenko, and Roman G. Kriventsev. "NUMBER OF ROWS OF DISC HARROWS AND QUALITY OF SOIL TREATMENT." VESTNIK OF VORONEZH STATE AGRARIAN UNIVERSITY 1, no. 52 (May 2017): 123–28. http://dx.doi.org/10.17238/issn2071-2243.2017.1.123.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Шовкопляс and Aleksandr Shovkoplyas. "Working bodies of disk harrows: technology of production and restoration." Forestry Engineering Journal 6, no. 1 (April 19, 2016): 203–11. http://dx.doi.org/10.12737/18743.

Full text
Abstract:
With blunt disks above the permissible thickness of the blades removed and sharpened with the formation of the nominal geometry of the cutting edge. The diameter of the discs de-creases. When you restore a disk of the working bodies can also produce their hardening, using: hard and wear-resistant materials, chemical heat treatment (boriding), the hardening by a method of electrical discharge machining, the application of polymeric and composite materials, cladding wear tape, the hardening by rolling.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Mishurov, N. P., S. A. Sviridova, D. A. Petukhov, and S. A. Semizorov. "Evaluation of the efficiency of two-row disc harrows to be used along with energy-intensive tractors." Machinery and Equipment for Rural Area, no. 3 (March 23, 2021): 45–48. http://dx.doi.org/10.33267/2072-9642-2021-3-45-48.

Full text
Abstract:
The results of the analysis of operation of two-row disc harrows subsidized in 2020 and designed for tractors of traction classes 5 and higher are presented. The performance and economic assessments are given.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Ивенин, Алексей Валентинович, Саков Александр Петрович, and Юлия Александровна Богомолова. "Влияние систем обработок светло-серой лесной почвы и удобрений на урожайность сельскохозяйственных культур в Волго-Вятском регионе." Аграрная Россия, no. 1 (February 1, 2019): 9–14. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-1-9-14.

Full text
Abstract:
Применение N60P60K60 на светло-серой лесной почве в Волго-Вятском регионе, обработка соломы биопрепаратом Стимикс®Нива как в чистом виде, так и по минеральному фону положительно влияют на рост и развитие озимой пшеницы, сои, яровой пшеницы и увеличивают полевую всхожесть и густоту стояния растений. Полевой опыт закладывали в 2014 г. Технология no-till способствует увеличению посевной всхожести озимой пшеницы на 3 – 5 %, густоты стояния — на 22 – 29 шт./м2. Безотвальная вспашка плугом на глубину 20 – 22 см снижает сохранность растений озимой пшеницы за период вегетации до 293 шт./м2, или на 53 %. Другие изучаемые системы обработки почвы повышают этот показатель до 320 – 333 шт./м2. Минимальная обработка почвы дисковой бороной на глубину 10 – 12 см и технология no-till обеспечивают наибольшую густоту стояния сои — 675 – 840 и 630 – 950 шт./м2 соответственно. Наибольшая средняя масса 1 растения сои формируется по традиционной системе обработки почв — 59,69 г. При применении ресурсосберегающих технологий интенсивность нарастания массы растений сои снижается, достигая своего минимального значения по технологии no-till — 16,11 г. Максимальную густоту стояния растений яровой пшеницы обеспечивает безотвальная «глубокая» обработка почвы — 520 шт./м2 (продуктивная кустистость 1,44), а минимальную — технология no-till — 260 шт./м2 (продуктивная кустистость 1,22). При минимальной обработке почвы дисковой бороной получен самый высокий уровень средней урожайности озимой пшеницы — 3,12 т/га. Наибольшая урожайность сои получена в вариантах без применения удобрений по глубоким системам обработки светло-серой лесной почвы — 1,39 – 1,41 т/га. Урожайность яровой пшеницы в 1,78 – 1,87 т/га получена при обработке почвы с оборотом пласта и безотвальной «глубокой». Применение N60P60K60 увеличивает ее урожайность в 1,3 – 1,9 раза.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Korotchenya, V. M. "THE TECHNICAL AND ECONOMIC LEVEL OF DISC HARROWS OF DOMESTIC AND FOREIGN PRODUCTION." Экономика сельского хозяйства России, no. 11 (November 2020): 57–61. http://dx.doi.org/10.32651/2011-57.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Petukhov, D. A., S. A. Sviridova, N. V. Trubitsyn, and M. E. Kravtsova. "Study of Consumer Properties of Disk Harrows for the Winter Wheat Stubble Breaking." Machinery and Equipment for Rural Area, no. 8 (August 26, 2019): 42–48. http://dx.doi.org/10.33267/2072-9642-2019-8-42-48.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Rakhimov, R. S., N. K. Mazitov, S. G. Mudarisov, I. R. Rakhimov, and D. A. Yalaletdinov. "REASONS FOR A CONSTRUCTION DIAGRAM AND PARAMETERS OF A DISC HARROW FOR TRACTORS OF DIFFERENT DRAUGHT FORCE." VESTNIK OF THE BASHKIR STATE AGRARIAN UNIVERSITY 47, no. 3 (September 23, 2018): 88–93. http://dx.doi.org/10.31563/1684-7628-2018-47-3-88-93.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Тиранова, Людмила Васильевна, and Александр Борисович Тиранов. "Инновационные элементы технологий в севообороте для создания базы данных по проектированию агротехнологий зернобобовых в условиях Новгородской области." Аграрная Россия, no. 10 (October 7, 2016): 2–5. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-10-2-5.

Full text
Abstract:
В статье представлен актуальный способ пополнения запасов органического вещества на дерново-подзолистой почве: поверхностное компостирование соломы на поле с минеральными добавками (известняковая мука, аммиачная селитра, двойной суперфосфат, нитрофоска) в аэробных условиях (с доступом воздуха) в севообороте с насыщенностью зернобобовыми 40 %. Установлено, что на дерново-подзолистой почве в условиях Новгородской области целесообразно проводить поверхностное компостирование соломы (3 т/га) на поле с заделкой в верхний аэрируемый слой на глубину 10 см. В качестве минеральных добавок по соломе использовать при производстве: зеленой массы вико-овсяной смеси — известняковую муку, 3 ц/га; зерна ячменя — аммиачную селитру, 0,9 ц/га; вико-овсяной смеси на зерно — нитрофоску, 0,6 ц/га; овса на зерно — аммиачную селитру, 0,9 ц/га; солому измельчать и заделывать в почву вместе с минеральными добавками тяжелой дисковой бороной. Применение вышеуказанных способов поверхностного компостирования соломы на поле под сельскохозяйственные культуры позволило увеличить энергопотенциал почвы за период вегетации на 9, 3, 5 и 2 ГДж/га, урожайность — на 11, 16, 6 и 48 % соответственно. При использовании инновационных элементов технологий возделывания вико-овсяной смеси на зеленую массу и зерно созданы базы данных по проектированию агротехнологий возделывания зернобобовых культур в условиях Новгородской области в программе Microsoft Excel 97. Базы данных созданы в помощь специалистам агропромышленного комплекса для быстрой разработки и оценки технологий возделывания зернобобовых культур в конкретном агроландшафте по экономическим показателям.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Тиранова, Людмила Васильевна, and Александр Борисович Тиранов. "Ресурсосберегающие элементы технологий в сидеральном севообороте для создания базы данных по проектированию агротехнологий возделывания картофеля в условиях Новгородской области." Аграрная Россия, no. 8 (August 6, 2017): 2–6. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2017-8-2-6.

Full text
Abstract:
Установлено, что лучшим ресурсосберегающим элементом технологии возделывания картофеля на дерново-подзолистой легкосуглинистой почве является поверхностное компостирование соломы и фитомассы с минеральной добавкой — аммиачной селитрой в дозе 0,9 ц/га — на поле в аэробных условиях. Исследования проводили в 2011 – 2015 гг. в условиях Новгородской области в зернопропашном севообороте с сидеральным паром. Солому и фитомассу измельчали тяжелой дисковой бороной и заделывали в верхний слой почвы до 10 см вместе с минеральной добавкой. Использование указанного способа поверхностного компостирования на поле способствовало получению урожая клубней картофеля 35 т/га, что выше по сравнению с контролем на 17 %. Поверхностное компостирование сидерата вико-овсяной смеси, соломы зерновых и ботвы картофеля с минеральной добавкой (аммиачная селитра) в целом за ротацию севооборота позволило повысить плодородие почвы на 5 ГДж/га, несмотря на то что при выращивании картофеля происходит сильная минерализация гумуса. При помощи ресурсосберегающих элементов технологий возделывания картофеля созданы базы данных по проектированию агротехнологий возделывания картофеля в программе Microsoft Excel 97. Созданные базы данных способствуют более оперативной разработке технологий возделывания картофеля сельскохозяйственными товаропроизводителями для конкретного агроландшафта. Базы данных по оценке типов технологий возделывания картофеля сформированы для экстенсивных, нормальных и интенсивных агротехнологий. Они включают в себя таблицы, хранящиеся в одном файле, и позволяют сберечь у товаропроизводителей трудовые ресурсы и поднять отрасль растениеводства на более высокий уровень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Панфілова, А. В., В. В. Гамаюнова, and А. В. Дробітько. "УРОЖАЙНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКА ТА БІОДЕСТРУКТОРА СТЕРНІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2019): 18–25. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.02.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню підвищення врожайності пшениці озимої шляхом добору попе-редників та застосування Біодеструктора стерні за рахунок покращення поживного режиму ґрунтута активізації його мікробіологічної діяльності. Експериментальні дослідження тривали впродовж2011–2016 рр. на дослідному полі Миколаївського НАУ. Об’єктом досліджень була пшениця озимасорту Кольчуга. Технологія її вирощування, за винятком досліджуваних факторів, була загально-прийнятою відповідно до зональних рекомендацій для Південного Степу України. Схема дослідувключала наступні варіанти: фактор А – культура попередник: 1. Ячмінь ярий; 2. Горох. Фактор В –обробка післяжнивних рештків: 1. Обробка водою − контроль; 2. Обробка Біодеструктором стерні(ПП «БТУ-Центр», Україна). Після збирання культур попередників − ячменю ярого та гороху, після-жнивні рештки цих культур обробляли Біодеструктором стерні (ПП «БТУ-центр», Україна) у дозі 2літри біопрепарату з додаванням 3,0 кг аміачної селітри з витратою робочого розчину 300 літрів на1 га, після чого проводили дискування рештків важкою дисковою бороною БДТ-7 на глибину10−12 см. Варто зазначити, що валовий вміст у рослинних рештках основних елементів живленнязначно залежить від біологічних особливостей культур і рівнів їхніх урожаїв. У процесі дослідженьвизначено, що в середньому за роки дослідів та по фактору обробки післяжнивних рештків біоде-структором, після ячменю ярого у ґрунті містилось 11,2 мг/кг ґрунту нітратів, 52,2 мг/кг рухомогофосфору та 238,5 мг/кг ґрунту обмінного калію, що відповідно на 13,8; 11,8 та 14,2 % менше, ніж уґрунті варіанту розміщення пшениці озимої після гороху. Проведені нами дослідження свідчать, щокількість азот-фіксаторів у ґрунті зростала під дією обробки післяжнивних рештків ячменю ярогота гороху Біодеструктором стерні. Так, у варіантах без застосування біопрепарату у 0–10 см шаріґрунту досліду налічувалося 24,9 · 106–32,5 · 106 шт. / 1г ґрунту азот-фіксаторів, а у шарі 10–20 см –21,8 · 106–30,7 · 106 шт. / 1 г ґрунту, що відповідно на 13,4 · 106–14,1 ·106 та 14,0 · 106–14,2 · 106 шт. / 1 г ґрунту або 30,3–35,0 та 31,6–39,1 % менше порівняно з їх кількістю у ґрунті варі-антів із застосуванням Біодеструктора стерні. Необхідно зазначити, що використання гороху яккультури-попередника під пшеницю озиму забезпечує дещо більшу кількість азотфіксаторів порівня-но з ячменем ярим – у шарі ґрунту 0–10 см на 7,6–8,3 · 106 шт. / 1 г ґрунту або 17,8–23,4 %, а у шарі10–20 см − на 8,9 – 9,1·106 шт. / 1 г ґрунту або 20,3 – 29,0 % залежно від обробки післяжнивних реш-тків. Визначено, що як в окремі роки вирощування, так і в середньому за п’ять років, врожайністьзерна пшениці озимої вищою формувалася за розміщення її по гороху. Після ячменю ярого вона булана 1,19–1,41 т/га або 39,6−41,2 % нижчою залежно від варіанту застосування Біодеструктора сте-рні. Урожайність пшениці озимої закономірно зростала за умови проведення обробки післяжнивнихрештків попередників біопрепаратом. У середньому за роки дослідження у разі вирощування пшени-ці озимої після ячменю ярого і застосування Біодеструктора стерні урожайність зерна збільшиласяна 0,45 т/га або на 20,9 %, а після гороху – на 0,67 т/га або 18,8 % порівняно з варіантом обробкистерні лише водою.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Какежанова З.Е, Уахитов Ж.Ж, Аскаров С.У, and Альмишева Т.У. "СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА РАЗЛИЧНЫХ АГРОТЕХНИЧЕСКИХ СПОСОБОВ УЛУЧШЕНИЯ (ОМОЛОЖЕНИЯ) СТАРОВОЗРАСТНЫХ ПОСЕВОВ ЖИТНЯКА." HERALD OF SCIENCE OF S SEIFULLIN KAZAKH AGRO TECHNICAL UNIVERSITY, no. 1(112) (March 4, 2022). http://dx.doi.org/10.51452/kazatu.2022.1(112).857.

Full text
Abstract:
Омоложение старовозрастных травостоев путем интенсивного разрыхления поверхностного задернованного горизонта почвы проводили многие ученые, стандартные методы улучшения для наших засушливых, неветроустойчивых, почвенных условий неприемлемы, поэтому мы исследуем такие способы, как обработка травостоев житняка зубовыми боронами (Зиг-Заг), обработка игольчатыми боронами (БИГ-3), дисковыми лущильниками (ЛДГ-10), обработка тяжелыми дисковыми боронами (БД-5) и обработка дискатором. Нашей практической целью было с помощью тяжелых дисков по вертикали отрезать старые корни житняка, тем самым создать лучшие условия для отрастания дочерних корней и лучше аэрировать почву для оптимального доступа воздуха. Среди всех видов обработок наибольшую высоту имели растения в варианте с обработкой дискатором (скоростной лущильник) – 24 см, что больше контроля на 3 см, негативное влияние на высоту растений наблюдалось на варианте с зубовыми боронами (11 см). После улучшения плотность травостоя уменьшилась по всем вариантам обработки, особенно при рыхлении дискатором на 51,5 % и игольчатыми боронами на 48,6 %. В связи с уничтожением старых побегов, а также появлением новых всходов, улучшением аэрации и с увеличением площади питания, урожайность сухой массы (сено) житняка во всех обработанных делянках повысилась, кроме варианта, где травостой обрабатывался зубовой бороной, отмечается снижение в сравнении с контролем на 0,5 ц/га. Урожайность сухой массы житняка в варианте с обработкой скоростным дискатором повысилась на 3,3 ц/га, с игольчатыми боронами увеличилась на 1,2 ц/га, с обработкой дисковой бороной на 0,9 ц/га и обработкой дисковыми лущильниками на 0,4 ц/га, в сравнении с контролем. Лучшим вариантом обработки была обработка дискатором, благодаря двурядному расположению сферических дисков с определенным углом, а также скоростному движению дисков уплотненные кусты клоны житняка хорошо разбиваются на отдельные части, особенно прошлогодние кусты. Худшим способом улучшения старовозрастных посевов житняка, по нашим наблюдениям, является обработка зубовой бороной, так как тяжелые диски борон из-за сферической формы разрушает не только старые стебли, но и выдергивает, отрезает корневую систему житняка с выносом на поверхность почвы, а поверхность почвы сильно иссушается
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Zubko, V. M., V. I. Melnyk, S. P. Sokolik, and R. I. Shpatak. "Research of quality indicators of work of disk harrow." Naukovì dopovìdì Nacìonalʹnogo unìversitetu bìoresursiv ì prirodokoristuvannâ Ukraïni 2018, no. 6 (December 29, 2018). http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi2018.06.029.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Shustik, L., T. Gaidai, V. Pogoriliy, S. Stepchenko, S. Sidorenko, and Yu Kozlov. "INVESTIGATION OF THE INFLUENCE OF TRACTOR’S TRACTION CHARACTERISTICS ON THE QUALITY OF GiaRDino DISC HARROW WORK." Technical and technological aspects of development and testing of new machinery and technologies for agriculture of Ukraine, no. 29(43) (December 2021). http://dx.doi.org/10.31473/2305-5987-2021-1-29(43)-6.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Савченко, С. Н., and М. Г. Жилин. "THE STONE FINIAL-DISCFROM THE LATE MESOLITHIC LAYER AT BEREGOVAYA II IN THE MIDDLE TRANSURALS REGION." Краткие сообщения Института археологии (КСИА), no. 259 (June 1, 2020). http://dx.doi.org/10.25681/iaras.0130-2620.259.86-99.

Full text
Abstract:
При раскопках стоянки Береговая II на Горбуновском торфянике в Зауралье в слое позднего мезолита был найден перфорированный диск-навершие из тальк-хлоритовой горной породы. На лицевой стороне диска грубой шлифовкой моделирован выступающий нос, гравировкой показаны брови, усы и борода личины. Отверстие для рукоятки в центре расположено на месте рта. Всего в Зауралье известно 4 крупных перфорированных диска, которые исследователи относили к эпохе бронзы и интерпретировали как диски-календари. Отличительные черты нашего диска позволяют считать его скорее навершием ритуального оружия типа булавы. Находка подобного артефакта в четких стратиграфических условиях – в культурном слое позднего мезолита стоянки Береговой II – и сходство отдельных деталей антропоморфной личины на диске с деталями лица Большого Шигирского идола доказывают гораздо более раннее их бытование в Среднем Зауралье. The excavations at the Beregovaya II site in the Gorbunovo peat-bog in the Transurals yielded a perforated end-piece disc made from talc chlorite rock. The face side of the disc features a protruding nose made by rough grinding, whereas the brows, the moustache and the beard of the human-like mask are rendered by engraving. There is a shaft-hole in the center where there should be the mouth. Totally four large perforated discs referred by researchers to the Bronze Age and interpreted as calendar discs that are known in the Transurals region. The distinguishing features of this finial-disc suggest that, most likely, it was a part of a ceremonial weapon such as a macehead. The find of this artifact in the clear stratigraphic context of the Late Mesolithic occupation layer at Beregovaya II and similarity between some parts of the anthropomorphic human-like mask on the disk and the face of the Big Shigir idol is an evidence that such discs were used in the Middle Transurals much earlier.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography