Journal articles on the topic 'Блок контролю'

Стаття спрямована на дослідження елементів системи інституційного забезпечення функціонування сільськогосподарських підприємств. Приділено увагу теоретичним основам системи інституційного забезпечення, яка повинна передбачати такі блоки: соціально-спрямовуючий, методології державного впливу, конкурентних відносин, фінансовий, нормативно-правовий та блок контролю. Доведена необхідність застосування системного підходу в управлінні сільськогосподарським підприємством умовою якого є інформація про традиції та цінності селян, сформовані з використанням соціального відродження і розвитку українського села та концепції ринкової економіки, яка ґрунтується на підвищення престижу життя і праці на селі, зокрема у сільськогосподарському підприємстві.

У статті наголошено, що нанометрологія є невід’ємною складовою нановиробництва, а світовий ринок наноматеріалів активно розвивається і його ємність у 2019 р. оцінювалася в 8,5 млрд дол. США з перспективою зростання на 13,1 % на період до 2027 р. При цьому створюються нові перспективні нанотехнології і наноматеріали. А це вимагає розвитку системи нанометрології. Вважається, що система нановиробництво – нанотехнологія має розв’язувати такі задачі: автоматичне інтелектуальне вимірювання з допомогою числового програмного управління (ЧПУ) з вбудованою міні-ЕОМ; автономне або онлайн програмування вимірювальних інструментів ЧПУ з вбудованою міні-ЕОМ; автоматизована заміна заготовок і виробів; автоматизована заміна зондів і датчиків; автоматизована оцінка результатів вимірювань. У світі створена та використовується велика гама електронних мікроскопів для оцінки геометрії нановиробів. Проте розвиток нанотехнологій вимагає оснащення їх автоматизованими системами та відповідним програмним забезпеченням. Створено експериментальний автоматизований прилад (інтерференційний профілометр) та програмне забезпечення для безконтактного вимірювання мікро- та нанотопографії поверхні виробу, її тривимірного представлення, визначення показників шорсткості та параметрів сканування. Розроблено автоматизовану систему вимірювання і контролю для атомно-силової мікроскопії (АСМ), яка має удосконалений блок контролю систем позиціонування лазерного променя на зонд АСМ. Одним із напрямів автоматизації лінійних вимірювань у нанометрології є використання еталонів порівняння, а для цього необхідне відповідне корегування державних стандартів нанометрології. Проведений аналіз опублікованих матеріалів свідчить про певні позитивні результати у справі автоматизації нановимірювань у середовищі нановиробництва. Проте очевидно, що цей напрям діяльності потребує збільшення фінансування та нових ідей для забезпечення конкурентоздатності нановиробів.

У статті аналізуються проблеми формування нормативних та теоретичних засад участі громадських формувань у охороні громадського порядку та державного кордону. Обґрунтовано розуміння поняття нормативних засад участі громадських формувань в охороні громадського порядку та державного кордону як сукупності норм міжнародного права, національного законодавства, підзаконних нормативно-правових актів, що закріплюють основні елементи правового статусу громадських формувань та правоохоронних органів у процесі взаємодії щодо охорони громадського порядку і державного кордону, регламентують основні параметри її механізму. Доведено, що відсутність цілісного нормативного акту, прогалини та неузгодженості між положеннями чинного законодавства у зазначеній сфері зумовлюють потребу в удосконаленні нормативних засад участі та взаємодії громадських формувань з правоохоронними органами у сфері охорони громадського порядку та державного кордону, з урахуванням процесів децентралізації, змін у правовому статусі об'єднаних територіальних громад в Україні та позитивного досвіду зарубіжних країн. Запропоновано розуміння поняття адміністративно-правового статусу громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону як системи законодавчо урегульованих, переважно нормами адміністративного права, елементів цільового, організаційного та компетенційного характеру, які визначають правове становище зазначених суб'єктів у процесі взаємодії з правоохоронними органами щодо охорони громадського порядку і державного кордону. Доведено, що цільовий блок зазначеного поняття складають норми, що визначають мету, завдання, функції суб'єкта; структурно-організаційний блок - норми, пов'язані з регулюванням порядку створення, організації, діяльності та підпорядкованості суб'єкта; компетенційний блок - норми, які закріплюють сферу компетенції та відповідальність працівників (учасників) громадських формувань та правоохоронних органів. Аргументовано, що під поняттям взаємодії правоохоронних органів з громадськими формуваннями у сфері охорони громадського порядку і державного кордону слід розуміти правовідносини, у які вступають зазначені суб'єкти з метою підвищення ефективності діяльності Національної поліції, Державної прикордонної служби України, інших правоохоронних органів щодо забезпечення публічної безпеки, охорони громадського порядку та державного кордону, шляхом організації і планування спільних заходів у цій сфері, об'єднання інформаційних, технічних, людських та інших ресурсів для спільного їх використання. Зазначена взаємодія має ґрунтуватися на принципах: верховенства права; законності; відкритості, прозорості; безперервності; толерантності; добровільності; спільної участі у розробці та провадженні заходів; взаємного та суспільного контролю; урахування потреб громади. Визначено, що подальші перспективи розвитку те-оретико-правових засад участі і взаємодії громадських формувань з правоохоронними органами щодо охорони громадського порядку і державного кордону слід пов'язувати з розробкою проблематики форм і методів зазначеної взаємодії, з урахуванням новітніх форматів взаємин між поліцією і громадою, а також впровадження кращих зразків зарубіжного досвіду.

Дослідження спрямовані на створення математичної моделі, що застосовується для обґрунтування алгоритмів автоматизованого управління водоподачею на закритій зрошувальній системі (ЗЗС) при застосуванні на насосній станції (НС) насосного агрегату (НА) з перетворювачем частоти (ПЧ).Метою досліджень є зменшення енергоємності машинної водоподачі на ЗЗС шляхом ефективного застосування ПЧ на НС. Поставлено завдання: створення моделі автоматизованого управління водоподачею за блок-схемою ЗЗС; проведення ідентифікації параметрів типових блоків моделі за результатами експериментальних досліджень; аналіз якості системи автоматичного регулювання (САР) напору води на виході НС.Створено математичну модель ЗЗС, як об’єкту розосередженого контролю та автоматизованого управління водоподачею, за її блоксхемою із застосуванням програми MATLAB/Simulink. Отримано динамічні та гідравлічні характеристики об’єктів за результатами експериментальних досліджень, проведених на ЗЗС із застосуванням сучасних засобів вимірювальної техніки (ЗВТ). Здійснено ідентифікацію параметрів типових блоків математичної моделі – асинхронних електродвигунів, відцентрових насосів, засувок та іншихблоків за перехідними характеристиками та функціональними залежностями, отриманими експериментально. Визначено гідравлічні характеристики закритої зрошувальної мережі (ЗЗМ) із застосуванням розрахунково-експериментального методу. Розроблено математичну модель САР напору на виході НС для аналізу перехідних процесів автоматичного регулювання водоподачі та оптимізації параметрів пропорційно-інтегрального (ПІ) регулятора.

Обмін медичною інформацією дозволяє здійснювати електронне переміщення медичних даних між різними інформаційними системами охорони здоров’я. На відміну від традиційних паперових документів, електронні дозволяють постачальникам медичних послуг отримувати доступ до важливої медичної інформації та обмінюватися нею. Проте, існуючі системи охорони здоров’я для обміну медичними даними громадянин, зіткнулися з низкою проблем, зокрема: конфіденційність, безпека та відсутність контролю з боку пацієнтів. Враховуючи все вищесказане, запропоновано використовувати технологію розподіленого реєстру, оскільки вона може кардинально змінити спосіб зберігання медичної інформації, забезпечуючи безпечні способи обміну даними. У статті розглядається технологія розподіленого реєстру для Інтернету речей (Internet Of Things, IoT), яка називається IOTA. Блок- чейн вже використовується в багатьох системах охорони здоров’я, оскільки він вирішує серйозні проблеми охорони здоров’я, що пов’язані з конфіденційністю та безпекою. Однак, залишаються питання, що пов’язані з масштабованістю та продуктивністю блокчейну. IOTA вирішує ці проблеми, оскільки використовує структуру даних DAG (directed acyclic graph), яка дозволяє додавати транзакції паралельно. Це скорочує час, що потрібний на підтвердження транзакцій, а кількість одночасно оброблюваних транзакцій може бути необмеженою. Протокол Masked Authenticated Messaging (MAM) дозволяє безпечно передавати зашифровані потоки даних як транзакції. Тому, система, що пропонується, використовує IOTA для безпечного обміну медичними даними. Процес створення та надсилання медичних даних в IOTA проілюстровано на конкретному прикладі. Розглянуто застосування протоколу МАМ на прикладі передачі медичних даних пацієнта лікарю.

В рамках исследования разработан алгоритм программы автоматического управления, оптимизирующий процесс теплопереноса при использовании ТЭМ в холодильной технике в реальных условиях эксплуатации. В статье описана логистическая часть алгоритма работы блока автоматического управления и контроля выходных параметров, блок-схема логических связей, в которой предусмотрены особенности изменения (инверсии) направления переноса тепла в процессе теплопереноса.

Впродовж XXI століття людство має остаточно сформувати постіндустріальне інформаційне суспільство. Стратегічним завданням та головною метою функціонування такого суспільства є забезпечення соціального добробуту кожної людини шляхом створення, розвитку й застосування високих наукоємних технологій. Зазначене вимагає суттєвих змін у багатьох сферах життєдіяльності людини, зокрема, й у освіті.Дистанційне навчання (ДН) є однією з найбільш перспективних форм сучасної організації навчального процесу. ДН повною мірою відповідає вимогам, що ставляться перед освітою “інформаційним суспільством”, і базується на широкому використанні можливостей і засобів комп’ютерно-інформаційних та телекомунікаційних технологій. ДН є доступним, масовим, гнучким, ресурсоємним, інтерактивним, створює умови щодо практичної реалізації гуманізації, індивідуалізації та диференціації навчання.Використання елементів ДН студентами, які навчаються заочно, за умов належної підготовки навчально-методичного забезпечення та організації його використання може помітно підвищити ефективність навчального процесу та закріпити і розвинути навички та вміння студентів.Виходячи з загальнодидактичних принципів відбору змісту, організації та функціонування дистанційного навчання, розроблено (рис. 1) узагальнену структурно-функціональну схему (архітектоніку) дистанційного навчального курсу (ДНК).За пропонованою схемою курс має інтегрований характер і складається з п’яти функціонально-узгоджених блоків: організаційно-методичного, навчального, комунікативного, ідентифікаційно-контролюючого та інформаційно-довідкового.Наведемо стислу характеристику кожного з блоків відповідно до тематичної спрямованості створюваного курсу ДН “Інформатика. Інформаційні технології” для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних вузів. Рис. 1. Ядро навчального блоку становить власне автоматизований навчальний курс (навчально-методичне забезпечення в електронному вигляді). Комунікативний блок призначений для реалізації навчального діалогу студент–викладач, а також спілкування з іншими учасниками навчального процесу з даного навчального закладу. Ідентифікаційно-контролюючий блок складається з завдань та контрольних робіт, призначених для визначення рівня навчальних досягнень студента після вивчення ним певного навчального модуля (теми); змісту індивідуальних творчих завдань і групових проектів. Інформаційно-довідковий блок має надавати необхідну інформацію за відповідним запитом користувача (пояснення, зразки виконання завдань, вказівки тощо); містити довідкові матеріали з предметної області навчального курсу. Організаційно-методичний блок має надавати інформацію щодо цілей, навчальних задач дисципліни, включати стислу характеристику змісту тем навчальної програми, порядок та рекомендації по вивченню дисципліни у режимі ДН.З метою висвітлення специфічних особливостей курсу “Інформатика. Інформаційні технології” розглянемо структуру та зміст кожного з п’яти блоків пропонованого ДНК.Організаційно-методичний блокзабезпечує виконання організаційної та навчальної функцій дистанційного навчання. Цей блок містить:загальну інформацію про курс (що вивчає дана дисципліна, цілі та задачі курсу, актуальність та практична значущість, зв’язок з іншими предметами обраної спеціальності тощо);навчальну програму курсу (перелік тем та їх короткий зміст);рекомендації щодо організації процесу навчання, зокрема:як працювати з інформаційним наповненням курсу;що повинен знати і вміти студент у результаті вивчення курсу;форми та засоби контролю;як готуватись до складання тестів, виконувати проекти;навчальний план та графік вивчення дисципліни:назви тем та рекомендована послідовність їх вивчення;орієнтовна кількість годин на вивчення кожної теми курсу з диференціацією за видами навчальної діяльності;теми дискусій (з переліком основних питань) та час їх проведення;тематика проектів і термін їх виконання.Стратегічною метою вивчення курсу “Інформатика. Інформаційні технології” є формування основ інформаційної культури та комп’ютерно-технологічної компетентності, що передбачає формування в студентів теоретичної бази знань з основ інформатики, практичних умінь і стійких навичок використання сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій у повсякденній діяльності студентів. Загальна кількість і тематичний розподіл навчальних годин та навчального матеріалу ДНК повинно відповідати цілі навчання.Навчальний блокдисципліни “Інформатика. Інформаційні технології” складається з системного курсу лекцій, вправ, практичних і лабораторних робіт, проектів.Лекції являють собою одну з найважливіших форм навчальних занять та складають основу теоретичної підготовки студентів. Лекції призначені для формування систематизованої основи наукових знань дисципліни, концентрації уваги на вузлових та на найбільш важких для засвоєння питаннях. Лекція являє собою систематичне проблемне викладання учбового матеріалу з деякого питання, теми, розділу, предмета.На відміну від традиційних аудиторних лекцій, дистанційні лекції виключають живе спілкування студента з викладачем. Дистанційні лекції можуть подаватися по-різному: у вигляді запису на аудіо чи відеокасетах, або в електронному варіанті. Електронні лекції (ЕЛ) зазвичай являють собою певний набір навчальних матеріалів у електронному виді. Окрім тексту лекцій, вони включають у себе додаткові матеріали з довідників, інших учбових та методичних посібників, перелік адрес тематичних веб-сайтів тощо. За наявності ЕЛ студент має можливість багаторазово звертатися до незрозумілих моментів, вивчати чи аналізувати навчальний матеріал у зручний для себе час. Крім того, за текстом лекцій легше проглядається загальна структура та змістове наповнення всього курсу.Для перевірки правильності розуміння, осмислення теоретичного матеріалу, закріплення набутих знань та формування певних умінь і навичок передбачається виконання всіма студентами комплексу спеціально підібраних вправ.Практичні роботи передбачають виконання практичних завдань з метою закріплення навчального матеріалу та вироблення стійких умінь і навичок. Практичні роботи вимагають виконання деякого алгоритму, який складається з 5–7 кроків (вправ).Лабораторні роботи мають творчий характер, містять елементи самостійного наукового дослідження та направлені на усвідомлене застосування студентами здобутих під час виконання роботи знань, умінь і навичок для розв’язання поставленого проблемного завдання та вироблення власних висновків.Проекти. На відміну від лекцій та практичних завдань, проекти передбачають як індивідуальне, так групове (у режимі творчого співробітництва) їх виконання. Практично це реалізується завдяки мережі Інтернет, зокрема, чатів та телеконференцій.Самостійна робота. Ця форма навчального процесу є однією з основних у системі дистанційного навчання (СДН). Самостійна робота студентів організаційно може бути індивідуальною, парною та груповою та здійснюватись засобами мережі Інтернет.Комунікативний блокпризначений для реалізації спілкування студента з викладачем та іншими студентами, які вивчають цей курс. Студенти звертаються до викладача за консультаціями та поясненнями, а також спілкуються між собою з питань спільного виконання поставлених завдань. Комунікативна діяльність студентів під час дистанційного навчання триває постійно і здійснюється за допомогою таких можливостей мережі Інтернет: телеконференції, електронна пошта, дискусії, чати.Спілкування може відбуватись як у пасивному, так і активному режимі. Пасивний режим дозволяє працювати асинхронно, тобто в будь-який зручний для студента час у так званому „нереальному” (off-line) часі. До засобів такого спілкування можна віднести електронну пошту, списки розсилок та дискусії. Активний режим дозволяє двом або більше комунікантам працювати синхронно (одночасно) у реальному (on-line) часі. Активний режим спілкування забезпечують електронні конференції, у тому числі чати та телеконференції.Електронна пошта (e-mail) – один із режимів (послуг), який дозволяє викладачу та студентам обмінюватися будь-якими повідомленнями (текстовими, графічними, звуковими) у зручний для себе час. Таким чином, ЕП може використовуватись для невербального спілкування учасників навчального процесу. Крім того, ЕП можна використовувати для пересилки файлів та баз даних.Списки розсилок (mailing lists). Використання режиму „списки розсилок” мережі Інтернет надає можливість надання одноманітної інформації певній групі користувачів.Дискусійна група. Кожне повідомлення, відправлене в дискусійну групу будь-яким її учасником, автоматично розсилається усім учасникам. Викладач також є одним з учасників цього процесу. Учасники читають повідомлення, які надсилають інші члени дискусійної групи, та відправляють свої відповіді на повідомлення, але цей процес відбувається у пасивному режимі.Електронні конференції (ЕК) завдяки мережі Інтернет дозволяють отримувати користувачу тексти повідомлень, які передають учасники конференцій, віддалені один від одного. Тобто, ЕК об’єднують коло користувачів у складі учбової групи, які розділені поміж собою у часі та у просторі.Чати. Різновидом ЕК є чати. Спілкування учасників чату відбувається у режимі реального часу. Учасники надсилають свої повідомлення, які отримуються з невеликою затримкою, та одразу ж відповідають на них.Телеконференції забезпечують можливість двостороннього зв’язку між викладачем та студентом. Завдяки їм можлива передача у реальному часі відеозображення, звука, графіки.Консультації. Передбачається проведення запланованих та незапланованих консультацій. Графік запланованих консультацій складається заздалегідь. Ці консультації реалізуються у режимі телеконференцій або чатів. Незаплановані консультації відбуваються за наявності у студентів запитань щодо вивчення окремих тем курсу. У цьому разі використовується електронна пошта: студент надсилає свої запитання викладачу, а той –відповіді на них. Заплановані консультації мають, як правило, колективний характер з чіткою регламентацією у часі (початок і тривалість), а незаплановані консультації відбуваються переважно в індивідуальному режимі.Ідентифікаційно-контролюючий блокмістить завдання та контрольні роботи, які мають як проміжний, так і підсумковий характер. Головними формами контролю є вправи, практичні, лабораторні та контрольні роботи, проекти (вони розглянуті у навчальному блоці). Проведення підсумкового контролю передбачається з використанням засобів відеоконференцзв’язку.Моніторинг процесу ДН передбачає отримання:підсумкових результатів навчальної роботи студента;результатів діагностики навчально-пізнавальної діяльності;аналіз результатів різних видів контролю.Інформаційно-довідковий блок складається з довідкових матеріалів, у ролі яких може виступати електронна бібліотека, глосарій та література, яка була використана для реалізації навчального курсу.Інформаційно-довідкові навчальні матеріали містять вказівки, коментарі щодо виконання окремих завдань, пояснення та зразки вправ.Електронна бібліотека являє собою структурований набір альтернативних підручників, учбових посібників, статей, комп’ютерних програм навчального призначення, представлених у електронному варіанті й доступних через мережу Інтернет.Література представлена у вигляді повнофункціональної бази даних, що містить список рекомендованої для вивчення літератури та список джерел, які були використані для підготовки навчального матеріалу.Глосарій реалізується у вигляді електронної інформаційно-пошукової системи і містить всі терміни (що згадуються у навчальному матеріалі) та їх тлумачення.Таким чином, у цій статті пропонується узагальнена п’ятиблокова структурно-функціональна схема організації дистанційного навчання. У процесі створення курсу ДН з певної дисципліни змістове наповнення кожного із зазначених блоків повинно визначатись специфічними особливостями самої дисципліни та передбачуваними видами і характером навчальної діяльності та формами навчального процесу. Зазначене продемонстровано для дисципліни "Інформатика. Інформаційні технології".

Проаналізовано освітнє середовище закладу освіти на предмет його відповідності умовам організації освітнього процесу за принципами відділеного навчання. Встановлено низку чинників, що можуть впливати на якість результатів навчання за означених умов. Серед отриманих чинників на прикладі освітнього середовища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності визначено один із пріоритетних, що потребував негайної реакції – розроблення інформаційно-довідкової системи "UniBell" для організації віддаленого доступу до бази даних навчального розкладу із використанням мобільних технологій. З'ясовано, що розроблення сервісу для обліку та контролю навчального розкладу, а також інших сервісів, цільовим призначенням яких є забезпечення якості освітнього процесу, задекларовано в рамках реалізації проєкту "Розумний університет". Подано означення терміна "Smart-університет" або "Розумне освітнє середовище". На прикладі створення інформаційно-довідкової системи "UniBell" та її функціональних можливостей досліджено множину зацікавлених сторін. З використанням понятійного апарату теорії множин визначено обсяги внутрішніх стейкхолдерів і їх зв'язок із Smart-середовищем. Описано функціональні можливості та особливості роботи окремо клієнтської та серверної частин інформаційно-довідкової системи "UniBell". Висвітлено особливості додаткових підсистем управління серверною частиною, що реалізовані за допомогою програмних технологій .Net, Java та мови структурованих запитів SQL. Подано архітектуру інформаційно-пошукової системи "UniBell". Описано особливості оброблення даних й адміністрування реляційної бази даних розробленої системи та графічно візуалізовано блок-схеми алгоритмів роботи клієнтської та серверної її частин, що сукупно стало основою розроблення діючого застосунку під операційну систему Android із можливістю завантаження через Google Play.

Стаття присвячена проєктуванню та розробці документоорієнтованої системи керування базами даних. Описано компоненти сучасних систем керування базами даних, їх трирівнева архітектура, наведено загальну блок-схему роботи системи. Продемонстровано роботу усіх модулів розробленої системи, зокрема IParseStrategy та IExecuteStrategy. Створено систему парсера, наведено порядок виконання деяких класів, алгоритми роботи компонентів DCL та DDL. Представлено інтерфейс розробленої системи керування базами даних, визначено загальний порядок виконання запиту в ній, показано виконання запитів на створення бази даних та колекцій. Робота з даними в системі керування базами даних дозволяє створювати запити на вставку та редагування даних, їх вибірку та видалення. У системі додатково передбачено можливість виведення даних у файл форматів PDF та Excel. Для операцій, які передбачають поєднання багатьох таблиць, передбачено реалізацію команд Union. Для поліпшення функціоналу до автоматизації в систему введені можливості створення представлень, процедур, що зберігаються, та тригерів на команди. Розроблена система працює з невеликими наборами даних та має низку переваг: невеликі розміри системи, зрозумілий інтерфейс користувача; невеликі розміри коду; утворене абстрактне ядро; обробка регламентних правил через спеціальні об’єкти тощо. Встановлена система підтримки цілісності даних на основі реляційної моделі даних гарантує, що користувач не зможе випадково видалити дані, що використовуються іншими даними. Розроблена система призначена для використання підприємствами малого та мікробізнесу, яким з одного боку потрібна система керування базами даних з підтримкою необхідного мінімуму механізмів контролю цілісності даних, а з іншого – потрібна велика мобільність та зручність використання.

У статті розглянуто питання структурної побудови сучасних транснаціональних організованих злочинних угруповань, які функціонують на шкоду економічним інтересам держави. Виділено два основні рівні їхньої організованості. Перший рівень - організована група, яка має елементарну структуру: «керівник - учасники, або виконавці». Рівень злочинного професіоналізму таких груп відносно невисокий, вони чисельно невеликі, рідко мають корумповані зв'язки. Другий рівень - злочинна організація з вищою функціональною диференціацією, ієрархічністю, розподілом ролей, наявністю зазвичай корумпованих зв'язків у державному апараті та правоохоронних органах. Чисельність їх досить велика, що і дає змогу забезпечувати певну структуризацію групи: організатори - «мозковий центр», технічні виконавці, «силовий блок», «прикриття і забезпечення», юридичний та бухгалтерський супровід й інші варіанти. Визначено, що транснаціональний характер структурної організованості злочинного об'єднання полягає в тому, що один із його учасників учиняє злочинні діяння в більш ніж одній державі, зокрема й коли більша частина їх підготовки, планування, керівництва або контролю має місце в іншій державі. Водночас не є обов'язковою умовою факт перетинання злочинцями державних кордонів або постійне місце дислокації за кордоном, якщо мають місце істотні наслідки в іншій державі. Запропоновано умовний поділ їхніх структурних ознак на загальні, які характерні для всіх видів транснаціональної організованої злочинності, зокрема: стійкість, ієрархічність, розподіл функцій та ролей, спеціальна мета, та спеціальні - характеризують безпосередньо діяльність транснаціональних організованих злочинних угруповань, які функціонують на шкоду економічним інтересам держави, а саме: спеціальний суб'єкт злочину, високий рівень латентності, наявність фінансових ресурсів, високий рівень конспірації, власна служба безпеки, корумповані зв'язки. Надано характеристику визначених загальних та спеціальних структурних ознак.

Вступ. За даними літератури, для знеболення в періопераційному періоді використовують регіональні методи знеболення. Аналгетичну ефективнiсть блокад передньої черевної стiнки в педіатричній практиці вивчено недостатньо. Метою дослідження було оцінити аналгетичну дію блокади квадратного м’яза попереку (QLB) у педіатричних пацієнтів після апендектомії. Методи. Дане дослідження було виконане на базі Вінницького національного медичного університету, м. Вінниця, Україна, з грудня 2018 по лютий 2019 року. Рандомізовані до групи Q (група з виконанням блокади QLB) та групи С (контрольна). Після отримання загальної анестезії групі Q виконано блокаду квадратного м’яза попереку (QL) з використанням 0,3 мл/кг 0,25 % бупівакаїну з одної сторони, та група C отримала контрольний блок з використанням 0,3 мл/кг 0,9 % хлориду натрію. Протягом перших 24 годин після операції біль у пацієнтів оцінювали за допомогою візуальної аналогової шкали (VAS) у спокої і при кашлі. Післяопераційний пацієнт контролював споживання морфіну, аналгезію, показники VAS та побічні ефекти. Результати. Із 22 пацієнтів, у пацієнтів групи Q (n = 10) мала значно нижчі показники VAS-болю, ніж група C (n = 12) як у спокої, так і під час кашлю. Загальний рівень споживання морфіну був нижчим (5,3 ± 2,2) проти 12,4 ± 3,4 мг, р < 0,001) протягом 24 годин після операції. Висновок. Як частина мультимодального знеболення після оперативних втручань з приводу апендициту, показники споживання морфіну та VAS-балів були значно нижчими серед тих, хто отримував 0,3 мл/кг 0,25 % розчину бупівакаїну, який вводили для блокади квадратного м’яза попереку, порівняно з групою контролю.

В России железнодорожный транспорт играет ключевую роль при организации пассажирских перевозок и транспортировке грузов. Безопасность является одной из главных задач при организации передвижения с помощью железных дорог. Для снижения рисков возникновения аварийных ситуаций в локомотивах используются системы для контроля и управления движением. К данным системам относится комплексное локомотивное устройство, которое применяется как основное бортовое устройство, обеспечивающее безопасность движения поездов. В состав комплексного локомотивного устройства безопасности входит блок шлюз-CAN, предназначенный для гальванической развязки и согласования информационных потоков двух сегментов локальной сети CAN. Для блока шлюз-CAN разработано новое программное обеспечение, которое упрощает методику проверки ячейки «шлюз». В программе реализована настройка CAN-каналов, автоматическое формирование необходимых CAN-сообщений и проверка правильности их передачи, возможность сохранения результатов проверки в виде отчета с подробной информацией о результатах тестирования. Разработанное программное обеспечение позволяет автоматизировать проверку ячейки «шлюз», что, в свою очередь ведет к сокращению времени на проверку блока шлюз-CAN, снижению себестоимости блока, а также повышению достоверности результатов проверки.

Актуальність: У проєктній діяльності необхідно оперувати великим масивом числових даних із різних проєктних завдань, що обтяжує комунікацію між виконавцями. Додає складності значна кількість проєктної інформації, що може бути неправильно поданою, а тому й незрозумілою для проєктних виконавців. Це створює комунікативні бар’єри, допоки доповідач не пояснить суть процесу, зобразивши діаграму, схему чи графік. З огляду на це, графічна подача інформації про проєкт, не замінюючи текстового представлення, є доцільною і значно пришвидшує розуміння принципів його виконання. Мета: дослідити роль діаграм, графіків та схем як інструментарію представлення проєктної інформації. Методи: теоретичний аналіз наукових джерел – для з’ясування стану дослідженості цієї проблематики в України та за її межами; порівняння – з метою вивчення наукових підходів до розв’язання проблеми; синтез прогресивного досвіду – для представлення проєктної інформації у вигляді діаграм, графіків та схем. Результати: досліджено діаграму Ганта як гістограму для послідовного представлення інформації. Розкрито блок-схему, що ілюструє перебіг будь-якого процесу від загальної інформації до проєктних завдань. Висвітлено специфіку Кривої S, як для представлення базової чи фактичної кумулятивної вартості, так і порівняння цих двох показників у часі. Проаналізовано стовпчасту діаграму, що використовується для порівнянь та узагальнення груп даних. Розкрито характеристики ресурсної гістограми – для планування управління персоналом. Приділена увага діаграмі запуску, що використовується для управління якістю та відображає продуктивність представлення проєкту в часі. Особлива увага приділена діаграмі Парето, згідно з якою забезпечується аналіз існуючих проблем у проєктній діяльності та прийняття рішень щодо контролю її якості. Проаналізовано секторну діаграму, яка використовується для показу вкладу окремих елементів у загальну суму проєкту. Контрольна діаграма – для перевірки стабільності будь-якого проєктного процесу як з контрольними межами, так і без них. Висвітлено основні складові організаційної схеми, що дає змогу зрозуміти організаційну ієрархію, рівні ескалації та шлях спілкування в проєкті. Висновки: здійснений аналіз діаграм, графіків та схем як елементів проєктної комунікації засвідчив позитивний вплив графічної складової на комунікаційний процес

Сформулирована постановка задачи оперативного контроля безопасности и выбора альтернативы управления облетом наиболее близкого препятствия по пути выполнения маршрутного полета летального аппарата. Обычно конфигурация маршрутного полета состоит не только из участков прямолинейного движения, но и из участков разворота, поэтому весьма извилиста и занимает определенную площадь, в силу чего может возникнуть опасное сближение с запрещенными зонами. Принципиальной особенностью данной задачи является необходимость достаточно быстро проверить исключение попадания летательного аппарата в запрещенную зону, для чего на его борту нужно использовать быстродействующие алгоритмы управления полетом и контроля безопасности. В данной работе задача решается в предположении, что препятствия имеют прямоугольную форму и произвольно ориентированы относительно заданной линии пути, а число этих препятствий и координаты их вершин заданы. Для решения задачи предложен нейросетевой алгоритм безопасного облета препятствий, содержащий две простые нейронные сети и два программных блока, осуществляющих подготовительные операции. При этом первая нейронная сеть выбирает наиболее близкое на пути маршрутного полета препятствие, для чего первый программный блок оценивает коэффициенты опасности всех препятствий в текущий момент времени. Затем второй программный блок определяет координаты вершин выбранного прямоугольного препятствия, а в завершение вторая нейронная сеть автоматически выбирает нужную вершину, которую нужно облететь. Суммируя вышесказанное, отметим, что в статье предложен нейросетевой подход к решению задачи оперативного определения опасного препятствия на пути маршрутного полета и альтернативного выбора варианта его облета. Решение задачи с помощью двух нейронных сетей существенно упростило их обучение. Компьютерное моделирование ней-росетевой системы подтвердило ее работоспособность и высокое быстродействие.

Метою даного дослідження стало вдосконалення методики блокади сідничного нерва та його гілок у підколінній ямці шляхом порівняння двох методик ультразвукової навігації: in-plane та out-of-plane. Матеріал та методи дослідження. До дослідження увійшли 35 пацієнтів, які були розподілені на 2 групи: пацієнтам 1-ї групи (n = 19) ультразвуковий моніторинг проведення голки виконувався за методикою in-plane, пацієнтам 2-ї групи — out-of-plane (n = 16). Ефективність блокади оцінювалась через 30 хвилин: блок вважався добрим (3 бали), якщо оперативне втручання проводилось без додаткової седації, задовільним (2 бали), якщо була потрібна внутрішньовенна седація, та незадовільним (1 бал), якщо була потрібна внутрішньовенна анестезія. Болісні відчуття під час виконання блокади нервів оцінювали за візуальною аналоговою шкалою. Оцінювалась також тривалість моторного блоку в годинах. Результати. У пацієнтів 1-ї групи больові відчуття під час виконання блокади оцінено на 4,9 ± 1,3 бала візуальної аналогової шкали, у пацієнтів 2-ї групи — 3,6 ± 1,5 бала, p = 0,01. Ефективність анестезії у пацієнтів 1-ї та 2-ї групи була майже однаковою. Тривалість анестезії в пацієнтів 1-ї групи становила 5,7 ± 1,0 години, а в пацієнтів 2-ї групи — 5,9 ± 1,0 години (p > 0,05). Висновки. При добрій ультразвуковій візуалізації сідничного нерва та його біфуркації для виконання блоку введення 25 мл місцевого анестетика у щілину між n.tibialis та n.peroneus communis за методикою out-of-plane є так само ефективним, як і введення за методикою in-plane, проте є менш болісним для пацієнта.

Нарушение режимов смазки неизбежно инициирует зарождение прогрессирующих с высокой скоростью дефектов в элементах подшипниковых узлов. Несвоевременное обнаружение деструктивных процессов в подшипниках роторов газотурбинных установок приводит к полному выходу установки из строя и может иметь катастрофические последствия, как для судна, так и группы судов в сложных навигационных условиях. К сожалению, существующие типы акселерометров в условиях концентрированного воздействия мощных электромагнитных, термических и вибрационных полей, компактно расположенного судового оборудования, не обеспечивают эффективный контроль вибрации подшипников в наиболее информативном высокочастотном диапазоне. В сложившейся ситуации наиболее целесообразным может оказаться использование волоконно-оптических измерительных преобразователей на основе кварцевого стекла, как материала наиболее стойкого к большинству эксплуатационных дестабилизирующих факторов. Для детектирования и измерения уровня вибрации подшипников газотурбинных установок могут использоваться волоконно-оптические акселерометры, построенные по схемам поляризационной, фазовой и амплитудной модуляции. В тоже время анализ показал, что возможности существующих волоконно-оптических устройств недостаточны для эффективного контроля вибрации в специальных условиях. В создавшейся ситуации представляется рациональной рекомендация акцентировать внимание на компенсации деградации свойств чувствительного элемента акселерометра и прилегающих линий связи. Рекомендуемое схемотехническое решение представляет собой волоконный акселерометр амплитудной модуляции, состоящий из герметичного корпуса, опорного световода, содержащего блок С/G- линз, измерительного и компенсирующего световодов. Световоды имеют отражающие слои из сапфирового стекла на торцах и эксцентриковую массу из кварцевого стекла на измерительном световоде. Главное отличие рекомендованногоакселерометра от ранее известных конструкций заключается в том, что световоды имеют депрессированную сердцевину, оптические фильтры включены в состав измерительного и компенсирующего световодов, разъединение/объединение излучения осуществляется в блоке С/G- линз, а для компенсации температурного влияния используется жестко соединенная с опорным световодом биметаллическая пластина.

Статтю присвячено дослідженню функціонування блоку оцінки результатів митного контролю, що вимагає розробки методичного забезпечення такої оцінки та формування показників і критеріїв результативності й ефективності контрольної діяльності. Визначено, що сьогодні не існує єдиної методики оцінки ефективності митного контролю. Це обумовлено такими причинами: по-перше, митний контроль має власну специфіку оцінки, що вимагає формування відповідних показників та критеріїв; по-друге, триває дискусія з приводу придатності для цілей оцінки ефективності часткових або все ж таки інтегральних показників; по-третє, є плутанина з приводу оцінки результативності, дієвості та ефективності контролю як близьких за змістом оціночних характеристик. Відсутність єдиної методики оцінки ефективності митного контролю в системі фінансової безпеки, важливість розробки оціночних показників та критеріїв для таких цілей свідчить про актуальність та значущість теми дослідження в цьому напрямі. Метою статті є аналіз наукових підходів до ефективності контрольної діяльності та розробка методичного забезпечення оцінки ефективності митного контролю в системі фінансової безпеки. Оцінка переваг та недоліків існуючих методичних підходів до аналізу ефективності митного контролю надала можливість обрати науково-методичний підхід, який є поєднанням підходу, орієнтованого на бенчмаркінг результатів із застосуванням методу Евклідової відстані, і клієнтоорієнтованого підходу, результатом використання якого є визначення інтегрального показника ефективності діяльності регіональних митниць та ідентифікація місця кожної митниці в одержаному кінцевому рейтингу шляхом проведеного ранжування з використанням методики «суми місць». Прикладне застосування запропонованого науково-методичного підходу дозволить визначити ефективність діяльності митних органів з позиції збільшення митних надходжень до бюджету та забезпечення відповідного рівня фінансової безпеки, встановити ступінь задоволеності користувачів митних послуг діяльністю митних органів.

В статье рассматриваются принципы построения существующих систем мониторинга сточных вод, в том числе в аварийной ситуации на предприятии. Проведенный анализ систем показал их недостатки, где выделяется низкая достоверность контроля загрязнений. Предлагается устранить этот недостаток путем применения определенного количества оптоэлектронных датчиков, имеющих источники излучения с разной длиной волны. Это позволяет более точно определять состав загрязняющего вещества. Для решения задачи идентификации сгустка загрязняющего вещества и направления его на определенный фильтр используются системы распознавания сгустка по его соотношению отдельных составляющих. Для этого используется матрица отношения порядка на составляющие в виде решетчатой функции. При этом предлагается использовать гомоморфный эталон матрицы отношения, например, в виде диагоналей.В процессе контроля сигналы с датчиков, пропорциональные значениям оптической плотности контролируемой среды, обрабатываются и преобразуются в виде решетчатой функции, которая отражает амплитудные значения оптической плотности контролируемой среды на различных частотах излучения. Далее из значений решетчатой функции формируется текущая матрица отношения. Значения этой матрицы отношения поступают в блок распознавания, в котором сравниваются значения текущей матрицы отношения со значениями эталонных матриц отношений, хранящихся в блоке эталонов. Если в результате сравнения произошло совпадение элементов текущей матрицы с элементами какой-либо эталонной матрицы или элементами нескольких матриц, в блоке управления задвижками вырабатываются сигналы управления на закрытие задвижки на основном трубопроводе и открытие одной или нескольких задвижек на отводах, что позволяет отвести протекающие в данный момент сточные воды с выявленным составом загрязнений на соответствующие фильтры для устранения выявленных компонентов загрязнений. Если в результате сравнения не произошло совпадений элементов текущей матрицы с элементами эталонных матриц, водная среда направляется на общий фильтр после открытия заслонки.

Цель. Сравнительный анализ содержания глутаминовой кислоты (глутамата) в сыворотке крови практически здоровых детей, детей с аутизмом и с другими формами нарушений психоречевого развития; интерпретация выявленных изменений.Материалы и методы. Проведена клинико-психологическая диагностика нарушений психоречевого развития пациентов основной группы (дети с аутизмом) – 60 человек, группы сравнения (дети с нарушениями психоречевого развития вследствие органического поражения ЦНС) – 72 пациента и группы контроля – 20 практически здоровых детей. Возраст обследованных составил от 3 до 12 лет. Диагностика аутизма проводилась согласно критериям МКБ-10. Использовалась также детская рейтинговая шкала оценки аутизма (CARS), и дополнительно к ней оценивали в баллах ряд симптомов и признаков, характерных для детей с нарушениями психоречевого развития, подразделяя их на блоки: блок 1 – нарушения протекания беременности и родов у матерей, блок 2 – нарушения поведения, блок 3 – нарушения общения, блок 4 – нарушения моторики, блок 5 – нарушения речи, блок 6 – нарушения пищевого поведения, блок 7 – нарушения понимания речи, блок 8 – стереотипии, блок 9 – нарушения навыков самообслуживания. В итоге подсчитывали баллы по каждому блоку и суммарный балл по результатам всех 9 блоков на каждого обследованного ребенка.Определение содержания глутаминовой кислоты (глутамата) в сыворотке крови проводили энзиматическим конечноточечным спектрофотометрическим методом с использованием наборов фирмы Sigma-Aldrich MAK004 (USА) и плашечного ридера Bio-Tek Instruments, Inc (USA), ELx 808.Результаты. При аутизме и при нарушениях психоречевого развития, связанных с органическим поражением мозга (группа сравнения), было выявлено достоверное повышение уровня глутамата по сравнению с его содержанием у пациентов контрольной группы. Среднее содержание глутамата в сыворотках крови детей с аутизмом и в группе сравнения было сопоставимым и составляло 91,3 мг/л и 86,9 мг/л соответственно (при 73,7 мг/л в контрольной группе).Частота отклонений от нормы (выход за пределы 95-го процентиля значений группы контроля) составляла в группе с аутизмом 42,1%, а в группе сравнения – 34,2%. Корреляция уровня глутамата с баллами CARS отсутствовала, так же как и с отдельными и суммарными баллами по анализируемым блокам нарушений.Полученные результаты совпадают с данными литературы, поскольку практически все авторы обнаруживают повышение уровня глутамата в отделах мозга и/или сыворотке крови детей с аутизмом либо с расстройствами аутистического спектра (РАС), но не находят корреляции с баллами детской рейтинговой шкалы оценки аутизма. В литературе встречаются также сведения о том, что повышение уровня глутамата в крови отмечается у пациентов с различными психоневрологическими расстройствами.Заключение. Полученные результаты свидетельствуют о том, что повышение уровня глутамата в сыворотке крови наблюдается у детей с нарушениями психоречевого развития различного генеза – как при аутизме, так и при органическом поражении мозга. Purpose. To determine the level of glutamate in the blood serum of children with autism and children with impaired psycho-verbal development due to organic brain damage, and to compare it with the clinical manifestations of diseases.Materials and methods. Clinical and psychological diagnostics of patients of the main group (children with autism) – 60 people, comparison group (children with impaired psycho-verbal development due to organic damage of the central nervous system) – 72 patients, and control group – 20 practically healthy children was carried out. Children between the age of 3 and 12 years were examined. The degree of autism was determined with CARS. Also, some symptoms and signs of impaired psycho-speech development in children were scored and divided into blocks: block 1 – complications of pregnancy and birth defects, block 2 – behavioral disorders, block 3 – communication disorders, block 4 – motor skills disorders, block 5 – speech impairment, block 6 – feeding disorders, block 7 – speech-understanding problems, block 8 – stereotyped behavior, block 9 – self-care skills impairment. As a result, the scores for each block and the total score according to the results of all 9 blocks for each examined child were calculated. Determination of glutamate in blood serum was carried out with enzymatic spectrophotometric method using the kits from Sigma- Aldrich MAK004 (USA).Results. Both in autism and disorders of psycho-verbal development associated with organic brain damage (comparison group), the level of glutamate was significantly increased if compared to controls. The mean serum glutamate levels in children with autism and the comparison group were comparable. The frequency of deviations from the norm (greater than the 95th percentile of the control group) was 42.1% in the group with autism, and 34.2% in the comparison group. There was no correlation between glutamate levels and CARS score, as well as individual and total scores for the analyzed blocks (9 blocks). The results are consistent with those obtained in literature, since almost all authors find an increase of glutamate levels in the brain and/or blood serum of children with autism or with ASD, but they do not find a correlation with CARS scores. There is also information in the literature about the increase of the level of glutamate in the blood of patients with various psycho-neurological disorders.Conclusion. The obtained results indicate that elevated serum glutamate levels are often found in children with impaired psycho-verbal development of various genesis, both in autism and in organic brain damage.

Обеспечение качества подготовки специалистов на уровне международных требований – одно из важнейших стратегических заданий на сегодняшнем этапе модернизации системы высшего образования Украины. Для этого необходимо внедрение такого многоцелевого механизма, как Европейская кредитно-трансферная и аккумулирующая система (ECTЅ), за счет введения кредитно-модульной системы формирования учебных программ; усиления роли самостоятельной работы студентов и изменений педагогических методик, внедрения активных методов и современных информационных технологий образования. Как показала практика, время на сессионный контроль при традиционной системе организации учебного процесса используется нерационально. При кредитно-модульной системе организации учебного процесса в высших учебных заведениях содержание учебных дисциплин распределяется на смысловые модули. Каждый смысловой модуль должен быть оценен. Студент информируется о результатах оценивания учебного модуля, как составляющей итогового оценивания усвоения учебной дисциплины. Итоговое оценивание усвоения учебного материала дисциплины определяется без проведения семестрового экзамена (зачета) как интегрированная оценка усвоения всех смысловых модулей с учетом «взвешивающих» коэффициентов [1]. Эффективным инструментом решения проблемы совершенствования образования является дистанционное обучение – комплекс образовательных услуг, предоставляемых с помощью специализированной информационно-образовательной среды. Основу процесса дистанционного обучения составляет целенаправленная и контролируемая интенсивная самостоятельная работа студента, который может учиться по индивидуальному расписанию, имея комплект средств обучения.В процессе изучения учебного материала студент может получать консультации или обмениваться информацией с преподавателем, тем не менее большую часть времени студент работает непосредственно с электронными учебниками, конспектами лекций, методическими указаниями. Поэтому для успешного обучения очень важно, чтобы в электронных пособиях выполнялись принципы доступного изложения материала, наглядности, удобство интерфейса, возможности самоконтроля и т. д.Людям свойственно учиться во взаимодействии с миром и другими людьми. Нельзя сказать, что не возможно нечему научиться, просто читая тексты с экрана или просматривая-прослушивая лекцию. Но человек приобретает много больше, если свое знание пытается передать другим. Это можно реализовать, используя дистанционную форму обучения. Насыщение дистанционного курса различными деятельностными элементами позволит организовать обучение на высоком уровне [2].Важным элементом системы дистанционного обучения является диагностика контроля знаний. В среде MOODLE этот блок имеет широкие функциональные возможности. Эффективность тестирования в среде MOODLE – это возможность быстрого создания отчетов по результатам прохождения тестов студентами с различными наборами контролируемых данных.Тестовый контроль имеет следующие преимущества перед традиционными формами контроля: объективность, простота, формализованность процедуры определения качества подготовки; использование количественных показателей для определения полноты и глубины усвоения материала; простота процедуры записи ответа, независимость оценки от техники письма; четкость и однозначность формулирования условий тестового задания, что обеспечивает однозначность восприятия студентами; обеспечение необходимой полноты охвата знаний и умений, которые контролируются; равные требования к знаниям и умениям студента путем использования заданий одинаковой сложности, объема и содержания; возможность одновременной проверки большого количества студентов, систематичность контроля и индивидуальный подход; возможность многоразового повторения проверки для выяснения изменения в уровне подготовки; технологичность контроля (автоматизация обучения по индивидуальным программам).К недостаткам тестового контроля относят: существование возможности угадывания ответов; необходимость значительного времени, усилий, наличия у разработчиков высокой квалификации и опыта.На кафедре химии Харьковского автомобильно-дорожного университета разработан дистанционный курс «Общая химия». Основными показателями качества, характеризующими курс дистанционного обучения, являются функциональные возможности, надежность, практичность, мобильность и т. д.Функциональные возможности конкретизируются функциональной пригодностью, корректностью, способностью к взаимодействию. Надежность определяется устойчивостью к дефектам и ошибкам, восстанавливаемостью, доступностью. Практичность характеризуется простотой использования, доступностью и понятностью. К мобильности относят такие показатели качества программного обеспечения, как адаптируемость, простота установки, сосуществование, замещаемость. Структура курса дистанционного обучения представлена на рис. 1. Рис. 1. Структура дистанционного курса. В курсе создан пакет тестов по химии для студентов заочной формы обучения в среде MOODLE. Целью тестового контроля являлась не только проверка наличия представлений, но и проверка полноты знаний, их глубины, творческой активности студента.Пакет тестов, созданный в MOODLE, имеет обширные возможности для эффективного тестирования студентов:1. Создан банк вопросов, в котором сохраняются все создаваемые вопросы. Вопросы разделены по разным категориям (темам), что создает условия создания тестов как по отдельным темам курса, так и по всему курсу в целом.2. Вопросы могут сопровождаться графическим материалом. Графики подготовлены заранее и загружены на сервер в папку с файлами в созданный курс «Общая химия».В дистанционном курсе существует 4 основных формы тестовых заданий: 1) закрытая форма тестового задания; 2) открытая форма; 3) тесты на соответствие; 4) тесты на правильную последовательность.В задании открытой формы отсутствуют варианты ответов, пропущен смысловой элемент, который тестируемый ищет самостоятельно. Задание закрытой формы содержит все компоненты: инструкцию по выполнению, содержательную и ответную компоненты. В нем предлагаются возможные варианты ответов, из которых студент должен выбрать правильный ответ. Зачетные модули по двум первым блокам в основном содержат тестовые задания закрытой формы. Они направлены на «грубую» проверку знаний, проверку классификаций, проверку полноты и глубины знаний. Способность студентов к анализу явлений, их синтезу, к установлению логических взаимосвязей позволяют выявить тестовые задания типа восстановления ответных частей. В блоке они в основном представлены заданиями, построенными по принципу соответствия, позволяющими проверить умение студента устанавливать причинно-следственные зависимости.Для дифференциации знаний студентов в тест введены задания более сложные, позволяющие проверить знание классификаций и полноту умений. Они могут быть построены по принципу простого множественного выбора (тип альтернативного выбора):Тестовые задания, построенные по принципу кумуляции, направлены на проверку полноты знаний и умений тестируемого.Задания, построенные по принципам соответствия и множества ответов «правильно-неправильно», направлены на установление глубины знаний Ответная компонента содержит как правильные, так и неправильные ответы, из вариантов предлагаемых ответов необходимо выбрать наиболее верный.При составлении тестов для итогового контроля по всему курсу были подготовлены тестовые задания всех известных форм, так как надо проверять знания, умения и навыки.Студентам 1 курса заочной формы обучения после изучения курса «Общая химия» было предложено ответить на вопросы анкеты:Согласны ли Вы с утверждением, что тестовый контроль знаний способствует:1. Объективности результатов контроля знаний;2. Повышению эффективности контроля за счет увеличения частоты регулярности тестирования;3. Наличию одинаковых для всех студентов правил проведения педагогического контроля и адекватной интерпретации тестовых результатов;4. Реализации механизмов самодиагностики и самоконтроля;5. Экономии временных затрат на проверку знаний студентов.Считаете ли Вы, что, используя тестирование нельзя определить такие характеристики усвоения учебного материала:6. Умение логически и доказательно выражать свои мысли;7. Умение конкретизировать свой ответ примерами;8. Знание фактов.Считаете ли Вы, что устный контроль знаний более универсальный?По результатам анкетирования можно сделать выводы:1. Более 70% студентов считают, что тестовый контроль знаний способствует наличию одинаковых для всех студентов правил проведения контроля, объективности результатов контроля знаний и адекватной интерпретации этих результатов. Также студенты видят в проведении тестового контроля способ реализации самодиагностики и самоконтроля и считают, что этот вид контроля способствует экономии временных затрат. Кроме того, более 65% согласны с утверждением, что тестовый контроль способствует повышению эффективности контроля за счет увеличения частоты регулярности тестирования.2. Более половины опрошенных студентов согласились с тем, что тестирование имеет и отрицательные стороны. А именно при помощи тестирования нет возможности определить умение студента логически мыслить и выражать свои мысли, конкретизировать свой ответ примерами и знание фактов. Перечисленные характеристики усвоения учебного материала возможно только в результате устного опроса студентов. Однако только 31% опрошенных студентов считает более универсальным устный контроль знаний, что очевидно связано с психологическим страхом перед данным видом контроля, а чаще всего затруднениями самостоятельно и в логической последовательности выражать свои мысли. Очевидно, что преодолеть эти трудности возможно только в результате личного общения студента с преподавателем, для чего следует увеличить число консультационных часов в семестре.3. Тестовый контроль способствует достижению интенсификации учебного процесса и повышению качества подготовки специалистов.4. Преимущество дистанционных курсов в среде MOODLE состоит в том, что студенты получают неограниченный во времени и расстоянию доступ ко всем ресурсам курса, в том числе и средствам диагностирования знаний. Преподаватель может эффективно организовать процесс обучения, используя такие возможности как проведение вебинаров, тестов, информирование о предстоящих событиях и др.

Рассмотрен ряд приборов группы компаний АО «ПКК Миландр» – автомобильный радар, блок управления безопасностью автомобиля, однолучевой радар и СВЧ-приемопередатчики, – предназначенных для реализации функций интеллектуальной системы помощи водителю (Advanced Driver-Assistance Systems, ADAS) и построения систем контроля дорожного трафика, охраны периметра, определения скорости и дальности объектов.

Стаття присвячена визначенню нових напрямків підвищення ефективності систем фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури, що охороняються, які є головним технічним засобом недопущення терористичних актів проти цих об'єктів. Спочатку дано характеристика систем охорони приміщень і контролю прилеглих територій об'єктів критичної інфраструктури, що охороняються. Показано, що за функціональним призначенням в систему фізичного захисту входять пристрої та системи сигналізації виявлення, збору і обробки інформації, тривожно викличної сигналізації, контролю і управління доступом, оптоелектронного спостереження, оперативного зв'язку та оповіщення, забезпечення електроживлення і електроосвітлення, системи забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів при транспортуванні. Вони розподіляються по трьох зонах: внутрішньої, охоронюваному периметру і зовнішньої (санітарній) зоні. Головним засобом збору інформації про обстановку на периметрі і підходах до нього є оптоелектронні засоби. Потім розглянути особливості процесу управління надзвичайної ситуацій терористичного характеру на об'єкті критичної інфраструктури, що охороняється. Показано, що головна мета управління надзвичайними ситуаціями терористичного характеру – це недопущення терористичного акту на об'єкті, що охороняється, який є об'єктом управління. Структурно-логічна модель управління надзвичайною ситуацію складається з шести блоків: блоку моніторингу ситуації; блоку виявлення ризику; блоку аналізу ризиків; блоку підготовки варіантів управлінських рішень; блоку прийняття рішення і доведення його виконавців; блоку впливу на ситуацію, яка через структуру виконавців впливає на об'єкт управління і замикає його контур управління, забезпечуючи тим самим безперервність процесу управління надзвичайною ситуацією терористичного характеру в інтересах її недопущення та запобігання. Після чого визначити шляхи підвищення ефективності систем фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури держави, що охороняються. Показано, що одним з перспективних напрямків підвищення ефективності процесу управління надзвичайною ситуацією терористичного характеру на об'єктах критичної інфраструктури держави, що охороняються є вдосконалення систем фізичного захисту шляхом розробки нових пристроїв і систем акустичного контролю приміщень і територій об'єкта і знімання мовної інформації з використанням параболічних, трубчастих і градієнтних мікрофонів і плоских акустичних фразованих решіток, які забезпечують прийом акустичних сигналів на видаленні від ніс кольких десятків до кількох сотень метрів і забезпечують повну інформацію про дії та наміри людей, що реєструються в відео системах.

Проанализирована ситуация с контролем соблюдения экологических параметров работы двигателей внутреннего сгорания. Выдвинута гипотеза о возможной взаимосвязи между механическим износом элементов топливной системы и параметрами, которые анализирует блок управления двигателем и составом отработавших газов. Описывается эксперимент, проведенный для проверки гипотезы. Представлены результаты эксперимента.

Аннотация: мазкур мақолада сиёсий партиялар фракциялари, уларни шакллантириш тартиби, илмий – назарий қарашлар, фракциялар фаолиятининг ҳуқуқий асослари, парламентдаги мухолифат фракциялар, уларнинг парламент назоратини амалга оширишдаги функцияларини кенгайтириш, хорижий мамлакатлар тажрибалари, ҳукуматни шакллантиришда фракцияларнинг иштирокини кучайтириш, қонунлар ижроси назоратини амалга оширишдаги ролини оширишга доир таклиф ва тавсиялар ёритиб берилган. Калит сўзлар: сиёсий партиялар, сиёсий партия фракциялари, депутатлар, қонун лойиҳалари, депутатлар бирлашмалари, парламентдаги мухолифат, демократик кучлар блоки, парламентдаги кўпчилик. Аннотация: В этой статье фракции политических партий, порядок их формирования, научные и теоретические взгляды, правовые основы деятельности фракций, оппозиционных фракций в парламенте и их функции при осуществлении парламентского контроля, опыт зарубежных стран, предложения и рекомендации по усилению участия фракций в формировании правительства, повышение их роли в реализации законодательства Ключевые слова: политические партии, фракции политических партий, депутаты, законопроекты, депутатские коалиции, оппозиция в парламенте, блок демократических сил, парламентское большинство. Annotation: In this article, factions of political parties, the order of their formation, scientific and theoretical views, the legal foundations of the activities of factions, opposition factions in parliament and their functions in the exercise of parliamentary control, experience of foreign countries, suggestions and recommendations on strengthening the participation of factions in the formation of the government, increasing their role in the implementation of legislation. Keywords: political parties, factions of political parties, deputies, bills, parliamentary coalitions, opposition in parliament, democratic forces bloc, parliamentary majority.

Мета роботи: підвищити якість анестезіологічного забезпечення оперативних втручань на верхній кінцівці при використанні сліпої та під контролем нейростимулятора блокади плечового сплетення.Матеріали і методи. Проведено блокади плечового сплетення надключичними доступами у 41 пацієнта при оперативних втручаннях на верхній кінцівці. У першій групі проводилась ідентифікація шляхом отримання парестезії під кутом уколу голки 90–45°. У другій групі з 20 чоловік ідентифікація плечового сплетення проводилась за допомогою нейростимулятора під гострим кутом (30°) голки в стані медикаментозного сну за рахунок комбінації сибазону з тіопенталом або пропофолом. В обох групах для блокади використовували комбінацію 1,5% лідокаїну та 0,5% бупівакаїну.Результати та обговорення. Встановлено, що використання сліпого методу блокади плечового сплетення під прямим кутом не завжди забезпечує достатній протибольовий захист, що характеризується підвищенням максимального середнього артеріального тиску протягом оперативного втручання. Використання нейроідентифікації при блокаді сплетення під гострим кутом забезпечує 100% успіх виконання блокади, стабільну гемодинаміку, тривалий моторний і сенсорний блок, кращу глибину анестезії і вимагає меншу кількість засобів для аналгезії і седації. Анестезія під контролем нейростимулятора в стані медикаментозного сну забезпечує більш комфортний стан хворого під час оперативного втручання та краще відношення хворого до анестезіологічного забезпечення порівняно зі сліпим методом. Висновки. Узагальнюючи порівняльну характеристику обох методик блокади плечового сплетення, ми зробили висновки, що повнота та тривалість блоку кращі при використанні нейростимуляторної ідентифікації плечового сплетення та пункції під гострим кутом (30°). Дана методика корелює зі 100% успішністю анестезій, вищою якістю знеболюючого ефекту, що потребує меншого додаткового використання засобів для наркозу та наркотичних анальгетиків, стабільними гемодинамічними показниками, довшою тривалістю анестезії та більшою комфортністю хворого протягом оперативного втручання.

Учбовий процес будь-якої педагогічної системи повинен мати чіткий психолого-педагогічний напрямок, бути логічно завершеним як в цілому, так і в окремих блоках (темах), сприяє оволодінню студентами такої системи знань, норм, цінностей, яка дозволить йому сформуватись як творчій особистості.Таким чином, якщо викладач, який проводить учбовий процес за цією або іншою системою, чітко додержується обов’язкових умов організації учбової діяльності на основі орієнтирів, які являють собою докладно і конкретно сформульовані учбові цілі, забезпечує виконання студентами перевірочних робіт після вивчення кожної учбової одиниці, оголошує підсумки цієї роботи, проводить підсумковий контроль, або, інакше кажучи, планує роботу студентів у канонічній дидактичній послідовності: визначення мети, подання інформації, контроль та корекція, причому викладач виконує все на високому науково-методичному рівні – то ефективність функціонування будь-якої педагогічної системи буде високою.Відмітимо, що продуктивність, ефективність діяльності викладача у значній мірі визначається не характером структури тієї чи іншої педагогічної системи, а рівнем того інтегрованого показника, який ми звемо педагогічною майстерністю, та який вміщує великий комплекс психолого-педагогічних характеристик.На наш погляд, до принципово іншого бачення шляхів змісту і відповідно структури учбового процесу може привести інверсія базового поняття у системі освіти, поняття, яке може бути означене, як “навчити”. Зміст його складається у повідомленні трансляції деяких знань та навичок. В такому випадку основним елементом системи “викладач – студент” є викладач, який транслює знання на студента, а також здійснює оцінку та корекцію їх засвоєння. Якщо основну роль в системі “викладач – студент” грає комплекс учбових дій студента – “вивчити”, то і структура учбового процесу повинна представляти один блок – блок “вивчення предмета”, структура якою є сполукою “під блоків”, які забезпечують вивчення предмета, контроль та корекцію знань, а також інші психолого-педагогічні функції. Тобто, майбутня педагогіка повинна здійснити інверсію базових понять: від навчання предмета до “вивчення предмета”. В цьому разі викладач повинен в основному виконувати не навчаючі функції, а мотивуючі та контрольно-коригуючі. Саме в цьому випадку учбовий процес повинен мати максимальну диференціацію-індивідуалізацію, оскільки процес вивчення предмета є суворо індивідуальним.Така інверсія, від “навчання” до “вивчення” є високо ефективною в системі підготовки сучасних спеціалістів і саме такий підхід може бути реалізованим у модульно-розвиваючому навчанні у вузі.

У статті розкрито особливості процесу розвитку конфліктологічної компетентності фахівців медичної галузі. Визначено емпіричні показники аксіологічного блоку структурних компонентів конфліктологічної компетентності цих фахівців (інформаційної складової конфліктологічної компетентності, уявлень респондентів щодо особистісно обумовлених ознак конфлікту, самооцінки метакогнітивних знань і метакогнітивної активності, конфліктологічної готовності). особистісного блоку (особистісної зрілості, вольового самоконтролю, адаптаційних характеристик та професійного здоровʼя, антиципаційних та емпатійних здібностей, рефлексивності), технологічного блоку (самооцінки типу особистості, сформованості навичок активного слухання у конфлікті (орієнтація на розуміння партнера, резюмування, відображення почуттів, прояснення, перефразування), стратегій поведінки у конфлікті та подолання стресових ситуацій, провідного типу реагування у конфліктній ситуації). Показано, що структура конфліктологічної компетентності фахівця-медика, яка дозволяє ефективно вирішувати професійні конфлікти, включає не тільки особливості особистості, а й здатність до рефлексії професійних ситуацій на надситуативному рівні (системне мислення) на основі метакогнітивних стратегій контролю, регулювання та моніторингу процесів оцінки конфліктних ситуацій і, на цій основі, здійснювати вибір копінг-стратегій і типів реагування у конфлікті, а також сформованість навичок саморегуляції психоемоційного та функціонального станів. Ключові слова:фахівці медичної галузі, професійна взаємодія, конфлікт, конфліктологічна компетентість,розвиток конфліктологічної компетентності.

Актуальність: необхідність адаптації педагогічних умов до компетентнісної орієнтації при проведенні контролю якості професійної підготовки бакалаврів із агроінженерії, зважаючи на те, що для переважної більшості спеціальностей основними критеріями якості підготовки випускників стали професійні компетентності, сформульовані у відповідних стандартах освіти. Мета: дослідження особливостей дотримання педагогічних умов в процесі компетентнісно-орієнтованого контролю якості професійної підготовки майбутніх бакалаврів спеціальності «Агроінженерія». Методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, зіставлення, узагальнення; моделювання); емпіричні (праксиметричні (вивчення та аналіз педагогічного досвіду, стандартів освіти, навчальних планів, робочих програм професійної підготовки майбутніх бакалаврів спеціальності «Агроінженерія» та результатів їхньої діяльності); опитувально-діагностичні (тестування, бесіда, дискусія). Результати: проведено аналіз динаміки зміни критеріїв контролю якості професійної агроінженерної підготовки, за результатами якого було визначено, що досить тривалий час як у вітчизняній вищій освіті взагалі, так і при професійній підготовці інженерних кадрів аграрного профілю зокрема, якість цієї підготовки визначалася повнотою сформованості у випускників знань, умінь і навичок відповідно до кваліфікаційних характеристик за майбутнім фахом в межах окремих дисциплін. Зважаючи на недостатню вивченість компетентнісної орієнтації фахової підготовки проведено дослідження особливостей дотримання педагогічних умов контролю якості формування професійних компетентностей як основних критеріїв досконалості фахівців на прикладі бакалаврів спеціальності «Агроінженерія» як базової інженерної підготовки для вітчизняного сільського господарства. Висновки: теоретично доведено, що введення компетентнісно-орієнтованих критеріїв при здійсненні контролю якості професійної підготовки бакалаврів із агроінженерії, вносить у процес дотримання педагогічних умов свою специфіку яка вимагає проведення наступних додаткових заходів: 1) діагностика у студентів стану початкової професійної підготовки перед вивченням профілюючих дисциплін; 2) поділ професійних знань і умінь по кожній дисципліні на блоки, що входять до змісту конкретної компетентності; 3) систематичність проведення контролю формування цих блоків; 4) об’єднання всіх блоків знань і умінь різних дисциплін в рамках відповідних компетентностей.

У статті викладаються результати дослідження широкого спектру прояву феномену самоприйняття як багаторівневої властивості особистості, що відбиває специфіку та ступінь прийняття людиною себе такою, якою вона є. Мета дослідження – вивчення якісних характеристик самоприйняття, які надають змогу отримати уявлення про його модальність (якість та знак – прийняття чи неприйняття себе) та ознаки в контексті основних видів психічної активності людини: емоційної, когнітивної та поведінкової. Теоретико-методологічною основою дослідження обрано континуально-ієрархічну концепцію структури особистості, запропоновану О. Санніковою, в межах якої презентовано якісні характеристики самоприйняття. Основним методом дослідження визначено контент-аналіз творів-самозвітів. Предметом дослідження виступили індикатори якісних характеристик самоприйняття. Процедура контент-аналізу творів за темою «Самоприйняття та його прояви» проводилась у три етапи: підготовчий, виконавчий та аналітико-інтерпретаційний. За результатами аналізу було визначено 274 лінгвістичні одиниці, що надають додаткову інформацію про психологічний зміст та структуру феномену самоприйняття особистості, було складено тезауруси якісних показників самоприйняття, що об’єднані у відповідні блоки, які характеризують емоційний, когнітивний, поведінковий і контрольно-регулятивний компоненти самоприйняття. До емоційного блоку увійшли характеристики емоційно-забарвленого переживання самоприйняття щодо визнання свого існування таким, яким воно є. Індикатори когнітивного параметру самоприйняття – континуум ознак, які відбивають згоду людини з існуванням такою, яка вона є, в думках. Індикатори поведінкового параметру надано діапазоном ознак зовнішніх проявів у поведінці, діях, що відбивають самоприйняття або неприйняття себе. Контрольно-регулятивний параметр презентовано ознаками, які відбивають ступінь контролю за емоційною, когнітивною, поведінковою репрезентаціями прийняття себе та мірою самоусвідомлення, що забезпечує стійкість самоприйняття на відповідному, індивідуально прийнятому рівні. За результатами контент-аналізу визначено риси особистості, що гіпотетично пов’язані з самоприйняттям як властивістю особистості, та чинники самоприйняття.

Проаналізовано процеси, що викликають спрацьовування аварійного захисту (A3) у режимі прискореного розвантаження потужності(ПРБ) в умовах впровадження нової апаратури контролю нейтронного потокуАКНП-1. Представлено результати розрахункових досліджень режиму ПРБ, що мали місце на АЕС України, а також порівняння результате моделювання з експериментальними даними. Досліджено вплив на протікання режиму ПРБ таких факторів, як час падіння ОРСУЗ, момент кампанії, на якому виникає режим ПРБ, крок дискретизації при визначенні періоду реактора. Наведено результати розрахункового обгрунтування зміни в алгоритмі АКНП-1 кроку дискретизації при визначенні періоду реактора в діапазоні потужності 25-75% N.

В работе приведены исследования по разработке, изготовлению, градуировке и испытанию акустико-эмиссионной (АЭ) системы для неразрушающего контроля и мониторинга состояния бетонных конструкций гидротехнических сооружений. АЭ система содержит: четыре АЭ пьезодатчика, процессорный блок, состоящий из промыщленного компьютера, модуля счетчиков СЧМ-16 и программного обеспечения для сбора и обработки АЭ данных, клавиатуры и монитора. Проведена градуировка пъезоэлектрического детектора АЭ системы на полосе частот от 45 кГц до 75 кГц и от 95 кГц до 125 кГц по АЭ спектру дефектообразования в образце монокристаллического кремния, гамма-облученного источником ионизирующего излучения 60Со дозой ≥1×108 Рад. Проведены лабораторные испытания АЭ системы на бетонных стендах и получены АЭ спектры трещинообразования. При помощи АЭ системы определены трехмерные координаты x, y, z развивающейся трещины в бетонных образцах.

Дистанційне навчання як одна з новітніх форм отримання знань має свою специфіку, оскільки неподільно пов’язане з використанням сучасних комп’ютерних Інтернет-технологій.Проблема Інтернет-залежності, як одна з найбільш поширених у теперішній час, форм адиктивної поведінки, виникла з появою Інтернету.Не дивлячись на інтерес, який існує у вивченні негативного впливу нових інформаційних технологій і комп’ютерних технологій на дистанційне навчання, на наш погляд, він вивчений недостатньо.Надмірне захоплення комп’ютерними іграми або Інтернетом може збільшити існуючі психологічні проблеми адаптації особистості.Родоначальниками психологічного вивчення феномена Інтернет-адикції є представники США: клінічний психолог К. Янг і психіатр І. Голдберг.К. Янг в 2000 році був розроблений і розміщений на Web-сайті опитувальник, який дозволив визначати наявність Інтернет-залежності. У результаті проведеного нею дослідження було відібрано й проаналізовано 400 анкет, заповнених Інтернет-залежними користувачами.У 1996 році для позначення феномена залежності від Інтернету, I. Голдбергом був запропонований термін «Інтернет-адикция». Сьогодні у використанні знаходяться різні терміни для позначення даного явища: поведінкова Інтернет-залежність, надлишкове або патологічне використання Інтернету, віртуальна адикція, нетаголізм й ін.У США в 1995 році К. Янг був організований перший центр on-line-залежності в м. Бредфорд, а в 1997 році створена дослідницька, консультативно-психотерапевтична Web-служба для допомоги страждаючої Інтернет-адикцією. У 1996 році М. Орзак у Гарварді була відкрита клініка лікування від комп’ютерної залежності. У 1998 р. Д. Гринфілд організував службу «Virtual-addiction». У 2005 році в Китаї була відкрита перша клініка для лікування віртуальної залежності. У 2006 році центр для лікування Інтернет-адиктів був відкритий у Белграді (Сербія) і клініка в Амстердамі (Голландія).За даними К. Янг і М. Грифітс (Young K., Griffiths M., 1998), наприкінці 20-го століття в західних країнах віртуально залежні користувачі становили 1–5% від загального числа користувачів Інтернет. У цей час їхня кількість наближається до 10%.У результаті моніторингу, проведеного у Китаї, 14% підлітків страждають Інтернет-залежністю.За кількістю віртуальних адиктів лідирують США – близько 200 млн. чоловік, у Китаї кількість залежних Інтернет-користувачів досягла 111 млн., а в Японії 85,29 млн. людей.Інтернет-середовище дозволяє індивідові реалізувати три основні види діяльності: комунікативну, пізнавальну та ігрову. Такі особливості психіки дитини, як недостатня розвиненість саморегуляторних механізмів, емоційного й вольового контролю, імпульсивність та несформованість адекватних схем поведінки створюють підвищену небезпеку для формування та розвитку комп’ютерної та Інтернет-залежностей.Особи, що страждають на комп’ютерну та Інтернет-залежність, мають, як правило, порушення у емоційно-вольовій, соціальній, міжособистісній, комунікативній сферах, та проблеми соціальної адаптації.Доступність Інтернет-ресурсів для дорослих користувачів, зокрема, для осіб неповнолітнього віку, висуває підвищені вимоги до якості, вірогідності й безпеці інформації, що міститься в Мережі. В Інтернеті можуть розміщуватись матеріали дезінформаційної, агресивної або протизаконної спрямованості.Користувачі не завжди здатні реально оцінити рівень вірогідності й безпеки інформаційних матеріалів, які знаходяться в Інтернет. Так, інформаційні Web-ресурси агресивної й аутоагресивної спрямованості створюють підвищену небезпеку для осіб з нестійкою психікою і є теоретичною базою для агресивно та аутоагресивно настроєних користувачів.Відсутність Інтернет-культури й елементарних навичок правильної роботи в Мережі створює ряд проблем психологічного й соціального характеру.Неконтрольоване й нераціональне використання Інтернет-ресурсів учнями й студентами спричиняє неуспішність у навчанні й виникнення академічних заборгованостей.Ігри, що містять агресивні сюжети можуть викликати перенесення агресії з віртуального світу в реальний.Також існує ряд небезпек Віртуального простору:залучення неповнолітніх у сексуальні відносини;відвідування порнографічних сайтів; залучення через Інтернет до діяльності, яка носить протизаконний і протиправний характер;on-line гемблінг (гіперзахопленість індивідуальними й/або мережними on-line-іграми);хакерство;адиктивний фанатизм (релігійний, спортивний, музичний і ін.);відвідування сайтів агресивної (що пропагують ксенофобію, тероризм) і/або аутоагресивної спрямованості (інформаційні ресурси про застосування засобів для суїциду з описом дозування й ступеня їхньої летальності).Комп’ютерна та Інтернет-залежності чинять негативний вплив на особистість, сприяє виникненню комунікативних проблем та викликають:емоційну й нервову перенапругу;астеноневротичні порушення;психо-емоційні порушення;порушення соціальної адаптації.Багато країн, що зіштовхнулися із проблемою Інтернет-адикції, постали перед необхідністю створення й впровадження заходів, що дозволяють боротися з даним явищем. Так, парламент Китаю ухвалив рішення щодо заохочення досліджень Інтернет-адикції й розробки превентивних програм, спрямованих на попередження розвитку Інтернет-залежності у дітей. У цей час влади Китаю фінансують роботу восьми реабілітаційних центрів для Інтернет-залежних пацієнтів. З кінця 2006 року в Китаї обмежується допуск дітей в Інтернет-клуби й застосовується система контролю, що автоматично припиняє ігровий сеанс через кожні п’ять годин.У Південній Кореї, Таїланді, В’єтнамі й Малайзії також приймаються серйозні міри боротьби з Інтернет-адикцією серед молоді.Розвиток комп’ютерних технологій сприяє видозміні й ускладненню інформаційного середовища. Глобальна мережа Інтернет поєднує все більше число користувачів, діяльність яких у кіберреальності має свої специфічні особливості. Тому Україні, як і будь-який іншій розвинутій країні, необхідно мати превентивні й реабілітаційні програми, спрямовані на боротьбу з віртуальною залежністю.На наш погляд, необхідно проведення більш широких психологічних досліджень залежної поведінки, яка має нехімічне походження з метою визначення наявності та ступеню адитивної реалізації серед користувачів Інтернету.Кінцевим результатом таких досліджень може бути діагностично-експертна система, яка, по-перше, допоможе визначити стани залежності користувачів від комп’ютера, а, по-друге, надати конкретну пораду або застосувати низку профілактичних заходів, мета яких профілактика та психокорекція залежності.Щоб розробити таку систему, спочатку потрібно провести ряд цілеспрямованих експериментів для накопичення статистичного матеріалу та окреслення простору психологічних чинників, по значенню яких можна зробити діагностування.Нами розробляється спеціалізована комп’ютерна програма, яка являє собою єдиний пакет тестів, що допоможуть вирішити цю проблему. До складу пакета входять наступні тести:метод дослідження рівня суб’єктивного контролю;шкала депресії Бека;методика самооцінки особистості (Будассі);методика дослідження структури особистісних якостей;методика оцінки рівня спілкування (тест Ряховського);тест-опитувальник самовідношення (Столін, Пантелєєв);впевненість в собі (тест Райдаса).З метою проведення of-line та on-line психологічних досліджень серед користувачів комп’ютерів та виявленню осіб, які страждають однією чи більше видами нехімічної залежності, для подальшої профілактики адиктивної поведінки, нами було розроблено тест, який дозволяє виявити наявність та ступінь найбільш поширених видів адикцій, що мають нехімічне походження.Також створено окремий тестовий блок, в який увійшли модифіковані тести, що дозволяють виявляти наявність та ступінь таких видів адиктивної поведінки.В плані запобіжних дій можуть також бути в нагоді й інші комп’ютерні програми, наприклад така як «емоційний запобіжник». Якщо комп’ютер доповнити фотокамерою, яка б постійно спостерігала за користувачем, оцінюючи його психологічний стан по міміці, то такий пристрій зміг би контролювати його поведінку.У випадках, коли цей стан буде оцінюватись як критичний, комп’ютер буде відключатись, відмовляючись виконувати команди такого користувача. Особливо застосування цих програм може бути корисним в Інтернет-клубах, Інтернет-кафе тощо.Необхідність впровадження таких заходів насамперед пов’язане з поширенням в останній час проявів агресії та аутоагресії серед користувачів у громадських закладах.На нашу думку, глибоке та всебічне вивчення впливу інформатизації на психіку користувачів Інтернету та проведення досліджень адиктивної поведінки серед осіб, що отримують дистанційну освіту, дозволять уникнути негативних наслідків використання комп’ютерних засобів як у електронному навчанні, так і у повсякденному житті людей.

Рассмотрены особенности измерения площади проводящих покрытий сложных топологий в процессе гальванической металлизации. Показано, что при разработке и исследовании гибридных слоистых структур наиболее сложно оценивать эффективную площадь проводящих металлических и неорганических поверхностей и электродов. Проведен анализ применимости разнообразных способов расчета и моделирования при проектировании проводящих поверхностей в условиях сложной топологии электрического поля и множества влияющих факторов. Установлено, что доминирующие в настоящее время оптические методы не обеспечивают требуемой достоверности контроля эффективной площади проводящих поверхностей. Доказано, что только применение ионного потока позволяет измерять площадь покрытия с учетом топологии электрического поля металлизируемой поверхности. Выбран принцип измерения среднегеометрической площади гальванопары на основе ее зависимости от отношения эквивалентной проводимости гальванической цепи к удельной проводимости электролита. Разработан алгоритм, позволяющий экспериментально определять площадь металлизации изделия Sk, в котором коррекция результата измерения площади катода на топологию линий тока и краевые поля металлизируемой поверхности выполняется автоматически.Выбраны измерительные преобразователи: ток I – напряжение UI, напряжение U – напряжение UU и корректирующие преобразования контактной разности потенциалов, средней длины линий тока и обратной площади анода в нормированные напряжения. Определены условия и критерии нормировки и согласования с аналого-цифровыми преобразователями. На выходе аналого-цифрового преобразователя формируются коды тока NI, напряжения NU и соответствующих параметров процесса измерительного преобразования.Синтезирована структурная схема измерительного преобразователя площади металлизации. Она состоит из измерительно-установочного блока и процессора. Изделие – катод, анод и набор электродов-датчиков – помещается в ванну с электролитом. Источник питания создает в ванне постоянный ток, который измерительными преобразователями преобразуется в коды напряжения, тока, удельной проводимости, контактной разности потенциалов, средней длины линий тока и обратной площади анода. Процессор реализует алгоритм измерительного преобразования и формирует измерительный сигнал USk, пропорциональный эффективной площади изделия Sk и (или) код NSk. Показано, что возможна автоматизация измерительного преобразования в режимах питания гальванических установок импульсным и импульсно-реверсивным токами. В режиме импульсного питания предложено в блоки, работающие в импульсном режиме, вводить интеграторы. В импульсно-реверсивном режиме в эти блоки должны вводиться корреляционные фильтры.Разработана схема измерительной установки для измерения площади электропроводных деталей в процессе металлизации в импульсном и импульсно-реверсивном режимах. Включение синтезированных измерителей в состав систем автоматического управления током гальванических ванн обеспечивает уменьшение расхода материалов, экономию электрической энергии, повышение уровня автоматизации нанесения покрытий.

Зростання складності радіоелектронних навігаційних систем повітряних суден і розширення кола виконуваних ними функцій призвели до того, що для управління технічним станом радіоелектронних навігаційних систем підприємства змушені виконувати значний обсяг робіт з технічного обслуговування і ремонту. Сучасні повітряні судна оснащуються цифровими пілотажно-навігаційними комплексами нового покоління, в яких всі системи мають вбудовані системи контролю і конструктивно виконуються у вигляді ряду легкозамінного блоку. Експлуатаційні витрати на технічне обслуговування і ремонт радіоелектронних навігаційних систем в даний час досягають 30-40% від загальної вартості технічного обслуговування і ремонту повітряного судна, тому актуальним є питання підвищення ефективності системи технічного обслуговування і ремонту за рахунок зниження експлуатаційних витрат при збереженні льотної придатності та конкурентоспроможності повітряного судна.

Ядерные блоки атомных электростанций имеют длительный срок эксплуатации, что приводит к ситуации, когда в процессе эксплуатации технические и программные средства систем управления перестают отвечать текущим современным требованиям в плане надежности и безопасности их использования. В результате для продления срока действия ядерного блока требуется обязательное проведение модернизации информационно-вычислительной системы (ИВС) управления. Приводятся результаты такой работы, проведенной на 4 блоке Нововоронежской АЭС. При выборе оборудования для создания новой ИВС модернизируемого энергоблока был реализован принцип унификации. Программное обеспечение всех компонентов программно-технического комплекса ИВС, включая функции систем предоставления параметров безопасности и внутриреакторного контроля, реализовано на единых программных средствах. Представленные значения параметров сигналов на всех рабочих станциях программно-технического комплекса информационной системы, интерфейсы взаимодействия, человеко-машинный интерфейс и навигация по видеокадрам идентичны, что учитывает требования по оптимальному взаимодействию системы «человек-машина». Система удовлетворяет требованиям по обеспечению надёжности на основе резервирования, независимости, разнообразия, с учётом отказов по общей причине. Для этого ИВС была реализована в виде двухканальной информационной системы. Основной и дублирующий каналы измерения и обработки данных в программно-техническом комплексе ИВС функционируют одновременно в полном объеме. Разработанная информационно-вычислительная система позволила продлить срок эксплуатации 4 энергоблока Нововоронежской АЭС на 15 лет Nuclear units of nuclear power plants have a long service life, which leads to a situation when, during the operation, the technical and software tools of control systems no longer meet the current modern requirements in terms of reliability and safety of their use. As a result, in order to extend the validity period of the nuclear unit, mandatory modernization of the information and computing system (ICS) of management is required. This article presents the results of such work carried out at Unit 4 of the Novovoronezh NPP. When choosing the equipment to create a new ICS of the upgraded power unit, we implemented the principle of unification. The software of all components of the ICS software and hardware complex, including the functions of systems for providing security parameters and in-reactor control, is implemented on unified software tools. The representation of signal parameter values at all workstations of the software and hardware complex of the information system, the interfaces of human-machine interface interaction and navigation through video frames are identical, which takes into account the requirements for optimal interaction of the man-machine system. The system meets the requirements for ensuring reliability based on redundancy, independence, diversity, taking into account failures for a common reason. For this purpose, we implemented the ICS in the form of a two-channel information system. The main and backup channels of measurement and data processing in the ICS software and hardware complex function simultaneously in full. The developed information and computing system made it possible to extend the service life of 4 power units of the Novovoronezh NPP for 15 years

Обґрунтовано науково-методичне підґрунтя створення та розробки курсів дистанційного навчання майбутніх учителів музики. Визначено складові та структуру компетентності майстра майбутніх учителів музичної творчості; розкрито зміст курсу. Матеріали базуються на навчальному досвіді авторів в рамках курсу дистанційного навчання «Основний музичний інструмент (фортепіано)». Основними блоками проектування та розробки дистанційних курсів вважаються серед них теоретичні, практичні, індивідуальні роботи та контрольні блоки. Обґрунтовано специфіку методів дистанційного навчання в інструментальному та виконавському навчанні майбутніх учителів музики та виділено три основні методи. Спосіб залучення інформаційно-комунікаційних технологій, включаючи мультимедіа; розроблено метод проекту та особливості контролю знань та навичок. Описано результати впровадження та експериментальних досліджень використання курсів дистанційного навчання для розвитку навичок компетентності майбутніх учителів музики. Досліджено вплив різних методів на успішність учнів.

Обґрунтовано використання автоматизованої системи моніторингу мікроклімату приміщень, на основі застосування нових мікропроцесорів і датчиків та важливість контролю показників мікроклімату тваринницьких приміщень закритого типу. Це стосується, зокрема, нової технології утримання тварин, яка передбачає збільшення щільності розміщення поголів’я. Огляд літературних даних свідчить про те, що в сільському господарстві України необхідно вивести на ринок сучасні інноваційні системи будівництва і технологічного забезпечення із залученням сучасних мікропроцесорних контрольно- вимірювальних систем і приладів. Аналіз існуючих приладів для збору, накопичення та обробки інформації про мікроклімат приміщень свідчить про те, що вони не відповідають сучасним вимогам моніторингу. Нині існуючі на ринку автоматизовані системи мікрокліматичного моніторингу є занадто дорогими. Впровадження зарубіжних систем вимагає значних разових грошових затрат при закупівлі. Крім того, вони будуть потребувати подальших щорічних експлуатаційних затрат, що є неприйнятним за сучасних складних економічних умов вітчизняних товаровиробників. Отже, наразі на ринку України відсутні спеціалізовані портативні вимірювальні системи вітчизняного виробництва для комплексного моніторингу параметрів повітряного середовища тваринницьких приміщень. У зв’язку з цим, науковцями Черкаської ДСБ НААН розроблено сучасну контрольно-вимірювальну систему – аналізатор повітряного середовища електронний (АПСЕ). Основною частиною якої виступає мікроконтролер. Вона розрахована на одночасне вимірювання ряду показників: освітленості, температури, відносної вологості, атмосферного тиску, запиленості, шумового навантаження та забруднюючих газів CO2, NH3, H2S, CH4. Результати вимірювань зберігаються в незалежній пам'яті вимірювальних блоків і блоку управління, можуть бути передані дистанційно. Середньодобові показники мікроклімату за трьома точками приміщення і четвертою зовнішнього довкілля, обробляються і аналізуються згідно розроблених методичних рекомендацій. Розроблено програмне забезпечення для розміщення інформації з моніторингу показників мікроклімату на webсайт Інтернетресурсу з подальшим накопиченням інформації й можливістю її статистичної обробки та графічного аналізу. Для моніторингу вищезазначених параметрів мікроклімату, вимірювальна система АПСЕ-7 може замінити не менше 17 одиниць відомих метеорологічних і газоаналітичних приладів на загальну суму приблизно 408 000 грн., що більше проти АПСЕ майже в 5,1 рази. Крім того, АПСЕ за своїми технічними характеристиками може замінити чотири сучасні портативні електронні газоаналізатори «Еколаб» на суму 522 720 грн., що більше в понад 6,5 рази. Вона дає можливість оперативно здійснювати оцінку санітарно-гігієнічних умов утримання тварин для прийняття відповідних управлінських рішень щодо ефективності роботи систем обігріву/охолодження і вентиляції приміщень впродовж добового періоду за сезонами року.

Проведено визначення анти-Hsp60 антитіл методом ELISA та вестерн-блот аналізу в 32 пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), серед них 19 пацієнтів — із 2-ю стадією, 2-го ступеня, та 13 пацієнтів — із 3-ю стадією, 3-го ступеня, а також у 12 клінічно здорових осіб, які мали родичів з АГ по материнській лінії. Контрольну групу становили 84 клінічно здорових донори крові. Як антиген використовували одержаний нами рекомбінантний білок GroEl Escherihia coli (прокаріотний гомолог Hsp60 людини).За результатами ELISA рівні анти-Hsp60 антитіл у сироватці клінічно здорових осіб, які мали родичів з АГ, пацієнтів з АГ 2-ї та 3-ї стадії вдвічі перевищували показник контролю (р = 0,007972; р = 0,000111; р < 0,000001 відповідно). Анти-Hsp60 позитивні сироватки виявлено у 58,3 % клінічно здорових осіб, які мали родичів з АГ, у 73,6 % пацієнтів з АГ 2-ї стадії та 50 % пацієнтів з АГ 3-ї стадії. За результатами вестерн-блот аналізу антиген-мішень (Hsp60) розпізнавали дві із семи анти-Hsp60 позитивних за результатами ELISA сироваток пацієнтів з АГ 2-ї стадії та чотири із п’яти анти-Hsp60 позитивних сироваток пацієнтів з АГ 3-ї стадії, за клінічними показниками такі пацієнти незалежно від стадії захворювання були віднесені в групу ризику розвитку ускладнень. Сироватка однієї з клінічно здорових осіб, які мали родичів з АГ, проявляла реактивність до Hsp60. Установлено, що поєднане використання методів ELISA та вестерн-блот аналізу є доцільним для прогнозування перебігу захворювання, ризику розвитку ускладнень АГ.

Актуальность исследования. Современный этап развития общества характеризуется переходом к инновационной модели развития науки, техники, технологий. Наивысший приоритет получило направление информационно-телекоммуникационных технологий. В этих условиях решающее значение приобретает проблема информатизации образования.В настоящее время в украинский образовательный процесс внедряются технологии мультимедиа, представляющие особый вид компьютерных технологий, которые объединяют в себе как традиционную статическую визуальную информацию (текст, графику), так и динамическую (речь, музыку, видеофрагменты, анимацию), обусловливая возможность одновременного воздействия на зрительные и слуховые органы чувств обучающихся, что позволяет создавать динамически развивающиеся образы в различных информационных представлениях (аудиальном, визуальном).Анализ отечественных и зарубежных научных источников показал, что характерной (отличительной) особенностью технологий мультимедиа по сравнению с традиционными в учебном процессе является представление информации не только в виде текста, но и в виде образов (Зайнутдинова Л. Х., Касторнова В. А., Поздняков С. Н., Осин А. В., Роберт И. В., Уайт М. А., Шлыкова О. В. и др.), которые позволяют максимально сконцентрировать внимание обучающихся, способствуют лучшему пониманию, осмыслению и запоминанию информации [1].Целью статьи является разработка теоретических основ создания и применения мультимедийных обучающих систем (МОС) лекционного курса дисциплины «Профессиональная педагогика», обеспечивающая активизацию учебно-познавательной деятельности.Благодаря одновременному воздействию на обучающегося аудиальной (звуковой) и визуальной (зрительной статической и динамической) информации? мультимедийные обучающие системы обладают большим эмоциональным зарядом, способствуют развитию креативного потенциала обучаемых, созданию разнообразных и действенных форм и методов обучения.Технологии мультимедиа в системе образования – явление достаточно новое и до конца не изученное. До настоящего времени отдельные аспекты проблемы изучения и использования мультимедийных технологий в учебном процессе были отражены в работах: использование технологий мультимедиа в процессе подготовки учителя – Косенко И. И., Смолянинова О. Г., Тумалев А. В.; создание мультимедийных средств учебного назначения – Белицын И. В., Касторнова В. А., Кравцов С. С., Манторова И. В., Лобач О. В., Осин А. В.; применение технологий мультимедиа в обучении – Анисимова Н. С., Браун Ю. С., Клемешева Н. В., Муравлев Д. П., Шампанер Г. М., Шлыкова О. В. Несмотря на бесспорную ценность проведенных в этих направлениях исследований, следует отметить, что они не в полной мере решают комплекс задач по созданию и применению мультимедийных обучающих систем. Наименее исследованными являются методические аспекты, учитывающие специфику преподавания профессиональной педагогики.В настоящее время имеется ряд исследований (Великанова С. С., Зайнутдинова Л. Х., Лыскова В. Ю., Огородников Е. В., Павлова Л. В., Сташкевич И. Р., Сероусов И. Ю. и др.), подтверждающих активизацию учебно-познавательной деятельности обучающихся на практических и лабораторных занятиях программными и психолого-педагогическими возможностями электронных средств образовательного назначения.Анализ научно-педагогических материалов по вопросам применения мультимедийных технологий на лекционных занятиях показал, что в настоящее время основная дидактическая цель применения мультимедийных технологий, как правило, сводится лишь к визуализации учебного материала и организации учебно-познавательной деятельности обучающихся на репродуктивном уровне. Практически не исследованы вопросы использования мультимедийных технологий в лекционных курсах педагогических дисциплин в сочетании с активными методами обучения, котороее могло бы активизировать учебно-познавательную деятельность обучающихся и перевести ее на продуктивный уровень.Проблема исследования отражает противоречие между объективными потребностями учебного процесса инженерно-педагогического вуза в расширении использования средств информационных технологий и отсутствием теоретических основ и методических подходов к созданию и применению мультимедийных обучающих систем, способных обеспечить активизацию учебно-познавательной деятельности не только на лабораторно-практических, но и на лекционных занятиях.На основании проведенного анализа научно-методический литературы выявлено, что применение средств информационных и коммуникационных технологий на лекционных занятиях потенциально обеспечивает, по сравнению с лекциями, проводимыми по традиционной технологии, более высокий уровень реализации таких традиционных дидактических требований, как научность, наглядность, доступность, прочность, сознательность и активность обучающихся, единство образовательных, развивающих и воспитательных функций обучения [2].В результате экспериментального исследования обоснована целесообразность введения новых дидактических требований к мультимедийным обучающим системам лекционных курсов по профессиональной педагогике:1. Требование синкретичности предъявления учебной информации, под которым мы предлагаем понимать комбинированное предъявление учебной информации, включающее в себя дидактически обоснованное соотношение ее различных форм: текст, звук, графика, видео, анимация.Данное дидактическое требование является основным отличительным требованием МОС (ЛК) по сравнению с ранее создаваемыми электронными средствами учебного назначения, т. к. отражает существенную отличительную особенность мультимедийных средств учебного назначения, объединяющих традиционную статическую визуальную информацию (текст, графику) и динамическую (речь, музыку, видеофрагменты, анимацию).2. Требование обеспечения полной структуры учебно-познаватель­ной деятельности (цель, мотив, собственно деятельность, конечный результат).Данное дидактическое требование впервые предлагается для проведения лекционных занятий. Выполнение этого требования на лекции обеспечивает обратную связь, а соответственно, замкнутый вид управления учебно-познавательной деятельностью и ее активизацию [3].На основании проведенного исследования специфики преподавания профессиональной педагогики сформулированы следующие методическиетребования к МОС лекционных курсов:а) с целью организации доступности, прочности обучения и формирования у обучающегося собственного корректного наглядно-образного представления изучаемого объекта на лекции Мультимедиа-предъявление учебной информации должно удовлетворять требованию избыточности учебной информации (тривиальная, синкретичная избыточность и избыточность кодированием);б) с целью формирования у обучающегося системы ценностей, мировоззрения, мотивации, целеполагания предъявление учебной информации на лекциях с применением МОС лекционных курсов должно осуществляться на основе требования комплементарности мультимедиа и традиционных технологий; с целью облегчения изучения абстрактных понятий и отношений с ними, процессов, протекающих в технических устройствах как во времени, так и в пространстве, предъявление учебной информации в МОС (ЛК) должно удовлетворять требованию динамически развивающегося теоретического образа, реализуемого либо с помощью дискретной подачи визуализированной информации, либо с помощью программ имитационного моделирования.[2].Результаты экспериментального исследования выявили: обязательное участие эмоций при организации учебного процесса с применением мультимедаиных технологий обучения, высокий уровень учебно-познавательной деятельности определяется интервалом оптимального эмоционального возбуждения, который в свою очередь зависит от многих факторов: от сложности темы лекции, применяемых методов обучения, психофизиологических особенностей аудитории, а также от приемов эмоционального регулирования.На основании структуры учебно-познавательной деятельности предложено выделить в мультимедиа-лекции следующие дидактические компоненты: целевой, потребностно-мотивационный, содержательный, операционально-деятельностный, эмоционально-волевой, контрольно-регулировочный и оценочно-результативный. [3].Целевой компонент включает в себя: определение темы, постановку цели и задач, рассматриваемых на лекции, установление связи данной темы с предшествующими и последующими, а также связи этой темы с другими дисциплинами, изучаемыми студентами на старших курсах. Потребностно-мотивационный компонент лекции может быть усилен программными и психолого-педагогическими возможностями МОС (ЛК), а именно за счет включения документальных материалов по теме лекции, визуализированных интеллектуальных мини-задач, создающих положительные эмоции и стимулирующих познавательный интерес обучающихся. Содержательный компонент лекции может быть реализован на более высоком уровне за счет создания электронного конспекта лекций, обладающего возможностью регулярного изменения контента новыми научными достижениями в предметной области знаний. Операционально-деятельностный компонент, являясь основным компонентом лекции, может быть усилен применением метода компьютерного моделирования проблемных задач с помощью МОС (ЛК) и возможностью включения в структуру лекции программ имитационного моделирования. Эмоционально-волевой компонент лекции усиливается применением приемов эмоциональной регуляции учебно-познавательной деятельности возможностями МОС (ЛК). Контрольно-регулировочный компонент лекции может быть усилен систематическим и регулярным проведением контроля усвоения теоретических знаний, осуществляемым программными возможностями МОС (ЛК). Оценочно-результативный компонент лекции характеризуется введением обратной связи между МОС (ЛК) и студентами, обеспечивает замкнутый вид управления учебно-познавательной деятельностью обучающихся. Введение обратной связи – принципиальное отличие лекции с применением МОС (ЛК) от традиционной. Организация обратной связи на лекционном занятии предполагает проведение:– оценки усвоения лекционного материала обучающимися;– коррекции методики проведения лекции самим преподавателем.Анализ структуры МОС (ЛК) в плане реализации основных функций показал, что лекция с применением МОС (ЛК) по сравнению с традиционной лекцией обладает потенциальными возможностями усиления познавательной, развивающей, воспитательной, организующей функций.Предложена структура МОС (ЛК) в плане реализации контента учебного материала, включающая: 1) блок установочно-целевой, обеспечивающий постановку цели и задач для каждой лекции. Основная функция блока – организующая; 2) блок справочно-энциклопедических данных, реализующий в МОС (ЛК) потребностно-мотивационную компоненту за счет включения биографических данных и данных об основных научных достижениях известных ученых в изучаемой предметной области; информации, отражающей результаты новых научных исследований и перспективы развития данной области; основные понятия и определения по дисциплине. Основными функциями данного блока являются: воспитательная, организующая; 3) блок электронного конспекта лекций, отражающий содержательный компонент лекции, структурированный по учебным темам. Основными функциями данного блока являются: познавательная, организующая, воспитательная; 4) блок объяснительно-иллюстративный, организующий репродуктивный уровень учебно-познавательной деятельности обучающихся на лекции представлен в виде совокупности структурированных тем лекций (модулей) по дисциплине. Основными функциями данного блока являются: познавательная, организующая, воспитательная; 5) блок проблемных задач, организующий продуктивный уровень учебно-познавательной деятельности обучающихся на лекции, представлен в виде совокупности проблемных задач, структурированных по учебным темам лекций. Основными функциями данного блока являются: познавательная, развивающая, организующая, воспитательная; 6) блок тестовых заданий, организующий экспресс-тестирование, представлен в виде совокупности тестовых заданий, структурированных по учебным темам лекций, обеспечивает организующую и воспитательную функции лекций.[3].Результаты проведенного педагогического эксперимента на лекционных занятиях с применением МОС (ЛК) по дисциплине «Профессиональная педагогика» показали: повышение уровня усвоения основных понятий лекционного материала; формирование у обучающихся состояния функционального комфорта; достижение оптимального уровня активизации психологических процессов (оперативная память, внимание); обеспечение позитивного отношения к применению МОС (ЛК); отсутствие негативного физиологического влияния МОС (ЛК) на здоровье обучающихся. Полученные результаты свидетельствуют об активизации учебно-познавательной деятельности обучающихся на лекции Мультимедиа.Выводы.Мультимедийная обучающая система (МОС) – это совокупность взаимосвязанных учебных программ (справочно-энциклопедической, информационной, тренировочной, моделирующей, контролирующей), обеспечивающих полную структуру учебно-познавательной деятельности: цель, мотив, собственно деятельность, результат, – при условии интерактивной обратной связи, выполненных на основе технологий мультимедиа. Выделены следующие виды МОС электротехнической дисциплины: МОС (ЛК) – мультимедийная обучающая система для организации лекционных занятий, в которой превалирует информационная компонента; МОС (ПЗ) – мультимедийная обучающая система для организации практических занятий (упражнений), в которой превалирует тренировочная компонента; МОС (ЛЗ) – мультимедийная обучающая система для организации лабораторных занятий, в которой превалирует моделирующая компонента.Выделены следующие этапы педагогической деятельности по организации проблемного обучения на лекционных занятиях с применением МОС (ЛК): целеполагающий, моделирующий, программной реализации, исполнительский, диагностический и рефлексивный [4].Разработана интегративная структура мультимедийной обучающей системы лекционного курса, отражающая не только блоки контента учебного материала (установочно-целевой, справочно-энциклопедичес­кий, электронного конспекта, объяснительно-иллюстративный, проблемных задач, тестовых заданий), но и их соотнесение с дидактическими компонентами лекции и ее основными функциями (познавательной, развивающей, организующей, воспитательной).Активизация учебно-познавательной деятельности студентов в процессе обучения профессиональной педагогике может быть усилена за счет применения на лекционных занятиях мультимедийной обучающей системы, разработка и использование которой будут осуществляться в соответствии с теоретическими основами создания и применения, включающими:– комплекс дидактических, психологических и методических требований, учитывающих специфику обучения профессиональной педагогики;– модель активизации учебно-познавательной деятельности программными и психолого-педагогическими возможностями мультимедийной обучающей системы лекционного курса;– методы активизации учебно-познавательной деятельности студентов на лекционных занятиях, основанные на синтезе методов проблемного обучения и компьютерного моделирования;– структуру мультимедийной обучающей системы лекционного курса как форму отражения контента учебного материала, основных функций лекции и ее дидактических компонентов;– методические основы применения мультимедийных обучающих систем лекционных курсов в проведении вариативных видов лекций. Полученные результаты свидетельствуют об активизации учебно-познавательной деятельности обучающихся на мультимедиа-лекции. Под руководством автора в лаборатории мультимедийных образовательных технологий РВУЗ КИПУ разработан мультимедийный курс лекций по профессиональной педагогике для студентов инженерно-технологического факультета.

Среди совокупности вредных производственных факторов на рабочих местах зачастую преобладает воздействие шумового фактора. Материалы, предлагаемые ниже, раскрывают сущность технического решения, относящегося к устройствам для обеспечения акустической безопасности на рабочем месте. Подавление шума обеспечивается за счет цифровых технологий. Технический результат выражается в повышении эффективности шумоподавления в верхней локальной зоне устройства, то есть на уровне головы пользователя. Устройство может быть использовано на стационарных рабочих местах, выполнение технологического процесса на которых не требует активных физических перемещений. При использовании изделия снижается нагрузка на систему слуха человека и обеспечивается ее защита. Представлены базовые выражения, позволяющие обеспечить шумовой контроль в зашумленном пространстве между громкоговорителями. Устройство защиты от шума содержит микрофоны, реагирующие на акустический сигнал, блок управления процессом активного шумоподавления, динамики и шумозащитный экран, размещенные на раме. Специальным образом сконструированный экран выполнен в виде прочного объемного выпуклого сегмента, к внешнему краю которого на гибких подвесах крепится тонкий обод с возможностью свободного перемещения вдоль него микрофонов. Несущая рама устройства выполнена в П-образном виде, в верхней части которой громкоговорители крепятся обращенными друг к другу диафрагмами.

В статье обсуждаются способы высокоточного определения скорости ультразвука в твердых материалах. Описана методика проведения точных измерений временных интервалов ультразвуковых импульсов, приведена блок-схема экспериментальной установки. Установка построена на широкодоступных компонентах, возможна ее простая модернизация. Предложено использование датчика на основе сегнетоэлектрического полимера поливинилиденфторида в качестве источника излучения и приема продольных волн. В качестве объектов контроля используются концевые меры длины и ступенчатый образец из стали, изготовленный с использованием плоскошлифовального станка. Представлены результаты определения скорости, подтвержденные многократными измерениями на ступенчатом объекте с разницей по толщине ступеней 10 мкм. Проведен эксперимент при изменяемой температуре образцов концевых мер длины, подтверждающий точность измерений и разницу в рассчитанной скорости, свидетельствующий о разном структурном составе объектов. Определен химический состав образцов концевых мер длины с использованием рентгено-флуоресцентного анализатора. Представлен график зависимости плотности объектов от скорости ультразвука. Описаны погрешности измерений, способы их расчета, в частности временная задержка при использовании пленочного датчика. Абсолютная погрешность определения скорости ультразвуковых продольных волн не превышает 2 м/с, что позволяет фиксировать крайне малые отклонения скорости ультразвука в образцах.

В статье рассматривается и обобщается судебная практика по делам, связанным с использованием новых информационных технологий. Объектом исследования являются в основном решения российских судов (общей юрисдикции и арбитражных) и Европейского Суда по правам человека. Дела, связанные с применением новых информационных технологий, вообще, можно уже выделить в отдельный блок, но в данной статье рассматривается судебная практика по такой категории дел как блокировка интернет- ресурсов. В статье констатируется, что в эпоху бурного развития новых информационных технологий государства в лице специальных служб и уполномоченных государственных органов предпринимают беспрецедентные усилия для того, чтобы и в рамках новых информационных отношений сохранить хотя бы частичный контроль за деятельностью новых акторов (блогеров, интернет- СМИ, интернет- платформ и т. д.). При этом они достаточно часто встречают полное понимание судов. Среди норм, регулирующих новую сферу отношений, достаточно часто встречаются (а в Российской Федерации доминируют) нормы ограничительные и запретительные. Возникавшие конфликты национальными судами нередко разрешались не в пользу граждан. В этой связи основания для озабоченности у юристов, занимающихся защитой прав, связанных с новыми информационными технологиями, остаются.

Профессиональная деятельность педагога является одной из самых стрессогенных. Переход на дистанционную форму работу, в связи с ограничениями в период пандемии, породил у педагогов особое эмоциональное напряжение, вызванное рядом факторов. В сложившихся обстоятельствах эмоциональная сфера педагога, влияние которой на эффективность достижения образовательных задач доказано много- численными исследованиями, вновь оказывается в центре внимания. В связи с вышесказанной целью нашего исследования является изучение особенностей эмоциональной сферы педагогов в условиях дистанционной работы в период пандемии. Методики исследования: 16- факторный личностный опросник Р. Кетелла (блок эмоционально-волевых качеств; адаптация А.Н. Капустиной), «Шкала дифференциальных эмоций» (К. Изард, адаптация А.Б. Леоновой), методы математической статистики. Выборка: педагоги учреждений СПО г. Ростова-на-Дону, в количестве 53 человек (от 30 до 45 лет). В результате исследования было доказано, что педагогов в период дистанционной работы отличает эмоциональная неустойчивость, повыше- нная тревожность, неуверенность в себе, сомнения и мнительность, низкая саморегуляция, низкий контроль эмоций и поведения, стрессоустой- чивость, а также более высокая степень выраженности «страха» и «стыда».

Мета дослідження – теоретичне конструювання та апробація авторської методики психокорекції проявів соціально-психологічної дезадаптації учасників операції Об’єднаних сил. Методи. Для досягнення мети дослідження були застосовані такі методи дослідження: теоретичні: філософсько-психологічний аналіз дослідження, узагальнення теоретико-методологічних підходів, моделювання та конструювання; емпіричні: формувальний експеримент з використанням психодіагностичного комплексу методик; методи математичної обробки даних: порівняльний аналіз за t-критерієм Стьюдента. Реалізація програми психокорекції відбувалася відповідно до 5 етапів: діагностичного, інформаційно-просвітницького, індивідуальної психокорекції, групової психокорекції, оцінки ефективності. Участь у запропонованій програмі психокорекції взяли 38 учасників ООС. Для встановлення достовірності психокорекційної програми, а саме виключення вірогідності вікових динамічних змін, експериментальне дослідження проводилося з 40 учасниками ООС, які не брали участь у програмі психокорекції. Результати. В запропонованій програмі представлені засоби психокорекційного впливу: виокремлено просвітницький блок (лекції, навчальні семінари, програми соціально-психологічного супроводу) та блок психокорекційної роботи (індивідуальна та групова психокорекція), що впливали на прояви соціально-психологічної дезадаптації учасників ООС та сприяли виникненню конструктивних особистісних змін. Основним завданням програми психокорекції є особистісні зміни учасників ООС: гармонізація Я-концепції; емоційна складова: підвищення рівня прояву емоційного комфорту, зниження рівня прояву негативних емоцій: тривожності, агресивності, депресивності; комунікативна складова: підвищення комунікативного потенціалу та конструктивних способів взаємодії; поведінкова складова: вироблення конструктивних поведінкових стратегій; мотиваційно-ціннісна складова: гармонізація екстернальності та інтернальності, підвищення мотивації долання перешкод, конструктивні ціннісні орієнтації. За результатами порівняльного дослідження за t-критерієм Стьюдента для залежних вибірок встановлені якісні відмінності в показниках соціально-психологічної дезадаптації учасників ООС до та після участі у психокорекційній програмі: знизилися прояви показників по шкалах Я-фізичне і Я-сімейне; знизилися прояви агресивності, зокрема переживання образи, фізичної; особистісної тривожності; дезадаптації; неприйняття себе; емоційний дискомфорт; внутрішній контроль. Висновки. Результати формувального дослідження підтверджують ефективність пропонованої програми психокорекції.

Актуальность исследования состоит в том, что решением преждевременного прорыва воды или газа в горизонтальной скважине из-за неоднородности профилей притока вдоль оси горизонтального ствола, является изменение пластового давления на различных участках, а также при разработке контактных месторождений, особенно по мере истощения залежи, могут служить устройства контроля притока флюида. Различают активные Interval Control Valve (ICV) или пассивные Inflow Control Device (ICD) устройства. Устройства ICD способны выровнять приток вдоль горизонтальной скважины за счет создания дополнительного сопротивления потоку жидкости, зависящего от величины притока на данном горизонтальном участке. Недостаток современных ICD в том, что они не имеют возможности регулирования и приведения пассивных устройств в действие после установки в стволе скважины. В связи с тем, что имеются риски связанные с неопределенностью в описании свойств пласта, которые присутствуют на всех стадиях разработки месторождения недостаток ICD оказывается существенным. Системы ICV приводятся в действие дистанционно с поверхности скважины, но не способны определять характер поступающего флюида (нефть, газ, вода) в скважину и принимать решение в автоматическом режиме. Цель: разработка новой конструктивной схемы устройства контроля притоком с возможностью непрерывного мониторинга характера поступающей жидкости, и программного обеспечения для управления клапаном с устья скважины. Объекты: горизонтальная скважина и устройство контроля притоком флюида. Методы: имитационное моделирование Simulink, нейронные сети, матричные методы, методы линеаризации нелинейных уравнений. Результаты. Предложена новая конструктивная схема устройства контроля притока в горизонтальной скважине, позволяющая непрерывно оценивать характер поступающего флюида. Данная конструкция позволяет в автоматическом режиме регулировать положение исполнительного механизма по данным измерительных приборов. Дано математическое описание работы клапана. Разработана модель клапана в среде моделирования Simulink, с использованием матричного подхода и нейронных сетей, для построения качественной зависимости положения клапана от значения создаваемого перепада давления. Приведены результаты работы блока нейронной сети и конечный результат моделирования.

У статті виконано короткий аналіз впровадження алгоритмів випробувань технічних засобів у акредитованих лабораторіях механічних та кліматичних видів впливів. Для сертифікації технічних засобів відповідно до вимог технологічних регламентів використовуються алгоритми та випробувальне обладнання, що дозволяють відтворити у лабораторних умовах механічні та кліматичні впливи. Дослідження процесів виконання робіт випробувальних лабораторій показали, що головна роль у забезпеченні контролю якості та безпеки продукції, що випускається на ринок, належить співробітникам. Саме співробітники лабораторій припускаються помилок у технологічних регламентах проведення механічних та кліматичних видів впливу на продукцію, що тестується. Для мінімізації впливу людського фактора розглянуто впровадження алгоритму релевантної інформаційно-комунікаційної технології блокчейна. Застосування алгоритму на основі технології блокчейн забезпечує не лише достовірність та загальнодоступність результатів випробувань, а також їхню захищеність від несанкційованого втручання співробітників у випробувальні процеси. Показано, що алгоритм на основі блокчейна дозволить виключити фальсифікацію результатів випробувань за рахунок того, що згенеровані мітки за перевіреними параметрами технічного засобу з перешкодостійкості і перешкодоемісії будуть автоматично зчитуватися з вимірювального обладнання і записуватись у відповідні блоки обробки запитів, систему управління серверами, що виготовила технічний засіб, який перевіряється. Алгоритм сертифікаційних випробувань на основі блокчейна може використовуватися регуляторами для спрощення процедури контролю та акредитації випробувальних лабораторій, виробниками продукції для скорочення витрат та відстеження процесів сертифікації технічного засобу та покупцями продукції для забезпечення їхньої довіри до сертифікованої продукції.

Представлены результаты теоретико-эмпирического исследования взаимосвязей смысложизненных и ценностных ориентаций личности предпринимателей и показателей их экономического самоопределения. Результаты корреляционного анализа показали наличие множественных статистически значимых связей смысложизненных ориентаций предпринимателей с показателями их экономического самоопределения. Наибольшее число обнаружили шкалы «Процесс жизни или интерес и эмоциональная насыщенность жизни» и «Локус контроля - жизнь или управляемость жизни». Высокая значимость ценностей, объединенных Ш. Шварцем в блоки «открытость изменениям» (самостоятельность и стимуляция) и «самовозвышение» (власть и достижения), в сочетании с высокой значимостью ценности «гедонизм», которая, по Шварцу, составляет отдельный блок и включает элементы как открытости изменениям, так и самовозвышения, которые положительно коррелируют с показателями экономического самоопределения, характеризующимися позитивными оценками своей деловой активности и динамики ее изменения, отношения к конкуренции и риску, собственных возможностей в повышении успешности своего бизнеса и успешности своей предпринимательской деятельности. Результаты исследования подтверждают правомерность рассмотрения смысложизненных и ценностных ориентаций личности в качестве факторов самоопределения предпринимателей. The article presents the results of a theoretical and empirical study of the interrelationships of the meaning-life and value orientations of the individual entrepreneurs and the indicators of their economic self-determination. The results of the correlation analysis showed the presence of multiple statistically significant relationships between the meaning-of-life orientations of entrepreneurs and indicators of their economic self-determination. The scales "Life process or interest and emotional saturation of life" and "Locus of control - life or manageability of life" found the greatest number of correlations with indicators of economic self-determination. The high importance values, the United Schwartz block "openness to change" (self-direction and stimulation) and "self-exaltation (power and achievement) combined with high significance values "hedonism", which, according to Schwartz, is a separate unit, and includes elements of both openness to change and self-exaltation, is positively correlated with indicators of economic self-determination, characterized by positive assessments of their business activity and the dynamics of its changes, the relationship of competition and risk, their own opportunities to increase the success of their business and the success of their business activities. The results of the study confirm the validity of considering the meaning of life and value orientations of the individual as factors of self-determination of entrepreneurs.

Совместную работу двух цифровых систем тропосферной связи (ЦСТС) можно быстро реализовать с помощью адаптивного сигнального управления одновременно на обеих станциях. Такое управление возможно организовать с помощью адаптивного алгоритма моделирования линии тропосферной связи (ЛТС) путем использования ЦСТС и контроля сигналов на выходе и входе адаптивных антенн (АдА), адаптивных передатчиков (АдП) и адаптивных приемников (АдПр) на каждой станции. Авторами использован современный цифровой тропосферный модем (ЦТМ) на одной станции и адаптивная обработка сигналов на основе специального цифрового блока управления (СЦБУ) на другой станции. В результате, адаптивное сигнальное управление одновременно на обеих станциях стабилизирует уровни тропосферных сигналов на этих станциях, что обеспечивает нормальную информационную надежность ЛТС с ЦСТС различной модификации при их совместной работе.

Рассмотрены основные этапы реформирования системы сельскохозяйственного страхования с государственной поддержкой в России. Проанализировано современное состояние агрострахования. Основные проблемы системы сельхозстрахования, осуществляемого с государственной поддержкой, состоят в следующем: демотивация сельскохозяйственных производителей для страхования в представленных в законодательстве условиях; отсутствие у аграриев свободных финансовых средств для уплаты страховых взносов; возможность прямого возмещения ущерба от стихийных бедствий сельхозпроизводителями от государства; неразвитость сети метеопостов в различных областях и отсутствие достоверных данных о погодных условиях в конкретной точке; отсутствие достаточного количества специалистов в данной сфере; недостаточная информированность агропроизводителей о возможностях страховой защиты; недоверие к системе страхования; нарушение Минсельхозом России установленных сроков принятия решений и документов по вопросам сельхозстрахования; недостатки в работе региональных уполномоченных органов. Система страхования сельскохозяйственных рисков с государственной поддержкой требует совершенствования. Сложившаяся ситуация свидетельствует о крайней несбалансированности условий сельхозстрахования. Приоритетными задачами для совершенствования системы агрострахования должны стать: оптимизация условий страхования, обеспечение ценовой доступности страховых услуг, повышение качества предоставления услуг, формирование эффективной инфраструктуры страхового рынка, развитие системы государственного контроля и надзора за деятельностью субъектов страхового рынка, выделение агрострахования в отдельный блок в структуре единой субсидии.