Journal articles on the topic 'Безпілотні літальні об’єкти'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Безпілотні літальні об’єкти.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 32 journal articles for your research on the topic 'Безпілотні літальні об’єкти.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Ярошенко, Ярослав, Володимир Герасименко, Олександр Блискун, Сергій Базіло, and Дмитро Ікаєв. "ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНОЇ АВІАЦІЇ У ВІРМЕНО-АЗЕРБАЙДЖАНСЬКОМУ КОНФЛІКТІ ВОСЕНИ 2020 РОКУ. УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ." Воєнно-історичний вісник 40, no. 2 (June 21, 2021): 53–71. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-40-2-53-71.
Full textAbstract:
У статті проведений аналіз застосування безпілотних літальних апаратів у Вірмено-Азербайджанському конфлікті. Розглянуто співвідношення безпілотних літальних апаратів сторін конфлікту. Визначено основні об’єкти ударів, які призначалися ударним безпілотним літальним апаратам та дронам-камікадзе, а також тактичні прийоми і способи їх застосування. Проведено аналіз ефективності застосування безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2. Проаналізовано слабкі та сильні сторони застосування безпілотних літальних апаратів у сучасних збройних конфліктах, їх роль і місце у сучасних операціях. Виділено основні напрями удосконалення форм і способів бойового застосування повітряної компоненти, які необхідно вивчати та впроваджувати у діяльність Повітряних Сил Збройних Сил України. Ключові слова: безпілотні літальні апарати, дрони-камікадзе, Нагірний Карабах, симбіотичне застосування, рій безпілотників, спільне застосування пілотованої та безпілотної авіації.
2
Лупандін, В. А., Г. В. Мегельбей, В. М. Самойленко, and В. Ю. Тюріна. "Обґрунтування напрямків захисту об’єктів та озброєння і військової техніки від роїв безпілотних літальних апаратів." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 4(45) (November 25, 2021): 58–64. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.45.07.
Full textAbstract:
В статті розглянуті основні підходи щодо побудови роїв безпілотних літальних апаратів та тактиці застосування роїв безпілотних літальних апаратів. Рій безпілотних літальних апаратів представляє собою групу безпілотних літальних апаратів, що об’єднані в рій, котрий керується як одне ціле. Рій може включати у себе однотипні та різнотипні безпілотні літальні апарати, що здатні виконувати часткові задачі для досягнення основного завдання рою. У статті проведенні дослідження щодо ймовірних варіантів побудови роїв безпілотних літальних апаратів та тактики їх застосування. У відповідності до тактики їх застосування визначені найбільш перспективні напрямки протидії роям безпілотних літальних апаратів.
3
ДАНИК, Юрій, Валентин МАЗУР, and Ігор БАЛИЦЬКИЙ. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕЧНОГО РУХУ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ В ПРОСТОРІ З ДИНАМІЧНИМИ ПЕРЕШКОДАМИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, no. 1 (February 2, 2021): 224–36. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.541.
Full textAbstract:
Розвиток і все більше поширення застосування засобів малої авіації обумовлює необхідність вирішення широкого кола завдань. Одним з таких актуальних завдань є забезпечення безпечного руху безпілотних літальних апаратів. Забезпечення безпечного руху є комплексною проблемою яка включає визначення управління безпілотним літальним апаратом при якому виключаються небезпеки. Збільшення інтенсивності польотів засобів малої авіації поряд з урбанізацією місцевості ускладнює вирішення проблеми забезпечення безпечного руху. При цьому важливо враховувати як статичні так і динамічні небезпеки.
Задача урахування при польоті статичних небезпек є на сьогодні достатньо вивченою. Існують методики побудови траєкторії польоту безпілотних літальних апаратів з огинанням статичних небезпечних об’єктів. До таких об’єктів відносяться різноманітні будівлі, лінії електропередачі, вежі та інші конструкції. Особливості рельєфу місцевості також відносять до статичних небезпек, які можливо уникнути за рахунок їх врахування навігаційною системою безпілотного літального апарату.
Набагато більш складним є забезпечення безпечного руху безпілотних літальних апаратів в умовах динамічних небезпек. Вирішення цієї проблеми потребує комплексного урахування маневрених властивостей безпілотних літальних апаратів, можливостей бортової інформаційної системи та характеристик сенсорів, які дозволяють виявляти небезпечні рухомі об’єкти і на сьогодні є недостатньо вивченим.
Все це обумовлює актуальність формування підходів до побудови методичного забезпечення безпеки польоту безпілотних літальних апаратів з урахуванням раптово виникаючих небезпечних об’єктів що і є метою даної роботи.
У дослідженні запропонована формалізована постановка завдання забезпечення безпечного руху безпілотних літальних апаратів з урахуванням динамічних загроз. При цьому використаний сферичний простір безпеки. Визначені рівняння, що описують динаміку руху як самого безпілотного літального апарату, так і околу безпеки. Аналіз розв’язків цих рівнянь дозволив дослідити процес взаємного переміщення досліджуваних об’єктів і встановити умови при яких можливе ухилення від динамічної небезпеки.
4
Ярош, С. П., and Д. О. Гур'єв. "Аналіз розвитку безпілотних літальних апаратів, способів їх бойового застосування та розробка пропозицій щодо організації ефективної боротьби з безпілотною авіацією." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 2(43), (May 11, 2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.07.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано напрямки розвитку безпілотної авіації, особливо такого типу, як безпілотна ударна авіація, а також її застосування у останніх збройних конфліктах та тенденції розвитку її подальшого застосування. Аналіз показав, що боротьба сил та засобів протиповітряної оборони в останніх збройних конфліктах проти безпілотної ударної авіації є недостатньо ефективною внаслідок ряду факторів. Основним з них є випереджальний розвиток даних засобів повітряного нападу по відношенню до існуючих вогневих засобів протиповітряної оборони. З метою підвищення ефективності зенітного ракетно-артилерійського прикриття об’єктів та угруповань військ запропоновано створення системи боротьби з безпілотною ударною авіацією в частинах, угрупуваннях зенітних ракетних військ.
5
Berezhnoj, A., and I. Kryzhanivskyi. "КОМПЛЕКС ЗАДАЧ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ НА ПЛАНУВАННЯ МАРШРУТІВ ПОЛЬОТІВ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 59 (February 26, 2020): 3–6. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.003.
Full textAbstract:
Впровадження інформаційно-аналітичних систем у практику людської діяльності в умовах стрімкого розвитку інформаційних і телекомунікаційних технологій забезпечує рішення ключової для керівника задачі - здійснення ефективного управління в масштабах визначених повноважень. Використання в роботі сучасних технологій підтримки прийняття рішень дозволяє знизити ризики, які пов'язані з прийняттям необґрунтованих рішень, корегувати плани застосування безпілотних авіаційних комплексів в умовах мінливої обстановки і ситуаціях невизначеності. У статті доведено, що широке застосування безпілотних літальних апаратів дозволяє вирішувати різні задачі в умовах, у яких застосування пілотованої авіації недоцільно. Низька вартість, простота і доступність технології виробництва, тактико-технічні характеристики безпілотних літальних апаратів дозволяють використовувати їх для вирішення широкого спектру завдань, у тому числі з пошуку стаціонарних та динамічних об’єктів. Дані завдання вимагають ретельного планування маршрутів польотів безпілотних літальних апаратів для пошуку та моніторингу стану різних об’єктів, прийняття оптимальних рішень щодо дій з урахуванням різноманітних факторів впливу на безпілотний літальний апарат, формування управляючих рішень з високою оперативністю та обґрунтованістю, що може бути забезпечено створенням інтелектуальної системи підтримки прийняття рішення. Застосування безпілотних літальних апаратів передбачає виконання планування маршрутів польотів, що характеризується значною часовою та обчислювальною складністю. На теперішній час значна увага дослідників присвячена розробкам інтелектуальних систем підтримки прийняття рішення оператора безпілотного літального апарату по управлінню технічним засобом з урахуванням можливих впливів на апарат, однак моделі та задачі системи прийняття рішення на планування маршрутів безпілотних літальних апаратів не розкриті в у повній мірі. У статті розроблена структура комплексу задач планування маршрутів польоту безпілотного літального апарату, яку доцільно застосувати при створенні автоматизованої системи управління підрозділами безпілотних літальних апаратів
6
Ядченко, Дмитро, Сергій Мосов, Анастасія Литовченко, and Володимир Хижняк. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БЕЗПІЛОТНОЇ АВІАЦІЇ ІНОЗЕМНИМИ КРАЇНАМИ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЗБИТКІВ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ." Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, no. 1(11) (July 5, 2021): 33–43. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.1.33-43.
Full textAbstract:
У статті досліджується досвід, особливості та тенденції застосування безпілотної авіації іноземними країнами в інтересах оцінювання збитків, що завдаються об’єктам економіки і фізичним особам унаслідок різних за походженням надзвичайних ситуацій, що є актуальним питанням для України. Метою статті стало визначення особливостей і тенденцій щодо застосування безпілотної авіації в іноземних країнах в інтересах оцінювання збитків від надзвичайних ситуацій. У результаті досліджень за об’єктом впливу негативних факторів визначено види збитків від надзвичайних ситуацій, що є предметом оцінювання за допомогою безпілотних літальних апаратів у зарубіжних країнах: шкода життю і здоров’ю конкретних людей (медико-біологічні), що визначається конкретними порушеннями їх здоров’я, що призводить до соціальних втрат і, у підсумку, скорочення середньої очікуваної тривалості життя; збитки соціально-економічній системі (соціально-економічні), що проявляється у втраті того чи іншого виду власності, витратах на переселення людей, виплатах компенсацій постраждалим, втраченій вигоді від не заключення або розірвання ділових контрактів, порушенні процесу нормальної господарської діяльності, погіршенні умов життєдіяльності людей тощо; збитки державі (соціально-політичні); шкода природному середовищу (екологічні), під яким розуміється погіршення природного середовища або витрати на його відновлення, втрати народногосподарської цінності територій або витрати на її реабілітацію. Результати проведених досліджень дозволили зробити такі висновки: використання інформації від видової й параметричної апаратури, що встановлюється на борту безпілотників, дозволяє іноземним країнам оперативно проводити оцінювання збитків від аварій на промислових підприємствах, залізничних катастроф з небезпечними вантажами, терористичних актів, визначати ступінь забруднення великих територій хімічними або ядерними відходами, визначати збитки від лісових пожеж тощо. Безпілотні літальні апарати, за досвідом іноземних країн, є сучасним найдоступнішим, оперативним і об’єктивним джерелом актуальної просторової інформації. Акцентується увага на тому, що застосування безпілотної авіації для оцінювання збитків від надзвичайних ситуацій державними структурами створило підстави для страхових компаній щодо використання безпілотників у свій діяльності. Напрямами подальших досліджень запропоновано вважати: дослідження сучасного досвіду і світових тенденцій щодо застосування безпілотної авіації провідними країнами світу для прогнозування і в ході ліквідації надзвичайних ситуацій; дослідження способів протидії аматорським безпілотникам, що заважають рятувальникам під час ліквідації надзвичайних ситуацій, тощо
7
БАЛИЦЬКИЙ, Ігор. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЗАДАЧАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНОЇ АВІАЦІЇ ПРИ ОХОРОНІ КОРДОНУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 17, 2020): 247–57. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.473.
Full textAbstract:
У роботі проведено аналіз задач, які виникають при застосуванні безпілотних авіаційних комплексів в охороні кордону. Показано, що вирішення цих задач пов’язане з використанням геоінформаційних технологій, зокрема, геообробки з урахуванням різних наборів даних в геоінформаційній системі. Визначена проблематика забезпечення достатньої точності просторових даних про рельєф та об’єкти у прикордонній місцевості. При вирішенні задач ефективного і безпечного застосування безпілотної авіації в охороні кордонів, зокрема, раціонального планування маршрутів польоту безпілотних літальних апаратів, запропоновано використання геоінформаційної системи Державної прикордонної служби України «Гарт-17». Геоінформаційні технології пропонується використовувати як для отримання вихідних даних, так і для проведення базової геообробки даних. Застосування геоінформаційної системи є важливим при розрахунку показника ефективності спостереження з БПЛА, який використовується для визначення ефективного застосування безпілотної авіації з метою виявлення ознак порушень прикордонного законодавства. Для уточнення такої інформації запропоновано використання безпілотної авіації. З метою отримання уточнених 3D даних в якості корисного навантаження безпілотних літальних апаратів можливе застосуванням лідарів або камер з високою роздільною здатністю. При проведенні аерофотозйомки для відтворення просторових моделей необхідна додаткова обробка фотознімків. При використанні геоінформаційної системи ДПСУ в задачах забезпечення ефективного застосування безпілотної авіації необхідне доповнення бази геоданих новими наборами даних з уточненою інформацією про рельєф місцевості та різноманітні об’єкти в прикордонній місцевості де плануються польоти безпілотної авіації для вирішення задач з питань охорони державного кордону.
8
МОСОВ, Сергій, Володимир ХИЖНЯК, Анастасія ЛИТОВЧЕНКО, and Дмитро ЯДЧЕНКО. "КЛАСИФІКАЦІЯ, ФУНКЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ БЕЗПІЛОТНОЇ АВІАЦІЇ В СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ." Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, no. 2(12) (December 23, 2021): 54–68. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.2(12).54-68.
Full textAbstract:
У статті досліджено питання класифікації безпілотних літальних апаратів, систематизації функцій і завдань безпілотної авіації у сфері цивільного захисту України. Наголошено на низці різноманітних підходів до її загальної класифікації, в яких не враховано чинні нормативно-правові документи, а також на браку відповідних досліджень. За гіпотезу взято взаємозв’язок між функціями, завданнями та класифікацією безпілотної авіації у сфері цивільного захисту України. Мета статті полягає в обґрунтуванні пропозицій щодо адаптації нормативної класифікації безпілотної авіації в Україні, викладеної в наказі Міністерства оборони України від 08 грудня 2016 року № 661, до особливостей сфери цивільного захисту України і систематизації функцій та завдань для цієї важливої галузі. На підставі результатів аналізу джерел визначено склад основних функцій безпілотних літальних апаратів у сфері цивільного захисту, до яких належать: розвідка (спостереження, моніторинг); цілевказання; відновлення та ретрансляція зв’язку; радіаційна, хімічна та біологічна розвідки; виявлення мін (вибухонебезпечних об’єктів); пошук і рятування; гасіння пожеж; транспортування вантажів. Виконано декомпозицію кожної функції на функціональні завдання, що в сукупності надало можливість систематизувати функції та завдання безпілотної авіації у зазначеній сфері й обґрунтувати підстави для переходу до класифікації безпілотних літальних апаратів. З огляду на аналіз класифікацій безпілотних літальних апаратів військового та загального призначення українських і зарубіжних авторів зроблено висновок про їх різноманіття, а також про необхідність їх класифікації, враховуючи специфіку сфери цивільного захисту. В основу покладено нормативну класифікацію безпілотних літальних апаратів безпілотних авіаційних комплексів, що наведено в наказі Міністерства оборони України. За призначенням їх запропоновано класифікувати таким чином: для розвідки та цілевказання; для підсвічування; для відновлення та ретрансляції зв’язку; для пожежогасіння; для транспортування вантажів (засобів рятування); для протидії аматорським апаратам, для комбінованого призначення. У класифікації виявився непотрібним ІІІ клас, оскільки його положення не є характерними для сфери цивільного захисту, враховуючи характер і масштаби надзвичайних ситуацій, а також функції та завдання, що виконуються рятувальниками ДСНС під час ліквідації надзвичайних ситуацій. Запропоновано розробити Концепцію створення системи безпілотної авіації у складі ДСНС
9
Lapin, P., and M. Katsman. "ВИКОРИСТАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ ОХОРОНИ ВАНТАЖІВ І ОБ’ЄКТІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 63 (February 26, 2021): 134–37. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.134.
Full textAbstract:
Мета роботи – обґрунтування можливостей повітряного патрулювання об’єктів інфраструктури залізничного транспорту за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Результати. У статті досліджено можливості застосування безпілотних літальних апаратів для забезпечення охорони залізничної інфраструктури та вантажів. Розкривається зміст використання безпілотних літальних апаратів як системного моніторингу, що включає підсистему управління і підсистему оперативних груп воєнізованої охорони залізничного транспорту. Описана запропонована авторами модель використання безпілотних літальних апаратів, яка заснована на понятті «критичного часу», як різниці між часом безпосереднього втручання зловмисника в залізничну інфраструктуру та часом реагування підрозділів воєнізованої охорони залізниці із використанням безпілотного апарату. Розкривається приклад використання безпілотного літального апарату на конкретній криміногенні ділянці залізниці з використанням запропонованої моделі. Висновок. Підвищення рівня схоронності вантажів, зменшення злочинних посягань на об’єкти інфраструктури залізничного транспорту, а також зниження збитків від крадіжок досягається за рахунок використання нових технологій, таких як БПЛА. Запропонована авторами модель є доступним, простим та зрозумілим інструментом до для реалізації проектів із впровадження моніторингу об’єктів залізничної інфраструктури за допомогою БПЛА
10
Сущенко, О. А., Ю. М. Безкоровайний, Н. Д. Новицька, and В. О. Голіцин. "СИНТЕЗ РОБАСТНОГО РЕГУЛЯТОРА БПЛА ДЛЯ ВИПАДКУ НЕОРТОГОНАЛЬНОЇ КОНФІГУРАЦІЇ ІНЕРЦІАЛЬНИХ ДАТЧИКІВ." Vodnij transport, no. 1(29) (February 27, 2020): 109–15. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.1.29.12.
Full textAbstract:
Статтю зосередженона пробле ах синтезу робастних систе управління, призначених для експлуатації на безпілотних літальних апаратах. Головною етою дослідження є розробка алгорит у синтезу робастного закону управління рухо безпілотного літального апарата за у ови використання неортогонального ви ірювача, що являє собою над ірну конфігурацію гіроскопічних датчиків, побудованих на технологіях ікроелектро еханічних систе . Розробкурегулятора було виконано на основі робастного структурного синтезу. Для досягнення поставленої ети було розроблено одель поздовжнього руху безпілотного літального апарата. Матриці стану, управління та спостереження цієї оделі було визначено за допо огою технології Aerosimзасоба и систе и MatLab.Для розв’язання поставленої пробле и було використано етоди теорії управління польото у частині створення оделі поздовжнього руху безпілотного літального апарата; етоди побудування над ірних неортогональних конфігурацій інерцальних датчиків рухо их об’єктів; етоди сучасної теорії управління у частині створення алгорит ів робастного структурного синтезу та етоди ате атичного оделювання.У статті представлено результати оделювання синтезованої систе иу вигляді перехідних процесів для вхідних ступінчатих та і пульсних впливів.Наведені графічні залежності де онструють високу якість процесів управління в у овах дії збурюючи впливів. Отри ані результати ожуть бути корисни и для рухо их об’єктів широкого класу, на яких використовуються над ірні ви ірювальні систе и, але найбільш доцільно їх використання в пробле атиці управління безпілотни и літальни и апарата и.Ключовіслова: систе а управління, неортогональний прилад, інерціальний датчик, над ірність, робастний регулятор
11
Krivonozhko, A., O. Petrov, G. Shcherbak, and V. Surhai. "РОЗРОБКА МЕТОДУ ВИЗНАЧЕННЯ ПОЛЯ ВЕКТОРІВ РУХУ ЗІ ЗВАЖУВАННЯМ ВИМІРІВ БЛОКІВ ЗОБРАЖЕННЯ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 61 (September 11, 2020): 21–27. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.021.
Full textAbstract:
На сучасному етапі не в повній мірі досліджено питання впровадження в систему автономного управління БПЛА моделей та методів спрямованих на обробку блоків зображення та оптичного потоку, що отримується безпілотним комплексом в процесі виконання польотного завдання. Впровадження вказаних моделей та методів дозволяє впровадити ієрархічну обробку зображення поверхні, над якою проводиться політ, що значно розширить можливості системи керування БПЛА щодо рефлексивного управління. Предметом вивчення в статті є процеси рефлексивного управління безпілотними летальними апаратами. Метою статті є розробка методу визначення поля векторів руху зі зважуванням вимірів блоків зображення. Завдання: розробити моделі та методи спрямованих на обробку блоків зображення та оптичного потоку, що отримується безпілотним комплексом в процесі виконання польотного завдання. Аналізованими моделями та методами є: модель оптичного потоку, адаптивний метод текстурного аналізу для визначення особливостей зображення, метод зважувальної обробки блоків зображення для визначення поля векторів руху. Отримані такі результати. Розроблені моделі та методи, які є базисними для розробки методу визначення перешкод та динамічних об’єктів для безпілотних літальних апаратів на основі поля векторів руху. Зокрема, розроблено метод визначення поля векторів руху зі зважуванням вимірів блоків зображення. Вказаний метод є базисним для розробки методу визначення перешкод та динамічних об’єктів для безпілотних літальних апаратів на основі поля векторів руху, застосування якого значно розширить можливості рефлексивного управління безпілотними комплексами при виконанні різноманітних польотних завдань. Висновки. Впровадження в систему управління БПЛА моделі та методів спрямованих на обробку блоків зображення та оптичного потоку дозволить в подальшому виявляти перешкоди в реальному часі і забезпечувати безпеку руху шляхом визначення та аналізу поля векторів руху
12
Малолітнева, В., and А. Гурова. "ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ АЕРОФОТОЗЙОМКИ ДЛЯ ОХОРОНИ ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В УКРАЇНІ." Юридичний вісник, no. 6 (February 16, 2022): 52–63. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2266.
Full textAbstract:
Стаття є результатом реалізації другого етапу наукового проєкту «Правові та організаційні аспекти використання аерокосмічної зйомки для дослідження й охорони археологічної спадщини України», виконуваного в межах Програми НАН України «Гранти НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених НАН України для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки 2020-2021 рр.». Вона складається з двох змістовних блоків, перший з яких розкриває основні проблеми вітчизняної моделі моніторингу нерухомих об’єктів культурної спадщини. На прикладі конкретних проєктів розкривається доцільність проведення систематичного моніторингу нерухомих об’єктів культурної спадщини засобами аерофотозйомки. Обґрунтовується доцільність визначати періодичність обстеження залежно від критеріїв, які б визначали ризик завдання шкоди нерухомому об’єкту культурної спадщини. Друга частина дослідження ґрунтується на емпіричних даних, здобутих в результаті використання безпілотних літальних апаратів для обстеження Городища літописного Торчеська (с. Ольшаниця урочище Шаргород), а також аналізі зарубіжної практики використання даних аерфотоозйомки для охорони об’єктів культурної спадщини та правових засад такої діяльності. Як результат, було запропоновано внести зміни до вітчизняного законодавства, які б полегшили використання безпілотних літальних апаратів органами влади, до повноважень яких належить охорона об’єктів культурної спадщини, зокрема спростити за допомогою міжвідомчих договорів порядок отримання дозволів на використання дронів для цілей охорони культурної спадщини, а також імплементувати підходи держав-членів Європейського Союзу щодо обліку та ідентифікації приналежності дронів. Крім того, в статті пропонується зафіксувати форми та методи періодичного моніторингу нерухомих об’єктів культурної спадщини за рахунок збору даних засобами космо- та аерозйомки.
13
Yarovyi, O. "СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПІЛОТНИМИ ЛІТАЛЬНИМИ АПАРАТАМИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАЗЕМНИХ ОБ’ЄКТІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 49 (July 3, 2018): 33–38. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.033.
Full textAbstract:
Метою статті є проведення аналізу існуючих БПЛА (дронів, мультикоптерів, квадрокоптерів, гексакоптерів) різних класів і типів з метою вибору оптимальних моделей БПЛА та систем управління для виконання задач щодо моніторингу наземних об’єктів. Результати. Проведено аналіз різних класів і типів існуючих безпілотних літальних апаратів. Розглянуто ряд переваг безпілотних літальних апаратів перед пілотованими. Наведено варіант використання безпілотного літального апарату для передачі даних між наземним центром управління та базовим блоком системи моніторингу. Розглянуто структуру компоновки безпілотного літального апарату з роботизованим пристроєм. Надано рекомендації щодо вибору оптимальних моделей безпілотних літальних апаратів та систем управління для виконання задач моніторингу наземних об’єктів. Висновки. Проведений в статті аналіз різних класів і типів існуючих БПЛА, а також ряд переваг безпілотних літальних апаратів перед пілотованими, дає можливість надати рекомендації щодо вибору оптимальних моделей БПЛА та систем управління для виконання задач щодо моніторингу наземних об’єктів. Варіант використання БПЛА для передачі даних між наземним центром управління та базовим блоком системи моніторингу, а також структура компоновки БПЛА з роботизованим пристроєм, які наведені в статті, пропонується також вважати базовими при виборі оптимальних моделей БПЛА.
14
Babak, V. P. "МОНІТОРИНГ ОБ’ЄКТІВ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ З ВИКОРИСТАННЯМ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ." Industrial Heat Engineering 39, no. 2 (April 20, 2017): 25–30. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.2.2017.04.
Full textAbstract:
Розглянуто засади створення і практичного використання мобільних інформаційно-вимірювальних систем моніторингу характеристик довкілля об’єктів теплоенергетики та можливості використання з цією метою безпілотних літальних апаратів.
15
Таршин, В. А., М. Ю. Дергоусов, and Г. В. Акулінін. "Метод корекції траєкторії польоту засобу доставки рятувального спорядження з урахуванням розмиття поточних зображень об’єкта прив’язки." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(63), (September 30, 2020): 38–44. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.63.06.
Full textAbstract:
У ряді випадків надзвичайних ситуацій виникає необхідність термінової доставки рятувального спорядження, продовольства, засобів першої необхідності у важкодоступні райони. Запропонований варіант спрямований на забезпечення швидкої і точної доставки засобів порятунку в райони, де люди потрапили в екстремальні умови і зазнали лиха в віддалених безлюдних районах, в тому числі в районах з різними фізичними та кліматичними умовами. Для цього можуть бути застосовані безпілотні літальні апарати одноразового використання. За засіб доставки рятувального спорядження розглядається керований снаряд. В статті запропоновано метод корекції траєкторії польоту засобу доставки рятувального спорядження шляхом формування вирішальної функції кореляційно-екстремальної системи навігації, що на відміну від відомих, дозволяє врахувати спотворення поточного зображення поверхні візування, які виникають внаслідок особливостей руху в процесі польоту.
16
Kaliukh, Yu І., and Yu І. Ishchenko. "Теоретична концепція та практична реалізація нової інтегрованої методології систем раннього попередження про зсувну небезпеку." Наука та будівництво 23, no. 1 (March 2, 2020): 3–17. http://dx.doi.org/10.33644/01103.
Full textAbstract:
Глобальні кліматичні зміни і триваюче збільшення землекористування викликають помітне збільшення частоти та інтенсивності зсувів. Зсуви є важливою складовою низки значних стихійних лих і несуть відповідальність за набагато більш великі втрати, ніж загальновизнано. Зазвичай часто про зсуви згадують у зв'язку з повенями, землетрусами або виверженнями вулканів навіть при тому, що втрати від зсувних руйнувань можуть перевищувати всі інші збитки від загальної катастрофи. Протягом останнього десятиліття (з 2000 по 2009) стихійні лиха пошкодили та зруйнували близько одного мільйона об'єктів, що безпосередньо торкнулося майже 2,5 млрд людей в усьому світі. Щорічно у Європі трапляється близько 20 великих зсувів – значно більше, ніж повеней, землетрусів та ураганів. Системи раннього попередження про небезпеку є ефективним інструментам для запобігання та пом'якшення ризиків, пов'язаних з виникненням різного типу загроз (зсувів у тому числі). У статті представлена і описана концепція та практична реалізація нової інтегрованої методології систем раннього попередження, яка заснована на інтеграції між сучасними технологіями моніторингу і всебічним чисельним моделюванням досліджуваного обєкту. Основна концепція EWS, встановлених на зсувах, полягає в тому, щоб елементи, котрі схильні до ризику, особливо люди, що знаходяться далеко від небезпечної зони, мали достатньо часу для евакуації у випадку очікування неминучого колапсу. Тому дійова і ефективна EWS повинна включати в себе чотирі основні набори дій: моніторинг активності об’єкта спостереження: збір даних, передача і обслуговування обладнання; аналіз і моделювання досліджуваного об’єкта; попередження - розповсюдження простої і зрозумілої інформації про об’єкт спостереження; ефективна реакція у відповідь елементів схильних до ризику; повне знання ризику. Наведено приклади практичної реалізаії запропонованої інтегрованої методології для різних будівельних об’єктів та природно-техногенних систем: 1) Центральна Лівадійська зсувна система та Лівадійський палац, 2) система моніторингу зсувонебезпевних ділянок Харьківської обл., 3) система раннього попередження зсувів з використанням безпілотних літальних аппаратів в якості спеціалізованої системи моніторингу зсувних деформацій.
17
Kaliukh, Yu І., and Yu І. Ishchenko. "Теоретична концепція та практична реалізація нової інтегрованої методології систем раннього попередження про зсувну небезпеку." Наука та будівництво 23, no. 1 (March 2, 2020): 3–17. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v23i1.122.
Full textAbstract:
Глобальні кліматичні зміни і триваюче збільшення землекористування викликають помітне збільшення частоти та інтенсивності зсувів. Зсуви є важливою складовою низки значних стихійних лих і несуть відповідальність за набагато більш великі втрати, ніж загальновизнано. Зазвичай часто про зсуви згадують у зв'язку з повенями, землетрусами або виверженнями вулканів навіть при тому, що втрати від зсувних руйнувань можуть перевищувати всі інші збитки від загальної катастрофи. Протягом останнього десятиліття (з 2000 по 2009) стихійні лиха пошкодили та зруйнували близько одного мільйона об'єктів, що безпосередньо торкнулося майже 2,5 млрд людей в усьому світі. Щорічно у Європі трапляється близько 20 великих зсувів – значно більше, ніж повеней, землетрусів та ураганів. Системи раннього попередження про небезпеку є ефективним інструментам для запобігання та пом'якшення ризиків, пов'язаних з виникненням різного типу загроз (зсувів у тому числі). У статті представлена і описана концепція та практична реалізація нової інтегрованої методології систем раннього попередження, яка заснована на інтеграції між сучасними технологіями моніторингу і всебічним чисельним моделюванням досліджуваного обєкту. Основна концепція EWS, встановлених на зсувах, полягає в тому, щоб елементи, котрі схильні до ризику, особливо люди, що знаходяться далеко від небезпечної зони, мали достатньо часу для евакуації у випадку очікування неминучого колапсу. Тому дійова і ефективна EWS повинна включати в себе чотирі основні набори дій: моніторинг активності об’єкта спостереження: збір даних, передача і обслуговування обладнання; аналіз і моделювання досліджуваного об’єкта; попередження - розповсюдження простої і зрозумілої інформації про об’єкт спостереження; ефективна реакція у відповідь елементів схильних до ризику; повне знання ризику. Наведено приклади практичної реалізаії запропонованої інтегрованої методології для різних будівельних об’єктів та природно-техногенних систем: 1) Центральна Лівадійська зсувна система та Лівадійський палац, 2) система моніторингу зсувонебезпевних ділянок Харьківської обл., 3) система раннього попередження зсувів з використанням безпілотних літальних аппаратів в якості спеціалізованої системи моніторингу зсувних деформацій.
18
Sotnikov, А., and A. Tantsiura. "МЕТОД ВТОРИННОЇ ОБРОБКИ КОМБІНОВАНИХ КОРЕЛЯЦІЙНО-ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИСТЕМ НАВІГАЦІЇ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 49 (July 3, 2018): 9–15. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.009.
Full textAbstract:
Розроблено метод формування еталонного зображення району прив'язки безпілотних літальних апаратів, який забезпечує можливість формування вирішальної функції як для радіометричного, так і оптико-електронного каналів формування поточних зображень. Формування еталонних зображень запропоновано здійснювати шляхом побудови селективних зображень сукупності найбільш яскравих стаціонарних об’єктів поверхні візування, які створюють допоміжні геометричні інваріанти та забезпечують підвищення точності місцевизначення безпілотного літального апарату шляхом їх адаптації як до перспективних, так і до масштабних спотворень зображень об’єктів поверхні візування. Розроблено метод формування унімодальної вирішальної функції комбінованої кореляційно-екстремальної системи навігації, який враховує тримірну форму об’єктів поверхні візування, зміну просторового положення і орієнтації безпілотного літального апарату та похибки, обумовлені визначенням місцеположення безплатформенних інерційних навігаційних систем.
19
Кашаєв, І. О., О. А. Усачова, С. M. Новічонок, and В. М. Петров. "Застосування безпілотних літальних апаратів для вирішення задач моніторингу об’єктів аеродромної інфраструктури." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 2(60) (May 29, 2019): 48–58. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2019.60.07.
Full text
20
Zuev, A., and D. Karaman. "СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ОБ'ЄКТІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ З ВИКОРИСТАННЯМ БПЛА." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, no. 51 (October 30, 2018): 87–91. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.087.
Full textAbstract:
Сучасні системи з протяжною та розгалуженою інфраструктурою ліній електропередачі та великим різноманіттям електроенергетичних об’єктів потребують постійного моніторингу їх технічного стану для своєчасного виявлення порушень, які можуть призвести до серйозних аварій та техногенних катастроф. З ростом протяжності та складності об’єктів, що підлягають моніторингу, значно зростають складність та затрати заходів з їх профілактики та технічного обслуговування. В статті проведено аналіз існуючих та перспективних рішень для моніторингу об’єктів електроенергетичних мереж, серед яких окремо розглянуті системи з використанням безпілотних літальних апаратів. Сформульовані основні задачі з вирішення проблем для систем моніторингу розподілених промислових та електроенергетичних об’єктів на базі БПЛА. Проведена розробка базової платформи для функціональної одиниці БПЛА, побудована модель комунікації з наземною станцією управління і обробки даних та розглянуті питання забезпечення захисту прикладних даних і інформаційного обміну.
21
Smetanin, K. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ В ЕКОЛОГІЧНОМУ МОНІТОРИНГУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 49 (July 3, 2018): 22–25. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.022.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є розгляд особливостей використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) при проведенні екологічного моніторингу для оптимізації проведення спостережень техногенних об’єктів та виконання екологічних завдань в системі екологічного моніторингу. Це можливо здійснити за допомогою висвітлення позитивних та врахування негативних властивостей при застосуванні БПЛА в системі екологічного моніторингу. Метою є розкриття особливостей використання БПЛА в екологічному моніторингу та визначення напрямків їх застосування для проведення контролю за параметрами стану навколишнього природного середовища заданих територій. Завдання: провести аналіз можливості використання БПЛА в системі екологічного моніторингу; висвітлити особливі властивості застосування БПЛА в системі спостереження; визначити можливості БПЛА для формування процедури проведення екологічного моніторингу та визначити коло екологічних завдань для їх вирішення за допомогою БПЛА; розглянути можливості застосування БПЛА в системі спостереження та знімання параметрів навколишнього середовища, що є підґрунтям для проведення робіт, що пов’язані з проведенням екологічного моніторингу. Використовуваними методами є: системний підхід до розробки складних систем, проведення порівняльного аналізу параметрів та властивостей БПЛА, математичні моделі оптимізації для побудови складних систем. Отримані такі результати. Проведено порівняльний аналіз властивостей БПЛА, висвітлення процесу обробки інформації в системі екологічного моніторингу при здійсненні вибору оптимальної структури системи екологічного моніторингу за допомогою використання БПЛА. На основі системного аналізу різних технічних показників та властивостей БПЛА можливо здійснити вивчення структурно-параметричних характеристик та дослідити режими роботи літальних апаратів в різних умовах при побудові системи екологічного моніторингу. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: проведено аналіз властивостей БПЛА, визначено характеристики та параметри, що впливають на спостереження в системі екологічного моніторингу, також висвітлено коло питань, які необхідно враховувати при побудові системи екологічного моніторингу з використанням дистанційно керованих літальних апаратів.
22
Москаленко, В’ячеслав Васильович, Альона Сергіївна Москаленко, Артем Геннадійович Коробов, Микола Олександрович Зарецький, and Віктор Анатолійович Семашко. "МОДЕЛЬ ТА АЛГОРИТМ НАВЧАННЯ СИСТЕМИ ДЕТЕКТУВАННЯ МАЛОРОЗМІРНИХ ОБ’ЄКТІВ ДЛЯ МАЛОГАБАРИТНИХ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ." RADIOELECTRONIC AND COMPUTER SYSTEMS, no. 4 (December 20, 2018): 41–52. http://dx.doi.org/10.32620/reks.2018.4.04.
Full textAbstract:
The efficient model and learning algorithm of the small object detection system for compact aerial vehicle under conditions of restricted computing resources and the limited volume of the labeled learning set are developed. The four-stage learning algorithm of the object detector is proposed. At the first stage, selecting the type of deep convolutional neural network and the number of low-level layers that is pretrained on the ImageNet dataset for reusing takes place. The second stage involves unsupervised learning of high-level convolutional sparse coding layers using the modification of growing neural gas to automatically determine the required number of neurons and provide optimal distributions of the neurons over the data. Its application makes it possible to utilize the unlabeled learning datasets for the adaptation of the high-level feature description to the domain application area. At the third stage, the output feature map is formed by concatenation of feature maps from the different level of the deep convolutional neural network. At that, there is a reduction of output feature map using principal component analysis and followed by the building of decision rules. In order to perform the classification analysis of output, feature map is proposed to use information-extreme classifier learning on principles of boosting. Besides that, the orthogonal incremental extreme learning machine is used to build the regression model for the predict bounding box of the detected small object. The last stage involves fine-tuning of high-level layers of deep network using simulated annealing metaheuristic algorithm in order to approximate the global optimum of the complex criterion of learning efficiency of detection model. As a result of the use of proposed approach has been achieved 96% correctly detection of objects on the images of the open test dataset which indicates the suitability of the model and learning algorithm for practical use. In this case, the size of the learning dataset that has been used to construct the model was 500 unlabeled and 200 labeled learning samples
23
Тимочко, О. І., В. В. Афанасьєв, Ю. В. Афанасьєв, and О. О. Аросланкін. "Модель системи позиціонування та моніторингу на основі багаторівневої структури передачі даних в розподіленій мережі." Системи озброєння і військова техніка, no. 4 (68) (December 24, 2021): 123–29. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.16.
Full textAbstract:
В роботі запропонована модель системи позиціонування та моніторингу на основі багаторівневої структури передачі даних в розподіленій мережі. Обґрунтування моделі виконано на основі дослідження технологій обміну даними, апаратних компонентів, програмного забезпечення, варіантів топології побудови систем обміну даними. Проведено експериментальне дослідження реалізації функцій моніторингу та позиціонування на основі застосування моделі, що запропонована. Показано, що до основних властивостей моделі відноситься масштабування структури в залежності від конкретних задач, можливість поєднання в єдину систему стаціонарних та рухомих елементів, які здійснюють збір, обробку та передачу даних. Область застосування моделі, що запропонована, це віддалені райони, де відсутній стільниковий зв'язок, роззосереджені промислові об’єкти, аеродроми. Дана модель може бути основою для удосконалення систем пошуково-рятувального забезпечення та системи управління повітряним рухом при застосуванні безпілотних літальних апаратів, в тому числі спільно з пілотованою авіацією.
24
Попов, Михайло Олексійович. "Технологія дистанційного виявлення мін на основі аналізу матеріалів зйомки з безпілотних літальних апаратів: стан та перспективи." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 5 (May 24, 2022): 56–62. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.05.056.
Full textAbstract:
У доповіді йдеться про актуальну розробку співробітників Державної установи «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України» — технологію дистанційного пошуку та виявлення вибухонебезпечних об’єктів для розмінування територій, основану на аналізі матеріалів зйомки з безпілотних літальних апаратів. Роботи виконувалися в рамках проєкту науково-технічної програми НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави». Успішно проведено польові дослідження. Далі для доведення зазначеної розробки до стадії впровадження необхідно створити дослідний зразок бортового комплексу для дистанційного виявлення мін на базі сертифікованого безпілотного літального апарата, оснащеного малогабаритним георадаром.
25
Бережний, А. О., В. В. Калачова, and М. І. Рожков. "Моделювання руху динамічних об’єктів в системі підтримки прийняття рішень планування маршрутів безпілотних літальних апаратів." Системи обробки інформації, no. 4(159) (November 28, 2019): 44–49. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2019.159.05.
Full text
26
Malkov, Alexander, Yuriy Yelchaninov, and Alexander Lobas. "Аналіз застосування безпілотної авіації та армійської авіації під час бойової операції." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 4 (August 31, 2021): 149–57. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.13.
Full textAbstract:
Стаття є цікавою для професійних військових та дослідників, які займаються питаннями розвитку методів та способів застосування безпілотних літальних апаратів (БпЛА) у військових операціях. Метою статті є аналіз застосування БпЛА у Азербайджано-Вірменській війні (Друга карабахська війна) у 2020 році.
В статті наведено основні типи БпЛА, які були застосовані азербайджанськими військами в ході війни, а також розкрито їхні тактико-технічні характеристики. Наведено основні завдання армійської авіації щодо розвідки та постачання інформації в інтересах наземної компоненти та порівняно їх з можливостями БпЛА щодо виконання аналогічних завдань. З’ясовано, що завданнями, які можуть виконувати БпЛА є: ведення повітряної оптико-електронної розвідки; визначення координат, розмірів та інших характеристик об’єктів ураження (цілей) та коригування вогню артилерійських підрозділів; розвідка шляхів висування підрозділів та їх супроводження в ході висування; радіоелектронна боротьба; ретрансляція зв’язку в системах бойового управління; нанесення ураження військовим об'єктам тощо.
27
Berezhnyi, Andrii, Ihor Kryzhanivskyi, and Oleg Barabash. "METHOD OF AUTOMATED PLANNING OF THE UNMANNED AIRCRAFT ROUTE TAKING INTO ACCOUNT IDENTIFICATION OF STATIONARY OBJECTS." Telecommunication and information technologies, no. 4 (2019): 90–98. http://dx.doi.org/10.31673/2412-4338.2019.049098.
Full text
28
Шалигін, А. А., В. О. Нерубацький, and С. І. Смик. "Методичний підхід до оцінки бойових потенціалів безпілотних авіаційних комплексів, їх підрозділів і угруповань." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 2(43), (May 11, 2021): 73–79. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.10.
Full textAbstract:
В статті запропонований методичний підхід до оцінки бойових потенціалів без пілотних авіаційних комплексів, їх підрозділів і угруповань, який на відміну від існуючих методик оцінки ефективності пілотованої авіації, враховує специфічні особливості сучасних БпАК, а саме: наявність у складі БпАК станції наземного керуваннях, що може бути уражена противником; наявність у складі комплексу декількох літальних апаратів, що можуть застосовуватись послідовно або одночасно; суттєву залежність ефективності бойового застосування від погодних умов. Запропонований підхід більш детальне враховує умови бойового застосування, а саме: наявність хибних об’єктів противника і їх маскування; наявність в складі угруповання БпАК різного призначення і особливості їх спільного застосування. Методичний підхід буде корисним при оцінюванні співвідношення сил сторін, та дозволяє визначати чутливість бойових потенціалів підрозділів та угруповань, озброєних безпілотними літальними апаратами, до зміни умов бойових дій та характеристик БпАК, які входять до їх системи озброєння, що підтверджується наведеними результатами розрахунків.
29
Сущенко, О., Ю. Безкоровайний, Н. Новицька, and В. Голіцин. "СИНТЕЗ РОБАСТНОГО РЕГУЛЯТОРА БПЛА ДЛЯ ВИПАДКУ НЕОРТОГОНАЛЬНОЇ КОНФІГУРАЦІЇ ІНЕРЦІАЛЬНИХ ДАТЧИКІВ." Vodnij transport, no. 1(29) (February 27, 2020): 109–15. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.12.
Full textAbstract:
Статтю зосереджено на проблемах синтезу робастних систем управління, призначених для експлуатації на безпілотних літальних апаратах. Головною метою дослідження є розробка алгоритму синтезу робастного закону управління рухом безпілотного літального апарата за умови використання неортогонального вимірювача, що являє собою надмірну конфігурацію гіроскопічних датчиків, побудованих на технологіях мікроелектромеханічних систем. Розробку регулятора було виконано на основі робастного структурного синтезу. Для досягнення поставленої мети було розроблено модель поздовжнього руху безпілотного літального апарата. Матриці стану, управління та спостереження цієї моделі було визначено за допомогою технології Aerosim засобами системи MatLab. Для розв’язання поставленої проблеми було використано методи теорії управління польотом у частині створення моделі поздовжнього руху безпілотного літального апарата; методи побудування надмірних неортогональних конфігурацій інерцальних датчиків рухомих об’єктів; методи сучасної теорії управління у частині створення алгоритмів робастного структурного синтезу та методи математичного моделювання. У статті представлено результати моделювання синтезованої системи у вигляді перехідних процесів для вхідних ступінчатих та імпульсних впливів. Наведені графічні залежності демонструють високу якість процесів управління в умовах дії збурюючи впливів. Отримані результати можуть бути корисними для рухомих об’єктів широкого класу, на яких використовуються надмірні вимірювальні системи, але найбільш доцільно їх використання в проблематиці управління безпілотними літальними апаратами. Ключові слова: система управління, неортогональний прилад, інерціальний датчик, надмірність, робастний регулятор
30
Сущенко, О., Ю. Безкоровайний, Н. Новицька, and В. Голіцин. "СИНТЕЗ РОБАСТНОГО РЕГУЛЯТОРА БПЛА ДЛЯ ВИПАДКУ НЕОРТОГОНАЛЬНОЇ КОНФІГУРАЦІЇ ІНЕРЦІАЛЬНИХ ДАТЧИКІВ." Vodnij transport, no. 1(29) (February 27, 2020): 109–15. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.12.
Full textAbstract:
Статтю зосереджено на проблемах синтезу робастних систем управління, призначених для експлуатації на безпілотних літальних апаратах. Головною метою дослідження є розробка алгоритму синтезу робастного закону управління рухом безпілотного літального апарата за умови використання неортогонального вимірювача, що являє собою надмірну конфігурацію гіроскопічних датчиків, побудованих на технологіях мікроелектромеханічних систем. Розробку регулятора було виконано на основі робастного структурного синтезу. Для досягнення поставленої мети було розроблено модель поздовжнього руху безпілотного літального апарата. Матриці стану, управління та спостереження цієї моделі було визначено за допомогою технології Aerosim засобами системи MatLab. Для розв’язання поставленої проблеми було використано методи теорії управління польотом у частині створення моделі поздовжнього руху безпілотного літального апарата; методи побудування надмірних неортогональних конфігурацій інерцальних датчиків рухомих об’єктів; методи сучасної теорії управління у частині створення алгоритмів робастного структурного синтезу та методи математичного моделювання. У статті представлено результати моделювання синтезованої системи у вигляді перехідних процесів для вхідних ступінчатих та імпульсних впливів. Наведені графічні залежності демонструють високу якість процесів управління в умовах дії збурюючи впливів. Отримані результати можуть бути корисними для рухомих об’єктів широкого класу, на яких використовуються надмірні вимірювальні системи, але найбільш доцільно їх використання в проблематиці управління безпілотними літальними апаратами. Ключові слова: система управління, неортогональний прилад, інерціальний датчик, надмірність, робастний регулятор
31
Zatserkovnyi, Vitalii, Pavlo Savkov, Igor Pampukha, and Iryna Syniavska. "ОЦІНКА ПЕРЕВАГ МЕРЕЖЕЦЕНТРИЗМУ ТА МЕРЕЖЕЦЕНТРИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ РОЗБУДОВИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(21) (2020): 163–84. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-163-184.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Зважаючи на зміни характеру ведення сучасних війн і шляхи досягнення ін-формаційної переваги над супротивником, дослідження мережецентричних технологій є надзвичайно актуальним. Підвищення маневреності підрозділів, їхньої здатності до виконання бойових завдань на підставі безперервного інформаційного супроводження дає можливість отримати значну перевагу над противником, попереджувати, запобігати та знешкоджувати реальні та потенційні загрози національній безпеці. Постановка проблеми. Сучасний рівень автоматизації, інформатизації та системи управління Збройних сил України за сукупністю значень характеристик своїх основних складових частин не відповідає сучасним вимогам Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розглянуто проблематику зовнішніх інформаційних впливів та інформаційних аспектів забезпечення національної безпеки держави, концептуальні проблеми війни й миру та проблему мережецентричних війн. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Основною проблемою застосування принципів мереже-центризму під час організації сучасного бою є недостатньо ефективні та неадаптовані до сучасних вимог інформаційні системи. Постановка завдання. Першочерговим завданням є формування ефективної інформаційної системи на основі мережецентричних технологій, що дозволить скоротити час на прийняття рішення та прогнозувати можливі варіанти розвитку ситуацій та запобігати можливим наслідкам. Виклад основного матеріалу. Завдяки прогресу у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) з’явились нові зразки високоточної зброї, сучасні засоби розвідки, автоматичні і автоматизовані системи управління (АСУ) військами та зброєю. Комп'ютерні технології дали можливість керувати зброєю на відстані в кілька тисяч кілометрів, формувати високоточні точкові удари, корегувати дії військових підрозділів, здійснювати дії військових формувань відразу в декількох напрямках з метою знищення об’єктів супротивника або захоплення його території, досягати результату за короткий проміжок часу тощо. Необхідність максимального використання можливостей всіх наявних засобів розвідки і бойових платформ спричинила перехід від платформоцентричної моделі управління військами і зброєю, де основний акцент робився на кількість озброєння та військової техніки, до мережецентричної. Висновки відповідно до статті. Визначена роль мережецентричних війн та їхній вплив на розвиток збройних сил передових в економічному сенсі країн. Застосування мережецентричних підходів спричинило появу чималих нових нетрадиційних форм і способів збройної боротьби, таких як «спеціальна операція», «тривимірна повітряно-наземна форма удару по супротивнику», «далекій вогневий бій» тощо, під час яких кораблі і підводні човни, літаки, космічні апарати, безпілотні літальні апарати (БПЛА), танки, польові радіостанції і портативні комп’ютери тощо спільно використовували інформацію за допомогою єдиних інтерфейсів, стандартів і протоколів. Визначені складові високої ефективності мережецентричних війн.
32
Kryachok, Serhiy. "СУЧАСНИЙ СТАН ГЕОДЕЗИЧНОГО МОНІТОРИНГУ АЕРОДРОМНИХ ПОКРИТТІВ В УКРАЇНІ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 305–14. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-305-314.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. В Україні нині діє Державна цільова програма розвитку аеропортів. Програмою передбачено стабільний розвиток авіаційної галузі в Україні, модернізацію та реконструкцію навних і будівництво нових аеродромів та аеродромних об’єктів, зокрема поверхонь, призначених для посадки, зльоту, руху, стоянки повітряних суден, руху наземного транспорту на території аеродрому, ґрунтових елементів аеродрому. Постановка проблеми. Нині значно розширився авіаційний парк в Україні та за її межами. З’явились тяжкі та надтяжкі повітряні судна. Збільшення ваги повітряних суден веде до підвищення навантаження на аеродромні покриття. Це, у свою чергу, призводить до більш швидкого зношення аеродромних покриттів та появи дефектів, які загрожують безпеці польотів, зміні профілю покриття. Тому проводиться постійний моніторинг за станом аеродромних покриттів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, які присвячені моніторингові аеродромних покриттів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Аналіз засобів та методів геодезичного моніторингу аеродромних покриттів дозволяє зробити висновок, що геодезичний моніторинг спрямований лише на визначення профілю покриттів. Дефекти аеродромних покриттів не є предметом геодезичного моніторингу. Мета статті. Головною метою цієї статті є виконати огляд конструкцій аеродромних покриттів та їхніх дефектів. Виклад основного матеріалу. Наведено класифікації аеродромних покриттів та виконано огляд конструкцій жорстких, асфальтобетонних, полегшених, спрощених покриттів та ґрунтової частини льотного поля. Наведено особливості дефектів аеродромних покриттів і основні причини їх виникнення. Дефекти згруповані в окрему таблицю та виконано їх візуалізацію. Висновки відповідно до статті. У результаті аналізу засобів та методів геодезичного моніторингу стану аеродромних покриттів встановлено, що основним видом такого моніторингу є визначення лише нерівностей поверхні покриттів. Для виявлення більш широкого спектра дефектів аеродромних покриттів необхідне залучення безпілотних літальних апаратів, лазерного сканування та розробка новітніх засобів та методів моніторингу аеродромних покриттів.