Academic literature on the topic 'Безпека інтернету речей'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Безпека інтернету речей.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Безпека інтернету речей"
1
Kuznetsov, D. І., and L. S. Riabchyna. "Internet of things systems information security." Jornal of Kryvyi Rih National University, no. 49 (2019): 80–84. http://dx.doi.org/10.31721/2306-5451-2019-1-49-80-84.
Full text
2
Olexander, Belej, and Lohutova Tamara. "SECURITY OF DATA TRANSFER TO THE INTERNET OF THINGS." Cybersecurity: Education, Science, Technique 2, no. 6 (2019): 6–18. http://dx.doi.org/10.28925/2663-4023.2019.6.618.
Full text
3
Polska, O. V., R. K. Kudermetov, and N. V. Shcherbak. "МОДЕЛЬ ІЄРАРХІЇ КРИТЕРІЇВ ЯКОСТІ ВЕБСЕРВІСІВ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, no. 2 (March 12, 2021): 43–51. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-06.
Full textAbstract:
Технології інтернет-сервісів пропонують передові рішення для створення розподілених бізнес-процесів та додатків. У наш час кількість інтернет- сервісів продовжує постійно зростати. Перед споживачами інтернет- сервісів постає проблема вибору із сервісів з однаковою або подібною функціональністю саме того сервісу, який їм найбільше підходить за набором критеріїв, наприклад, вартість, час відгуку, пропускна здатність, безпека, надійність. Такі критерії якості вебсервісів називають нефункціональними характеристиками сервісів або якістю сервісу (Quality of Service, QoS). Залежно від домену та категорій користувачів, а також контексту використання сервісу вебсервіс може мати багато специфічних властивостей та характеристик якості. Є багато стандартів та специфікацій якості вебсервісів. Незважаючи на це, дослідники, розробники та замовники часто по-різному розуміють якість вебсервісів. Вони можуть зменшити або розширити перелік і навіть значення характеристик якості вебсервісів. Метою цієї роботи є розроблення моделі критеріїв якості вебсервісів, яка могла б ураховувати різні аспекти впливу на якість вебсервісів. У цій роботі розглянуто специфікації та стандарти таких організацій, як OASIS, ISO/IEC та OMG. Здійснено пошук інформації у наукометричних базах даних, таких як Scopus та Web of Science. Із розглянутих стандартів та відповідних наукових робіт обрано характеристики якості та критерії для розроблення ієрархічних моделей якості. На основі стандарту метамоделі QoS від Object Management Group запропоновано модель для синтезу колекцій характеристик вебсервісу QoS. У результаті дослідження розроблено модель, засновану на аналізі наявних стандартів, наукових досліджень та оглядів, присвячених вивченню та класифікації характеристик якості та атрибутів якості вебсервісів. Ця модель може бути корисною для вибору вебсервісу з метою безпосереднього застосування, побудови композитних вебсервісів та хмарних сервісів, створення систем на основі сервіс-орієнтованої архітектури та інтернету речей.
4
Golubnychy, D., O. Kolomiytsev, V. Tretyak, Ya Kliuchka, and A. Rybalchenko. "АРХІТЕКТУРА СИСТЕМИ ОБМІНУ МЕДИЧНИМИ ДАНИМИ ПАЦІЄНТІВ З ЛІКАРЯМИ НА ОСНОВІ IOTA." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 67 (April 1, 2022): 57–61. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.057.
Full textAbstract:
Обмін медичною інформацією дозволяє здійснювати електронне переміщення медичних даних між різними інформаційними системами охорони здоров’я. На відміну від традиційних паперових документів, електронні дозволяють постачальникам медичних послуг отримувати доступ до важливої медичної інформації та обмінюватися нею. Проте, існуючі системи охорони здоров’я для обміну медичними даними громадянин, зіткнулися з низкою проблем, зокрема: конфіденційність, безпека та відсутність контролю з боку пацієнтів. Враховуючи все вищесказане, запропоновано використовувати технологію розподіленого реєстру, оскільки вона може кардинально змінити спосіб зберігання медичної інформації, забезпечуючи безпечні способи обміну даними. У статті розглядається технологія розподіленого реєстру для Інтернету речей (Internet Of Things, IoT), яка називається IOTA. Блок- чейн вже використовується в багатьох системах охорони здоров’я, оскільки він вирішує серйозні проблеми охорони здоров’я, що пов’язані з конфіденційністю та безпекою. Однак, залишаються питання, що пов’язані з масштабованістю та продуктивністю блокчейну. IOTA вирішує ці проблеми, оскільки використовує структуру даних DAG (directed acyclic graph), яка дозволяє додавати транзакції паралельно. Це скорочує час, що потрібний на підтвердження транзакцій, а кількість одночасно оброблюваних транзакцій може бути необмеженою. Протокол Masked Authenticated Messaging (MAM) дозволяє безпечно передавати зашифровані потоки даних як транзакції. Тому, система, що пропонується, використовує IOTA для безпечного обміну медичними даними. Процес створення та надсилання медичних даних в IOTA проілюстровано на конкретному прикладі. Розглянуто застосування протоколу МАМ на прикладі передачі медичних даних пацієнта лікарю.
5
Самойленко, М. "Проблеми безпеки у практиці реалізації технології інтернет речей." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 41 (December 27, 2020): 198–204. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-41-31.
Full textAbstract:
Розкрито проблеми безпеки у практиці реалізації технології Інтернету речей. Здійснено аналіз проблем Інтернету речей, головною з яких обрано проблему забезпечення інформаційної безпеки. Зазначається, що численні програми Інтернету речей можна об'єднати в три групи – індустріальну або промислову, навколишнього середовища, громадську. Описано всі технології, що входять до безперервних обчислювальних процесів Інтернету речей, такі як: радіочастотна ідентифікація; обробка великих масивів інформації, Big Data; між машинна взаємодія (Machineto Machine, М2М); кібер-фізичні системи (біологічних, фізичних і ін., операції яких інтегруються, контролюються і управляються комп'ютерним ядром); визначення місця розташування за допомогою ГЛОНАСС і GPS; надання широкосмугового зв'язку, в тому числі глобального стандарту цифрового мобільного стільникового зв'язку з розділенням каналів за часом (TDMA) і частотою (FDMA); бездротових сенсорних мереж та інших сучасних технологій. Підкреслено, що враховуючи всі характеристики Інтернету речей, він має три рівні: рівень сприйнятті, мережевий рівень і прикладний рівень, кожен з яких здійснює завдання та виконує покладені на нього функції. Запропоновано окремо до кожного зазначеного рівня низку проблем інформаційної безпеки. Описано причини програмної вразливості Інтернету речей та визначено складність програмного забезпечення в Інтернеті речей із зазначенням заходів здатних знизити рівень вразливості. Наголошено, що для проектування програмного забезпечення необхідно емулювати поведінку приладів Інтернету речей, тобто створити імітатор зовнішнього середовища для серверів. Унаслідок обмежень в приладах (енергозабезпечення, продуктивність процесора, пам'ять) в Інтернеті речей стоїть складне завдання уникнути сильної розбіжності між емулятором і приладом. Наведено поняття бекдор та описано принципи застосування бекдору
6
Роганов, М. Л., and М. М. Роганов. "РОЗРОБКА МОДЕЛІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО БЕЗПЕЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАСОБАМИ ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ (INTERNET OF THINGS)." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, no. 1 (April 28, 2021): 166–74. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-166-174.
Full textAbstract:
В статті розглядаються питання впровадження сучасної концепції Інтернет речей (Іnternet of things) на базі IoT-платформи для створення безпечного середовища, яке забезпечує безпеку, комфорт і ресурсозбереження для всіх користувачів. Безпека людей – це важливий фактор, до якого не можна підходити «формально». Він повинен визначати, як система реагує на присутність певних вразливих категорій людей: немовлят, дітей дошкільного віку, вагітних жінок, людей з обмеженими можливостями тощо. Для них існують специфічні обмеження, незалежно від приміщення і тих людей, що там знаходяться. Визначено, що недоліком технології управління «SMART будинком» за профілями є можливість ненавмисного нанесення шкоди певним категоріям людей. На прикладі «SMART будинку» показано, як за допомогою розробленої моделі інтелектуального динамічного синтезу профілів користувачів можна забезпечити компроміс між комфортом і безпекою. Сучасна система безпечного середовища повинна вміти приймати рішення в кожній конкретній ситуації і підлаштовуватися під певні категорії, знаходячи компроміс (з огляду на пріоритети профілів і обмеження).
Запропонована модель гнучкого управління параметрами устаткування в системі «SMART будинок» з підвищеним ступенем комфорту і безпеки за рахунок динамічного синтезу компромісного профілю користувача є варіативною і може бути впроваджена в будь якому приміщені, наприклад у дитячих садках, закладах освіти тощо.
Ця модель є відкритою системою і може корегуватися і вдосконалюватися відповідно до конкретних умов.
7
Timenko, A. V., V. V. Shkarupylo, and V. V. Smolii. "НЕЙРОМЕРЕЖЕВА МОДЕЛЬ КОНТРОЛЮ АПАРАТНОЇ СУМІСНОСТІ КОМПОНЕНТІВ IOT-СИСТЕМИ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, no. 2 (March 12, 2021): 52–59. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-07.
Full textAbstract:
У наш час парадигма інтернету речей здобуває більш широке роз- повсюдження. Прикладна її реалізація в глобальному масштабі потребує залучення спеціалізованих технологій та засобів. Один із напрямів, що потребує опрацювання, є забезпечення сумісності компонентів відповідних систем. Цю роботу присвячено розвитку вказаного напряму. Для цього у роботі розв’язується завдання розроблення моделі контролю сумісності компонентів системи інтернету речей на рівні апаратного забезпечення, що дозволятиме своєчасно попереджувати відмови та/або виходи зі строю компонентів системи. У межах роботи розкривається складник представленого комплексного підходу до контролю сумісності компонентів системи інтернету речей на рівнях як програмного, так і апаратного забезпечень. При цьому акцент робиться саме на апаратній сумісності компонентів системи. Запропоновано модель контролю апаратної сумісності компонентів системи інтернету речей, що будується на основі математичного апарату нейронних мереж. Апаратна сумісність компонентів системи розглядається з позиції функціональної безпеки останньої. Компонентами розглянуто пристрої на базі мікроконтролерів ESP 8266 і ESP 8285, що набули значного поширення, зокрема, завдяки низькій вартості їх придбання. Практична значущість отриманих у роботі результатів полягає у такому: запропоновано засіб оцінювання актуального стану компонентів системи інтернету речей, що дозволяє своєчасно виявити й усунути загрозу функціональній безпеці системи в цілому на рівні окремого компонента системи; запропоновано засіб прогнозування кількості таких компонентів упродовж заданого інтервалу часу. Перевірку розробленої моделі побудовано на розв’язанні завдань апроксимації й екстраполяції. Показано, що прикладне використання запропонованої моделі дозволяє виявляти компоненти системи, що потребують налаштування або заміни, тобто порушують функціональну безпеку системи в цілому. Розв’язання задачі екстраполяції дозволяє прогнозувати кількість таких компонентів через заданий час.
8
Клюєв, С. О. "Забезпечення безпеки залізничного транспорту в умовах цифровізації." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 5(261) (October 26, 2020): 14–18. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-261-5-14-18.
Full textAbstract:
У статті розглянуто стан та перспективи безпеки залізничного транспорту в умовах цифровізації. Визначено, що функціонування програми з безпеки залізничного транспорту в умовах цифровізації базується на наступних технологіях та стандартах: ERTMS, ETCS, GSM-R, GoA, ATO, ATP, ATC, ВІМ Rail, CBTC, TMS. Аналіз стану та перспективи безпеки залізничного транспорту в умовах цифровізації встановив необхідність застосування штучного інтелекту. Зазначено, що безпека залізничного транспорту зумовлена спільною взаємодією багатьох технологій, які привели до створення концепцій «Індустрія 4.0» і «Індустріальний Інтернет речей (IIoT)».
9
Tkachuk, А., К. Svirzhevsky, О. Grisyuk, І. Trokhimchuk, and V. Tkachuk. "Аналіз інтерфейсів мереж та систем промислового Інтернету речей." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 46 (April 1, 2022): 43–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-07.
Full textAbstract:
Концепція Інтернету речей (IoT), передбачає активне впровадження вбудованих технологій в сучасні інфокомунікаційні мережі зв'язку. Дана концепція охоплює все більше число областей людської життєдіяльності. В рамках концепції IoT розвивається напрямок - промисловий Інтернет речей (Industrial Internet of Things – IIoT), який охоплює питання створення гетерогенної інтелектуальної системи автоматизації роботи промислових об’єктів та підприємств. Системи IIoT використовуються в різних областях виробництва, таких як інтелектуальне виробництво, сільське господарство, виробництво електронних пристроїв, машинобудування, виробництво верстатів, автоматизація збору та обліку даних тощо. Відповідно до ITU-T Y.4003 «Overview of smart manufacturing in the context of the industrial Internet of things», IIoT – це концепція перетворення промисловості, яка використовує для цього існуючі і нові інформаційні та телекомунікаційні технології і заснована на концепції Інтернету речей. В рамках концепції IIoT проводиться автоматизація роботи промислового обладнання, розрахунки економічних показників, забезпечення безпеки працівників. Основною відмінністю систем цього типу є їх тісний контакт з хмарними технологіями і використання систем здатних самостійно навчатися та створювати нейронні зв’язки для поточної оцінки роботи підприємства та планування його розвитку.
10
Дудикевич, В. Б., Г. В. Микитин, and М. О. Галунець. "Системна модель інформаційної безпеки “розумного міста”." Системи обробки інформації, no. 2(161), (June 15, 2020): 93–98. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.11.
Full textAbstract:
У контексті розгортання Концепції 4.0 в Україні запропоновано системну модель інформаційної безпеки “розумного міста” на рівні: його сегментів; складових – “розумних об’єктів” та багаторівневих кіберфізичних систем (КФС) “фізичний простір (ФП) – комунікаційне середовище (КС) – кібернетичний простір (КП)”; загроз рівням КФС, компонентам рівня та процесам, що відповідають рівню: відбиранню інформації, передаванню/прийманню, обробленню, управлінню; технологій забезпечення безпеки структури та функціоналу сегменту “розумного міста” за профілями – конфіденційність, цілісність, доступність. Модель розгорнута для сегментів: “розумна енергетика”, “розумне довкілля”, “розумна медицина”, “розумна інфраструктура” і побудована за принципами системного аналізу – цілісності, ієрархічності, багатоаспектності. Системна модель на основі КФС дозволяє створювати комплексні системи безпеки (КСБ) “розумних об’єктів” відповідно до: концепції “об’єкт – загроза – захист”, універсальної платформи “загрози – профілі безпеки – інструментарій”, методологічних підходів до багаторівневого захисту інформації, функціональних процесів захищеного обміну. Така системна структура може бути використана також для забезпечення гарантоздатності системи “розумний об’єкт – кіберфізична технологія” у просторі функціональної та інформаційної безпеки. Проаналізовано безпеку МЕМS-давачів як компоненти інтернету речей у ФП кіберфізичних систем: загрози – лінійні навантаження, власні шуми елементів схеми, температурні залежності, зношуваність; технології захисту – лінійні стабілізатори, термотривкі елементи, охолодження, покращання технології виготовлення, методи отримання нових матеріалів та покращання властивостей. На протидію перехопленню інформації в безпровідних каналах зв’язку, характерної розумним об’єктам, розглянуто алгоритм блокового шифрування даних AES в сенсорних мережах з програмною реалізацією мовою програмування C#. Проаналізовано безпеку хмарних технологій як компоненти КС кіберфізичних систем на апаратно-програмному рівні та наведено особливості криптографічних систем шифрування даних в хмарних технологіях відповідно до нормативного забезпечення.
Dissertations / Theses on the topic "Безпека інтернету речей"
1
Токмань, С. В. "Інформаційна технологія підвищення рівня безпеки приладів інтернету речей." Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/79568.
Full textAbstract:
Розроблено мобільний кросплатформний додаток, графічний інтерфейс якого дозволяє отримати доступ до налаштувань роутера за біометричними даними, автоматично змінити паролі авторизації до панелі адміністратора роутера, та проводити авторотацію замінених даних. Додаток створено з використанням мови програмування С# та багатоплатформового інструменту для розробки дво- та тривимірних додатків Unity
2
Гіззатуллін, Данило Денисович. "Метод виявлення вторгнень в мережу Інтернету речей за допомогою нейромережі." Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/42148.
Full textAbstract:
Робота містить 63 сторінки, 14 рисунків, 4 таблиці. Було використано 40 джерел.
Актуальність: актуальність дослідження полягає в тому, що кількість пристроїв в мережі ІоТ постійно збільшується. Разом з цим збільшується кількість рішень на ринку ІоТ технологій, що в купі призводить до росту потенційних вразливостей цих мереж. Тим самим збільшується кількість ресурсів, що витрачається на забезпечення безпеки.
Чим більше інтернет речей впроваджується в обіг у різних галузях людського життя, тим більш привабливою для зловмисників стає ідея атак цих мереж, що призводить до збільшення і ускладнення атак. Такий стан речей призводить до ускладнення засобів забезпечення безпеки, що в свою чергу призводить до збільшеня витратів ресурсів на забезпечення безпеки ІоТ систем.
Мета роботи: зменшити кількість ресурсів, що витрачаються на забезпечення захисту інформації в мережі інтернету речей за рахунок удосконалення нейромережевого імунного методу виявлення вторгнень за допомогою введення процесу донавчання.
Запропонований метод дозволить зменшити кількість обчислень, потрібних для забезпечення задовільного рівня безпеки.The work contains 63 pages, 14 figures, and 4 tables. 40 sources were used. Topicality: The relevance of the research is in the fact that the number of devices in the Internet network is constantly increasing. At the same time, the number of solutions in the market of IT technologies is increasing, which in turn leads to an increase in the potential variability of these networks. This increases the amount of resources spent on security. The more Internet solutions are introduced into circulation in different areas of human life, the more attractive the idea of attacking these networks becomes for the perpetrators, leading to an increase and complication of attacks. This state of affairs leads to the deterioration of security equipment, which in turn leads to increased costs of resources for security of IT systems. The goal of the work: to reduce the amount of resources spent on information security in the Internet of Things through the improvement of the neuromereger immune method of intrusion detection through the introduction of a donation process. The proposed method will reduce the number of calculations required to ensure the required safety level.
3
Токмань, І. О. "Інформаційна інтелектуальна технологія детектування шкідливого трафіку в мережах інтернету речей." Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72290.
Full textAbstract:
У роботі розглянуто ефективність застосування ряду методів та підходів машинного навчання, визначено закономірності та доцільність реалізацій. Розроблено інформаційну систему класифікації мережевого трафіку з урахування наявних проблем та на основі вивчення типових сценаріїв атак за участю IoT-ботнетів. Побудована інтелектуальна модель реалізовано у формі програмного забезпечення, створеного за допомогою інтерактивної оболонки Jupyter Notebook.
4
Журіло, О., К. А. Комарець, and О. С. Ляшенко. "Аналіз криптографічних примітивів в мережах IoT." Thesis, НТУ «ХПІ», 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/14297.
Full textAbstract:
Метою доповіді є аналіз криптографічних примітивів та протоколів, які використовуються в мережах ІоТ. В доповіді розглядається різні підходи до захисту інформації в ІоТ, це шифрування на основі атрибутів (ШОА) та «легкі» криптографічні алгоритми. В рамках ШОА можна виділити два підходи до реалізації: шифрування на основі закритого ключа та шифрування на основі шифротексту
5
Коротка, Г. М. "Система захисту розумного будинку на основі блокчейн технологій." Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/24852.
Full textAbstract:
Коротка, Г. М. Система захисту розумного будинку на основі блокчейн технологій : випускна кваліфікаційна робота : 125 "Кібербезпека" / Г. М. Коротка ; керівник роботи М. Є. Шелест ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра кібербезпеки та математичного моделювання . – Чернігів, 2021. – 50 с.Мета роботи: розробка системи захисту розумного будинку на основі блокчейн технологій. Об’єкт дослідження: процес забезпечення інформаційної безпеки в роботі розумних пристроїв. Предмет дослідження: система захисту розумного будинку на основі блокчейн технології. Методи дослідження: для вирішення поставлених індивідуальних завдань у роботі використовуються наступні методи дослідження: вивчення теоретичної науково-практичної літератури про IoT-пристроїв та блокчейн, метод аналізу та синтезу. Використання даних методів дозволило дослідити безпеку роботи розумного будинку та основні загрози мережі IoT, визначити переваги інтеграції блокчейн та IoT та розробити систему захисту розумного будинку на основі блокчейн технологій. Результати та новизна: результатом виконаної роботи є розроблена система захисту розумного будинку на основі блокчейн технологій, що може бути застосована при проектуванні мережі Інтернету речей і здатна забезпечити безперебійну та безпечну роботу практично всіх сфер життєдіяльності людини, в яких активно використовуються прилади Інтернету речей. Галузь застосування: реалізація системи захисту розумного будинку.
Purpose: development security system of a smart home based on blockchain technologies. Object of research: the process of providing information security of smart devices. Subject of research: security system of smart home based on blockchain technology. Research methods: The following research methods are used to solve the set individual tasks: study of theoretical scientific and practical literature on IoT-devices and blockchain, method of analysis and synthesis. The use of these methods allowed to study the security of a smart home and the main threats of the IoT network, to determine the benefits of blockchain and IoT integration and to develop a smart home security system based on blockchain technologies. Results and novelty: the result of the work is security system of a smart home based on blockchain technologies that can be used in the design of the Internet of Things and is able to ensure uninterrupted and safe operation of almost all spheres of human life in which the Internet of Things is actively used. Field of the application: implementation of smart home protection system.
6
Мушинський, А. О., and Назарій Євгенович Бурак. "Інформаційна безпека пристроїв ІоТ." Thesis, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2020. http://hdl.handle.net/123456789/6995.
Full text
7
Кривак, Денис Михайлович. "Система профілювання вразливостей при керуванні розумним будинком." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2022. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11915.
Full textAbstract:
Запропоновано систему профілювання вразливостей при керуванні розумним будинком, яка на відмінну від відомих залучає враховує особливості архітектури розумного будинку та залучає методологію оцінки ризиків OCTAVE, із обрахунком відносної оцінки ризику, що дозволило розробити профілі загроз та вразливостей для підвищення стійкості проектованих систем розумних будинків.
8
Савчук, Олексій Олегович. "Система профілювання вразливостей при керуванні розумним будинком." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2022. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11975.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження є структурний синтез підсистем первинних перетворювачів. Предметом дослідження є методи структурного синтезу підсистем первинних перетворювачів. Метою даної роботи є удосконалення методу функціонування системи структурного синтезу підсистем первинних перетворювачів.
9
Сотник, Ірина Миколаївна, Ирина Николаевна Сотник, Iryna Mykolaivna Sotnyk, Костянтин Юрійович Завражний, Константин Юрьевич Завражный, and Kostiantyn Yuriiovych Zavrazhnyi. "Економічне обгрунтування управління інформаційною безпекою підприємства." Thesis, Університет імені Альфреда Нобеля, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/54491.
Full textAbstract:
Обгрунтовано актуальність забезпечення інформаційної безпеки компаній в умовах сучасного вдосконалення технологій та інструментів захисту даних. Визначено критерії оцінки ефективності інвестування в інформаційну безпеку підприємства та цілі процесів управління нею.Обоснована актуальность обеспечения информационной безопасности компаний в условиях современного совершенствования технологий и инструментов защиты данных. Определены критерии оценки эффективности инвестирования в информационную безопасность предприятия и цели процессов ее управления.
There is substantiated the relevance of companies’ information security provision in conditions of the modern technologies and data protection tools improving. The criteria for evaluating the effectiveness of investment in enterprise information security and goals of its management process are determined.
Публікація підготовлена в рамках НДР «Розроблення фундаментальних основ відтворю-вального механізму «зеленої» економіки в умовах інформаційного суспільства» (№ д/р 0115U000684), яка фінансується за рахунок державного бюджету України.
10
Радчук, Дмитрій Антонович, and Dmytrii Antonovych Radchuk. "Оцінка ризиків для ІоТ: системна оцінка розумних будинків." Master's thesis, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36858.
Full textAbstract:
Застосування технології IoT у розумних будинках відкриває як можливості, так і ризики для безпеки. Розумні будинки на основі IoT дуже вразливі до різних загроз безпеці як всередині, так і поза домом. Якщо безпека розумного будинку або розумного пристрою буде порушена, конфіденційність, особиста інформація та навіть безпека користувача будуть під загрозою. Тому необхідно вжити відповідних заходів, щоб зробити розумні будинки більш безпечними та придатними для проживання.
Ретельна оцінка ризиків безпеки повинна передувати будь-якому впровадженню безпеки, щоб гарантувати, що всі відповідні основні проблеми спочатку будуть виявлені.
The use of IoT technology in smart homes opens up both opportunities and security risks. IoT-based smart homes are very vulnerable to various security threats both inside and outside the home. If the security of a smart home or smart device is compromised, privacy, personal information and even the security of the user will be compromised. Therefore, it is necessary to take appropriate measures to make smart homes safer and habitable.
A thorough assessment of security risks should precede any security implementation to ensure that all relevant underlying issues are identified first.ВСТУП 7 1 АНАЛІЗ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ ПО ТЕМІ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ 9 1.1 Огляд наукових публікацій 9 1.2 Огляд стану сучасних досліджень 14 1.3 Висновок до першого розділу 18 2 ОЦІНКА РИЗИКІВ ДЛЯ ІоТ ТА СИСТЕМНА ОЦІНКА РОЗУМНИХ БУДИНКІВ 19 2.1 Підхід до оцінки ризиків 19 2.2 Отримані результати 22 2.3 Ризики та підходи до зменшення впливу 32 2.4 Висновки до другого розділу 37 3 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 38 3.1 Охорона праці 38 3.1.1 Причини електротравм та умови ураження людини електричним струмом 38 3.1.2 Засоби та заходи з безпечної експлуатації електроустановок 40 3.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях 42 3.2.1 Вплив факторів трудового середовища на здоров’я та працездатність розробника програм 42 3.2.2 Умови праці, що впливають на виникнення зорового дискомфорту користувача ЕОМ 44 3.3 Висновок до третього розділу 46 ВИСНОВКИ 48 ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ 49 ДОДАТКИ
Conference papers on the topic "Безпека інтернету речей"
1
Головач, Валентина. "Зростання Поширення Інтернету Речей та Проблеми Безпеки в Часи Кібератак." In Behind the Digital Curtain. Civil Society vs State Sponsored Cyber Attacks. Promote Ukraine, 2019. http://dx.doi.org/10.34054/bdc010.
Full text
2
Диха, Марія. "Інтернет речей: Проблеми безпеки та основні засади її забезпечення." In Behind the Digital Curtain. Civil Society vs State Sponsored Cyber Attacks. Promote Ukraine, 2019. http://dx.doi.org/10.34054/bdc006.
Full text