Journal articles on the topic 'Базова генерація'

Процеси, які мають довгострокові залежності, можуть породити набагато важчий хвіст у трафіковому процесі, ніж традиційний вхідний Пуассонівський процес. Мета статті – дослідження поведінки черг комп'ютерних мереж при використанні ієрархічної моделі на прикладі черги до сервера. Базова модель. Для дослідження поведінки одиничної черзі мультифрактального трафіку, згенерованого ієрархічною моделлю, розглянуто дворівневу ієрархічну модель, в якій процес відновлення проходить через періоди генерації трафіку і періоди, коли генерація трафіку відсутня. Кожен період генерації трафіку складається, в свою чергу, з кількох аналогічних періодів менших рівнів і періодів недоступності трафіку. Результати дослідження. Запропонована модель використана на вході черзі сервера для обчислення розподілу хвоста контентного процесу черзі, тобто промодельовані ON-OFF процеси генерації трафіка. За допомогою збудованої моделі проаналізований контентний процес при часі, який наближається до нескінченності. Його асимптотична поведінка моделюється на відліках, котрі отримані в контрольних точок відновлення. З використанням отриманих результатів доведено, що контент ний процес проявляє ступеневу залежність поведінки в часових контрольних точок відновлення. Виходячи з цього, за допомогою перетворення Лапласа отримані вирази для розрахунку розвитку у часі важкого хвоста трафікового процесу. Висновки. Розроблено підхід до визначення поведінки черг під час використання ієрархічної моделі. Напрям подальших досліджень – дослідити взаємодію процесів формування черг з важкими хвостами.

Стаття присвячена розгляду особливостей синтезу мовлення штучним інтелектом (ШІ) в аспекті лінгвальних відмінностей від природної генерації мовлення людиною. Вибір теми дослідження мотивовано розвитком комп’ютерних технологій і сучасної прикладної лінгвістики, які пов’язані з генерацією мовлення людини, а саме: обробці текстів природною мовою, ПМ (Natural Language Processing, NLP) і галузі робототехніки, яка є втіленим ШІ (embodied AI). Основна мета дослідження полягає у спробі встановлення формальних комунікативних відмінностей між генерацією машинного і природного мовлення на прикладі англомовного діалогу моделі людина-робот (Л-Р). Попри величезний теоретичний і практичний внесок лінгвістів і фахівців галузі комп’ютерних технологій щодо генерації машинної мови (Джозеф Вайценбаум, Роджер Шенк, Уїльям Аарон Вудс, Террі Виноград, Н. Хомський), багато аспектів залишаються не вирішеними. До них відносяться питання морфологічної омонімії (Morphological Disambiguation) англійської мови, обмеження граматики залежностей у розпізнаванні й синтезі складних синтаксичних структур (складносурядні та складнопідрядні речення), обмеження когнітивної системи сучасних роботів розпізнавати абстрактні поняття й категоризувати так звані «для цього випадку» (ad-hoc) поняття, що створює людина залежно від життєвої ситуації, розуміти метафоричні висловлювання як одне з найважливіших лінгвістичних явищ, що відображає наше мислення. У більш широкому сенсі головною проблемою залишається створення роботів, які здатні передбачувати соціальну поведінку людини, розуміти її фізичний та емоційний стан завдяки синхронній системі «людина-робот» (на противагу лише фізичній симуляції поведінки машинами). Наукова новизна статті полягає в з’ясуванні лінгво-гносеологічних відмінностей між природним і машинним мовленням. У результаті проведеної роботи конкретизовано поняття «штучний інтелект», розглянуто основні етапи синтезу машинного мовлення, відокремлені базові відмінності генерування штучного та природного англомовного діалогу.

Розглянуто комунікативні навички керівника освіти для по- будови діалогу та цілеспрямованого формування нової генерації сучасного керівника. З’ясовано, що професійна компетентність публічного керівника є спеціально підготовленим глибинним процесом обміну смислами, під час яко- го відбуваються якісні зміни в стосунках між учасниками в умовах демокра- тичного розвитку суспільства. Встановлено, що у цьому контексті необхідним стає цілеспрямоване формування комунікативних умінь в умовах проведення діалогу як в організації внутрішніх, так і зовнішніх зв’язків в умовах нової ге- нерації професіоналів, які мають адекватно реагувати на суспільні виклики, впроваджувати та продукувати ідеї в умовах використання налагодження вза- ємин із громадськістю, ефективно транслювати соціальні й культурні цінно- сті, мати уміння ведення переговорів та ділового спілкування, обміну базови- ми суспільними цінностями та комунікації з масовим адресатом. Досліджено, що важливою умовою ефективності роботи фахівця з пу- блічного управління є врахування гендерної складової під час розгляду кон- фліктів у середовищі організації, уникнення гендерних стереотипів та фор- мування гендерної чутливості своєї та колег. Таке врахування відповідатиме вагомому кроку у побудові європейського освітнього простору та зменшен- ню рівня конфліктності в колективі; зазначено шляхи впровадження освіт- ньої програми “Базові навички медіатора в закладі освіті та громаді”, яка успішно апробована з 2015 року. Обґрунтовано, що комунікативні навички керівника освіти для побудови діалогу набувають нового змісту медіації та діалогу, який надасть можливість сформувати технології комунікації та ово- лодіти навичками в галузях етичних вимог демократії, відкритості публічної сфери, свободи ЗМІ, забезпечення національних інтересів тощо.

У статті відображено сучасні погляди на процеси фіброгенезу у пацієнтів із жировою хворобою печінки. Показано, що стеатоз та стеатогепатит є основними тригерами процесу фіброгенезу. Описано сучасні механізми формування фіброзу печінки. Обговорюються питання оборотності фіброзу при хворобах печінки, зокрема при жировій хворобі печінки. Подані основні напрями антифібротичної терапії. Призначення есенційних фосфоліпідів у пацієнтів із стеатозом печінки та стеатогепатитом з явищами фіброзу є доцільним із позиції доказової медицини. До нової генерації гепатопротекторів належить препарат Енерлів®, до складу якого входять знежирені соєві фосфоліпіди з максимальним ступенем очищення, а концентрація фосфатидилхоліну становить у середньому 76 % — показник, недосяжний для більшості препаратів есенційних фосфоліпідів, наявних на вітчизняному фармацевтичному ринку. Дифузні хвороби печінки містять пов’язані з мембраною дефекти і можуть перебігати з розвитком фіброзу, тому призначення фосфоліпідів у складі препарату Енерлів® може розглядатися як базова терапія при жировій хворобі печінки.

Представлена процедура генерации модулей, отвечающих за базовые элементы, которые используются для описания расчетной области; применение данной процедуры для реализации модулей на примере обобщенной модели нелетучей нефти. Предложен новый подход к разбиению расчетной области месторождения, включающей в себя продуктивный пласт и наземное оборудование, для обеспечения более высокого уровня абстракции при декомпозиции пластовой системы. Формализована процедура генерации модулей, отвечающих за базовые элементы, которые используются для описания расчетной области; применение данной процедуры для реализации модулей на примере обобщенной модели нелетучей нефти. Для описания пласта, скважин и наземных объектов были предложены различные типы узлов и соединений. В зависимости от числа фаз разработаны соответствующие узлы. В работе предложена обобщенная модель нелетучей нефти с внесенными допущениями, позволяющими достоверно решить задачу гидродинамического моделирования месторождений. Представлен сетевой подход к разбиению области месторождения, математическое описание модулей. Такой метод представляет собой сетевой подход к созданию симулятора месторождений и обеспечивает более высокий уровень стандартизации, чем классический способ.

Мета. Метою статті є аналіз теоретико-методологічних й організаційно-економічних засад сучасного розвитку України, обтяжених військовими діями, та надання практичних рекомендацій щодо базових трендів секторального розвитку повоєнної національної економіки, з урахуванням фінансових, промислових та організаційних факторів. Результати. Стаття містить результати поглибленого аналізу передумов та чинників реноваційних трансформацій економіки України. Економетричними методами дослідження доведено, що для України в умовах повоєнного періоду найефективнішим способом розвитку зруйнованої економіки буде розвиток інноваційно-активних регіонів та галузей, які, у свою чергу, стануть драйверами розвитку пов’язаних територій і сфер діяльності, забезпечуючи при цьому синергетичний ефект. Доведено, що секторальний розвиток повинен проходити на принципах Індустрії 4.0, бюджетної децентралізації, ефективного енергоменеджменту та еко-інновацій. Компаративний аналіз подібності адміністративного устрою України та Польщі дозволив запропонувати власне бачення побудови національної системи бюджетно-податкового розподілу із впровадженням принципово нових інституцій та механізмів. На основі сучасних світових трендів щодо Green Deal, переходу до низьковуглецевої економіки та декарбонізації, а також з урахуванням фактичної інтеграції української та європейської енергосистем у лютому-березні поточного року, сформульовано напрями переформатування галузі в умовах реформи децентралізації. Визначено вплив державного регулювання на процес регіональної декарбонізації на основі авторського аналізу переваг і недоліків моделей декарбонізації, констатовано необхідність інтегрованого підходу та застосування гібридних моделей в умовах післявоєнного відновлення економіки. Продемонстровано прикладні моделі декарбонізації енерго-інтенсивних секторів, запропоновано для використання модель структури генерації та споживання на нижчих рівнях за класифікацією NUTS, що має подвійний фактор енергоефективності. З метою правового унормування нормативної бази та інституційного середовища, підвищення результативності проведення політики енергоефективності громад і забезпечення енергобезпеки держави, наведено низку пропозицій законодавчих ініціатив. Наукова новизна одержаних результатів полягає у дослідженні теоретико-методологічних засад повоєнної реноваційної трансформації економіки України на основі секторального розвитку інноваційно-активних регіонів і галузей, принципів Індустрії 4.0, модернізованої бюджетної децентралізації. Запропонована та математично формалізована концептуальна модель генерації – споживання електроенергії на місцевому рівні. Компаративний аналіз моделей декарбонізації, проведений у статті, дав можливість розробки гібридного інтегрованого підходу, що поєднує існуючі моделі та має національну орієнтацію з урахуванням форс-мажорних обставин відновлення економіки України, зруйнованої воєнними діями. Дуалістична природа децентралізації на місцевому рівні дозволила обґрунтувати механізм фінансування заходів регіонального енергоменеджменту. Практична цінність. Теоретичні та методичні доробки дослідження стали основою для формалізації інструментів і заходів трансформаційних перетворень економіки України. Секторальні результати дослідження були використані органами влади та місцевого самоврядування на регіональному (Донецька обласна рада, Регіональні фонди підтримки підприємництва) та місцевому рівнях (Маріупольська районна рада). Одержані практичні результати з галузевого розвитку та бюджетної децентралізації можуть застосовуватися центральними та регіональними органами виконавчої влади, галузевими підприємствами при формуванні напрямів і механізмів стратегії повоєнної трансформації економіки України.

Впровадження альтернативних джерел енергії в енергосистеми дозволяє знизити шкідливий вплив на довкілля від традиційних джерел генерації, але має і ряд недоліків. Насамперед це нестабільне генерування відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) через залежність від погодних умов, що породжує для електричних мереж і енергосистеми в цілому ряд нетипових проблем. Отже, виникає необхідність вдосконалення засобів системної автоматики з метою узгодження електропостачання від ВДЕ та мережевих підстанцій енергосистеми. Вплив ВДЕ на режими районних електричних мереж залежить від значення сумарного розосередженого генерування в ній, від одиничної встановленої потужності ВДЕ, а також від їх місця приєднання до електричної мережи. Традиційний підхід до оцінки оптимальної конфігурації полягає у забезпеченні балансової надійності або адекватності системи генерації. При цьому на перший план виходять показники забезпечення попиту. Однак при оцінці економічних показників енергосистеми, що використовують ВДЕ, треба зважати також на раціональне використання виробленої електроенергії. В статті розглянуто базові показники (індекси) відповідності генерування стосовно споживання, такі як очікування втрати навантаження, імовірність втрати навантаження, частота втрати навантаження, тривалість втрати навантаження. Значення показника балансової надійності повинно вибиратися на основі визначення того рівня надійності забезпечення потреб споживачів в електроенергії, при якому додаткові витрати на його підвищення для енергосистеми стануть вище, ніж компенсація імовірнісного рівня збитків споживачів. Бібл. 6.

У дослідженні проаналізовано особливості професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Розглянуто базові компетентності фахівця педагогічної сфери, які є неодмінною умовою його продуктивної професійної діяльності та конкурентоспроможності. Запропоновано стратегії модернізації підготовки майбутнього вчителя початкових класів, які використовуються у Володимир-Волинському педагогічному фаховому коледжі імені А. Ю. Кримського Волинської обласної ради, зокрема: інтеграція та інклюзія в освіті; орієнтація на наукову роботу, педагогічну практику і медіаграмотність; використання інноваційних, інформаційно-комунікаційних і здоров’язберігаючих технологій. Значну увагу приділено ознайомленню з основними ідеями інклюзивної освіти та впровадженню інтегрованого підходу у навчанні в освітній процес педагогічного коледжу, що сприяє підготовці вчителя нового покоління. Констатовано важливість педагогічної практики як пріоритетного напряму вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Зроблено висновок, що завдяки практико-орієнтованому підходу здійснюється підготовка вчителя нової генерації, готового до реалізації основних завдань Нової української школи.

Рассматривается система моделирования видеоряда полета беспилотного летательного аппарата для задач тестирования алгоритмов зрительной навигации. Данная система может быть использована при невозможности проведения полета и получения реальных снимков местности с бортовой камеры беспилотного летательного аппарата. Основой для генерации снимков является базовое изображение, которое может быть спутниковым снимком или ортофотопланом. Входными данными являются контрольные точки, через которые должен моделироваться полет, высота полета и характеристики летательного аппарата, такие, например, как скорость полета. Контрольные точки соединяются прямыми линиями, формируя маршрут полета, который определяет область полета на базовом изображении. На основе высоты и скорости полета беспилотного летательного аппарата рассчитывается масштаб выходных изображений с учетом разрешения базового изображения. Используя полученный масштаб и скорость полета летательного аппарата, рассчитывается смещение по координатам. На основе контрольных точек и координатного смещения формируются промежуточные точки, определяющие траекторию полета. Для каждой точки формируется направление полета беспилотного летательного аппарата с использованием улал поворота по окружности. При наличии нескольких контрольных точек происходит сглаживание траектории путем изменения угла поворота в каждой точке. Точки полученной траектории используются как центры генерируемых изображений полета, которые трансформируются согласно направлению движения беспилотного летательного аппарата с использованием аффинных преобразований. Для полученных изображений формируются метаданные формата EXIF, содержащие координаты снимка и характеристики полета. В результате генерируется видеоряд для каждой промежуточной точки с характеристиками полета, находящимися в метаданных файла изображения. В заключение статьи приведены примеры использования полученных изображений и описаны возможные улучшения разработанной системы.

На основе анализа особенностей навигационно-временных определений и методологических основ проектирования в системах высокоточного позиционирования проведена генерация вариантов спутниковой радионавигационной системы, исходным шагом в которой является синтез её базового варианта. Рассмотрены наиболее эффективные процедуры разрешения неоднозначности фазовых измерений, основанных на избыточности фазовых измерений, а также процедуры, заключающиеся в целочисленной максимизации функции неоднозначности, выбранной из характера периодичности сигналов навигационного космического аппарата. Сформулирован критерий точности позиционирования. Based on the analysis of the features of navigation-time definitions and methodological foundations of design in high-precision positioning systems, the generation of options for a satellite radio navigation system was carried out, the initial step in which is the synthesis of its basic version. The most effective procedures for resolving the ambiguity of phase measurements based on the redundancy of phase measurements, as well as procedures involving the integer maximization of the ambiguity function, selected from the nature of the periodicity of the signals of the navigation spacecraft, are considered. A criterion for positioning accuracy is formulated.

<span>В статье рассматривается развитие мировой и российской энергетики. Выявлены следующие значимые группы тенденций: энергобезопасность, изменение продуктовой рыночной структуры, появление новых технологий и техники, формирование международных стандартов. Рассмотрены сценарии развития энергетики: консервативный, оптимистичный и высокотехнологичный. Развитие энергетики характеризуется существенным возрастанием роли инжиниринговых компетенций, возобновляемой генерации, «умной» сетевой инфраструктуры и систем хранения энергии, которые наряду с иными технологическими решениями, ориентированными на изменения базовых параметров функционирования энергосистемы, приведут к формированию ее новой архитектуры и экономики.</span>

<span>Современное состояние систем теплоснабжения в крупных российских городах характеризуется сочетанием централизованной и распределенной генерации, которые развивались в разное время и независимо друг от друга. Их соперничество за потребителей приводит к снижению эффективности работы ТЭЦ и системы теплоснабжения в целом. Фактически в территориях формируются системы теплоснабжения, которые работают в неэффективных режимах с повышенными расходами топлива и экологической нагрузкой на среду. Автор рассматривает механизмы, которые могут стать базой или ее частью для создания регулятора отношений между вовлеченными в процесс теплоснабжения хозяйствующими субъектами с целью повышения общей эффективности энергосистемы. Первый из них (основанный на зонировании температурного графика) обеспечивает повышение эффективности и конкурентоспособности генерации теплоты на ТЭЦ, второй (основанный на определении эффективного радиуса теплоснабжения при учете показателя стоимости продукции) позволяет определить выгодные зоны размещения распределенной генерации. Показано, что при использовании загрузки энергоблоков ТЭЦ с учетом зонирования температурного графика годовой расход топлива может быть снижен приблизительно на 10%. С другой стороны, потеря 25% потребителей для ТЭЦ может обернуться 1,5-кратным увеличением стоимости теплоты для обеспечения централизованной инфраструктуры теплоснабжения.</span>

В рамках банку даних «Металургія» створені і постійно розвиваються бази даних «Залізорудні матеріали», «Шлак» і «Феросплави». База даних «Залізорудні матеріали» містить відомості про властивості більше 1200 складів різних видів залізорудної сировини, що включають характеристики міцності і високотемпературні властивості. Описана структура бази експериментальних фізико-хімічних даних про властивості шлакових і оксидних розплавів «Шлак». Розроблено програмні засоби для числової ідентифікації і генерації потрійних діаграм для різних оксидних систем. База даних «Феросплави», включає інформацію про виробництво, хімічний склад і вимоги, що пред'являються до феросплавів різних груп. Дані баз даних використовуються при розробці моделей для прогнозування фізико-хімічних властивостей оксидних і металевих систем, а також в якості вихідних параметрів при математичному, фізико-хімічному та фізичному методах моделювання процесів, що протікають при взаємодії в системі «метал-шлак».

Предложена феноменологическая модель образования корональных ярких точек (КЯТ) как результат взаимодействия токовых систем в солнечной короне (КТС). В основу модели положены наблюдательные данные, связанные с КЯТ, а также базовые законы электродинамики и результаты лабораторных экспериментов в области физики плазмы. Кратко рассмотрена качественная картина последовательности физических процессов, происходящих при образовании и взаимодействии КТС. Показана принципиальная возможность локального нагрева плазмы и генерации радиоизлучения в области взаимодействия КТС за счет развития плазменных и МГД неустойчивостей, что может быть интерпретировано как феномен КЯТ. В рамках модели проведены численные оценки энерговыделения и времени жизни, которые находятся в хорошем согласии с наблюдательными данными по КЯТ.

1. Представлен обзор полученных разными авторами в результате высокоточных спектрополяриметрических наблюдений F0 – M0 гигантов и сверхгигантов. На сегодняшний день слабые магнитные поля зарегистрированы почти у четырех десятков медленно вращающихся красных гигантов: магнитное поле у некоторых объектов достигает нескольких десятков гаусс. Спектрополяриметрическая база наблюдений красных сверхгигантов включает три десятка объектов. Магнитное поле было обнаружено у трети. По наблюдениям в Крыму магнитное поле у сверхгиганта ε Gem достигает десятка гаусс. Поскольку магнитное поле вморожено в плазму, а звезды после главной последовательности значительно увеличивают свои размеры, ожидается, что без генерации и усиления магнитного поля магнитное поле гигантов не должно превышать один гаусс, а магнитное поле сверхгигантов будет составлять сотые и тысячные доли гаусса. Тем не менее индукция зарегистрированных магнитных полей у этих объектов значительно превышает названные. На основе литературных данных и крымских наблюдений подтверждается вывод, что генерация и усиление магнитного поля происходит с помощью работы динамо-механизмов на всех стадиях эволюции звезд с конвективными оболочками, начиная с эпохи формирования звезды (тип T Tauri) до Главной последовательности и заканчивая ее конечным состоянием сверхгиганта, перед трансформацией в объект с вырожденным состоянием материи.2. Как известно из физики Солнца, неоднородность магнитного поля указывает на наличие физических условий для работы динамо-механизмов. В настоящей работе приводятся результаты вычисления продольного компонента магнитного поля и факт обнаружения его неоднородности у гиганта δ CrB.3. Крымская методика обработки спектрополяриметрических наблюдений звезд (SL – Single Line), отличительной особенностью которой является использование центров тяжести спектральных линий для вычисления магнитного поля по каждой линии в отдельности, позволила разработать и применить методику анализа изменения величины магнитного поля с глубиной в атмосфере звезды. В результате выполненного анализа не было обнаружено статистически достоверных признаков наличия радиальных вариаций магнитного поля с глубиной в атмосфере гиганта δ CrB при том уровне отношения сигнал/шум, который присутствовал у наблюдательного материала. Сделан вывод о необходимости использования большего числа наблюдений для получения статистически обоснованного заключения о присутствии или отсутствии неоднородности поля с глубиной в атмосфере δ CrB.

Ссылка для цитирования: Нос О.В., Коровин А.В., Кучак С.В. Синтез алгоритма управления автономной системой энергоснабжения с использованием кватернионов // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2022. – Т. 333. – № 1. – С. 7-14 Актуальность. В связи с непрерывным увеличением доли производства электрической энергии на основе возобновляемых источников, к числу которых относят солнечное излучение, энергия ветра, морские приливы и т. д., которые характеризуются непостоянством и случайным характером периодов генерации мощности, все большее значение приобретают прикладные задачи бесперебойного электропитания автономных объектов с гарантированным качеством и высоким быстродействием. Зачастую нагрузка также имеет непредсказуемый характер, что проявляется в виде несимметрии подключения, скачкообразных сбросов и набросов мощности, а также в наличии нелинейных потребителей, что отражается на качестве напряжения в системе электроснабжения. Цель: синтез быстродействующего алгоритма управления автономной трехфазной системой электроснабжения технологических объектов минерально-сырьевого комплекса с целью обеспечения симметричного гармонического закона изменения во времени генерируемых напряжений. Объекты: автономная система электропитания; четырехстоечный мостовой инвертор с широтно-импульсной модуляцией, однофазная/трехфазная нагрузка. Методы: алгебра кватернионов, некоммутативные правила умножения мнимых единиц, принцип управления по отклонению, системы подчиненного регулирования. Результаты. Разработана базовая концепция построения, организации и технической реализации автономной системы генерации электрической энергии переменного тока, способ управления которой базируется на декомпозиции кватерниона трехфазных напряжений на симметричную гармоническую составляющую и компоненты, вызванные амплитудно-фазовой асимметрией и нелинейностью цепей нагрузки. Описанный в работе непрерывный закон обеспечивает высокое быстродействие мгновенной компенсации искажений в режимах отработки скачкообразных сбросов и набросов нагрузки. Экспериментальные исследования проведены на нагрузке различного рода и конфигурации: однофазной, трехфазной симметричной, а также двухфазной, одна фаза из которых имеет нелинейный характер потребления тока.

Визначено загальний тренд політичних ініціатив Європейського Союзу щодо модернізації та підвищення ефективності всіх сфер діяльності сучасних мегаполісів. Проведено аналіз базових принципів концепції "розумного" міста, спрямованих на оптимізацію транспортної системи сучасних міст. Доведено важливість дослідження пасажиропотоків громадського транспорту, результати якого можна використати для розроблення комплексу дій із вдосконалення організації наявних перевезень пасажирів на діючих маршрутах, а також для реорганізації транспортної мережі міста загалом. Здійснено аналіз засобів моделювання складних дискретних систем для побудови та дослідження моделей автоматизованої системи обліку пасажирів у громадському транспорті "розумного" міста. Доведено, що використання інгібіторних мереж Петрі забезпечує ефективніший процес моделювання, адже для побудови моделі на їх основі потрібно використати менше елементів мережі, що призводить до генерації чіткішого, зрозумілішого та легшого для аналізу графу досяжності станів мережі Петрі. Розроблено модель контролера збирання даних про пасажиропотік автоматизованої системи на основі інгібіторних мереж Петрі. Використання інгібіторних мереж Петрі дає змогу спростити структуру моделі, що призводить до зменшення обчислювальних ресурсів, які необхідні для реалізації моделі засобами персонального комп'ютера.

Розвиток систем штучного інтелекту нерозривно пов’язаний з розвитком інформатики як науки, адже саме завдяки використанню систем управління із зворотним зв’язком при моделюванні мислення людини і виникла кібернетика.Обробка природної мови – загальний напрямок штучного інтелекту та лінгвістики, що вивчає проблеми комп’ютерного аналізу та синтезу природної мови. В області штучного інтелекту аналіз означає розуміння мови, а синтез – генерацію грамотного тексту. Рішення цих проблем буде означати створення набагато зручнішої форми взаємодії комп’ютера і людини. Розуміння природної мови інколи вважають AI-повною задачею, оскільки розпізнавання живої мови потребує величезних знань системи про навколишній світ і можливість із ним взаємодіяти. Саме визначення змісту слова “розуміти” – одне з головних завдань штучного інтелекту.Програми, здатні розуміти окремі висловлення користувача, утворюють клас програм із природно-мовним інтерфейсом.Віртуальний співрозмовник (англ. Chatterbot) – це комп’ютерна програма, створена для імітації мовленнєвої поведінки людини при спілкуванні з одним або декількома користувачами. По відношенню до віртуальних співрозмовників вживається також назва програма-співрозмовник. Одним з перших віртуальних співрозмовників була програма Еліза, створена у 1966 р. Джозефом Вейзенбаумом, яка пародіювала мовленнєву поведінку психотерапевта, реалізуючи техніку активного слухання, перепитуючи користувача та використовуючи фрази типа «Будь ласка, продовжуйте». Передбачалося, що ідеальна програма-співрозмовник повинна пройти тест Тюрінга. Щороку проводяться конкурси програми-співрозмовників (здебільшого англомовних). Один з найвідоміших – конкурс Лебнера.Створення віртуальних співрозмовників граничить з проблемою загального штучного інтелекту, тобто єдиної системи (програми, машини), що моделює інтелектуальну діяльність людини.Основна мета дослiдження полягала в розробці програми, що моделює мовленнєву поведінку людини.Нами було розроблено алгоритм побудови віртуального співрозмовника на основі стандарту мови AIML як найзручнішого засобу створення програм-співрозмовників. Основні структурні одиниці даного стандарту – категорія, зразок, шаблон.Особливості баз знань програм-співрозмовників:1. Реакція на ключові слова. Даний метод був використаний у Елізі. Наприклад, якщо фраза користувача містила слова «батько», «мати», «син» та інші, Еліза могла відповісти: «Розповіси більше про свою родину?».2. Збіг фрази – подібність фрази користувача до вже наявних у базі знань. Може враховуватися також порядок слів.3. Збіг контексту. Часто в посібниках до програм-співрозмовників просять не використовувати фрази, насичені займенниками, типу: «А що це таке?» Для коректної відповіді деякі програми можуть проаналізувати попередні фрази користувача і вибрати придатна відповідь.На основі існуючого програмного забезпечення було створено російськомовний віртуальний співрозмовник, база знань якого має стандарт AIML.Результати дослідження можуть бути застосовані при побудові автоматизованих діалогових систем-консультантів в розподілених мережах.Подальший розвиток даної роботи може бути у напрямку дослідження проблеми наповнюваності баз знань віртуальних співрозмовників та генерації осмислених текстів для побудови ефективної інтелектуальної системи.

Соціальне партнерство, як співпраця між учасниками освітнього процесу, громадськими організаціями, приватними й державними установами, є засобом залучення підростаючої молоді до процесів реалізації проєктів широкого спектру. Важливість соціального партнерства висвітлена також у статуті Міжнародної організації праці (ILO), який підкреслює вплив особливостей співпраці між усіма ланками робочого процесу на почуття гідності людини. Соціальний діалог як механізм реалізації партнерства є фактором впливу на формування та розвиток особистості як члена суспільства. Отже, соціальне партнерство, ґрунтуючись на безумовному визнанні гідності людини як базової моральної цінності людства, передусім сприяє зміцненню почуття власної гідності на особистісному рівні громадянина. Останній зі свого боку впливає на соціальну поведінку особистості, яка набуває як морального, так і громадянського забарвлення. На сучасному етапі розвитку української державності потреба у вихованні нової генерації самостійної, критично мислячої, демократичної молоді з розвиненим почуттям гідності стає нагальною. Саме надання переваги цінностям свободи, незалежності та вільній, відповідальній самореалізації закладене у Концепцію нової української школи, яка так само є однією із ланок соціального партнерства у вихованні зростаючого покоління свідомих громадян. Так, визначено, що необхідним психологічним компонентом побудови функціонуючої моделі соціального партнерства є почуття гідності особистості. В статті представлений аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду побудови моделей соціального партнерства та взаємодії між інституціями різного типу для виховання компетентних, незалежних, креативних, демократичних громадян, проаналізовано психологічний компонент соціального партнерства, а саме гідність особистості. Автором проведене практичне дослідження, спрямоване з’ясувати смисловий контент, що вкладається у поняття «гідність» студентами психологічних спеціальностей закладів вищої освіти.

Объектом представляемого в настоящей статье исследования является междисциплинарная научная область, условно обозначенная как «Электронное государство». Решаются две задачи - оценка концептуальной целостности данного предметного поля и изучение взаимосвязи между основными исследовательскими контекстами, особенно в связи с появлением новых междисциплинарных научных направлений, таких как электронное участие. Для решения этих задач применен наукометрический подход и автоматизированный анализ публикаций как на английском (база данных Web of Science ), так и на русском языках (РИНЦ - eLibrary . ru ). Для кластеризации и визуализации данных использовалось программное обеспечение VOS v iewer , позволяющее обеспечить визуализацию больших наборов библиометрических данных методом построения библиометрических карт. Полученные данные свидетельствуют о том, что глобальная повестка представляет собой согласованную область, хотя важна дальнейшая интеграция между исследовательскими контекстами. В то же время, российские исследования отстают из-за низкого уровня взаимодействия с международными научными школами и отсутствия внутренних стимулов и исследовательских проектов для генерации знаний.

В оглядовій статті проаналізовано професіограму сучасного вчителя іноземної мови з огляду на вимоги сьогодення; уточнено складники професіограми, а саме: базовий, особистісний, соціальний, професійний; виявлено модель формування креативного мислення майбутніх фахівців, яку складають природні здібності, внутрішньо особистісні фактори, середовищні детермінанти та набуті навички. Обґрунтовано, що якість підготовки майбутнього вчителя іноземної мови безпосередньо залежить від соціально-економічних умов та викликів, які постали перед сучасними закладами вищої педагогічної освіти. Відкриваються кордони, можливості міжнаціональної взаємодії як на економічному, так і на культурному рівнях, зростає роль міжнародної комунікації, що зумовлює вибудовування якісно нової підготовки майбутнього вчителя іноземної мови, перегляду його професіограми та процедури підготовки. Акцентовано увагу на тому, що сутнісними характеристиками креативного мислення є технологічні елементи навчальної діяльності, які вчитель пропонує або змінює в залежності від ситуації; змістові елементи навчання (культурно-історичні аналоги, інформаційні дані, власні судження); когнітивні способи навчання (питання, протиріччя, узагальнення); дії, що викликають або стимулюють креативну діяльність учнів (схвалення, захоплення, заохочення). Доведено, що креативне мислення вчителя іноземної мови забезпечує врахування ним психологічних і вікових особливостей учнів; використання сучасних форм, методів, прийомів і засобів навчання; створення атмосфери, яка сприятиме генерації учнями нових ідей і думок та необхідного творчого середовища, що передбачає зміни просторово-предметного оточення, програм і засобів навчання; збільшення проєктної, командної та групової діяльності в педагогічному процесі; поєднання класичних варіантів організації навчального простору з новітніми, наприклад, мобільними робочими місцями, що легко трансформувати для різних видів роботи; планування та дизайн навчальних приміщень з урахуванням вимог ергономіки; використанням нових ІТ-технологій, нових мультимедійних засобів навчання. Ключові слова: підготовка; учитель; іноземна мова; творчість; креативність.

Стаття стосується сучасної проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів через призму дослі- дження педагогічного досвіду та спадщини українського та російського педагога, видатного класика педагогічної науки, автора наукових праць і підручників для початкової школи Костянтина Дмитровича Ушинського. Освітні реформи, зокрема Нова українська школа, актуалізують питання генерації нового покоління вчителів початкових класів, які будуть здатні не лише до реалізації суспільних запитів і вимог, а й формуватимуть інтелектуальний потенціал нації. Розв’язання цих завдань буде ефективним лише зі зміною освітнього процесу в закладах вищої освіти, однак нова система освіти має наслідувати принципи, розроблені науковцями-класиками. Мета статті полягає у ретроспективному дослідженні педагогічної спадщини К. Д. Ушинського, його наукових поглядів щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів, основних принципів та ідей. За вченням К. Д. Ушинського, базовим у розвитку особистості школяра є вивчення основ науки, що розкриває перед дитиною закони природи та суспільства і певним чином впливає на розум і душу. Видані підручники для початкової школи були орієнто- вані на розвиток у дітей мислення і виховання моральних якостей: любові до рідної природи і свого краю, до людей, котрі їх оточують, гуманності, доброти, працьовитості. Основним засобом у підготовці підростаючого покоління учений вважав природу, адже природні явища рано починають збуджувати розум дитини. Спостере- ження й вивчення рідної природи сприяє розвитку почуття патріотизму, а також естетичному вихованню. Ці ідеї актуальні у контексті реалізації природничої освітньої галузі Нової української школи, тому важливим є питання впровадження інтерактивних методів роботи зі здобувачами вищої освіти, які сприятимуть розширенню природ- ничих знань, розвитку критичного мислення та формуванню природознавчої компетентності майбутніх учителів початкових класів. У статті розкривається практичний досвід складання пізнавальних завдань природничого зміс- ту здобувачами вищої освіти.

Мета статті – визначення заходів зі сприяння розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Надано послідовність створення пільгових ставок тарифів на електроенергію ВДЕ відповідно до законодавства України. Необхідно прийняти до уваги, що Закон України «Про альтернативні джерела енергії» є базовим механізмом підтримки системи «зелених» тарифів. Держава зобов’язується викуповувати всю вироблену за проєктами ВДЕ електроенергію за фіксованим тарифом, яка в Україні до того ж прив’язана до євро. Отже, інвестор у відновлюваній енергетиці може побудувати надійну фінансову модель проєкту й бути впевненим у поверненні своїх інвестицій упродовж тривалого строку діяльності. В статті обґрунтовано впровадження системи «зелених» аукціонів як державної схеми підтримки проєктів ВДЕ замість донедавніх «зелених» тарифів. Аукціони дозволяють залучати приватні інвестиції (вітчизняні та іноземні) за допомогою чітких та прозорих процесів. Визначено функції державного підприємства для виконання гарантованої закупівлі електроенергії з ВДЕ згідно з ринковими умовами в Україні. Надано основні організаційні переваги участі інвесторів у системі «зелених» аукціонів. Напрямком прийнятого у 2020 році Закону України N 810-IX є зменшення ставок «зелених» тарифів, що ставить під загрозу перехід країни до сталого розвитку та виконання нею своїх міжнародних зобов’язань. Дія зазначеного Закону призводить до відтермінування будівництва за багатьма новими проєктами. Незважаючи на це, системи «зелених» тарифів та «зелених» аукціонів залишаються в країні основною формою державної підтримки відновлюваної енергетики. Наразі, за результатами державної підтримки, встановлена потужність об’єктів генерації на відновлюваних джерелах енергії становить близько 8700 МВт. Ними за квітень 2021 року вироблено 1020 млн кВт-г електроенергії, що складає 8,3 % обсягу споживання електроенергії в Україні. В українській енергосистемі вже зафіксовані випадки, коли за добу з відновлюваних джерел (включно із великими ГЕС) було вироблено більше електричної енергії, ніж усіма тепловими електростанціями і теплоелектроцентралями України разом узятими. Бібл. 11, табл. 1, рис. 5.

Метою статті є моніторинг зарубіжного досвіду комерціалізації інновацій та активізації інтеграційних процесів у інноваційній сфері. Для виконання окресленої мети у процесі дослідження використано методи формалізації, аналогій, аналізу, порівняння. Інформаційною базою дослідження є матеріали Європейської комісії, матеріали монографій, наукових статей вітчизняних і зарубіжних вчених, аналітичних оглядів. Проведено систематизацію праць вітчизняних та зарубіжних вчених з метою наведення комплексного трактування інновації в сучасних умовах господарювання. Проаналізовано рейтинг країн світу за Глобальним індексом інновацій у 2015-2021 рр. (ТОП-20 та Україна). Досліджено спектр практичних засобів та інструментів задля забезпечення інноваційного розвитку та підвищення рівня комерціалізації інновацій, що застосовують країни світового економічного простору. Оцінивши передовий досвід активізації інноваційної діяльності зроблено висновок про те, що першочерговим завданням, яке вирішують країни-інноваційні лідери є побудова інноваційного ланцюга від генерації ідеї до її реалізації в підприємницькому середовищі. У статті здійснено узагальнення зарубіжного інтеграційного досвіду фінансового, організаційного і нормативно-правового забезпечення комерціалізації інновацій, а також окреслено заходи даного спрямування, що можуть бути адаптовані для впровадження у вітчизняну інноваційну практику. Науковою новизною отриманих результатів є обґрунтування прямого впливу комерціалізації інновацій на конкурентоспроможність країни, уточнено трактування дефініції «інновації» акцентуванням на необхідності їх постійності та безперервності продукування, а також на оптимальності інноваційно-управлінської інфраструктури на мікро-, макро-, мезо- та мегарівнях. Виокремлено із передового зарубіжного досвіду країн – інноваційних лідерів заходи підвищення рівня комерціалізації інновацій для інтегрованих структур (наука, держава, бізнес), що сприятимуть підвищенню ефективності усього ланцюга створення інноваційного продукту у вітчизняній практиці. Одержані результати дослідження можуть бути використані при формуванні заходів інноваційної політики щодо формування стратегічних напрямів підвищення рівня комерціалізації інновацій.

Статтю присвячено дослідженню державної політики Австрії в галузі професійної підготовки педагогічних кадрів. Її метою є аналіз ключових пріоритетів австрійської державної політики у сфері професійної освіти педагогів, відображених передовсім у правовій базі системи педагогічної освіти та національній концепції її реформування. Досягнення цієї мети передбачає застосування теоретичних дослідницьких методів – аналізу, інтерпретації, узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження та нормативно-правових документів Австрії щодо професійної підготовки педагогічних кадрів. Передовсім у статті на підставі аналізу наукових джерел і національних звітів про освіту Австрії узагальнено найбільш проблемні аспекти професійної підготовки кадрового забезпечення освітньої галузі (недостатня інтегрованість у міжнародний освітній простір, невідповідність сучасним реаліям освітньої практики, структуро-організаційні розбіжності, застарілість змісту і технологій тощо), які зумовили розгортання масштабної державно-політичної роботи із розробки і реалізації системи реформаційних заходів. У процесі подальшого пошуку на основі вивчення нормативно-правових документів виявлено пріоритетні напрями австрійської державної політики у сфері педагогічної освіти (інтернаціоналізація, стандартизація, академізація, професіоналізація тощо), розглянуто систему реформаційних заходів (ліквідація розбіжності статусів різних груп педагогічних кадрів, оновлення переліку напрямів і спеціальностей їх підготовки, впровадження єдиної ступеневої структури, запровадження механізмів контролю якості освіти тощо). Здійснене дослідження дає підстави для висновку про виваженість, послідовність, гнучкість, випереджальний характер сучасної австрійської державної політики у сфері педагогічної освіти, що створює передумови для якісної професійної підготовки нових генерацій педагогічних кадрів, здатних до ефективної професійної діяльності в умовах ХХІ століття. Ключові слова: педагогічна освіта Австрії, професійна підготовка вчителів, державна політика, законодавча база, напрями реформування.

The aim of the investigation is to addresses human and computer interaction issues related to the description, generation, application, and management of parallel translation corpus, with close attention to English and Ukrainian languages. Today, Corpus Linguistics is actively used for the processing of parallel translation corpus data and for statistical analysis of the data obtained. The topicality of this study is caused by the insufficient attention to the practical application of the parallel translation corpus and linguistic statistics in translation of fiction and translation studies, especially for the analysis of English original works and Ukrainian translations in terms of reproducing the dominant characteristics of the author's individual style. The evidence has it that the lack of illustrative sample of necessary stages of how to create corpus and analyze it prevents scholars, in particular young researchers and students, from active usage of the benefits of corpus in translation. Therefore, in this article, we aim to look in brief at the most important nuances of compiling and applying a parallel translation corpus. We consider our addressee to have a level of basic knowledge in the field of philology and computer technology.The methods of text corpora analysis applied in the article helped to illustrate the process and result of text mark-up, clarify the difference between the parallel translation corpus and the corpus of parallel texts, outline the stages of text corpus analysis and restructuring of translation units, specify the procedure for selecting linguistic equivalents.Results and conclusions are driven from the findings and recommendations outlined in the paper and, thus, can serve as a basis for a better understanding of how to use corpora in the study of author’s individual style and how to integrate the results (a) into translation analysis, (b) better translation. It is claimed that quantitative comparative analysis in translation is not limited to statistics for calculating units of text (structural) level; by using quantitative comparative analysis, we are able to disclose the content (meaning) of the author’s messages encoded in his/her creative writing. In addition to the benefits of corpora in translation studies research, in particular when it goes about translation quality assessment, the results obtained can enrich the personal notepad of a translator of prose.Key words: quantitative comparative analysis, linguometry, translation (artistic), text markup. Мета розвідки – розглянути, описати та проаналізувати взаємодію людини і комп’ютерних технологій, яка стосуються опису, генерації, обробки та керування паралельним перекладацьким корпусом, з увагою до англійської та української мов. Сьогодні інструментарій корпусної лінгвістики активно застосовується для обробки даних паралельного перекладацького корпусу та статистичного аналізу отриманих даних. Актуальність цього дослідження зумовлена недостатньою увагою до практичного застосування паралельного перекладацького корпусу та лінгвостатистичних методів у перекладі художньої літератури і перекладознавстві, особливо для аналізу англійських оригінальних творів і українських перекладів з точки зору відтворення домінантних характеристик авторського ідіостилю. Як показує досвід, відсутність зразка поетапного створення та аналізу корпусу перешкоджає науковцям, зокрема молодим ученим та студентам, активно послуговуватися перевагами корпусів у перекладі. Тому в цій статті ми ставимо собі за мету лаконічно розглянути найважливіші нюанси укладання та застосування паралельного перекладацького корпусу, подаючи їх з урахуванням рівня базових знань нашого адресата в царині філології та комп’ютерних технологій.Застосовані в статті методи аналізу текстового корпусу дали змогу проілюструвати процес та результат розмітки, уточнити різницю між паралельним перекладацьким корпусом і корпусом паралельних текстів, окреслити етапи аналізу текстового корпусу та реструктуризацію одиниць перекладу, посутньо, унаочнити процедуру відбору мовних відповідників.Результати та висновки випливають із висвітлених у роботі знахідок та рекомендацій, які можуть слугувати основою для кращого розуміння того, яким чином застосовувати корпуси під час вивчення авторського стилю і в який спосіб залучити отримані результати (а) до перекладознавчого аналізу, (б) якіснішого перекладу. Мовиться про те, що кількісний порівняльний аналіз у перекладі не обмежується статистичними даними для підрахунків одиниць текстового (структурного) рівня; послуговуючись кількісним порівняльним аналізом, маємо змогу різносторонньо розкривати зміст (сенс) авторських повідомлень. Окрім переваги корпусів для перекладознавчих досліджень, зокрема стосовно якості перекладу, отримані результати здатні збагатити особистий «нотатник» перекладача художньої прози.Ключові слова: кількісний порівняльний аналіз, лінгвометрія, переклад (художній), розмітка тексту, прикладна лінг-вістика.

<p class="_7Osnovnoi-text">Решение любой задачи<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>от обыденной до самой сложной и нестандартной<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>тем успешнее, чем глубже и основательнее изучены и осознаны те факторы и причины, которые определяют особенности функционирования изучаемого объекта. Эта истина в дополнительной аргументации не нуждается. Но повторить ее нелишне при очередном обращении «ЭКО» к вопросам обеспечения устойчивости и эффективности функционирования систем теплоснабжения в городах России. На страницах настоящего номера проблемы современного состояния таких систем анализируются на примере г. Новосибирска (статья С. А. Бухарова и А. П. Шибанова), но очевидно, что большинство из них являются общими для многих городов и городков нашей страны. Чтобы глубже разобраться в сегодняшних проблемах, необходимо понимать, как эти системы создавались и каким образом обеспечивали достижение поставленных целей и задач.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Так, в Новосибирске теплофикация города началась…<br />«в 1936 г… от правобережной ТЭЦ, имеющей теплофикационную турбину “Вумаг”, мощностью 6000 киловольт с максимальным объемом пара в количестве 47 т/час… Объектами теплофикации служат жилые и общественные здания и коммунальные предприятия (бани, прачечные и т.д.)… В перспективе покрытие тепловых потребностей будет производиться несколькими ТЭЦ города… В качестве топливных ресурсов для Новосибирских ТЭЦ возможны… 1) использование торфяных массивов Новосибирского района; 2) организация углеперегонки и использование… полукоксового газа; 3) сырые угли и отходы углеобогатительных фабрик Кузбасса»<span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><span id="footnote-001-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///H:/Users/%D0%9A/AppData/Local/Temp/Temp1_%D0%A0%D0%90%D0%91%D0%9E%D0%A2%D0%90%20%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%A2.zip/Column_4.html#footnote-001">1</a></span></span>.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Помимо технической стороны проблемы при развертывании теплоснабжения, огромную значимость имела та система общественных отношений и взаимодействий сторон, в рамках которой были разработаны и реализованы соответствующие решения.</p><p class="_7Osnovnoi-text">И хотя новая институциональная экономика признает необходимость учета прошлого опыта и прошлых решений в рамках path dependence (зависимости от прошлого)<span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><span id="footnote-000-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///H:/Users/%D0%9A/AppData/Local/Temp/Temp1_%D0%A0%D0%90%D0%91%D0%9E%D0%A2%D0%90%20%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%A2.zip/Column_4.html#footnote-000">2</a></span></span>, автору этих строк представляется более уместным обсуждать эти вопросы в терминах марксистско-ленинской философии<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>а именно соотношения базиса и надстройки. Последний подход и шире, и точнее охватывает основную проблемную область, с которой связано решение, казалось бы, сугубо прикладной инженерно-экономической задачи,<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>модернизации (реновации) системы теплоснабжения в постсоветском городе.</p><p class="_7Osnovnoi-text">За годы Советской власти и функционирования системы централизованного планирования и управления с присущей ей ресурсоизбыточностью (в том числе<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>с целью успешного выполнения мобилизационных заданий) была создана система тепло- и электроснабжения, ориентированная на «выдачу» энергии наиболее экономичным способом. Этот способ<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>«экономии на масштабе» – зиждился на сочетании значительной мощности источников и их комплексировании (когенерации<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>одновременном производстве тепла и электричества). На стадии производства с экономией и экономикой все было замечательно, чего нельзя сказать о стадии потребления, для которой были (и остаются) присущи и потери в сетях, и низкий уровень конечного полезного использования полученной энергии.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Плюсы и минусы подобной системы балансировались за счет возможностей всей экономической системы в рамках процесса централизованного перераспределения ресурсов. При этом, как правило, приоритет получали новые объекты, тогда как введенные ранее реконструировались и модернизировались со значительным отставанием по времени от нормативных сроков износа оборудования и сетевого хозяйства. Однако для проведения ремонта и модернизации создавались и функционировали необходимые производственные мощности (комментарий В. Г. Томилова).</p><p class="_7Osnovnoi-text">При смене надстройки<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>переходе к экономике, основанной на принципах рыночной координации, – «запас прочности» советского периода позволил не только «улучшить» на первых порах финансово-экономические показатели функционирования ранее реализованных решений, но даже обеспечил значительные выгоды тем, кто оказался «у раздачи» участков под точечную застройку. Увы, этот период был весьма краток. Со временем стали лавинообразно нарастать проблемы изношенности сетей, потерь тепла, снижения эффективности (в том числе и из-за невозможности поддержания режима когенерации в его первоначальном виде) и пр. Появились и новые факторы и обстоятельства, связанные как с изменением мотивации потребителей (учет и экономия тепла, создание собственных несистемных источников генерации), так и с новыми техническими возможностями удаленного контроля и управления процессами генерации и распределения. Все это уменьшило объемы спроса на теплоэнергию.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Решение возникших проблем традиционным для новых экономических отношений способом<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>включением всех расходов (от реновации сетей, до коренной модернизации источников теплоснабжения) в тариф на оплату тепла потребителями<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>сегодня уже невозможен из-за огромных сумм, необходимых инвестиций и низкого платежеспособного потенциала подавляющего числа домохозяйств.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Поэтому основной путь модернизации систем теплоснабжения постсоветских городов видится в сочетании избирательного и поступательного подходов. В частности, в районах новой застройки развитие локальных систем теплоснабжения вполне возможно на общепринятых в рамках новых экономических отношений принципах и подходах (интервью В. В. Головкина). При этом чрезвычайно важна поэтапная, поступательная реализация мероприятий и шагов, связанных с модернизацией и реновацией ранее созданного «базиса», что невозможно реализовать вне системы соответствующих правил взаимодействия всех участников (статья А. С. Григорьева и А. В. Колмакова).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Обновление и переконфигурация сетевого хозяйства, а также изменение типа и состава источников генерации (включая применение современных безлюдных технологий) позволят со временем изменить «базис» системы теплоснабжения. Его характерной особенностью, очевидно, будет высокая степень децентрализации всех процессов производства и распределения энергии. Соответственно, необходимо изменить и «надстройку», в основе которой процедуры не столько продажи продукта, сколько совместного участия всех заинтересованных сторон в эффективном и взаимоприемлемом решении возникающих технических и финансово-экономических вопросов. И бизнес (как малые, так и крупные игроки), и власть, и потребители должны иметь право голоса в решении подобных вопросов. В случае власти (особенно муниципальной), подчеркнем, реальное участие невозможно вне расширения прав и полномочий в налоговой и бюджетной сфере. В современной ситуации именно острая нехватка финансовых ресурсов является одной из причин того, что власть «не идет на диалог» (статья С. В. Бухарова и А. П. Шибанова).</p><p class="_7Osnovnoi-text">В мире созданы и успешно применяются эффективные технические решения отдельных проблем и вопросов функционирования и развития систем теплоснабжения. В то же время в ситуации «многообразия технических систем, хозяйствующих субъектов и разнонаправленности их интересов» найти их приемлемое сочетание чрезвычайно сложно (см. статью П. А. Щинникова). Достичь результата можно только в процессе взаимодействия всех заинтересованных сторон<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>потребителей, власти и бизнеса. Создание подобных процедур соучастия<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>пожалуй, самая сложная проблема. Но именно эффективное взаимодействие является основой устойчивости потоков тепла в больших и малых городах России.</p><p class="_7Osnovnoi-text">___________________</p><div id="footnote-001" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///H:/Users/%D0%9A/AppData/Local/Temp/Temp1_%D0%A0%D0%90%D0%91%D0%9E%D0%A2%D0%90%20%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%A2.zip/Column_4.html#footnote-001-backlink">1</a></span> <span lang="ar-SA">Социалистическая реконструкция г. Новосибирска</span> / Сектор планирования соцреконструкции городов при ВСНХ и Новосибирский горсовет. Под ред. Ф. В. Попова, С. А. Меньшенина, А. М. Борщевского. М<span lang="en-US">.: </span><span lang="ar-SA">Издательство</span><span lang="en-US"> «</span><span lang="ar-SA">Власть</span><span lang="en-US"> </span><span lang="ar-SA">Советов» при</span><span lang="en-US"> </span><span lang="ar-SA">Президиуме</span><span lang="en-US"> </span><span lang="ar-SA">ВЦИК</span><span lang="en-US">. 1936. 167 </span><span lang="ar-SA">с</span><span lang="en-US">. [</span><span lang="ar-SA">С</span><span lang="en-US">. 42–44].</span></p></div><div id="footnote-000" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///H:/Users/%D0%9A/AppData/Local/Temp/Temp1_%D0%A0%D0%90%D0%91%D0%9E%D0%A2%D0%90%20%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%A2.zip/Column_4.html#footnote-000-backlink">2</a></span><span lang="en-US"> Institutions and Economic Development. Growth and Governance in Less Developed and Post-Socialist Countries/Edited by Christopher Clague. Baltimore and London: The Johns Hopkins University Press. 1997. 390 p.</span></p></div>

Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями [1].Провідним орієнтиром в ХХІ столітті в суспільстві знань постають гуманізація та інтелектуалізація соціальних відносин, а першочергового значення набувають знання та інформація. Актуальність проблеми обумовлюється перетворенням освіти на один з вирішальних соціокультурних чинників інформаційного суспільства. З огляду на динамічні зміни у сучасному глобалізованому світі, які детермінували нові вимоги до рівня освіти, професійної підготовки і компетентностей фахівців, сьогодні на національну вищу освіту покладається завдання формування сучасної національної еліти, здатної забезпечити відтворення та розвиток інноваційного потенціалу демократизації суспільства.Реорганізація освіти відповідно до вимог сучасності – комплексне завдання. Воно включає модернізацію управління як всієї системи освіти, так і окремими її закладами; зміну форм і методів навчального процесу; підвищення якості навчання студентів; перегляд кількості напрямів підготовки; постійне підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу; забезпечення академічної і трудової мобільності студентства; інноваційні підходи до проблем фінансування та самофінансування освітніх закладів тощо. Зокрема, у Національній доктрині розвитку освіти пріоритетним розвитком визначено впровадження новітніх інформаційно-комунікативних технологій, а поєднання освіти і науки розглядається як умова модернізації системи освіти, головне джерело її подальшого розвитку [2].Актуальні проблеми становлення сучасної освітньої парадигми та модернізаційних зрушень в системі вищої освіти проаналізовані в роботах В. П. Андрущенка, М. З. Згуровського, І. А. Зязюна, С. Ф. Клепка, К. В. Корсака, В. Г. Кременя, В. І. Лугового та інших вітчизняних науковців. В роботах Д. Белла, З. Бжезинського, І. Валлерстайна, У. Дайзарда, Ж. Еллюля, Г. Кана, Г. Кіссінджера, Р. Коена, Ж.-Ф.Ліотара, Т. Куна, М. Макклюєна, Й. Масуди, Р. Рорті, Т. Стоуньєра, А. Тоффлера, А. Турена, Ф. Уебстера, П. Фейєрабенда, М. Фуко, Ф. Фукуями, Ю. Хаяші, Ф. Хіггса, П. Штомпки, К. Ясперса відображено проблеми концептуальних засад глобальних змін суспільства, визначено теоретичні (наукові, інтелектуальні) знання, інновації та інформаційні технології.Ключові проблеми інформатизації освіти як складової інформатизації суспільства, аналіз педагогічного потенціалу інформатизації навчального процесу розкрито в працях В. Ю. Бикова, А. Ф. Верланя, А. М. Гуржія, Ю. О. Дорошенка, А. П. Єршова, М. І. Жалдака, Ю. О. Жука, Ю. І. Машбиця, І. Ф. Прокопенка, В. Д. Руденка, О. В. Співаковського та багатьох інших науковців.Аналіз проблем інформатичної освіти, дослідження теоретичних і методичних аспектів навчання інформатики в сучасних умовах знайшли відображення в працях А. П. Єршова, М. І. Жалдака, К. К. Коліна, Е. І. Кузнєцова, О. А. Кузнєцова, М. П. Лапчика, В. М. Монахова, Н. В. Морзе, О. О. Ракітіної, Ю. С. Рамського, С. А. Ракова, C.О. Семерікова, В. Ф. Сухіної, Ю.В. Триуса та інших.Проте, не зважаючи на достатню кількість наукових публікацій з численних питань реформування національної вищої освіти, сьогодні чітко окреслюється коло проблем, які потребують подальшого осмислення й аналізу.Структурне реформування національної системи вищої освіти, зміна освітніх програм і проведення необхідних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах України здійснюється в рамках Болонського процесу. У багатьох його документах зазначається, що він не передбачає уніфікації змісту освіти, натомість кожна країна-учасниця має зберегти національну палітру, самобутність та надбання у змісті освіти і підготовці фахівців з вищою освітою, а далі запровадити інноваційні прогресивні підходи до організації вищої освіти.Аналіз теорії та практики архітектурної освіти свідчить, що рівень професійної підготовки молодих архітекторів не відповідає міжнародним вимогам, що негативно позначається на продуктах архітектурної діяльності, а отже, на якості навколишнього середовища та життя суспільства в цілому. Це зумовлено суперечністю між потребою послідовного, цілеспрямованого залучення майбутніх фахівців до професійного та соціокультурного досвіду, опанування новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями та відсутністю ефективних освітніх технологій формування професійної культури майбутніх архітекторів [3].Світовий і вітчизняний досвід сучасної архітектури свідчить про те, що єдиний процес інформатизації в архітектурі розвивається по двох паралельних руслах: перше – технологічний супровід проектування, істотно інтенсифікує і змінює його процесуальне зміст. Друге – дослідження, що проводяться у віртуальному середовищі (або віртуальні дослідження), що активізують творчий потенціал проектувальника і формують професійну мову сучасного архітектора. Вітчизняна практика вищої архітектурної освіти розвивається в основному в першому руслі – спонтанного впровадження цифрових технологій шляхом вивчення пакетів комп’ютерних програм. Це задовольняє, насамперед, попит архітектурно-будівельного ринку на фахівця, що володіє ремеслом, необхідним для оформлення проектної документації в електронному вигляді. Однак така спеціалізація не служить розвитку художньої складової архітектурної професії [4].Різним теоретичним і методичним аспектам підготовки архітекторів у системі вищої освіти присвячено дослідження К. С. Алабяна, Ю. С. Асєєва, Л. Г. Бачинської, М. Г. Бархіна, Є. Д. Білоусова, Ю. М. Бі­локоня, В. М. Вадимова, Ю. П. Волчок, Н. В. Докучаєва, М. М. Дьоміна, В. І. Єжова, О. В. Кащенка, Л. М. Ковальського, Г. І. Лаврика, І. Г. Лежави, В. П. Мироненка, В. Є. Михайленка, Д. Л. Мелодинського, Н. Ф. Метленкова, Т. Ф. Панченка, О. С. Слєпцова, Г. Ю. Сомова, В. О. Тімохіна, В. В. Товбича, М. А. Туркуса, В. П. Уреньова, В. Р. Усова, Г. Й. Фільварова, У. А. Кисельової, І. С. Ніколаєва, М. В. Никольського, Н. Ф. Нечаєва, Е. А. Левінсона, С. О. Хан-Магомедова, Л. П. Холодової, М. І. Яковлєва, О. В. Чемакіна, Ю. О. Дорошенка, Ю. М. Ковальова, О. А. Трошкіна, Л. М. Бармашина, Г. І. Болотова.Проблеми архітектури і архітектурної освіти також постійно знаходяться в центрі уваги міжнародних суспільних та професійних організацій. Зокрема, ці проблеми представлено в Хартії Міжнародного Союзу архітекторів та ЮНЕСКО «Про освіту архітекторів», яка прийнята на XIX Міжнародному конгресі МСА в Барселоні в 1996 році; у міжнародних програмах ЮНЕСКО «Всесвітнє природне і культурне надбання в руках молодих», у програмі МСА «Архітектори у школі».Проблемам навчання майбутніх архітекторів власне комп’ютерних технологій архітектурного проектування та візуалізації спроектованих об’єктів донині приділяється вкрай мало уваги. Зазначене пояснюється певною консервативністю архітекторів щодо активного використання інноваційних засобів і технологій у своїй діяльності, відсутністю належної підготовки у більшості науково-педагогічних працівників та певним запізненням щодо розробки та впровадження у практику інструментальних програмних засобів архітектурного проектування порівняно з інженерними САПР. Разом з тим, можна назвати публікації, присвячені навчанню майбутніх архітекторів сучасних комп’ютерних технологій архітектурного проектування та опануванню відповідного програмного інструментарію [3; 4; 5]. Проте таких робіт досить мало, а їх зміст не відповідає повною мірою на запити освітньої практики та свідчить про недостатню кваліфікацію (щодо розв’язуваної проблеми) їх авторів і неповне розуміння ними актуалізованих завдань модернізації вищої архітектурної освіти у плані її інформатизації.Роль і значення архітектурної освіти неухильно зростає, вона стає предметом досліджень, у тому числі й дисертаційних, у соціології, психології, культурології тощо. У педагогічній науці архітектурна освіта представлена ідеями та діяльністю різних дослідників, які розглядають теоретичні аспекти та навчально-методичні основи архітектурної освіти, методологію креативного навчання, вивчають архітектурну освіту за кордоном, розробляють конкретні методики архітектурно-художньої освіти, зокрема, професійної підготовки майбутнього архітектора засобами образотворчого мистецтва.У сучасних умовах інформатична освіта набуває особливого значення у професійній підготовці майбутніх архітекторів, оскільки швидкий процес інформатизації практики архітектурного проектування потребує від сучасного архітектора знань і умінь щодо доцільного й ефективного застосування інформатичних засобів, методів і технологій у власній професійній діяльності, що загалом визначає фахово-інформатичну компетентність архітектора. Тому предметом інформатичної освіти у структурі вищої архітектурної освіти є інтелектуальні технології створення архітектурного проекту за допомогою комп’ютерно-комунікаційних апаратних та програмних засобів.Отже, нинішня зміна освітніх цілей та ціннісних орієнтирів потребує кардинального оновлення змісту вищої архітектурної освіти. Згідно чинного законодавства України про освіту структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту. Вивчення стану вищої архітектурної освіти в Україні показало, що фахівців галузі знань «Будівництво та архітектура», «Мистецтво» готують сьогодні у вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації у відповідності з напрямами, за якими здійснюється підготовка фахівців у навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста та магістра (табл. 1).Вищими навчальними закладами, згідно чинного законодавства в Україні є технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші. [1]Таблиця 1Перелік напрямків, за якими здійснюється підготовка фахівців у навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, бакалавра, магістра та спеціаліста ГалузьМолодші спеціалістиБакалавриСпеціалістиМагістри0601Будівництво та архітектура будівництво та експлуатація будівель і споруд 5.06010101архітектура6.060102архітектура будівель і споруд7.06010201 архітектура будівель і споруд8.06010201 містобудування 7.06010202 містобудування8.06010202архітектурне проектування та внутрішній інтер’єр5.06010201дизайн архітектурного середовища7.06010203 дизайн архітектурного середовища8.06010203реставрація пам’яток архітектури та містобудування і реконструкція об’єктів архітектури7.06010204реставрація пам’яток архітектури та містобудування і реконструкція об’єктів архітектури8.060102040202Мистецтводизайн5.02020701дизайн (за видами)6.020207дизайн (за видами)7.02020701дизайн (за видами)8.02020701 Відповідно до статусу вищих навчальних закладів законодавчо встановлено чотири рівні акредитації:перший рівень – технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади (підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем – молодший спеціаліст);другий рівень – коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади (підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем – бакалавр);третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) – інститут, консерваторія, академія, університет (підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем – спеціаліст, магістр). [1]Загальносвітові процеси глобалізації та становлення інформаційного суспільства призводять до адекватної зміни освітніх цілей та ціннісних орієнтирів особистості, що у свою чергу зумовлює відповідне оновлення змісту освіти та здійснення навчального процесу. Основою такого оновлення в світовій практиці нині прийнято компетентнісний підхід.Формування і розвиток інформатично-комунікативної компетентності майбутнього архітектора та її складової – фахово-інформатичної компетентності – здійснюється під час наскрізної інформатичної підготовки: спочатку у середній загальноосвітній школі, затим, ступенево-поетапно, в університеті, потім, за потребою – у післядипломній освіті, під час професійної діяльності. Відповідно до сказаного виділятимемо такі етапні рівні: початкова загальноосвітня інформатична компетентність  базова інформатична компетентність  фахово-інформатична компетентність  акмеологічна фахово-інформатична компетентність. Тобто, компетентнісний підхід трансформується у акмеологічний підхід.Архітектор навчається все життя і при цьому має постійно слідкувати за новітніми науковими розробками. Тобто, архітектурна освіта, як ніяка інша відповідає нинішній освітній концепції навчання впродовж життя.Зважаючи на різноплановість фахової підготовки та складність професійного й духовного становлення молодого архітектора, системна інтеграція художніх, наукових і технічних (інженерних) знань має відбуватися впродовж усього процесу формування, становлення і розвитку архітектора як професіонала: спочатку під час допрофесійного (пропедевтичного) навчання, затим – під час фахової підготовки у вищих навчальних закладах, насамкінець, у процесі професійного (акмеологічного) зростання і саморозвитку під час виробничої діяльності.Процес підготовки майбутніх архітекторів до професійної діяльності розглядаємо як складну динамічну систему, яка ґрунтується на комплексі теоретико-методологічних підходів і забезпечує формування компетентного креативного фахівця нової генерації, підготовленого для здійснення професійної діяльності із застосуванням комп’ютерних засобів та інформатичних технологій, а також здатного до активної конкуренції на ринку праці та безстресової соціалізації.Концептуальні положення підготовки майбутніх архітекторів проявляються у формі провідних тенденцій і визначають стратегію цього процесу. До таких насамперед можна віднести: гуманізацію; гуманітаризацію; фундаменталізацію; забезпечення неперервності освіти; міждисциплінарний та інтернауковий характер знань; інтелектуалізацію навчальної і професійної діяльності; динамізацію.Реформаційні заходи в системі архітектурної освіти на сучасному етапі можуть прислужитися активізації індивідуально-орієнтованого навчання та особистісного підходу до розвитку творчих здібностей студентів, забезпечити в процесі навчання формування самостійного аналітичного мислення студентів, слугувати вдосконаленню професійної підготовки спеціалістів, здатних працювати в умовах глобалізованої економіки. Від цього багато в чому залежить, якою мірою майбутні спеціалісти зможуть поєднувати сучасні знання, професіоналізм із соціальною активністю і високою моральністю. Адже кінцевим результатом діяльності усіх рівнів освіти є всебічно осв

<p class="_7Osnovnoi-text">Стремительно меняющийся мир живет ожиданием все новых перемен, еще более значительных, и далеко не всегда предсказуемых и понятных. К числу тревожных ожиданий можно с уверенностью отнести те, что связаны с разрушительными последствиями изменений окружающей среды, происходящими как в силу естественных причин, так и обусловленными активной деятельностью человека. С каждым днем становится все более очевидным, что ориентация на дальнейший рост потребления товаров и услуг материального характера приближает «час расплаты» в виде климатических и иных катаклизмов.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Один из возможных путей предотвращения такого сценария развития событий предполагает не только отказ от чрезмерного потребления и производства, но и переход на иные виды услуг и продуктов, в том числе основанных на цифровых технологиях (при этом, конечно, несмотря на заметно меньшую материалоемкость последних, проблемы утилизации отходов и снижения воздействия на окружающую среду никуда не исчезают, но это, увы, уже становится неотъемлемой составляющей жизни общества).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Важно то, что цифровые технологии позволяют не только уменьшить традиционные издержки на различных этапах создания, перемещения и использования товаров и услуг (от производственных и сбытовых до трансакционных, связанных с применением различных процедур координации и взаимодействия экономических агентов), но и создают предпосылки для формирования иной экономической и социальной реальности.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Идее формирования новой реальности на основе принципиально иных технологий (сначала в рамках автоматизации, а затем цифровизации) уже не один десяток лет. По художественной литературе ее корни можно проследить до эпохи возникновения жанров утопии и научной фантастики (как тут не вспомнить того же Айзека Азимова, которому в январе 2020 г. исполнилось бы 100 лет). Эти «исторические» ожидания на протяжении последних десятилетий были усилены бурным развитием цифровых технологий.</p><p class="_7Osnovnoi-text">В сфере производства цифровизация нашла отражение, в частности, в формировании принципиально новых производственных процессов<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>гибких, меньших по масштабу и оперативно реагирующих на изменения спроса на товары и услуги (самонастраивающихся). Так, например, в Китае только за период 2014–2018 гг. в так называемые «умные фабрики» (smart manufacturing projects) было инвестировано более 14,5 млрд долл. (подчеркнем, что при этом следующим шагом там является «более глубокая интеграция… цифровых технологий в традиционные производственные процессы<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>в особенности во вспомогательные и обеспечивающие их составляющие… Движение в данном направлении обеспечило рост производительности труда более чем на 37% и привело к снижению текущих издержек на 21%»)<span class="myFootnotes CharOverride-1"><span id="footnote-000-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2020_02/HTML/Column_2.html#footnote-000">*</a></span></span>.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Сфера торговли также изменилась благодаря тем возможностям, которые предоставляют современные технологии хранения и работы с данными (не только поиск необходимого товара или услуги, но и их покупку и выбор оптимального способа доставки).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Появились и принципиально новые услуги и товары<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>особенно отчетливо это видно на примере медиарынка (в его широком понимании<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>не только информации о текущих событиях, но и музыки, кино, литературы и различных компьютерных возможностей досуга<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>число игроков и пользователей компьютерных игр уже значительно превышает число тех, кто отдает предпочтение традиционным играм) (статья П. Н. Тесли).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Все вместе взятое формирует другую<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>назовем ее «облачной»<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>реальность, которая сегодня все более ощутимо влияет на предпочтения относительно занятости, а также на выбор места жительства, условий проживания и, как следствие, на формирование системы ценностей людей.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Кажется, еще немного, еще чуть-чуть и наступит новый блистающий и сияющий мир «облачного» будущего, где в основе потребления будут современные медиапродукты, где «цифра» задает и определяет и ритм жизни, и систему отношений между людьми (статья Д. Е. Добринской).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Увы, этим мечтаниям еще долго не суждено воплотиться в жизнь. Создание, поддержание и, тем более, развитие «цифрового мира» требует привлечения весьма значительных реальных ресурсов (материальных, финансовых и человеческих), необходимых для обеспечения функционирования его технической, интеллектуальной и творческой составляющих (статья Н. А. Ганичева и О. Б. Кошовец).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Наша духовная, культурная, социальная жизнь еще долго будет основываться на базовых ценностях и принципах общественного бытия, а деятельность<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>ориентироваться на получение максимальной отдачи от вложенных ресурсов и усилий.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Поэтому, например, реформа государственного и общественного управления на базе только современных цифровых технологий без изменения внутренних процедур и механизмов взаимодействия участников социально-экономических процессов, по сути, мало что меняет. Да, может быть сформирована технически эффективная система документооборота и информирования граждан об их обязательствах и предоставляемых им возможностях (статья А. Н. Швецова и В. Н. Рысиной). Но, увы, в текущей ситуации сложно понять, почему и в связи с чем, несмотря на цифровизацию системы государственного управления (на уровне и в контексте современных мировых тенденций), так стремительно растет число госслужащих. Почему продвинутые цифровые технологии в системе управления обществом пока лишь в малой степени улучшают нашу жизнь.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Создание современных цифровых технологий и процессов невозможно без формирования и развития сложной сети различных высокотехнологичных устройств и программных продуктов. К сожалению, в России радужные ожидания в этой сфере базируются главным образом на применении (или несущественной модернизации) созданных за рубежом продуктов и решений, но никак не на расширении процессов создания и развития отечественных технологий, компетенций и навыков (при этом, конечно, и у нас есть отдельные блистательные примеры создания современных продуктов мирового уровня<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>таких, как поисковик Yandex, картографический навигатор 2ГИС, система противовирусной защиты Касперского). Увы, ни с точки зрения занятости, ни по уровню генерации доходов отечественные производители цифровых изделий и технологий несопоставимы с компаниями традиционных отраслей и сфер хозяйственной деятельности.</p><p class="_7Osnovnoi-text">В целом «облачная» реальность пока предстает вполне логичным этапом эволюции той материально-технологической основы и того устройства общества, которые сформировались ранее. Говорить о том, что цифровые технологии способны оказать на социально-экономическую реальность радикальное воздействие, пока, на наш взгляд, преждевременно. Без кардинальных изменений в развитии научно-технологических основ традиционного производства, равно как и без формирования адекватной современным условиям социальной и транспортной инфраструктуры, речь может идти лишь об анклавах и очень узких территориях и «кочевничества», и цифрового управления государством и обществом. По этой причине возникающие перед нашим взором радужные картины цифрового «кочевья» представляются ничем иным, как заоблачными мечтаниями. Надо полагать, особенно хорошо мечтается, если отгородиться от мира наушниками при прослушивании и просмотре качественных и доступных медиапродуктов. Это очень способствует развитию воображения, но никак не связано с насущной необходимостью решения проблем нарастания научно-технологического отставания.</p><p class="_7Osnovnoi-text">_________________________</p><p class="_7Osnovnoi-text"><span lang="en-US"> *Ma Si Ministry sets out upgrading strategy</span><span lang="en-US">. </span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter" lang="en-US">– </span><span lang="en-US">China Daily, December 13, 2018</span><span lang="en-US">. </span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter" lang="en-US">– </span><span lang="en-US">chinadaily.com.cn/business</span></p>

Сучасний стан вищої інженерної освіти в Україні та вимоги. ХХІ сторіччя, як відчуває людство, несе глобальні проблеми, пов’язані, перш за все, з енергетичною та продовольчою кризами, які стрімко наближаються, з вичерпанням запасів корисних копалин, порушенням навколишнього середовища, землетрусами, нетиповими хворобами, суттєвими радіоактивними забрудненнями і таке інше. Необхідність вивчення цих проблем та їх наслідків не підлягає сумніву. Це можливо тільки значно підвищивши рівень, якість освіти, яка відіграє основну, суттєву роль в пізнанні та оволодінні істинною картиною світу, методами її використання та адаптації до її швидкозмінних процесів. Цивілізований світ розуміє, що акцент у ХХІ сторіччі необхідно робити на підготовку людини з більш розвиненим ментальним тілом, здібностями мислення, яка жила б у порозумінні з суспільством, природою та їх інформаційними проявами. Саме фундаментальні кафедри технічних університетів повинні формувати у студентів системне, структуроване, логічне світосприйняття та здійснювати фундаментальну підготовку, закладати базис майбутнього інженера на основі математичних, природничо-наукових та загальноінженерних дисциплін. Сучасні педагогічні дослідження показують [8], що на сучасному етапі розвитку вищої освіти на перше місце виступають саме загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання, а не технологічні, утилітарні знання та практичні вміння , як це має місце останніми роками. Без фундаментальної освіти, без оволодіння системним знанням та без формування цілісної природничо-наукової та інформаційної картини світу підготовка сучасного, здатного до навчання протягом всього життя фахівця, як наголошено у національній доктрині розвитку освіти в Україні, неможлива. Не є панацеєю від усіх негараздів і проблем вищої інженерної освіти в Україні пріоритетні інформатизація та комп’ютерізація. За словами відомого фахівця механіки твердого деформівного тіла В. І. Феодосьєва [7], електронні обчислювальні машини та інформаційні технології, звільняючи та спрощуючи життя інженера у плані чисельних розрахунків, не звільняють його від необхідності знання механіки [1; 2], математики та, особливо, від творчого мислення [3; 4]. Сьогодні важливим показником якісної освіти стає мобільність знань, якої може набути лише якісно освічена людина, з надійною фундаментальною базою, здатна адаптуватися та гнучко реагувати на швидкозмінні процеси, машини та технології. Тенденція «миттєвого прагматизму» [5; 6; 8],орієнтація на вузьких професіоналів, характерна для минулого сторіччя, поступово зникає з виробничої сфери. Виробництву ХХІ століття, у тому числі і агропромисловому, потрібен спеціаліст, здатний гнучко перебудовувати напрям та зміст своєї діяльності у зв’язку зі зміною життєвих орієнтирів та вимог ринку. Досягнення професійної мобільності є однією з найважливіших задач Болонського процесу [8], розв’язання якої можливе лише за умови фундаменталізації вищої освіти. Вузькопрофесійна підготовка, отримання знань на все життя, поступово замінюються освітою впродовж усього життя. Таки реалії, реальні вимоги часу та ринкової економіки.Деякі заходи по підвищенню якості вищої аграрної освіти. Сучасна парадигма системи вищої освіти за ЮНЕСКО полягає коротко у тому, що треба вчитися, вчитися і ще раз вчитися «щоб бути, щоб існувати». У протилежному випадку людство загине, як написано на піраміді Хеопса «від невміння користуватися природою, від незнання дійсної картини світу». Як відгук на виклик та вимоги часу, у Дніпропетровському державному аграрному університеті прийнята стратегія перспективного розвитку університету на 2011-2015 р.р., в основі якої лежить концепція 4-Я, а саме: якість освіти → якість виробництва → якість продуктів харчування → якість життя. Весь цей ланцюг має прямий і зворотній зв’язок та відповідає національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, згідно з якою розвиток освіти є стратегічним ресурсом подолання кризових процесів, покращення людського життя, ствердження національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності української держави на міжнародній арені. Основна мета прийнятої концепції спрямована на підготовку якісних фахівців для АПК, для виробництва якісної сільськогосподарської продукції, її переробки та виготовлення якісних і безпечних продуктів харчування. Наприкінці 2010 року у стінах ДДАУ відбулося відкриття центру природного землеробства, головною метою якого є створення інноваційної системи виробництва, переробки , культури споживання сільськогосподарської продукції та створення інноваційної природної системи співіснування людини і довкілля. Не є секретом, що сучасний процес вирощування сільськогосподарської продукції з об’єктивних та суб’єктивних причин давно відійшов від природного, про що свідчать зміни смаку, запаху та якості продукції, що вирощується на землі, іноді багатою на нітрати та шкідливі хімічні елементи, яка, як відомо не є корисною для споживання людини. Глобальним завданням АПК України є перехід на товарне виробництво якісної продукції, яке треба починати з підготовки фахівців. ДДАУ здатний забезпечити повний цикл цієї важливої роботи, бо має необхідну структурну, наукову та кадрову бази. Природне землеробство покращуватиме родючість землі, позбавить від ерозії, позитивно впливатиме на її урожайність. Звичайно, тут теж є свої проблеми і труднощі, які потребують вирішення. Покращивши якість освіти, втіливши наведені концепції в реальність, матимемо якісне виробництво, якісні продукти, якісну державу, якісну Україну та, головне, здорових її мешканців. Якісна Україна – це справа усіх її мешканців, і починається ця справа саме з якісної освіти. Для забезпечення якісної інженерної освіти, вважаємо, необхідно: підвищити рівень шкільної підготовки, особливо з природничих дисциплін; не знижувати фундаментальності вищої освіти; приділяти більше уваги самостійній роботі студентів; втілювати у навчальний процес дієвий контроль; використовувати ринкові важелі управління навчальним процесом; приділяти більше уваги заохоченню (мотивації) студентів до навчання та стимулюванню викладачів до ефективної, результативної роботи; створити необхідну, сучасну матеріально-технічну базу та фінансувати систему освіти на належному рівні. Переймаючись питанням покращення якості освіти та підготовки інженерних кадрів для агропромислового виробництва, на кафедрі теоретичної механіки та опору матеріалів Дніпропетровського державного аграрного університету за потребою часу у складі авторського колективу С. В. Кагадія, А. Г. Дем’яненка та В. О. Гурідової підготовлено та надруковано навчальний посібник «Основи механіки матеріалів і конструкцій» для інженерно-технологічних спеціальностей АПК, який рекомендовано Міністерством аграрної політики України як навчальний посібник під час підготовки фахівців ОКР «бакалавр» напряму 6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва» у вищих навчальних закладах II–IV рівнів акредитації (лист № 18-28-13/1077 від 18.08.2010 р.). З урахуванням переходу навчального процесу в Україні на кредитно-модульну систему (КМС), суттєвим зменшенням аудиторних годин на вивчення цієї важливої для інженера-механіка дисципліни після приєднання України до Болонського процесу у навчальному посібнику приділено більше уваги фаховим питанням, а саме розрахункам елементів конструкцій та деталей машин на міцність, жорсткість та стійкість, які використовуються у машинах та знаряддях агропромислового виробництва [5; 6]. Теоретичний матеріал кожного розділу проілюстровано прикладами із галузі сільськогосподарського виробництва. У зв’язку із скороченням кількості аудиторних годин на вивчення предмету та винесенням великої кількості матеріалу на самостійне вивчення студентами, для кращого розуміння та засвоєння в посібнику наведено багато фахових прикладів з відповідними розрахунками та поясненнями. Маючи на увазі, що більша частина землеробської техніки працює на ріллі та знаходиться у стані вібрації під дією динамічних, знакозмінних навантажень та напружень, велика увага у посібнику приділена розрахункам елементів та деталей під дією динамічних навантажень та питанням їх втомної міцності. По кожному розділу наведені запитання для самоконтролю отриманих знань, навичок та тестові завдання. У навчальному посібнику узагальнено багаторічний досвід викладання теоретичної механіки, механіки матеріалів і конструкцій, будівельної механіки, накопичений кафедрою теоретичної механіки та опору матеріалів Дніпропетровського державного аграрного університету. Сподіваємося що навчальний посібник буде корисним для студентів, а його автори зробили свій посильний внесок у справу підвищення рівня та якості підготовки майбутніх фахівців землеробської механіки та в цілому агропромислового комплексу України.В умовах ХХІ інформаційного та нанотехнологічного сторіччя , сторіччя інформаційного буму, перенасиченості новою інформацією не вдається традиційними репродуктивними методами навчання охопити, довести всю інформацію до майбутніх фахівців. У зв’язку з цим при переході на КМС організації навчального процесу у вищій школі, у тому числі і аграрній, біля 50% передбачених програмою навчання питань з технічних дисциплін винесено на самостійне опрацювання студентами. При цьому значно скорочена кількість аудиторних годин, відведених на вивчення технічних дисциплін професійного спрямування, природничо-наукових дисциплін, які закладають основи, формують базу професійних знань майбутніх фахівців народного господарства. А тому, у тій ситуації, яку зараз маємо у вищій інженерно-технологічній освіті в Україні, у тому числі і аграрній, сьогодні варто використовувати інформацційно-комунікаційні технології (ІКТ) при організації навчального процесу. Виникають питання іншого плану – коли, як, скільки, щоб ефективно та оптимально, хто сьогодні використовуватиме, чи є готові педагогічні кадри, які не завжди встигають за розвитком ІКТ і таке інше. Відомо, що інформатизація та комп’ютеризація призначені слугувати підвищенню ефективності, результативності навчання, створенню нових машин та сучасних технологій, а в цілому спрямовані на підвищення якості навчання, якості підготовки майбутніх фахівців агропромислового виробництва та народного господарства в цілому. Особливо це питання актуальне для галузі сільськогосподарського машинобудування, наприклад, тракторного виробництва південного машинобудівного заводу імені О. М. Макарова, де сьогодні на порядку денному стоїть питання створення нових зразків тракторної техніки, які відповідатимуть європейським вимогам по технічному рівню, безпеці та екології навколишнього середовища. Цю проблему здатні розв’язувати нова генерація фахівців землеробської механіки, які володіють знаннями та навичками комп’ю­терного проектування з використанням інформаційних та комп’ютерних технологій. Починаючи з 2011 року викладачами кафедри, які мають вищу освіту класичного університету за спеціальністю «Механіка» та володіють комп’ютерними та інформаційними технологіями, на факультеті механізації сільського господарства за напрямом підготовки «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва» викладають варіативну дисципліну «Основи комп’ютерних розрахунків в інженерній механіці». Метою викладання дисципліни є формування у майбутніх фахівців знань та навичок у галузі виконання комп’ютерних розрахунків в задачах інженерної механіки елементів конструкцій та деталей машин сільськогосподарського призначення. За час вивчення дисципліни студенти повинні оволодіти основними методами комп’ютерних розрахунків елементів конструкцій та деталей машин на міцність, жорсткість та стійкість. Звичайно, тут необхідно привернути увагу до складу, контингенту студентів аграрних навчальних закладів, які у своїй більшості із сільської місцевості, де, чого гріха таїти, і шкільна підготовка не завжди на вищому рівні, особливо з природничих наук, фізики, математики та і інформатики. Зрозуміло, що і технічні дисципліни на лаві студентів їм опановувати значно складніше. Застосовуючи ІКТ, потрібно не забувати , що тільки одними засобами ІКТ проблему якісної підготовки майбутніх фахівців, інженерів, у тому числі і агропромислового виробництва не розв’язати. Базисом є фундаментальна підготовка з математики, фізики, матеріалознавства,теоретичної механіки, механіки матеріалів і конструкцій та інших інженерних наук, а усе інше є надбудовою над фундаментом інженера. А тому, реформуючи систему вищої інженерної освіти, приєднавшись до створення Європейського простору вищої освіти, не треба втрачати кращих здобутків національної системи вищої інженерної освіти, і в першу чергу – її фундаментальності. Розробляючи заходи по реформуванню, реформуючи освіту, необхідно ґрунтовно розуміти, наскільки це конче необхідно і що в результаті матимемо. Бо дуже часто сподіваємося на краще, а в результаті маємо ще гірше, ніж маємо. Такі реформи краще не здійснювати, залишити галузь у спокої.

Актуальность статьи обусловлена необходимостью анализа влияния применения когнитивных технологий в профессиональной подготовке инженеров в формате on-line обучения. Цель статьи состоит в анализе условий развития познавательных механизмов обучающихся: генерации знаний, умений и навыков владения - вследствие применения когнитивныхобучающих технологийв базовой геометро-графической подготовке. В целях формирования целостности инженерной деятельности в условиях цифровой экономикиавтором рассмотрены основные условия развития эффективных механизмов познания с учетом индивидуальных когнитивных возможностей личности обучающихся. Представлен практический опыт интеграции когнитивных технологий на базе проектной и проблемно-ориентированной дидактикипутем интеллектуально интерактивного on-line обучения методом проектов. Показано, что проблемно-ориентированная проектная деятельность в команде, расширяет область профессиональных задач и обогащает интеллектуальный потенциал каждого отдельного обучающегося. Интеллектуальная интерактивность обучающего материала позволяетформировать как индивидуальную траекторию отдельного обучающегося, так и групповой менталитет команды разработчиков технических объектов. The relevance of the article is due to the need to analyze the impact of the implementation of cognitive technologies in the professional training of engineers in the online-training format. The purpose of the article is to analyze the conditions for the development of students’ cognitive mechanisms: the generation of knowledge, skills and proficiency due to the use of cognitive training technologies in basic geometric and graphic training. In order to form the integral unity of engineering activities in the digital economy, the author considers the main conditions for the development of effective mechanisms of cognition, taking into account the individual cognitive capabilities of students. The article presents practical experience in integrating cognitive technologies based on project-based and problem-oriented didactics via means of intelligent, interactive online- learning using the project method. It is shown that problem-oriented project activity in a team expands the scope of professional tasks and enriches the intellectual potential of each individual student. The intellectual interactivity of the training material allows you to form both the individual vector for an individual student and the group mentality of a team of developers of technical objects.

Актуальность статьи обусловлена необходимостью анализа влияния применения когнитивных технологий в профессиональной подготовке инженеров в формате on-line обучения. Цель статьи состоит в анализе условий развития познавательных механизмов обучающихся: генерации знаний, умений и навыков владения - вследствие применения когнитивныхобучающих технологийв базовой геометро-графической подготовке. В целях формирования целостности инженерной деятельности в условиях цифровой экономикиавтором рассмотрены основные условия развития эффективных механизмов познания с учетом индивидуальных когнитивных возможностей личности обучающихся. Представлен практический опыт интеграции когнитивных технологий на базе проектной и проблемно-ориентированной дидактикипутем интеллектуально интерактивного on-line обучения методом проектов. Показано, что проблемно-ориентированная проектная деятельность в команде, расширяет область профессиональных задач и обогащает интеллектуальный потенциал каждого отдельного обучающегося. Интеллектуальная интерактивность обучающего материала позволяетформировать как индивидуальную траекторию отдельного обучающегося, так и групповой менталитет команды разработчиков технических объектов. The relevance of the article is due to the need to analyze the impact of the implementation of cognitive technologies in the professional training of engineers in the online-training format. The purpose of the article is to analyze the conditions for the development of students’ cognitive mechanisms: the generation of knowledge, skills and proficiency due to the use of cognitive training technologies in basic geometric and graphic training. In order to form the integral unity of engineering activities in the digital economy, the author considers the main conditions for the development of effective mechanisms of cognition, taking into account the individual cognitive capabilities of students. The article presents practical experience in integrating cognitive technologies based on project-based and problem-oriented didactics via means of intelligent, interactive online- learning using the project method. It is shown that problem-oriented project activity in a team expands the scope of professional tasks and enriches the intellectual potential of each individual student. The intellectual interactivity of the training material allows you to form both the individual vector for an individual student and the group mentality of a team of developers of technical objects.

Статья посвящена исследованию развития межрегионального экономического взаимодействия в Республике Казахстан посредством анализа товарооборота Карагандинской области с другими регионами страны. Авторами проанализированы объем и структура межрегиональных товаропотоков, все регионы страны сгруппированы в зависимости от объемов товарооборота с Карагандинской областью. Опираясь на положения базовых теорий пространственной экономики и международной торговли, авторы выдвинули гипотезу о том, что более сильные связи возникают между регионами со схожей структурой промышленности. В результате анализа межрегиональных грузопотоков было выявлено, что с Карагандинской областью наиболее активно взаимодействуют Восточно-Казахстанская, Павлодарская и Костанайская области, одной из отраслей специализации которых является металлургия. Это свидетельствует о том, что схожесть структуры экономики является более значимым фактором для интенсивности межрегиональных связей нежели географическая близость. Структура экономики во многом определяет формы и типы межрегионального экономического взаимодействия. Авторами обоснованы выводы о преимущественно ресурсной интеграции Карагандинской области с другими регионами страны, отсутствии горизонтальных экономических связей, крайне слабом уровне генерации новых видов продукции, позволяющих усилить существующие и создать новые связи. The article is devoted to the study of the development of interregional economic cooperation in the Republic of Kazakhstan by analyzing the trade turnover of the Karaganda region with other regions of the country. The authors analyzed the volume and structure of interregional commodity flows, all regions of the country are grouped depending on the volume of trade with the Karaganda region. Based on the provisions of the basic theories of spatial economics and international trade, the authors hypothesized that stronger ties arise between regions with a similar industrial structure. As a result of the analysis of interregional cargo flows, it was revealed that the East Kazakhstan, Pavlodar and Kostanay regions interact most actively with the Karaganda region, one of the branches of specialization of which is metallurgy. This indicates that the similarity of the structure of the economy is a more significant factor for the intensity of interregional ties than geographical proximity. The structure of the economy largely determines the forms and types of interregional economic cooperation. The authors substantiate the conclusions about the predominantly resource integration of the Karaganda region with other regions of the country, the absence of horizontal economic ties, an extremely weak level of generation of new types of products that allow strengthening existing and creating new ties.