Academic literature on the topic 'Аудиторський контроль'

У статті розкривається співвідношення понять «аудиторська діяльність», «аудиторські послуги», «неаудиторські послуги». Звертається увага, що новий Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» чітко не закріплює перелік аудиторських та неаудиторських послуг. При цьому аудиторська діяльність виступає узагальнюючим поняттям для здійснення послуг в її рамках. Зосереджується увага на новому порядку атестації аудиторів, що здійснюється незалежними центрами оцінювання знань, акредитованими Комісією з атестації та порядок дій існуючих аудиторів для включення їх у новий Реєстр. Розкриваються нові вимоги до осіб, що претендують стати аудитором, у тому числі наявність обов’язкового працевлаштування/ стажування у суб’єкта аудиторської діяльності не менше трьох років. Звертається увага на питанні регулювання діяльності аудиторів з боку держави і суб’єкта самоорганізації та, відповідно, посиленні контролю за здійсненням аудиторської діяльності з боку спеціально створеного Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, а не лише Аудиторською палатою України. Розглядаються критерії вибору суб’єкта аудиторської діяльності та можливості поєднання аудиту з наданням інших аудиторських послуг. Розкриваються основні проблеми аудиторської діяльності та напрями їхнього вирішення.

У статті автор досліджує публічно значимі функції аудитора, які він виконує під час здійснення аудиторської діяльності; доводить, що відносини, опосередковані проведенням аудиту фінансової звітності, можуть будуватися на основі принципу обов’язковості; контрольний характер діяльності аудиторів та аудиторських фірм; доводить, що аудит як вид фінансового контролю є самостійним правовим інститутом; прояв у фінансово-правових відносинах під час здійснення аудиту фінансової звітності владно-публічного характеру. Аудит фінансової звітності спрямовано досягнення у суспільстві соціально значимих цілей, що виникають у процесі здійснення обов’язкового аудиту фінансової звітності, суспільні відносини за своєю юридичною сутністю містять всі необхідні елементи фінансово-контрольних правовідносин, отже, охоплюються предметом регулювання фінансового права. Відносини, що виникають у ході обов’язкового аудиту фінансової звітності, спрямовані на захист публічних інтересів та за своєю юридичною сутністю містять усі необхідні елементи фінансово-правових відносин. Фінансово-правове регулювання у сфері обов’язкового аудиту фінансової звітності обумовлено тим, що саме держава в законодавчому порядку встановлює випадки та умови проведення обов’язкового аудиту фінансової, визначає права та обов’язки учасників таких відносин; фіксує види відповідальності суб’єктів аудиторської діяльності перед споживачами наданих ними аудиторських послуг; здійснює контроль за виконанням вимог закону; регулює відносини щодо обов’язкового аудиту з використанням імперативного методу, що є характерним для методу фінансового права. Контрольне повноваження в аудиті реалізується у процесі узагальнення результатів перевірки, виявлення та вивчення причин конкретних недоліків та порушень, умов, що їх викликали, розробки та реалізація запобіжних заходів, надання рекомендацій та вказівок імперативного характеру щодо застосування відповідних превентивних заходів. Запропоновано внести зміни до закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21 грудня 2017 року № 2258-VIII, відповідно до яких слід зобов’язати аудиторів та аудиторські фірми здійснювати страхування своєї професійної діяльності на весь період їх членства в Аудиторській палаті України, тим самим забезпечивши відшкодування збитків, заподіяних майновим інтересам третіх осіб внаслідок ненавмисних помилок та (або) недоглядів, допущених під час надання аудиторських послуг за договором страхування аудиторської відповідальності.

Анотація. Метою статті є систематизація та узагальнення наявних підходів до трактування поняття якості аудиту і деяких практичних аспектів його застосування. Однією з важливих тенденцій, яка чітко проявилася в останній час, є найсуворіша вимога до високої якості аудиту. Подальший розвиток аудиту на всіх рівнях нерозривно пов’язаний із підвищенням його якості. Аудиторська інформація є першоосновою для ухвалення управлінських рішень, тому підвищення якості аудиторської інформації і як наслідок якості аудиту сприятиме підвищенню якості управлінських рішень, що звичайно позначиться на економічному та фінансовому стані на всіх рівнях управління, а також сприятиме зниженню інформаційного ризику під час ухвалення рішень усіма користувачами фінансової інформації. Розглянуто значення якості аудиторської інформації в сучасних економічних процесах. Вивчено питання впливу аудиту на розвиток економічних процесів на мікро- і макрорівні. Досліджено теоретичні розробки в напрямі визначення якості аудиту, що має визначальне значення на методологію проведення аудиту, оцінку його якості, достовірність аудиторської інформації, її значення для всіх користувачів фінансової інформації. Ці теоретичні розробки мають також суттєвий вплив на практичну аудиторську діяльність, достовірність наданої інформації, її якісні показники та інші фактори, важливі для користувачів аудиторської інформації. Доведено, що основним критерієм якості аудиторської інформації є її достовірність і відповідність фактичному стану об’єкта аудиту. Дослідження причин глобальної економічної кризи, що розгорнулася 2008 року, із усією гостротою виявило спектр проблем, викликаних рішеннями, які ухвалювалися на підставі аудитованої фінансової звітності. Серед основних причин цієї фінансової кризи, крім загальноекономічних, є якість бухгалтерського обліку і якість проведеного аудиту, які визначально вплинули на банкрутство ключових фінансових установ, що згодом призвело до кризи, а також недостатній контроль для запобігання шахрайським діям підприємств, які перевіряють аудиторські фірми, що є наслідком аудиту низької якості. Дано нове визначення якості аудиту, яке істотно відрізняється від більшої частини чинних на нинішній день. Це, у свою чергу, дає можливість більш точно і правильно визначити напрями, методи, принципи та інші складові аудиторських перевірок, суттєво підвищивши їхню якість. У перспективі підвищення якості аудиту має суттєво скоротити ризики кризових явищ у реальному секторі економіки. Ключові слова: якість аудиту, аудит, аудиторські послуги, оцінка, контроль, достовірність, фактичний стан, об’єкт аудиту. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 2; бібл.: 31.

У статті обґрунтовано необхідність підвищення якості аудиторських послуг за допомогою створення системи громадського нагляду за аудиторською професію, що є вирішальним елементом у підтримці й підсиленні довіри до діяльності аудиторів з боку громадськості, особливо для суб’єктів суспільного інтересу, відповідно до Директив ЄС. Нагляд за аудиторською діяльністю має бути організований на основі принципу, який має забезпечити підвищення якості аудиту фінансової звітності в інтересах суспільства, що організована у спосіб, який забезпечує її незалежність від суб’єктів, що контролюються. В Україні доцільно застосувати досвід європейських країн щодо посилення контролю за якістю проведеного аудиту. Зовнішні перевірки систем контролю якості аудиторських послуг надають практичну допомогу суб’єктам аудиторської діяльності у створенні та подальшому розвитку власних систем контролю якості та запобіганні ризиків визнання їх такими, що не пройшли перевірку системи контролю якості аудиторських послуг.

У статті розкрито контрольну функцію державного фінансового контролю, визначено основні завдання аудиту, такі як: відповідність ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності на основі національних стандартів державного сектору; контроль над використанням бюджетних коштів згідно з кошторисом та нормативно-законодавчою базою; перевірка держзакупівель; перевірка доцільності використання матеріальних ресурсів бюджетного закладу; виявлення фактів неефективного витрачання ресурсів та нецільового їх використання; визначення ефективності управління внутрішнім фінансовим контролем. Проаналізовано діяльність Державної фінансової служби аудиту за останні п’ять років. Спостерігається поступове зниження тиску на розпорядників бюджетних коштів. Перевірки державного фінансового контролю замінюють аудитом, який спрямований на попередження порушень та їх недопущення у діяльності бюджетної установи, надання рекомендацій щодо організації ефективного внутрішньогосподарського контролю. Зростання правопорушень також може свідчити про різне трактування та нечітке розуміння нормативних документів, тому саме вдосконалення законодавчої бази державної аудиторської служби, розвиток методичного інструментарію, стандартизація державного фінансового аудиту повинні сприяти усуненню цих недоліків. Для оцінки ефективності фінансово-бюджетного контролю може бути використано низку показників ефективності роботи інспекторського складу органу фінансово-бюджетного контролю. Вирішення основних проблем може бути досягнуте лише завдяки розробленій стратегії вдосконалення, яка має відповідати вимогам сучасності та спиратися на прийняті у всьому світі норми. Необхідність упровадження норм міжнародних стандартів у національні стандарти зумовлена необхідністю підвищення ефективності діяльності державного фінансового аудиту, підвищення його результативності, прозорості, формування довіри суб’єктів аудиторської перевірки. Особливо це стає актуальним в умовах реформування місцевого самоврядування та територіальних органів виконавчої влади. Фінансовий контроль бюджетної сфери, що здійснюється державою, служить інструментом виявлення неефективного використання нефінансових та фінансових ресурсів бюджетної організації, недотримання або неправильного трактування законодавчої бази, нецільового використання грошових коштів.

Статтю присвячено науковій проблематиці формування аудиторських послуг (відмінних від аудиту та завдань з надання впевненості) в Україні, що особливо актуалізується в період кризи, за впливу зовнішніх чинників, таких як пандемія. У статті розглядається надійність та якість роботи аудиторських фірм в умовах кризи для задоволення вимог клієнтів. Розглянуто питання якості надання аудиторських послуг. Дослідженням встановлено наступні проблемні питання у розвитку аудиторських послуг: 1) неоднозначність термінологічного апарату; 2) наявність різних підходів до оцінки результуючих показників аудиторської послуги; 3) наявність можливої необізнаності представника клієнта з результатами виконання послуги, що вимагатиме від аудитора прийняття власних рішень (суджень) та ініціатив з ідентифікації результуючих показників; 4) визначення вимог до аудиторської послуги передбачає участь певних користувачів, що може супроводжуватись низьким рівнем обізнаності та компетентності з боку користувача (замовника); 5) ускладнення процесу ідентифікації предмету аудиторської послуги, що збільшує ймовірність відмови від завдання у зв’язку з підвищеним ризиком її неякісного виконання; 6) значний обсяг застосування професійного судження аудитора в процесі виконання аудиторської послуги.При цьому аудитору потрібно визначати критерії з врахуванням різних точок зору науковців, теоретиків та практиків, особливо при виконанні таких аудиторських послуг, щодо яких відсутні орієнтири у нормативних документах. Посилаючись на матеріали попередніх досліджень, автор робить висновки, що характеристики деяких послуг взаємодіють один з одним, що додатково підтверджує гіпотезу про можливість узагальнення певних характеристик на рівні певних завдань та їх подання в стандартах або інших документах. Пропонується встановити критерії на рівні стандартизації для оцінки надійності та якості виконання аудиторських послуг. Надання гарантій якості супутніх та інших аудиторських послуг має ґрунтуватися на концепції, яка визначатиме теоретичне забезпечення контролю якості роботи аудиторів (аудиторських фірм) при виконанні супутніх та інших послуг професійної аудиторської діяльності для теоретичної підтримку і практичну реалізацію. Матеріал статті допомагає визначити вектори розвитку нормативно-правової бази аудиторських послуг на національному рівні.

Метою статті є удосконалення системи державного фінансового аудиту в контексті досягнення найбільш ефективного результату здійснення державного фінансового контролю в Україні. У роботі з’ясовано сутність понять «контроль», «фінансовий контроль», «державний фінансовий контроль» та «державний фінансовий аудит», запропоновано розширення поняття «державний фінансовий аудит» до форми державного фінансового контролю всієї сукупності операцій з державними фінансами, тобто пропонується включити в нього, крім бюджетного аудиту (який здійснюватиме Державна аудиторська служба України), ще й податковий та митний аудит, які проводитиме Державна фіскальна служба України.

У статті проаналізоване теоретичне підґрунтя наукових досліджень за економічними спеціальностями. Уточнено питання еволюції розвитку аудиту як професійної та господарської діяльності, що актуалізується сьогодні з позиції ідентифікації його властивостей, що проявлялися на відповідному етапі розвитку суспільства. Проведено аналіз сучасного етапу розвитку аудиторської діяльності у світі, що вказує на відсутність єдиних світових підходів до регулювання аудиту. Кожна країна розробляє власні підходи до інструкційного забезпечення регулювання аудиту та встановлює специфічні вимоги до діяльності аудиторської фірми. Зауважено, що основ- ною характеристикою сучасного аудиту є встановлення вимог власне до кадрового потенціалу аудиторської фірми. Виділено три основоположні етапи розвитку аудиту в контексті його теорій та завдань. Доведено, що економічні відносини, що характеризують той чи інший період суспільного розвитку, визначали основну мету аудиту й відповідні методологічні положення. Виокремлено що витоки аудиту як виду фінансового контролю сягають стародавніх часів. Перші прояви контрольної діяльності можна прослідкувати в країнах стародавньо- го світу – Індії, Єгипті, Вавилоні, Китаї. Уточнено, що історія аудиту як економічного явища сягає корінням у глибину століть. Елементи контролю застосовувалися в Стародавньому Вавилоні, де приблизно 5000 років тому використовувалися глиняні дощечки, які являли собою підтверджені аудитором звіти. Охарактеризова- но, що сучасний стан аудиту як виду незалежного фінансового контролю та як виду господарської діяльності в різних країнах світу характеризується певним станом соціально-економічних відносин. Вивчаючи сучасний стан розвитку аудиту та діяльності аудиторських фірм у країнах світу, насамперед варто наголосити на тенденції до уніфікації процесу регулювання аудиту та аудиторської діяльності.

Мета. Робота присвячена огляду підходів до визначення простору аудиторської перевірки із застосуванням ризик-орієнтованого та ковзного планування. Методика. Для вирішення задач такого класу в роботі запропоновано застосувати системний підхід, узагальнення та порівняння. Результати. У роботі наведено аналіз діючої нормативної бази щодо організації внутрішнього аудиту. Узагальнено досвід вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо можливості гнучкого корегування аудиторського завдання та реагування на непередбачувані ризики. Визначено роль внутрішнього аудиту для системи управління суб’єктом господарювання, системи внутрішнього контролю та політики управління ризиками. Встановлено, що наявність постійної комунікації з менеджментом суб’єкта господарювання є запорукою швидкого реагування на виклики. Оцінка ризиків за участю менеджменту дозволить зосередитися на тих бізнес-сегментах (процесах), які потребують нагальних аудиторських перевірок. Наукова новизна. Інтерпретовано цикл управління ризиками, який застосовується в практиці управління проектами, для потреб планування у внутрішньому аудиті. Визначено порядок формування аудиторського периметру на підставі результатів ризик-орієнтованого відбору об’єктів аудиту. Практична значимість. Впровадження циклу управління ризиками в практику внутрішнього аудиту дозволить забезпечити якісне планування аудиторського завдання та включення до аудиторського периметру саме тих об’єктів (напрямів), за якими ідентифіковано найбільші загрози та ризики.

Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче
У роботі розглядаються теоретичні основи ефективності бюджетного контролю: досліджено сутність та необхідність бюджетного контролю, охарактеризовано елементи системи бюджетного контролю, визначено поняття та види ефективності бюджетного контролю. Для оцінювання ефективності бюджетного контролю Державної аудиторської служби України розглянуто методичні підходи до такого оцінювання та визначено результативні показники бюджетного контролю. Розроблено рекомендації щодо напрямків вдосконалення організації системи бюджетного контролю в Україні з урахуванням світового досвіду та визначено вектори вдосконалення бюджетного контролю в Україні.
The theoretical bases of efficiency of budgetary control are considered in the work: essence and necessity of budgetary control are investigated, elements of system of budgetary control are characterized, concepts and kinds of efficiency of budgetary control are defined. To assess the effectiveness of budget control of the State Audit Office of Ukraine, methodological approaches to such assessment are considered and the effective indicators of budget control are determined. Recommendations on directions of improvement of the organization of system of budgetary control in Ukraine taking into account the world experience are developed and vectors of improvement of budgetary control in Ukraine are defined.

Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче
У роботі розглядаються теоретичні аспекти фінансового контролю, його функції та основні завдання, проводиться ретроспективний аналіз становлення фінансового контролю та розгляд ДАСУ як органу державного фінансового контролю. Проаналізовано результати реалізації державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України, а також проведена оцінка ефективності діяльності Державної аудиторської служби України (на прикладі Південного офісу ДАСУ). Запропоновано такі напрямі удосконалення здійснення фінансового контролю в Україні: вдосконалення системи державного фінансового контролю,через ідентифікацію всіх компонентів системи контролю з вичерпним переліком центральних органів виконавчої влади, які уповноважені здійснювати фінансовий контроль в певній сфері, об'єктах і видах фінансового контролю; розробка нормативно-правової бази діяльності суб'єктів державного фінансового контролю; вдосконалення наукового, інформаційного, технічного та кадрового забезпечення.
The work deals with the theoretical aspects of financial control, its functions and main tasks are considered in the work, the retrospective analysis of formation of financial control and consideration of DASU as body of the state financial control is carried out. Author analysis the results of the state financial control of the State Audit Service of Ukraine, as well as the assessment of the effectiveness of the State Audit Service of Ukraine (on the example of the Southern Office of the State Audit Office). The following areas of improvement of financial control in Ukraine are proposed: improvement of the state financial control system, through identification of all components of the control system with an exhaustive list of central executive bodies authorized to exercise financial control in certain areas, objects and types of financial control; development of normative-legal base of activity of subjects of the state financial control; improvement of scientific, informational, technical and personnel support.

У дисертації запропоновано вирішення наукового завдання щодо поглиблення теоретичних засад системи бюджетного контролю та розробки рекомендацій науково-практичного та методичного характеру. Здійснено обґрунтування низки теоретичних положень та уточнено понятійний апарат таких дефініцій, як «система бюджетного контролю», «інститут бюджетного контролю» та «інституціональне середовище бюджетного контролю». На основі економіко-математичного моделювання проаналізовано чинники, що впливають на функціонування системи бюджетного контролю. Визначено проблемні питання, які стримують інтенсивність її розвитку. На основі аналізу зацікавлених сторін виявлено ключових користувачів аудиторської інформації. Розроблено методичний підхід до комплексного оцінювання ефективності системи бюджетного контролю, який базується на парадигмі синергетичного розвитку. Розроблено методичні підходи до оцінювання ефективності діяльності суб’єкту контролю за допомогою застосування такого методичного інструменту, як коефіцієнт виявлення порушень. Удосконалено науково-практичні підходи до розробки системи бюджетного контролю з вбудованими засобами та інструментами ризик- орієнтованого управління. На основі виявленої проблематики, розроблено комплекс теоретичних та науково-практичних заходів щодо модернізації системи бюджетного контролю
The dissertation proposes a solution to the scientific problem to deepening the theoretical foundations of the budget control system and the development of recommendations of a scientific, practical and methodological nature. In the course of the study, the theoretical foundations of budgetary control through the disclosure of its features and taking into account the dialectical relationship between financial and budgetary control were substantiated. By supplementing the classification criterion, which characterizes budget control as a subsystem of the budgetary and tax sphere, it has been proved that the one, being an element of the state financial control system, is determined by the subject-object criterion. The theoretical provisions has been justified and the conceptual apparatus of such definitions as "the system of budget control", "the institution of budget control" and "the institutional environment of budget control" has been clarified. A four-stage model of organizing external financial control has been developed, which is carried out by the Accounting Chamber of Ukraine. According to this stages, it activities were systematized and analyzed. On the basis of correlation and regression analysis, an economic and mathematical model has been made, which describes the influence of such factors. The analysis of elements to the subsystem of internal budget control than is carried out by the Treasury and the State Audit Service, made it possible to characterize the procedures and rules for the activities of these control subjects in terms of the international INTOSAI standards. For substantiate the issues of internal budgetary control, which is carried out by the Audit Service, an economic and mathematical model was developed. With this model the impact of budget losses associated with the identified violations to the financial provision of the activities control subject as Audit Service was assessed. A methodological approach to a comprehensive assess the effectiveness of budget control based on the paradigm of synergistic development has been developed. The made mathematical model can find out that the synergy effect can be obtained through the interaction of two subsystems of budgetary control - the inside control subsystem and the outside control subsystem. They have not duplicated, but complement each other, because they shared the same objective. The feasibility for using an integrated approach to assessing the synergy effect of budget control was proven. It based on the hypothesis that the budget control system, forming new connections between the elements this two subsystems, can form a certain mathematical set. This determines the behavior of the system, prompting it to intensive development. It has been determined that the key synergy effects in the system of budgetary control are management, technological, operational, organizational and informational effects. The Guidelines intended for use in judging the effectiveness of the control bodies’ activity was developed and it is based through assessment of the coefficient of detection of violations. A stakeholder matrix has been made to identify key users of the audit information. The need to distinguish these stakeholders into a separate group makes it possible to optimize the process of budgetary control by focusing on their needs. In addition, unlike other stakeholders, key users can to set tasks for control bodies based on the problems that arise in their operations. The conceptual provisions for the development of a model of a budget control system with built-in tools and risk-based management tools it were necessary for the timely identification of budget risks have been improved. Scientific and practical approaches to the classification, analysis, identification of budget risks generated by the external environment, the budget process and random events, based to use of mathematical methods for analysis and modeling, have been developed. In particular, based on the construction of the “influence / dependence” matrix, causal relationships between risks both within the group and between groups were assessed. These allowed both within the group, rank and assess the impact on each other. A model of the budget control system with built-in means and tools of riskbased management was developed, which was formed in accordance with the hierarchy of the budget control system within the framework of external audit, internal audit and internal audit. On the basis of the identified problems, a set of theoretical and scientificpractical measures has been developed to modernize the budget control system. These measures focus on improving the efficiency of the functioning of the budget control system and to better defining the lines of authority between the actors have gotten the power to take decisions

Державна аудиторська служба України має велике значення у розбудові ефективної системи державного фінансового контролю, адже вона як провідний орган в межах своїх функцій попереджує порушення у сфері фінансових відносин та взаємодії з бюджетними коштами. Праці вітчизняних та зарубіжних науковців, а саме Ю. М. Білого, А. Бочі, О. Ю. Грачової, Д. В. Долбнєвої, Ю. В. Єфімова, Я. Ковальчука, П. Макгрета, В. Ф. Піхоцького, Ю. В. Табенської, А. В. Хмелькова та інших не достатньою мірою охоплюють наявні проблеми у сфері державного фінансового контролю України. Зокрема, спостерігається дублювання функцій, відсутність чіткого функціонального розподілу повноважень, незлагодженість у взаємодії між різними органами в системі та невідповідність міжнародним стандартам. Тож доцільність дослідження адміністративно-правового статусу Державної аудиторської служби викликана існуючими проблемами у системі органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку країни, а також необхідністю теоретичного обґрунтування статусу Державної аудиторської служби в системі інших органів державного фінансового контролю та напрацювання науково обґрунтованих пропозицій з питання його вдосконалення.

Економічні перетворення в Україні та процес формування ринкових відносин супроводжуються перебудовою господарського механізму і державного управління на всіх рівнях та потребують значних фінансових ресурсів, що забезпечать повне і своєчасне виконання завдань і функцій держави. Повнота та своєчасність надходження коштів до державних фондів, дотримання діючого законодавства під час їх розподілу та використання залежать від організації і здійснення фінансового контролю. Традиційні форми і методи державного фінансового контролю, що діяли раніше, виявилися неспроможними задовольнити нові управлінські вимоги. Це зумовило необхідність впровадження у нашій країні сучасної форми фінансового контролю – публічного аудиту. Державна фінансова інспекція – один із найважливіших контролюючих органів в державі, від роботи якого залежить фінансова безпека держави, – знаходилася в процесі реорганізації. Створення Державної аудиторської служби України відбулося з урахуванням усіх відповідних законодавчих актів. Реорганізація органу зі здійснення державного фінансового контролю – це не зміна вивіски, а оптимізація і вдосконалення його функцій, де пріоритетною стає робота на попередження порушень, зміна його акцентів та приведення фінансового контролю до сучасних вимог.
Экономические преобразования в Украине и процесс формирования рыночных отношений сопровождаются перестройкой хозяйственного механизма и государственного управления на всех уровнях и требуют значительных финансовых ресурсов, обеспечивающих полное и своевременное выполнение задач и функций государства. Полнота и своевременность поступления средств в государственные фонды, соблюдение действующего законодательства при их распределения и использования зависят от организации и осуществления финансового контроля. Традиционные формы и методы государственного финансового контроля, действовавших ранее, оказались несостоятельными удовлетворить новые управленческие требования. Это обусловило необходимость внедрения в нашей стране современной формы финансового контроля - публичного аудита. Государственная финансовая инспекция - один из важнейших контролирующих органов в государстве, от работы которого зависит финансовая безопасность государства, - находилась в процессе реорганизации. Создание Государственной аудиторской службы Украины состоялось с учетом всех соответствующих законодательных актов. Реорганизация органа по осуществлению государственного финансового контроля - это не смена вывески, а оптимизация и совершенствование его функций, где приоритетной становится работа на предупреждение нарушений, изменение его акцентов и приведение финансового контроля с современными требованиями.
Economic transformation in Ukraine and the process of formation of market relations are accompanied by the restructuring of the economic mechanism and public administration at all levels and require significant financial resources that will ensure the full and timely fulfillment of the tasks and functions of the state. Completeness and timeliness of receipt of funds to state funds, observance of the current legislation during their distribution and use depend on the organization and implementation of financial control. The traditional forms and methods of public financial control that were in place earlier proved to be incapable of satisfying new managerial requirements. This led to the need to introduce in our country a modern form of financial control - public audit. The State Financial Inspectorate - one of the most important control bodies in the state, from which the financial security of the state depends - was in the process of reorganization. Creation of the State Audit Office of Ukraine took place taking into account all relevant legislative acts. The reorganization of the body for the implementation of state financial control - this is not a change sign, but optimization and improvement of its functions, where the priority is to work to prevent violations, change its emphasis and bring financial control to modern requirements.

Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методичних та організаційних засад державного аудиту та обґрунтування на цій основі науково-практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління процесами державного аудиту для досягнення результативності функціонування Рахункової палати з урахуванням положень міжнародних стандартів державного аудиту ISSAI. Обгрунтовано організаційний інструментарій з удосконалення нормативно-правового забезпечення державного аудиту та функціонування Рахункової палати; спосіб, коли етична поведінка визначена ключовим компонентом у встановленні та підтримці необхідної довіри та репутації; підхід до професійного судження державного аудитора, як інструменту в забезпеченні ефективності та результативності державного аудиту. Запропоновано методичний інструментарій моделювання, як складової процесу виконання аудиторських процедур з фінансового аудиту; теоретико-прагматичний концепт проведення вибіркових спостережень в державному аудиті; організацію процесу звітування; підхід до оцінки стану внутрішнього контролю; процедури управління інформаційним забезпеченням аудиторських процедур у середовищі цифровізації процесів державного аудиту.
The purpose of the dissertation is to deepen the theoretical and methodological and organizational basis of public audit and formation on this basis scientific and practical recommendations for improving the management of public audit processes to achieve the effectiveness of the Accounting Chamber activity in terms of control and analytical work. The dissertation provides a theoretical generalization and solution of the scientific problem of improvement the theoretical, methodological and organizational principles of the Accounting Chamber public audit based on the implementation of the ISSAI. The analysis of international practice allowed to form the main methodological differences between performance audit, financial audit and compliance audit by their components, which allowed to identify their methodological support in order to improve the effectiveness of public audit. The comparative characteristic of ethical behavior norms of the Accounting chamber public auditors and requirements to officials of executive bodies is carried out. A matrix of ethical risks counteracting in public audit has been constructed and analyzed, which includes a number of risks such as risks of personal interest, self-control, patronage, close acquaintance and blackmail. Based on this, it is proved that at the current stage of public audit development there is a need to use precautionary measures to avoid risks, which are divided into three main groups: activities related to the work of the Accounting Chamber; activities related to work in the group of auditors; activities related to a specific task. It is proved that the professionalism of the public auditor is ensured primarily by professional judgment, which is one of the general principles of public audit defined by ISSAI 100. Three main directions of ensuring effectiveness of public audit are formed on the example of the results of control and analytical activities at state water enterprises. Criteria of an estimation of efficiency of of the public enterprises activity taking into account national strategy are developed on the basis of the offered directions. An analysis of the practice of public audit revealed that the methodology of public audit using a sample method of research needs further elaboration. It is established that terminological problems in the field of sampling method are primarily exist due to the fact that in some cases the terms are borrowed from theory of probability and mathematical statistics, and in some - are autonomous and formed exclusively in the field of audit. The dual nature of the concept of "audit sample" is proved - on the one hand it is a way of obtaining audit evidence (sample method of research), and on the other - the sample from which this evidence is formed, which contributed to the expansion of international standards, where audit sample is defined «as usage of audit procedures», that means the method of obtaining audit evidence. It is proposed to use only statistical sampling methods in public audit, as research based on non-statistical methods is subjective and means that different specialists-auditors can make different decisions under the same conditions. Moreover, there is a risk of "abnormal error" under such circumstances. The choice of several methods of sampling depending on the situation is definded. An analysis of the implementation of normative policies of INTOSAI standards on the assessment of the state internal control of public sector objects and an empirical study of the internal control system of public sector objects is provided. Improved process of information management of audit procedures in the digitalization environment through the analysis of the existing classification of audit information systems and the identification of their main components: functional, basic and supporting. The term "computer audit" is defined, which implies that auditors have a computer-aided audit technique skills (CAATs). 18 The modeling process as a basis for the preparation of audit reports is studied. It is proved that it is best to carry out the modeling process in the form of simulation. The ITHINK simulation package is offered for use in the simulation process. It is established that informing about the results of the public audit should be preceded by the organization of the audit report preparation, the information in which must be objective, reliable, reasonable, contain a comprehensive description of all identified facts and violations, and based on the ISSAI 100, ISSAI 200, ISSAI 300. It is proposed to modify the reporting process in the public audit taking into account the requirements of ISSAI by making organizational changes to the reporting system in the public audit.