Journal articles on the topic 'Асинхронний алгоритм'

Стрічкові конвеєри є найбільш поширеним типом транспортуючих машин безперервної дії в усіх галузях промисловості. Вони, як правило, є не тільки невід’ємною частиною технологічного процесу, а й визначають його темп, ритмічність, істотно впливають на організацію всього виробництва. На підприємствах гірничо-металургійного комплексу стрічкові конвеєри становлять близько 90 % від загальної кількості, тому питання контролю та діагностики стану обладнання конвеєра у режимі реального часу є досить актуальним завданням. Найбільш перспективним у цьому плані є створення системи контролю технічного стану обладнання конвеєра з візуалізацією основних параметрів на базі сучасних рішень таких компаній, як Schneider Electric або Siemens, що забезпечують контроль і моніторинг усіх параметрів та дають змогу операторові відстежувати всі зміни в стані обладнання конвеєра. В статті запропоновано один із варіантів створення такої системи. Оскільки основними складовими конвеєрного обладнання є асинхронний двигун та ролики, саме контроль їх технічного стану стає на перший план. З цією метою використовують методи вібродіагностики, виміру шуму та тепловізорні, а SCADA-система дозволить їх об’єднувати та візуально відтворювати. Основою роботи такої системи є діагностичні моделі основних механізмів, які у загальному варіанті складені з п’яти рівнів: основні вузли і деталі, які найбільш уразливі і піддалися діагностиці; основні структурні параметри, що визначають надійність; характерні поламки і дефекти вузлів; характерні зміни діагностичних сигналів та діагностичні ознаки і методи діагностування. Зазначено алгоритм діагностування стану конвеєра, який відображає всі основні етапи діагностики: введення технічних умов обладнання та поступове опитування датчиків для виявлення відхилень від заданих параметрів дозволяє реалізувати систему візуалізації у режимі реального часу для контролю і моніторингу основних параметрів технічного стану конвеєра.

Рассматривается вопрос комплексного принципа управления силовыми тиристорными регуляторами мощности автоклавных установок по производству полимерно-композитного материала. Для повышения уровня энергосбережения в асинхронных двигателях оборудования автоклава предлагается оригинальный алгоритм коммутации тиристорных ключей типового регулятора мощности на основе дополнительного использования системы импульсно-фазового управления, существенно снижающeй токовую перегрузку. Для оценки эффективности предложенного алгоритма был определен уровень дополнительных потерь электроэнергии в асинхронных двигателях на основе сравнительного анализа повышенных значений его фазных токов во время переходного процесса. Разработанная имитационная модель автоматизированной системы управления автоклавом показала возможности данного алгоритма обеспечить требуемое демпфирование нежелательных переходных процессов в асинхронных двигателях, вызванных параллельной работой мощных термоэлектрических нагревателей и, как следствие, снижение дополнительных потерь электроэнергии. Разработанный алгоритм управления типового регулятора мощности автоклава позволяет обеспечить повышение уровня энергосбережения при постоянном контроле и корректировке гармонического состава напряжения электрооборудования установки. На основании результатов проведенного имитационного моделирования определены значения снижения среднецикловых дополнительных потерь электроэнергии в асинхронном двигателе вентилятора автоклава при поддержании требуемого уровня электромагнитной совместимости силового оборудования The article discusses the issue of the complex principle of thyristor power control of autoclave units for the production of polymer-composite material. To increase the level of energy saving in asynchronous motors of the autoclave equipment, we offer an original algorithm for switching thyristor keys of a typical power regulator based on the additional use of a pulse-phase control system that significantly reduces current overload. To evaluate the efficiency of the proposed algorithm, we determined the level of additional power losses in asynchronous motors based on a comparative analysis of the increased values of its phase currents during the transition process. The developed simulation model of the automated autoclave control system showed the capabilities of this algorithm to provide the required damping of undesirable transients in asynchronous motors caused by the parallel operation of powerful thermoelectric heaters and, as a result, reducing additional power losses. The developed control algorithm of a typical autoclave power regulator allows us to ensure an increase in the level of energy saving with constant monitoring and correction of the harmonic composition of the voltage of the electrical equipment of the plant. Based on results of simulated simulation, we determined values of reduction of average cycle additional losses of electric power in asynchronous motor of autoclave fan while maintaining required level of electromagnetic compatibility of power equipment

Значительный объем морских перевозок наливных грузов создал проблему переноса опасных и патогенных водных организмов с судовым водяным балластом. В настоящее время для ее решения применяются различные технологические операции. Наиболее распространенной является процедура замены балласта. Дополнительно, для повышения эффективности данной операции танкеры стали оборудоваться системами промывки балластных танков. Для разработки системы автоматического управления такой системой необходимо соответствующее алгоритмическое обеспечение. В работе представлен алгоритм управления процессом промывки танка изолированного балласта, являющегося частью алгоритма управления балластными операциями. Он предусматривает подготовительные процедуры, синхронный и асинхронный режим работы промывочных сопел, процедуры окончания промывки. При синхронном режиме все сопла работают одновременно, независимо от уровня жидкости. При асинхронном режиме группы промывочных сопел включаются и отключаются в зависимости от уровня в балластном танке. Рассматриваемый алгоритм может быть использован при разработке программного обеспечения системы управления балластной системой танкера. A significant volume of sea transportation of liquid cargoes has created the problem of transferring dangerous and pathogenic aquatic organisms with ship's ballast water. Currently, various technological operations are used to solve it. The most common is the ballast replacement procedure. Additionally, to increase the efficiency of this operation, tankers are equipped with ballast tank flushing systems. To develop an automatic control system for these systems, appropriate algorithmic support is needed. The paper presents an algorithm for controlling the process of washing an isolated ballast tank flushing, which is part of the ballast operations control algorithm. It provides for preparatory procedures, synchronous and asynchronous operation of the flushing nozzles, and flushing finish procedures. In synchronous mode, all nozzles work simultaneously, regardless of the liquid level. In asynchronous mode, groups of flushing nozzles are switched on and off depending on the level in the ballast tank. The algorithm under consideration can be used in the development of software for the control system of the tanker ballast system.

Існує ряд установок і технологічних процесів, рух в яких здійснюється за рахунок зовнішнього джерела енергії, а електрична машина, не будучи основним джерелом руху, постійно або періодично перебуває в режимі генераторного електричного гальмування для забезпечення потрібних характеристики робочого процесу. Завдання даного дослідження полягає в розширенні функціональних можливостей генератора і двигуна в режимі електричного гальмування. Поставлена задача вирішується за рахунок регулювання координат електричної машини в генераторному режимі. Особливістю запропонованого способу управління є те, що одна або кілька координат генератора або двигуна в режимі електричного гальмування примусово задаються зовнішнім джерелом енергії, а метою узгодженого регулювання інших координат електричної машини є забезпечення заданого закону перетворення механічної енергії в електричну або алгоритму руху виконавчого органу робочої машини. У статті наведено приклад синтезу алгоритму управління регульованим електроприводом на основі принципу узгодженого регулювання координат. У прикладі розглядається обернений режим роботи насосної установки гідроакумулюючої електростанції. За критерієм незмінності потужності генерації в умовах зміни рівня рідини синтезований алгоритм частотного управління асинхронної машиною, який реалізується шляхом регулювання розрахункової швидкості холостого ходу двигуна, ротор якого обертається зовнішнім джерелом руху зі швидкістю, яка в загальному випадку може змінюватися за довільним законом. Завданням алгоритму управління є підтримка постійної потужності генерації енергії, незалежно від фактичної швидкості обертання ротора. Поєднання функцій генератора і електродвигуна в єдиному функціональному комплексі забезпечує енергозбереження та поліпшення якісних характеристики технологічних процесів і установок з регульованими електромеханічними системами. Бібл. 9, рис. 6.

В работе описаны модель и алгоритм оценки остаточного ресурса электромеханического оборудования. В качестве объекта контроля использовался асинхронный привод с зубчатой передачей. Оценка остаточного ресурса проводилась на основе комплексного анализа данных вибрации (с зубчатой передачи) и потребляемого тока асинхронным двигателем. В качестве диагностических параметров выделены виброскорость, виброускорение и ток в фазах обмотки статора приводного электродвигателя. Из выделенных диагностических параметров вычисляются коэффициенты дискретного вейвлет-преобразования (с применением материнского вейвлета Добеши, 8 уровней разложения). После чего выделяются диагностические признаки: среднеквадратические и пиковые (максимальные) значения каждого из вейвлет-коэффициентов и всего сигнала (общий уровень) по каждому диагностическому параметру. В работе приведена разработка и апробация модели и алгоритма оценки остаточного ресурса на основе анализа наиболее чувствительных диагностических признаков к возникновению и развитию неисправностей. В лабораторных условиях получены данные по изменению выделенных диагностических признаков в условиях отсутствия смазки в зубчатом редукторе. В работе показана возможность повышения эффективности оценки остаточного ресурса электромеханического оборудования путем использования комплексного анализа тока и вибрации. Особенностью предлагаемых модели и алгоритма является возможность проводить оценку в условиях изменяющихся режимов работы и внешних нагрузок, что наиболее актуально для оборудования железнодорожного транспорта. Таким образом, на лабораторном стенде получены результаты оценки остаточного ресурса с достоверностью до 96%. The paper describes a model and an algorithm for assessing the residual life of electromechanical equipment. An asynchronous gear drive was used as a control object. The residual life assessment was carried out on the basis of a comprehensive analysis of vibration data (from a gear drive) and the current consumed by an induction motor. Vibration velocity, vibration acceleration and current in the phases of the stator winding of the drive electric motor are distinguished as diagnostic signs. From the selected diagnostic features, the coefficients of the discrete wavelet transform are calculated (using the mother Daubechies wavelet, 8 decomposition levels). After that, diagnostic features are identified: RMS and Peak (maximum) values ​​of each of the wavelet coefficients and the entire signal (general level) for each diagnostic feature. The paper presents the development and testing of a model and an algorithm for assessing the residual resource based on the analysis of the most sensitive diagnostic signs to the occurrence and development of faults. In laboratory conditions, data were obtained on the change in the identified diagnostic signs in the absence of lubrication in the gear reducer. The paper shows the possibility of increasing the efficiency of assessing the residual life of electromechanical equipment by using a comprehensive analysis of current and vibration. A feature of the proposed model and algorithm is the ability to conduct an assessment under conditions of changing operating modes and external loads, which is most important for railway equipment. Thus, on the laboratory bench, the results of the residual life assessment were obtained with a reliability of up to 96%.

Враховуючи досить широку сферу застосування асинхронних двигунів та складні умови їх експлуатації з постійно зростаючою ціною відмови, стрімко зростають і вимоги до їх надійності, своєчасного визначення стану та часу безвідмовної роботи, що забезпечує надійну і непереривну роботу асинхронних двигунів. Для підвищення рівня надійності та непереривної роботи асинхронних електродвигунів необхідно проводити удосконалення вже існуючих та розробку нових методів їх діагностування, що відбувається шляхом проведення досліджень процесів при різних дефектах двигунів з використанням сучасних засобів, зокрема імітаційного моделювання, за допомогою котрого є можливість побудови моделі, що описують процеси так, як вони проходили б у дійсностіУ роботі проведено аналіз принципу запропонованої імітаційної моделі асинхронного електродвигуна та проведено порівняння одержаних результатів моделювання з розрахунковими даними за класичною методикою, яка приведена в роботі.Максимальна похибка при порівнянні параметрів знаходиться у межах 0,045–6,365 %, що підтверджує адекватність моделі та великий рівень точності імітаційної моделі для якої були проведені розрахунку. Крім того, модель що розглядається у роботі, дає можливість створювати несиметричне обертове поле статора для проведення подальших досліджень пошкоджень обмотки при міжвиткових замиканнях, що є дуже актуальним питанням при визначенні технічного стану двигуна.У використовуваній досліджуваній математичній моделі асинхронного двигуна передбачений алгоритм врахування зміни взаємної індуктивності обмоток від зміни комплексного опору однієї або декількох обмоток, таке удосконалення моделі дозволить суттєво збільшити уяву про динамічні процеси, які реально відбуваються у двигуні з несиметричними обмотками, а також забезпечити подальший розвиток проведення діагностичних заходів з виявленням ступеню пошкодження обмотки статору. Для проведення досліджень з більш широким колом можливих дефектів, що впливають на режими роботи двигунів слід використовувати математичну модель асинхронного двигуна з можливостю створення несиметричного обертаючогополя виконану в «загальмованих координатах»з врахуванням втрат в сталі та механічних втрат.

У статті на основі характеристик деяких вітрових зон України [1] та швидкості вітру, яка застосовується при проєктуванні в Україні й за кордоном, проведено порівняння основних параметрів вітроустановок різних конструкцій, які мають найбільше застосування. Для цього за певним алгоритмом [2–7] був розрахований ряд синхронних генераторів потужністю від 600 до 3600 кВт з урахуванням потужності машин, які випускаються ТОВ «Завод крупних електричних машин» (м. Каховка, Україна). Показана також конструкція генераторів цього заводу після заміни в них асинхронних двигунів на синхронні двигуни зі збудженням від постійних магнітів. Визначено перспективність використання постійних магнітів в системах збудження синхронних генераторів. Відзначено, що при такому підході до створення синхронних електрогенераторів для вітроустановок потрібне обов'язкове застосування мультиплікаторів для забезпечення частоти обертання, яка відповідає частоті обертання вихідного двигуна. Другою умовою є відповідність індукції в робочому зазорі не нижче 0,7–0,8 Тл. Для цього необхідне використання магнітів типу NdFeB, що відрізняються високою питомою енергією та дають змогу спростити конструкцію, усунути втрати на збудження, які притаманні генераторам з електромагнітним збудженням, підвищити ККД і надійність генераторів. Застосування мультиплікаторів вимагає їх обов'язкового регулярного обслуговування і знижує надійність електроагрегату. У зв'язку з цим була розглянута оригінальна конструкція безредукторного генератора зі збудженням від постійних магнітів. Особливість цієї конструкції генератора полягає у відсутності ярма статора та мультиплікатора, а також корпусу генератора. Корпусом генератора є шихтований пакет статора, і в цілому генератор являє собою модуль у складі головки вітроустановки, що дозволяє істотно зменшити його масу. В статті обґрунтовано доцільність застосування безкорпусної модульної конструкції вітроустановки зі збудженням від постійних магнітів без мультиплікатора та проведено порівняння параметрів вітроустановок зазначених конструкцій. Бібл. 9, табл. 4, рис. 3.

The ways to reduce losses of electrical energy in power supply systems of industrial enterprises containing powerful semiconductor converters and asynchronous motors are considered. The source of additional electric power losses related to subharmonic nature of voltage fluctuations from operation of converters using the principle of frequency-pulse control is determined. The operation algorithm for thyristor switches of semiconductor converters is proposed, that provides reduction of electric power losses in asynchronous motors connected in parallel with powerful converters. The voltage graphs and currents of simulation model in operation modes of converters show the potential to increase energy efficiency of operation of a wide range of industrial objects with asynchronous motors, connected in parallel and having cyclically changing load.

New electrical machines design assumes the execution of research and test-design works with a choice and selection of the effective technical solutions. The prototypes characteristics control is implemented by testing them in laboratory using the automated tools and methods. The automation provides relevant datasets for further analysis. In the paper the algorithms and methods for studying the general purpose induction motors performance characteristics have been proposed. The changes of dependence of the motor efficiency on the output power alterations, caused by using different technical solutions, have been studied. Based on experience of the electrical machines testing in a specialized laboratory, the task of evaluating the induction motors energy efficiency when operating in S1 mode (continuous duty) with overloads occurrence, has been formulated. A method for solving the problem based on the efficiency curves has been proposed. The results have been implemented in a computer program and can be used to improve the technical solutions, allowing an achievement of the target energy efficiency indicators.

Дослідження спрямовані на створення математичної моделі, що застосовується для обґрунтування алгоритмів автоматизованого управління водоподачею на закритій зрошувальній системі (ЗЗС) при застосуванні на насосній станції (НС) насосного агрегату (НА) з перетворювачем частоти (ПЧ).Метою досліджень є зменшення енергоємності машинної водоподачі на ЗЗС шляхом ефективного застосування ПЧ на НС. Поставлено завдання: створення моделі автоматизованого управління водоподачею за блок-схемою ЗЗС; проведення ідентифікації параметрів типових блоків моделі за результатами експериментальних досліджень; аналіз якості системи автоматичного регулювання (САР) напору води на виході НС.Створено математичну модель ЗЗС, як об’єкту розосередженого контролю та автоматизованого управління водоподачею, за її блоксхемою із застосуванням програми MATLAB/Simulink. Отримано динамічні та гідравлічні характеристики об’єктів за результатами експериментальних досліджень, проведених на ЗЗС із застосуванням сучасних засобів вимірювальної техніки (ЗВТ). Здійснено ідентифікацію параметрів типових блоків математичної моделі – асинхронних електродвигунів, відцентрових насосів, засувок та іншихблоків за перехідними характеристиками та функціональними залежностями, отриманими експериментально. Визначено гідравлічні характеристики закритої зрошувальної мережі (ЗЗМ) із застосуванням розрахунково-експериментального методу. Розроблено математичну модель САР напору на виході НС для аналізу перехідних процесів автоматичного регулювання водоподачі та оптимізації параметрів пропорційно-інтегрального (ПІ) регулятора.

Relevance The construction of the most popular and widespread, according to the author, a field oriented control system for squirrel-cage (SC) induction machine (IM) is based on the use of a linear mathematical model IM, the parameters of which are represented by a T-shaped equivalent circuit without taking into account magnetic core loses. The most domestic frequency converters (FC) do not have a built-in universal option for estimation of IM equivalent circuit parameters under the condition of the rotor non-rotatable, which in turn is the standard for the most advanced foreign manufacturers. Thus, the construction of offline identification algorithms is especially important in the development of software for universal domestically produced frequency converters, capable of working with different AM models, which increases their competitiveness. Aim of research To develop an algorithm for off-line identification of non-rotating SC IM equivalent circuit parameters by a stator falling current curve using the differential evolution method based on the obtained analytical mathematical model, and also to check the correctness of the obtained parameter estimates using analysis of regression residuals. Research methods In this study, theoretical and experimental research methods were used. The theoretical methods include: the theory of electric drive, the theory of automatic control systems, the theory of electrical machines, the theory of differential equations, as well as methods for compiling and solving systems of linear and non-linear algebraic equations, direct and inverse Laplace transform, optimization methods. Experimental studies were carried out on a hardware-software complex, where regression analysis methods were used to evaluate the accuracy of the results. Results An adaptive regression mathematical model has been developed that describes in an analytical form the process of SC non-rotating IM stator current falling. Based on the developed adaptive regression mathematical model, an algorithm of induction motor equivalent circuit parameters estimation was formed by the method of differential evolution. Using the analysis of regression residuals, confirmed the correctness of estimated IM equivalent circuit parameters obtained using the developed preliminary identification algorithm based on the experimental falling current curves. Keywords: equivalent circuit, induction machine, analysis of regression residuals, offline identification, differential evolution, optimization

Одной из основных проблем в процессе эксплуатации скважин, оборудованных установками электрических центробежных насосов, является определение технического состояния погружного электрооборудования и предотвращение его отказов. Среди различных подходов к решению данной задачи можно выделить метод определения технического состояния установки электроцентробежных насосов с использованием полной настраиваемой математической модели установки, включающей модель погружного электродвигателя. Рассмотрен подход к определению и восстановлению необходимых параметров для настройки модели погружного электродвигателя на основании данных,приведённых в протоколе испытанийпогружного электродвигателя. Цель: разработка методики по восстановлению параметров схемы замещения для погружного электродвигателяна основании типовых данных, содержащихся в протоколе приёмо-сдаточных испытаний. Методы. Предложенный подход основан на совместном использовании настраиваемой динамической модели асинхронного электродвигателя с короткозамкнутым ротором и алгоритмом дифференциальной эволюции. Фактически решение задачи по определению параметров схемы замещения погружного электродвигателясводится к решению задачи глобальной оптимизации, т.е. к задаче на поиск глобального (наилучшего) минимума функции. Результаты.Разработан подход для восстановления параметров схемы замещения погружного электродвигателя, который позволяет устанавливать приемлемые для практики значения параметров схемы замещения для погружного электродвигателяпо результатам испытаний; проверена работоспособность разработанного подхода идентификации с применением методов глобальной оптимизации и математического моделирования погружных асинхронных электродвигателей; полученные оценки являются устойчивыми для всех параметров схемы замещения кроме параметра механической подсистемы.

В статье на основе оценки характеристик некоторых ветрозон Украины [1] и применяемой при проектировании скорости ветра за рубежом проведено сравнение основных параметров ветрогенераторов. Для этого по определенному алгоритму [4-9] был рассчитан ряд синхронных генераторов мощностью от 600 до 3600 кВт с ориентиром на мощности машин, выпускаемых «Заводом крупных электрических машин» (г. Каховка), но за базовую конструкцию при расчетах принят генератор, представленный в [2]. Особенностью конструкции этого генератора – отсутствие ярма статора (корпуса). Корпусом генератора является пакет статора с обмоткой, поэтому он представляет собой модуль головки ветроустановки, это позволяет уменьшить его массу и габариты. До настоящего времени наиболее широко применились асинхронные генераторы с мультипликаторами для повышения частоты вращения, учитывая, что частота вращения ветроколеса уменьшается с повышением мощности ветроустановки и составляет всего несколько оборотов в минуту. С увеличением частоты вращения уменьшается электромагнитный момент, объем и масса генератора, но увеличиваются соответствующие параметры мультипликатора. В последние годы наметилась тенденция применения безредукторних синхронных генераторов с возбуждением от постоянных магнитов, что позволяет упростить конструкцию агрегата, повысить надежность установки, исключить необходимость обслуживания редуктора (мультипликатора) и потери на возбуждение. В связи с этим, в работе проведено сравнение указанных вариантов выполнения агрегатной части ветроустановок по электромагнитным параметрам, массе и габаритам. Изменение геометрических соотношений генератора определяет его электромагнитные параметры, поэтому отмечены оптимальные отношения диаметров корпуса и ротора, ширины паза и зубца, определена зависимость геометрии зубцовой зоны и мощности от принятого числа пазов на полюс и фазу (q); обоснована возможность применения «меандровой» обмотки в связи с малым расчетным значением числа витков в секции. Такая обмотка позволяет упростить технологию её изготовления, возможность увеличения коэффициента заполнения паза и мощности при решении технологических вопросов изготовления. Библ. 9, рис. 3.

Впродовж XXI століття людство має остаточно сформувати постіндустріальне інформаційне суспільство. Стратегічним завданням та головною метою функціонування такого суспільства є забезпечення соціального добробуту кожної людини шляхом створення, розвитку й застосування високих наукоємних технологій. Зазначене вимагає суттєвих змін у багатьох сферах життєдіяльності людини, зокрема, й у освіті.Дистанційне навчання (ДН) є однією з найбільш перспективних форм сучасної організації навчального процесу. ДН повною мірою відповідає вимогам, що ставляться перед освітою “інформаційним суспільством”, і базується на широкому використанні можливостей і засобів комп’ютерно-інформаційних та телекомунікаційних технологій. ДН є доступним, масовим, гнучким, ресурсоємним, інтерактивним, створює умови щодо практичної реалізації гуманізації, індивідуалізації та диференціації навчання.Використання елементів ДН студентами, які навчаються заочно, за умов належної підготовки навчально-методичного забезпечення та організації його використання може помітно підвищити ефективність навчального процесу та закріпити і розвинути навички та вміння студентів.Виходячи з загальнодидактичних принципів відбору змісту, організації та функціонування дистанційного навчання, розроблено (рис. 1) узагальнену структурно-функціональну схему (архітектоніку) дистанційного навчального курсу (ДНК).За пропонованою схемою курс має інтегрований характер і складається з п’яти функціонально-узгоджених блоків: організаційно-методичного, навчального, комунікативного, ідентифікаційно-контролюючого та інформаційно-довідкового.Наведемо стислу характеристику кожного з блоків відповідно до тематичної спрямованості створюваного курсу ДН “Інформатика. Інформаційні технології” для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних вузів. Рис. 1. Ядро навчального блоку становить власне автоматизований навчальний курс (навчально-методичне забезпечення в електронному вигляді). Комунікативний блок призначений для реалізації навчального діалогу студент–викладач, а також спілкування з іншими учасниками навчального процесу з даного навчального закладу. Ідентифікаційно-контролюючий блок складається з завдань та контрольних робіт, призначених для визначення рівня навчальних досягнень студента після вивчення ним певного навчального модуля (теми); змісту індивідуальних творчих завдань і групових проектів. Інформаційно-довідковий блок має надавати необхідну інформацію за відповідним запитом користувача (пояснення, зразки виконання завдань, вказівки тощо); містити довідкові матеріали з предметної області навчального курсу. Організаційно-методичний блок має надавати інформацію щодо цілей, навчальних задач дисципліни, включати стислу характеристику змісту тем навчальної програми, порядок та рекомендації по вивченню дисципліни у режимі ДН.З метою висвітлення специфічних особливостей курсу “Інформатика. Інформаційні технології” розглянемо структуру та зміст кожного з п’яти блоків пропонованого ДНК.Організаційно-методичний блокзабезпечує виконання організаційної та навчальної функцій дистанційного навчання. Цей блок містить:загальну інформацію про курс (що вивчає дана дисципліна, цілі та задачі курсу, актуальність та практична значущість, зв’язок з іншими предметами обраної спеціальності тощо);навчальну програму курсу (перелік тем та їх короткий зміст);рекомендації щодо організації процесу навчання, зокрема:як працювати з інформаційним наповненням курсу;що повинен знати і вміти студент у результаті вивчення курсу;форми та засоби контролю;як готуватись до складання тестів, виконувати проекти;навчальний план та графік вивчення дисципліни:назви тем та рекомендована послідовність їх вивчення;орієнтовна кількість годин на вивчення кожної теми курсу з диференціацією за видами навчальної діяльності;теми дискусій (з переліком основних питань) та час їх проведення;тематика проектів і термін їх виконання.Стратегічною метою вивчення курсу “Інформатика. Інформаційні технології” є формування основ інформаційної культури та комп’ютерно-технологічної компетентності, що передбачає формування в студентів теоретичної бази знань з основ інформатики, практичних умінь і стійких навичок використання сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій у повсякденній діяльності студентів. Загальна кількість і тематичний розподіл навчальних годин та навчального матеріалу ДНК повинно відповідати цілі навчання.Навчальний блокдисципліни “Інформатика. Інформаційні технології” складається з системного курсу лекцій, вправ, практичних і лабораторних робіт, проектів.Лекції являють собою одну з найважливіших форм навчальних занять та складають основу теоретичної підготовки студентів. Лекції призначені для формування систематизованої основи наукових знань дисципліни, концентрації уваги на вузлових та на найбільш важких для засвоєння питаннях. Лекція являє собою систематичне проблемне викладання учбового матеріалу з деякого питання, теми, розділу, предмета.На відміну від традиційних аудиторних лекцій, дистанційні лекції виключають живе спілкування студента з викладачем. Дистанційні лекції можуть подаватися по-різному: у вигляді запису на аудіо чи відеокасетах, або в електронному варіанті. Електронні лекції (ЕЛ) зазвичай являють собою певний набір навчальних матеріалів у електронному виді. Окрім тексту лекцій, вони включають у себе додаткові матеріали з довідників, інших учбових та методичних посібників, перелік адрес тематичних веб-сайтів тощо. За наявності ЕЛ студент має можливість багаторазово звертатися до незрозумілих моментів, вивчати чи аналізувати навчальний матеріал у зручний для себе час. Крім того, за текстом лекцій легше проглядається загальна структура та змістове наповнення всього курсу.Для перевірки правильності розуміння, осмислення теоретичного матеріалу, закріплення набутих знань та формування певних умінь і навичок передбачається виконання всіма студентами комплексу спеціально підібраних вправ.Практичні роботи передбачають виконання практичних завдань з метою закріплення навчального матеріалу та вироблення стійких умінь і навичок. Практичні роботи вимагають виконання деякого алгоритму, який складається з 5–7 кроків (вправ).Лабораторні роботи мають творчий характер, містять елементи самостійного наукового дослідження та направлені на усвідомлене застосування студентами здобутих під час виконання роботи знань, умінь і навичок для розв’язання поставленого проблемного завдання та вироблення власних висновків.Проекти. На відміну від лекцій та практичних завдань, проекти передбачають як індивідуальне, так групове (у режимі творчого співробітництва) їх виконання. Практично це реалізується завдяки мережі Інтернет, зокрема, чатів та телеконференцій.Самостійна робота. Ця форма навчального процесу є однією з основних у системі дистанційного навчання (СДН). Самостійна робота студентів організаційно може бути індивідуальною, парною та груповою та здійснюватись засобами мережі Інтернет.Комунікативний блокпризначений для реалізації спілкування студента з викладачем та іншими студентами, які вивчають цей курс. Студенти звертаються до викладача за консультаціями та поясненнями, а також спілкуються між собою з питань спільного виконання поставлених завдань. Комунікативна діяльність студентів під час дистанційного навчання триває постійно і здійснюється за допомогою таких можливостей мережі Інтернет: телеконференції, електронна пошта, дискусії, чати.Спілкування може відбуватись як у пасивному, так і активному режимі. Пасивний режим дозволяє працювати асинхронно, тобто в будь-який зручний для студента час у так званому „нереальному” (off-line) часі. До засобів такого спілкування можна віднести електронну пошту, списки розсилок та дискусії. Активний режим дозволяє двом або більше комунікантам працювати синхронно (одночасно) у реальному (on-line) часі. Активний режим спілкування забезпечують електронні конференції, у тому числі чати та телеконференції.Електронна пошта (e-mail) – один із режимів (послуг), який дозволяє викладачу та студентам обмінюватися будь-якими повідомленнями (текстовими, графічними, звуковими) у зручний для себе час. Таким чином, ЕП може використовуватись для невербального спілкування учасників навчального процесу. Крім того, ЕП можна використовувати для пересилки файлів та баз даних.Списки розсилок (mailing lists). Використання режиму „списки розсилок” мережі Інтернет надає можливість надання одноманітної інформації певній групі користувачів.Дискусійна група. Кожне повідомлення, відправлене в дискусійну групу будь-яким її учасником, автоматично розсилається усім учасникам. Викладач також є одним з учасників цього процесу. Учасники читають повідомлення, які надсилають інші члени дискусійної групи, та відправляють свої відповіді на повідомлення, але цей процес відбувається у пасивному режимі.Електронні конференції (ЕК) завдяки мережі Інтернет дозволяють отримувати користувачу тексти повідомлень, які передають учасники конференцій, віддалені один від одного. Тобто, ЕК об’єднують коло користувачів у складі учбової групи, які розділені поміж собою у часі та у просторі.Чати. Різновидом ЕК є чати. Спілкування учасників чату відбувається у режимі реального часу. Учасники надсилають свої повідомлення, які отримуються з невеликою затримкою, та одразу ж відповідають на них.Телеконференції забезпечують можливість двостороннього зв’язку між викладачем та студентом. Завдяки їм можлива передача у реальному часі відеозображення, звука, графіки.Консультації. Передбачається проведення запланованих та незапланованих консультацій. Графік запланованих консультацій складається заздалегідь. Ці консультації реалізуються у режимі телеконференцій або чатів. Незаплановані консультації відбуваються за наявності у студентів запитань щодо вивчення окремих тем курсу. У цьому разі використовується електронна пошта: студент надсилає свої запитання викладачу, а той –відповіді на них. Заплановані консультації мають, як правило, колективний характер з чіткою регламентацією у часі (початок і тривалість), а незаплановані консультації відбуваються переважно в індивідуальному режимі.Ідентифікаційно-контролюючий блокмістить завдання та контрольні роботи, які мають як проміжний, так і підсумковий характер. Головними формами контролю є вправи, практичні, лабораторні та контрольні роботи, проекти (вони розглянуті у навчальному блоці). Проведення підсумкового контролю передбачається з використанням засобів відеоконференцзв’язку.Моніторинг процесу ДН передбачає отримання:підсумкових результатів навчальної роботи студента;результатів діагностики навчально-пізнавальної діяльності;аналіз результатів різних видів контролю.Інформаційно-довідковий блок складається з довідкових матеріалів, у ролі яких може виступати електронна бібліотека, глосарій та література, яка була використана для реалізації навчального курсу.Інформаційно-довідкові навчальні матеріали містять вказівки, коментарі щодо виконання окремих завдань, пояснення та зразки вправ.Електронна бібліотека являє собою структурований набір альтернативних підручників, учбових посібників, статей, комп’ютерних програм навчального призначення, представлених у електронному варіанті й доступних через мережу Інтернет.Література представлена у вигляді повнофункціональної бази даних, що містить список рекомендованої для вивчення літератури та список джерел, які були використані для підготовки навчального матеріалу.Глосарій реалізується у вигляді електронної інформаційно-пошукової системи і містить всі терміни (що згадуються у навчальному матеріалі) та їх тлумачення.Таким чином, у цій статті пропонується узагальнена п’ятиблокова структурно-функціональна схема організації дистанційного навчання. У процесі створення курсу ДН з певної дисципліни змістове наповнення кожного із зазначених блоків повинно визначатись специфічними особливостями самої дисципліни та передбачуваними видами і характером навчальної діяльності та формами навчального процесу. Зазначене продемонстровано для дисципліни "Інформатика. Інформаційні технології".

Рассмотрен приближённый метод диагностики асинхронных и синхронных машин большой мощности. Исследованы вопросы диагностирования сложных электромеханических систем, в которых непрерывно происходят переходные динамические процессы, связанные с регулированием системы и электромагнитными динамическими процессами. Непрерывное диагностирование состояния электрической машины является важным с точки зрения повышения энергобезопасности, а также рентабельности производства электроэнергии. Изучены подходы к реализации диагностирования для сложной электромеханической системы. При электромагнитном подходе диагностирования состояние системы определяется в соответствии с контролируемыми электрическими, магнитными, тепловыми и выходными параметрами, а также в соответствии с алгоритмом диагностирования, а при виброакустическом подходе – в соответствии с измеряемыми частотными характеристиками различных узлов и деталей, а также с алгоритмом диагностирования. Рассмотрен вопрос диагностирования асинхронных и синхронных машин с использованием данных процесса прямого пуска при холостом ходе. Пуск большинства синхронных машин осуществляют асинхронно за счёт пусковой обмотки, уложенной на полюсных наконечниках. Асинхронный пуск синхронной машины и пуск асинхронной машины считаются идентичными с точки зрения диагностики всей системы. Приведены параметры электромеханической системы, контроль которых необходим для диагностирования. Для полной интегральной оценки диагностического состояния необходимо также контролировать частотные характеристики системы. Приведены два способа практической реализации приближенного метода диагностики электрических машин переменного тока большой мощности: виртуальный – на основе векторно-матричных структурных схем асинхронной или синхронной машины, используя программное средство MATLAB Simulink, и способ, основанный на применении реальной машины и программного пакета MathCad. Реализация методов позволяет в реальном времени определить момент трогания, токи фаз, напряжения фаз, потребляемую мощность, время трогания, время пуска, полезную мощность, коэффициент полезного действия.

В статье рассмотрена методика построения математической модели асинхронной машины, учитывающая эффект вытеснения тока и насыщения стали магнитопровода полями рассеяния. В результате теоретических исследований подробно представлен алгоритм реализации блоков вытеснения тока и насыщения магнитопровода в пакете Simulink. The article considers the method of constructing a mathematical model of an asynchronous machine, taking into account the effect of current displacement and saturation of magnetic core steel by scattering fields. As a result of theoretical research, an algorithm for implementing current displacement and saturation blocks of the magnetic circuit in the Simulink package is presented in detail.