Academic literature on the topic 'Антропосфера'

Основна увага в роботі зосереджена на дослідженні теоретико-методологічних принципів вивчення інноваційної освітньої комунікації в цифровому середовищі (інноваційна освітня комунікація в цифровому просторі у розумінні трансформаційних інноваційних шарів та комунікативного застосування, опосередкованого сучасними європейськими та східними мовами глобального спілкування – англійська, іспанська, французька, китайська, японська, відповідно). Проблема теоретичного та методологічного обґрунтування наскрізних принципів, напрямів, механізмів та результатів якісного моделювання макро- та мікроструктур вербальних засобів та засобів процесування у сфері цифрового освітнього спілкування, як консолідованого мовного та технологічного об’єкта, досліджується ґрунтовно. Мозаїчний, імітаційний, багатовимірний та рамковий підходи до розуміння складних динамічних лінгвістичних явищ та сутностей, пріоритетні для цього методологічного контексту, дозволили нам виявити онтологічну природу навчальних комунікаційних одиниць глобалізованих мов у сфері інноваційного освітнього спілкування. Тезаурус ІКТ, електронного навчання, гібридного навчання, цифрових компетенцій, що сприяє інноваційному освітньому спілкуванню, побудований для визначення та категоризації ключових компонентів інноваційної кібертермінології, які своєю чергою сприяють побудові та функціонуванню середовища електронного навчання. Запропоновано моделювання макро-, мікро- та надструктур інноваційної освітньої комунікації та їх цифрову обробку на основі трьох основних принципів: 1) Інтернет-освітня антропосфера (антропне середовище у Всесвітній павутині); 2) зовнішньо-мережева антропосфера освіти (компоненти електронної реальності, функціонують поза сферою Всесвітньої павутини); 3) техногенна освітня антропосфера (переорієнтовані компоненти антропогенного середовища із заміщеним онтологічним параметром на однорідний антропний). Динамічна взаємодія структурних рівнів змістовного рівня ІКТ у шарах інноваційної освітньої комунікації характеризується антропогенними та когнітивними параметрами змістовної площини, опосередкованими суб’єктивним та колективним когнітивним досвідом стейкхолдерів цифрової освіти, втіленого в рамках цифрової трансформації інноваційних комунікативних освітніх сценаріїв.

В разработанной модели эволюции антропосферы с использованием аппарата стохастических клеточных автоматов учтены состав и миграции населения, макроэкономика, загрязнение окружающей среды, исчерпание ресурсов и экологическая сознательность населения. Показано, что без коррекции принципов современной природоохранной политики неизбежны катастрофические явления в антропосфере, избежать которые возможно только при повышении экологической сознательности населения. Необходимым инструментом при планировании таких действий является использование компьютерных моделей.

Возникновение человека привело к превращению биосферы в антропосферу, размыканию замкнутых круговоротов вещества и нарушению биотической регуляции биосферных процессов. Человек, выйдя за рамки биологических закономерностей эволюции и популяционной динамики, расширил свою экологическую нишу за счет освоения ресурсов, недоступных другим видам, создал новый класс веществ – третичную продукцию. Нарушение биотической регуляции и загрязнение биосферы глобальными не подверженными разложению поллютантами ставят под угрозу жизнеобеспечивающие системы биосферы, несут угрозу существованию самого человека, в частности, из-за роста популяционного груза. Гармонизация происходящих сейчас на планете процессов, необходимая для перехода антропосферы в ноосферу, затруднена разницей в скоростях эволюции экосистем, технологий и сознания. Концепция кризисного управления развитием биосферы («управляемая эволюция») могла бы способствовать восстановлению гомеостаза биосферы (которую мы рассматриваем как единый организм), но для этого необходим отказ от преобладающей сейчас неолитической парадигмы природопользования.