Academic literature on the topic 'Антропогенний ландшафт'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Антропогенний ландшафт.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Антропогенний ландшафт"

1

Нгуен Данг Хой, Нго Чунг Зунг, Данг Хунг Кыонг, С. И. Колесников, and А. А. Тишков. "Трансформация и экологическая сукцессия природноантропогенных ландшафтов заповедной территории Конкакинь-Кончыранг, Вьетнам." Труды Карадагской научной станции им. Т.И. Вяземского - природного заповедника РАН, no. 3 (11) (April 19, 2021): 52–71. http://dx.doi.org/10.21072/eco.2021.11.04.

Full text
Abstract:
Изучение характеристик разнообразия, изменения и экологической cукцессии ландшафтов является важным при определении территориальной дифференциации, особенно в муссонных тропиках, как Центральное нагорье Вьетнама, где наблюдается сильная дифференциация по азональности. Заповедное территория Конкакинь-Кончыранг имеет особое географическое положение, расположено в северо-восточной части провинции Зялай и отличается глубоким разделением природных и антропогенных компонентов и факторов. На влажный тропический климат этой области одновременно влияет Центральное нагорье и Центральное побережье. Как разнообразные природные условия, так и сильное антропогенное влияние, способствовали созданию типичной природно-антропогенной ландшафтной системы в изучаемом районе. Природно-антропогенные ландшафты достаточно дифференцированы от 1 системы, 1 подсистемы, 3 классов, 5 подклассов, 13 типов и 87 видов. Ландшафтное разнообразие проявляется в закономерности высотной поясности. Разнообразие ландшафтов отражается не только по их количеству, но и по частоте встречаемости какого-либо определенного ландшафта на исследуемой территории. В течение периода исследований с 2005 по 2017 год наблюдали значительные изменения в ландшафтах исследуемой территории, как в количественном, так и в качественном отношении. В течение примерно 13 лет, ландшафты изучаемого района сильно изменились. В 2005 году насчитывалось 94 вида ландшафта, включая группы вечнозеленых широколиственных тропических лесных ландшафтов, кустарников, саванн, агроландшафтов. Сравнение этих двух периодов показывает, что исчезли 43 вида ландшафта и сформировано 33 новых вида. Остальные ландшафты имеют колебания в площади. В этом изучаемом районе формирование типичной ландшафтной сукцессии обусловлено деятельностью местных жителей. Вечнозеленый широколиственный лесной ландшафт под воздействием человека привел к катастрофическим изменениям. Сукцессионные изменения происходят в короткие промежутки времени, что приводит к созданию новых ландшафтов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

V.P., Vorovka. "ANTHROPOGENIC AQUA LANDSCAPES OF THE SEA OF AZOV." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Geographical Sciences, no. 14 (July 22, 2021): 30–38. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2021-14-4.

Full text
Abstract:
The article, based on historical and geographical analysis, attempts to identify all the diversity of anthropogenic aqua landscapes caused by different types of anthropogenic activities. Periodicals and seven periods of anthropogenic impact on the waters of the Sea of Azov and its consequences have been identified. It was found that the anthropogenic impact was most intense during the second half of the XIX century (construction and development of ports) and in 1950–2000 (intensive development of industry, agriculture, industrial fishing). The term “aqua landscapes” and the reasons for its differences from the landscape on land are defined. It was found that the aqua landscape is a geographical landscape, the structure and functioning of which is determined by fresh or salt running or standing water, which is its main component, as well as the habitat of living organisms. Aqua landscapes differ significantly from terrestrial landscapes both in features of structure and in functioning, which is determined by the formation and development in the aquatic environment. Anthropogenic aqua landscapes are altered or transformed by human activities aqua landscapes. Their functioning in the sea occurs according to natural laws.It was found that anthropogenic aqua landscapes were formed as a result of direct and indirect anthropogenic activities. Direct types of impact are caused by the development of sand and shell deposits, laying and regular clearing of suitable sea channels to the ports of Genichesk, Berdyansk and Mariupol and dredging works in their waters, dumping of soils on the seabed. Indirect anthropogenic impact is associated with pollution of water masses and bottom sediments by municipal, industrial and irrigation effluents, removal of pollution by rivers of the Azov basin, vehicle emissions, etc. The scheme of anthropogenic impact on the aqua landscapes of the Sea of Azov is concluded. The current state of anthropogenic aqua landscapes in the sea is revealed.Key words: aqua landscape, anthropogenic activity, anthropogenic aqua landscape, water area of the Sea of Azov. У статті на основі історико-географічного аналізу зроблена спроба виявити різноманіття антропогенних акваландшафтів, спричинених різними видами антропогенної діяльності. Здійснено періодику і виокремлено сім періодів антропогенного впливу на акваторію Азовського моря та його наслідки. З’ясовано, що найбільшою інтенсивністю вирізнявся антропогенний вплив упродовж другої половини ХІХ століття (будівництво і розвиток портів) та у 1950–2000-і роки (інтенсивний розвиток промисловості, сільського господарства, промислового рибальства).Визначений термін «акваландшафт» та причини його відмінностей від ландшафту на суходолі. Виявлено, що акваландшафт – це географічний ландшафт, структура та функціонування якого визначається прісною чи солоною текучою або стоячою водою, яка є його головним компонен-том, а також є середовищем існування живих організмів. Акваландшафти суттєво відрізняються від суходільних ландшафтів як за особливостями структури, так і за функціонуванням, що визначається формуванням і розвитком у водному середовищі. Антропогенні акваландшафти – це змінені або перетворені діяльністю людини акваландшафти. Їх функціонування в акваторії моря відбувається за природними законами.З’ясовано, що антропогенні акваландшафти сформувалися внаслідок прямої та непрямої антро-погенної діяльності. Прямі види впливу спричинені розробкою піщано-черепашкових відкладів, прокладанням та регулярним розчищенням підхідних морських каналів до портів Генічеська, Бердянська та Маріуполя та днопоглиблювальними роботами в їх акваторії, дампінгуванням ґрунтів на морському дні. Непрямий антропогенний вплив пов’язаний із забрудненням водних мас і донних осадів комунальними, промисловими та зрошувальними стоками, винесенням забруднень річками азовського басейну, викидами транспортних засобів тощо. Укладена схема антропогенного впливу на акваландшафти Азовського моря. Виявлений сучасний стан антропогенних аква-ландшафтів в акваторії моря.Ключові слова: акваландшафт, антропогенна діяльність, антропогенний акваландшафт, акваторія Азовського моря.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Атутова, Ж. В. "Функционирование долинно-речных ландшафтов в бассейне озера Байкал при интенсивной антропогенной нагрузке." Региональные геосистемы 44, no. 1 (July 13, 2020): 75–84. http://dx.doi.org/10.18413/2712-7443-2020-44-1-75-84.

Full text
Abstract:
Возрастающая антропогенная нагрузка на ландшафты актуализировала значимость рассмотрения процесса природопользования как основного критерия формирования природной среды. Представлено исследование особенностей современного функционирования долинных ландшафтов прибрежных байкальских территорий. С целью определения их ландшафтно-экологического состояния проведен анализ антропогенной трансформации долинных комплексов рек, впадающих в озеро Байкал (на примере бассейна р. Голоустной). Выявлены три основных этапа природопользования, отличающиеся видами производственных мероприятий и интенсивностью, оказываемой ими нагрузки на среду. В результате ландшафтного картографирования ключевого участка обозначены доминирующие природные комплексы – светлохвойные и подгорные степные, которые в современных условиях наиболее подвержены рекреационному и сельскохозяйственному видам природопользования. Их осуществление привело к снижению естественного видового биоразнообразия, организации несанкционированных свалок бытового мусора, загрязнению среды отходами животноводческой деятельности при отсутствии системы отвода и очистки поверхностного стока, риску возникновения пожаров. В сложившейся ситуации полученные материалы применимы при проведении мероприятий по повышению устойчивости ландшафтов речных долин к антропогенным воздействиям.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Prokofieva, Ekaterina, and Nikita Vasiliev. "Современные тенденции реабилитации антропогенных территорий." Scientific journal “ACADEMIA. ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION”, no. 4 (December 24, 2019): 87–93. http://dx.doi.org/10.22337/2077-9038-2019-4-87-93.

Full text
Abstract:
В настоящее время в мире формируется тенденция к ре­абилитации антропогенных ландшафтов в городской среде. Это связано с постоянным развитием городов, изменением производственных технологий в различных сферах, задачами по улучшению качества жизни населения в городах. Процессы индустриализации и урбанизации ландшафта, происходившие в XX веке и продолжающиеся в настоящее время, привели не только к отрицательным экологическим, экономическим и социальным последствиям для большинства городских территорий, но и к отчуждению урбанизированного простран­ства от жителей. Переориентация экономического развития городов, сопровождаемая тенденцией закрытия или вывода индустриальных производств за границы города, определяет необходимость поиска новых направлений использования этих территорий. Статья посвящена актуальной теме реабили­тации и реконструкции антропогенного ландшафта городской среды с точки зрения устойчивого развития и повышения его рекреационной привлекательности. Особое внимание уделе­но современным подходам в мировой практике для осущест­вления экологической реконструкции постиндустриальных ландшафтов в городе. Распространяясь на общественные и коллективные пространства улиц, дворов, скверов, площадей, формируя культурный ландшафт нового качества на месте бывшего промышленного производства, ландшафтные преоб­разования позволяют решить важнейшую задачу реновации городской среды. Пассивные промышленные территории занимают значительную часть наиболее привлекательных с инвестиционной точки зрения районов города. Такие зоны являются потенциалом для градостроительного развития. В статье также сформулированы основные принципы реа­билитации и реновации бывших промышленных территорий, основной целью которых является устойчивое развитие и формирование комфортной городской среды.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Осипов, Алексей Георгиевич, Василий Васильевич Дмитриев, and Василий Федорович Ковязин. "МЕТОДИКА АНАЛИЗА ЭКОСИСТЕМНОГО РАЗНООБРАЗИЯ ЛАНДШАФТОВ РЕГИОНА ПО МАТЕРИАЛАМ ДИСТАНЦИОННОГО ЗОНДИРОВАНИЯ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, no. 10 (October 14, 2020): 49–57. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/10/2849.

Full text
Abstract:
Актуальность исследования обусловлена необходимостью сохранения ресурсо- и средовоспроизводящих функций ландшафтов при их антропогенном освоении. Одним из факторов, способствующих устойчивости ландшафтов к антропогенным нагрузкам, является их экосистемное разнообразие. В настоящее время на практике для определения экосистемного разнообразия широко используются методы картографического моделирования, однако они недостаточно эффективны из-за отсутствия актуализированной крупномасштабной картографической информации об экосистемном строении изучаемых ландшафтов. Цель: разработать методику анализа экосистемного разнообразия ландшафтов региона с использованием материалов дистанционного зондирования и апробировать ее на территории Ленинградской области. Объекты: экосистемное разнообразие ландшафтов. Методы: дистанционное зондирование ландшафтов; построение цифровых моделей рельефа в среде ГИС; автоматизированное дешифрирование почвенно-растительного покрова; статистическая обработка данных аэросъемки; картографические обобщения; региональный ландшафтно-экологический анализ с использованием ГИС. Результаты. Обоснована целесообразность использования материалов дистанционного зондирования для оценки экосистемного разнообразия ландшафтов региона. Разработана модель автоматизированного дешифрирования основных типов лесного растительного покрова по его вегетационным индексам; предложен подход к определению экосистемного разнообразия по материалам автоматизированного дешифрирования основных типов лесного растительного покрова. С использованием беспилотного летательного аппарата выполнена аэрофотосъемка четырнадцати ключевых участков, выбранных в Ленинградской области. С использованием цифровой фотограмметрической системы PHOTOMOD выполнено трансформирование аэрофотоснимков. Разработан классификатор основных типов лесных растительных сообществ, характерных для изучаемой территории. Для каждого из них определены вегетационные индексы (нормализованный разностный вегетационный индекс и вегетационный индекс, скорректированный на подстилающую поверхность); выполнено автоматизированное дешифрирование основных типов лесного растительного покрова ключевых участков, и по его результатам рассчитано экосистемное разнообразие каждого из них. В среде ГИС составлена картограмма экосистемного разнообразия ландшафтов Ленинградской области. Выводы. Разработанная авторами методика может успешно применяться при проектировании природно-антропогенных систем в различных регионах с учетом специфики их физико-географических условий.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Shlapak, V. P., S. P. Sonko, Yu O. Kyseliov, Ya A. Shvets, and V. I. Chernysh. "Геоботанічні аспекти екотонізації природних ландшафтів." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 76–79. http://dx.doi.org/10.15421/40290715.

Full text
Abstract:
Відзначено, що більшість сучасних ландшафтів – як натуральних природних, так і антропогенних – мають характер екотонів. Наголошено, що екотонізація виразно позначається на педобіогенному компоненті-чинникові ландшафту. Зауважено, що формування екотонів відбувається як на макро- й мезо-, так і на мікрорівні організації рослинного компоненту. Проілюстровано, що явище поступового переходу від однієї фізико-географічної зони до іншої яскраво проявляється на прикладах лісостепу Правобережної України – як у межах екотону "зона мішаних лісів" – "лісостеп", так і в смузі екотону "лісостеп" – "степ". Наголошено, що процесам екотонізації ландшафтів істотно сприяє втручання антропогенного чинника. Розглянуто різні варіанти екотонізації лісових фітоценозів, зокрема висвітлено особливості природних і антропогенних екотонів "ліс – галявина", "ліс – прогалина", "ліс – узлісся", "ліс – зруб" тощо. Відзначено високий рівень біорізноманіття, властивий лісовим ландшафтам завдяки їхній екотонізації. Проаналізовано феномен "екотону в часі", що проявляється на сукцесійних стадіях розвитку лісових фітоценозів. Окреслено основний зміст концепцій змін порід деревної лісової рослинності відповідно до поглядів В. П. Кучерявого та Г. Ф. Морозова. Зауважено, що сукупна дія природних і антропогенних чинників увиразнює розмитість меж природних регіонів і в такий спосіб підсилює екотонізацію ландшафтів, зокрема лісових. Наголошено, що дослідження екотонів становить комплексну міждисциплінарну наукову проблему, що перебуває на пограниччі географії, геоботаніки, лісознавства, ландшафтної та соціоекології.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Гусев, Андрей Петрович. "Изменения NDVI как индикатор динамики экологического состояния ландшафтов (на примере восточной части Полесской провинции)." Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология, no. 1 (March 24, 2020): 101–7. http://dx.doi.org/10.17308/geo.2020.1/2667.

Full text
Abstract:
Цель исследований – изучение динамики NDVI как индикатора изменений состояния широколиственно-лесных ландшафтов на региональном и локальном уровне. Материалы и методы. В качестве операционной территориальной единицы использован выдел рода природного ландшафта. Значения NDVI получены из продукта MOD13Q1. Рассмотрены изменения NDVI в 2000-2018 годах на территории восточной части Полесской провинции (юго-восток Беларуси). Изучены особенности динамики NDVI на тестовых участках, различающихся по характеру антропогенных преобразований. Результаты. Выявлены региональные тренды динамики NDVI. Значительная часть (47,7 %) территории региона характеризуется увеличением средних значений NDVI. Наибольший прирост NDVI произошел в пойменных ландшафтах. Локально (4,4 %) выделены участки, на которых наблюдается снижение NDVI, обусловленное, вероятно, антропогенными преобразованиями ландшафтов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Шабанов, Михаил Викторович, and Григорий Борисович Стрекулев. "ГЕОХИМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ НАКОПЛЕНИЯ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ В ЛАНДШАФТАХ ЮЖНОГО УРАЛА." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, no. 1 (January 24, 2021): 184–92. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/1/3011.

Full text
Abstract:
Актуальность.На исследуемой территории развиты различные типы ландшафтов, которые интенсивно используются как в сельскохозяйственном, так и в горнопромышленном производстве.Добыча и переработка рудного сырья вовлекает в круговорот химические элементы, которые аэрогенным или атмогенным путем попадают в окружающие ландшафты и загрязняют их. Это приводит к трансформации ландшафтов, появляются техногенные и геохимические аномалии. Поэтому эколого-геохимическая характеристика позволяет выявить основные техногенные факторы, оказывающие негативное влияние на окружающие ландшафты. Цель: оценить геохимические уровни тяжелых металлов природных и антропогенных ландшафтов. Объекты: почвы природных и техногенных ландшафтов. Методы: отбор и подготовка почв, определение элементного состава почв инструментальным инверсионно вольтамперометрическим методом. Результаты.Приведены результаты геохимических исследований почв природных и техногенных ландшафтов (западной части Челябинской области и востока республики Башкортостан). Для оценки степени загрязнения было рассчитано фоновое содержание для тяжелых металлов Zn, Cd, Pb, Cu, Ni и Co. На исследуемой территории выделено несколько типов ландшафтов (горный, предгорный, степной и лесной). Произведена оценка негативного влияниягорно-металлургических предприятий черной и цветной металлургии, карьерно-отвальных массивов рудного и нерудногоматериала на загрязнение почв.Установлено, что максимальное превышение фонового содержания тяжелых металлов – вблизи металлургических комбинатов, в наименьшей степени – вблизи карьерно-отвальных систем. По данным индекса суммарного загрязнения установлено, что почвы ландшафта классифицируются от средней до сильной степени загрязнения. По индексу геоаккумуляции выявлены основные центры загрязнения и составлены карты-схемы.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Данилов, Д. А., and А. А. Яковлев. "Distribution of mixed coniferous stands in the Luzhsko-Volkhovsky landscape district." Известия СПбЛТА, no. 234 (April 5, 2021): 80–101. http://dx.doi.org/10.21266/2079-4304.2021.234.80-101.

Full text
Abstract:
Смешанные древостои с преобладанием сосны и ели занимают территории с оптимальными лесорастительными условиями, в отличие от монодоминантных насаждений. Условно чистые древостои в большинстве случаев приурочены к экстремальным условиям местообитания или обусловлены созданием лесных культур. Среди смешанных древостоев с преобладанием хвойных пород однозначно только хвойно-лиственные, а именно – елово-лиственные древостои, связываются с антропогенным воздействием на географический ландшафт. В каждом отдельно взятом ландшафте будет формироваться отличное распределение типов хвойных насаждений по лесопокрытой площади в зависимости от почвенно-гидрологических условий. Оценка пространственного распределения смешанных хвойных древостоев в различных типах леса позволяет дать точную экологическую характеристику и оценку ландшафта и оценить его антропогенную изменённость. Рассматриваются особенности распространения смешанных древостоев с преобладанием сосны и ели в наиболее представленных типах леса в основных ландшафтах Лужско-Волховского ландшафтного округа Ленинградской области. Проведён анализ ландшафтов по распределению покрытой лесом площади по почвенно-гидрологическим условиям и основным обобщённым группам типов леса. Присутствие сложного комплекса холмисто-моренных, камовых, озовых урочищ, чередующихся с заболоченными котловинами и озёрами практически во всех рассмотренных ландшафтах, позволяет сделать заключение, что приуроченность смешанных хвойных древостоев связана с фактором переходных форм рельефа от одной ландшафтной группы к другой. Типологическая приуроченность хвойных полидоминантных древостоев является закономерной для зеленомошной серии типов леса данного ландшафтного округа. Mixed woodlands with a predominance of pine and spruce occupy territory with optimal forest-growing conditions, unlike monodominant plantations. Conditionally clean woodlands are in most cases shortened to extreme habitat conditions or due to the creation of forest crops. Among mixed woodlands with a predominance of conifers, unambiguously only coniferous-deciduous, namely spruce-deciduous woodlands, are associated with anthropogenic effects on the geographical landscape. In each individual landscape, an excellent distribution of the types of coniferous plantations along the covered area will be formed, depending on soil and hydrological conditions. The assessment of the spatial distribution of mixed coniferous trees in different types of forest allows to give an accurate ecological characteristic and assessment of the landscape and to assess its anthropogenic variation. The article considers the distribution features of mixed woodlands with a predominance of pine and spruce in the most represented types of forest in the main landscapes of the Luga-Volkhov landscape district of the Leningrad region. An analysis of landscapes was carried out on the distribution of forest-covered area according to soil-hydrological conditions and the main generalized groups of forest types. The presence of a complex of hilly-moraine, stone, oze tracts alternating with swampy basins and lakes in almost all the landscapes considered allows us to conclude that the confluence of mixed coniferous woodlands is associated with the factor of the transition forms of relief from one landscape group to another. The typological confluence of coniferous polydominant woodlands is natural for a green-haired series of forest types of this landscape district.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

ГОРОХОВ, А. Н. "Mapping of anthropogenic transformation of landscapes in Yakutia." Vestnik of North-Eastern Federal University. Series "Earth Sciences", no. 1(25) (March 30, 2022): 19–28. http://dx.doi.org/10.25587/svfu.2022.25.1.010.

Full text
Abstract:
Рассмотрены методологические принципы оценки и картографирования степени антропогенной измененности ландшафтов. Приведен анализ современного состояния ландшафтов Южной Якутии на основе структурной организации и экологического состояния природных комплексов разного уровня. Изучена ландшафтная структура Южной Якутии, установлены основные черты их дифференциации. Оценка степени антропогенного воздействия осуществляется на основных уровнях эколого-географического анализа Якутии: региональном, локально-региональном и локальном. На региональном уровне выявляется степень антропогенной нарушенности ландшафтных региональных комплексов. Здесь приводятся данные об изменениях выделенных объектов исследования на уровне региональных комплексов. На локально-региональном уровне определяется степень антропогенной трансформации типологических комплексов в пределах определенного физико-географического района. Нарушенность ландшафтов определяется по соотношению суммы площадей нарушенных ландшафтов с их весовыми коэффициентами к площади природных ландшафтов. На локальном уровне определяется степень антропогенной измененности ландшафтов, выражаемая в процентах. Выделяется пять степеней нарушенности ландшафтов: неизмененные, слабоизмененные, существенно измененные, сильно измененные и преобразованные ландшафты. Предлагаемая методика оценки нарушенности природных ландшафтов была использована на примере следующих объектов исследования в Южной Якутии: на региональном уровне рассматривается территория Алдано-Тимптонского междуречья (масштаб 1:500 000), локально-региональном – территория Нерюнгринского промышленного комплекса (масштаб 1:200 000), локальном – месторождение «Элькон» (масштаб 1:25 000). На основе результатов оценки антропогенной измененности и с помощью ГИС-технологий были составлены карты степени антропогенной преобразованности ландшафтов Южной Якутии. Анализ антропогенного воздействия на разных пространственно-иерархических уровнях ландшафтов позволил выявить степень нарушенности их естественного состояния.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Антропогенний ландшафт"

1

Рябоконь, Ольга Володимирівна. "Натурально-антропогенні ландшафти Поділля: структура, класифікація, оптимізація." Diss. of Candidate of Geogrpahic Sciences, М-во освіти і науки України, Вінниц. держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2015.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Лаврик, О. Д. "Антропогенні ландшафти річища та заплави Південного Бугу." Diss. of Candidate of Geogrpahic Sciences, Вінницький держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського, 2011.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Канський, В. С. "Лісові антропогенні ландшафти Поділля: функціонування, структура, раціональне використання." Diss. of Candidate of Geogrpahic Sciences, Вінницький держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського, Каф. фізичної географії, 2010.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Стегній, Світлана Іванівна, and Анастасія Олександрівна Гмиря. "КОМПЛЕКСНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗОЛОТОНІСЬКОМУ РАЙОНІ." Thesis, тези доповідей ХІ Всеукраїнської науково- практичної конференції молодих учених і студентів. м. Київ, 20 квітня 2017 р., Національний авіаційний університет / редкол. О. І. Запорожець та ін. – К. : НАУ, 2017. – 121-122 с, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/27285.

Full text
Abstract:
На сьогоднішній день екологічних проблем існує досить велика кількість і з кожним днем їх спектр розширюється. Тому, найважливішим питанням сучасної екології вже багато років є і залишається вивчення масштабів негативного впливудіяльності людини на навколишнє природнє середовище. Територіальне поширення кількісних і якісних показників антропогенного навантаження на ландшафти найкраще простежується під час картографічного аналізу існуючих даних, оскільки дають можливість контролювати загальний стан ситуації. Результати обрахунків дослідження дають науковцям можливість оцінювати наслідки впливу антропогенної діяльності на оточуюче природнє середовище, прогнозувати та моделювати подальші тенденції у змінах фукнкціонування ландшафтів. Ландшафтне картографування потребує виходу на новий, вже більш автоматизований етап, але без якісних геоданих відкритого доступу це зробити навряд чи можливо. Тому активне використання сучасних геоінформаційних технологій в ландшафтознавстві може збагатити глибину прикладних та регіональних досліджень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Учаев, А. П. "Признаки педогенеза в среднеплейстоценовых отложениях Южного Урала и реконструкция биоклиматических условий на их основе : автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата биологических наук : 03.02.13." Thesis, б. и, 2019. http://hdl.handle.net/10995/79252.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Учаев, А. П. "Признаки педогенеза в среднеплейстоценовых отложениях Южного Урала и реконструкция биоклиматических условий на их основе : диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук : 03.02.13." Thesis, б. и, 2019. http://hdl.handle.net/10995/79253.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Безлатня, Л. О. "«Культурні ландшафти міжзонального геоекотону «лісостеп-степ» Правобережної України» (автореферат)." Thesis, 2017. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/13557.

Full text
Abstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2017. У дисертації доповнено та удосконалено теоретико-методологічні засади дослідження культурних ландшафтів у міжзональних геоекотонах. Проаналізовано межі й специфіку природних умов міжзонального геоекотону «лісостеп-степ» Правобережної України, процес його заселення та господарського освоєння. Досліджено культурні ландшафти у структурі каркасних, фонових антропогенних ландшафтів, а також осередкові та гуманістичні культурні ландшафти. Розроблено і обґрунтовано напрями поліпшення сучасної і розбудови майбутньої структури культурних ландшафтів міжзонального геоекотону «лісостеп-степ» Правобережної України, можливості їх раціонального використання. Удосконалено структуру регіональної екомережі шляхом обґрунтування можливостей об’єднання Дністерсько-Дніпровської ділянки Степового екокоридору національної екомережі і міжзонального геоекотону «лісостеп-степ» у межах Правобережної України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Антропогенний ландшафт"

1

Паранько, Ігор Степанович, and Сергій Валерійович Ярков. Антропогенні ландшафти. КДПУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5023.

Full text
Abstract:
Охарактеризовано процес перетворення природних ландшафтів на антропогенні. Процес історично охопив системи від локального рівня (фації, урочища) до регіональних (ландшафтних зон) і глобальних (географічна оболонка). В Україні, як і в більшості економічно розвинених країн світу, нині практично не залишилось недоторканих геосистем. Яскравим прикладом цього явище є гірничопромислові регіони на кшталт Криворіжжя, де антропогенні ландшафти займають понад 90% його території.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Паранько, Ігор Степанович, and Сергій Валерійович Ярков. Рослинний покрив Криворіжжя. КДПІ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5037.

Full text
Abstract:
Висвітлено особливості рослинного покриву Криворіжжя внаслідок складної взаємодії геологічних, кліматичних, гідрологічних, гідрогеологічних і антропогенних чинників. Останні особливо вплинули на зміну природних ландшафтів характерними для регіону гірничопромисловими, що також позначилось на диференціації рослинного покриву і призвело до виокремлення своєрідних рослинних угрупувань у ландшафтах зон техногенезу. У зв’язку з зазначеним рослинний покрив регіону слід розглядати у двох аспектах — природно сформований і рослинний покрив зон антропогенних ландшафтів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Биология почв антропогенных ландшафтов. Днепропетровск: ДДУ, 1991.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Ландшафтно-геохимические исследования антропогенных систем. Москва: АН СССР, 1990.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Ландшафтно-геохимические исследования антропогенных систем. Москва: АН СССР, 1990.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Геофизика и антропогенные изменения ландшафтов Чукотки. Москва: Наука, 1987.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Микроэлементы в антропогенных ландшафтах Дальнего Востока. Владивосток, 1985.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Влияние антропогенных трансформаций ландшафта на население наземных позвоночных животных. М., 1987.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Влияние антропогенной трансформации ландшафта на население наземных позвоночных форм животных. М., 1987.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Антропогенний ландшафт"

1

Исаев, В. С., А. П. Безделова, and Д. О. Сергеев. "Комплексный ландшафтный мониторинг многолетней мерзлоты в южной тундре (на примере полигона Хановей), "Современные исследования трансформации криосферы и вопросы геотехнической безопасности сооружений в Арктике"." In Современные исследования трансформации криосферы и вопросы геотехнической безопасности сооружений в Арктике Под ред. В.П.Мельникова и М.Р. Садуртдинова, 173. Правительство Ямало-Ненецкого автономного округа, 2021. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610848045.

Full text
Abstract:
В основных структурных частях макрорельефа (водораздел, склон, долина) выявлены структурные различия растительного покрова и связанные с этим изменениями температурного режима многолетнемерзлых пород (ММП), что в целом характеризует региональное состояние ландшафта. Эта характеристика может использоваться для оценки устойчивости и рисков при антропогенном воздействии на криогенные экосистемы, особенно на территории южной криолитозоны.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Антропогенний ландшафт"

1

Климчик, О. М. "Антропогенна дія на природний ландшафт." In PROSPECTS FOR EARTH EXPLORATION: CURRENT STATE AND RATIONAL USE OF RESOURCES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-183-1-21.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Gurov, A. A. "ИЗУЧЕНИЕ ИЗМЕНЕНИЯ АНТРОПОГЕННЫХ ЛАНДШАФТОВ В СИХОТЭ АЛИНСКОМ БИОСФЕРНОМ РАЙОНЕ НА ОСНОВЕ СРАВНЕНИЯ РАЗНОВРЕМЕННЫХ КАРТ АНТРОПОГЕННЫХ УРОЧИЩ." In GEOGRAFICHESKIE I GEOEKOLOGICHESKIE ISSLEDOVANIIA NA DAL`NEM VOSTOKE. ИП Мироманова Ирина Витальевна, 2019. http://dx.doi.org/10.35735/tig.2019.46.78.001.

Full text
Abstract:
Изучение изменения ландшафтного покрова под воздействием антропогенных факторов в течении длительного времени важно для понимания процессов, протекающих в ландшафте под воздействием этих факторов. В настоящей работе демонстрируется изменение ландшафтов нескольких ключевых участков под воздействием антропогенных факторов в течении 48 и 30 лет. В основе исследования лежит сравнение разновременных карт антропогенных урочищ рассматриваемых территорий. Исследования проведены в СихотэАлинском биосферном районе. В качестве ключевых участков выбраны крупные населенные пункты поселок городского типа Кавалерово и г. Дальнегорск. В обоих населенных пунктах функционируют или функционировали объекты горнопромышленного производства, что представляет собой дополнительный интерес для изучения. Материалы, лежащие в основе данной работы, получены в ходе выполнения полевых ландшафтных исследований в 20102012 годах и после обработки архивных аэрофотоснимков исследуемых территорий. Ключевой участок Кавалерово представляет собой прямоугольник со сторонами приблизительно 6 х 10 км, площадью 63 км2. В него входит поселок городского типа Хрустальный, нефункционирующие здания бывшего Хрустальненского горнообогатительного комбината и комплекс щламовых отвалов. За 48летний период суммарная площадь антропогенных урочищ ключевого участка увеличилась на 3 км2 или более чем на 100 от значений за 1962 г., появились новые типы урочищ. Ключевой участок Дальнегорск представляет собой прямоугольник со сторонами приблизительно 9 х 10 км и площадью 87 км2. В него входит часть города Дальнегорск, горнохимический комбинат, карьерноотвальный комплекс, а также комплекс шламовых отвалов. За 30летний период суммарная площадь антропогенных урочищ увеличилась на 2 км2. Новых типов урочищ, как в случае с ключевым участком Кавалерово , за рассматриваемый период не сформировалось. Также в работе для обоих ключевых участков приведены данные соотношения площадей, занимаемых антропогенными урочищами в разные годы, и разновременные карты антропогенных урочищ.The study of changes in landscape cover under the influence of anthropogenic factors over a long period of time is potentially capable of giving an understanding of the processes occurring in the landscape under the influence of these factors. The present work, on the example of comparing paired multitemporal maps of anthropogenic mesolandscapes, clearly demonstrates the change in landscapes of several key areas under the influence of anthropogenic factors over 48 and 30 years. Research conducted in the SikhoteAlin biosphere region. The key areas selected large settlements Kavalerovo and Dalnegorsk. The materials underlying this work were obtained in the course of field landscape research in 2010 2012 and the processing of archival aerial photographs of the studied territories. The key area Kavalerovo is a rectangle with sides of approximately 6 km x 10 km and an area of 63 km2. It includes the urbantype settlement Khrustalnyi, nonfunctioning buildings of the mining and processing plant and a complex of sludge storages. Over the 48year period, the total area of anthropogenic mesolandscapes of the key area increased by 3 km2 or more than 100. The key area Dalnegorsk is a rectangle with sides of approximately 9 km x 10 km and an area of 87 km2. It includes part of the city of Dalnegorsk, a mining and chemical combine, a waste dump complex, and a complex of sludge dumps. Over the 30 year period, the total area of anthropogenic mesolandscapes increased by 2 km2. Also in the work for both key areas, data on the ratio of the areas occupied by anthropogenic mesolandscapes in different years and differenttime maps of anthropogenic mesolandscapes are presented.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Федоровский, А. Д., О. В. Томченко, and А. В. Соколовская. "Использование системных методов анализа данных ДЗЗ для определения экологического состояния антропогенно измененных ландшафтов." In Geoinformatics 2013. Netherlands: EAGE Publications BV, 2013. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.20142401.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Яшин, Валерий Михайлович. "ECOLOGICAL APPROACH TO THE CONSIDERATION OF THE PROTECTIVE FUNCTIONS OF THE UNSATURATED ZONE." In Сборник избранных статей по материалам научных конференций ГНИИ "Нацразвитие" (Санкт-Петербург, Февраль 2021). Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37539/feb295.2021.46.83.006.

Full text
Abstract:
В статье на основе анализа формирования потоков влаги в ландшафтах предлагается рассматривать зону аэрации как природный объект - экологический демпфер. Экологические демпферы- это природные или антропогенно-природные образования, имеющие дополнительное сопротивление потоку и высокое значение ассимиляционной емкости, позволяющие сглаживать (гасить) результаты интенсивных изменений процессов переноса водных или воздушных масс, происходящих на границе объекта. Показаны границы зоны аэрации и формирование водного режима. In the article, based on the analysis of the formation of moisture flows in landscapes, it is proposed to consider the aeration zone as a natural object - an ecological damper. Environmental dampers are natural or anthropogenic-natural formations that have additional resistance to flow and a high value of assimilation capacity, which make it possible to smooth out (damp) the results of intensive changes in the processes of transfer of water or air masses occurring at the boundary of the object. The boundaries of the aeration zone and the formation of the water regime are shown.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Borisov, R. V. "ОЦЕНКА СЛОЖНОСТИ ЛАНДШАФТНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ОХРАННЫХ ЗОН ОСТРОВА РУССКИЙ." In GEOGRAFICHESKIE I GEOEKOLOGICHESKIE ISSLEDOVANIIA NA DAL`NEM VOSTOKE. ИП Мироманова Ирина Витальевна, 2019. http://dx.doi.org/10.35735/tig.2019.93.88.002.

Full text
Abstract:
Остров Русский с недавнего времени активно внедряется в единую социальноэкономическую сеть г. Владивостока. Проведение крупных строительных работ на острове может привести к коренной трансформации геосистем, в связи с чем формирование системы устойчивого развития приобретает особую актуальность. Важным этапом является анализ закономерностей ландшафтной организации и функционирования геосистем. Основное внимание в работе было уделено выделяемым согласно нормативноправовым документам охранным зонам острова, для которых существуют ограничения хозяйственного использования. Нами была выполнена оценка сложности ландшафтной организации охранных зон о. Русский. Правовое экологическое зонирование острова позволило проанализировать пространственную структуру охранных зон, наибольшую площадь среди которых занимает водоохранная зона. Были рассмотрены особенности ландшафтной организации территории острова. Обработка данных дистанционного зондирования, цифровых моделей рельефа и анализ ландшафтной организации позволили определить ландшафтную структуру охранных зон. Анализ ландшафтной организации не включал в себя антропогенно преобразованные территории, к которым относятся земли объектов культурного наследия. Анализ особенностей пространственной структуры ландшафтов водоохранных зон озер, водотоков и моря был выполнен на основе количественных показателей. В сравнительных целях анализ осуществлялся также для ландшафтов не охраняемой территории. Расчет показателей ландшафтной структуры позволил выполнить анализ ландшафтной сложности и ландшафтного разнообразия охранных зон о. Русский. Выполненный в настоящей работе анализ сложности ландшафтного рисунка и ландшафтного разнообразия определяет территорию охранных зон как наиболее сложную и неоднородную по ландшафтной организации в сравнении с неохраняемой территорией острова. Оценка ландшафтной организации охранных зон о. Русский может быть использована в дальнейших исследованиях, направленных на формирование сбалансированной системы управления островной природнохозяйственной системой.Since recently, the Russky Island has been actively introduced into the single socioeconomic network of the city of Vladivostok. Conducting largescale construction work on the island can lead to a fundamental transformation of geosystems, due to which the formation of a sustainable development system is of particular relevance. An important stage is the analysis of patterns of landscape organization and functioning of geosystems. The focus of the work was on the protected zones of the island, which are allocated according to regulatory documents, for which there are restrictions on economic use. We have evaluated the difficulty of the landscape organization of protection areas of the Russky island. Legal ecological zoning of the island allowed to analyze the territorial structure of protected zones, the largest area among which is occupied by a water protection zone. The features of the landscape organization of the island territory were considered. Processing of remote sensing data, digital elevation models and analysis of landscape organization made it possible to determine the landscape structure of protection zones. The analysis of landscape organization did not include anthropogenically transformed territories, which include lands of cultural heritage objects. We have analyzed the quantitative indicators of the features of the spatial structure of landscapes of water protection zones of lakes, watercourses and the sea. For comparative purposes, the analysis was also carried out for landscapes of a nonprotected area. The calculation of the indicators of the difficulty of the landscape structure made it possible to perform an analysis of the landscape difficulty and landscape diversity of the protected zones of the Russky island. The analysis of the difficulty of landscape structure and landscape diversity carried out in this work determines the territory of protected zones as the most complex and heterogeneous in landscape organization in comparison with the unprotected territory of the island. The assessment of the landscape organization of the protected zones of the Russky Island can be used in further studies aimed at creating a balanced management system for the islands naturaleconomic system.Остров Русский с недавнего времени активно внедряется в единую социальноэкономическую сеть г. Владивостока. Проведение крупных строительных работ на острове может привести к коренной трансформации геосистем, в связи с чем формирование системы устойчивого развития приобретает особую актуальность. Важным этапом является анализ закономерностей ландшафтной организации и функционирования геосистем. Основное внимание в работе было уделено выделяемым согласно нормативноправовым документам охранным зонам острова, для которых существуют ограничения хозяйственного использования. Нами была выполнена оценка сложности ландшафтной организации охранных зон о. Русский. Правовое экологическое зонирование острова позволило проанализировать пространственную структуру охранных зон, наибольшую площадь среди которых занимает водоохранная зона. Были рассмотрены особенности ландшафтной организации территории острова. Обработка данных дистанционного зондирования, цифровых моделей рельефа и анализ ландшафтной организации позволили определить ландшафтную структуру охранных зон. Анализ ландшафтной организации не включал в себя антропогенно преобразованные территории, к которым относятся земли объектов культурного наследия. Анализ особенностей пространственной структуры ландшафтов водоохранных зон озер, водотоков и моря был выполнен на основе количественных показателей. В сравнительных целях анализ осуществлялся также для ландшафтов не охраняемой территории. Расчет показателей ландшафтной структуры позволил выполнить анализ ландшафтной сложности и ландшафтного разнообразия охранных зон о. Русский. Выполненный в настоящей работе анализ сложности ландшафтного рисунка и ландшафтного разнообразия определяет территорию охранных зон как наиболее сложную и неоднородную по ландшафтной организации в сравнении с неохраняемой территорией острова. Оценка ландшафтной организации охранных зон о. Русский может быть использована в дальнейших исследованиях, направленных на формирование сбалансированной системы управления островной природнохозяйственной системой.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Pyanov, A. A. "ОБЗОР СОВРЕМЕННЫХ МЕТОДОВ ЭКОЛОГО-ЛАНДШАФТНЫХ ИСЛЕДОВАНИЙ ПРИБЕЖНЫХ АКВАТОРИЙ." In GEOGRAFICHESKIE I GEOEKOLOGICHESKIE ISSLEDOVANIIA NA DAL`NEM VOSTOKE. ИП Мироманова Ирина Витальевна, 2019. http://dx.doi.org/10.35735/tig.2019.17.45.010.

Full text
Abstract:
В статье приведен обзор существующих и ныне использующихся методов, которые позволяют проводить исследования прибрежных акваторий, применительно к широкому кругу задач, а именно: экологических, геоморфологических, марикультурных, промышленных, общехозяйственных и т.д. Среди обозреваемых методов выделяются прямые наблюдения и анализ информации, полученной удалённо. Для принятия эффективных мер по улучшению экологической ситуации необходимо комплексное изучение основных факторов, определяющих динамику абиотической составляющей экосистемы, анализ ключевых механизмов самоочищения, скопления массовых видов продуцентов, а также разработка эффективной системы мониторинга состояния акватории. Помимо классического прямого водолазного исследования с помощью легководолазного снаряжения (SCUBA) рассматриваются методы исследования с использованием дистанционных телеуправляемых необитаемых подводных аппаратов (ТНПА), а также анализ спутниковых снимков и обследование посредством кабельной камеры. Актуальность подводных исследований морских ландшафтов обусловлена всё более нарастающим антропогенным воздействием на природную среду и необходимостью поиска максимально эффективного способа ведения природопользовательской деятельности, в том числе и в переходных геосистемах, например, на стыке наземной и водной среды. На данный момент вполне известным и обоснованным является тот факт, что максимальная продуктивность экосистемы наблюдается в прибрежной зоне морей и океанов, следовательно, и основная природопользовательская деятельность ведётся именно там. Подробное изучение, а также описание подводных ландшафтов является ключом к ведению рационального природопользования в морской среде. Долговременные наблюдения с помощью удалённо расположенных приборов позволяют накапливать и анализировать данные за десятилетия наблюдений и на основании их строить модели и прогнозы, связанные с будущими потенциальными опасностями природного характера, такими как цунами, красные приливы , ураганы, изменения русел рек и иных событий, влияющих на экосистемы. Результаты комплексных исследований подводных ландшафтов с применением всех методов, доступных исследователям, являются наиболее достоверными.This article provides an overview of existing and currently used methods that allow for the study of coastal waters, with reference to a wide range of tasks, namely: environmental, geomorphological, maricultural, industrial, general economic, etc. Among the observed methods, direct observations and analysis of information obtained remotely are distinguished. Among the observed methods, direct observations and analysis of information obtained remotely are distinguished. To take effective measures to improve the ecological situation, a comprehensive study of the main factors determining, first of all, the dynamics of the abiotic component of the ecosystem, the analysis of key selfcleaning mechanisms, the accumulation of mass species of producers, and the development of an effective system for monitoring the state of the water area are necessary. In addition to the classic direct diving research using light diving equipment (SCUBA), research methods using remote telecontrolled uninhabited underwater vehicles (ROV), as well as analysis of satellite images and examination using a cable camera are considered. The relevance of underwater studies of marine landscapes is due to the increasing anthropogenic impact on the natural environment and the need to find the most effective way to conduct nature management activities, including in transitional geosystems, for example, at the junction of terrestrial and aquatic environments. The relevance of underwater studies of marine landscapes is due to the increasing anthropogenic impact on the natural environment and the need to find the most effective way to conduct nature management activities, including in transitional geosystems, for example, at the junction of terrestrial and aquatic environments. At the moment, the fact that the maximum productivity of the ecosystem is observed in the coastal zone of the seas and oceans is quite wellknown and justified, therefore, the main natureuser activity is carried out there. A detailed study, as well as a description of underwater landscapes, is the key to rational nature management in the marine environment. Longterm observations using remotely located instruments make it possible to accumulate and analyze data from decades of observations and, based on them, build models and forecasts related to future potential natural hazards, such as tsunamis, red tides, hurricanes, changes in river channels and other events, affecting ecosystems. The results of comprehensive studies of underwater landscapes are the most reliable, only using all methods available to researchers.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Антропогенний ландшафт"

1

Паранько, Ігор Степанович, and С. І. Паранько. Антропогенні ландшафти і проблеми екології. КДПУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5106.

Full text
Abstract:
Розглянуто антропогенні ландшафти, які є потенційно небезпечними з позиції виникнення складних екологічних обстановок і, навіть, надзвичайних ситуацій – техногенні ландшафти, які повинні підлягати моніторинговим дослідженням як на ранніх стадіях їх формування, так і в процесі розвитку. Це дозволить виявляти певні закономірні зміни в динаміці розвитку техногенно-природних систем географічного середовища і контролювати ці процеси з метою попередження екологічних лих та надзвичайних ситуацій техногенно-природного характеру
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Сметана, Микола Григорович, and Т. А. Провоженко. До класифікації антропогенних ландшафтів Кривбасу. КДПІ, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5266.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Паранько, Ігор Степанович, Валерій Дмитрович Євтєхов, and Є. В. Євтехов. Техногенні родовища – невід'ємна складова антропогенних ландшафтів Криворіжжя. КДПУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5046.

Full text
Abstract:
Зазначено, що сучасні геохімічні методи дослідження мінеральної сировини, дозволили виявити в текучих і лежалих хвостах гірничозбагачувальних комбінатів басейну промислові та близькі до промислових концентрації золота, срібла, скандію, ванадію та інших благородних, рідкісних і розсіяних металів. Основними їх мінералами-концентраторами є егірин, рибекіт, тетраферрибіфотит, кумінггоніт, біотит, гранат. Технології виділення цих мінералів з хвостів мінералогічно обгрунтовані, досліджені і апробовані в напівпромислових умовах. Охарактеризовано особливості, хвостосховища Кривбасу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography