Academic literature on the topic 'Антикризова політика держави'

Досліджено структурні зміни, які відбулись в Національному банку України, а також у банківській системі. Охарактеризовано поетапні зміни структури, а також досліджено роботу нових структурних одиниць НБУ, таких як Комітет з монетарної політики та Громадська рада. Відповідно до зменшення територіальних одиниць НБУ проаналізовано роботу юридично самостійних банків по обласних центрах. Наведено антикризові заходи НБУ у 2014-2015 рр. щодо роботи банківської системи, а також відповідно до цих змін подані дані щодо банків з участю держави.

Автором підкреслено, що низька соціальна орієнтованість державної політики, що спостерігається з 2014 року,а також пандемія коронавірусу, яка вкрай загострила ситуацію на ринку праці, викликали шокові соціально-еко-номічні наслідки для українських громадян. І за таких складних умов важливим науковим завданням є розробканизки заходів для забезпечення для них належного соціального захисту і підтримки. Варто зазначити, що пози-тивним кроком є те, що за останні два роки мінімальна заробітна плата була підвищена до 5 000 гривень, із 1 січня2021 року – до 6 000 гривень на місяць. Із 1 грудня 2021 року очікується ще одне її підвищення – до 6 500 гривеньна місяць.Автор обґрунтовує, що навряд чи можна погодитись із тим, що при цьому не були підвищені інші базові соці-альні стандарти, як-от розміри прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп насе-лення (найбільш вразливих). Із точки зору конституційного права це можна розглядати як порушення принци-пу рівності. Здавалося б, щодо найбільш уразливих груп населення принцип рівності порушувався завжди, алеце було виявом так званої позитивної дискримінації. Особливе занепокоєння викликає те, що стосовно цих группорушення принципу рівності зараз може вважатися не позитивною, а негативною дискримінацією.Автором проаналізовано проєкт закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Українищодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму на рівень, не нижчий рівня фактичного про-житкового мінімуму» від 05 червня 2020 року за реєстр. № 3515-1, урядовий проєкт з аналогічною назвою від29 травня 2020 року за реєстр. № 3515, а також проєкт закону України «Про внесення змін до деяких законівУкраїни щодо встановлення і затвердження окремих державних соціальних гарантій» від 16 вересня 2019 рокуза реєстр. № 2146. На підставі цього авторка доводить, що одним із пріоритетних антикризових заходів має ста-ти перехід до фактичного показника прожиткового мінімуму та його подальше щорічне закріплення в законіпро Державний бюджет, робить інші висновки та пропозиції.

У статті на основі офіційних даних НБУ та висновків експертів банківського ринку досліджено напрямки та стратегічні цілі розвитку банківського сектору країни у період економічної нестабільності. З’ясовано, що поширення епідемії COVID-19 спричинило економічну нестабільність. На основі закордонного досвіду діяльності центробанків в умовах кризи виокремлено три напрямки антикризових заходів: монетарна політика; інструменти підтримки ліквідності; пруденційний нагляд. Здійснено характеристику умов та ризиків банківського сектору України в умовах кризи. Визначено стратегічні напрямки розвитку банківського сектору, зокрема: фінансова стабільність, макроекономічний розвиток, фінансова інклюзія, розвиток фінансових ринків, інноваційний розвиток. Встановлено, що кожен стратегічний напрям має свої стратегічні цілі. Визначено, що головним завданням Національного банку під час кризи є розробка рекомендацій та оприлюднення планів і намірів для учасників банківської системи на найближчий час. На основі проведених досліджень доведено, що на стабільність і розвиток банківського сектору України має вплив не тільки НБУ, а й інші учасники: Міністерство фінансів України; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Ці учасники забезпечують головну місію – сприяють підвищенню добробуту громадян через забезпечення ефективного акумулювання, розподілу та обігу фінансових ресурсів в національній економіці. Приведено перелік міжнародних організацій, які надають інформаційну підтримку щодо сприяння фінансової стабільності НБУ: BCBS – Базельський Комітет з питань банківського нагляду при Банку міжнародних розрахунків, ESRB – недержавна саморегульована організація, яка займається оцінкою і наступним присвоєнням рейтингу програмному забезпеченню (Entertainment Software Rating Board), норми CRR/CRD IV – закон ЄС, який регламентує зменшення ймовірності банкрутства банків. Виокремлено макроекономічні фактори, що в майбутньому визначатимуть розвиток банківського сектору: клієнтоорієнтованість, перегляд нормативної бази, управління технологіями, зниження рівня кіберризиків, фінтех-проєкти та великі ІТ-компанії, переосмислення трудових ресурсів.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2010. У дисертації розроблено та обґрунтовано наукову концепцію антикризового управління у корпоративному секторі економіки. Проведено причинно-наслідковий аналіз генезису корпоративного сектору економіки України, визначено основні фактори, що його зумовили, досліджено його типологічну структуру. Здійснено дослідження факторів, що зумовлюють виникнення та перебіг кризових явищ в економіці України, визначені особливості побудови інституційного середовища щодо формоутворення та взаємодії дисипативних корпоративних структур. Проведено типологізацію державних важелів антикризового управління, які з урахуванням обмежень їх застосування інституційного, фінансово-економічного та організаційного характеру стають у підґрунті розробки антисипативного механізму державної антикризової політики. Визначено напрямки реформування інституційного механізму відновлення просторової стійкості корпоративних структур, який враховує типологічну неоднорідність корпоративного сектору економіки, причини виникнення кризи, стадії й глибину її перебігу та системно зумовлює прогресивні напрямки виходу суб‘єктів господарювання з кризового стану (відновлення платоспроможності). Обґрунтовано методи впливу держави на узгодження цілей суб‘єктів системи корпоративного управління у кризовому стані. Запропоновано удосконалення методичного підходу щодо діагностики розгортання кризи, який базується на застосуванні методології «штучного інтелекту», враховує вплив факторів зовнішнього середовища, особливості корпоративних відносин суб‘єктів управління, глибину та стадії розвитку кризи у корпоративних структурах.
The dessertation on competition of a scientific degree of the doctor of sciences in economics on speciality – 08.00.03 – Econonovics and manadgement of national economy - Research center of industrial problems of development of NAN of Ukraine, Kharkiv, 2010. In the dissertation a scientific conception of crisis-proof management in the economy corporative sector has been developed and proved. The analysis of genesis of formation and developing of economy corporative sector of Ukraine has been shown; the main factors have been defined, its typological structure has been researched. Research of factors, which determine appearance and growth of crisis events in Ukrainian economy, has been made. The features of building of institutional environment of formation and cooperation of dissipative corporate structures have been defined. State impact methods on agreement of subject goals of the corporate management system in crisis state have been proved; a typology of state levers of crisis-proof management have been done, above mentioned state levers, taking into account the restriction of their appliance of institutional, finance-economical and management character becomes in the formation basis of antisipative mechanism of state crisis-proof policy. The main issues of reformation of institutional mechanism of bankruptcy and restoration of ability to pay of subjects of corporate economy sector have been developed, these issues consider typological inhomogenuity of the sector, the factors which determine a crisis appearance, stage and depth its evolution and system-allowed progressive directions of its negotiation (restoration of ability to pay). Improvement of methodical approach of diagnosis of crisis appearance and evolution in corporate structures with definition its stage and depth evolution has been suggested, it’s based on usage of “artificial intellect” methods, considers external environment factors impact, features of subjects’ corporate relationships under crisis economy.