Academic literature on the topic 'Аномальний стан системи'

Проведено теоретичні і експериментальні дослідження можливостей використання значень обчислених в режимі реального часу синергетичних характеристик трафіку – фрактальних, рекурентних, енропійних, нерівноважних, мережних – у якості базових індикаторів атак на мережні сервіси. Проведено аналіз роботи мережі в нормальному стані та в присутності аномалій. Характеристики реального трафіку порівнювались з модельними, максимально наближеними до реальних. Достовірність виявлення аномальних викидів трафіку аналізувалась на прикладі аномалій, викликаних атакою виду Neptune (SYN-flood). Встановлено, що при оптимальних розмірах рухомого вікна більшість індикаторів досить точно фіксують появу аномального стану IP-мережі та можуть бути використані в системах виявлення вторгнень та системах управління інформаційною безпекою.

Води поверхневих водойм Рівненського природного заповідника,зокрема, озера Біле, мають аномально низький солевміст та твердість. Цей факт підтверджують результати проведених нами багаторічних і системних досліджень проб води. В статті приведено аналіз відповідних систематизованих даних. Це дозволило зробити висновки про можливість застосування вод озера Біле як еталонних для випробування обладнання та комп’ютерного моделювання водоочисних процесів. Розглянуто чинники, що можуть мати негативний вплив на сольовий стан вод (зокрема наслідки видобутку бурштину).

РЕЗЮМЕ. Пацієнт К. звернувся в Тернопільську університетську лікарню зі скаргами на гематурію та періодичний біль у попереку, які з’явилися протягом останніх двох днів, вперше. При об’єктивному фізикальному обстеженні виявлено пастозність шкірних покривів та виражений набряк обох нижніх кінцівок. Лабораторні показники – загальний, біохімічний аналізи крові, коагулограма та електрокардіограма – без патологічних змін. Наявна макрогематурія. При проведенні цистоуретроскопії патології не виявлено. За даними ультрасонографічного обстеження живота, органів заочеревинного простору, нижніх кінцівок патологічних змін не виявлено. Проведено комп’ютерну томографію з контрастуванням судинного русла органів черевної порожнини, в результаті якої виявлено подвоєння правої ниркової артерії з нетиповим аномальним розташуванням додаткової артерії. У результаті проведеної діагностики захворювання у пацієнта вдалось встановити вроджену аномалію розвитку артеріальної системи правої нирки, що спричинила компресію правої ниркової вени, її ектазію, венозний стаз крові та явища флебогіпертензії у правій нирці, що, власне, і стало причиною гематурії. Саме венозний стаз і спричинив тромбоутворення із прогресуванням тромбозу на нижню порожнисту вену з флотацією в її просвіт. Враховуючи явища флотації з поширенням тромботичних мас у нижню порожнисту вену, методом лікування обрано оперативне втручання – тромбектомію з правої ниркової та нижньої порожнистої вен.

Розвиток аномальної фіброзної тканини на окремих ділянках стегнової кістки при фіброзній дисплазії призводить до змін її біомеханічних властивостей і спричинює патологічні переломи та деформації. Проведено скінченно-елементний аналіз напружено-деформованого стану біомеханічної системи «стегнова кістка — фіксатор» із наявністю порожнистого дефекту в проксимальному відділі стегнової кістки (імітаційна модель осередкової форми фіброзної дисплазії) з метою обґрунтування ефективності методик остеосинтезу різними типами фіксаторів при даній патології. На підставі комп’ютерної томографії сканів біомеханічної моделі стегнової кістки Sawbones за допомогою програмних пакетів Mimics та SolidWorks створені імітаційні комп’ютерні 3D-моделі інтактної стегнової кістки, стегнової кістки з порожнистим дефектом та різними типами металофіксаторів: пластини LСP (locking compression plate), кутової пластини для проксимального відділу стегна АВР (angled blade plate) та стегнового блокуючого стрижня FN (femoral interlocking nail). Аналіз напружено-деформованого стану у програмному середовищі ANSYS проводився на основних елементах стегнової кістки та металофіксаторів за показниками напруження (σ) за Мізисом та деформацій (ε). Наявність порожнистого дефекту в проксимальному відділі стегнової кістки призводить до зростання показників напруження та деформацій на 67,8 % по верхній поверхні шийки та на 34,2 % по нижній поверхні шийки порівняно з інтактною стегновою кісткою, що вказує на значний ризик виникнення патологічного перелому. В умовах різних методик остеосинтезу з’ясовано об’єктивно незаперечливі переваги пластини для проксимального відділу стегна (LСP) та стегнового блокуючого стрижня (FN) над кутовою пластиною (АВР).

Введение: Рассматриваются подходы и результаты построения геологически содержательной модели осадочного чехла территории Республики Нигер и её обрамления с целью расчёта гравитационного эффекта от осадочной оболочки территории исследований. Аномальное поле чехла необходимо для редуцирования наблюдённого гравитационного поля за счёт плотностных неоднородностей в осадочном чехле. Строение осадочного чехла региона: Рассмотрены основные особенности строения осадочного чехла территории Республики Нигер. Охарактеризован литологический состав и мощности основных структурных этажей чехла для синеклиз, бассейнов и грабенов Западно-Африканской рифтовой системы. Приведённые сведения использованы при создании модели осадочного чехла территории Республики Нигер и прилегающих стран. Плотностная модель осадочного чехла: Сводная плотностная модель чехла включает региональные данные о плотности осадочных пород, содержащиеся в модели LITHO1, и детальные данные, сформированные на основе сейсмических материалов 2D ОГТ и петроплотностных исследований по глубоким скважинам региона. Приведена плотностная характеристика слоёв осадочных пород в сводной модели чехла. Гравитационный эффект осадочного чехла: Выполнен расчёт аномального гравитационного эффекта от сводной цифровой модели осадочного чехла и дана обобщённая морфологическая характеристика аномалий поля. Отмечены особенности аномалий поля в зоне развития грабенов Западно-Африканской рифтовой системы. Заключение: Сформулированы основные результаты проведённого исследования и намечены задачи вычисления аномального гравитационного порождаемого источниками в кристаллической коре.

Актуальність. Хронічний ендометрит та ендометріоз мають багато спільних рис. Обидва захворювання є тривалими запальними процесами, з неуточненими до кінця етіологічними чинниками та патогенетичними механізмами, які негативно впливають на фертильність та можуть викликати тазовий біль або аномальну маткову кровотечу. Питання ефективної та своєчасної діагностики хронічного ендометриту залишається відкритим через відсутність специфічних клінічних симптомів та даних клінічного огляду. Мета: оцінка сучасних наукових доказів зв'язку між ендометріозом та хронічним ендометритом. Матеріали та методи. Проведено системний пошук наукової медичної інформації в англомовних базах даних: MEDLINE, Scopus, Web of Science, Medline, The Cochrane Library, PubMed. Результати. За даними огляду різних наукових досліджень, що проводились останнім часом, виявлено, що у пацієнток з ендометріозом ризик розвитку хронічного ендометриту статистично значимо вищий у 1,3-2,5 разів, ніж у жінок без ендометріозу. Із застосуванням гістологічного дослідження ендометрію та визначення CD138 хронічний ендометрит було виявлено у 52,94 % жінок групи ендометріозу та у 27,02 % пацієнток групи без ендометріозу; показник був значно вищим у групі ендометріозу, ніж у контрольній групі (р=0,0311). Більше того, у 76 % жінок з ендометріозом виявлені запальні процеси тазових органів (у порівнянні з групою контролю, де запалення виявилось у 38,4 % жінок, p<0.0001). Висновки. Пацієнтки з ендометритом демонструють позитивну кореляцію з розвитком ендометріозу. Враховуючи неможливість встановити причинно-наслідковий зв’язок ендометріозу та хронічного ендометриту необхідна розширена діагностика з метою виключення хронічного ендометриту, особливо, якщо жінки мають аномальну маткову кровотечу або хронічні тазові болі. Поєднання гістологічного та імуногістохімічного методів дослідження ендометрію показало свою ефективність у своєчасній діагностиці хронічного ендометриту. Виявлення та адекватне лікування даного стану допоможе уникнути непотрібного оперативного втручання.

<p> У жінок з анемією ІІІ ступеня на тлі аномальних маткових кровотеч,<br />за високої активності первинного гемостазу розвивається структурна та хронометрична гіпокоагуляція, що зумовлено різким<br />зниженням вмісту в крові фібриногену. Основною причиною гіпофібриногенемії є надмірна активація неферментативного<br />фібринолізу. Загалом, зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок з високим ступенем анемізації є проявом<br />субклінічного внутрішньосудинного згортання крові, яке розвивається внаслідок високої функціональної активності тром-<br />боцитів.</p>

Сообщения об обнаружении остатков собакоподобных волков на стоянках Северной Евразии, возраст которых охватывает или превышает возраст LGM, пока не подтверждаются другими данными, которые могли бы указывать на столь раннее одомашнивание волка. Для дополнительного изучения этого вопроса нам показалось полезным изучить серию остатков крупных псовых хорошей сохранности из Янской стоянки (северо-восточная Сибирь) возрастом около 28 000 14С лет (около 32 000 CalBP). Остеоморфологический и палеогенетический анализ не дали твердых оснований считать янских псовых собаками. Тем не менее нами были обнаружены разнообразные черты взаимоотношений волка и человека, полезные для их обоюдного сближения, которое, судя по всему, уже начало происходить в ту пору. Находки Canis в Янской стоянке составляют не более 0,1% от всех костей млекопитающих. Они представлены исключительно разрозненными остатками, кроме черепов, некоторые из которых найдены вместе с нижними челюстями. В выборке доминируют некрупные животные с аномально стертыми и сломанными зубами, экземпляры с патологиями - частично отсутствующими зубами, заросшими альвеолами, окруженными разросшейся костной тканью, а также челюстные кости с признаками остеомаляции. Три черепа из восьми демонстрируют неотению, проявляющуюся в недостаточной скорости онтогенетического развития черепа в сравнении с развитием и стиранием зубов у нормальных особей. В материалах Янской стоянки отсутствуют какие-либо признаки охоты на волков. Это доказывает, что не люди доставляли на стоянку неполноценных животных, добывая их чаще нормальных. Преобладание остатков с перечисленными особенностями на первый взгляд хочется объяснить вынужденным комменсализмом, практиковавшимся всякого рода неполноценными волками-изгоями, занимавшими низшие ступени в иерархии стаи. Существуют современные свидетельства изгнания из стаи альфа-самца после повреждения им ноги на охоте или доведения до полного истощения членами стаи волка, имеющего аномалию развития зубной системы. Не имея возможности участвовать в более эффективных групповых охотах, будучи лишенными равного доступа к добыче стаи и испытывая к тому же постоянный изматывающий стресс, такие особи вынуждены искать альтернативные источники питания вне стаи (и часто погибают). Обильные пищевые отбросы стоянки могли быть единственным спасением для таких животных. Однако почему этим легкодоступным кормом в равной или большей степени не пользовались нормальные волки Вероятно, существовал фактор, который давал преимущество именно неполноценным волкам. Из-за опасности конфликтов с людьми таким преимуществом могла быть поведенческая толерантность, которая была своеобразным «пропуском» на помойки вблизи стоянки. Большинство из указанных морфологических особенностей янских волков, по-видимому, как раз указывает на наличие такой толерантности. Морфологические аномалии янских волков можно трактовать как проявление дефицита развития или его последствия. Эксперименты группы Д.К. Беляева по одомашниванию современной серебристой лисицы показывают, что побочным эффектом отбора на толерантность по отношению к человеку является накопление генетически связанных с нею морфологических признаков, относящихся к так называемому «синдрому одомашнивания», многие из которых и обнаружены у янских волков в виде различных вариантов дефицита развития. Таким образом, особенности, встреченные у янских волков, могли быть косвенным следствием (и являются свидетельством) неагрессивности волков, живших в окрестностях стоянки. Янская стоянка, таким образом, впервые предоставляет материальные естественно-исторические свидетельства в поддержку экспериментальной гипотезы Беляева. Наши наблюдения подтверждает от противного полное отсутствие указанных морфологических аномалий у волков из Авдеевской палеолитической стоянки (Восточная Европа, возрастом 23 500-19 000 14C лет), которые по многим признакам были добыты охотой. В отличие от волков, обитавших вблизи или на самой Янскиой стоянке, особи, на которых охотились обитатели Авдеевской стоянки, очевидно, не нуждались в особой дружественности к людям. Можно предположить, что именно по этой причине у них не наблюдается «синдром одомашнивания». Итак, полученные данные косвенно указывают на то, что обитавшие вблизи Янской стоянки волки в заметной пропорции были «миролюбивыми». Важным свидетельством встречного сближения человека с волком является наличие у янских людей волчьего (тотемического ) культа. Находки черепов волка из Янской стоянки имеют особую тафономию. В трех случаях целые черепа волков с нижней челюстью были обнаружены в центре очажных пятен. Один из черепов меньше пострадал от мерзлоты, что позволило установить его первоначальное положение in situ. Этот череп был установлен в центре очага, мордой вверх, под углом примерно 35° к горизонту. Очаг после этого действия не возобновлялся, никаких других костей волка ни в очаге, ни поблизости от него не встречено. Во всех трех случаях можно с уверенностью говорить о системном проявлении сложного символического поведения, составлявшего часть ритуальной практики обитателей Янской стоянки. Для осуществления этих действий череп вместе с нижней челюстью определенным образом помещался в очаг, использование которого с того момента прекращалось навсегда. Важно, что в очаг помещался именно череп, а не свежеотделенная голова. Об этом свидетельствует то, что на одном из черепов, особенно хорошо сохранившемся, распределения зон разной выветрелости не соответствует тому положению, в котором он был обнаружен во время раскопок. Левая сторона черепа вместе с соответствующей ветвью нижней челюсти подверглась сильному выветриванию и частично разрушена, в то время, как правая сторона и правая ветвь нижней челюсти совершенно неповрежденные. Так как череп был установлен в очаг в почти прижизненном положении и не перемещался вплоть до его обнаружения, следовало бы ожидать заметной разницы выветривания между его верхней и нижней части, а не правой и левой сторон. Материалы Янской стоянки, интерпретированные с учетом биологии волка, впервые позволяют увидеть материальные свидетельства предположенного раннее этапа самоодомашнивания волка, которому способствовали высокий уровень социальности и вокальное поведение, а также близость некоторых базовых черт поведения волка и человека. Впоследствии, когда необходимость в этом со стороны человека действительно назрела, указанные предпосылки обеспечили возможность одомашнивания волка.