Academic literature on the topic 'Ангіографія'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Ангіографія.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Ангіографія"
1
Antoschuk, R. Ya, I. Ya Dziubanovskyi, and A. M. Prodan. "АНГІОСОНОГРАФІЧНІ ПАРАЛЕЛІ ДІАГНОСТИКИ УРАЖЕННЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИМИ УСКЛАДНЕННЯМИ СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (November 19, 2020): 6–10. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11416.
Full textAbstract:
Резюме. УЗ-доплерографія та ангіографія залишаються найефективними методами діагностики багаторівневого захворювання артеріальної системи нижньої кінцівки.
Мета дослідження – порівняти ефективність методів діагностики артеріальної недостатності у пацієнтів з ішемічною формою синдрому діабетичної стопи.
Матеріали і методи. Проведений аналіз використання УЗ-доплерографії та субтракційної цифрової ангіографії у 51 пацієнта, якого госпіталізували у хірургічний стаціонар Волинського обласного госпіталю ветеранів війни в період із 2015 до 2019 р. з гнійно-некротичними ускладненнями синдрому діабетичної стопи та з ознаками артеріальної недостатності. Для порівняльної оцінки ефективності кожного методу використано коефіцієнт Каппа – Коена.
Результати. За результатами порівняльного аналізу використання доплерометрії та ангіографії згідно з показниками коефіцієнта Каппа – Коена найбільше співпадання відмічено в аорто-клубовому та клубово-стегновому сегментах, в той час як розбіжність результатів встановлена в діагностиці дистальних сегментів, особливо пацієнтів з ожирінням та вираженими запальними змінами нижньої кінцівки.
Висновки. Обидва методи візуалізації ураження артеріальної системи є ефективними з незначною перевагою ангіографії у діагностиці ураження дистальних відділів артеріального русла за результатами коефіцієнта Каппа – Коена.
2
Гриценко, С. Й. "Роль 3Д-КТ ангіографії в передопераційному аналізі судинної анатомії селезінкового згину ободової кишки." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 4 (February 18, 2022): 91–94. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12724.
Full textAbstract:
Мета роботи: проаналізувати анатомічні варіанти кровопостачання селезінкового кута ободової кишки в пацієнтів із лівобічним раком ободової кишки, котрі, як правило, потрібно обговорити перед операцією мультидисциплінарною командою.
Матеріали і методи. У дослідження включено 103 пацієнти (56 чоловіків та 47 жінок; середній вік – 64,2±11,6 року) на колоректальний рак, яким була проведена передопераційна 3Д-КТ ангіографія у Тернопільській університетській лікарні в період між 2016 та 2021 рр. У даному дослідженні ми ставили наступні завдання: дослідити різні артеріальні варіації кровопостачання селезінкового кута ободової кишки за допомогою 3Д-КТ ангіографії та надати оцінку щодо можливості лігування чи збереження тих чи інших структур з метою запобігання розвитку неспроможності анастомозу.
Результати досліджень та їх обговорення. Виділяють 4 типи кровопостачання селезінкового кута ободової кишки: 1 тип виявлено у 83 (80,6 %) пацієнтів, 2 тип – у 9 (8,7 %) пацієнтів, 3 тип – у 10 (9,7 %) пацієнтів та 4 тип у 1 (1 %) пацієнта. В артеріальній структурі селезінкового кута ободової кишки виділяють кілька аркад: крайова артерія Дрюмонда (виявлено у всіх 103 (100 %) пацієнтів), дуга Ріолана (виявлено у 47 (45,6 %) пацієнтів) і артерія Мошковіча (виявлено лише у 1 (1 %) пацієнта). Комп’ютерна томографія (КТ) з внутрішньовенним контрастуванням є золотим стандартом діагностики та стадіювання пацієнтів на рак ободової кишки та для оцінки судинної анатомії ободової кишки. Недоліком 3Д-КТ ангіографії є те, що калібр гілок ВБА та НБА є зазвичай малим і не завжди їх можна добре візуалізувати. У випадку поганої візуалізації таких структур, як крайова артерія Дрюмонда, дуга Ріолана та меншою мірою артерія Мошковіча вищезгаданих структур на 3Д-КТ ангіографії, аналіз повинен проводитись в звичайному 2D режимі.
3
Trykhlib, V. I. "УСКЛАДНЕННЯ У ХВОРИХ НА COVID-19." Інфекційні хвороби, no. 1 (May 15, 2020): 37–46. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.1.11097.
Full textAbstract:
Мета роботи – вивчення досвіду фахівців з різних країн щодо можливих ускладнень, які розвиваються при COVID-19.
Представлений огляд літератури з приводу можливих ускладнень, які розвиваються при COVID-19. Зазначено, що частота пневмонії становить 15,7-100 %, гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) – 3-90 %, ураження серця, токсичного гепатиту – 4-53 %, реактивного панкреатиту, анемії, тромбозу глибоких вен, тромбоемболії – до 31 %, коагулопатії – до 38 %, анемії – до 15 %, гострого ураження нирок з розвитком гострої ниркової недостатності – 3-8 %, сепсису, септичного шоку – 4-8 %, поліорганної недостатності, отиту, синуситу, бронхіту, неврологічних ускладнень – 36,4-45,5 %, гострого цереброваскулярного захворювання, інсульту, порушення свідомості, атаксії, судом, невралгії, травмування скелетних м’язів, енцефалопатії, периферійної полінейропатії, вторинної бактерійної інфекції – 6-10 %, бактеріємії, грибкової суперінфекції, викиднів – 2 %, внутрішньоутробної зупинки розвитку плода – 10 %, передчасних пологів – 39 %.
Висновки. У хворих із COVID-19 можуть розвиватися найрізноманітніші ускладнення, серед яких найчастішими є пневмонія, ГРДС, коагулопатія, тромбоемболія, ураження печінки.
У хворих із швидким клінічним погіршенням, крім розвитку ГРДС, слід виключати передусім тромбоемболії, зокрема легеневу емболію. У діагностиці важливу роль відіграють КТ-легенева ангіографія, збільшення протромбінового часу, або активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ).
У хворих з тяжким станом слід використовувати лабораторні тести (D-димер, протромбіновий час, АЧТЧ, число тромбоцитів) для виявлення осіб з ризиком несприятливого висліду і потреби в ушпиталенні у відділення реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ).
В осіб з високим ризиком розвитку венозної тромбоемболії реєструються: підвищений рівень D-димеру, високий рівень фібриногену, низький рівень антитромбіну.
Під час епідемічного періоду COVID-19, при обстеженні пацієнтів з неврологічними проявами, лікарі повинні виконувати диференційну діагностику, щоб уникнути запізнілого або помилкового діагнозу і запобігти можливому розповсюдженню збудника. Лікарі повинні приділяти пильну увагу неврологічним проявам, особливо у хворих, у кого тяжкий стан, оскільки ураження нервової системи можуть сприяти розвитку летального висліду.
4
Trichleb, V. I., and G. V. Osyodlo. "COVID-19. НАЙАКТУАЛЬНІША ПРОБЛЕМА СУЧАСНОСТІ." Ukrainian Journal of Military Medicine 1, no. 1 (March 23, 2020): 5–24. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.1(1)-005.
Full textAbstract:
Вступ. На сьогодні, детальної інформації щодо інфікування військовослужбовців у доступних джерелах немає. В той же час є інформація щодо можливого інфікування великої кількості військових, особливо тих, які знаходяться в умовах обмеженого простору. Актуальність даної інфекції для військових полягає і в тому, що під час призову на військову службу, при поверненні з відряджень і відпусток, дані категорії осіб (особливо які знаходяться в інкубаційному періоді або є безсимптомними) можуть занести nCoV 2019 у підрозділ та викликати спалах.
Мета роботи − вивчення та узагальнення досвіду фахівців з різних країн щодо актуальних питань захворювання COVID-19.
Матеріали та методи. За допомогою історичного, бібліосемантичного і порівняльного аналізу та системного підходу проведено узагальнення даних літератури стосовно етіологічних, епідеміологічних, клінічних і діагностичних аспектів нової коронавірусної інфекції, структури і частоти ускладнень.
Результати дослідження. У статті представлений огляд літератури з відображенням актуальності, етіології, епідеміології, клінічних проявів, діагностичних критеріїв COVID-19 та можливих ускладнень, які розвиваються при захворюванні з такою частотою: пневмонія (15,7-100%), ГРДС (3-90%), ураження серця (міокардит та ін.), аритмія, токсичний гепатит (4-53%), реактивний панкреатит, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія (до 31%), коагулопатія (до 38%), анемія (до 15%), гостре ураження нирок з розвитком гострої ниркової недостатності (3-8%), сепсис, септичний шок (4-8%), поліорганна недостатність, отит, синусит, бронхіт, неврологічні ускладнення (36,4-45,5%), гостре цереброваскулярне захворювання, інсульт, порушення свідомості, атаксія, судоми, невралгія, травмування скелетних м’язів, енцефалопатія, периферійна полінейропатія, вторинна бактеріальна інфекція (6-10%), бактеріємія, грибкова суперінфекція, викидень (у 2%), внутрішньоутробне обмеження росту (у 10%), передчасні пологи (у 39%).
Висновки. У хворих із COVID-19 можуть розвиватися найрізноманітніші ускладнення, серед яких пневмонія, ГРДС, коагулопатія, тромбоемболія, ураження печінки. Тому у хворих зі швидким клінічним погіршенням слід виключати, крім розвитку ГРДС і легеневу тромбоемболію, в діагностиці якої важливу роль відіграють КТ-легенева ангіографія та додаткові лабораторні тести для дослідження системи коагуляції/антикоагуляції крові. Під час епідемічного періоду COVID-19, при обстеженні пацієнтів з неврологічними та іншими проявами, лікарі повинні розглядати інфекцію SARS-CoV-2 у якості диференційного діагнозу задля уникнення відстроченого чи помилкового діагнозу, запобігання передачі, попередження летальних наслідків, особливо, при важкому її перебіг. Нова коронавірусна інфекція яскраво висвітлила проблеми, що можуть раптово і одночасно виникати в багатьох країнах світу, коли з’являються нові інфекції, особливо, у випадках нехтування елементарними заходами профілактики. COVID-19 продемонструвала, яку колосальну шкоду може принести економіці різних країн спалах інфекції протягом короткого часу. З урахуванням нових інфекцій, необхідно докорінно переглянути ставлення до профілактичної медицини, біобезпеки країни, інфекційних хвороб та організації надання медичної допомоги при інфекційних захворюваннях.
5
Бобирь, А. Л., and Р. Є. Сухонос. "ТАКТИКА ВЕДЕННЯ ХВОРОЇ З КОРОНАВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ, ВИКЛИКАНОЮ SARS-COV-2, З ВАЖКИМ ПОШКОДЖЕННЯМ ДИХАЛЬНОЇ ТА СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ." Clinical Anesthesiology and intensive Care, no. 2 (April 26, 2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.31379/2411.2616.18.2.1.
Full textAbstract:
Жінка 32 років надійшла до приймального відділення зі скаргами на біль в області серця з іррадіацією в ліву лопатку, відчуття недостатності повітря, задуху змішаного характеру. Після проведених інструментальних (Комп’ютерної томографії (КТ) органів грудної клітки (ОГК), КТ-ангіографії легеневої артерії, УЗД-серця, ЕКГ), лабораторних досліджень, на основі клінічних даних та після проведеної диференціальної діагностики, був встановлений діагноз: коронавірусна інфекція, викликана SARS-Cov-2. Позалікарняна двобічна полісегментарна пневмонія. Двосторонній гідроторакс. Панкардит. Перикардит. Оклюзія підшкірних вен обох нижніх кінцівок. За важкістю стану хвору госпіталізовано в відділення інтенсивної терапії. Базуючись на даних лабораторних та інструментальних досліджень, а, також, клінічних показниках і загальному стані хворої була визначена тактика терапії, яка відзначилась позитивним ефектом.
6
Бобирь, А. Л., and Р. Є. Сухонос. "ТАКТИКА ВЕДЕННЯ ХВОРОЇ З КОРОНАВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ, ВИКЛИКАНОЮ SARS-COV-2, З ВАЖКИМ ПОШКОДЖЕННЯМ ДИХАЛЬНОЇ ТА СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ." Clinical Anesthesiology and intensive Care, no. 2 (April 26, 2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.31379/2411.2616.18.2.1.
Full textAbstract:
Жінка 32 років надійшла до приймального відділення зі скаргами на біль в області серця з іррадіацією в ліву лопатку, відчуття недостатності повітря, задуху змішаного характеру. Після проведених інструментальних (Комп’ютерної томографії (КТ) органів грудної клітки (ОГК), КТ-ангіографії легеневої артерії, УЗД-серця, ЕКГ), лабораторних досліджень, на основі клінічних даних та після проведеної диференціальної діагностики, був встановлений діагноз: коронавірусна інфекція, викликана SARS-Cov-2. Позалікарняна двобічна полісегментарна пневмонія. Двосторонній гідроторакс. Панкардит. Перикардит. Оклюзія підшкірних вен обох нижніх кінцівок. За важкістю стану хвору госпіталізовано в відділення інтенсивної терапії. Базуючись на даних лабораторних та інструментальних досліджень, а, також, клінічних показниках і загальному стані хворої була визначена тактика терапії, яка відзначилась позитивним ефектом.
7
Ulyanova, N. A., and S. I. Burdeinyi. "МОРФОМЕТРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУДИННОЇ ОБОЛОНКИ ОКА У ПАЦІЄНТІВ З ПРОГРЕСУЮЧОЮ МІОПІЄЮ ЗА ДАНИМИ SS-ОПТИЧНОЇ КОГЕРЕНТНОЇ ТОМОГРАФІЇ-АНГІОГРАФІЇ." Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, no. 1 (September 28, 2021): 52–56. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.1.2018.172270.
Full textAbstract:
Метою дослідження було вивчення морфометричних змін судинної оболонки у задньому сегменті ока у пацієнтів з прогресуючою міопією за даними Swept Sourсe-оптичної когерентної томографії-ангіографії (SS-ОКТА). Під спостереженням знаходились 50 пацієнтів (100 очей) з різними темпами прогресування міопії та 20 здорових дітей (40 очей) з еметропією.У пацієнтів зі швидким прогресуванням міопії виявлено збільшення товщини сітківки в центрі фовеа порівняно з еметропами та зменшення товщини хоріоідеї в центрі фовеа і у папіломакулярній ділянці порівняно як із еметропами, так і з міопами з повільним прогресуванням міопії. При прогресуванні міопії встановлено нерівномірне зменшення товщини хоріоідеї, яке проявляється у достовірному збільшенні ретинально-хоріоідального коефіцієнта на ділянці між центром фовеа та диском зорового нерва, що у комплексі морфологічних змін заднього сегмента міопічного ока може сприяти розвитку регіонарних гемодинамічних порушень.
8
Lutsenko, N. S., T. S. Kyrylova, O. A. Rudycheva, O. A. Isakova, and T. V. Nedilka. "OCTA-based retinal microvascular bed assessment at the zones ranging from the fovea to the periphery." Oftalmologicheskii Zhurnal 90, no. 1 (February 12, 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.31288/oftalmolzh202113237.
Full text
9
Lenchuk, T. L., V. M. Matskevych, and S. M. Vasyliuk. "Радіологічні та патогістологічні методи оцінки периферичного сегмента артеріального русла для об’єктивізації синдрому діабетичної стопи." Klinicheskaia khirurgiia 85, no. 11 (November 1, 2018): 44–48. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.11.44.
Full textAbstract:
Мета. Підвищення інформативності мультидетекторної комп’ютерно-томографічної ангіографії (МДКТА) та гістоморфометрії судин нижніх кінцівок (НК) шляхом їх порівняння та визначення клінічної цінності кожного зокрема у пацієнтів із синдромом діабетичної стопи (СДС).
Матеріали і методи. Обстежено 80 хворих (усі чоловіки) із СДС, яким проведено передопераційну МДКТА НК та гістоморфометрію судинних структур післяопераційного біоматеріалу.
Результати. МДКТА мала нижчу чутливість (31,3%) щодо визначення виду атеросклеротичної бляшки порівняно з гістологічним дослідженням, за даними якого навіть у певній вказаній стадії чітко встановлювали початок чи зрілість названого патоморфологічного процесу. І за допомогою МДКТА, і за допомогою прямої морфометрії отримали високоінформативну кількісну оцінку анатомічних розмірів досліджуваних артерій (площа під ROC-кривою дорівнювала 0,994 та 0,875 відповідно), якщо зважати на статистично достовірні результати якості діагностичних тестів згідно з експертною шкалою класифікаторів.
Висновки. МДКТА має високу клінічну значущість у виявленні власне атеросклеротичних бляшок, але її не можна вважати «золотим стандартом» щодо диференціації стадій атеросклерозу у пацієнтів з діабетичною макроангіопатією. Пряма морфометрія артеріальних структур діабетичної стопи поступалась щодо операційних характеристик МДКТА через складність штучного відтворення гомеостазу артеріального русла, що вплинуло на стан досліджуваних анатомічних структур.
10
Lutsenko, N., O. Rudycheva, O. Isakova, and T. Kyrylova. "Assessing OCTA changes in morphology and structure of retinal microvascular bed in patients with exudative AMD." Oftalmologicheskii Zhurnal 79, no. 2 (April 8, 2019): 7–13. http://dx.doi.org/10.31288/oftalmolzh20192713.
Full textDissertations / Theses on the topic "Ангіографія"
1
Аврунін, О. Г., and М. В. Приходько. "КТ-ангіографія як прогресивний метод дослідження судин головного мозку." Thesis, ХНУРЕ, Друкарня Мадрид, 2018. http://openarchive.nure.ua/handle/document/7617.
Full textAbstract:
Враховуючи стрімкий ріст судинної патології, найзатребуванішим видом ангіографії вважається артеріографія серця, нижніх кінцівок, головного мозку, а саме церебральна ангіографія, яка досліджує артерії головного мозку.
2
Баглай, О. С. "Метод комп'ютерного планування при лікуванні носових кровотеч." Thesis, ХНУРЕ, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/14066.
Full textAbstract:
Мета роботи - розробити метод для комп’ютерного планування усунення носових кровотеч за ангіографічними даними.Об'єкт дослідження - процес комп’ютерного планування усунення носових кровотеч. Предмет дослідження – метод комп’ютерного планування усунення носових кровотеч.
Методи дослідження – алгоритми обробки зображень та методи біофізики. В роботі проведений аналіз ангіографічних методів дослідження артерій голови та шиї. Проведено сегментацію сонних артерій в автоматизованому режимі та визначено їх геометричні характеристики. Наведено розрахунки щодо зниження статичного тиску у внутрішній сонній артерії при перев’язуванні зовнішньої. За результатами роботи розроблено графічне програмне забезпечення, що дозволяє проводити сегментацію та визначення геометричних показників сонних артерій за ангіографічними даними.
Результати роботи можуть бути використані у спеціалізованих клініках та діагностичних центрах.
The aim of work is to develop a method for computer planning of elimination of nasal bleeding based on angiographic data. The object of research is process of computer planning to eliminate nosebleeds.
The subject of research is a method of computer planning to eliminate nosebleeds. Research methods - image processing algorithms and biophysics methods.
The analysis of angiographic methods of research of arteries of the head and neck is carried out in the work. Segmentation of carotid arteries in the automated mode is carried out and their geometrical characteristics are defined. Calculations for the reduction of static pressure in the internal carotid artery during ligation of the external one are given. Based on the results of the work, graphic software was developed that allows segmentation and determination of geometric parameters of the carotid arteries according to angiographic data. The results can be used in specialized clinics and diagnostic centers.
3
Бугрим, І. В. "Метод ангіографічної візуалізації." Thesis, ХНУРЕ, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/14067.
Full textAbstract:
Об’єкт дослідження – процес сегментації ангіографічних даних.
Предмет дослідження – алгоритми обробки зображень за ангіографічними даними.
Мета роботи – розробка методів і алгоритмів для обробки ангіографічних зображень.
Методи дослідження – алгоритми комп’ютерної графіки та сегментації зображень.
В роботі проведений аналіз ангіографічних методів дослідження та наведено розробку метода візуалізації судин. За результатами роботи розроблено візуальне програмне забезпечення, що дозволяє проводити фільтрацію зображень та сегментацію судин за даними ангіографії.
Результати роботи можуть бути використані у спеціалізованих клініках та діагностичних центрах. The object of study is process of CT-angiography visualization. The subject of research is algorithm for CT-angiography image processing. The aim of the work is to develop methods and algorithms for CT-angiography image processing. Research methods – algorithms of computer graphics and image segmentation.
The analysis of image processing methods for CT-angiography visualizations are described. Image processing methods for CT-angiography segmentation and visualization is proposed. Based on the results of the work, visual software was developed, which allows to perform image processing for CT-angiography datasets.
The results can be used in specialized clinics and diagnostic centers.
Conference papers on the topic "Ангіографія"
1
Гуманець, Карина, and Ірина Марченко. "КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЧНА АНГІОГРАФІЯ ЛЕГЕНЬ ЯК МЕТОД ВИБОРУ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ З ПІДОЗРОЮ НА ТРОМБОЕМБОЛІЮ ЛЕГЕНЕВОЇ АРТЕРІЇ." In EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES, chair Ганна Човпан. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.v4.15.
Full text