Academic literature on the topic 'Англомовні мовленнєві навички'

Стаття полягає в розгляді теоретичних передумов організації самоконтролю англомовної компетентності в аудіюванні для майбутніх перекладачів та уточнення таких понять: рефлексія, само- і взаємоконтроль, самооцінка, тестове завдання, а також обґрунтування використання тестового завдання як ефективного засобу для перевірки навичок та вмінь в аудіюванні. Визначено чотири рівні самоконтролю. І рівень. Студент припустився помилки, сам її не помічає й самостійно на неї не реагує; СК як механізм зіставлення, відсутній. ІІ рівень. Студент, який припустився помилки, самостійно її не виправляє, але після зауваження викладача робить це досить швидко. Зовнішній контроль викладача слугує запуском самоконтролю. ІІІ рівень. Студент самостійно реагує на припущену помилку, тобто включається самоконтроль. ІV рівень. Студент виправляє помилку в момент її виникнення, іноді навіть не закінчуючи помилкової дії. Повний прояв самоконтролю. У статті визначаються три види само- і взаємоконтролю рівня сформованості англомовної компетентності в аудіюванні. Прогностичний (планувальний), мета якого полягає в здійсненні мовної антиципації, передбаченні змісту аудіо тексту, у вмінні планувати аудитивну та навчальну діяльність, визначенні й аналізі зон труднощів, плануванні результатів діяльності, порівнянні майбутньої діяльності із запланованим результатом, оцінці прогнозуючої діяльності. Процесуальний (за процесом), завдання якого полягає в необхідності засвоєння еталонних мовленнєвих дій, які реалізуються в процесі аудіювання. Процесуальний самоконтроль є органічним компонентом мовленнєвої навички та формується паралельно і комплексно з нею. Ознакою сформованості такого самоконтролю в аудіюванні є рівень розуміння прослуханого. Результативний (підсумковий) – студент має засвоїти навчальні дії, спрямовані на перевірку рівня розуміння прослуханого, а саме, зіставлення отриманого результату мовленнєвої діяльності з еталоном, тобто контроль за результатом дії. Для визначення рівня сформованості англомовної компетенції в аудіюванні ми використовуємо тестові завдання, зокрема електронну тестову програму «Hot Potatoes», оскільки вона включає основні типи тестових завдань, що використовуються нами для самоконтролю, зручна й проста у використанні, легко наповнюється і доступна для викладача, який не володіє мовою програмування. Ключові слова: рефлексія, само- і взаємоконтроль, самооцінка, тестове завдання.

Стаття висвітлює проблему пошуку діагностичного інструментарію для визначення результату мовної підготовки іноземних студентів у ЗВО України. Сьогодні спостерігаємо зростання чисельності іноземних студентів, які здобувають вищу освіту в українських вишах англійською мовою. Навчання української мови як іноземної англомовних здобувачів вищої медичної освіти закладає лінгвістичний базис професійно-­комунікативного іміджу майбутніх лікарів. У статті виокремлено критерії та описано показники, за якими можна діагностувати рівень сформованості психологічного, когнітивно-­комунікативного та когнітивно-­мовного складників професійно-­комунікативного іміджу. Застосування описаних критеріїв для оцінки рівня сформованості ПКІ іноземних студентів-­медиків дозволить порівняти характеристики необхідного результату вивчення освітніх дисциплін лінгвістичного циклу з реальними показниками сформованості мовних навичок та мовленнєвих умінь іноземних здобувачів.

Мета публікації – розкрити значення аналітичного читання творів художньої літератури в навчанні іноземної мови, виокремити етапи роботи над текстом, представити систему вправ до тексту The Gift of the Magi (by O. Henry). Для досягнення мети використано такі методи: комплексний аналіз педагогічної та методичної літератури з визначеної проблеми; теоретико-критичний аналіз підручників, методичних посібників та рекомендацій з аналітичного читання творів художньої літератури іноземною мовою; наукове спостереження за організацією навчального процесу з аналітичного читання художніх творів та вивчення досвіду викладачів щодо використання доцільних методів і прийомів для організації ефективної роботи над текстом; моделювання навчального процесу на основі запропонованої методики та розробленої системи вправ; узагальнення – для формулювання висновків і рекомендацій щодо аналітичного читання художніх творів іноземною мовою. Завданнями аналітичного читання є: навчити студентів здійснювати лінгвостилістичний аналіз оригінальних художніх текстів; опрацьовувати мовні зразки, типові моделі та кліше, які демонструють функціонально-стильові особливості сучасної англійської мови; розвинути навички аналізу лексичних одиниць (виявлення полісемії, підбір синонімів, антонімів); розвинути навички перекладу англійського тексту українською мовою; систематизувати та розширити словниковий запас; розвинути комунікативні навички; сформувати здатність обговорювати й аналізувати художні твори з позицій ідейного змісту, композиційних та індивідуально-стилістичних особливостей. Аналітичне читаннясприяє досягненню низки результатів навчання. Зокрема, студенти опановують синтаксичні, семантичні, граматичні та фонетичні закономірності англійської мови; типові моделі та кліше, які демонструють функціонально-стильові особливості сучасної англійської мови; алгоритм комплексного філологічного, стилістичного та граматичного аналізу художнього тексту; вчаться розуміти зміст прочитаного художнього тексту відповідного рівня складності та обсягу матеріалу й передати зміст прочитаного тексту в усній та писемній формі, застосовуючи вивчені структурні елементи мовлення; писати есе, стислі перекази, короткі оповідання, критичні огляди. Правильно сплановане читання художніх англомовних творів є важливим джерелом формування soft skills та фахових компетентностей студента і слугує основою для розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності, а відтак, є невід’ємною складовою усього процесу навчання іноземної мови.

Іншомовна тривожність у говорінні – актуальна проблема, з якою стикається більшість студентів. Зокрема, це стосується українських студентів, для яких англійська є другою іноземною мовою. Дослідження аспектів іншомовної тривожності у навчанні іноземної мови є надзвичайно важливим, оскільки сприяє визначенню шляхів розвитку впевненості студентів та навичок спілкування іноземною мовою. Автором здійснено аналіз літературних джерел щодо інтерпретації понять «іншомовна тривожність», «тривожність у говорінні», описано чинники, що зумовлюють появу тривожності у говорінні на заняттях з англійської мови, а також визначено шляхи подолання такої тривожності. У статті наведено вивчення способів зниження тривожності студентів у говорінні. Дослідження спрямоване на аналіз іншомовної тривожності студентів-першокурсників факультету початкової освіти та філології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Для збору даних застосовувалися такі методи, як спостереження, інтерв’ювання та ведення щоденника, що здійснювалися на заняттях із практики усного та писемного мовлення англійської мови. Проаналізовано можливі причини виникнення іншомовної тривожності: страх критики або осуду учителем чи одногрупниками через помилки у говорінні; невідповідні методи виправлення помилок; страх неспроможності висловити свою думку чітко і стисло; вчителецентровані способи взаємодії; авторитарний стиль навчання; низька самооцінка учнів; напружена атмосфера на заняттях; страх перед публічними виступами. З метою зниження тривожності у говорінні застосовано комплексний підхід: використання парних та групових видів діяльності, створення сприятливої атмосфери на заняттях, надання конструктивного зворотного зв’язку з використанням методів самокорекції та взаємокорекції, застосування студентоцентрованих методів навчання. Найбільш дієвими у подоланні іншомовної тривожності студентів виявилися такі види діяльності: рольова гра, диктант-малюнок, картки пам’яті, перехідні групи, акваріум, сніжний ком та коло ідей. Результати дослідження підтвердили ефективність застосованих методів, які сприяли зацікавленості студентів брати активну участь у мовленнєвій діяльності та підвищенню успішності студентів у говорінні.

Статтю присвячено аналізу психолінгвістичних аспектів взаємодії психолога з учасниками бойових дій. Зазначено, що в науковій літературі традиційно використовується поняття «реабілітація», тобто повернення особистості на дотравматичний рівень без врахування отриманого досвіду, посттравматичного зростання та резилентності. Обґрунтовано доцільність вживання поширеного у англомовних країнах поняття резилентної реінтеграції, його психолінгвістичні особливості. Встановлено, що успішна адаптація учасників бойових дій до мирного життя визначається як резилентна реінтеграція – тобто продуктивність у різних галузях життя, зумовлена усвідомленням нових можливостей, набутих в результаті бойового досвіду. Ресурсами резилентної реінтеграції є копінг-стратегії, психологічне благополуччя, життєстійкість, посттравматичне зростання і резилентність. Проаналізовано бойові парадокси та їх вираз у мовленні учасників бойових дій, охарактеризовано можливості використання метафоричних карт задля полегшення комунікативної взаємодії з учасниками бойових дій та вербалізації ними психотравмуючих ситуацій. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що переважна більшість учасників бойових дій є добре адаптованими (резилентно реінтегрованими, такими, що усвідомлюють цінність набутого на війні позитивного досвіду та використовують його у повсякденному мирному житті). Реінтегративні програми зазвичай спрямовані на такі галузі функціонування як осмислення сенсу життя, пошук нових життєвих цілей, формування міжособистісних стосунків зі значущими іншими, працевлаштування чи/та оволодіння новими професійними навичками, турбота про соматичне і психологічне здоров’я. Нами доведено, що використання метафоричних карт для роботи із психотравмою є ефективним інструментом комунікації психолога з учасниками бойових дій, оскільки дозволяють вербалізувати їх травматичний досвід та мінімізувати бар’єри при спілкуванні з фахівцями, водночас останнім слід враховувати наявність бойових парадоксів, що виявляються в усному мовленні учасників бойових дій та деталізувати кожен вислів, зокрема використовуючи для цього метафоричні асоціативні карти чи інші засоби експресивної терапії. Ключові слова: адаптація, учасники бойових дій, ПТСР, копінг-стратегії, посттравматичне зростання, резилентна реінгтеграція.

Статтю присвячено аналізу психолінгвістичних аспектів взаємодії психолога з учасниками бойових дій. Зазначено, що в науковій літературі традиційно використовується поняття «реабілітація», тобто повернення особистості на дотравматичний рівень без врахування отриманого досвіду, посттравматичного зростання та резилентності. Обґрунтовано доцільність вживання поширеного у англомовних країнах поняття резилентної реінтеграції, його психолінгвістичні особливості. Встановлено, що успішна адаптація учасників бойових дій до мирного життя визначається як резилентна реінтеграція – тобто продуктивність у різних галузях життя, зумовлена усвідомленням нових можливостей, набутих в результаті бойового досвіду. Ресурсами резилентної реінтеграції є копінг-стратегії, психологічне благополуччя, життєстійкість, посттравматичне зростання і резилентність. Проаналізовано бойові парадокси та їх вираз у мовленні учасників бойових дій, охарактеризовано можливості використання метафоричних карт задля полегшення комунікативної взаємодії з учасниками бойових дій та вербалізації ними психотравмуючих ситуацій. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що переважна більшість учасників бойових дій є добре адаптованими (резилентно реінтегрованими, такими, що усвідомлюють цінність набутого на війні позитивного досвіду та використовують його у повсякденному мирному житті). Реінтегративні програми зазвичай спрямовані на такі галузі функціонування як осмислення сенсу життя, пошук нових життєвих цілей, формування міжособистісних стосунків зі значущими іншими, працевлаштування чи/та оволодіння новими професійними навичками, турбота про соматичне і психологічне здоров’я. Нами доведено, що використання метафоричних карт для роботи із психотравмою є ефективним інструментом комунікації психолога з учасниками бойових дій, оскільки дозволяють вербалізувати їх травматичний досвід та мінімізувати бар’єри при спілкуванні з фахівцями, водночас останнім слід враховувати наявність бойових парадоксів, що виявляються в усному мовленні учасників бойових дій та деталізувати кожен вислів, зокрема використовуючи для цього метафоричні асоціативні карти чи інші засоби експресивної терапії. Ключові слова: адаптація, учасники бойових дій, ПТСР, копінг-стратегії, посттравматичне зростання, резилентна реінгтеграція.

Дипломна робота магістра присвячена дослідженню доцільності використання технології майндмеппінгу у процесі навчання англійської мови учнів 7-го класу. У роботі конкретизовано теоретичні та практичні положення щодо використання технології майндмеппінгу для розвитку навичок англомовної мовленнєвої діяльності учнів 7-го класу; уточнено функції, класифікацію, структуру ментальних карт; теоретично обґрунтувано методику застосування технології майндмеппінгу для розвитку навичок англомовної мовленнєвої діяльності учнів 7-го класу; охарактеризовано вимоги щодо використання технології майндмеппінгу у процесі навчання англійської мови учнів 7-го класу; розроблено та експериментально перевірено ефективність застосування комплексу вправ з використанням ментальних карт для розвитку навичок англомовної мовленнєвої діяльності учнів 7-го класу.