Journal articles on the topic 'Англомовні країни'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Англомовні країни.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 28 journal articles for your research on the topic 'Англомовні країни.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Халемендик, Юлія. "РОЗВИТОК АНГЛОМОВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, no. 15 (January 20, 2020): 115–24. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.115-124.
Full textAbstract:
У статті досліджена проблема ролі викладача в процесі розвитку англомовної професійної компетентності студентів як майбутніх фахівців в умовах заклад вищої освіти. Метою статті був аналіз діяльність викладачів закладів вищої освіти з розвитку англомовної професійної компетентності майбутніх фахівців на прикладі студентів спеціальності «Психологія» Запорізького національного університету. Підкреслено, що в Україні англомовна підготовка студентів-психологів спирається на концепцію іншомовної освіти, яка базується на інтегрованому навчанні мови та культури відповідних країн, на діалозі рідної та іноземної культур. Експериментально доведено, що загальне значення середнього показника англомовної компетентності студентів як майбутніх фахівців становило 9,13 балів із 20 можливих, що свідчить про нагальну необхідність удосконалення викладання англійської мови у закладах вищої освіти.
Ключові слова: англомовна професійна компетентність; викладач; заклад вищої освіти; майбутні фахівці; професійна підготовка; розвиток.
2
Дуда, О. І., and С. М. Рибачок. "ПЕРЕКЛАД ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВЧИХ РЕАЛІЙ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 74–78. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-12.
Full textAbstract:
У сучасних умовах глобалізації для пошуку порозуміння та толерантності особливого теоретичного і практичного значення в перекладознавстві набуває питання відтворення національно-культурних особливостей мови, зокрема лінгвокраїнознавчих реалій. Реалії – особливі мовні одиниці, які вербалізують унікальні національно-культурні явища, притаманні певному етносу, народності, і які відсутні в інших, що спричинює проблеми для пошуку еквівалентних шляхів відтворення їх мовою перекладу. Метою статті є з’ясувати сутність поняття реалії та виявити основні способи відтворення англомовних лінгвокраїнознавчих реалій українською мовою на прикладах фактів із різних аспектів національної культури англомовних країн. Матеріалом дослідження є англомовні лінгвокраїнознавчі тексти. У статті описано такі основні шляхи відтворення реалій у лінгвокраїнознавчих текстах, як транскрипція, калькування, описова перифраза та контекстуальне тлумачення, гіперонімічне перейменування. Транскрипція як одне з найважливіших засобів передає фонетичне звучання реалії з англійської мови в перекладацьку та національні особливості антропонімів та топонімів. Калькування відтворює реалії шляхом буквального перекладу структурно-семантичних моделей мови-джерела засобами мови-перекладу. Транскрипція та калькування поєднуються з описовою перифразою – комбінованою реномінацією – ефективним, хоча й багатослівним засобом передачі змісту реалії, пов’язаного з лінійним розширенням тексту. Відтворення реалій гіперонімічним перейменуванням може супроводжуватися втратою певної лінгвокраїнознавчої та культурологічної інформації, адже конкретне поняття передається лексемою широкої референції. Контекстуальне тлумачення реалій є засобом створення особливого географічно-історично-культурного фону в лінгвокраїнознавчих текстах. З огляду на унікальність та чужорідність відтворюваних явищ ефективними засобами для трансляції змісту реалій є транскрипція з метою передачі звучання слова та описова перифраза для досягнення високого ступеня експліцитності.
3
ДОЛЖАНСЬКА, Ольга, and Ольга КУЛИНА. "МЕТОДИ ПЕРЕКЛАДУ ПІД ЧАС ВІДТВОРЕННЯ РОЗМОВНОЇ ЛЕКСИКИ ГЕРОЇВ АНГЛОМОВНИХ КІНОФІЛЬМІВ: ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 126–35. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.12.
Full textAbstract:
Кіномистецтво сьогодні є чи не найпопулярнішим видом мис- тецтва, а завдяки сучасним технічним досягненням ми маємо змогу дивитися фільми режисерів із різних країн. Тому проблема перекладу кінофільмів є завжди актуальною, адже кінопродукція, яка надходить до нашої країни, повинна отримати свого глядача. Оскільки більшість імпортних фільмів в українському кінопрокаті становить голлівудська продукція, їх переклад здійснюють пере- важно з англійської мови. У нашому дослідженні розглянуто особливості мов- но-структурної реалізації розмовного мовлення в англомовних кінострічках. Досліджено способи і засоби передавання елементів розмовного компонента в українському перекладі у фільмах «Джуманджі 2. Новий рівень» та «Дедпул 2». Розглянуто питання наявності українського відповідника англійській розмовній одиниці та адекватності її перекладу. Визначено лінгвістичний чинник, який впливає на межі перекладу, а саме: відмінність систем національних мов, що призводить до певних відмінностей між перекладеним текстом та оригіналом. Визначено вісім видів методу перекладу, а саме: дослівний, буквальний точний, семантичний, переклад-адаптація, комунікативний, вільний, ідіома- тичний. Досліджено класифікацію методів перекладу та визначено їхні риси та особливості. Здійснено статистичний аналіз та виявлено методи перекладу, якими найчастіше користується українська студія кінодубляжу. За результатами проведеного аналізу визначено, що під час перекладу розмовної лексики у фільмах перекладач намагався використати вільний, адап- таційний та ідіоматичний методи. Установлено, що стилістична обробка й адаптація кінотексту мають відбуватися з урахуванням реалій та традицій країни, мовою якою здійс- нено переклад. Визначено, що вид перекладу цілком залежить від технічних та фінансових можливостей як замовника, так і бюро перекладу, однак най- більш прийнятним для глядача вважається дублювання. При цьому перспек- тиву дослідження становить вивчення операційних навичок субтитрування, дубляжу та синхронного закадрового перекладу.
4
Павлюк, Ігор. "Український медіаматерик на «Туманному альбіоні»: до виходу у світ двох монографій М. Тимошика про українську журналістику і книговидання в діаспорі." Український інформаційний простір, no. 1(7) (May 20, 2021): 245–54. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233982.
Full textAbstract:
Рецензія знайомить читача із результатами проведених професором Миколою Тимошиком в архівах та бібліотечних колекціях у Великій Британії досліджень історії української журналістики і книговидання на британських островах. Ці результати подані у двох книгах, що рекомендовані до друку Вченою радою Київського національного університету культури і мистецтв: «Українська журналістика в діаспорі: Велика Британія» та «Українське книговидання в діаспорі: Велика Британія». Книги вийшли друком у київському видавництві «Наша культура і наука» 2021 року.
У першій книзі вперше узагальнено й осмислено в ретроспективі феномен журналістської діяльності українців у Великій Британії. У хронологічній послідовності висвітлюються становлення, здобутки та проблеми головних редакційних осередків за такими напрямами: агенційна, газетна, журнальна, радійна журналістика. Окремо йдеться про англомовну періодику та про місію і кредо українського журналіста на чужині.
У другій книзі віднайдено й описано сліди діяльності перших друкарень та книгарень у цій країні. У хронологічній послідовності висвітлюється становлення, здобутки та проблеми головних видавництв і видавничих осередків. Окремо йдеться про англомовний сегмент друкованої продукції українців для чужинців та про серію антирадянських видань, що переправлялися до СРСР. Уперше подано упорядкований автором каталог видань українців у Великій Британії.
Для журналістів, викладачів, науковців, дипломатів, студентів, усіх, хто цікавиться історією української еміграції.
5
Rudenko M. "ЦИФРОВІЗАЦІЯ: КАТЕГОРІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СПЕЦИФІКА ТРАКТУВАННЯ." Economic forum 1, no. 4 (November 24, 2021): 3–13. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-1.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз категоріальних особливостей та специфіки трактування поняття «цифровізація». Виявлено відсутність єдиного однозначного тлумачення наведеної категорії, більшість науковців та практиків пов’язують вищенаведене поняття з теорію інформаційної економіки. Деталізовано розглянуто понятійне поле «цифровізації» в розрізі англомовної наукової літератури та вітчизняних джерел, оскільки досліджуване поняття насичене різними тлумаченнями та інтерпретаціями, в тому числі пов’язаними із перекладом трактування з англійської на українську мову.
Виявлено, що у вітчизняній науці дослідження проблем цифровізації економіки та трактування поняття «цифровізація» не має довгої передісторії, як то на заході. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що теоретичне обґрунтування, тлумачення та використання поняття «цифровізація» в межах вітчизняної науки та суспільства спирається здебільшого на етимологію запозичених закордонних, переважно англомовних, термінів.
Визначено, що здебільшого цифровізація розглядається закордонними та вітчизняними авторами як окремий сучасний науковий напрям, а основна частина досліджень сконцентрована на впливі цифровізації на сталий розвиток економічних систем в розрізі окремих країн, регіонів, галузей, підприємств.
Проведено групування поняття «цифровізація» та визначень науковців згідно технологічного, економічного, соціального, філософського та нормативного підходів з окресленням сутності трактування кожної групи, що дозволило систематизувати вектори визначення категорії «цифровізація» в умовах сучасного динамічного розвитку економіки та суспільства.
6
Фоменко, О. С. "Бренди англомовних країн крізь призму прецендентних феноменів." Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 21 (2012): 501–17.
Find full text
7
Дун, Ці. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДУМОВ ВИНИКНЕННЯ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ В АНГЛОМОВНИХ КРАЇНАХ." Молодий вчений, no. 6 (94) (June 30, 2021): 30–32. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-7.
Full textAbstract:
Стаття покликана висвітлити передумови виникнення англомовного політичного дискурсу з точки зору лінгвістики. У статті зосереджено увагу на поняття « дискурс» та поділ його на види, одним з яких є політичний дискурс. Осмислення значення мови як головного чинника політичного дискурсу, так як успішність політичного дискурсу базується на влучному вживанні мовних засобів. У рамках лінгвістичних досліджень виокремлюються два підходи до аналізу дискурсів – дескриптивний та критичний. Концептуальну основу мови політики створює ієрархія цінностей з їх високим аргументативним потенціалом. Саме ціннісні структури підтримують міфологію суспільної свідомості, до якої так, чи інакше апелюють політики. У статті визначено, що політичний дискурс - проблема не тільки політична, але й у неменшій мірі лінгвістична й культурна.
8
Зварич, І. "Розвиток англійської мови в історичному дискурсі та формування груп англомовних країн." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогіка, вип. 1 (7) (2018): 15–18.
Find full text
9
Шпак, Н. А. "Гендерно нейтральна мова як засіб міжнародного ділового спілкування (досвід англомовних країн)." Науковий вісник Дипломатичної академії України, Вип. 4 (2000): 105–10.
Find full text
10
Сбруєва, А. "Уроки запровадження сучасних освітніх реформ у розвинутих англомовних країнах." Рідна школа, no. 3 (2006): 74–76.
Find full text
11
Сбруєва, А. "Уроки запровадження сучасних освітніх реформ у розвинутих англомовних країнах." Рідна школа, no. 3 (2006): 74–76.
Find full text
12
Аветісова, І. С. "РОЛЬ ПОЛІКУЛЬТУРНИХ ЄВРОКЛУБІВ У АНГЛОМОВНІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, no. 1 (March 4, 2020): 6–15. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-6-15.
Full textAbstract:
В Україні трансформується сфера освіти. Неабиякого значення набуває проблема інтеграції вищої освіти в європейське і світове співтовариство. Сучасному світу властиві тенденції інтенсивної міжкультурної комунікації, глобалізації. Україна, проголосивши європейський вибір, потребує виховання молоді, здатної самореалізуватися в полікультурному суспільстві, а іноземна мова стає одним з джерел знань про країни та світ.
Саме тому особливої актуальності набуває роль громадських об’єднань, таких як полікультурні Євроклуби, що є дієвими осередками полікультурного виховання. У представленому дослідженні полікультурний Євроклуб розглядається як різновид студентського громадського об’єднання, спрямованого на пізнання та прийняття особистістю цінностей різних культур світу, діяльність його ґрунтується на принципах добровільності та особистої орієнтації, толерантності, взаєморозумінні та взаємоповазі, здійснюється як в навчальний так і поза навчальний час. Через це автор акцентує увагу на тому, що сучасний навчальний процес має стати таким процесом, в якому відбувається соціалізація індивіда, його входження в європейську соціокультуру.
У статті надано аналіз діяльності полікультурних Євроклубів у закладах вищої освіти, зокрема у Донецькому національному медичному університеті, яка спрямована на виховання взаємоповаги до міжнародної спільноти, дає змогу правильно поводитися у конкретних ситуаціях, використовувати словниковий запас, розуміти значення слів у контексті обраної спеціальності, вибирати відповідну форму соціального етикету.
Доведено вплив на організацію та роботу полікультурних Євроклубів викладачів, які сприяють полікультурному діалогу, зануренню в різні культури, зосередженні на досягненнях в медичній галузі, проведенні спільних наукових досліджень, створенні спільних освітніх і наукових програм з іноземними закладами вищої освіти, науковими установами.
13
Khalemendyk, Yuliia. "Виховання студентської молоді під час вивчення англійської мови в університетах." Освітній простір України 17 (November 22, 2019): 96–102. http://dx.doi.org/10.15330/esu.1.96-102.
Full textAbstract:
У статті висвітлено актуальність виховання студентів у процесі вивчення англійської мови в університетах. Обґрунтовано, що виховна робота зі студентами на заняттях з англійської мови є значущою для трансляції історичного, культурного та духовного досвіду англомовних країн. Виокремлено проблеми визначення змісту виховання студентської молоді у вищий школі: відповідність завдань виховання студентів реформуванню українського суспільства, невизначеність меж повноважень і ролі викладача і студентської молоді у виховній роботі, відсутність вимог до студентів як особистостей і майбутніх професіоналів у фокусі сучасного розвитку України. Узагальнено наукові підходи до визначення змісту виховання студентської молоді в Україні: особистісно орієнтований; соціально орієнтований; системно-ціннісний; ціннісно-компетентнісний та гендерний.
14
Бондаренко, Іван. "Резензія на монографію Т. М. Корольової, Т. В. Стоянової «Переклад юридичних документв ЮНЕСКО із захисту прав на освіту», Одеса, 2021." Naukovy Visnyk of South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky: Linguistic Sciences 2021, no. 32 (2021): 173–74. http://dx.doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-14.
Full textAbstract:
Міжнародне співробітництво набирає дедалі важливішого значення й однією з основних сфер міжнародного суспільства є освіта. Дослідження потребують особливості відтворення юридичних документів з урахуванням особливостей юридичної системи та лінгвокультури кожної країни, що робить дослідження надзвичайно актуальним та теоретично значущим. Характерною ознакою сучасного етапу розвитку світової культури є широка глобалізація, інтернаціоналізація і всеосяжність електронних засобів зв’язку у межах чого особливого значення набуває процес міжнаціональної комунікації. Значне місце в цьому процесі займає офіційна комунікація між країнами, яка відрізняється від інших видів комунікації цілою низкою специфічних рис на всіх рівнях її реалізації, що має бути об’єктом компетенції професійних фахівців із перекладу і постійно знаходитися в центрі їхньої уваги. Особливо актуальним стає дослідження означеного питання по відношенню до мов Сходу через їхні суттєві лінгвокультурні відмінності. Виокремленню і комплексному дослідженню таких особливостей англомовних документів при їх перекладі китайською мовою і присвячено рецензовану монографію.
15
Horlachova, Viktoriya, and Tatiana Khejlik. "Female’s beauty color in modern English and Russian advertising." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Philological sciences 16 (October 10, 2018): 90–99. http://dx.doi.org/10.31494/2412-933x-2018-1-6-90-99.
Full text
16
МОРОЗОВ, Анатолій, and Вікторія ГРОН. "БАЧЕННЯ СУТНОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТОТАЛІТАРИЗМУ НА СТАДІЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ В СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ." Східноєвропейський історичний вісник, no. 22 (March 27, 2022): 240–50. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253734.
Full textAbstract:
Мета дослідження полягає у з’ясуванні економічних та ідейно-політичних засад трансформації поняття “тоталітаризм” на сучасному етапі. Методологічне підґрунтя роботи сформоване на основі принципів системності, об’єктивності, всебічності та історизму. Дослідження здійснювалося шляхом застосування методів індукції й дедукції, аналізу і синтезу, абстрагування, а також порівняльного, проблемно-історичного та ретроспективного методів. Наукова новизна: відштовхуючись від підходів, поширених в англомовному сегменті наукової літератури з питань глобалізації, було здійснено комплексне зіставлення вказаного поняття з поняттям національної держави, а також розглянуто потенційну можливість розвитку нових форм тотального контролю політичних суб’єктів над соціумом. Висновки. Проведене дослідження робить цілком очевидним, що глобалізація – це процес становлення, розвитку і трансформації системи односторонніх переваг у контексті перманентної капіталістичної конкуренції та вибіркової модернізації. Наразі згадані переваги дедалі більше концентруються у фінансовому й інформаційному секторах. Розвиток електронних засобів контролю й комунікації, з одного боку, багаторазово посилює офіційну здатність провідних держав світу наглядати за природним і механічним рухом населення. З іншого – сприяє загальному обмеженню державних повноважень вказаною функцією та прискорює міжнародний грошовий обіг за межами урядових компетенцій, що особливо послаблює позиції політичних режимів країн, які розвиваються. Паралельно з деградацією національного суверенітету відбувається піднесення наднаціонального корпоративного та субнаціонального етнічного кластерів. При цьому, разом з реальною владою сюди ж з національного рівня перетікає потенційна здатність витворювати радикальні тоталітарні форми. Інакше кажучи, традиційним уявленням про одноосібне тоталітарне й інституційне демократичне управління протиставляється концепція субрегіонального, національного та наднаціонального контролю.
Ключові слова: тоталітаризм, глобалізація, національна держава, “неспроможна держава”, суверенітет, транснаціональні корпорації, конкуренція, міграція, технічний прогрес
17
Zvarych, Iryna. "DEVELOPMENT OF ENGLISH LANGUAGE IN THE HISTORICAL DISCUSSION AND FORMATION OF GROUPS OF ENGLISH COUNTRIES." Visnyk Taras Shevchenko National University of Kyiv. Pedagogy, no. 1 (7) (2018): 15–18. http://dx.doi.org/10.17721/2415-3699.2018.7.04.
Full textAbstract:
The languages history development is a continuous, long and creative process, without sharp jumps or rapid transformations. Usually, a long period of the language development is divided into short parts of history periods, because in the study process of any language history, it is impossible to do without a such division. The periodization, which is offered by linguists, may seem artificial. And it’s quite obvious, because every period of language history development has its special qualitative features, usually the structure, which gives the right to explore a certain period of its historical development. Nowadays, the English language is taught in many countries of the world, as at the secondary school and also at Higher Learning Institutions, it has a priority in modern business relations. English is the international language today, it’s the most widespread in the world, it’s the native language for more than 400 million people and it’s the second language for 300 million. English is the language of commerce and business. English has a very important place as the language of diplomacy, trade and business in many countries. It’s the language of science and technology. Today all instructions and applications for new gadgets are written in English. Scientific reports, articles, reports are published in English. Moreover 90% of Internet resources are English-speaking. The vast majority of information in all spheres – science, sports, news, entertainment - is published in English. It’s the language of youth culture. There are a lot of American actors, actresses, musicians are still very popular today. The English language has one of the richest vocabulary stocks in the world with simple grammar. The words themselves are drawn to each other, forming concise and understandable sentences. This article deals with the patterns of the English language development in the historical and socio-cultural context, the improved approach to groups formation of the English-speaking countries.
18
Фесенко, І. М., and О. М. Сивачук. "РЕАЛІЯ В СИСТЕМІ БЕЗЕКВІВАЛЕНТНОЇ ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ТА СПОСОБИ ЇЇ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ (НА МАТЕРІАЛІ ОПОВІДАНЬ ДЖЕКА ЛОНДОНА)." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 308–14. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-49.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі функціонування безеквівалентної лексики в англійській мові та її передання українською мовою. Питання про те, чи може мова бути відображенням культури, посідає одне з центральних місць у лінгвістиці, оскільки всі значні і незначні особливості життя цього народу і його країни (природні умови, географічні положення, історичний розвиток, тенденція суспільної думки, науки, мистецтва тощо) неодмінно відображаються в мові цього народу. Стаття на матеріалі перекладу оповідань Дж. Лондона українською мовою доводить, що цінності однієї національної спільності відсутні в іншій, зовсім або значно відрізняються від них, становлять національне соціокультурне тло, що так чи інакше відображається в мові. Лексика будь-якої мови утворює систему, адже кожне слово і, відповідно, кожне поняття посідають у ній визначне місце, окреслене зв’язком з іншими словами і поняттями. Сам характер вичленення конкретних ланок реального світу, їх угруповання, а також передання в іншій мові залежить від наявності в мові відповідних найменувань. І щодо цього в процесі перекладу однієї мови іншою цілком природно і закономірно виникає так звана проблема реалії. Лакуна ‒ це відсутність в одній із мов найменування того чи іншого поняття. Умови соціально-політичного, суспільно-економічного, культурного життя і побуту народу, його світогляду, психології, традицій тощо зумовлюють виникнення понять, що принципово відсутні у носіїв інших мов. Так, в інших мовах не буде й однослівних словникових еквівалентів для їх передання. Тому метою статті є не тільки аналіз самого поняття «реалія», а й визначення його місця у системі безеквівалентної лексики, тому що нині питання про природу, типи реалій і способи їх перекладу є відкритими. Водночас роль слів-реалій у процесі міжкультурної комунікації досить значна. Важливим є також характеристика засобів і особливостей перекладу англомовних реалій українською мовою. Сучасний розвиток методики викладання іноземних мов припускає сполучення вивчення іноземної мови з одночасним вивченням культури країни досліджуваної мови у межах лінгвокраїнознавства.
19
Ihnatenko, I. "FROM THE HISTORY OF FEMINIST RESEARCH OF FEMALE BODY AND SEXUALITY IN ENGLISH-SPEAKING AND EUROPEAN COUNTRIES." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, no. 146 (2020): 18–22. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2640.2020.146.3.
Full textAbstract:
This article presents the analysis of the feminism history toward the female body, which has figured alternately as the source of women's oppression and as the locus of a specifically female power. Drawing on Europian and American feminist literature, the author of the article shows how feminist scholars focus first of all on the reproductive body and on female's sexuality. The key message of all these scientific works is that corporealities of women may be seen as making vulnerable to male domination and control, both directly through the exercise of superior physical power, and indirectly through social compulsions and the representation of sexual difference across a variety of discourses. It is shown that for feminist scholars, the body has always been of central importance for understanding women embodied experience, cultural and historical construction on the female body in the various contexts of social life.
20
Романишин, Наталія, and Олег Бій. "ТУРИСТИЧНИЙ ДИСКУРС ЯК ПРАГМА-КОМУНІКАТИВНИЙ ФЕНОМЕН." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 228–31. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-51.
Full textAbstract:
У цій статті увага зосереджується на майстерності використання лексики, що сприяє просуванню туристичної діяльності на просторах інтернету. Також на розкритті семантичних значень лексичних одиниць, що застосовуються для опису реалій і на виділенні окремих лексико-семантичних груп. Показати, що невід’ємною складовою будь-якої онлайн платформи, вебсайту – є приваб-ливі зображення, знімки самої місцевості, описи поїздок та її маршрутів, що виконанні майстрами своєї справи, адже візуальний ефект відіграє важливу роль у сприйнятті і подальшому виборі. Нас цікавили англомовні сайти і для того щоб чіткіше окреслити тип матеріалу, відбиралися веб-аплікації відомих і загальнонаціональних компаній. Ми провели лінгвістичний аналіз матеріа-лу в ручну. Для цього важливим аспектом, насамперед було наявність сайту і подача інформації загалом разом із зображенням, так як туристичний дис-курс можна розглядати як мультимодальний тип дискурсу. Ілюстрації в на-шій роботі помагали краще розкрити всі аспекти теми, визначення поняття модус та його ролі для досягнення поставленої мети. Аналізувати текст, при цьому не досліджувати вплив використаного фото, фону, кольорів, чи шриф-тів – це те саме як слухати розмову з середини, або чути лише початок, але ніколи її кінцівки. Саме зображення і виступає тим втраченим пазлом, без якого ви попросту не зможете повноцінно усвідомити інформацію. Туризм і надалі лишається невивченою областю в сфері лінгвістики, так як щораз з’являються нові ідеї щодо можливостей привернути увагу потенційних від-відувачів. Ми ще дуже багато чого не знаємо про манеру спілкування в ту-ристичному бізнесі, тому напрямки для розвитку і детального вивчення за-лишаються все ще відкритими. За останні десятиліття туристична галузь роз-глядалася як велике джерело фінансової вигоди для багатьох країн світу. Це робить туристичний дискурс надзвичайно важливим і потрібним, оскільки краще розуміння основних систем формування смислу і значення в ньому сприятиме розробці туристичних текстів, які можуть залучити більшу кіль-кість охочих.
21
Божук, Людмила. "СУЧАСНІ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ ІМІДЖУ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Society. Document. Communication, no. 8 (February 6, 2020): 34–54. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-34-54.
Full textAbstract:
У статті розкрито актуальну проблему формування та підтримання позитивного іміджу закладів вищої освіти країни шляхом використання сучасних інтернет-технологій. Процес формування і розвитку сучасного конкурентоспроможного закладу вищої освіти відбувається під впливом низки суб’єктивних і об’єктивних чинників, серед яких позитивний імідж освітньої установи відіграє чи не найважливішу роль. Формування позитивного іміджу ЗВО розглядається автором як системний процес відповідно до суспільних потреб і вимог цифрового суспільства. Здійснюється цей процес шляхом реалізації низки функцій, найбільш актуальною та ефективною із яких в умовах сьогодення є репрезентація діяльності освітньої установи в мережі Інтернет. Серед засобів, завдяки яким відбувається генерування інформації про ЗВО, його позиціонування на ринку науково-освітніх послуг та формування позитивного іміджу, є інтернет-сайт освітньої установи. Роль сучасних інтернет-технологій у формуванні позитивного іміджу ЗВО у статті простежуєтьсяя на конкретних прикладах їх використання менеджментом Національного авіаційного університету. Для отримання конкурентної переваги менеджмент НАУ зосереджує увагу на широкому представленні на сайті тих напрямків діяльності, що мають вагомі багаторічні здобутки (наприклад, Науково-технічна бібліотека Національного авіаційного університету) та значний інноваційний потенціал (підготовчі курси, друга вища освіта, курси з підготовки до ЗНО, англомовний проект, який пропонує вивчення фахових дисциплін англійською мовою, HUB-НАУ – простір неформальної освіти, місце для навчання та саморозвитку поза навчальними заняттями). Важливою для підтримки іміджу установи в зовнішніх і внутрішніх наукових комунікаційних процесах є діяльність Науково-технічної бібліотеки НАУ, яка є своєрідною інформаційна система, що забезпечує вільний доступ як студентської, так і науково-педагогічної громадськості до світових інформаційних ресурсів на принципах рівності та доступності інформації.
Отже, сучасні інтернет-технології є визначальними для формування іміджу навчального закладу, оскільки не лише надають практично необмежені можливості використовувати майже всю існуючу у світі інформацію, але й можливість якнайширшого та всебічного самопредставлення ЗВО в мережевому суспільстві. Відтак, щоб зберегти тенденцію зростання власного рейтингу, ЗВО необхідно приділяти постійну увагу упровадженню новітніх інформаційно-комунікаційних систем та новітніх технологій.
22
ГАПОНОВА, Валентина, and Ольга ЛЕМЕШКО. "ОПТИМІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ КУРСАНТІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, no. 2 (September 12, 2020): 18–37. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.418.
Full textAbstract:
Сучасний стан міжнародних зв’язків України у різноманітних сферах діяльності людства, прагнення до виходу у європейський простір, вступу до НАТО, сучасні військові виклики на сході України, політичні, соціально-економічні та культурні реалії потребують подальших трансформацій та розвитку у сфері вивчення іноземних мов. Статус англійської мови, як мови міжнародного спілкування, має тенденцію до постійного зростання.
У контексті нових стандартів іншомовної підготовки курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі – НАДПСУ) виникає нагальна потреба удосконалення формування професійної іншомовної комунікативної компетентності фахівця, який в ході виконання службових завдань, буде використовувати іноземні мови.
Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, присвячених методичним аспектам вивчення професійної термінології, необхідно констатувати факт, що термінології прикордонної служби, її лексико-семантичної особливості та методиці навчання термінологічним словосполученням увага майже не приділялась.
Актуальність статті полягає у нагальній потребі володіння англійською мовою представниками Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ), які виконують службове завдання у міжнародних пунктах пропуску через державний кордон, приймають участь у міжнародному співробітництві з колегами країн ЄС, США та іншими країнами. Комунікативна стратегія та здійснення комунікативних намірів може бути актуалізована за умови знання термінології та вживання лексики фахового характеру.
У статті приділяється увага проблемам утворення термінологічних словосполучень, способам їх утворення, семантичній валідності термінів та оптимізації навчання курсантів застосовувати їх під час комунікації та перекладу. Визначення лінгвістичного слова «термін» представлене трактуванням семантичного значення цього поняття українськими вченими-термінознавцями. В статті описані умови формування комунікативої та перекладацької компетенцій у курсантів, професійна діяльність яких, пов;язана із застосуванням спеціальної термінології. Основний зміст дослідження акцентовано на асоціації англомовних прикордонних термінів з іншими словами, здатності їх комбінування, елементах компонування термінів, класифікації термінологічних словосполучень.
23
КОКНОВА, Тетяна. "ЗАПОЗИЧЕННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ГЛОБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ БРИТАНСЬКОЇ ПРЕСИ)." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 48 (March 10, 2022): 61–67. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.8.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню запозичень, що проникли в англійську мову внаслідок соціокультурного обміну в контексті глобальної комунікації. Мета: проаналізувати статті британської преси (The BBC News) задля визначення специфіки процесу глобальної комунікації, що відбувається шляхом іншомовних запозичень, які відбивають національний колорит мови-донора. Методи. У дослідженні використані загальнонаукові методи філологічних досліджень (спостереження, узагальнення, інтерпретація, класифікація), а також контекстологічний аналіз, що передбачає вивчення мовних одиниць у контексті і є різновидом загальнофілологічних методів. Наукова новизна. У ході дослідження розкрито поняття глобальної комунікації; встановлено, що запозичення є результатом глобальної комунікації й з’являються в англійській, як і всіх інших мовах, унаслідок інформаційної взаємодії з представниками інших культур; проаналізовано особливості публіцистичного стилю, у якому лексичні запозичення найчастотніші; з’ясовано, що в англомовних текстах публіцистичного стилю активно використовують професійні терміни та специфічні лексичні одиниці, експресивно-емоційну лексику, емфатичні конструкції, жаргонізми та одиниці сленгу для забезпечення розуміння читачем змісту статті. У ході аналізу текстів статей із сайту The BBC News виділено шість груп запозичень, що розкривають специфіку політичної парадигми світу й трапляються найчастіше в аналізованому матеріалі (запозичення на позначення механізмів влади та владних структур; запозичення, що відображають національний колорит; лексичні запозичення на позначення осіб певної національності, етнічних груп; запозичення, що характеризують соціально-майновий стан суспільства; запозичення, що символізують приватну власність, коштовності, товарно-грошовий обмін; запозичення, що є назвами грошових одиниць різних країн світу). Висновки. Зроблено висновок про те, що більшість запозичень представлено у сфері назв суспільно-політичних реалій та фінансових понять, пов’язаних із стрімкою динамікою змін у суспільно-політичних та соціально-побутових умовах життя сучасного світу і що здійснення результативної комунікації в глобальному просторі можливе за умови врахування суб’єктами комунікації унікальних національних особливостей та опанування ними навичок передбачати її наслідки з огляду на соціальну, національну та культурну ідентичність.
24
I.V., Dolynskiy. "RHETORICAL DEVICES IN THE AMERICAN LEADERS’ POLITICAL SPEECHES AS THE MANIPULATION WAYS OF THE CITIZENS’ PUBLIC CONSCIOUSNESS." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 45–51. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-7.
Full textAbstract:
Increasing of language contacts, globalization and internationalization of public relations, expansion of modern information technologies encourage a comprehensive study of modern English communication. Political activity has always played a special role in society. An important role in determining the country’s international image is played by its presentation by the country’s political leaders. With the help of speeches, politicians have the opportunity to address both the international community and the citizens of their country. Direct contact with the audience determines the choice of lexical, syntactic and phonetic means in the design of speech. Political speeches have three main functions: the communication function, the announcement function and the influence function. American oratory theorists point to the need for the speaker to concentrate on composing his speech, taking into account the audience reaction what he is trying to provoke. Much attention in the American oratory theory is paid to the speech compositional construction. One of the political discourse genres is political speech. Presidential political speech is an oral political text, which is proclaimed by the president to a mass audience, sets urgent tasks in a particular sphere of public life, and gives recommendations for the implementation of tasks. It performs the functions of persuasion, agitation, congratulations, has a pre-created script, which depends on the communicative situation. The construction of a political speech is based on the principle of argumentation (introduction, main part, final part), which facilitates the speech audience perception. The study was based on the political speeches texts of two American presidents – John F. Kennedy, Ronald Reagan and presidential candidate Hillary Clinton. The analyzed speeches have different topics: inaugural addresses of presidents, comments during hostilities and diplomatic (delivered during visits). The article highlights the concept of political discourse; it’s identified and described the main types of political speeches; revealed the linguistic and stylistic features and expression means of John F. Kennedy’s; Ronald Reagan; Hillary Clinton political speeches.Key words: English discourse, political speeches, linguistic and stylistic aspect, translation aspect, rhetorical devices. Розширення мовних контактів, глобалізація та інтернаціоналізація суспільних відносин, впровадження сучасних інформаційних технологій спонукають до всебічного дослідження сучасної англомовної комунікації. Політична діяльність завжди відігравала особливу роль у житті суспільства. Політичний дискурс – це явище, з яким люди стикаються щодня. Боротьба за владу є основною темою та рушійним мотивом цієї сфери спіл-кування. Політична комунікація, орієнтована на викладення тих чи інших політичних подій, пропаганду ідей, установок, цінностей, володіє емоційним та інтелектуальним впливом на свідомість громадян. Важливу роль у визначенні іміджу країни відіграє спосіб презентації політичними лідерами держави. За допомогою виступів політики мають можливість звернутися як до міжнародної спільноти, так і до громадян своєї країни. Прямий контакт з аудиторією зумовлює вибір лексичних, синтаксичних і фонетичних засобів в оформленні промови. Політичні промови мають три основні функції: функцію спілкування, функцію повідомлення та функцію впливу. Теоретики американського ораторського мистецтва вказують на необхідність оратора сконцентруватися на тому, щоб його промова була складена, враховуючи реакцію аудиторії, яку він намагається викликати. Велика увага в теорії американського ораторського мистецтва приділяється композиційній побудові ораторської промови. Одним із жанрів політичного дискурсу є політична промова. Президентська політична промова – це усний політичний текст, який проголошується президентом перед масовою аудиторією, ставить назрілі завдання в тій чи іншій сфері громадського життя, дає рекомендації щодо здійснення поставлених завдань. Вона виконує функції переконання, агітації, вітання, має завчасно створений сценарій, який залежить від комунікативної ситуації. Побудова політичної промови засновується на принципі аргументації (вступ, основна частина, завершальна частина), що полегшує сприйняття промови аудиторією. На основі аналізу текстів політичних промов можна змоделювати інтереси, вподобання, типові реакції політичного лідера, його уявлення про друзів і ворогів. Матеріалом дослідження слугували тексти політичних промов двох американських президентів – Джона Кеннеді, Рональда Рейгана – й кандидата в президенти Гілларі Клінтон. Проаналізовані промови мають різну тематику: інавгураційні звернення президентів, коментарі під час воєнних дій і дипломатичні (що виголошувалися під час візитів). У статті викладено поняття політичного дискурсу; визначено й описано основні типи полі-тичних промов; виявлено лінгвостилістичні особливості й засоби вираження політичних промов Джона Кеннеді, Рональда Рейгана, Гілларі Клінтон.Ключові слова:англомовний дискурс, політичні промови, лінгвостилістичний аспект, перекладацький аспект, риторичні прийоми.
25
Псарьова, М. Д. "СТАНОВЛЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В АНГЛОМОВНИХ КРАЇНАХ (ВЕЛИКОБРИТАНІЯ, КАНАДА, США)." Теорія та методика навчання та виховання, 2019, 131–42. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2019.46.10.
Full textAbstract:
Сьогодні Україна робить перші спроби впровадження освіти, яка б дозволяла людям з особливим освітніми потребами навчатися без обмежень поряд із однолітками, які типово розвиваються. Щоб зменшити кількість помилок на шляху до інклюзії, необхідно звернутися до історії включення дітей з порушенням психофізичного розвитку у країнах, що мають багаторічний успішний досвід роботи з такими дітьми у загальноосвітніх навчальних закладах. Тому у статті розглядається передовий досвід роботи з дітьми з особливими потребами у таких країнах, як: Великобританія, Канада та США. Мета статті - висвітлити основні етапи становлення інклюзивної освіти в англомовних країнах, а також розглянути та проаналізувати основні підходи, що вплинули на сучасне включення дитини з розладом спектру аутизму до загальноосвітнього середовища. Для вирішення поставленої мети були використані загальнонаукові методи, такі як аналіз, синтез, систематизація наукових джерел; а також історико-педагогічні методи: ретроспективний та структурно-хронологічний аналіз. У статті аналізуються питання становлення інклюзивної освіти у Великобританії, Канаді, США на прикладі дітей з розладом спектру аутизму. На основі першоджерел виділено три етапи становлення інклюзивної освіти в другій половині ХХ століття: сегрегація, інтеграція та інклюзія. Розглянуто та проаналізовано основні ідеї та підходи, які значно вплинули на розуміння причин розладу та способи інтеграції дитини з аутизмом, а саме: психоаналіз та біхевіоральна терапія (прикладний аналіз поведінки). Також у статті були виділені основні стратегії та методи включення такої дитини до загальноосвітніх класів, які були успішно впроваджені у зарубіжних країнах.
26
Pokanevych, O. V., B. B. Ivnev, P. I. Sereda, V. I. Talko, I. A. Overchenko, I. V. Kerechanyn, and N. V. Kovalchuk. "ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ “АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ” СТУДЕНТАМ АНГЛОМОВНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ." Медична освіта, no. 2 (June 12, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.2.8834.
Full textAbstract:
Мета роботи – розроблення методів покращення результату навчальної діяльності студентів англомовної форми навчання.Основна частина. Вивчення дисципліни “Анатомія людини” збігається з першим роком перебування студента-іноземця в Україні. Успіх навчальної діяльності залежить від рівня адаптації іноземного студента до нового освітнього середовища. У соціально-психологічному аспекті адаптації слід зауважити такі фактори, як релігія та гендерна політика рідної студенту країни. У значної частини студентів-першокурсників англомовної форми навчання виникають проблеми з адаптацією, що пов’язано з особистими якостями самих студентів, відсутністю навичок до самостійної навчальної діяльності, несформованістю професійного самовизначення, комунікабельності та компромісності в спілкуванні із викладачем й одногрупниками. Особливістю методики викладання базової медичної дисципліни “Анатомія людини” є необхідність оптимізації процесу викладання шляхом розробки стандартизованих контрольних форм роботи та консультування студента, тобто перехід від екстенсивно-інформаційного до інтенсивно-фундаментального навчання, яке вимагає принципової зміни навчальних технологій, перебудови взаємовідносин викладача і студента. Обов’язковим є використання тестових завдань, розв’язування ситуаційних завдань, розвиток практичних навичок шляхом демонстрації органів та їх структури на муляжах.Висновок. Навчально-виховний процес студента на етапі вивчення базової медичної дисципліни “Анатомія людини” має бути орієнтований на впровадження нових методик та інноваційних технологій, що створює умови для формування професійної компетентності майбутнього лікаря.
27
Antonenko, A. M., N. V. Merezhkina, V. G. Bardov, and P. V. Stavnichenko. "ДОСВІД ВИКЛАДАННЯ ОКРЕМИХ ПИТАНЬ КЛІМАТОТЕРАПІЇ СТУДЕНТАМ 6 КУРСУ АНГЛОМОВНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ НА КАФЕДРІ ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ О. О. БОГОМОЛЬЦЯ." Медична освіта, no. 1 (May 11, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.1.7449.
Full textAbstract:
Мета дослідження – поділитися встановленими нами особливостями та досвідом викладання окремих тем, зокрема питань кліматотерапії, студентам-іноземцям медичних вузів, що знаходяться на завершальному етапі свого навчання.Матеріали та методи дослідження. У роботі використано методи аналізу, синтезу та систематизації інформації, статистичні методи. Як джерела інформації використано дані Міністерства освіти і науки України та офіційного сайту НМУ. Результати й обговорення. Кліматотерапія – це доступний та приємний для пацієнта спосіб лікування, який має виражені терапевтичні та профілактичні властивості, допомагає в лікуванні хронічних та аутоімунних захворювань. Зважаючи на те, що більше 80 % студентів-іноземців НМУ імені О.О. Богомольця англомовної форми навчання приїхали із країн з жарким кліматом і повернуться туди ж працювати лікарями, більше уваги колектив кафедри гігієни та екології приділяє розгляду питань використання кліматичних курортів саме пустельної та степової зон з метою лікування та профілактики захворювань. Для наочності навчання нами з використанням методичних рекомендацій кафедри курортології Ужгородського університету були створені матеріали у вигляді блок-схем, які включають інформацію щодо особливостей кожного типу кліматичних курортів, кліматичних факторів, механізму їх дії, показань та протипоказань до їх використання. Студенти навчаються застосовувати схеми використання кліматичних курортів для лікування і профілактики конкретних захворювань на прикладі ситуаційних задач з детальним описанням клінічної ситуації: анамнезу, симптоматики захворювання, місця проживання та роботи пацієнта тощо.Висновок. Розроблена кафедрою методологічна база для викладаня питань кліматотерапії студентам англомовної форми навчання сприяєотриманню ними необхідних практичних навичок та підвищенню рівня загальної професійної підготовки.
28
Pidkaminna, Liudmyla. "Лінгвостилістика неологізмів у мові сучасних українських ЗМІ." Лінгвостилістичні студії, December 20, 2019, 144–53. http://dx.doi.org/10.29038/2413-0923-2019-10-144-153.
Full textAbstract:
У статті досліджено семантику, етимологію та стилістичні функції неологізмів у мові сучасних українських засобів масової інформації. Проаналізовано джерела виникнення нових слів, типологію запозичень. На основі фактичного матеріалу (друкованих та електронних ЗМІ) виділено й досліджено основні стилістичні функції лексичних інновацій у мас-медійному просторі. Вивчено використання різних типів неологізмів у мові сучасних українських ЗМІ.
Ключові слова: неологізм, засоби масової інформації, медіадискурс, лексичні інновації, стилістичні функції, неологізація, семантика.
Покликання
Список використаних джерел
Газета по-українськи, № 17(2181), 01 березня 2019 року.
Калашник, Павло. «Через хейтерство і образи ми можемо втратити країну». Громадське. URL: https://hromadske.ua/posts/cherez-hejterstvo-i-obrazi-mi-mozhemo-vtratiti-krayinu-radnik-zelenskogo (31.03.2019).
День: щоденна всеукраїнська газета, № 159–160, 6–7 вересня 2013 року.
Експрес, № 9 (10016), 28 лютого – 07 березня 2019 року.
Лисяна, Галина. «Як визначити перед вами психотерапевт чи психогвалтівник?» Українська правда. URL: https://life.pravda.com.ua/columns/2019/03/31/ 236317/.
Мазуренко, Альона. «Порошенко пожалівся, що його тролять через телемедицину в селі». Українська правда. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/06/14/ 7183329/.
Олещук, Петро. «Хайп для Мураєва». Українська правда. URL: https://www.pravda. com.ua/columns/2018/06/10/7182917/.
«Пранкери намагаються дискредитувати Україну в США». Українська правда. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/11/19/7198715/.
«Профілактика джетлегу, їжа в літаку та ще 5 лафхаків, які допоможуть легше подорожувати». Українська правда. URL: https://life.pravda.com.ua/travel/2018/12/2/234382/.
Фірсов, Єгор. «Остаточна відповідь «фейкометам» влади». Українська правда. URL: https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/5c920dcae6dd3/.
Чорновол, Тетяна. «Три завдання «порохоботам», що тендерять харчування армії». Українська правда. URL: https://blogs.pravda.com.ua/authors/chornovol/ 5c8fc2bc0d9dd/.
«Стартап з українським корінням залучив 8,4 мільйона доларів». Українська правда. Економічна правда. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2018/12/14/643604/.
Український тиждень, № 9 (589), 1–6 березня 2019 року.
Український тиждень, № 3 (375), 23–29 січня 2015року.
Черепова, Тетяна. «Колаборація Google і Міносвіти: що вийшло?» Вежа. URL: https://vezha.net.ua/suspilstvo/kolaboraciya-google-i-minosviti-shho-vijshlo/ (20.11.2018) .
Список використаної літератури
Бойчук, Марія. Неологізми в заголовках інтернет-видань: структурно-семантичний та функціонально-стилістичний аспекти. Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.01. Харків, 2013.
Бойчук, Наталія. «Функціонування неологізмів-телескопізмів в англомовних засобах масової інформації». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія, вип. №25, т. 1, 2016, с. 164–6.
Кузь, Галина. «Українська суспільно-політична неологія: лексика та фразеологія». Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Мовознавство, вип. ІІ (24), 2014, с. 134–9.
«Культ мови». Редакторський портал. URL: http://redactor.in.ua/ru/language/ 6516.Kult_movi_Tsirk_na_drot%D1%96_abo_Yak_vi_pishete_slovo_onlayn
Пашинська, Людмила. Фразеологічні неологізми в сучасному українському мас-медійному дискурсі. Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.01. Київ, 2011.
Селіванова, Олена. Світ свідомості в мові. Черкаси, 2012.
Словник іншомовних слів, укл. Л. О. Пустовіт та ін. Київ: Довіра, 2000.
Словник української мови, за ред. І. К. Білодіда. В 11 т. Київ: Наукова думка, 1970–1980.
Стишов, Олександр. Динамічні процеси в лексико-семантичній системі та в словотворі української мови кінці ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації). Автореф. дис… д-ра філол. наук: 10.02.01. Київ, 2003.
Стишов, Олександр. «Семантичні неологізми в дискурсі українськомовних мас-медіа початку ХХІ століття». Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету, вип. 13, 2015, с. 364–74.
Стишов, Олександр. «Стилістично марковані лексичні неологізми в дискурсі ЗМІ початку ХХІ століття». Лінгвістичні дослідження, вип. 47, 2018, с. 91–8.
Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фонетика, за ред. А. К. Мойсієнка. Київ : Знання, 2010.
Ткачук, Ольга. Неологізми в мові хорватських засобів масової інформації 90-х років XX –початку XXI ст. Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.03. Київ, 2011.
Українська мова: енциклопедія, за ред. В. М. Русанівського, і О. О. Тараненка. Київ, 2000.