Academic literature on the topic 'Аналіз спроможності'

Наводиться порівняльний аналіз інформаційної спроможності кооперативних систем спостереження на основі коефіцієнта частотної ефективності. Показано, що принцип побудови існуючих кооперативних систем спостереження, принцип обслуговування сигналів запиту інформації та використаний метод модуляції сигналів суттєвим чином знижує інформаційну ємність цих інформаційних систем.

Визначено поняття, сутність, структуру інституційних спроможностей суб’єктів забезпечення системи кібербезпеки та системи кіберзахисту України, проведено аналіз та оцінювання їхнього стану, обґрунтовано пріоритетні напрями їхнього вдосконалення, спрямовані на підвищення ефективності та результативності публічної політики у сфері кібербезпеки та кіберзахисту України. Уточнено сутність поняття “інституційна спроможність суб’єктів забезпечення системи кібербезпеки та кіберзахисту”. Окреслено основні складники інституційної спроможності суб’єктів забезпечення системи кібербезпеки України та кіберзахисту: правовий, організаційний, кадровий та фінансовий. Організаційний складник інституційної спроможності суб’єктів забезпечення системи кібербезпеки України та кіберзахисту подано у вигляді трирівневої ієрархічної моделі (стратегічний, оперативний і тактичний рівні). Обґрунтовано пріоритетні напрями удосконалення правового механізму інституційних спроможностей для ієрархічної моделі правового забезпечення: на законодавчому, підзаконному та нормативно-технічному (нормативно-правовому) рівнях. Визначено проблеми кадрового складника інституційних спроможностей та сформульовано пропозиції щодо вирішення їх шляхом розроблення та упровадження формалізованих вимог до професійних компетенцій для працівників, зокрема через доопрацювання державного класифікатора професій. На підставі проведеного аналізу запропоновано удосконалити діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань спеціального зв’язку та захисту інформації з уточненням його функціоналу як національного компетентного органу з безпеки інформації та інформаційно-комунікаційних систем, визначеному Директивою NIS. Визначено пріоритетність завдання розроблення нормативно-технічних та технічних документів із забезпеченням інтероперабельності їхніх вимог із міжнародними стандартами та практиками.

У статті представлений методичний підхід до визначення підрозділів для здійснення протидії негативному інформаційному (психологічному) впливу противника на основі оцінювання їх спроможностей за методикою DOTMLPFI. Проаналізовано причини недостатньої ефективності протидії негативному інформаційному (психологічному) впливу на особовий склад на початку Антитерористичної операції, визначені основні завдання з протидії негативному інформаційному (психологічному) впливу. Запропоновані схема процедур планування протидії негативним інформаційним (психологічним) впливам та варіант типової групи спроможностей “Протидія негативним інформаційним (психологічним) впливам”. Наведені результати оцінювання спроможності “Аналіз та прогнозування інформаційного (психологічного) впливу противника”, що розраховані авторами.

У статті здійснено системне дослідження методичних підходів до аналізу фінансового потенціалу підприємства. Обґрунтовано сутність, мету, завдання, предмет, об’єкт та інформаційне забезпечення аналізу фінансового потенціалу підприємства. Встановлено, що комплексний, деталізований та усесторонній аналіз фінансового потенціалу підприємства повинен охоплювати різноманітні підходи, методи та прийоми аналізу. На основі розгляду сучасних методичних підходів до аналізу фінансового потенціалу підприємства встановлено, що відсутній єдиний і універсальний методичний підхід до його аналізу. У статті розглянуто зміст і особливості основних методичних підходів до аналізу фінансового потенціалу підприємства. Базуючись на проведеному дослідженні, запропоновано наступний алгоритм аналізу фінансового потенціалу підприємства: 1 етап – аналіз забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами, що полягає у організації горизонтального (трендового) і вертикального (структурного) аналізу балансу підприємства; 2 етап – аналіз фінансових результатів підприємства, що засвідчує результативність використання фінансових й інших ресурсів підприємства; 3 етап – аналіз фінансового стану підприємства, що у свою чергу охоплює такі напрями аналітичного дослідження: 1) аналіз майнового стану суб’єкта господарювання; 2) аналіз ділової активності суб’єкта господарювання; 3) аналіз ліквідності та платоспроможності суб’єкта господарювання; 4) аналіз фінансової стійкості суб’єкта господарювання; 5) аналіз рентабельності діяльності суб’єкта господарювання; 4 етап – узагальнююча оцінка рівня фінансового потенціалу підприємства за такими критеріями: достатність власних фінансових ресурсів підприємства; відповідність обсягів довгострокових позикових фінансових ресурсів обсягам оборотних активів; інтенсивність нарощення обсягу інвестицій; стабільність фінансового стану підприємства. Доведено, що аналіз фінансового потенціалу підприємства є важливим інструментом з’ясування поточного його рівня й визначення адекватних напрямів його нарощення в майбутньому. Визначено, що результати такого аналізу є вихідним моментом розробки на підприємстві перспективних планів і заходів із підвищення фінансової спроможності, конкурентоспроможності й ефективності виробничо-господарської діяльності, досягнення максимальних кінцевих результатів, забезпечення економічного розвитку і подальшого успішного функціонування суб’єкта господарювання.

У статті розглянуто економічну сутність категорій «децентралізація» та «адміністративно-територіальна реформа», вказано на проблему ототожнення даних понять, досліджено їх зміст та взаємозв’язок. Відмічено, що децентралізація передбачає обов’язкову передачу адміністративних повноважень та фінансових ресурсів від державної влади до місцевого самоврядування. Досліджено особливості фінансування соціальної сфери в об’єднаних територіальних громадах Волинської області. Розглянуто реалізовані та заплановані соціальні проекти. Відмічено наявні тенденції, проблеми, управлінські помилки функціонування об’єднаних територіальних громад. Визначено пріоритетні напрями ефективного розвитку місцевого самоврядування

У статті проаналізовано та надано рекомендації щодо процесів визначення спроможності відділу Державної прикордонної служби України виконувати завдання за призначенням. На прикордонне відомство покладаються все нові функціональні обов’язки у сфері охорони та захисту державного кордону. Нового розвитку повинні набувати і підходи щодо раціонального використання наявних трудових (людських) ресурсів та визначення конкретних меж службового навантаження посадових осіб підрозділів ДПСУ. Головною метою визначення спроможності відділу прикордонної служби з виконання завдань за призначенням є дослідження достатньої та необхідної чисельності персоналу та забезпечення найбільш повного та раціонального використання трудових ресурсів. При плануванні діяльності відповідно до керівних нормативно-правових актів необхідно розрахувати фактичну кількість робочих днів у плановому періоді, середню тривалість службового часу на добу та реальний (ефективний) фонд робочого часу відповідно до посади, яку обіймає прикордонник. З метою аналізу спроможності відділу прикордонної служби до виконання завдань за призначенням пропонується використовуватиметодику підрахунку службового навантаження посадових осіб, завершальним етапом якої є формування необхідних для виконання завдань за призначенням сил та засобів відділу прикордонної служби. Співвідношення між розрахованими та наявними силами та засобами відділу прикордонної служби визначає спроможність прикордонного підрозділу виконувати завдання за призначенням. На основі дослідження на прикладі посади начальника відділу прикордонної служби підсумовано, що визначений керівними документами обсяг службового навантаження розрахований на 3 зазначених посади. За такого результату рекомендується проаналізувати якісну та кількісну компоненту та здійснити перерозподіл або делегування окремих повноважень начальника підрозділу охорони кордону.

За результатами аналізу роботи інформаційно-аналітичних підрозділів у статті зроблено висновок про наявність невідповідності між потребою оцінювання ризику щодо обстановки на державному кордоні для прийняття обґрунтованих рішень та недосконалістю існуючих методик оцінювання ризику, що обумовлює актуальність пропонованого дослідження. У проблемі оцінювання ризиків виокремлено оцінювання уразливості. Проаналізовано проблеми оцінки уразливості за базовою методикою, яка використовується у Державній прикордонній службі України СІМАР 2.0 та підходи до оцінювання спроможностей в методиці оборонного планування. Слабким місцем моделі СІМАР 2.0 є її підходи, що ґрунтуються на експертній оцінці складових уразливості. Порівняльний аналіз методик дозволив виявити розбіжності у підходах, що унеможливлює однозначне розуміння уразливості системи охорони державного кордону. Розроблено модель оцінки уразливості системи охорони державного кордону, яка на відміну від моделі СІМАР 2.0 враховує сценарії дій порушників державного кордону та ситуації, що їх складають, зміст завдань з охорони державного кордону, результати їх виконання (ефект) та складові способів виконання завдань. Модель оцінки уразливості системи охорони кордону включає сценарії та ситуацій за кожною з актуальних загроз, прогнозовані результати охорони державного кордону, модель визначення складу і обсягу ресурсів, моделі способів виконання завдань та формування їх комбінацій, модель визначення необхідного рівня спроможності. Уразливість системи охорони державного кордону визначена як невідповідність наявної спроможності структурної одиниці досягти визначеного результату (ефекту) виконання завдання, встановленого нормативом (стандартом), у визначених умовах обстановки, відповідно до визначених сценаріїв дій (ситуацій), при визначених ресурсах, багаточисельною комбінацією засобів та способів дій до необхідної. На відміну від існуючої, методика дозволяє: отримати кількісну оцінку рівня уразливості за сукупністю впливу факторів на її рівень та прогнозних сценаріїв розвитку обстановки.

На сьогодні гострою постала проблема щодо стану місцевих бюджетів, котрий вказує на обмеженість фінансових ресурсів. Як наслідок, місцеві органи влади не можуть виконувати належним чином покладені на них функції та завдання. Наразі Україна відчуває потребу в ефективних, ди- намічних і високопрофесійних інститутах державної влади. Кількісні показники є важливими під час оцінювання ефективності місце- вих громад, однак вони мають враховуватися в жорсткій кореляції. Вкрай важ- ливим є показник чисельності населення громади, від якого залежить скільки грошей з державного бюджету отримає місцева громада на власні потреби. На практиці використання статистичного показника чисельності насе- лення в територіальному розрізі вказує на те, що він враховується під час формування багатьох важливих бюджетоутворюючих показників. Даний показник застосовується як під час розрахунку показників забезпеченості населення територіальної громади об’єктами соціальної інфраструктури, так і під час розрахунку інших витрат в системі міжбюджетних відносин. Для розрахунку використовується чисельність постійного проживаючого населення територіальної громади. Основними елементами спроможності територіальних громад є їхня пло- ща та кількість населення, яке проживає на ній. Чим більша територія, тим більше вона дає змогу реалізувати інфраструктурні, інвестиційні та іннова- ційні проекти. Даний показник впливає на перспективу місцевої територі- альної громади щодо залучення українських і закордонних інвестиційних та інноваційних ресурсів, а також збільшує конкурентоспроможність регіону. Основні показники територіальної громади дають змогу розподілити міс- цеві громади за рівнем їхньої спроможності та інвестиційної привабливості. Звичайно, для створення ефективної політики розвитку територіальних громад недостатньо використання тільки кількісних показників населення. Важливо опиратися й на якісні показники, такі як задоволеність місцево- го населення, рівень комунікації державних органів влади із громадськістю тощо.

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що знецінення гривні підриває конкурентоспроможність економіки України. На сьогоднішній день рівень інфляції є одним з найважливіших показників розвитку економіки. Падіння курсу гривні щодо вільноконвертованих валют вже вплинуло на найбільш чутливі до коливань валют сегменти споживчого ринку. Інфляційні процеси призводять до глибоких змін і зачіпають всі сторони соціально-економічного розвитку країни. Зниження темпу інфляції сприяє нормалізації структури внутрішнього попиту, перетворюючи його в фактор розвитку вітчизняних підприємств замість скупки нерухомості, іноземної валюти, землі. Стабілізація купівельної спроможності гривні необхідна для зміцнення грошової системи як форми організації грошового обігу, поліпшення якості грошей і виконуваних ними функцій. В мінімізації інфляційних процесів окрему важливу роль відіграє Національний банк України. Його грошово-кредитна політика спрямована на стабілізацію валютного курсу.

Воронков В. В. Аналіз ефективності управління ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на базі оцінки його економічної спроможност : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 072 "Фінанси, банківська справа та страхування" / наук. керівник А. В. Череп. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 132 с.
UA : Кваліфікаційна робота викладена на 132 сторінках друкованого тексту, містить 21 таблицю, 18 рисунків, 12 додатків. Перелік посилань включає 78 джерел, з них 5 іноземною мовою. Об’єктом дослідження є процеси організації системи управління підприємством. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних засад та прикладних проблем, пов’язаних із організацією процесу управління підприємством. Метою роботи є подальший розвиток теоретико-методичних та організаційних положень та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення організації процесу управління промисловим підприємством. Завдання: 1) аналіз літературних даних щодо питань ефективної організації системи управління підприємством; 2) комплексна оцінка фінансового стану ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат»; 3) аналіз ефективності управління підприємством; 4) розробка заходів щодо підвищення ефективності управління підприємством. Методи досліджень: діалектичний метод пізнання, системний, комплексний та структурно-функціональний підхід, кількісний аналіз, методи дедукції та індукції, аналізу та синтезу, логічний метод. Одержані результати та їх новизна: 1) розроблено рекомендації щодо оптимізації політики управління прибутком на підприємстві; 2) розроблено рекомендації щодо застосування технології антисипативного управління на ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат»; 3) розроблено рекомендації щодо оптимізації політики управління власним капіталом підприємства. Практичне значення одержаних результатів. Пропозиції щодо підвищення ефективності управління підприємством можуть бути використані в його практичній діяльності.
EN : The work is presented on 132 pages of printed text, contains 21 tables, 18 figures, 12 annex. The list of referеnces includes 78 sources, 5 of them in foreign languages.The object of study is processes of organization of enterprise management system. The subject of the study is a set of theoretical and methodological principles and applied problems related to the organization of the enterprise management process. The purpose of qualification work is further development of theoretical and methodological and organizational provisions and development of practical recommendations for improving the organization of the industrial enterprise management process. Tasks: 1) analysis of literature data on the issues of effective organization of the enterprise management system; 2) comprehensive assessment of the financial condition of PJSC «Kryvyi Rih Iron Ore Plant»; 3) analysis of the effectiveness of enterprise management; 4) development of measures to improve the efficiency of enterprise management. Methods of research: a systematic approach to the study of economic events and processes. During research performance scientific methods of cognition were used: methods of induction and deduction, terminological analysis and comparison, calculation methods, theoretical generalization; cause-effect relationship methods, abstract-logical method and logical method. The results obtained and their novelty: developed recommendations for optimizing the company's profit management policy; recommendations have been developed for the application of anticipatory management technology at PJSC «Kryvyi Rih Iron Ore Plant»; developed recommendations for optimizing the company's equity management policy. The practical significance of the results obtained. Suggestions for improving the efficiency of enterprise management can be used in its practice to improve the efficiency of management.