Journal articles on the topic 'Аналіз звукових сигналів'

Проведено аналіз можливості застосування інтерпретовано об'єктно‑орієнтованої мови програмування при обробці масивів аудіоданих як цифрового способу представлення звукових сигналів. Продемонстровано принцип використання з зазначеною метою мови програмування високого рівня зі строгою динамічною типізацією Python. Визначено особливості застосування у даній галузі таких модулів (python‑бібліотек)як: NumPy, SciPy та Matplotlib. Наведено методи обробки та модифікації масивів аудіоданих з метою їх подальшого застосування у мультимедійних комп’ютерних мережах. Побудовано математичну модель обробки аудіо-даних, ефективність якої перевірено на базі відповідних програмнихалгоритмів. Показано можливість вирішення актуальних задач та дослідження теоретичних аспектів проблему області обробки аудіо-даних шляхом використання інтерпретовано об'єктно‑орієнтованої мови програмування і спеціалізованих бібліотек з відкритим кодом.

Изложены проблемы компьютерной спектральной обработки сигналов в музыкальной акустике. Рассмотрены этапы преобразования музыкально-акустического сигнала. Дан анализ причин проявления проблематики спектральной обработки сигналов в музыкальной акустике на основе дискретного преобразования Фурье (Discrete Fourier Transform - DFT). Рассмотрена эффективность и результативность скользящего дискретного преобразования Фурье (Sliding Discrete Fourier Transform) в задачах компьютерной спектральной обработки сигналов в музыкальной акустике. Рассмотрены алгебраические формы параметрического дискретного преобразования Фурье (Parametric Discrete Fourier Transformation) и скользящего параметрического дискретного преобразования Фурье (Sliding Parametric Discrete Fourier Transformation). Проведен системный анализ методов и алгоритмов компьютерной спектральной обработки музыкально-акустических сигналов с целью выявления их достоинств и недостатков, выдвинута рабочая гипотеза решения порождаемой ими проблематики. Сформулированы основные задачи по решению проблем компьютерной спектральной обработки сигналов в музыкальной акустике. Приведены результаты экспериментальных исследований по выделению основного тона музыкально-акустических сигналов на основе дискретного преобразования Фурье. Проиллюстрировано на реальных музыкально-акустических сигналах, насколько повышается детализация представления спектрально-временной картины звуков музыкальных инструментов в случае перехода от скользящего дискретного преобразования Фурье к параметрическому дискретному преобразованию Фурье.

Рассмотрена новая мера искажений звуков речи диктора, инвариантная к коэффициенту усиления речевого сигнала в канале связи. Исследованы ее свойства в сравнении с наиболее близкими из аналогов. Доказан ряд теоретических положений. Показано, что новая мера объединяет в себе преимущества симметричной формы расстояния Итакуры в отношении помехоустойчивости автоматической обработки речи, с одной стороны, и COSH-расстояния в отношении чувствительности к искажениям речевого сигнала, с другой. С использованием авторского программного обеспечения поставлен и проведен эксперимент. Даны оценки зависимости новой меры от отношения сигнал–шум. Показано, что в логарифмическом отображении данная зависимость имеет близкий к линейному характер. Полученные результаты предназначены для использования при разработке новых, и модернизации существующих систем и технологий цифровой обработки сигналов и анализа качества речи в условиях действия шума.

У роботі досліджені питання автентифікації та авторизації користувачів в системах, які працюють в мережі Інтернет, розглянуто проблему надійності отримання доступу та варіанти покращення і підвищення рівня безпеки та збереження даних користувачів. В статті запропоновано вирішення проблеми підвищення надійності за рахунок розробленої системи автентифікації з використанням аналізу звукових сигналів. Доведено, що проблема захисту облікових засобів користувачів стає тільки важливішою з розповсюдженням інтернет технологій в житті пересічних людей

Приведены результаты экспериментальных и теоретических исследований по распространению и приему в подводных звуковых каналах широкополосных импульсных сигналов на основе псевдослучайных последовательностей. Анализ экспериментально полученных импульсных характеристик указывает на наличие предпосылок для повышения помехоустойчивости приема навигационных и командных сигналов, а также увеличения дальности действия при неизменной мощности излучения. Цель специально выполненных экспериментальных работ заключалась в получении исходных данных для повышения эффективности навигационных систем дальнего радиуса действия путем оптимизации характеристик излучаемых сигналов. Исследованы особенности формирования импульсных откликов при приеме сигналов с различной частотной полосой и длительностью символов, а также динамика структуры откликов при смещениях глубины приёмного гидрофона относительно оси подводных звуковых каналов. На основе лучевых представлений осуществлена физическая интерпретация полученных экспериментальных результатов для практического применения в решении актуальных задач гидроакустики и океанологии.

Работа посвящена исследованиям поведения и подводной акустической сигнализации белобочек в акваториях юго-восточного побережья Крыма. При обработке акустического материала были выделены все три категории характерных для дельфинов звуковых сигналов. По результатам систематизации и анализа тональных сигналов были идентифицированы 9 типов свистов, которые потенциально могут являться индивидуальными «автографами». Проведенные исследования показали, что совокупное применение визуальных и акустических методов наблюдения может существенно уточнить представление о численности, социальной структуре популяции и специфике поведенческой активности данного вида.

Наиболее часто используемые и передаваемые файлы — это аудиофайлы. Однако при такой передаче возникает вопрос об отсутствии модификации данного файла. Широкое распространение звуковых редакторов и различных программ обработки и монтажа аудиозаписей позволяют даже непрофессионалу осуществить фальсификацию фонограммы речи. Также возможна еще одна модификация аудиофайла, такая как использование его в виде стеганографического контейнера. Существует множество методов стеганографии для осуществления передачи информации под видом стандартных файлов. В связи с этим актуален вопрос по созданию методов исследования аудиозаписей и инструментальных средств анализа на наличие признаков их изменения. Поэтому в статье приводится исследование, посвященное обнаружению скрытого стеганографического вложения и признаков изменения в области данных аудиофайла с определением численных критериев принятия решения. Рассматриваются методы статистического анализа аудиофайлов на предмет внесенных изменений в области данных. При анализе внесённых изменений в аудиофайл применяют методы стегоанализа и спектральный анализ. Предлагаются алгоритмы, основанные на оценке изменения статистических характеристиках сигма-отношения «сигнал/шум», позволяющий провести оценку внесенных изменений. Описываются алгоритмы вычисления коэффициента сигма-отношения «сигнал/шум», на отдельных блоках, и на всем файле. Реализованные алгоритмы были проверены на аудиофайлах, в которые вносились следующие изменения: вставка — аудиофайл используется как стегоконтейнер; склейка — соединение двух аудиофайлов; вырезка — аудиофайл модифицируется путем удаления части информации. На основе предложенных методов проведена оценка возможных внесенных изменений. В результате эксперимента было выявлено, что с помощью методов можно оценить склейку аудиофайлов, вырезку фрагмента без предъявления оригинала. В статье приведены данные, которые показывают точность определения внесённых изменений.

Костистые рыбы известны как экспериментальные модели для изучения физиологических и патофизиологических процессов, в частности связанных с работой сердца. Методы, позволяющие производить анализ частотных характеристик сердечного ритма в течение длительного периода времени, нуждаются в учёте особенностей поведенческих реакций рыб, способных повлиять на результаты эксперимента. Целью работы было изучить воздействие простейшей тестовой нагрузки (звуковой раздражитель) на частотные параметры сердечной деятельности, фиксируемые волоконно-оптическим методом. Объект исследования — взрослые особи Scorpaena porcus длиной 12–15 см, массой 80–120 г. В ходе экспериментов каждую скорпену содержали в отдельном аквариуме с морской водой размером 400×400×350 мм с постоянной температурой (21 ± 0,5) °C и регулируемым содержанием кислорода (5,5–6,7 мг·л−1, нормоксия). Регистрацию частоты сердечных сокращений (ЧСС) производили инвазивным волоконно-оптическим методом, суть которого состоит в передаче излучения инфракрасного полупроводникового лазера фотоплетизмографа по тонкому волоконно-оптическому кабелю к перикардиальной мембране сердца и в последующей фиксации отражённого от сокращающегося миокарда сигнала в фотоприёмнике. При имплантации световодов фотоплетизмографа рыбу наркотизировали путём помещения в раствор анестетика (уретан, 2,4 г·л−1 морской воды). В своде оперкулярной полости над областью условной проекции сердца производили минимальное рассечение выстилающего эпителия, через которое подлежащие ткани последовательно разъединяли тупым методом до достижения перикардиальной мембраны, не прорывая её. Через образовавшийся в тканях просвет к поверхности перикардиальной мембраны вводили два датчика световодов. В дальнейшем свободно плавающие скорпены принимали участие в эксперименте спустя одни сутки после хирургического вмешательства. Дополнительно нами было оценено функциональное состояние животных путём визуальной фиксации дыхательной активности по количеству движений оперкулярных крышек в минуту. При изучении влияния тестовых нагрузок на корректность регистрации ЧСС у скорпены был выявлен феномен кратковременного полного подавления сердечной деятельности, проявлявшийся при предъявлении звуковых стимулов (реакция настороженности, «замирание»). Длительность остановки сердечных сокращений составляла 31–50 с., она сопровождалась прекращением движения оперкулярных крышек (остановка дыхания, апноэ). При восстановлении сердечной деятельности отмечали два типа физиологических реакций. Для восстановительной реакции первого типа характерно одновременное увеличение ЧСС в 1,5 раза и амплитуды сигнала фотоплетизмографа в 2 раза. Второй тип восстановительной реакции сопровождался увеличением ЧСС на 22 % (p < 0,05) на фоне снижения амплитуды сигнала датчиков фотоплетизмографа на 28 % (p < 0,05); в пределах 120 с. ЧСС скорпены возвращалась к исходным показателям. Предполагается, что в основе кратковременной задержки сердечной деятельности скорпены лежит явление кардиореспираторного сопряжения и синхронизации. Поведенческая реакция в виде подавления генерации сердечной и одновременно дыхательной активности обеспечивает отсутствие акустических и электрических сигналов, демаскирующих местоположение хищника-засадчика, и способствует выживанию скорпен.

Исследовали зависимость частоты звукового сигнала 14 видов сусликов (род Spermophilus) Евразии от длины тела. Регрессионный анализ общей выборки показал низкий коэффициент детерминации (R2 = 26%), так как в одних и тех же размерных классах общая выборка оказалась неоднородной по значению частоты сигнала. Разделение общей выборки на две группы по частоте сигнала выявило две статистически значимые модели (уравнения регрессии) зависимости частоты сигнала от размеров тела животного с высоким коэффициентом детерминации (R2 = 73 и 94% против 26% для общей выборки). Таким образом, задача о корреляции между размерами тела животных и частотой издаваемых ими звуков не имеет однозначного решения.

В статье предпринимается попытка анализа сонификации как способа представления информации на примере проекта «Listen to Wikipedia». В вводных параграфах дается краткая характеристика сонификации и звуковых интерфейсов, вводится понятие «сонификат», а также кратко обрисовывается состояние научной рефлексии вокруг практик сонификации. Затем мы перечисляем свойства слуха как первичного медиума, которые важны для понимания ограничений и особенностей функционирования звуковых интерфейсов. Среди этих свойств упомянуты панорамность, то есть целостность звуковой картины; высокая скорость обработки звуковых сигналов человеческим мозгом и относительная узость аудиального канала. Обращаясь к работам М. Шиона, мы выделяем три режима слушания: каузальный, семантический и редуцированный. Первый из них связан с нахождением (часто – зрительной локализацией) источника и определением его свойств исходя из свойств производимого им звука; второй – с интерпретацией звуковых сигнальных кодов; третий – с восприятием звучания как независимого, самодостаточного процесса. Выдвигается идея о том, что звуковые дисплеи могут обращаться к разным режимам слушания и создавать таким образом различные эффекты на стороне пользователя. Немаловажной оказывается и способность слушателя переключаться между режимами. Далее обсуждаются генеративные принципы, лежащие в основе сонификации, и выносится на суд читателя тезис о том, что эти принципы вносят существенный вклад в коннотативные смыслы сонификации. Последняя оказывается не только репрезентацией исходных данных, но и своего рода метакомментарием к ним. В части, посвященной собственно проекту Listen to Wikipedia, перечисляются его основные характеристики: ресурс состоит из аудиального и визуального компонентов, которые не только синхронизированы во времени, но и частично воспроизводят характеристики друг друга. Так, круги, соответствующие правкам, исчезают в том же темпе, что и диминуэндо соответствующих нот в звуковом ряде, а более существенным правкам соответствуют большего размера круги и более низкие ноты. Генерируемый в проекте сонификат может быть охарактеризован с точки зрения «среднего европейского уха» как «благозвучный»: в нем отсутствуют диссонантные сочетания, его темпоритм сомасштабен человеку, в нем звучат гармонирующие друг с другом инструменты. Википедия предстает перед слушателем как звучащее тело, колебания которого настраивают на созерцательный, медитативный лад, как гармоничная, чуждая конфликтности, инклюзивная и иммерсивная среда. The paper’s primary objective is to analyze a particular example of sonification at work, namely the project called Listen to Wikipedia where certain events such as creating, editing or deleting Wikipedia entries or the registration of new users trigger musical events arranged in a somewhat probabilistic, ambient-like sonic output. For that purpose, in the opening paragraphs of the paper we give a brief outline of the current state of the research in sonification drawing from recent handbooks and companions. Next, we discuss what qualities of hearing as a primary medium are important for understanding the limitations and strengths of sonification as a technique of information transfer. Drawing from Michel Chion’s seminal paper on sound in cinema, we also talk about how three listening modes (i.e. causal, semantic and reduced listening) can affect such transfer, and lead to different approaches in sonification. We also discuss the generative nature of sonification and how the generative principles at work within a particular sound interface may be of more importance than the input data per se. The analysis of Listen to Wikipedia proceeds along the lines laid out in the introductory paragraphs. Close attention is paid to the musical side of the project beginning with its rhythmic and instrumental qualities and finally zooming in on its harmonic content. Of equal importance is the fact that the generative principle used in the project draws the listener’s attention from the content of Wikipedia over and across to its metaphorical and virtual existence as a sounding body or a sonically active medium, whose transformations are being translated into a chain of musical events. This body may be assigned a density (corresponding to number of links amongst the entries) and a size (growth in larger increments produces lower sound, and vice versa). Thus, the causal and the reduced listening modes seem to be encouraged in the listener whereas the semantic mode is somewhat downplayed. The euphony and sonority of the resulting sound feed opens up the possibility of perceiving it as a natural process not much different from a purl of water or a bustle of leaves, which makes one wonder whether the distributed subjectivity is what really being represented in the sonification. We also point out, based on our previous research, that sonic practices and phenomena very often serve as dynamic interfaces between the private and the public, and Listen to Wikipedia may also be construed as such an interface. The nature of the audio feed creates an immersive environment facilitating the process of joining Wikipedia, and presenting the latter as a conflict-free, harmonious medium.

Вивчення швидкості простої руховій реакції людини починається у 1796 р., коли глава Грінвічської обсерваторії Маськелайн звільнив молодого астронома, оскільки він спізнювався відзначати проходження зірки через меридіан на півсекунди. Помилковість обчислень Маськелайн встановив порівнянням отриманих даних зі своїми, які він вважав за непогрішимі. Тільки через тридцять років німецький астроном Бессел відновив репутацію молодого астронома, показавши, що неточно відмічають час всі астрономи, у тому числі і Маськелайн, та і він сам, і що у кожного астронома є свій середній час помилки. Цей час з тих пір включався в астрономічні обчислення у вигляді коефіцієнта, що отримав назву «особисте рівняння». Проте особисте рівняння – це не швидкість простої реакції, а точність реакції на рухомий об’єкт. Адже астроном може не тільки запізнитися, але і поквапитися відмітити той час, коли нитка в окулярі телескопу як би перерізує світило навпіл.Проста рухова реакція – це можливо швидша відповідь простим і заздалегідь відомим рухом на відомий сигнал, що раптово з’являється. Більш повно і точно ця реакція називається простою сенсомоторною реакцією, оскільки існує і складна сенсомоторна реакція вибору.Час простої реакції, тобто час від моменту появи сигналу до моменту початку рухової відповіді, вперше виміряв Гельмгольц у 1850 р. Він залежить від того, на який сенсор діє сигнал, від сили сигналу і від фізичного і психологічного стану людини. Зазвичай він дорівнює: на світло – 100–200 мс, на звук – 120–150 мс і на електрошкірний подразник – 100–150 мс. Нейрофізіологічні методи дозволили розкласти цей час на ряд відрізків.Однією з основних властивостей центральної нервової системи (ЦНС), разом із збудженням і гальмуванням, є швидкість проведення збудження. Даний показник характеризує загальний стан нервової системи і показує, наскільки швидко здійснюються процеси, що приводять до реакції організму на який-небудь стимул.Час, протягом якого людина відповідає руховою реакцією на зовнішній стимул, називається латентним періодом (ЛП), тобто, іншими словами, латентний (прихований) період – це час проходження нервового імпульсу від рецептора до м’яза.Час латентного періоду складається з ряду подій, які відбуваються як в ЦНС, так і за її межами. Так в латентний час слухо-моторної реакції входить: 1) час збудження кортієва органу внутрішнього вуха; 2) проведення нервового імпульсу по слуховому нерву; 3) декілька синаптичних перемикань в ЦНС; 4) проведення нервового імпульсу по руховому (моторному) волокну; 5) збудження і скорочення м’яза.За наявності стомлення в ЦНС латентний період реакції збільшується. Крім того, на час реакції впливають типологічні особливості темпераменту і вік людини.З віком час реакції зменшується. У дітей латентні періоди реакцій значно перевищують значення, характерні для дорослої людини. Це пояснюється низьким рівнем розвитку ЦНС і зокрема низьким рівнем мієлінізації волокон і тривалішим часом синаптичних перемикань. У літніх людей спостерігається збільшення латентних періодів реакцій.Залежність латентного періоду реакції від стомлення, віку відкриває можливість управління процесом навчання людини на підставі науково обґрунтованого часового навантаження. Відомо, що при зміні програми навчання, часу занять, тривалість уроків є величиною сталою. Доза нового теоретичного матеріалу і часові рамки його викладання тепер можуть бути визначені рівнем сприйняття школярів і студентів, тобто адекватністю їх реакції. Перманентно контролювати цей процес в наш комп’ютерний час не представляється складним.Тому метою даної роботи є 1) розробка сучасних вимірників простої сенсомоторної реакції і складної сенсомоторної реакції вибору, 2) визначення латентних періодів сенсомоторних і розумових реакцій учнів, 3) на підставі аналізу отриманих даних розробка методик навчання з урахуванням фактору сенсомоторної реакції учня.У цієї статті розглядаються перші два пункти проведеної роботи. Третій етап потребує значно більших зусиль і часу. Тому результати виконання цього дуже важливого для педагогічної практики етапу роботи будуть оприлюднені пізніше.Зробимо короткий огляд пристроїв, методів і результатів вимірювання сенсомоторних реакцій, які відомі у наш час.О. Пиріжків, С. Кочеткова (Кубанська державна академія фізичної культури, Краснодар, Росія) досліджували сенсомоторні реакції 35 бійців спеціальних підрозділів 21–32 років, що займаються різними видами рукопашного бою, що має в основі: самбо (12), карате (11), кікбоксинг (12 чоловік) і 13 чоловіків ідентичного віку, що не займаються спортом. Диференціювання уніполярного світлового подразника досліджуваний здійснював стоячи на платформі, забезпеченій мікровимикачами. Реакцією на спалах верхніх світлодіодів було максимально швидке натиснення кнопки великим пальцем однойменної руки, нижніх – відрив відповідної ноги від платформи. Реєстрували час простої (ЧПРР) і складної рухових реакцій (ЧСРР), розраховували відсоток помилок від кількості проб. Дані обробляли згідно критерію Стьюдента. Отримані результати приведені в таблиці 1.Каратисти виявили найкоротший ЧПРР на звук і при реагуванні на світло руками і ногами. Вони зберегли пріоритет і у ЧСРР руками і ногами, припустивши при цьому мінімальну кількість помилок.Таблиця 1Час рухових реакцій у представників різних шкіл єдиноборства ГрупиЧПРРЧСРРЧСРРрукирукиногирукиногируки-ногизвуксвітлосвітлопомилкасвітлопомилкасвітлопомилкамсмс%мс%мс%Самбо135±8,4170±10,1240±8,6267±9,811,2335±7,411,0395±10,012,4Карате134±9,2155±8,9223±9,3223±7,910,1309±8,911,2368±11,416,0Кікбоксинг148±7,8172±11,4243±11,1264±10,210,0328±6,617,1437±12,319,3Нетреновані146±6,6180±9,9281±12,0285±11,612,8360±9,518,7464±11,325,2Ускладнений варіант реакції (ЧСРР р-н) підтвердив надійність швидкісних проявів центральної нервової системи у представників карате. У цих умовах вони відреагували на 27-96 мс швидше (P<0,05–0,001) за однолітків з інших груп. У нетренованих чоловіків кожна четверта реакція була помилковою при низькій швидкості реагування на хаотично виникаючі світлові сигнали (464 мс).Як показали спостереження, ускладнення умов пред’явлення стимулу подовжує час реагування особливо в ситуаціях, що вимагають прояву екстраполяції, зростає відсоток неадекватних дій на світлові подразники, що хаотично пред’являються.Для оцінки швидкості психомоторної реакції, функціонального стану центральної нервової системи розроблений також реакціометр – вимірник RA–1. Вимірник реакції призначений для вимірювання часу реакції людини на червоне (небезпека), зелене світло, а також звуковий сигналТехнічні дані пристрою: дискретність вимірювання часу реакції 1 мс, абсолютна похибка вимірювання часу реакції не більш ±2мс.Дослідження сенсомоторних реакцій у робітників показало, що зміна часу реакції при стомленні пов’язана із зміною стійкості уваги і швидкості переробки інформації. Час реакції ближче до кінця зміни може перевищувати мінімальне значення більш ніж в 2 рази. Час реакції дуже збільшується при хворобливому стані і після прийому навіть невеликих доз алкоголю.Особливості сенсомоторної реакції людини при флуктуації атмосферного тиску в наш час досліджували Р. Шарафі, С. Богданов, Д. Горлов, Ю. Горго, Р. Коробейників (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка). Всього в експериментах брали участь 135 осіб. Віковий діапазон випробовуваних складав від 15 до 30 років і з середнім віком 20±2 роки. Було проведено дослідження латентних періодів простої сенсомоторної реакції за допомогою комп’ютерної програми «React 22». При дослідженнях подавали 100 сигналів середньої інтенсивності з інтервалом 1500-3000 мс, який змінювався випадковим чином у вказаному діапазоні. Випробовувані повинні були сидіти за столом перед монітором (відстань від монітора до очей випробовуваних близько 50 см) і реагувати натисненням на будь-яку клавішу правою рукою на появу кожного квадрата якнайскоріше.Паралельно вимірювали флуктуації атмосферного тиску (ФАТ). Абсолютний тиск весною 2005 р. (Київ) склав 99046±24 Па; восени 2005 р., (Київ) 99922±19 Па; взимку 2006 р. (Шираз) 84618±10 Па.Результати дослідження латентного періоду під час участі чоловіків в експерименті в різний час року на території України і Ірану наведені в табл. 2.Таблиця 2Результати дослідження простої сенсомоторної реакції Весна, Київ, чоловіки (n = 48)I групаОсінь, Київ, чоловіки (n = 15)II групаЗима, Шираз, чоловіки (n = 25)III група222 (197-254)227 (202-260)210 (179-257)Знайдена середня величина часу простої сенсомоторної реакції чоловіків на 30-50 мс більше, ніж наведена в табл. 1. Це можна пояснити тільки постійною помилкою вимірювань.Отже, вимірювання, яки були зроблені у 1970-х роках і за допомогою новітніх комп’ютерних програм XXI-го ст., мають однакові недоліки, пов’язані з недосконалістю техніки і методики вимірювань. Тому до сіх пір є актуальною проблема розробки вимірників як простої, так і складної сенсомоторної реакції людини.Досвід вимірювання багатьох дослідників вказує на ряд факторів, які впливають на реакцію людини. Розглянемо ті фактори, які впливають безпосередньо на ефективність навчання школярів і студентів. Це дозволить скласти програму дослідження, тривалість якої може сягати десятиріч.Особливості рухової асиметрії правої і лівої руки в шкільному віці вивчали А. Т. Бондар, Н. А. Отмахова, А. І. Федотчев.Асиметрія , що є різницею між часом реакції правої і лівої рук, у всіх вікових групах відображає наявність швидших реакцій правої руки. Було виявлено, що вік 11–12 років є критичним періодом в розвитку рухової асиметрії у людини.Особливості динаміки латентного періоду за допомогою правої і лівої руки під час больового стресу у чоловіків і жінок вивчав М. Ю. Каменськов зі студентами 2-3 курсів у віці 18-20 років. Виявлено, що час реакції коротший, а больовий поріг вище у правшей.Для вдосконалення цього методу, на наш погляд, спостереження асиметрії часу руху треба вести на протязі всього часу навчання одних й тих же учнів, тобто, 10-15 років. Це дозволить достатньо детально описати становлення рухової функції і її асиметрії в шкільні і студентські роки навчання.Підведемо підсумки огляду.1. Високоточне вимірювання сенсомоторної реакції людини є актуальним завданням. Результати вимірювань використовуються в найрізноманітніших областях людської діяльності.2. Величина сенсомоторної реакції людини залежить від віку, особливостей темпераменту, рухової ассиметрії, роду занять, погодних умов, стомленості, хворобливості стану, прийому доз алкоголю, наркотиків і тому подібне.3. Дослідження складної сенсомоторної реакції вибору представлені в публікаціях дуже мало, а ця галузь знань найбільш важлива для процесу навчання.Все це вимагає подальшої розробки вимірювальної техніки і удосконалення методик вимірювання та обробки їх результаті.Розробка вимірника простої і складної сенсомоторної реакції в Криворізькому державному педагогічному університеті велась на кафедрі фізики та методики її навчання з урахуванням тих вад, які перекручували результати вимірювань попередників. Особлива увага приділялася врахуванню часу власної затримки вимірювальних приладів, яка не враховувалася, як видно з обзору, деякими дослідниками, особливо при роботі з комп

В данной статье рассматриваются основные вопросы формирования и восприятия акустических сигналов специфичных звуков казахской речи и их амплитудно-временные характеристики. Акустические сигналы являются естественным носителем информации, используемой в целях общения и анализа окружающей обстановки, как в технике, так и в живом мире. Специфичные же звуки имеют отличительные черты от основных звуков.

В статье приводится возможность использования радиочастотных сенсоров для предотвращения незаконных рубок деревьев. Такие рубки происходят периодически и тенденций к снижению не наблюдается. Исследования, проводимые в Уральском государственном лесотехническом университете, показали следующее результаты. Только сенсоры, установленные с лесу, способны своевременно контролировать ситуацию о незаконных рубках древесины и многие другие факторы, например: лесные пожары, логистику перемещения лесоматериалов, таксационные исследования дистанционно. Объектом исследования является участок в лесопарке им. Лесоводов России (г. Екатеринбург). Инструментом исследования являются радиочастотные устройства, объединенные в беспроводную сенсорную сеть (WSN). Исследованы звуковые спектральные характеристики бензопил Тайга и Shtil. Представленная методика разработана на основе анализа звуков леса и выделения спектра работы пильных устройств (например, цепных), издающих звук отличных от шума ветра и шелеста листьев. Также исследовали шум работающих агрегатов с бензиновыми и дизельными двигателями. В приведенных спектральных характеристиках выделены, по определенным признакам, характерные критерии для сортировки участков звуковой последовательности фона. Результаты экспериментальных исследований подтверждают, что звук работающей бензопилы слышен в радиусе 500–700 м. Выявлено влияние рельефа и погодных условий на дальность распространения звука бензопилы. Звуковой сигнал анализировался методом Фурье для динамического и временного масштабирования. Звуковые характеристики бензопилы без нагрузки и при пилении отличаются, поэтому предложена коррекция длины волны. Это необходимо для выбора аналого-цифрового преобразователя (АЦП) при проектировании сенсоров контроля незаконной рубки. The possibility of the use radio-frequency sensor happens to In article for prevention illegal chopping tree. Such choppings occur seasonly and trend to reduction does not exist. The Studies conducted in Ural State Forest Engineering University, have shown the following results. That only sensors, set up with wood, capable in good time to check the situation with illegal chopping tree, but also many other factors, for instance: wildfires, logistics of the displacement lumber, estimation studies remote. The Object of the study is an area in wood-park Specialist in forestry to Russia (cit.Ekaterinburg). The Instrument of the study are an radio-frequency device, united in wireless sensor network (WSN). The Explored sound spectral features chain saw with motor Taiga and Shtil. Presented methods is designed on base of the analysis sound wood and separations of the spectrum of the work saw-device (for instance: chain), publishing sound different from noise winds and rustle sheet. Also researched the noise working unit with gasoline and diesel engine. In brought spectral feature are chosen, on determined sign, typical criteria for sorting area to sound sequence of the background. Results of the experimental studies confirm that sound working chain saw with motor heard in radius 500–700 m are Revealled influence of the relief and weather conditions on range of the spreading the sound chain saw with motor. The Bleep was analysed by method Furie, for dynamic and temporary scaling. The Sound features chain saw with motor without load and when sawing differ so a correction wavelength is offered. This required for choice of the analog-to-digital converter (ADC) when designing sensor checking the illegal chopping.