Academic literature on the topic 'Алюмінід заліза'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Contents
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Алюмінід заліза.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Алюмінід заліза"
1
Diachenko, Y. G. "Основні напрямки отримання зносостійких покриттів на сталевих виробах при дифузійній металізації." Обробка матеріалів тиском, no. 2(49) (December 22, 2019): 189–94. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-2(49)189.
Full textAbstract:
Дьяченко Ю. Г. Основні напрямки отримання зносостійких покриттів на сталевих виробах при дифузійній металізації // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - C. 189-194.
Розглянуто теоретичний аналіз щодо покриттів отриманих комплексним насиченням бором, хромом і алюмінієм у різних насичуючих сумішах з позиції їх зносостійкості. Проаналізовано способи отримання борохромованих, бороалітованих і борохромоалітованих покриттів при дифузійній металізації. Виявлено, що одним із методів нанесення дифузійних комплексних покриттів є поверхневі шари, що отримані в порошкових сумішах на основі бор – вміщуючих речовин. Виявлено складові поверхневого шару при борохромуванні, бороалітуванні і борохроалітуванні, які дозволяють формувати на поверхні металовиробів покриття високої твердості. В результаті теоретичного аналізу установлено, що борохромовані шари, одержані різними способами, доцільно розділити на три типи: 1) на основі боридів заліза (Fe, Сr)2В, (Fе, Сr)В; 2) на основі боридів хрому (Сr, Fе)2В, (Сr, Fe)В; 3) на основі α – твердого розчину хрому й бору в залізі із включеннями боридів. Після бороалітування утворюються покриття, що складаються із трьох чітко виражених шарів: зовнішній шар з підвищеним вмістом алюмінію, перехідний шар алюміній-залізо й внутрішній шар бор-залізо. Поверхневий шар після дифузійної металізації одночасно бором, хромом і алюмінієм складається із дрібнодисперсної суміші карбідів і боридів (НV 900…1000) на м'якій основі. Уведення до складу порошкової суміші третього компонента дозволило формувати на поверхні виробів зносостійкі покриття з необхідними властивостями. Найбільш перспективним є процес комплексного насичення бором, хромом і алюмінієм, коли є можливість до мінімуму скоротити енергетичні витрати на проведення процесу й одержати максимальний ефект від поліпшення зносостійкості металовиробів.
2
Харламов, Ю. О., О. В. Романченко, and А. В. Міцик. "Особливості отримання оксидних покриттів детонаційно-газовим напиленням." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 4(260) (March 10, 2020): 129–40. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-260-4-129-140.
Full textAbstract:
Захисні та функціональні покриття на основі оксидів становлять значний інтерес для наукомістких галузей промисловості. Особливий інтерес представляє оксид алюмінію, дешевий і доступний, виробництво порошків якого освоєно в промислових масштабах. У статті розглянуті особливості одержання оксидних покриттів методом детонаційно-газового напилення. Розглянуто можливості управління механізмами структуро- і фазоутворення при формуванні шарів покриття при детонаційно-газовому напиленні порошками оксидів алюмінію, цирконію, титану, заліза і кобальту. Вивчено закономірності формування покриттів при напиленні різними порошками оксиду алюмінію при різних умовах детонаційно-газового напилення. Вивчено залежності площі поперечного перерізу одиничної плями напилення і твердості покриттів з оксиду алюмінію від витрати кисню, об’ємного співвідношення газів – компонентів горючої суміші й коефіцієнта заповнення стовбура горючою сумішшю, а також дистанції напилювання. Розглянуто поліморфні перетворення при формуванні покриттів з оксиду алюмінію. Розглянуто також перетворення при формуванні покриттів на основі оксидів титану, цирконію, заліза і кобальту і їх залежність від технологічних параметрів.
3
Удовицька Ю.А., Луньов С.В., Кашицький В.П.,, and Назарчук П.Ф. "РОЗРАХУНОК ВТРАТ ЕНЕРГІЇ ШВИДКИХ ЕЛЕКТРОНІВ ПРИ ПРОХОДЖЕННІ ЧЕРЕЗ ЕПОКСИКОМПОЗИТ." Перспективні технології та прилади, no. 16 (August 31, 2020): 141–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-20.
Full textAbstract:
Проведені розрахунки коефіцієнта пропускання, радіаційних, іонізаційних та сумарних втрат для електронів з енергіями 10 МеВ та 12 МеВ при проходженні шару епоксидної смоли товщиною 5 мм з твердником ПЕПА 12 мас. ч. та з наповнювачами порошків алюмінію та заліза вмістом 30 мас.ч. Було встановлено, що іонізаційні втрати енергії швидких електронів значно перевищують радіаційні і зростають при введені в полімерну матрицю наповнювачів порошків алюмінію та заліза. При цьому коефіцієнт пропускання електронного пучка стає меншим. Для шару епоксикомпозиту з наповнювачем порошу заліза такі втрати енергії електрона є найбільшими. Це пояснює високу радіаційну стійкість досліджуваних раніше монокристалів n-Ge з таким захисним шаром епоксипокриття до електронного опромінення з енергією 10 МеВ. Шар епоксидно-діанової смоли марки ЕД–20 з наповнювачами порошків алюмінію та заліза може бути перспективним матеріалом для створення відносно дешевих, легких та технологічних захисних покриттів елементів напівпровідникової електроніки від агресивної дії високоенергетичного електронного опромінення. Представлені теоретичні розрахунки можуть бути використанні при розробці та моделюванні на основі такого епоксикомпозиту захисних покриттів чутливих елементів або корпусів напівпровідникових датчиків, які перебувають в умовах підвищеної радіації.
4
Молчанов, Лавр, Євген Синегін, Тетяна Голуб, and Сергій Семикін. "ДОСЛІДЖЕННЯ НА ФІЗИЧНІЙ МОДЕЛІ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ ЗАПИЛЕНОСТІ СЕРЕДОВИЩА НА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ГАЗОВОГО, ПАЛАЮЧОГО ФАКЕЛУ." Modern Problems of Metalurgy, no. 24 (March 28, 2021): 90–97. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.2021.01.09.
Full textAbstract:
Процес кисневого конвертування супроводжується виділенням значного обсягу газів, що містять в основному продукти реакцій окислення вуглецю, які формують палаючий факел над горловиною конвертера. При цьому з конвертера виділяється значна кількість пилу різного складу і фракції в залежності від технологічних особливостей продувки, дослідження і облік впливу якої необхідний для розуміння якісних характеристик факела і конвертерного процесу вцілому. У роботі наведені результати дослідження на фізичної моделі, що імітує палаючий факел в запиленому середовищі, шляхом введення твердих порошків різних речовин, на якісні показники горіння факела: візуальні і теплопередачу. Досліджено подачу в палаючий факел порошків хлориду натрію, оксидів заліза, кремнію та алюмінію, чистих порошків заліза, кремнію та алюмінію, сажі і графіту. Встановлено, що введення різних компонентів в факел з температурою нижче, ніж температура факела, навіть при можливому візуальному збільшенні яскравості характеристик, що зокрема встановлено при введенні хлориду натрію або порошку заліза, сприяють зниженню теплопередачі від факела за рахунок відбору тепла на нагрівання і згоряння частинок, що вводяться.
5
Novomlynets, Oleh, Serhii Oleksiienko, Svitlana Yushchenko, Oleksiy Baydala, and Evgen Polovetskiy. "ЗВАРЮВАННЯ ТИСКОМ АЛЮМІНІЄВИХ СПЛАВІВ ЧЕРЕЗ МОДИФІКОВАНІ ПОВЕРХНЕВІ ШАРИ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 3(13) (2018): 123–31. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-123-131.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. У процесі виробництва та використання виробів складної конфігурації з однорідних та різнорідних матеріалів необхідним завданням є збереження їх проектної форми та забезпечення високих експлуатаційних характеристик, що потребує використання нових технологій прецизійного зварювання тиском. Постановка проблеми. Виготовлення прецизійних деталей та вузлів зварюванням тиском ускладнене наявністю оксидних та адсорбованих плівок і необхідністю активації поверхонь, що зварюються. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Раніше нами було встановлено критерії досягнення ефекту прецизійності при зварюванні тиском. Виділення недосліджених раніше частин загальної проблеми. Отримання прецизійних з’єднань зварюванням тиском із використанням проміжних шарів, модифікованих електроіскровим легуванням. Мета роботи. Дослідження здатності до зварювання тиском з обмеженим рівнем деформації металевих матеріалів із попередньою модифікацією поверхневих шарів шляхом електроіскрової обробки. Виклад основного матеріалу. Для модифікації поверхонь алюмінієвих сплавів АД00 та Д1 перед зварюванням використовуються матеріали з високим питомим електричним опором та матеріали, з якими алюміній утворює рідку фазу евтектичного складу при температурі менше температури плавлення алюмінію: титан, цинк, хром, марганець, магній, вуглець, галій, кремній та залізо, у вигляді порошку та прутків. Міцність та деформація зварних з’єднань залежить від електричного опору матеріалу модифікованого шару і, як наслідок, від сили струму обробки. Висновки відповідно до статті. Розроблено методику підготовки поверхонь металів до зварювання шляхом механічного шабрування та модифікації електроіскровою обробкою; електроіскрове легування поверхонь, що зварюються, матеріалом із високим електричним опором локалізує теплову енергію у стику; використання порошкового прошарку з матеріалу з високим електричним опором дозволяє зменшити рівень залишкової деформації.
6
Литовченко, В. Г., В. М. Насєка, and А. А. Євтух. "Двоканальне гетерування рекомбінаційно-активної домішки в сонячному полікристалічному кремнії." Ukrainian Journal of Physics 57, no. 1 (January 30, 2012): 73. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.1.73.
Full textAbstract:
У даній роботі розглянуто особливості гетерування рекомбінаційно-активних домішок у полікристалічному кремнії методом, що включає послідовне формування шару пористого кремнію товщиною 0,5–2 мкм на зворотному боці кремнієвої пластини, осадження шару алюмінію товщиною 0,5–1 мкм та термічний відпал при 700–950 ºС протягом від 30 до 60 хв. Запропоновано модель гетерування даним методом, яка включає дифузію атомів заліза по двох найбільш ймовірних незалежних каналах – в об'ємі пластини та по границях зерен. Із зіставлення результатів моделі з експериментальними даними встановлено, що 30% атомів відгетерованої домішки дифундують прискорено по границях зерен, a 70% – в об'ємі зерен.
7
Корчагін, О. П. "НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ЕВТРОФІКАЦІЇ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ (НА ПРИКЛАДІ РІЧКИ ВОРСКЛИ)." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 150–58. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.16.
Full textAbstract:
У статті проведено дослідження процесу евтрофікації водних екосистем. Визначено, що нині усвіті активно здійснюється розробка теоретичних основ і пошук практичних заходів з боротьби змасовим розвитком ціанобактерій у поверхневих водоймах. Водночас питання використання бакте-рій для очищення поверхневих водних об’єктів є на сьогодні недостатьо вивченими, постає потребав дослідженні евтрофікаційних процесів водних об’єктів при використанні різних методів біологіч-ного очищення. Зважаючи на це, метою роботи стало дослідження хімічних та біологічних методіввідновлення водних об’єктів через зменшення в них кількості ціанобактерій, на основі чого наданінаукові рекомендації щодо боротьби із «цвітінням» поверхневих водоймищ. Методика дослідженнявключала проведення аналітичних, натурних та лабораторних досліджень, розрахункову частину.Для дослідження процесу евтрофікації води в річці Ворскла було взято проби на глибині 0,2‒0,5 м відповерхні водойми (в різних районах м. Полтави та на околицях міста). На першому етапі дослі-дження вивчали хімічні методи боротьби із «цвітінням води». Найкращий результат спостерігалипри застосуванні перманганату калію (0,2*106 кл/л), молібденової рідини (0,3*106), магнезіальної су-міші (0,4*106), хлору (0,5*106) та хелату заліза (0,6*106). На другому етапі дослідження проводилививчення пробіотиків для боротьби із «цвітінням води» на наявність токсичної дії до ціанобактерій.З’ясовано, що використання біологічних методів очищення водних об’єктів від ціанобактерій є більшефективним порівняно з хімічними методами, зокрема використання пробіотику Світеко-Агробіотик-01, який ефективно знищує ціанобактерії до 94 %. Такий результат отримано при за-стосуванні перманганату калію (0,2*106), але негативним наслідком цього є те, що використанняхімічних методів загалом створює вторинне забруднення водоймищ. Також визначено ефективністьінших хімічних методів боротьби із «цвітінням води»: молібденової рідини (ефективність – 91 %),магнезіальної суміші (88 %), хлору (85 %) та хелату заліза (82 %). Дещо гірші результати дало за-стосування нітрату срібла (70 %) та хлориду барію (41 %). Найбільша кількість синьо-зелених водо-ростей залишилася при дії на останні сульфату алюмінію спільно з мідним купоросом (26 %). Прове-дені дослідження є основою розробки комплексних систем очистки водних екосистем екологічно без-печними методами від ціанобактерій, що є одним із пріоритетів розвитку урбанізованих територійта сталого розвитку суспільства.
8
Вакуленко, Анна, and Микола Гомеля. "Високоефективна переробка розчинів хлориду натрію з отриманням коагулянтів на основі хлориду заліза та хлориду алюмінію." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 103–5. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233201.
Full textAbstract:
У роботі досліджені процеси електрохімічної переробки розчинів хлориду натрію з отриманням хлориду алюмінію, хлориду заліза і лугу в трикамерному електролізері з аніонообмінною мембраною МА-41 і катіонообмінною мембраною МК-40. Представлений спосіб переробки сольових концентратів із застосуванням розчинного алюмінієвого аноду є економічно доцільним, так як у результаті електролізу одночасно відбувається демінералізація рідких відходів до рівня нормативних вимог та виробництво з вихідних концентратів товарної продукції. Недоліком представленого способу отримання коагулянту є взаємодія алюмінію із водою. Проте, доведено, що із підвищенням анодної щільності струму під час електролізу вихід хлориду алюмінію практично повністю обумовлений електрохімічним розчиненням аноду, а хімічне розчинення алюмінію майже відсутнє. Стабільність отриманих розчинів коагулянтів протягом тривалого часу підтримується низькими значеннями реакції середовища (рН ≤ 3). Так, при силі струму 1 А (щільність струму 8,34 А/дм2 ) та вихідній концентрації хлориду натрію 1655 мг-екв/дм3 сумарна концентрація іонів алюмінію в отриманому розчині досягає 2278 мг-екв/дм3 . В цілому було досягнуто концентрації гідроксохлориду та хлориду алюмінію на рівні 130.85 г/дм3 тобто 13.085 %. На хімічно розчинений алюміній припадає не більше 12 %. За даних вихідних параметрів вихід іонів алюмінію з урахуванням хімічного розчинення аноду складає 100–108 %. Одночасно в катодній камері відбувається концентрування лугу. Його вихід за струмом при цьому сягає 92 - 94 %. Для отримання коагулянту на основі хлориду заліза в процесі досліджень використовувався катод із нержавіючої сталі та залізний анод. Були використані модельні розчини каустичної соди з концентрацією 50 мг-екв/дм3 (катодна область), солі хлористого натрію з концентрацією 100г/дм3 (середня область) та підкисленою соляною кислотою дистильованої води (рН на рівні 1-2, анодна область). В результаті проведення експериментів в катодній області утворюється розчин гідроксиду натрію, а в анодній при концентруванні іонів Cl- та розчинення залізного аноду утворюється розчин хлориду заліза (ІІІ).
9
Дзюба, Ганна, and Леся Гагаріна. "Дослідження сорбційних та кінетичних властивостей сорбентів на основі оксигідротованих іонів цирконію, алюмінію, заліза, марганцю для очищення питної води." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 157–60. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232870.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження є: сорбенти на основі оксигідроксидів цирконію, алюмінію, марганцю, заліза синтезовані золь-гель методом Метою даної роботи є визначення основних властивостей сферогранульованого сорбенту на основі оксигідроксидів цирконію, заліза, алюмінію та марганцю. Методи дослідженні – фотоколориметрія, біхроматометрія, перманганатометрія, кислотно-лужне титрування, гравіметрія, термодинамічні та кінетичні розрахунки. В ході виконання роботи досліджено статичну міцність, вологість та сорбційні властивості сорбентів на основі оксигідроксидів цирконію, оксигідроксидів заліза, оксигідроксидів марганцю та оксигідроксидів алюмінію отриманих золь-гель методом. Вологість визначена гравіметричним методом аналізу, побудовані залежності виділення вологи в модифікованих сорбентах. Встановлено вплив іонів заліза (ІІІ), маргінцю, фосфат-іонів на сорбційну здатність модифікованих сорбентів. Порівняна сорбційна властивість отриманих модифікованих сорбентів на основі оксигідроксидів циркоцію, алюмінію, марганцю та заліза з промисловими іонітами типу КУ-2 та АН-221. Встановлений час необхідний на проведення процесу сорбції та визначення лімітуючої стадії процесу сорбції. Для опису процесу сорбції побудовані ізотерми сорбції та оброблені відповідними рівняннями Ленгмюра , Фрейндліха. Досліджені кінетичні залежності вилучення іонів заліза (ІІІ), марганцю та фосфат іонів. Побудовані відповідні кінетичні залежності, описані рівняннями псевдопершого, псевдодругого порядку, моделями Бойда та Еловича. Ізотерми сорбції ситнезованих зразків описуються рівнянням Фрейндліха, що характеризує механізм молекулярної сорбції на неоднорідній поверхні сорбенту. За обробленими кінетичними моделями можна сказати, що в початковий момент переважає змішанодифузійний процес сорбції, в подальший час кінетика лімітується моделями псевдодругого порядку, що характерна для хімічної взаємодії.
10
Крижановська, Яна, Микола Гомеля, and Тетяна Шаблій. "Реагентне очищення води від сульфатів при використанні червоного шламу." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 197–200. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232939.
Full textAbstract:
У даній роботі розглянуто проблему очищення високомінералізованих шахтних водойм від забруднення за допомогою червоного шламу Миколаївського глиноземного заводу. Суть роботи полягає не лише в ефективному очищенні, а і в економічно доцільному та вигідному. Адже, очищення здійснюється реагентним шляхом із застосуванням червоного шламу, котрий являється відпрацьованим матеріалом глиноземного заводу. Якщо враховувати, що існує необхідність знесолення елюатів і концентратів з високим вмістом сульфатів – то використання червоного шламу замість дорогих коагулянтів – гідроксохлоридів алюмінію та алюмінату натрію, стає мега актуальним та економічно вигідним, а також раціональним. Також, слід відмітити, що у роботі використовують модельні розчини сульфату магнію з концентрацією 18,3 та 38,5 мг-екв/дм3. Червоний шлам, що використовується в якості заміни дорого вартісного коагулянту, в основному складається із сполук заліза, що присутні у вигляді оксидів та гідроксидів, кристали яких включають іони алюмінію. Варто наголосити, що при додаванні у розчини сульфату магнію просто шлам без обробки отриманих суспензій вапном, відділення осаду від розчину шляхом фільтрування неможливе при використанні паперового фільтру «синя стрічка» або мікрофільтраційних мембран. Суспензія настільки являється дрібнодисперсною, що фільтрувальні матеріали просто забиваються і втрачають здатність пропускати воду., процес зупиняється. Тому, при обробці суспензій вапном відбувається укрупнення або коагуляція завислих часток. При додаванні вапна створюються такі умови для формування осаду сульфоалюмінату кальцію, що сприяють сорбції сульфатів із розчину та укрупненню часток суспензії, що відповідно робить процес ефективним та перспективним у подальших дослідженнях.
Dissertations / Theses on the topic "Алюмінід заліза"
1
Черкас, Ярослав Русланович. "Дослідження покриття на основі заліза та алюмінію отриманого аргонодуговим наплавленням." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11622.
Full textAbstract:
Виконано аналіз фізико-хімічних властивостей інтерметалічних фаз системи залізо - алюміній, де основна увага приділена властивостям алюмініду заліза, оскільки дана інтерметалева фаза має найбільш привабливі експлуатаційні характеристики. Проаналізовано вплив основних легуючих елементів на властивості алюмініду заліза.
Результатом постановки експериментів було успішне отримання багатошарового наплавлення покриття, подальший аналіз якого підтвердив наявність необхідної інтерметалічної фази алюмініду заліза в покритті.
2
Сьомкіна, Олена Володимирівна. "Удосконалення електрохімічного осадження функціональних покрить міддю на сплави заліза та алюмінію." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39104.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018 р.
Дисертацію присвячено удосконаленню технологічного процесу нанесення функціональних мідних покриттів на вироби зі сплавів заліза й алюмінію, які використовуються для підвищення електро- та теплопровідності, забезпечення надійності контактних з'єднань, надання поверхні каталітичних властивостей. Досліджено кінетику і механізм відновлення гідроксотартратного комплексу міді. Встановлено, що катодний процес протікає в області змішаної кінетики і ускладнений хімічною стадією дисоціації комплексного іона. Розроблено склад електроліту міднення, що забезпечує осадження покриттів з міцною адгезією до більш електронегативної основи. Отриманий розчин екологічно безпечний та стійкий при тривалій експлуатації. Вивчено вплив параметрів електролізу (температури, густини струму, концентрації компонентів розчину) на морфологію і якість одержуваних покриттів. Встановлено, що для поліпшення зчеплення мідного осаду з виробами зі сплавів алюмінію, необхідно створити на їх поверхні оксидну плівку з розвиненою пористою поверхнею, що задається умовами формування. Виявлено корозійні і електричні характеристики сформованих оксидів. Визначено, що додавання активуючої домішки фторид-іону до електроліту міднення сприяє більш рівномірному розподілу металу по поверхні сплавів.Thesis for the degree of candidate of technical sciences in specialty 05.17.03 – technical electrochemistry. – National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", Kharkiv, 2018. The thesis is devoted to the improvement of the technological process of applying copper coatings to products made of alloys of iron and aluminum, which are intended for electrical purposes. The kinetics and mechanism of the reduction of the copper hydroxotartrate complex are studied. It is found that the cathodic process includes delayed stage of electron transfer and chemical dissociation stage of the complex ion. The composition of the electrolyte for copper deposition has been developed, which ensures the deposition of coatings with good adhesion to the electronegative base. The resulting solution is environmentally safe and stable for long-term use. The effect of electrolysis parameters on the morphology and quality of the coatings was studied. In order to improve the adhesion of the copper deposit to parts made of aluminum alloys, it is necessary to create an oxide film having a developed porous surface, which is specified by the conditions of its formation. The corrosion and electrical characteristics of the oxides formed are revealed. It is determined that the addition of the fluoride ion (as activating impurity to the electrolyte for copper plating) promotes a more even distribution of the metal over the surface of the alloys.
3
Сьомкіна, Олена Володимирівна. "Удосконалення електрохімічного осадження функціональних покрить міддю на сплави заліза та алюмінію." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39049.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018 р.
Дисертацію присвячено удосконаленню технологічного процесу нанесення функціональних мідних покриттів на вироби зі сплавів заліза й алюмінію, які використовуються для підвищення електро- та теплопровідності, забезпечення надійності контактних з'єднань, надання поверхні каталітичних властивостей. Досліджено кінетику і механізм відновлення гідроксотартратного комплексу міді. Встановлено, що катодний процес протікає в області змішаної кінетики і ускладнений хімічною стадією дисоціації комплексного іона. Розроблено склад електроліту міднення, що забезпечує осадження покриттів з міцною адгезією до більш електронегативної основи. Отриманий розчин екологічно безпечний та стійкий при тривалій експлуатації. Вивчено вплив параметрів електролізу (температури, густини струму, концентрації компонентів розчину) на морфологію і якість одержуваних покриттів. Встановлено, що для поліпшення зчеплення мідного осаду з виробами зі сплавів алюмінію, необхідно створити на їх поверхні оксидну плівку з розвиненою пористою поверхнею, що задається умовами формування. Виявлено корозійні і електричні характеристики сформованих оксидів. Визначено, що додавання активуючої домішки фторид-іону до електроліту міднення сприяє більш рівномірному розподілу металу по поверхні сплавів.Thesis for the degree of candidate of technical sciences in specialty 05.17.03 – technical electrochemistry. – National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", Kharkiv, 2018. The thesis is devoted to the improvement of the technological process of applying copper coatings to products made of alloys of iron and aluminum, which are intended for electrical purposes. The kinetics and mechanism of the reduction of the copper hydroxotartrate complex are studied. It is found that the cathodic process includes delayed stage of electron transfer and chemical dissociation stage of the complex ion. The composition of the electrolyte for copper deposition has been developed, which ensures the deposition of coatings with good adhesion to the electronegative base. The resulting solution is environmentally safe and stable for long-term use. The effect of electrolysis parameters on the morphology and quality of the coatings was studied. In order to improve the adhesion of the copper deposit to parts made of aluminum alloys, it is necessary to create an oxide film having a developed porous surface, which is specified by the conditions of its formation. The corrosion and electrical characteristics of the oxides formed are revealed. It is determined that the addition of the fluoride ion (as activating impurity to the electrolyte for copper plating) promotes a more even distribution of the metal over the surface of the alloys.
4
Какуріна, Л. В., Вікторія Віталіївна Тараненкова, and Галина Миколаївна Шабанова. "Дослідження продуктів гідратації спеціальних кальцій-барієвих глиноземних цементів з підвищеним вмістом заліза." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26062.
Full text