Academic literature on the topic 'Алгоритм обробки'

Запропоновано алгоритм послідовного аналізу варіантів (ПАВ) для вирішення задачі розподілу віртуальних машин по фізичним серверам у центрах обробки даних. Визначено набір елімінуючих тестів і правил алгоритму ПАВ. Приведено результати експериментальних досліджень для задач різної розмірності. Проведено порівняння запропонованого алгоритму з евристичними і генетичним алгоритмами. Оцінено часові витрати роботи алгоритму ПАВ в залежності від розмірності задачі. Дано рекомендації щодо використання алгоритму ПАВ. Для задач, де необхідна висока точність розподілу, краще використовувати алгоритм ПАВ, оскільки він знаходить оптимальне рішення, тоді як евристичні та еволюційні алгоритми дозволяють швидко отримати ефективне рішення. Швидкість роботи евристичних і еволюційних алгоритмів істотно не залежить від розмірності задачі, проте якість їх рішень поступається алгоритму ПАВ.

Метою роботи була розробка та реалізація нового алгоритму порівняння двох медичних зображень паренхіматозних органів шляхом виокремлення в них однакових та унікальних патернів та наступного їх аналізу. Для цього було розглянуто найбільш розповсюджені алгоритми порівняння зображень, серед яких були строге порівняння, порівняння нечітких пікселів та порівняння гістограм. Оскільки найбільш розповсюджені алгоритми порівняння зображень мають недоліки, які роблять неможливим їх використання в аналізі медичних зображень було створено програмний додаток для порівняння двох медичних зображень, який реалізовує алгоритм порівняння зображень шляхом співставлення патернів, а також використовує для попередньої обробки алгоритм зменшення кількості відтінків сірого. Для розробки було використано фреймворк .NET та мову програмування C#. Після аналізу отриманих результатів роботи програмного додатку на зображеннях легень у станах норми, пневмонії, COVID-19, COVID-19 з пневмонією, а також печінки у нормі та при цирозі було з’ясовано, що при такому підході попередня обробка зображень шляхом зменшення кількості відтінків сірого є необхідним компонентом програми, а також що можливо отримати задовільні результати навіть при обробці зображень, які містять додаткову інформацію про оточуючі тканини, але для найкращого результату на вхід програми бажано подавати зображення, на яких міститься виключно текстура досліджуваних органів. Також результати роботи створеного додатку можуть бути використані для створення тренувальних вибірок для навчання нейронних мереж та інших класифікаційних алгоритмів. Ключові слова – обробка зображень, аналіз текстури, системи підвищення ефективності, .NET, C#

Стаття присвячена порівняльному аналізу адаптивних алгоритмів просторової обробки сигналів в фазованих антенних решітках (ФАР) с точки зору точності оцінювання кутових координат джерел випромінювання та розрізнювальної здатності за кутовими координатами. Запропонований новий модифікований алгоритм просторової обробки сигналів, що має кращі показники за точністю та розрізнювальною здатністю за кутовими координатами порівняно з класичними алгоритмами. Наведені результати моделювання пеленгаційних характеристик лінійних ФАР з просторовою обробкою сигналів в середовищі Mathlab. Показані переваги додаткового нормування коефіцієнтів передачі каналів просторової обробки сигналів ФАР.

Вступ. У статті проведено порівняльний аналіз якості фільтрації та прогнозування адаптивних експоненціальних двоконтурного і триконтурного фільтрів. Головна відмінність між дво- і триконтурним фільтрами полягає у кількості контурів фільтрації, які використовуються для оцінки якості фільтрації, та їх програмна реалізації. Цілі. Розглянути доцільність використання триконтурного фільтра-предиктора у системах керування у ролі алгоритму обробки інформації, у порівнянні із двоконтурним. Методологія. Було застосовано концепції аналізу часових рядів та математичне моделювання в пакеті Matlab. Результати. Отримано характеристики середньоквадратичних похибок фільтрації і прогнозу в залежності від кількості кроків, на які здійснюється прогнозування, та кількості кроків, що використовуються для оцінювання якості фільтрації, для двох варіацій фільтрів. Оригінальність. Вперше було визначено зв'язок між середньоквадратичними похибками (фільтрації та прогнозу) та наступними параметрами: кількість кроків, на які здійснюється прогнозування; кількість кроків, які алгоритм обробки даних використовує для оцінки якості процесу фільтрації, для дво- та триконтурного алгоритмів фільтрації та прогнозування. Проаналізовано актуальність застосування двох різних алгоритмів адаптації коефіцієнта згладжування в залежності від ресурсів ЕОМ. Практичне значення. Здійснено реалізацію запропонованих алгоритмів на мові програмування Matlab, які можуть бути інтегровані в різні автоматизовані системи управління з метою фільтрації та прогнозування значень спотвореного шумами сигналу. Це дослідження дає можливість обрати ефективний алгоритм обробки даних в залежності від поставленої задачі.

В статті розглянуто адаптивний алгоритм балансування навантаження для додатків з використанням технології контейнеризації. Наведено теоретичні приклади реалізації такого алгоритму на основі багаторівневої системи. Приведено теоретичний опис роботи алгоритму на різних рівнях системи. Функціонування додатку розгорнутого за допомогою технології контейнеризації потребує обов’язкового використання синхронізатору, який в свою чергу повинен бути наділений оптимальним алгоритмом балансування для досягнення максимального використання доступних ресурсів. При цьому слід враховувати особливість запитів, які притаманні конкретному додатку, так і їх неоднорідність в часі, для цього пропонується ввести паралельну систему для обробки и статичного аналізу вхідних запитів. В статті наведені критерії, при досягненні яких такий алгоритм можна буде використовувати замість вже існуючих.

Жартовський О. В., Кравченко В. І., Боровиков М. Ю. Автоматизація налагоджування і контролю режиму роботи установки електрофізичної обробки // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 123–129. Одним з перспективних методів підвищення зносостійкості і надійності інструменту є методи електрофізичної обробки. Обробка імпульсним електричним струмом по шару пасти з дисперсних матеріалів дозволяє отримувати покриття з наплавленого шару заданого хімічного складу з високою якістю поверхневого шару. При розробці обладнання для реалізації імпульсної електрофізичної обробки існують високі вимоги до дотримання параметрів режиму обробки. Має значення енергія і потужність електричного імпульсу. Саме від хімічного складу пасти з дисперсних матеріалів і цих енергетичних параметрів залежить зносостійкість отриманого на поверхні інструменту шару покриття. Процес не потребує великих енергозатрат. Серед недоліків цього методу є необхідність удосконалення управління параметрами електричного розряду. Робота присвячена вдосконаленню обладнання для електрофізичної обробки. Завданнями є розробка установки імпульсної електрофізичної обробки і програмного забезпечення, яке забезпечує точне регулювання і дотримання параметрів електричного імпульсу для управління режимами роботи. Розроблена установка імпульсної електрофізичної обробки і програмне забезпечення, яке надає точне регулювання і дотримання параметрів електричного імпульсу для управління режимами роботи. У складі цієї установки є дві функціональні частини: силова і керуюча логічна, завдяки якої реалізується алгоритм роботи системи. У розробленій програмі реалізовані алгоритми вибору режиму роботи установки, контролю введених значень, генерація імпульсів, визначення потужності енергії імпульсу. Програма створена на мові програмування С у програмному середовищі Keil u Vision 5. Керуюча програма призначена для введення параметрів режиму роботи установки і контролю введених значень, генерації імпульсів, визначення потужності і енергії імпульсу. За допомогою розробленої програми реалізується логіка й алгоритм роботи системи.

У статті виконано короткий аналіз впровадження алгоритмів випробувань технічних засобів у акредитованих лабораторіях механічних та кліматичних видів впливів. Для сертифікації технічних засобів відповідно до вимог технологічних регламентів використовуються алгоритми та випробувальне обладнання, що дозволяють відтворити у лабораторних умовах механічні та кліматичні впливи. Дослідження процесів виконання робіт випробувальних лабораторій показали, що головна роль у забезпеченні контролю якості та безпеки продукції, що випускається на ринок, належить співробітникам. Саме співробітники лабораторій припускаються помилок у технологічних регламентах проведення механічних та кліматичних видів впливу на продукцію, що тестується. Для мінімізації впливу людського фактора розглянуто впровадження алгоритму релевантної інформаційно-комунікаційної технології блокчейна. Застосування алгоритму на основі технології блокчейн забезпечує не лише достовірність та загальнодоступність результатів випробувань, а також їхню захищеність від несанкційованого втручання співробітників у випробувальні процеси. Показано, що алгоритм на основі блокчейна дозволить виключити фальсифікацію результатів випробувань за рахунок того, що згенеровані мітки за перевіреними параметрами технічного засобу з перешкодостійкості і перешкодоемісії будуть автоматично зчитуватися з вимірювального обладнання і записуватись у відповідні блоки обробки запитів, систему управління серверами, що виготовила технічний засіб, який перевіряється. Алгоритм сертифікаційних випробувань на основі блокчейна може використовуватися регуляторами для спрощення процедури контролю та акредитації випробувальних лабораторій, виробниками продукції для скорочення витрат та відстеження процесів сертифікації технічного засобу та покупцями продукції для забезпечення їхньої довіри до сертифікованої продукції.

Забезпечення біометричної безпеки має важливе значення в більшості сценаріїв перевірки справжності користувача та його ідентифікації. Розпізнавання, засноване на зразках райдужної оболонки, є важливою областю досліджень, покликаної забезпечити надійну, просту і швидку підсистему ідентифікації користувачів системи, яка використовує камеру (її можна використовувати у будь-якій системі, яка має механізм авторизації, де необхідна гарантія підвищеної безпеки). Мета роботи полягає у встановленні основних етапів алгоритму ідентифікації (класифікації) користувачів системи на основі обробки зображення сітківки ока із зіницею. Алгоритм розпізнавання райдужної оболонки ока для реєстрації користувачів системи включає такі етапи - попередня обробка зображення: зображення проходить різні фільтри (серед них фільтр Гауса та низько-частотні фільтри, гістограмні перетворення); - препроцессінг: 1) локалізація внутрішніх і зовнішніх меж області райдужної оболонки ока з використанням генетичного алгоритму; 2) нормалізація зображення, 3) виокремлення значущої інформації; - класифікація (або зіставлення із елементами БД) - виконана на основі двошарового персептрону (ДП). Для оцінки алгоритмів розпізнавання райдужної оболонки використано базу даних оцифрованих 100 зображень очей у відтінках сірого від 50 різних людей (класів). Експерименти проводилися у два етапи: 1) сегментація і 2) розпізнавання райдужної оболонки. На першому етапі для локалізації райдужних оболонок застосовується алгоритм прямокутної області. На другому етапі виконується класифікація малюнка райдужної оболонки за допомогою мережі. Сформовані множини навчання й тестування (відповідно 60 зображень очей від 30 різних людей; 40 зображень очей від 20 різних людей). Виявлені райдужки для класифікації після нормалізації та посилення масштабуються за допомогою усереднення. Це допомагає зменшити розмір мережі. Потім зображення подаються матрицями, які є вхідним сигналом для мережі. Виходами ДП є класи візерунків райдужки. Для класифікації райдужної оболонки використовується алгоритм нейронного навчання. Точність розпізнавання на множині навчання становила 95,25%; на множині тестування - 89%. Ключові слова - біометрія, розпізнавання райдужної оболонки ока, нейронна мережа

Розглянуто аналіз засобів обробки навігаційних даних у системах відстеження рухомих об’єктів, а саме розглянуто метод який підвищує точність вимірювання координат, це алгоритм фільтрації Каймана .Значною мірою це стосується різних рухомих об’єктів -організації руху повітряного ,морського, річкового, автомобільного й залізничного транспорту, а також використання сучасних супутникових навігаційних систем у суміжних областях, таких як геодезія й картографія, землевпорядження, моніторинг земної поверхні. Розглянуто Алгоритм фільтрації Калмана – послідовний рекурсивний алгоритм, який використовує прийняту модель динамічної системи для отримання оцінки, що може бути істотно скоригована в результаті аналізу кожної нової вибірки вимірювань у часовій послідовності. Це рекурентний метод, який можна віднести за своїм алгоритмом до метода заміщення. Алгоритм фільтрації Калмана застосовується в процесі управління багатьма складними динамічними системами, так як це математичний апарат, який дозволяє згладжувати дані на льоту, не накопичуючи їх для аналізу. При управлінні динамічною системою, перш за все, необхідно повністю знати її фазовий стан в кожен момент часу,але виміряти всі змінні, якими необхідно управляти, не завжди можливо, і в цих випадках фільтр Калмана є тим засобом, який дозволяє відновити відсутню інформацію за допомогою наявних неточних (зашумленних) вимірювань. Ключові слова: супутникові навігаційні системи, методи обробки навігаційних даних, точність вимірювання координат, метод Калмана

Стаття присвячена опису моделі конволюційної нейронної мережі для покращення роздільної здатності зображень на мобільних пристроях. В наш час мобільна фотографія стає все більш і більш популярною. Багато людей вибирають у якості основного пристрою для створення фото свій смартфон, оскільки це значно зручніше, швидше та дешевше за спеціалізовану камеру. Нажаль, висока роздільна здатність і якість фото доступна лише покупцям дорогих смартфонів. Саме тому актуальною є проблема покращення роздільної здатності та чіткості фотографій є неймовірно актуальною. Традиційні алгоритми без використання машинного навчання демонструють непогані результати і не потребують великого обсягу часу, потрібного на підбір наборів даних, що необхідні для тренування нейронної мережі, та, власне, на сам процес тренування. Проте, іх ефективність та якість результату значно гірша ніж у підходів з використанням нейронних мереж. Саме тому пропонується застосувати гібридний метод обробки зображень, що базується на конволюційних нейронних мережах. Структура мережі відрізняється від класичних підходів комбінацією обробки нейронною мережею та одним з більш традиційних алгоритмів обробки зображень. Запропонавана системавикористовує конволюційні нейронні мережі замість традиційних генеративних змагальних мереж. Запропонована архітектура мережі використовує автокодувальник, який вчиться на різких зображеннях шляхом вилучення ознак. Після навчання вихідне зображення пропускається через автокодувальник. Після видалення шумів та застосування корекцій, декодер створює з цих даних необхідне різке зображення. Після обробки нейронною мережею, застосовується алгоритм Unsharp Masking з буфером глибини для покращення контрасту і яскравості результуючого зображення. У статті наведено перелік переваг використання вищезазначеної системи. Бібл. 5, іл. 1.

Алгоритм займається обробкою введеної послідовності слів. Він оперує словами, намагаючись знайти зв’язки між ними, встановити залежності та основні смислові лінії у введеній словарній конструкції.Алгоритм пошуку зв’язків між словами є ітераційним, тобто представляє собою набір послідовних повторюваних кроків, на кожному з яких обробляється певна група слів.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.12.17 – Радіотехнічні та телевізійні системи. Національний авіаційний університет, Київ, 2009. Побудовано модель послаблення рентгенівського випромінювання нормальними і патологічними тканинами молочних залоз. Розроблено математичну модель розподілу яскравості цифрової мамограми нормальних тканин і патологій. Створено алгоритм підвищення ефективності пошуку патологій на телевізійних мамограмах. Розроблено алгоритм зниження ймовірності помилкових рішень алгоритмів пошуку патологій на цифрових телевізійних мамограмах. Алгоритм сегментації мамограм забезпечує в середньому в 2,38 разів зниження кількості пікселів, що підлягають обробці на подальших етапах. Використання алгоритму вирівнювання фону сегментованої області цифрової мамограми знижує ширину головного інформаційного інтервалу гістограми розподілу яскравості на рівні 0,5 від його максимуму на 18 % і дисперсії на 21 %, що свідчить про зменшення впливу структури молочної залози на пошук патологій. Проведення дослідження роботи алгоритму зниження ймовірності помилкових рішень пошуку патологій на мамограмах дав наступні результати: в середньому для методу центральних моментів кількість достеменно-позитивних результатів підвищується на 10,9 %, а помилково-позитивних – знижується на 1,7 %, для методу розділення на класи щільності кількість достеменно-позитивних результатів підвищується на 2,6 %, помилково-позитивних – знижується на 2,6 %.
Диссертация на получение научной степени кандидата технических наук по специальности 05.12.17 – Радиотехнические и телевизионные системы. Национальный авиационный университет, Киев, 2009. В диссертационной работе решены задачи разработки модели телевизионных мамографических изображений и построения на ее основе алгоритмов обработки изображений, которые имеют научное и практическое значение для повышения эффективности диагностики патологий молочных желез при использовании гистограммных методов диагностики цифровых маммограмм. Программа маммографического скриннинга, которая введена в большинстве развитых стран мира, требует от радиологов исследования большого количества снимков. В результате того, что патологии имеют небольшие размеры или плохо видны на фоне нормальных тканей, обработка одного снимка требует длительного времени, а вероятность ошибки при их выявлении высокая. Для увеличения достоверности диагностики снимки просматриваются еще одним радиологом – этот метод называют двойным просмотром – что приводит к повышению вероятности выявления патологии более чем на 15 %, но требует больших трат времени, что делает его дорогостоящим. Компьютерная диагностика (CAD – Computer-aided Detection) c 1998 является альтернативным методом двойного просмотра. Его использование снижает вероятность ошибочной постановки диагноза и стоимость каждого обследования. Существующие алгоритмы обработки телевизионных маммографических изображений имеют или высокий процент ложно-положительных решений или низкий процент достоверности. Первичная обработка цифровых маммограмм с использованием моделей тканей молочных желез позволит повысить процент правильно выявленных патологий и снизить процент ложно положительных решений. Экономически обоснованная техническая реализация скриннинговой маммографической сети на сегодняшний день предполагает широкое использование телевизионных методов формирования изображений, передачу их по широкополосным электронным каналам, автоматическую обработку и ее отображение на мониторах высокого пространственного разрешения. При этом задание обработки состоит как в обеспечении эффективного визуального выявления патологий, так и в реализации автоматического выявления признаков рака молочной железы с дальнейшим привлечением внимания оператора к найденным на изображении образованиям. Проведен обзор статистики заболеваемости раком молочной железы среди женского населения. Приведены основные формы и стадии данного заболевания. На основе анализа физико-анатомических особенностей тканей молочных желез впервые была построена модель ослабления рентгеновского излучения нормальных и имеющих патологии тканях молочных желез. Путем применения построенной модели ослабления рентгеновского излучения в биологических тканях при маммографии получена математическая модель теневого рентгеновского телевизионного изображения тканей молочных желез и патологий. На основе модели рентгеновских телевизионных изображений тканей молочной железы в двух проекциях впервые разработан алгоритм сегментации изображения молочной железы, который обеспечивает в среднем в 2,38 раза снижение количества пикселей, подвергающихся обработке на последующих этапах. Вследствие этого уменьшается и время обработки изображения в целом. В работе определены причины появления ошибок принятия решения первого и второго родов при поиске патологий на телевизионных цифровых мамограмах. Разработан алгоритм снижения вероятности ошибочных решений, использующий выравнивание фона в сегментированных областях, что приводит к уменьшению ошибок принятия решений второго рода. Разработан алгоритм уменьшения вероятности ошибочных решений первого рода, использующий различия в геометрических признаках изображений нормальных тканей и патологий на цифровых телевизионных маммограммах. В работе на большом статистическом материале показана высокая эффективность выравнивания фона цифровых телевизионных маммограмм. Использование алгоритма выравнивания фона сегментированной области маммографического изображения снижает ширину главного информационного интервала гистограммы распределения яркости на уровне 0,5 от его максимума на 18 % и дисперсии на 21 %, что говорит об уменьшении влияния структуры молочной желез на поиск патологий. Выполненные в работе исследования эффективности алгоритма снижения вероятности ошибочных решений при поиске патологий на цифровых телевизионных маммограммах дало следующие результаты: в среднем для метода центральных моментов количество истинно-положительных результатов принятия решений повышается на 10,9 %, а ложно-положительных – снижается на 1,7 %, для метода разделения на классы плотности количество истинно-положительных результатов принятия решений повышается на 2,6 %, ложно-положительных – снижается на 2,6 %. Это свидетельствует о существенном улучшении диагностики патологий молочных желез по цифровым телевизионным мамограммам. Полученные в работе результаты могут быть использованы в клинической практике при организации маммографического скрининга в программном обеспечении компьютерной автоматизированной диагностики патологий молочных желез.
Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of engineering’s sciences on specialty 05.12.17. - Radio Engineering’s and television’s systems. National aviation university, Kiev, 2009. The model of passing the x-ray radiation of breasts tissues and pathologies is built. The mathematical model of digital mamograms of breasts normal tissues and pathologies is developed. The algorithm of increase of efficiency of pathologies search is created on the mammograms. The algorithm of erroneous probability declines decisions of pathologies search algorithms is developed on digital mammograms. The algorithm of breasts work area segmentation provided on the average in 2,38 times of decline of amount of pixels which are processed on the subsequent stages. Using algorithm of background x-ray breasts image of work area smoothing, reduces the width of main informative interval of histogram of distributing of brightness at the level of 0,5 from his maximum on 18 % and dispersions on 21 %, that talks about diminishing of breasts structures influence on the pathologies search. Lead through research of decline erroneous algorithm work authenticity of pathologies search decisions on mammograms, gave the followings results: on the average for the method of central moments the amount of true-positive results rises on 10,9 %, and false-positive – goes down on 1,7 %, for the method of dividing into the classes of closeness the amount of true-positive results rises on 2,6 %, and false-positive – goes down on 2,6 %.

Алгоритми обробки великих об'ємів даних у реальному часі активно розвивалися протягом останнього десятиліття, з розвитком різних застосувань в реальному часі (ігри, віртуальна реальність і наукове моделювання) [1]. Одним з таких застосувань є розробка підсистеми візуалізації для системи керування радіокерованого літального апарату. Вхідними даними для візуалізації є зображення землі (мапа).та дані про географічні координати літального апарату. Цю задачу можна віднести до категорії, яку прийнято позначати терміном «візуалізація величезних ландшафтів». Продуктивне розв’язання цієї задачі потребує регулювання рівня деталізації (LoD). Методи керування рівнем деталізації поділяються на два класи: дискретні (DLoD) і неперервні (CLoD) [1]. Застосування методів другого класу є більш доцільним для задачі, що розглядається.

Розглянуто можливі шляхи оптимізації алгоритму Віоли-Джонса без модифікації базового підходу. З метою підвищення результатів розпізнавання запропоновано проводити попередню обробку вхідного зображення з використанням эфектів, таких як яскравість, контраст. В результаті якість розпізнавання підвищилась на 37.39%.
Рассмотрены возможные оптимизации алгоритма Виолы-Джонса без модификации базового алгоритма. С целью повышения качества распознавания предложено выполнять предварительную обработку изображения с помощью фильтров, таких как, яркость, контраст. В результате качество распознавания повысилось на 37,39%.
The paper showed improving of the detection rate without modifying the base algorithm. Detection rate improved by decreasing defects on the image. Changing brightness and contrast is one way to modify an image. The detection rate increased by 37.39%.

Розроблено інформаційне та програмне забезпечення системи обробки аудіо-інформації для встановлення різниці частоти у порівнянні з існуючою константною величиною. Розроблена система реалізована у формі програмного додатку для операційної системи Android,. Система створена за допомогою інструментального програмного середовища Java

Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту: доц. Омельчук І.П.
У пояснювальній записці до дипломної роботи здійснений аналіз сучасного розвитку АПОІ у складі оглядових радіолокаторів. Визначено основні проблеми при обробці радіолокаційного сигналу . Обґрунтовані методи первинної обробки інформації. Розроблено структурна, функціональна схема пристрою обробки. Програмно – апаратний засіб на якому виконаний пристрій обробки це ПЛІС ALTERA Cyclone IV.

Актуальність теми Посилення обороноздатності є однією з актуальних задач України в сучасних умовах. Важливою складовою цього процесу є підсилення можливостей військово-морських сил (ВМС) по відбиттю атак можливого супротивника. Особливістю військових кораблів є їх відкритість до нападу зі сторони надводних та повітряних сил супротивника з будь-якого напряму. Тому випереджаюче виявлення військових кораблів або літаків супротивника є життєво необхідним для успішного захисту та протидії нападу. Виходячи з викладеного розробка корабельних систем оперативного відслідковування повітряного та надводного просторів є вкрай актуальною задачею. В рамках програми розвитку ВМС України актуальним є створення систем динамічного відслідковування повітряного та надводного просторів кораблів типу "корвет". Основною задачею цих систем є об’єднане опрацювання надводних та повітряних цілей, надання оператору можливості легко оцінювати навколишню обстановку і допомога у вирішенні питань ефективного маневрування судном. У зв’язку з модернізацією ВМС України встановлені жорсткі рамки частоти оновлення даних, отриманих від радіолокаторів, а саме забезпечення частоти оновлення формулярів цілей 100Гц для не менш, ніж 1000 цілей. Об’єктом дослідження є інформаційно-управляюча система захисту корабля від можливих загроз. Предметом дослідження є алгоритми об’єднаної обробки треків цілей та алгоритми маневрування кораблів. Мета роботи: розробка системи динамічного відслідковування повітряного та надводного просторів та комп’ютерних алгоритмів з маневрування кораблем. Методи дослідження. В роботі використовуються методи математичного моделювання, системного аналізу та чисельні методи. Наукова новизна роботи полягає в наступному: 1. Запропоновано засоби об’єднання траєкторій цілі від різнотипних радіолокаторів, котрі забезпечують можливість точної та швидкої оцінки повітряної та надводної обстановки. 2. Запропоновані комп’ютерні алгоритми маневрування корабля, котрі забезпечують високий рівень життєздатності корабля за рахунок швидкої та точної побудови маневру. Практична цінність. У зв’язку з потребами об’єднання треків цілей від 5 до 10 радарів був запропонований алгоритм об’єднаної обробки треків цілей, котрий задовольняє умовам точності та швидкодії, що забезпечує можливість оперативної реакції на поведінку цілі. Реалізовані складні алгоритми маневрування, котрі допомагають командиру корабля швидко та безпомилково оцінювати можливі варіанти маневру власного судна в критичних умовах та зберігають важливий час на вирішення інших не менш критичних задач підтримки живучості корабля. Апробація роботи. Основні положення і результати роботи були представлені та обговорювались на науковій конференції магістрантів та аспірантів та опубліковані у збірнику „Наукові вісті НТУУ «КПІ»”. Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, шести розділів, висновків та додатків. У вступі надано загальну характеристику роботи, виконано оцінку сучасного стану проблеми, обґрунтовано актуальність напряму досліджень. У першому розділі проаналізована проблема відслідковування надводного та повітряного просторів та представлений аналіз існуючих систем та рішень; У другому розділі поставлена задача згідно з технічними вимогами до апаратури та програмного забезпечення та запропоновані шляхи її вирішення. У третьому розділі встановлені вимоги до функціональних характеристик системи динамічного відслідковування надводного та повітряного просторів. У четвертому розділі описана архітектура та проектування системи. У п’ятому розділі описані використані в роботі алгоритми функціонування системи. У шостому розділі описані графічні інтерфейси системи. У висновках проаналізовано отримані результати роботи, наведені наукова новизна та інноваційність отриманих результатів. У додатках наведено частину коду програми. Робота виконана на 91 аркушах, містить 3 додаток та посилання на список використаних літературних джерел з 9 найменувань. У роботі наведено 52 рисунків та 5 таблиць.

Книга присвячена методам та засобам сплайн-технології обробки сигналів складної форми. Розглянуто питання адаптації сплайнів до частотних властивостей сигналів, алгоритми інтерполяції, фільтрації, ідентифікації, стиснення сигналів.

У формі таблиці-порадниці зібрано загальних алгоритм вибору математичного критерію для обробки психологічного дослідження. Відзначено доцільність використання кожного критерію, залежно від обсягу вибірки. Дано посилання на онлайн-калькулятори для спрощення роботи з обрахунку критеріїв.