To see the other types of publications on this topic, follow the link: Активність біологічна.
Journal articles on the topic 'Активність біологічна'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Активність біологічна.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Boyko, Ya Ye, V. P. Chernyshov, and L. I. Omelchenko. "Дослідження цитокінового профілю у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит при проведенні біологічної терапії." CHILD`S HEALTH, no. 5.56 (September 11, 2014): 34–39. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.5.56.2014.76241.
Full textAbstract:
Застосування біологічних препаратів дає можливість знизити активність запального процесу та досягти ремісії у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА), які раніше не відповідали на традиційну базисну терапію. Мета дослідження: удосконалити моніторинг ефективності біологічної терапії хворих на тяжкий ЮРА шляхом дослідження вмісту основних цитокінів у сироватці крові на тлі терапії адалімумабом і тоцилізумабом.У Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі впродовж чотирьох років під динамічним спостереженням перебували 105 хворих на ЮРА, у 23 із них застосована біологічна терапія. При проведенні аналізу динаміки цитокінів через 1, 3, 6 місяців від початку біологічної терапії знижувалися рівні IL-6, sCD25, sTNF-αR1. Рівень IP10 під час проведення біологічного лікування залишався підвищеним. Також виявлено зростання сироваткового рівня TNF-α. Збереження підвищеного рівня IL-6 через 6 місяців від початку біологічної терапії свідчило про неефективність вибраної біологічної терапії. Зміни сироваткового вмісту IL-6 та розчинних рецепторів до цитокінів sTNF-R1 і sCD25 можуть використовуватися для оцінки ефективності біологічної терапії адалімумабом і тоцилізумабом у хворих на ЮРА.
2
Tsapko, Yu L., and A. S. Kholodna. "Протеазна активність урбаноземів Харківської області за умов вирощування міскантусу гігантського." Fundamental and Applied Soil Science 18, no. 1-2 (January 9, 2018): 66–71. http://dx.doi.org/10.15421/041707.
Full textAbstract:
У роботі наведено результати визначення протеазної активності деградованих маргінальних земель, а саме – урбаноземів Харківської області за умов вирощування на них енергетичної культури другого покоління міскантусу гігантського. Культивування цієї багаторічної злакової культури сприяє збільшенню активності ферменту протеази, що, в свою чергу, слугує поштовхом до введення антропогенно деградованих ґрунтів в енергетичний сектор виробництва не тільки з метою отримання відносно дешевої та екологічно чистої сировини, але й для біологічної рекультивації маргінальних земель. На досліджуваних урбаноземних ґрунтах активність протеази підвищилась на ділянках з міскантусом гігантським, порівняно з чистим контролем. Установлено, що біологічна рекультивація шляхом вирощування міскантусу гігантського найбільш ефективна на урбаноземі літоземному.
3
Шершова, С. В. "БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ЕКСТРАКТУ ЕХІНАЦЕЇ БЛІДОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕМПЕРАТУРИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2012): 162–66. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.35.
Full textAbstract:
Вивчено біологічну активність екстрактів ехінацеїблідої (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.) за різних тем-ператур. Доведена адаптивна дія екстрактів з ехі-нацеї блідої за температури +10 0С і +15 0С, що про-являлася у стимуляції росту тест-культури. Екс-тракти за температури +20–25 0С через 24 години убільшості розведень пригнічували ріст коренів ячме-ню, а на 48-у годину мали ріст-стимулюючий ефектлише за високих концентрацій (близько 15,71 %).Встановлено, що за температури +30 0С екстрактслабо стимулював тест-систему в концентраціях10-2–10-4 % (+5,02–7,46 %) при першому вимірюванній при розведенні екстракту 10-6–10-8% (+5,15–11,34 %) через 48 годин. Робиться висновок, щоекстракти ехінацеї блідої містять біологічноактивні речовини, активність яких суттєвозалежить від дії температури.
The biological activity of extracts of pale coneflower (Echinaceapallida (Nutt.) Nutt.) at the different temperatures was investigated.The adaptive effect of extracts of pale coneflower at the temperature 10 0C and 15 0C was proved. Testing extracts at +20–25 0Cafter 24 hours in the most dilutions retarded growth of roots of barley, but after 48 hour had growth-stimulating effect only at highconcentrations (about 15.71 %). It has been established that thetemperature 300 C extract slightly stimulated the test system atconcentrations of 10-2–10-4% (+5,02–7,46 %) at the first dimensionand at a dilution of the extract 10-6–10-8% (+5,15–11,34 %) after 48hours. It is concluded that extracts of pale coneflower containsbiologically active substances, whose activity depends significantlyon the exposure temperature.
4
І. Шупенюк, Василь, Тетяна М. Тарас, Оксана П. Сабадах, Євген Р. Лучкевич, and Микола П. Матківський. "МЕТОДИ CИНТЕЗУ ПОХІДНИХ ГІДРОКСИАНТРАХІНОНУ ТА ЇХ БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 2 (July 20, 2021): 219–31. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.225941.
Full textAbstract:
У роботі вперше узагальнено методи одержання синтетичних похідних гідроксиантрахінону і описано спектр їх біологічної активності та токсичний вплив на організм людини. Огляд присвячений синтезу похідних гідроксиантрахінону, отриманих реакціями Фріделя-Крафтса, Дільса-Альдера, нуклеофільного заміщення, діазотування, циклоприєднання згідно з публікаціями баз даних SciFinder та Reaxys за останні 20 років. Вихідними речовинами для отримання гідроксигруп в антрахіноновому кільці найчастіше використовувались похідні фталевого ангідриду і фенолу. Гідроксипохідні антрахінонового ряду також отримували як побічні продукти в реакціях Зандмеєра, Ульмана, Меєрвейна та інших, наведених в огляді.
5
Гангур, В. В., and В. М. Сахацька. "МІКРОБІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ҐРУНТУ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2019): 13–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.01.
Full textAbstract:
Важливим фактором регулювання біологічної активності ґрунту, зокрема мікробіологічних процесів, інтенсивності симбіотичної азотфіксації посівів сої (Glycine hispida L.) є його обробіток. То-му актуальним є розроблення технологічних заходів управління активністю мікробіологічних про-цесів в орному шарі ґрунту на посівах сої. Метою досліджень було з’ясувати вплив звичайної оран-ки, безполицевих розпушувань ґрунту різними ґрунтообробними знаряддями на активність целюлозо-руйнуючих бактерій орного шару ґрунту в посівах сої. У процесі дослідження використано такі нау-кові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати проведених досліджень свідчать, що найвищі показники мікробіологічної активності відмічені в шарі ґрунту 20–30 см – 21,3–22,1 %, найнижчі (17,3–19,1 %) – у шарі 10–20 см на фоні проведення оранки на глибину 20–22 см. Встановлено, що за умови розпушування ґрунту робочими органами плоско різного типу (на глибину 14–16 см), а також і мілкого обробітку ґрунту на глибину 12–14 см, інтенсивність розкладання лляної тканини була нижчою порівняно з оранкою. Дослідження свідчать, що на фонах основного обро-бітку ґрунту, які вивчалися, біологічна активність знижувалася залежно від шару ґрунту: 0–10 см до 20–30 см в середньому на 9,2 % за умови плоскорізного обробітку та на 7,9 % у разі мінімальної системи обробітку. За результатами досліджень відзначено, що використання різних агрегатів для проведення передпосівного обробітку ґрунту суттєво впливало на зміну біологічної активності ґру-нту в шарі 0–30 см. З’ясовано, що найвищий ступінь розкладання лляної тканини був за умови передпосівного обробітку ґрунту АГ-4 «Скорпіон-1» (20,3 %), а в разі виконання цієї технологічної операції культиватором УСМК-5,4 вищезазначений показник зменшився до 19,8 % за культивації КПС-4,0 (19,2 %) на фоні оранки ПЛН-3-35.
6
Романенко, Я. І., and А. В. Лагрон. "ПОХІДНІ 4-ГІДРАЗИНОХІНОЛІНУ ТА ЇХ БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)." Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія, no. 21 (2019): 6–14. http://dx.doi.org/10.34142/2708-583x.2019.21.01.
Full textAbstract:
The analysis of the literature about the biological activity of 4-hydrazinoquinolines derivatives was carried out. The variety of actions of this class of organic compounds was depicted. The most promising compounds are the ones that are associated with antimycobacterial and antimalarial activity. It is found out that the presence of substituents in the 6-th and / or 8-th position of the quinoline system increases, and in position 5 and 7 – reduces antimalarial and antibacterial activity. Studies have shown that 4-hydrazinequinolines have a fairly high toxicity, and the maintenance of electron-donating substituents leads to an increase in toxicity by 3-7 times. Their toxicity also increases in the series H <K <Na, which is associated with an increase in solubility in the above-mentioned compounds. 4-hydrazinoquinolines have a pronounced antioxidant effect, by blocking the hydrazino group on the α-ketoglutaric acid residue, the antioxidant effect is reduced, which is also due to their poor solubility in the media. Quinolinohydrazones have been investigated as transcriptase inhibitors, a retrovirus conversion enzyme. The inhibitory activity of the obtained compounds decreases in the series M-MulV> RAV-2> HIV-1. The cytotoxicity of these compounds was evaluated by means of Mosman’s analysis on a J774 cell line infected with BGC (bacille Calmette-Guerin). During this analysis, at R1 = 4-OMe, it was found to be non-cytotoxic to host cells at effective concentrations (MIK 2.5 mg / ml) to inhibit M. Tuberculosis growth. The effect of disodium salt of 2-methylquinolin-4-yl-hydrazone α-ketoglutaric acid on the synthesis of pigment in pigment-producing bacteria of the genera Pseudomonos and Serratia was studied. The maximum effect was observed at a concentration of 100 mg / L. Pigment-stimulating ability is enhanced in proportion to the concentration of 2-methyl-4-yl-hydrazone α-ketoglutaric acid in the culture medium (this trend is shown for cultures of Ps. Fluorescens iodinum, Pseudomonos fluorescens, S. Marcescens). The studied substances can be considered as the basis for the creation of new biologically active compounds.
7
Корецький, О. Є. "Біологічна активність ґрунту у посівах пшениці озимої залежно від попередників у Лісостепу Лівобережному." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 28, 2013): 146–49. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.02.38.
Full textAbstract:
Вивчена залежність біологічної активності ґрун-ту у посівах пшениці озимої від попередників танабору культур у короткоротаційних сівозмінах.Виявлено позитивний вплив бобових попередників –еспарцету, гороху та сої на біологічну активністьґрунтових мікроорганізмів у посівах пшениці ози-мої в сівозмінах із часткою зернових культур 50;66,7; 100 %. У процесі досліджень було встановле-но, що розміщення пшениці озимої після пшениціозимої та пару чорного обумовлювало зниженняінтенсивності біохімічних процесів у поверхневихшарах ґрунту на 17–35 % порівняно з бобовимипопередниками.
Dependence of biological activity of soil under crops of winter wheat from predecessors and a set ofcultures in short-term crop rotations is investigated. Positive influence of of leguminous predecessors ofesparcet, peas and a soya on biological activity of soil microorganisms at crops of winter wheat in croprotations from a part of grain crops 50; 66,7; 100 % is revealed. During researches it has been established,that accommodation of winter wheat after predecessors of winter wheat and pair black conducted todecrease in intensity of biochemical processes in a superficial layer of soil on 17–35 % compared withleguminous predecessors.
8
Zdorovenko, E. L., V. K. Pozur, and N. E. Kucherenko. "Biological activity of lipopolysaccharides of gram-negative bacteria." Biopolymers and Cell 16, no. 1 (January 20, 2000): 5–15. http://dx.doi.org/10.7124/bc.000550.
Full text
9
Polishchuk, E. N., and A. G. Kovalenko. "Biological activity of glycopolymers from Basidiomycetes mushrooms." Biopolymers and Cell 25, no. 3 (May 20, 2009): 181–93. http://dx.doi.org/10.7124/bc.0007db.
Full text
10
С. Коваленко, Валерій, Володимир С. Феденко, Віктор Ф. Варгалюк, Надія В. Стець, and Світлана Д. Коптєва. "ФУНДАТОРКА ДОСЛІДЖЕНЬ З ХІМІЇ НІТРОГЕНОВМІСНИХ ГЕТЕРОЦИКЛІЧНИХ СПОЛУК В ДНІПРОВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ (до 100-річчя від дня народження проф. З. П. СОЛОМКО)." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 3 (October 27, 2021): 353–62. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.240427.
Full textAbstract:
Стаття присвячена 100-річчю від дня народження відомого хіміка-органіка, фахівця з вивчення гетероциклічних сполук, зокрема 1,5-бензодіазепінів, доктора хімічних наук, заслуженого професора Дніпровського університету Зінаїди Пилипівни Соломко (1921–2001).
Розглянуто основні віхи життєвого шляху вченої. Проаналізовано основні напрями наукових досліджень. До сфери наукових інтересів З. П. Соломко, в першу чергу, слід віднести вивчення хімічних властивостей та методів синтезу 1,5-бензодіазепінів та їх похідних, які виявили біологічну активність і можуть використовуватись у медичній практиці як транквілізатори, діуретики, сульфамідні препарати. За цим напрямом вона створила свою наукову школу. Також З. П. Соломко займалася вивченням хімії фосфор- і сульфурорганічних сполук, властивостей амінокислот, сульфонанілідів тощо. Вона є авторкою близько 250 наукових публікацій, 38 свідоцтв на винаходи, підручника для вищої школи «Органічна хімія і основи статичної біохімії».
В статті розкриваються також деякі риси особистості З. П. Соломко, наводяться спогади колег та учнів про неї, підходи до постановки експериментальних досліджень, стиль керівництва аспірантами, педагогічну та суспільно-громадську діяльність.
Під час написання статті використовувались матеріали з архіву Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (ДНУ), архіву-музею хімічного факультету, наукові публікації З. П. Соломко та її учнів.
Ключові слова: З. П. Соломко, гетероциклічні сполуки, 1,5-бензодіазепіни, біологічна активність.
11
Самохвалова, Ірина, Петро Рибалко, and Олександр Моргунов. "РУХОВА АКТИВНІСТЬ ТА МОТИВАЦІЯ ДО ЗАНЯТЬ ІЗ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТОК ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 10(104) (December 28, 2020): 235–44. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/235-244.
Full textAbstract:
Потреба в русі – біологічна потреба організму людини, що відіграє важливу роль у її життєдіяльності та знаходиться в нерозривному зв’язку з активною м’язовою діяльністю, що сприяє адаптації до навколишнього середовища. У даному дослідженні велика увага присвячена мотиваційним пріоритетам щодо занять фізичними вправами протягом робочого дня, як одного з чинників поліпшення показників рухової активності студенток. Визначення оптимального підходу до організації рухової активності, добових енерговитрат та мотиваційних потреб у руховій активності здобувачів вищої освіти, який дозволить підвищити активність і зацікавленість у досягненні високого рівня власного фізичного здоров’я студенток ЗВО.
12
Bulyhina, T. V., L. D. Varbanets, I. I. Seyfullina, and N. V. Shmatkova. "Functional and Biological Activity of Pantoea agglomerans Lipopolysaccharides." Mikrobiolohichnyi Zhurnal 78, no. 3 (May 30, 2016): 13–25. http://dx.doi.org/10.15407/microbiolj78.03.013.
Full text
13
Varbanets, L. D. "Microbial Glycopolymers: Structure, Functional and Biological Activity." Mikrobiolohichnyi Zhurnal 79, no. 6 (November 30, 2017): 13–27. http://dx.doi.org/10.15407/microbiolj79.06.013.
Full text
14
A. M., Bohdan, Silvanovych О. О., Zavhorodnii M. P., Kornet М. М., and Brazhko O. O. "BIOLOGICAL ACTIVITY 7-CHLOROSUBSTITUTED OF CHINOLINE (REVIEW)." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 27 (January 16, 2020): 16–28. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2019-27-2.
Full text
15
Volkova, L. L., and I. Yu Gorbatenko. "The biology activity of some oligosaccharins, obtained from female milk." Biopolymers and Cell 16, no. 6 (November 20, 2000): 510–14. http://dx.doi.org/10.7124/bc.000591.
Full text
16
Trach, V. V., and V. V. Danchuk. "АКТИВНІСТЬ СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗИ У ТКАНИНАХ ПЕЧІНКИ ПЕРЕПЕЛІВ ПРИ ХІМІЧНІЙ ОБРОБЦІ ІНКУБАЦІЙНИХ ЯЄЦЬ ТА РІЗНОМУ РІВНІ ВІТАМІНУ Е В РАЦІОНІ." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (November 7, 2019): 58–63. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i3.10560.
Full textAbstract:
Вступ. Стан антиоксидантної системи у тварин і птахів впливає на їх ріст, резистентність, продуктивність та якість продукції. Біологічна активність вітаміну Е зумовлена насамперед його антиоксидантною функцією. α-токоферол є найактивнішим природним антиоксидантом. Очевидно, застосування природних антиоксидантів дозволить підвищити активність системи антиоксидантного захисту.
Мета дослідження – визначити вплив хімічної обробки інкубаційних яєць та різного рівня вітаміну Е в раціоні маточного поголів’я на активність супероксиддисмутази в тканинах печінки перепелів.
Методи дослідження. Експерименти виконано на перепелах породи фараон (Coturnix japonica) м’ясного напряму продуктивності. На 14-ту добу інкубації яйця перепелів було поділено на 7 груп. Обробку яєць проводили на 14-ту добу інкубації розчинами 1 % натрію гіпохлориту, 2 % хлоридної кислоти, 0,5 % гідроген пероксиду. Матеріалом для досліджень слугували тканини печінки 14-добових ембріонів, 1- і 10-добових перепелів. У гомогенаті тканин печінки визначали активність супероксиддисмутази (СОД).
Результати й обговорення. До 1-добового віку перепелів активність супероксиддисмутази збільшувалась, однак уже до 10-добового віку дещо зменшувалась (у межах 2,5 %). Потрібно відмітити відсутність достовірної різниці в активності СОД у печінці 14-добових ембріонів перепелів усіх дослідних груп порівняно з контрольною. Хімічна обробка інкубаційних яєць супроводжувалась зниженням активності СОД у печінці перепелів порівняно з показником контрольної групи, хімічна їх обробка на 14-ту добу інкубації разом із додатковим введенням вітаміну Е до раціону маточного поголів’я – підвищенням активності СОД у печінці перепелів до 1-добового віку.
Висновки. При розвитку постнатального адаптаційного синдрому спостерігають збільшення активності системи антиоксидантного захисту в організмі перепелів. Зокрема, активність супероксиддисмутази в печінці 14-добових ембріонів перепелів до 1-добового віку птахів підвищується на 37,9 % (р<0,001). Додаткове введення вітаміну Е до раціону стимулює активність системи антиоксидантного захисту в печінці перепелів.
17
Bulyhina, T. V., L. D. Varbanets, and L. A. Pasichnyk. "Lipopolysaccharide of Pantoea agglomerans 9649: Chemical Identification and Biological Activity." Mikrobiolohichnyi Zhurnal 80, no. 2 (March 30, 2018): 56–66. http://dx.doi.org/10.15407/microbiolj80.02.056.
Full text
18
Fedosova, N. I., N. L. Cheremshenko, K. I. Getman, O. M. Karaman, T. V. Symchych, A. V. Ivanchenko, O. I. Danyliuk, I. M. Voeykova, and G. V. Didenko. "Bioactivity of the Bacillus subtilis IMV B-7724 Extracellular Lectin." Mikrobiolohichnyi Zhurnal 81, no. 4 (July 30, 2019): 107–17. http://dx.doi.org/10.15407/microbiolj81.04.107.
Full text
19
Kovalenko, A. G., A. S. Shashkov, V. N. Vasiljev, and T. A. Telegeeva. "The structural features and biological activity of Candida spec. yeast mannans." Biopolymers and Cell 11, no. 3-4 (July 20, 1995): 88–95. http://dx.doi.org/10.7124/bc.0003f1.
Full text
20
Litvin, S. E., Yu A. Kurapov, E. M. Vazhnichaya, Ya A. Stel’makh, S. M. Romanenko, and E. I. Oranskaya. "EB PVD synthesis of iron oxide nanoparticles and their biological activity." Sovremennaâ èlektrometallurgiâ 2020, no. 3 (September 28, 2020): 54–61. http://dx.doi.org/10.37434/sem2020.03.08.
Full text
21
Trus, Olexandr, Eduard Prokopenko, and Tetyana Polishchuk. "BIOLOGICAL ACTIVITY OF SOIL, ITS IMPORTANCE FOR SOIL FERTILITY AND PLANT NUTRITION." Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, no. 5(130) (October 27, 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.30929/1995-0519.2021.5.36-41.
Full textAbstract:
Purpose. It is established that biological activity is one of the main indicators of soil fertility and it plays an important role in the cycle of nutrients, in their availability to plants. Methodology. Based on the analysis of literature sources, the article presents the results of scientific research of domestic and foreign authors on the patterns of passage in the soil microbiological processes in intensive land use. Findings. The mineral and organic composition of the soil and its physicochemical state regulate the number and composition of microbiocenoses, which include bacteria, fungi, protozoa and bacteriophages. The microflora is used as an indicator to determine the direction of over flow in the soil of such processes as the rate of humification and mineralization of humus, the growth of unproductive losses of nitrogen gas in the processes of denitrification and nitrification, the accumulation of nitrates in the soil. The process of humification depends on the amount of microflora involved in the synthesis and decomposition of humus. The rate of carbon dioxide release allows you to assess objectively the intensity of the process of mineralization of organic matter. Mycorrhizal fungies are important in the soil ecosystem, as they play a key role in the close relationship between plants and soil. Soil bacteria (bacilli) can be used as an indicator of the depth of development of the soil formation process. Originality. The peculiarity of the soil microorganisms is their ability to decompose complex macromolecular compounds into simple final products. With the change of nutrient, air and water regimes during the intensive agriculture, the anthropogenic impact on the soil increases. Practical value. The application of mineral and organic fertilizers in sufficient quantities provides the plant with nutrients that are the sources of nutrition for microorganisms in the soil and the energy for biochemical processes taking place in it. It was studied that the application of manure, straw, cereals and greens leads to an increase in total biological activity of the soil by 8.24 %, activates the flow of microbiological and biochemical processes in the soil, increases the intensity of carbon dioxide by 1.7–2.5 times. The use of mineral fertilizers slows down the microbiological and cellulosolytic processes of mineralization of organic residues and the development of soil biota. The combined use of organic and mineral fertilizers makes it possible to achieve maximum values of soil nitrification capacity, carbon dioxide emissions and the intensity of decomposition of linen. References 29.
22
Нulaі, А., O. Zhukorskiy, V. Нulaі, and N. Tkachuk. "BIOLOGICAL ACTIVITY OF SKIN SECRETIONS IN THE PERCIDAE FAMILY OF FISH WITH REGARD TO ERYSIPELOTHRIX RHUSIOPATHIAE BACTERIA." Ribogospodarsʹka nauka Ukraïni, no. 2 (June 10, 2015): 61–68. http://dx.doi.org/10.15407/fsu2015.02.061.
Full text
23
Gulevsky, A. K., E. S. Abakumowa, and I. I. Shenyavsky. "BIOLOGICAL ACTIVITY OF LOW MOLECULAR WEIGHT FRACTION OBTAINED FROM CORD AND PERIPHERAL BLOOD IN COWS OF DIFFERENT AGES." Fiziolohichnyĭ zhurnal 63, no. 2 (April 11, 2017): 73–79. http://dx.doi.org/10.15407/fz63.02.073.
Full text
24
Iosypenko, O. O., V. S. Кyslychenko, and Z. І. Omelchenko. "ВИВЧЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЛИСТЯ КАБАЧКІВ." Medical and Clinical Chemistry, no. 2 (August 25, 2020): 72–80. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i2.11363.
Full textAbstract:
Вступ. Рослини є джерелом майже 30 % амінокислот, які перебувають у вільному або зв’язаному стані. Поширеність амінокислот у рослинах та їх висока біологічна активність сприяють ефективній дії на організм як лікарської сировини, так і препаратів з неї.
Мета дослідження – вивчити якісний склад та визначити кількісний вміст амінокислот у листі кабачків трьох сортів для раціонального використання при виробництві фітопрепаратів або дієтичних добавок, передусім оздоровчого призначення.
Методи дослідження. Загальний амінокислотний склад листя кабачків визначали методом іонообмінної рідинно-колонної хроматографії.
Результати й обговорення. В усіх досліджуваних зразках сировини було виявлено по 18 амінокислот. Їх амінокислотний профіль достатньо однорідний за складом: 7 незамінних амінокислот, 3 напівзамінних та 8 замінних. Найбільший вміст суми амінокислот визначено в листі кабачків жовтоплодних (16,103 мг/100 мг), а найменший – у листі кабачків білоплодних (10,782 мг/100 мг). В усіх зразках досліджуваної сировини домінували глутамінова й аспарагінова кислоти, в значній кількості містились лейцин, аланін, лізин, аргінін, гліцин, пролін. Вміст у досліджуваній сировині суми незамінних амінокислот становив майже 1/3 від їх загальної суми (в листі кабачків білоплодних – 32,38 %, жовтоплодних – 32,71 %, зеленоплодних – 32,56 %). Серед незамінних амінокислот переважали лейцин, лізин, фенілаланін і треонін. Встановлено, що листя кабачків має достатньо високий показник амінокислотного скору за всіма незамінними амінокислотами і наближається до “ідеального” білка за вмістом валіну, лізину, лейцину та фенілаланіну. З’ясовано, що білок листя кабачків усіх досліджуваних сортів характеризується високою біологічною цінністю (61,27, 54,38 та 80,60 % відповідно).
Висновки. Методом іонообмінної рідинно-колонної хроматографії вивчено амінокислотний профіль листя кабачків трьох сортів. Встановлено, що склад амінокислот достатньо однорідний, а загальний їх вміст коливається в межах 10,782–16,103 мг/100 мг. Домінують глутамінова й аспарагінова кислоти, в значній кількості містяться лейцин, аланін, лізин, аргінін, гліцин, пролін. Результати проведених досліджень свідчать про досить високий і різноманітний вміст у листі кабачків амінокислот, які можуть поліпшувати збалансованість лікарських фітопрепаратів, дієтичних добавок на їх основі та дозволяють припустити наявність широкого спектра фармакологічної активності.
25
Теличко, Л. П. "СХОЖІСТЬ ТА ЕПІФІТНА МІКОФЛОРА НАСІННЯ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ ЗА УМОВИ ДІЇ БІОЛОГІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 65–71. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.08.
Full textAbstract:
Показано вплив біологічних та хімічних препаратів на посівні якості насіння кукурудзи цукрової. Значення і роль застосування біологічних препаратів як одного з основних складників сучасних технологій екологічно безпечного вирощування кукурудзи цукрової. Проведення цих досліджень допомо-же дізнатися про вплив факторів на польову схожість, результати якої спрямовано на збільшенняурожайності кукурудзи цукрової. У роботі наведено результати впливу біопрепаратів «БіонормаPseudomonas» та «Агріінсекта Тріомакс. «Біонорма Pseudomonas» – препарат захисної та стиму-люючої дії з підвищеною антибактеріальною та антигрибковою активністю для захисту від фіто-патогенних мікроорганізмів – збудників захворювань культурних рослин. «Агріінсекта Тріомакс –біологічний інсектицид ентомопатогенних бактерій та грибів контактної та шлункової дії. Захи-щає від широкого кола шкідників. Це комплексний біологічний препарат ентомопатогенних бактерійта мікроміцетів. Сорти кукурудзи цукрової, що використовувалися, мають різні групи стиглості тахарактеризуються підвищеною стійкістю до хвороб, саме тому були обрані для досліджень. Визна-чення лабораторної схожості і зараженості насіння здійснювали методом пророщування в чашкахПетрі на фільтрувальному папері та на поживному середовищі, вплив протруйників на його мікобі-оту – розкладанням на поживне тверде середовище, а ступінь інфікованості – в кожному варіантідосліду. Насіння, що вивчалось у лабораторних дослідах, висівали на ділянки, де визначали польовусхожість рослин кукурудзи цукрової. Польові досліди виконували згідно з методикою закладки і про-ведення дослідів з кукурудзою. Наведені результати досліджень, які свідчать про те, що в технологіївирощування цукрової кукурудзи цілком можливо замінити застосування хімічних протруйників дляпередпосівного обробітку насіння на біологічні препарати. Використання біологічних препаратів єперспективним, завдяки використанню природних механізмів маємо змогу отримати вирівняні, дру-жні сходи без спричинення спрямованого добору та ризику появи резистентних мікоміцетів в агро-фітоценозі.
26
Macewicz, L. L., O. M. Suhorada, and L. L. Lukash. "Biological activity of some proteins and their usage for modulation of induced mutagenesis in mammalian somatic cells in vitro." Biopolymers and Cell 20, no. 6 (November 20, 2004): 505–10. http://dx.doi.org/10.7124/bc.0006d0.
Full text
27
Гуменюк, О. Л., Ж. В. Замай, Р. М. Волкова, О. Б. Хребтань, and В. А. Тітенко. "ПЕРСПЕКТИВА ВИКОРИСТАННЯ НАСІННЯ ЧІА ЯК ФОРТИФІКАЦІЙНОЇ ДОБАВКИ ДО ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, no. 26 (August 3, 2021): 31–38. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-04.
Full textAbstract:
У статті досліджено можливість використання насіння чіа як добавки для фортифіка- ції хлібобулочних виробів задля підвищення їх біологічної цінності, що пов’язане з необхідністю профі- лактики серцево-судинних захворювань, метаболічного синдрому тощо. Метою статті є визначення впливу добавки насіння чіа на показники якості напівфабрикатів та готових хлібобулочних виробів. Проведено аналітичний огляд літератури щодо способів збагачення хлібобулочних виробів біологічно активними речовинами, визначено основні тенденції у їх фортифікації. Проаналізовано використання насіння чіа в харчовій промисловості. Розглянуто хімічний склад, біологічну активність та функціо- нально-технологічні властивості насіння чіа як сировини для хлібопекарського виробництва. З’ясовано, що насіння чіа характеризується високим вмістом білків, поліненасичених жирних кислот, харчових нерозчинних і розчинних волокон, вітамінів, мінералів та антиоксидантів. Серед харчових волокон, що містяться в насінні чіа, більша частка припадає на нерозчинну клітковину, а розчинна клітковина представлена слизом, який має високу здатність поглинати воду. Насіння чіа має низьку кількість вуглеводів, високий вміст білків і ліпідів, високий вміст омега-3 та омега-6 жирних кислот. Спожи- вання насіння чіа допомагає у профілактиці ожиріння, серцево-судинних захворювань, діабету та раку. Досліджено вплив добавки насіння чіа в нативній формі та у вигляді борошна на фізико-хімічні та сенсорні властивості хлібобулочних виробів. Обґрунтовано використання борошна насіння чіа як добавки, що містить значну кількість поживних і біологічно активних речовин у хлібобулочні вироби. На основі органолептичної оцінки та фізико-хімічних досліджень показників якості напівфабрикатів та готових виробів визначено раціональне співвідношення пшеничного борошна та насіння чіа.
28
Vronska, L. V. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО СТАНДАРТИЗАЦІЇ ЧОРНИЦІ ПАГОНІВ ЗА ВМІСТОМ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ." Фармацевтичний часопис, no. 4 (November 30, 2020): 31–39. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.4.11638.
Full textAbstract:
Мета роботи – кількісне визначення гідроксикоричних кислот в ЛРС чорниці пагонів і обґрунтування можливості стандартизації за їхнім вмістом.
Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження були дикорослі зразки чорниці пагонів, зібрані у 4 областях України та зразки лікарського засобу чорниці пагонів, придбані в аптеках. Запис електронних спектрів поглинання і вимірювання абсорбції здійснювали на спектрофотометрі Cary 50 UV-Vis (“Agilent Technologies”, США). У дослідженні використовували рідинний хроматограф з діодною матрицею (“Waters 2690”, США), хроматографічну колонку XTerra C18 (“Waters”, США) розміром 250х4,6 мм (5 мкм). Стандартні зразки хлорогенової, ферулової, розмаринової, кофейної кислот (Sigma-Aldrich, Fluka) застосовували для ідентифікації і кількісного визначення.
Результати і обговорення. 15 зразків чорниці пагонів: 7 зразків лікарського засобу промислового виробництва і 8 зразків дикорослої сировини власної заготівлі, досліджено методом ВЕРХ зі спектрофометричним детектуванням в умовах градієнтного елюювання. Встановлено, що кислота хлорогенова є домінуючою сполукою із гідроксикоричних кислот і тому може бути стандартом для перерахунку їхнього вмісту. Кислоти кофейна і/або ферулова ідентифіковані в окремих досліджуваних зразках і їхній вміст є незначним порівняно із вмістом кислоти хлорогенової. Спектрофотометричне визначення суми гідроксикоричних кислот у сировині пагонів чорниці є неможливим через заважаючий вплив флавоноїдів. Вміст кислоти хлорогенової, за результатами ВЕРХ-визначення, у зразках лікарського засобу чорниці пагонів становив – 0,385-0,566%, а в зразках дикорослої сировини – 1,368-1,991%. Високий вміст кислоти хлорогенової у сировині чорниці пагонів та її біологічна активність є аргументом для запровадження нового селективного кількісного показника якості при її стандартизації.
Висновки. ВЕРХ-визначення кислоти хлорогенової може бути запроваджено як кількісний показник якості сировини чорниці пагонів на заміну діючого неселективного показника – визначення вмісту поліфенолів.
29
Котляр, Євгеній Олександрович, Наталія Андріївна Ткаченко, Світлана Іванівна Вікуль, and Ірина Володимирівна Левчук. "ТЕХНОЛОГІЯ НАТУРАЛЬНОГО КОСМЕТИЧНОГО ТОНІКА НА ОСНОВІ ВОДНОГО ЕКСТРАКТУ З М’ЯТКИ ЯДРА АБРИКОСОВИХ КІСТОЧОК." Scientific Works 84, no. 2 (December 26, 2020): 30–37. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i84.1886.
Full textAbstract:
В останні роки фармацевтична, косметична і харчова промисловості виявляють зростаючий інтерес до використання природних антиоксидантів, отриманих з плодово-ягідних рослин. Аналіз хімічного складу різних фруктів та ягід, які вирощують в Україні, та дані їх використання у різних галузях промисловості, дозволяють зробити висновок ‒ перспективною сировиною для досліджень є абрикосова кісточка, а саме ядро, яке знаходиться в ній. Екстракти м’ятки ядра абрикосових кісточок можуть використовуватись для отримання препаратів біологічно активних речовин.
У роботі запропонована технологічна схема отримання водного, спиртового та водно-спиртового екстрактів із м’ятки ядра абрикосових кісточок. Отримані за цією технологією екстракти на основі м’ятки ядра абрикосових кісточок мають високу біологічну активність, що обумовлено наявністю у їх складі водорозчинних біологічно-активних речовин, які володіють антиоксидантними властивостями.
Дослідження біологічної активності водного, спиртового та водно-спиртового екстрактів на основі м’ятки ядра абрикосових кісточок свідчать, що водний екстракт характеризується найвищим значенням даного показника, тому саме на його основі розроблена рецептура та удосконалена технологічна схема косметичного тоніка для шкіри обличчя.
Вироблений за розробленою технологією натуральний косметичний тонік відповідає вимогам ДСТУ 4093-2002. Він має стабільну структуру, приємний колір та аромат ефірної олії. Показник рН знаходиться у нормі (межі ‒ від 3,5 до 8,0).
Встановлено, що натуральний косметичний тонік для обличчя на основі водного екстракту з м’ятки абрикосового ядра біологічно активний, оскільки швидкість перенесення електрона в системі NAD·Н2 - K3Fe(CN)6 збільшується у його присутності. Дію розробленого натурального косметичного тоніка було перевірено за участі 20 респодентів-добровольців. Усі вони відмітили приємний аромат продукту, значне пом’якшення шкіри обличчя після нанесення засобу (а респонденти із сухою шкірою – ще й зволоження шкіри), відчуття очищення та тонізування шкіри. У жодної людини тонік не викликав алергічних реакцій.
Максимальний термін зберігання розробленого тоніка складає 30 діб за температури (20±1) ºС
30
Havrylov, I. O., and A. L. Zagayko. "ПЕРСПЕКТИВИ ФАРМАКОЛОГІЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОПЕПТИДУ Y ТА ЙОГО ФРАГМЕНТІВ." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (April 16, 2019): 113–19. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v0.i1.10015.
Full textAbstract:
Вступ. У статті представлено огляди сучасних літературних даних про біологічно активний пептид – нейропептид Y(NPY), систему його рецепторів, їх роль в організмі людини і досліджень з вивчення їх терапевтичної та профілактичної ефективності. Вивчення ендогенних сполук, що мають біологічну активність, відкриває шлях до створення нових відносно безпечних лікарських засобів для терапії і профілактики різних патологічних станів. Нейропептид Y – біологічно активний пептид, який поширений в організмі людини і виконує різноманітні функції, зокрема регулює стрес, тривогу, когнітивні процеси, харчову поведінку та ін. Він активує 4 власних рецептори в людини, розташовані в головному мозку та різних внутрішніх органах, що зумовлює широкий спектр його біологічної активності. Наведено дослідження, які показують терапевтичний потенціал нейропептиду Y і сполук, що активують його рецептори для корекції ожиріння, лікування алкогольної залежності, терапії депресії, стресу, посттравматичного стресового розладу, показано здатність NPY впливати на перебіг нейродегенеративних захворювань.
Розробляють лікарські засоби – агоністи й антагоністи до рецепторів NPY, а також сполуки-онкомаркери. У ході розробок досліджують сполуки як пептидної, так і непептидної природи, які могли б активувати рецептори NPY. Один із напрямків розробок є модифікація молекули NPY, при якій скорочують ланцюг, з використанням функціонально важливих ділянок і заміщення амінокислотних залишків.
Мета дослідження – вивчити сучасні джерела літератури щодо властивостей та застосування нейропептиду Y для розгляду потенційної користі розробки його лікарських засобів.
Висновки. Вивчивши літературні джерела, можна зробити припущення, що дослідження системи нейропептиду відкриває перспективний напрямок цілеспрямованої розробки лікарських засобів для корекції ряду метаболічних розладів. З огляду на широке розташування точок прикладання нейропептиду в організмі, можливий терапевтичний вплив на різноманітні органи і системи.
31
Бойчук-Товста, О. Г., О. Г. Бойчук, and М. А. Пасічник. "Оцінка особливостей мікроелементного складу сироватки крові та ротової рідини у вагітних жінок, хворих на генералізований пародонтит, на тлі залізодефіцитної анемії." CLINICAL DENTISTRY, no. 2 (August 27, 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.2.12328.
Full textAbstract:
Резюме. У статті наведено дані щодо характеру та динаміки змін мінерального обміну ротової рідини у період гестації за умов як її фізіологічного перебігу, так і при наявності паталогічного перебігу вагітності. Показано, що рівень запально-дистрофічних процесів зростає у жінок, вагітність яких ускладнена залізодефіцитною анемією. Залізодефіцитна анемія (ЗДА) посідає перше місце серед усіх ускладнень гестаційного періоду, при якому спостерігаємо суттєвий дефіцит окремих мікроелементів, а саме: Ca, Fe, Cu, Zn, Mg і як наслідок, помічаємо істотні патологічні зміни у тканинах пародонта.
Мета дослідження – вивчити зміни показників мінерального обміну в крові та ротовій рідині, а саме: мікроелементів Ca, Fe, Cu, Zn, Mg у вагітних із залізодефіцитною анемією, хворих на генералізований пародонтит, та обґрунтувати взаємозв’язок із ступенем вираження захворювань тканин пародонта.
Матеріали і методи. Дослідження мікроелементів Са, Fe, Cu, Zn, Mg в сироватці крові та ротовій рідині проводили з метою вивчення деяких аспектів тканинного метаболізму у вагітних жінок із ЗДА. Кількісне визначення вмісту біометалів Fe, Cu, Zn, Mg у сироватці крові та ротовій рідині за допомогою атомно-абсорбційної спектрофотометрії із використанням стандартних наборів реактивів і контрольних сироваток «Філо-Норм», «Філо-Пат» фірми «СпайнЛаб» (Україна) на атомно-сорбційному спектрофотометрі «Сатурн-3», оснащеному електротермічним атомізатором «Графіт-2». Визначення кількості кальцію в сироватці крові та ротовій рідині проводили з використанням набору для визначення кальцію в біологічних рідинах (науково-виробнича фірма «Simko Ltd», Львів).
Результати досліджень та їх обговорення. Отримані результати проведених досліджень показників мінерального гомеостазу сироватки крові у вагітних жінок, хворих на генералізований пародонтит, на тлі ЗДА свідчать про те, що середнє значення вмісту кальцію в сироватці крові знаходилось в межах (2,41±0,16) ммоль/л (р<0,01). Вивчено взаємозв’язок між ступенем вираження запальних та запально-дистрофічних захворювань тканин пародонта, дефіцитом окремих мікроелементів у вагітних жінок та ступенем тяжкості залізодефіцитної анемії.
Висновки. Ми розглядаємо вагітність як фізіологічний стан, протягом якого відбувається зміни усіх видів обміну, без винятку є обмін макро- та мікроелементів крові та ротової рідини. Вищевказані зміни є важливим компонентом патогенезу ЗДА у вагітних. Висока біологічна активність мінералів та їхня участь у всіх обмінних процесах, таких, як кровотворення, тканинне дихання слугує вирішальним фактором у патогенезі багатьох захворювань, в тому числі й тканин пародонта та є одним із головних чинників резистентності цієї категорії пацієнтів до феротерапії. У зв’язку з цим, вивчення мінерального гомеостазу в період вагітності має важливе наукове та практичне значення, особливо на тлі гестаційної ЗДА.
32
В. Новік, Ганна, Олена Г. Шидакова-Каменюка, Олена О. Чернушенко, and Катерина В. Діль. "ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ В ШРОТАХ КЕДРОВОГО ТА ВОЛОСЬКОГО ГОРІХІВ МЕТОДОМ ХРОМАТОГРАФІЇ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 4 (January 21, 2022): 618–28. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.228829.
Full textAbstract:
Методом хроматографії визначено кількісний та якісний склад карбонових кислот у шротах кедрового (ШКГ) і волоського горіхів (ШВГ). Встановлено, що до ШКГ та ШВГ входить сумарно 36 карбонових кислот. Також до складу ШВГ входить більша кількість дикарбонових та багатоосновних карбонових кислот, а ШКГ в 2.4 рази перевершує ШВГ за вмістом ароматичних кислот та їх похідних. Проведено оцінку харчової цінності жирів горіхових шротів. Встановлено, що жирам ШВГ притаманна більша ступінь ненасиченості порівняно з ШКГ – сумарний вміст МНЖК та ПНЖК у шроті волоського горіху становить 95.79 % загальної кількості жирів, а у шроті кедрового горіху – 80.19 %. За кількістю ПНЖК жири ШКГ та ШВГ майже не відрізняються – їх вміст складає 53,16 та 54.82 % відповідно. Відмічається, що ПНЖК шроту кедрового горіха представлені переважно ліноленовою кислотою (94,6% від всіх ПНЖК), а ПНЖК шроту волоського горіху – лінолевою (57.3 % від всіх ПНЖК). Дослідження співвідношення НЖК : МНЖК : ПНЖК та омега-6 : омега-3 виявили доцільність використання горіхових шротів в технологіях харчових продуктів для збалансування їх жирнокислотного складу. В горіхових шротах встановлено наявність деяких органічних кислот, переважно лимонної, бурштинової, фумарової та яблучної. Відмічається, що ШВГ суттєво перевершує ШКГ за вмістом яблучної та фумарової кислот – у 5.3 та 100 рази відповідно. Для шроту кедрового горіху притаманний вищій вміст лимонної та бурштинової кислот (у 2.9 та 2.2 рази відповідно). Не зважаючи на те, що сумарна кількість органічних кислот не відповідає рекомендованим нормам споживання, застосування ШКГ та ШВГ в харчових технологіях надасть можливості дещо підвищити вміст цих аліментарних речовин у готовій продукції. Встановлено, що до складу ШКГ входить 11,27 мг/100 г ароматичних кислот та їх похідних, а до складу ШВГ – 4.75 мг/100 г відповідно. Однак, порівняно з іншими фенольними сполуками, ароматичним кислотами притаманна менша біологічна активність. Зважаючи на зазначене перспективними є подальші дослідження, щодо встановлення вмісту у ШКГ та ШВГ поліфенолів та полімерних фенольних сполук.
33
Бойко, О. В., О. Ф. Гончар, O. M. Гавриш, and T. Г. Осокіна. "ВПЛИВ НА ВІДТВОРЮВАЛЬНУ ЗДАТНІСТЬ САМЦІВ ТА САМОК НОРОК БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ДОБАВОК." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 6 (March 18, 2020): 26–38. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.26-38.
Full textAbstract:
Проведена практична перевірка ефективності використання бурштинової кислоти в умовах господарства для покращення продуктивних якостей самців та самок норок та підвищення рентабельності виробництва продукції норківництво.
Сформовано електронну базу даних показників реалізації відтворювальної здатності самців та самок норок при застосуванні бурштинової кислоти в якості біологічно активних добавок. Проведено оцінку рівня впливу біологічно активних добавок на перебіг сезону парування самок норок. Досліджено якісні та кількісні показники гнізд самок норок та рівень збереженості молодняку при застосуванні біологічно активних добавок. Визначено вплив біологічно активних добавок на статеву активність та запліднюючу здатність самців норок. На основі дослідження впливу використання біологічно активних добавок в якості кормової добавки в годівлі норок звірогосподарства Черкаської облспоживспілки встановлено, що запропоновані схеми використання біологічно активних добавок мали не однаковий ефект. Самки дослідних груп характеризувались дещо вищою статевої активністю під час проведення гону та меншим відсотком самок, які не дали приплоду.
Підвищення плодючості спостерігалось у самок норок групи Д1, яким перед проведенням сезону парування додатково вводилась бурштинова кислота в розрахунку 10 мг/кг живої маси.
Також про позитивний вплив саме бурштинової кислоти, як біологічно активної добавки свідчить і більша кількість отриманого приплоду на самку, що щенилась другої дослідної групи Д2, яким додатково вводилась в раціон біологічно активна добавка (бурштинова кислота) у дозі 50 мг/кг живої маси порівняно із аналогічним показником самиць контрольної групи перевага склала 15 відсотків.
За результатами роботи сформульовано висновки та підготовлено рекомендації для використання у розвитку галузі.
34
Борисюк, Б. В., В. В. Швець, and М. Л. Копій. "Мікробіологічна активність у ризосфері травосумішей на рекультивованих землях." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 3 (June 4, 2020): 24–28. http://dx.doi.org/10.36930/40300304.
Full textAbstract:
Розглянуто вплив структури та способу посіву травосумішей на біологічну активність та мікологічну структуру рекультивованого ґрунту на різних дослідних об'єктах. Відзначено, що між мікрофлорою та рослинами постійно відбуваються взаємовигідні біотичні зв'язки, які позначаються на зростанні чисельності основних фізіологічних груп мікроорганізмів у ризосферній зоні. Кореневі виділення рослин специфічно впливають як на розвиток мікроорганізмів кореневої зони, так і на біохімічну активність ґрунту. Встановлено перевагу зростання чисельності бактерій, що використовують мінеральний азот, та стрептоміцетів за варіанта травосумішей: очеретянка звичайна, грястиця збірна, конюшина червона, як при рядковому посіві, так і при посіві у розкид. Відзначено, що на дослідних варіантах травосумішей процеси мінералізації відбуваються більш інтенсивно, відповідно рівень активності мікрофлори значно вищий порівняно із проектованим складом. Емісія вуглекислого газу на дослідних ділянках у 2017 р. є вищою від контрольного варіанта, що свідчить про вищий рівень мікробіологічної активності в ризосфері дослідних травосумішей на рекультивованих ділянках. Відповідно до динаміки показників мінералізації спостерігаємо зміни показників коефіцієнта оліготрофності. Доведено, що під час розвитку агроценози дослідних варіантів за показниками мікробної біомаси переважають агроценоз проектованого складу травосумішей. Досліджено, що на порушених ґрунтах Яворівського та Новороздільського сірчаних кар'єрів, зростання видового різноманіття рослин сприяє також збагаченню мікологічної структури ґрунтів. Відзначено, що найвищою біологічною різноманітністю (50 видів) мікроміцетів з високою частотою трапляння Aureobasidium pullulans (23,1 %), Trichoderma lignorum (12,5 %) характеризуються порушені землі Новороздільського сірчаного кар'єру, на яких створені мішані деревостани. Дещо менша різноманітність (43 види) характерна для мікобіоти ґрунтів з високою частотою трапляння Penicillium digitatum (31,5 %), Aureobasidium pullulans (18,5 %) на території Яворівського сірчаного кар'єру, де видовий склад деревостанів значно спрощений.
35
Komisarenko, S. V., V. M. Vasylevska, S. P. Ivonin, O. O. Lisakovska, D. O. Labudzinskyi, I. O. Shymanskyi, A. O. Mazanova, D. M. Volochnyuk, and M. M. Veliky. "ПОЄДНАНА ДІЯ ПІРАЗОЛОВМІСНИХ БІСФОСФОНАТІВ І ВІТАМІНУ D3 У КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ ЗА АЛІМЕНТАРНОГО ОСТЕОПОРОЗУ В ЩУРІВ." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (November 24, 2020): 5–16. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11513.
Full textAbstract:
Вступ. За даними ВООЗ, остеопороз займає чільне місце серед усіх відомих захворювань як причина передчасної інвалідності та смертності у світі, а тому розробка ефективної стратегії лікування цього захворювання є одним із пріоритетних напрямків досліджень для наукових та медичних інституцій. До таких підходів належать розробка нових сучасних нітрогеновмісних бісфосфонатів та дослідження їх терапевтичних ефектів на тваринних моделях.
Мета дослідження – вивчити ефективність поєднаної дії синтезованих нітрогеновмісних бісфосфонатів (піразоловмісних аналогів), які пригнічують активність остеокластів та зменшують резорбцію кісткової тканини, і вітаміну D3, що є основним регулятором процесу ремоделювання кісткової тканини й активатором остеогенезу, в корекції порушень мінерального обміну за остеопорозу.
Методи дослідження. Біологічну ефективність синтезованих піразоловмісних бісфосфонатів досліджували на щурах-самицях лінії Вістар (вік – 1 місяць, вихідна маса – (90±5) г). Аліментарний остеопороз викликали шляхом утримування тварин протягом 30-ти діб на D-гіповітамінозному раціоні відповідно до ДСТУ 11222-65, збалансованому за вмістом кальцію та фосфору. Як коригувальні сполуки використовували per os піразоловмісні бісфосфонати (1,7 мг/кг) та холекальциферол (400 МО/кг маси тіла). 25-Гідроксивітамін D у сироватці крові досліджували методом ELISA. Кількісний аналіз компонентів мінерального обміну в сироватці крові та кістковій тканині проводили за допомогою загальноприйнятих біохімічних методів.
Результати й обговорення. Досліджувані піразоловмісні бісфосфонати з різною ефективністю гальмували процес демінералізації (резорбції) кісткової тканини та посилювали мінеральний обмін у щурів з аліментарною формою остеопорозу. За дії препаратів зростав вміст кальцію, неорганічного фосфату і знижувалась активність лужної фосфатази та її ізоензимів у сироватці крові. Підвищувались зольність і вміст кальцію та фосфору в золі великогомілкової кістки. Найефективнішим у корекції порушень мінерального обміну за остеопорозу виявилось поєднання піразоловмісних бісфосфонатів і вітаміну D3, який нормалізує вміст 25-гідроксивітаміну D у сироватці крові та забезпечує синтез біологічно активних, гідроксильованих форм холекальциферолу.
Висновок. Перспективним для подальших досліджень є вивчення сумісної дії вітаміну D3 і бісфосфонату І-12 як препарату з найвищою біологічною ефективністю щодо посилення процесу ремоделювання кісткової тканини завдяки поєднанню процесів резорбції та формування кістки.
36
КНИШ, Світлана. "НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ТА ОСНОВ ЗДОРОВ’Я." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 297–303. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-297-303.
Full textAbstract:
У статті розглянуто науково-методичні аспекти підготовки майбутніх учителів біології та основ здоров’я у закладах вищої освіти, проаналізовано психолого-педагогічні умови навчання студентів в контексті впровадження компетентнісно-діяльнісного підходу. Сучасна орієнтація освіти на формування компетенцій передбачає створення дидактичних і психологічних умов, у яких студент може проявити не тільки інтелектуальну і пізнавальну активність, але й особистісну соціальну позицію, індивідуальність, суб'єктність. Саме тому, для організації успішної освітньої діяльності майбутніх фахівців потрібно обирати такі форми та методи, які б викликали в них зацікавленість та бажання пізнавати нове. Формування предметної компетентності в процесі навчання біології та основ здоров’я тісно пов’язано з використанням методу біологічного експерименту. У процесі вивчення біологічних наук у ЗВО майбутні фахівці формують ключові компетентності, яких потребує сучасне життя, застосовуючи інноваційні форми навчання. Значущим для здобуття методичних знань, формування методичних умінь і навичок є досвід самостійної діяльності майбутніх педагогів, що дає їм змогу визначити свою позицію з того чи іншого методичного питання, висловити власну думку щодо професійної проблеми. Сьогодні важко уявити собі освітній процес ЗВО без використання сучасних технологій, перш за все, інформаційно-комп'ютерних технологій. Вдале використання хмарних сервісів надає змогу створення єдиного інформаційного простору ЗВО – хмаро орієнтоване освітнє середовище. Сучасна підготовка майбутніх вчителів біології та основ здоров’я з кожним роком модернізується й орієнтується на формування професійних компетенцій, завдяки чому студенти проявляють інтелектуальну й пізнавальну активність, особистісну соціальну позицію, індивідуальність, суб'єктність. Формування знань, мети, основних завдань біологічної освіти досягається в процесі вивчення біологічних наук у ЗВО із активним застосуванням інновацій. Для повного формування та розвитку біологічних знань студентів необхідно цілеспрямовано і наполегливо користуватися активними та інтерактивними формами та технологіями організації вивчення біологічних наук. Ключові слова: вчителі біології, методична підготовка, компетентнісно-діяльнісний підхід.
37
Григор'єва, О. В., С. В. Клименко, А. П. Ільїнська, О. М. Вергун, Я. Бріндза, and Е. Іванішова. "МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА АНТИОКСИДАНТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПЛОДІВ МУШМУЛИ ГЕРМАНСЬКОЇ MESPILUS GERMANICA L." Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no. 21 (April 14, 2021): 319–27. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/46.
Full textAbstract:
Метою дослі-дження було вивчення морфометричних показників та біологічної активності плодів перспе-ктивних генотипів мушмули германської Mespilus germanica L. колекції Національного бо-танічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Генотипи відрізняються за масою, формою і розміром плодів. Середня маса плоду становила від 27,60 до 39,12 г, висота – від 34,20 до 42,29 мм, діаметр – від 36,31 до 44,75 мм. Величина індексу форми плодів становила від 0,65 до 1,28. Найбільш мінливими ознаками є діаметр причашечкового заглиблення (27,96%) та маса плоду (21,69%), які є важливими для селекції ознаками, що свідчить про перспектив-ність селекції за цими показниками. Антиоксидантна активність (методом DPPH – 0,89–2,09 мг ТЕ/г, фосфомолібденовим методом – 54,16–99,86 мг ТЕ/г) і загальний вміст поліфенолів (4,17–9,39 мг ГК/г) екстрактів плодів проявляють сильну антиоксидантну активність, що по-зитивно корелює із загальним вмістом фенолів і демонструє потенціал плодів мушмули, ви-рощених в Україні, як перспективного джерела цінного вмісту поліфенолів з високою анти-оксидантною активністю.
38
Pakhomov, O. Y., O. M. Vasilyuk, and T. A. Zamesova. "Вплив іонів Ni на активність аспартатамінотрансферази в листках Glechoma hederacea в умовах рийної діяльності ссавців." Biosystems Diversity 21, no. 2 (October 27, 2013): 64–69. http://dx.doi.org/10.15421/011311.
Full textAbstract:
Визначено загальну активність ферментів класу трансфераз і вміст білків водорозчинної фракції в листках Glechoma hederacea L. Оцінено середовищетвірну роль рийної активності крота (Talpa europaea L.) в умовах екзогенного забруднення Ni у спектрі концентрацій 0,2, 1,0 та 2,0 г/м2, що відповідає 1, 5 та 10 гранично допустимим концентраціям (ГДК). Виявлено зниження активності аспартатамінотрансферази в листках G. hederacea на 12–65% і концентрації водорозчинної фракції білка на 30–60% відносно контролю (ділянка без забруднення на Ni та рийної активності крота). Комбінований ефект рийної активності T. europaea та дії Ni у дозах 5 та 10 ГДК сприяв збільшенню активності ферменту удвічі – утричі (порівняно з контролем у відповідній концентрації Ni). Концентрація водорозчинної фракції білка в листках G. hederacea L. в умовах рийної активності крота та за внесення Ni у максимальній концентрації знижена удвічі (порівняно з контролем у відповідній концентрації Ni), оскільки системі за даних умов навантаження важко відновити та нормалізувати функції, у той час як за низьких і середніх концентрацій Ni білковий обмін інтенсифікувався на 11–150%. Вивчено вплив рийної активності мишоподібних гризунів Apodemus sylvaticus L., A. flavicollis Melchior, Clethrionomys glareoles Schreber на формування біологічної активності ґрунтів заплавної діброви за умов їх забруднення Ni. Важкі метали значною мірою інгібують протеолітичну активність ґрунту, яка визначається активністю мікроорганізмів. Рийна діяльність гризунів сприяє відновленню біологічної активності та відіграє важливу роль у формуванні механізму гомеостазу в едафотопі. У місцях пориїв тварин при концентрації Ni 1 ГДКна глибині 0–30 см протеолітична активність вища в 1,99 раза порівняно з відповідними ділянками без пориїв, при 5 ГДК – у 1,92 раза, при 10 ГДК – в 1,90 раза вища.
39
Поспєлов, С. В., Л. В. Чеботарьова, Г. Д. Поспєлова, and А. О. Корнієнко. "ОЦІНКА БІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ФІТОЛЕКТИНІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2019): 73–82. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.09.
Full textAbstract:
У результаті експериментів було встановлено, що фітолектини, виділені з пшениці озимої у фазіповної стиглості (насіння, солома, полова) мають біологічну активність. Біотестування проводилишляхом проростання насіння крес-салату в діапазоні розведення сполук 1,0–10-12 %. Були дослідженісорти селекції Полтавської державної аграрної академії Царичанка, Українка полтавська і Карме-люк. Тестування лектинів насіння свідчить про найбільшу біологічну активність речовин сортуУкраїнка Полтавська. В усіх розведеннях спостерігалась стимуляція тест-об’єкту на 9,4–57,5%відносно контролю. В концентраціях 1,0–10-8 % лектини зернівки сорту Кармелюк пригнічували рісткоренів крес-салату на -2,5– -51,3 % до контролю, особливо в концентраціях 0,1-0,01 %. При тесту-ванні лектинів зернівок сорту Царичанка активність росту коренів була найвищою в досліді (+19,6–80,5 % до контролю) в розведенні 10-4–10-7 %. Фітолектини, виділені із соломи сортів Українка пол-тавська і Царичанка залежно від концентрації як стимулювали (+4,1–51,5 %), так і гальмували(-1,9– -33,0 %) ріст коренів крес-салату відносно контролю, а сорту Кармелюк більшою мірою акти-вно стимулювали тест систему (+18,2–127,8 % до контролю). Лектини, виділені з полови сортуУкраїнка полтавська, у переважній концентрації викликали пригнічення росту біотесту до-4,8– -40,3 %. При тестуванні лектинів полови сорту Царичанка в концентраціях 10-1–10-4 % буластимуляція росту коренів крес-салату до 30,4–67,9 %, а при подальших розведеннях – пригнічення до-5,4– -30,3 %. Майже в усіх вивчених концентраціях (10-2–10-12 %) аглютиніни полови сорту Кармелюкстимулювали ріст коренів тестової культури до 30,1–98,9 % до контролю. Дослідження підтверджу-ють високу біологічну активність фітолектинів пшениці озимої, їхню сортову специфічність.
40
Limar, V. A., and A. O. Limar. "БІОЛОГІЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КАВУНА ЗА КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ." Vegetable and Melon Growing, no. 70 (January 25, 2022): 36–44. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-36-44.
Full textAbstract:
Мета. Розробити агротехнічні заходи для покращення родючості чорнозему південного малогумусного супіщаного та удосконалити технології вирощування кавуна за краплинного зрошення. Методи. Польовий – визначення урожаю, біометричні обліки та вимірювання; лабораторний – аналіз якості плодів, вміст елементів мінерального живлення у ґрунті; економічно-математичний – оцінка економічної ефективності досліджуваних елементів та технології в цілому; математично-статистичний – проведення дисперсійного аналізу та статистичної обробки результатів досліду. Результати. За результатами досліджень виділено кращу ґрунтопокривну культуру – жито озиме, яка переважає інші культури за: фактичним надходженням у ґрунт сухої органічної речовини, що у 1,6 разу більше від гірчиці білої та у 2,7 разу – від вики посівної; найвищою біологічною активністю ґрунту, яка при внесенні 1/2 від рекомендованої дози добрив та застосуванні Біограну склала 94,9 мг СО2/м2×год.; найменшою щільністю складення ґрунту перед сівбою у 0–10 см горизонті – 1,24 г/см3, тоді як у контролі – 1,26 г/см3; – позитивним впливом на тепловий режим ґрунту у період отримання сходів кавуна – загортання у ґрунт та мульчування міжряддя рослинною масою підвищує температуру ґрунту на глибині 10 см на 4,2ºС, порівняно з контролем; урожайністю кавуна – 40,6 т/га, отриманою за внесення рекомендованої дози мінеральних добрив та передпосівної інокуляції насіння кавуна Біограном, яка на 8,1 т/га була вищою, ніж у контролі; за показником інтенсивності накопичення енергії в системі «ґрунт – рослина» за допомогою ґрунтопокривної культури, як трансформатора енергії ФАР в органічну речовину та показниками економічної ефективності. Висновки. Досліджено процеси, що визначають поживний стан, біологічну активність ґрунту, оцінено потенційну родючість ґрунту за показником накопиченої енергії в системі «ґрунт – рослина» за допомогою ґрунтопокривної культури як трансформатора енергії ФАР в органічну речовину та виділено кращу ґрунтопокривну культуру для бінарного мікросмугового вирощування кавуна – жито озиме.
41
Kryshchyshyn-Dylevych, A. P. "QSAR-АНАЛІЗ БІБЛІОТЕК 4-ТІАЗОЛІДИНОН-СПОРІДНЕНИХ ГЕТЕРОЦИКЛІВ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОТИТРИПАНОСОМНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ НОВИХ ПОХІДНИХ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 12, 2021): 39–46. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11738.
Full textAbstract:
Вступ. Похідні тіазолідинону та споріднених гетероциклів є джерелом нових протипаразитарних агентів, у тому числі молекул із протитрипаносомними властивостями. В актуальних наукових джерелах знайдено ряд досліджень про кількісний взаємозв’язок структура – протитрипаносомна активність, що включає різні підходи комп’ютерної хімії. Більшість досліджень належить до так званих мультитаргетних, коли до вибірки включають результати інших видів протипаразитарних активностей. Розробка нових QSAR-моделей похідних тіазолідинону з протитрипаносомними властивостями дозволить окреслити напрямки спрямованого дизайну нових протипаразитарних агентів на основі циклів тіазолу та тіазолідинону.
Мета дослідження – встановити кількісний взаємозв’язок структура – протитрипаносомна активність у межах бібліотек тіазолідинонів та споріднених гетероциклів.
Методи дослідження. Побудову математичних моделей на основі QSAR-аналізу здійснювали за допомогою онлайн-платформи Online Chemical Database.
Результати й обговорення. Аналіз кількісного взаємозв’язку структура – протитрипаносомна активність проводили із застосуванням математичної моделі асоціативних нейронних мереж (ASNN: Associative Neural Networks) та методу регресії Random Forest (RFR: Random Forest regression) на основі вибірок, що включали похідні ізотіокумарин-3-карбонових кислот, тіопіранотіазолів і 4-тіазолідинон-імідазотіадіазолів із встановленою трипаноцидною активністю щодо Trypanosoma brucei brucei та Trypanosoma brucei gambiense. Кращу прогнозувальну здатність для групи ізотіокумарин-3-карбонових кислот і тіопірано[2,3-d][1,3]тіазол-2-онів обчислено за допомогою алгоритму Random Forest. Модель, обчислена на основі алгоритму Random Forest для групи імідазотіадіазолів, володіє найвищою прогнозувальною здатністю зі значенням R2=0,96.
Висновок. На основі методів асоціативних нейронних мереж та регресії Random Forest розроблено прогностичні моделі для прогнозування протипаразитарної активності диверсифікованих похідних 4-тіазолідинонів і подальшого фокусування напрямків оптимізації нових біологічно активних молекул із трипаноцидними властивостями.
42
Khropot, O. S., Ye V. Bazavluk, R. T. Konechna, I. I. Hubytska, Y. Т. Konechnyi, I. Jasicka-Misiak, P. P. Wieczorek, and V. P. Novikov. "ОДЕРЖАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КАЛЮСНОЇ МАСИ DELPHINIUM ELATUM L." Фармацевтичний часопис, no. 2 (June 23, 2020): 5–15. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11205.
Full textAbstract:
Мета роботи. Ввести в культуру in vitro Delphinium elatum L., дослідити вплив регуляторів росту на процеси росту рослинних клітин, визначити оптимальні умови культивування рослини в умовах in vitro. Одержати екстракти біомаси та рослинної сировини D. elatum, провести порівняльне дослідження вмісту біологічно активних сполук, антимікробної та антиоксидантної активностей.
Матеріали і методи. Культивування D. elatum проводили на модифікованому живильному середовищі Мурасіге-Скуга. Екстракти одержували методом мацерації, як екстрагент використовували водно-етанольні розчини в концентрації 20, 40, 70 та 90 %. Загальний вміст фенольних сполук в екстрактах визначали спектрофотометричним методом Фоліна-Чокальтеу, загальний вміст флавоноїдів – колориметричним методом з алюмінію хлоридом. Антимікробну активність досліджували на стандартних та клінічних штамах мікроорганізмів методом дифузії в агар, антиоксидантну активність – спектрофотометричним методом шляхом взаємодії зі стабільним хромоген-радикалом 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразилом.
Результати й обговорення. Підібрано оптимальну схему стратифікації та стерилізації насіння D. elatum з найбільшим виходом асептичних експлантів: почергові механічна обробка, змочування холодною стерильною водою, витримка в холодильнику, обробка 70 % етанолом, натрію гіпохлоритом та стерилізованою бідистильованою водою.
Визначено склад поживного середовища Мурасіге-Скуга, доповненого регуляторами росту БАП, 2,4-Д, на якому спостерігались найвищі значення індексу росту і найменший час подвоєння біомаси калюсів. Одержано калюсну біомасу після 35 діб культивування.
Досліджено загальний вміст флавоноїдів та фенольних сполук в екстрактах D. Elatum. Встановлено, що екстракти як калюсної біомаси, так і рослинної сировини, одержані з 40 % водно-етанольним розчином мають найбільший вміст фенольних сполук і флавоноїдів.
Встановлено протимікробну та протигрибкову активність екстрактів D. elatum щодо стандартних та клінічних штамів деяких мікроорганізмів. Визначено, що максимальну активність проявили екстракти D. elatum, одержані з 40 % та 70 % водно-етанольними розчинами.
Висновки. У результаті проведених досліджень встановлено, що калюсна біомаса D. elatum за вмістом фенольних сполук, флавоноїдів та фармакологічною активністю не поступається рослинній сировині і може бути використана як рівноцінна лікарська сировина.
43
Журавльова, Олена, and Олександр Журавльов. "НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ПРОКРАСТИНАЦІЇ." Психологія: реальність і перспективи, no. 14 (April 1, 2020): 73–83. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.153.
Full textAbstract:
У статті представлене тлумачення прокрастинації як інтегрального особистісного конструкту, що складається із психосоціальної та біологічної підструктур. Аналіз наукової літератури засвідчив, що переважна більшість науковців зосереджується виключно на дослідженні особистісних властивостей, пов’язаних зі схильністю індивіда до прояву дилаторних форм поведінки. Водночас, автори відзначають, що нейропсихологічні механізми, які складають основу біологічної підструктури вказаного конструкту залишаються недостатньо висвітленими, відтак, мета наукової праці полягає у їх детальному описі. У роботі використані теоретичні методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації наукової літератури й результатів досліджень з проблеми нейропсихологічних основ прокрастинації.
Біологічна підструктура прокрастинації, згідно з описаними у статті положеннями, функціонує на нейрофізіологічному і психосоматичному рівнях. Перший рівень вказує на наявність взаємозв’язку між проявом досліджуваного параметру та активністю різних ділянок головного мозку. Насамперед, схильність до зволікання пов’язується зі зміною функціональних зв’язків між структурами, що розміщені в ділянці вентромедіальної та дорзолатеральної префронтальної кори, а також між вентромедіальним вузлом та зонами лобних часток кори головного мозку, зокрема нижньою, середньою та верхньою лобними звивинами.
Психосоматичний рівень відображає наявність взаємозв’язку між схильністю особистості до прокрастинації та її здоров’ям. Зокрема стверджується, що погіршення фізичного самопочуття особистості схильної до зволікання опосередковується двома механізмами: психофізіологічними реакціями зумовленими стресом і поведінковими стратегіями зорієнтованими на збереження здоров’я. З іншого боку, погіршення самопочуття прокрастинатора можливе й внаслідок його схильності відкладати зміну способу життя при усвідомленні наявності шкідливих звичок. Теоретичний аналіз свідчить про необхідність подальшого емпіричного вивчення нейропсихологічних механізмів прокрастинації з метою поглиблення розуміння сутності цього феномену.
44
Федько, Р. М., М. О. Антонець, О. А. Антонець, and О. М. Віблий. "БІОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ SAMBUCUS NIGRA В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ПРИДНІПРОВ’Я." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 154–61. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.19.
Full textAbstract:
Введення в культуру малопоширених плодово-ягідних рослин пов’язане із необхідністю підвищення лікувально-дієтичних якостей продукції садівництва. Нетрадиційні плодові рослини містять велику кількість біологічно активних речовин з антиоксидантною активністю. Це актуально у часи пандемії COVID-19. Серед таких рослин у лікарському рослинництві України стратегічне значення має розповсюдження бузини чорної. Білі та запашні квіти бузини, молоді пагони, свіже листя, ягоди широко застосовуються у фітомедицині. У природніх умовах ця рослина відома як чагарниковий вид. Тому її варто розглядати як перспективну культуру у формуванні полезахисних лісових насаджень. Метою досліджень є вивчення біологічних та екологічних особливостей модельних зразків бузини чорної у природних умовах Лівобережного Придніпров’я. Дослідження проводилися у 2021 році на території дендропарку Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України. Серед загальної кількості рослин було обрано п’ять модельних зразків 5–6-річного віку, що розпочали інтенсивно генерувати та зростають в різних умовах освітлення. Для збору сировини бузини чорної важливим чинником є її фізична доступність. Тому було проведене оцінювання біологічної та технологічної урожайності суцвіть та плодів. Для цього крона була умовно поділена на три технологічні яруси. Отже, було встановлено вплив освітлення на морфологічні ознаки і продуктивність модельних рослин 5-6 річного віку. Перший і другий модельні зразки бузини при освітленні 90000–130000 лк мали найкращі показники по висоті рослин, діаметру проекції крони і за продуктивністю. Вивчаючи динаміку формування генеративних органів у межах технічних ярусів за період квітування і зав’язування плодів, зазначено найбільшу кількість сформованих суцвіть на другому і третьому технологічних ярусах серед усіх модельних зразків. При цьому найбільша кількість суцвіть і суплідь сформувалася у першого і другого модельних зразків. Для аналітичної селекції пропонуються рослини, що зростають на освітлених місцях і мають високі показники щодо формування генеративних органів. Цей вихідний матеріал бузини чорної можна рекомендувати для насіннєвого та вегетативного розмноження.
45
Vasilyuk, O. M., and A. F. Kulik. "Активність інвертази та уреази в ґрунтах рекультивованих територій західного Донбасу." Biosystems Diversity 17, no. 3 (September 14, 2009): 3–7. http://dx.doi.org/10.15421/010958.
Full textAbstract:
Наведено результати досліджень активності ферментів інвертази (характеризує біологічну активність ґрунту, вміст гумусу, родючість ґрунтів) та уреази (ферменту азотного обміну) у ґрунтах штучних лісових насаджень Robinia pseudoacacia L., Betula pendula Rosh., Quercus robur L., Acer platanoides L. на рекультивованих ділянках Західного Донбасу. Показано сезонну динаміку активності ґрунтів залежно від типу біогеоценозу.
46
Шершова, С. В. "Відходи вирощування представників роду ехінацея (Echinacea Moench) як перспективне джерело біологічно активних речовин." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 28, 2013): 136–41. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.02.36.
Full textAbstract:
Проведено експериментальне обґрунтування біо-конверсії відходів вирощування (полови) ехінацеїпурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench.) таехінацеї блідої (Echinacea pallida (Nutt) Nutt.).Доведена висока активність екстрактів полови зехінацеї пурпурової, що проявлялася у стимуляціїросту тест-культури. Встановлено, що найвищустимулюючу активність мають екстракти поло-ви ехінацеї пурпурової: водні за концентрації0,01 %, спиртові – 0,01–0,001 %; до того ж іззбільшенням концентрації спирту в екстрактахзнижувалась їх активність. Вперше встановлено,що полова ехінацеї містить специфічні білки –лектини, активність яких у відходах ехінацеї блі-дої значно перевищувала ехінацею пурпурову. Роз-роблено технологічні схеми отримання лектинівта екстрактів біологічно активних речовин із від-ходів вирощування (полови) для їх ефективноговикористовування.
The experimental foundation bioconversion of waste product of growing (chaff), purple coneflower(Echinacea purpurea (L.) Moench.) and pale coneflower (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.) was to carriedout. The high activity of extracts of coneflower chaff, which had growth-stimulating effect to the testculture, was proved. Found that the highest stimulating activity has the extract of chaff purpleconeflowers: aqueous solution at concentrations of 0.01 %, alcohol-0.01 %-0.001 % and with increasingconcentration of alcohol in the extracts decreased their activity. For the first time it has been shown thatchaff of Echinacea contains specific proteins - lectins, and their activity in the waste product of paleconeflower significantly exceeded then activity in the waste product of purple coneflower. Technologicalschemes to get of lectins and extracts of biologically active substances from waste growing product(chaff), was worked out for their effective use.
47
Кожокар, Марина, and Ігор Хавруняк. "РУХОВА АКТИВНІСТЬ ЯК ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ." Молодий вчений, no. 12 (100) (December 30, 2021): 112–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-24.
Full textAbstract:
Рухова активність складається із рухів, які є однією із необхідних умов життя. Вона підвищує працездатність, покращує здоров’я, забезпечує різносторонній гармонійний розвиток, функціонування серцево-судинної, дихальної, гормональної та інших систем організму, активізує нервово-м’язовий апарат і механізми передачі рефлексів з м’язів на внутрішні органи. Рухова активність є не тільки засобом здійснення рухової функції, але має і загальнобіологічне значення. Однак останнім часом спостерігається зниження рухової активності молоді, що призводить до погіршання здоров’я, фізичного розвитку та функціональних можливостей. Сучасна система фізичного виховання в Україні не задовільняє природну біологічну потребу дітей, учнівської і студентської молоді в руховій активності. Також варто звернути увагу на той факт, що студенти завжди знаходяться в стресовому стані, оскільки розумова діяльність пов’язана з емоційною напругою, особливо під час сесії. Тому заняття фізичною культурою і спортом вже є вкрай необхідними. Рух стає каталізатором життєвої активності, умовою і невід’ємною частиною повноцінного життя.
48
ВАТАН, Юлія. "МЕТАКОГНІТИВНА АКТИВНІСТЬ У СУБ’ЄКТНОМУ ВИМІРІ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 1 (54) (May 19, 2022): 12–18. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.2.
Full textAbstract:
У статті висвітлено результати теоретичного аналізу метакогнітивної активності з позицій суб’єктного підходу. Актуальність пошукувань у цьому напрямі зумовлена назрілою потребою подолання безсуб’єктності цієї активності, введення в проблемне поле дослідження її носія в розмаїтті його біологічних, психофізіологічних та особистісних характеристик. Метою статті є теоретичне обґрунтування метакогнітивної активності як властивості суб’єкта, описання того, яким саме чином особистість є залученою до регуляції своїх когнітивних процесів. Для досягнення поставленої мети використовувались загальнонаукові теоретичні методи: аналізу та синтезу, індукції та дедукції, зіставлення та узагальнення результатів наукових досліджень; було враховано основні психологічні принципи: детермінізму, розвитку, системності, об’єктивності. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше інтерпретовано метакогнітивну активність з позицій суб’єктного підходу; описано її співвідношення із суб’єктною активністю; уточнено її специфічні властивості. Висновки. Носієм метакогнітивної активності як інтегративного утворення, головна функція якого полягає в регулюванні пізнавальних психічних процесів, виступає суб’єкт, оскільки саме на нього покладаються функції саморегуляції, самоорганізації, самодетермінації. Особистість в якості суб’єкта діяльності характеризується здатністю до цілеспрямованого перетворення об’єктивної дійсності, творення власного буття, реалізації своїх намірів, управління своїм життєвим шляхом, що виявляється в рівні її суб’єктності. Суб’єкт приймає рішення про необхідність застосування регулятивних функцій, виступає ініціатором і організатором метакогнітивної активності. На основі аналізу наукових досліджень встановлено, що деякі метакогнітивні процеси можуть мати неусвідомлений характер, ініціюватися об’єктивними чинниками, проте метакогнітивна активність у разі, коли є вмотивованою інтересами особистості, набуває рис саме суб’єктної активності.
49
Левчик, Н. Я., А. М. Гнатюк, А. В. Любінська, and Н. Є. Горбенко. "Алелопатична активність Trifolium repens L. та T. rubens l. (Fabaceae) в умовах національного ботанічного саду імені м. М. М. Гришка НАН України." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 1 (February 4, 2021): 20–25. http://dx.doi.org/10.36930/40310103.
Full textAbstract:
На сьогодні досягнення алелопатії дають змогу досліджувати характер хімічної взаємодії між рослинами як у природних фітоценозах, так і у вирощуванні рослин культурної флори. Ця взаємодія полягає у пригніченні або стимуляції проростання насіння, росту та розвитку передусім особин одного виду та довколишніх видів цього фітоценозу. Алелопатична активність є важливою ознакою для конкуренції та виживання виду на певній території. Біологічно активні сполуки, що є засобом алелопатичної конкуренції, можуть бути виділені у повітря, змиті з поверхні листка на поверхню ґрунту, виділені кореневою системою безпосередньо в ґрунт. Кореневі виділення рослин призводять до ґрунтовтоми, яка є комплексною і ключовою проблемою для сільського господарства, та вимагає правильного чергування та поєднання культур на посівних площах та обов'язкового дотримання режиму відпочинку ґрунтів. Здійснено літературний скринінг вітчизняних і закордонних джерел, які роблять висновок про високу алелопатичну активність рослин роду Trifolium, яка отримала назву "конюшиновтома". У процесі досліджень зроблено висновок, що під час тривалого росту на одному місці рослини T. rubens і T. repens проявляють алелопатичну активність відносно довколишніх рослин. Алелопатичну активність виділень кореневої системи у ризосферному ґрунті та екстрактів надземної частини рослин T. rubens і T. repens встановлювали за методикою А. М. Гродзінського (1973). Для тестування використано однодобові проростки тест-рослин амаранту Amarantus paniculatus. Встановлено, що алелопатична активність ризосферного ґрунту рослин роду Trifolium перебуває у динаміці, внаслідок накопичення виділень (колінів) кореневої системи рослин, із найвищими показниками у кінці вегетаційного періоду. Зроблено висновок, що рослини T. rubens, як кореневі їх виділення, так і екстракти надземних органів, є сильнішими інгібіторами, ніж T. repens. Зроблено узагальнення, що, незалежно від виду рослин роду Trifolium та фази вегетації, екстракти за концентрації 1:10 мають найбільшу інгібуючу активність, за концентрації 1:50 – мають середні показники, за концентрації 1:100 – найменше інгібування. Встановлено закономірність, що зі збільшенням концентрацій розчинів рослин роду Trifolium їх інгібуюча алелопатична активність підвищується. Найсильнішу інгібуючу дію (7,22 %) зафіксовано у рослин T. rubens наприкінці вегетації, найсильнішу стимулятивну дію (113,64 %) – у рослин цього самого виду у фазу цвітіння. Актуальним для майбутніх досліджень залишається встановлення якісного та кількісного вмісту колінів ризосферного ґрунту та біологічно активних речовин надземної частини рослин роду Trifolium.
50
Shevchuk, O. O., A. S. Volska, O. Z. Yaremchuk, Kh I. Kurylo, K. I. Bardakhivska, V. G. Nikolaev, and K. A. Posokhova. "ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНИЙ БАЛАНС В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ НА ТЛІ СУБХРОНІЧНОЇ ДОКСОРУБІЦИНОВОЇ ТОКСИЧНОСТІ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЕНТЕРОСОРБЦІЇ І ФІЛГРАСТИМУ (огляд літератури та результати власних досліджень)." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (November 7, 2019): 13–22. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i3.10555.
Full textAbstract:
Вступ. Антрациклінові антибіотики залишаються одними з найбільш затребуваних протипухлинних лікарських засобів завдяки високій цитотоксичній та протипухлинній активності. Однак протягом багатьох років невирішеною проблемою залишається їх кардіотоксичність та здатність викликати незворотне ушкодження міокарда з розвитком застійної серцевої недостатності з високою летальністю.
Мета дослідження – вивчити вплив ентеральної сорбційної терапії та препарату гранулоцитарного колонієстимулювального фактора на показники прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в щурів на моделі субхронічної токсичності доксорубіцину.
Методи дослідження. Експерименти проводили на статевозрілих щурах-самцях, в яких моделювали субхронічну доксорубіцинову токсичність, а для корекції застосовували гранульований вуглецевий ентеросорбент С2 самостійно та в комбінації з філграстимом. Досліджували показники ТБК-активних продуктів, активність каталази, супероксиддисмутази, вміст відновленого глутатіону в тканинах серця, печінки і сироватці крові, загальну антиокиснювальну активність сироватки кровi.
Результати й обговорення. На тлі субхронічної доксорубіцинової токсичності в щурів виявлено порушення прооксидантно-антиоксидантного балансу, яке проявлялося зростанням рівня ТБК-активних продуктів у сироватці крові (у 2,07 раза), тканинах серця (у 2,3 раза) та печінки (в 1,7 раза). Одночасно спостерігали пригнічення ланок ендогенного антиоксидантного захисту зі зниженням активності каталази, супероксиддисмутази, вмісту відновленого глутатіону в усіх досліджуваних біологічних середовищах, яке було максимальним переважно в тканинах серця. Застосування ентеросорбенту С2 сприяло відновленню окисно-відновного балансу. Додаткове використання філграстиму продемонструвало подальше покращення досліджуваних показників і статистично достовірно переважало монозастосування ентеросорбенту за рівнем ТБК-активних продуктів у тканинах серця та активністю каталази в тканинах серця і сироватці крові.
Висновок. Отримані результати – підґрунтя для подальшого вивчення можливостей комбінованого застосування ентеральної сорбційної терапії та філграстиму з метою зменшення побічних ефектів антрациклінових антибіотиків.