Journal articles: 'Активна камера'

1

Грицюк, В. Ю., and O. O. Тимофєєва. "Электромеханический дезинтегратор многофакторного действия: моделирование и оценка." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 8(264) (January 12, 2021): 34–38. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-264-8-34-38.

Full text

Abstract:

Одним из способов, позволяющих осуществлять различные технологические процессы тонкого и сверхтонкого измельчения, является применение электромеханических дезинтеграторов многофакторного действия. Дезинтегратор состоит из двух плоских индукторов с трехфазными обмотками, которые образуют бегущие магнитные поля с противоположным порядком чередования фаз, и рабочей камеры с ферромагнитными рабочими телами, расположенной в межиндукторном зазоре.Множество факторов, позволяющих воздействовать на обрабатываемое вещество с необходимой интенсивностью и в нужном направлении, требует знания физической сущности происходящих в вихревом слое явлений.Для определения силы, действующей на ферромагнитное тело, необходимо рассчитать магнитное поле в рабочей зоне электромеханического дезинтегратора. Интересующая величина определяется путем численного решения полевой задачи с использованием метода конечных элементов. Данный метод позволяет точно описать конфигурацию активной части, а также учесть нелинейность свойств материалов. В работе получены картины распределения векторного магнитного потенциала в активной зоне электромеханического дезинтегратора. Представлены результаты моделирования распределения усилий, действующих на ферромагнитные тела и рабочую электропроводящую камеру. Следствием взаимодействия бегущих магнитных полей индукторов и вихревых токов, протекающих в стенках рабочей камеры, является появление характерных прогибов стенок рабочей камеры в пределах каждого полюсного деления. Расчет подтверждает наличие локализации действующих электромагнитных усилий на стенки электропроводящей камеры в пределах полюсного деления индукторов. Деформацию рабочей камеры вызывают, прежде всего, усилия которые направлены нормально к поверхности стенки камеры. Результаты численного расчета могут быть использованы при выборе геометрических размеров активной части с целью получения заданных рабочих свойств и характеристик.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Цимбал, П. В., and В. Ф. Влад. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДОПИТУ В ПЕНІТЕНЦІАРНИХ УСТАНОВАХ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ВТЕЧІ З МІСЦЬ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ." Знання європейського права, no. 2 (October 27, 2020): 84–89. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.80.

Full text

Abstract:

Однією з важливих і найскладніших слідчих дій під час розслідування втечі з місць позбавлення волі, на нашу думку, є допит підозрюваного, обвинуваченого, ув'язненого, засудженого. Суть допиту полягає в тому, що слідчий, застосовуючи різноманітні тактичні прийоми, спонукає допитуваного дати свідчення про обставини, прямо або побічно пов'язані з розслідуваним злочином. Отримані відомості слідчий записує до протоколу, щоб у подальшому вони могли бути використані в якості доказів. Загальні правила проведення допиту містяться в Кримінальному процесуальному кодексі України. Особливості допиту окремих учасників кримінального судочинства (свідка) з урахуванням специфіки процесуального положення допитуваного прописані у відповідних статтях Кримінального процесуального кодексу України та інших нормативно-правових актах. Перед початком допиту слідчий повинен ідентифікувати особу, викликану на допит, ознайомившись із її паспортом або іншим документом, що посвідчує особу. Якщо у слідчого є будь-які дані про нестійкість психіки допитуваної особи або про будь-які інші фізичні вади, її лякливість, сором'язливість, боязкість, то він може прийняти рішення про проведення допиту у звичній для допитуваного обстановці, наприклад за місцем його навчання або проживання. Під час розслідування втечі з місць позбавлення волі це може бути звичайна камера засудженого. Це полегшить встановлення з ним психологічного контакту та отримання повних свідчень. З самого початку проведення допиту допитуваний повинен відчувати, що слідчий бачить у ньому рівноправну людину, ставиться до нього як до особистості, яка володіє правом на певну самостійність. Необхідно пам'ятати, що у допитуваних симпатії виникають з першої зустрічі, а разом з ними виникає і довіра або настороженість, активна протидія. Зустрівши щиру увагу і інтерес до себе, особа відвертіше розповість про своє життя, свої позитивні якості, умови, що сприяли вчиненню злочину, про скоєний злочин і свою роль у ньому. Важливе значення може мати час проведення слідчої дії. Так, за відсутності гострої необхідності не слід проводити допит у час, відведений для обіду або прогулянки. Крім того, слідчу дію за участю засудженого краще проводити не більше 45 хв, оскільки потім ув'язнений втомлюється, і його увага розсіюється.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Trushlyakov, V. I., A. A. Novikov, and I. Y. Lesnyak. "EXPERIMENTAL INVESTIGATIONS OF THE PARAMETERS OF LIQUID EVAPORATION PROCESS UNDER ACOUSTIC-VACUUM EXPOSURE." Dynamics of Systems, Mechanisms and Machines 8, no. 3 (2020): 163–68. http://dx.doi.org/10.25206/2310-9793-8-3-163-168.

Full text

Abstract:

Проведены экспериментальные исследования процесса испарения жидкости в условиях акустико-вакуумного воздействия. На основе полученных значений массы испаряющейся жидкости и давления паров жидкости в замкнутой ёмкости выявлен резонансный эффект. Появление резонансного эффекта характеризуется активным кипением жидкости при совпадении частоты системы «парогазовая смесь + купол + вакуумная камера + слой жидкости» и частоты акустического воздействия в условиях пониженного внешнего давления. Для измерения давления паров жидкости в состав экспериментального стенда введен купол, позволяющий увеличить давление паров жидкости и зарегистрировать его значение используемой аппаратурой. Получена тарировочная характеристика лабораторных весов в виде зависимости изменения массы груза от значений давления в вакуумной камере. С использованием полученной тарировочной характеристики лабораторных весов, работающих в условиях акустико-вакуумного воздействия, получены значения изменения массы жидкости при различных значениях внешнего давления в вакуумной камере. Полученные результаты могут найти применение в области акустико-вакуумной осушки и очистки различных поверхностей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Антонникова, А. А. "STUDY OF THE COAGULATION OF AEROSOL PARTICLES IN THE SCRUBBER ULTRASOUND CHAMBER." Южно-Сибирский научный вестник, no. 6(40) (December 20, 2021): 162–67. http://dx.doi.org/10.25699/sssb.2021.40.6.013.

Full text

Abstract:

В данной работе представлены результаты исследования процесса коагуляции частиц аэрозоля моноаммонийфосфата в модельной ультразвуковой (УЗ) камере скруббера. Изучено поведение аэрозольных частиц внутри камеры на расстоянии 100 мм и 400 мм от ультразвукового излучателя с частотой излучения 22 кГц. Представленные результаты показывают практически отсутствие коагуляции частиц при интенсивности звукового давления 140 dB и процесс активной коагуляции при интенсивности звукового давления 150 dB для выбранного образца. Начальная массовая концентрация фосфата аммония в камере составляла 1 г/м3. Измерения дисперсного состава аэрозоля внутри камеры показали, что более интенсивно коагуляция проходила в области 400 мм. Через 30 минут воздействия значение среднего объемно-поверхностного диаметра частиц аэрозоля в камере изменилось на 238,4 %. This paper presents the results of the study of the coagulation of the monoammonium phosphate aerosol particles in the model ultrasonic scrubber chamber. The behavior of aerosol particles inside the chamber is studied at the distance of 100 mm and 400 mm from the ultrasonic emitter with 22 kHz of the radiation frequency. The presented results show almost complete absence of particle coagulation at the sound pressure intensity of 140 DB and the active coagulation process at the intensity of 150 dB for the selected sample. The initial mass concentration of ammonium phosphate in the chamber was 1 g / m3. Measuring the dispersed composition of the aerosol showed that coagulation proceeds more intensively in the region of 400 mm. After 30 minutes of exposure the value of the average surfactant diameter of the aerosol particles in the chamber has changed by 238.4%.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Lukatskaya, Anna. "Особливості становлення флейти як ансамблевого інструменту у французькій музиці на межі XIX – XX століть." Музичне мистецтво і культура, no. 26 (April 25, 2018): 148–60. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2018-26-148-160.

Full text

Abstract:

Мета статті – виявити основні фактори становлення французької камерної музики на межі XIX – XX століть, які впливали на розвиток флейти як ансамблевого інструменту. Методологія. Дослідження спирається на музично-історичний і музично-культурологічний підходи, що дають можливість виявлення тих подій, фактів і обставин побутування французької камерно-інструментальної музики, які стимулювали активний розвиток флейти в якості учасника камерного ансамблю. Наукова новизна полягає у дослідженні розвитку флейти як ансамблевого інструменту у французькій музичній культурі на межі XIX – XX ст. – того історичного періоду, який часто вважають «золотим століттям» флейти. Розквіт виконавського мистецтва, а також активний інтерес композиторів Франції до цього інструменту сприяли створенню нового ансамблевого репертуару для флейти, який розглядається в контексті загальних процесів оновлення форм існування камерно-інструментальної музики у виконавській практиці. Висновки. Флейтове виконавство приймало активну участь у загальному розвитку французької камерно-ансамблевої музики на межі XIX – XX століть, ця сфера виконавської практики зайняла значне місце в інструментальному мистецтві Франції. Це було обумовлено і загальнонаціональними культурними прагненнями, які були пов’язані з відродженням традицій французького музичного мистецтва, і з провідними тенденціями європейської професійної музики, серед яких – «емансипація» камерних жанрів у взаємодії зі стильовими відкриттями сучасності. Ці процеси стимулювали організацію всіляких творчих об'єднань і колективів, які сприяли формуванню нових умов побутування флейти як ансамблевого інструменту та її «виходу» на широку публіку зі звичного контексту практики салонного і домашнього музикування. Спадщина видатних флейтистів-виконавців та педагогів, а також найвідоміших представників французької композиторської школи утворює масштабний пласт камерно-ансамблевої музики, різноманітної у своєму жанрово-стильовому якості, в якому флейта представлена у всій багатогранності своїх технічних та виражальних можливостей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Gots, V. I., I. I. Rudenko, O. V. Lastivka, and E. V. Volinska. "Роль хімічних добавок у формуванні властивостей лужних цементів." Кераміка: наука і життя, no. 3(36) (October 31, 2017): 5. http://dx.doi.org/10.26909/csl.3.2017.1.

Full text

Abstract:

Досліджений вплив поверхнево-активних речовин зазначених типів у складі КД на початок витривалості, тривалість періоду індукції та міцність лужного цементу з вмістом доменної гранули (далі - шлак) від 50 до 100 % у складі алюмосилікатного компонента. При заміщенні лужного компонента метасилікатом натрію тривалість індукційного періоду істотно не змінюється. Проте, при збільшенні кількості шлаку до 88 - 100% і відповідному збільшенні вмісту лужного компонента в цементі, знижується ефективність аніонного поверхнево-активного речовини, що супроводжується зменшенням тривалості індукції період до 0,5 годин. Однак незалежно від вмісту шлакового компонента, типу і потоку лужної компоненти в цементі, введення добавок того ж типу, але інша структура - у формі оксиетиленових жирних спиртів і циклічних - визначає зниження міцність цементу. Ефективність поверхнево-активної речовини, з урахуванням характеру основної речовини для періодів витривалості, тривалості індукційного періоду та міцності цементного каменю на основі варіації шлако-портландцементу залежить від вмісту лужного компонента, який визначається співвідношенням між клінкером та шлаком у складі цементу. Згідно з визначеними показниками, ефективність аніонних поверхнево-активних речовин у складі комплексної добавки зменшується, а роль катіонних та неіногенних поверхнево-активних речовин підвищується.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Akhmedov, Olij Ravshanovich, Honsuluv Abduvohidovna Sohibnazarova, and Shavkat Abduganievich Shomurotov. "БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫЕ СОЕДИНЕНИЯ НА ОСНОВЕ МОДИФИЦИРОВАННОЙ КСАНТАНОВОЙ КАМЕДИ." chemistry of plant raw material, no. 3 (January 31, 2017): 227. http://dx.doi.org/10.14258/jcprm.2017031729.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Разиньков, Николай Дмитриевич, and Светлана Леонидовна Титова. "Оползневая опасность и своевременность ее восприятия: региональный опыт." Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология, no. 1 (March 24, 2020): 108–14. http://dx.doi.org/10.17308/geo.2020.1/2668.

Full text

Abstract:

Обоснование. Аномально затяжное повышение грунтовых вод в 2004-2006 гг. активизировало оползневые процессы в Воронежской области. Оползнеопасными территориями в области являются, в основном, административные районы, расположенные в ниспадающих долинах в направлении к основным водотокам: р. Дон, р. Хопер, р. Подгорная. Цель – выявление физической сущности оползневого процесса, его возникновения и развития под влиянием природных и техногенных факторов. Объектом исследования выбрана территория возле автодороги «Каменка-Марки» (6 км) с активно развивающимся оползневым процессом. Методы: установление численных характеристик оползневых процессов предполагает использование ряда методических подходов, включая инвентаризацию, полевое обследование, выявление динамики процесса по материалам аэрокосмической съемки с последующим прогнозированием его активности. Результаты: изучен генезис развития оползня. Выявлены доминирующие факторы, влияющие на активизацию оползневого процесса. Силами КУВО «Гражданская оборона, защита населения и пожарная безопасность Воронежской области» произведена инвентаризация оползневых процессов на территории Воронежской области. Обследовано 34 участка территории Каменского района с более чем двумя сотнями адресов. Снимки, полученные с квадрокоптера, позволили выявить морфологию основных элементов оползня, свидетельствующих о его активном развитии. Посредством анализа разновременных космических снимков оценена динамика оползневого процесса. Произведены реальные замеры оползня во время полевого обследования. Выявлено 97 домовладений в населенных пунктах Каменского района, находящихся в зоне оползневых процессов, а так же участок автодороги «Каменка-Марки» (6 км), испытывающий угрозу разрушения. Выводы: аномальные погодные условия Воронежской области в 2004-2006 годах привели к высокой обводненности грунтов, что спровоцировало активизацию оползневых процессов. Наиболее оползнеопасным районом области является Каменский муниципальный район. При этом, наибольшую тревогу вызывает реальная опасность разрушения автодороги «Каменка-Марки» (6 км), что приведет к прекращению сообщения между семью населенными пунктами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Kononov, Dmitriy, Igor Pelykh, and Broni Jose Pinto. "Гармонический анализ упругого колосниково-карточного элемента динамически активной просеивающей поверхности вибрационного грохота." Modern Problems of Metalurgy 1, no. 21 (November 6, 2019): 17–23. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.2018.01.04.

Full text

Abstract:

Поверхностные вибрирующие сита должны обеспечивать довольно сложное движение просеивания частиц сыпучего материала. Для обеспечения необходимых условий для работы просеивающих поверхностей предлагается использовать новую конструкцию динамической упругой поверхностно-активной просеивающей решетки самоочищающейся решетки - карты. Композитные упругие элементы решетки-карты без предварительной деформации, установленные в коробке вибрационного грохота. Консольные горизонтальные полки решетки элементов карты под воздействием виброустойчивых данных совершают сложные вибрационно-пространственные движения. Поскольку пласт URCC апертуры «активен» консольными горизонтальными полками, возникает необходимость в изучении их траекторий движения с учетом конструктивных параметров сита и вибрационной камеры вынужденных колебаний. Цель исследования: метод определения собственных частот и форм мод упругого (резинового) элемента, образующего тканевый ситовый вибратор, который достигнет наибольшей амплитуды колебаний при работе вибрационного грохота. Задача исследования: разработать модель решетчатого элемента карточного сита URCC для гармонического анализа методом конечных элементов. Поскольку элемент решетки имеет сложную форму, предлагается решение с использованием метода конечных элементов. Рассматривается решение задачи гармонического анализа движения составного элемента колосниково-карточного сита вибрационного грохота с помощью метода конечных элементов грохота. Для существующего элемента определено, что при диапазоне варьирования модуля упругости собственная частота горизонтальных колебаний изменилась в пределах 17…34 Гц, а вертикальных – 37…72 Гц.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Zimizhd, Andriy, Anton Huda, and Volodymyr Kovtun. "Исследование физических процессов нанесения цинка из паро-газовой фазы в вакууме." Modern Problems of Metalurgy 1, no. 21 (November 6, 2019): 3–6. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.2018.01.01.

Full text

Abstract:

Термическое напыление активно применяется в микроэлектронике и оптике, в частности, методом делают напыление просветляющих и отражающих покрытий. Целью данной работы является исследование зависимости толщины металлических пленок от времени нанесения в вакууме. Для того, что бы узнать не сталкиваются ли атомы металла при испарении с молекулами остаточного газа в камере при своем движении к стеклянной подложке, а также что их траектория прямолинейна, посчитаем среднюю длину пробега молекулы. Если в вакуумной камере расстояние от испарителя до подложки достаточно мало, по сравнению со средней длиной пробега молекулы, то большая часть атомов металла будет достигать подложки не сталкиваясь, с молекулами остаточного газа. Произведено ряд замеров сопротивления металлических пленок, полученных при напылении в вакуумеи выполнено исследование физических процессов нанесения цинка из парогазовой фазы в вакууме. На основании полученных экспериментальных данных было выявлено зависимость толщины металлических пленок от времени нанесения.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

(Olga A. Pasko), Пасько Ольга Анатольевна, Токарева Ольга Сергеевна (Olga S. Tokareva), Алшаиби Ахмед Джамал Абдулрахман (Ahmed J. A. Alshaibi), Черникова Татьяна Юрьевна (Tatyana Yu. Chernikova), and Кабраль Педро (Pedro Cabral). "ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ ПРИПОСЕЛКОВЫХ КЕДРОВНИКОВ ТОМСКОЙ ОБЛАСТИ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ДАННЫХ ДИСТАНЦИОННОГО ЗОНДИРОВАНИЯ ЗЕМЛИ." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, no. 1 (January 18, 2019): 98–109. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/1/54.

Full text

Abstract:

Актуальность исследования обусловлена необходимостью получения объективной, в т. ч. ретроспективной, информации о состоянии ценных лесных массивов, являющихся ботаническими памятниками природы, для организации их охраны от пожаров, болезней и вредителей. Цель: мониторинг состояния припоселковых кедровников на примере Томской области с использованием методов наземного обследования и данных дистанционного зондирования Земли. Объекты: 13 припоселковых кедровников, которые являются особо охраняемыми территориями, относятся к лесничествам филиала ОГУ «Томское управление лесами» Томской области и расположены на землях лесного фонда. Методы: тематическое картирование территории; расчет показателя количества фотосинтетически активной биомассы NDVI (Normalize Difference Vegetation Index) по космическим снимкам среднего пространственного разрешения (30 м) со спутников Landsat 5 (камера TM), 7 (камера ETM+) и 8 (камера OLI), полученных в период с 2002 по 2015 гг. из архива Геологической службы США c использованием интернет-сервиса Earth Explorer; пространственный анализ данных с использованием геоинформационных технологий; статистическая обработка полученных результатов путем проведения корреляционного и регрессионного анализа. Результаты. Дана комплексная оценка состояния 13-ти припоселковых кедровников; проведен анализ динамики значений NDVI в период с 2002 по 2017 гг. и установлены основные причины (незаконные вырубки, ветровалы, пожары и распространение вредителей); проведена группировка кедровников по их состоянию; установлены максимальные значения NDVI для Богашовского и Белоусовского кедровников, минимальные – для Аксеновского, Плотниковского и Протопоповского кедровников; показаны положительные корреляции между значениями NDVI и состоянием деревьев: высокая корреляция – с индексом жизненного состояния, и средняя – со средневзвешенной категорией состояния деревьев в древостое; достоверные корреляционные связи значений NDVI кедровников с количеством осадков и суммой температур не обнаружены (за исключением Аксеновского кедровника, характеризуемого как «сильно ослабленный»); предложенные подходы применимы к оценке любых кедровников.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Пославський, Антон Олександрович. "ПРОБЛЕМИ ЕВОЛЮЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО КАМЕРНО-АНСАМБЛЕВОГО ІНСТРУМЕНТАЛІЗМУ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 44 (June 25, 2021): 86–94. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235380.

Full text

Abstract:

Мета статті – розглянути еволюцію європейського камерно-ансамблевого інструменталізму як особливого типу музичного мислення, а також дослідити жанрове поле радикальної трансформації традиційних прийомів композиторського письма. Методологія дослідження. Закономірності камерно-ансамблевого інструменталізму у творах європейських композиторів проаналізовані із застосуванням методу історизму, загальноестетичний метод використаний у дослідженні естетично-стильового феномену інструменталізму, а предмет дослідження статті вдалося системно опрацювати з допомогою музично-аналітичного методу. Наукова новизна. У музично-теоретичних та виконавських дослідженнях проблема інструменталізму розглянута під кутом нових інструментально-виразових засобів музики першої половини XX століття. Уперше проаналізовані витоки, семантика та головні тенденції еволюції камерно-ансамблевого інструменталізму як особливого типу мислення в музичній культурі Європи. Висновки. Джерела і традиції камерно-ансамблевого інструменталізму репрезентовані стилями європейської музики від епохи Бароко до нової Віденської школи. Камерно-інструментальний ансамбль як особливий тип музичного мислення активно функціонує зі стильовими «константами» і «змінними», із темброво-фактурними та просторово-часовими комплексами як стилістичними домінантами в камерно-ансамблевому інструменталізмі. Камерний ансамбль інструментального типу розвивався у двох вимірах: інтроспективному як романтичний камерний ансамбль та конструктивно-ігровому, гастрольному стилі епох пізнього Ренесансу й Бароко. Романтики розробляли переважно темброво-фактурну сферу інструментального ансамблю, експериментували зі складами, створювали нові типи змішаних (політембрових) звучань. Антиромантична лінія розвитку була пов’язана із семантико-композиційним рівнем жанрової системи, докорінним переосмисленням характеру звукових структур у розмаїтих техніках композиції, переакцентуванням у системі засобів виразно-конструктивного комплексу музики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Bazov, O. V. "Правові та інституційні засади Спеціального суду по Сьєрра-Леоне." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 4 (August 2, 2020): 6–19. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.04.01.

Full text

Abstract:

В умовах глобалізації та інтеграції важливе значення у сфері протидії міжнародним злочинам, що викликають стурбованість усієї міжнародної спільноти, відіграють відповідні міжнародні судові органи, які діють, як правило, у тому випадку, якщо внутрішньодержавні органи кримінального правосуддя не бажають чи не в змозі вирішити питання щодо притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Це може відбуватися особливо в умовах збройних конфліктів, під час яких можуть вчинятися такі міжнародні злочини, як геноцид, злочини проти людяності, серйозні порушення міжнародного гуманітарного права та інші воєнні злочини. У зв’язку з цим дослідження правових та інституційних основ утворення та діяльності міжнародних кримінальних судів, зокрема Специального суду по Сьерра-Леоне, має великий науковий та практичний інтерес. Метою статті є визначення правових та інституційних засад утворення та діяльності Специального суду по Сьерра-Леоне, його правового статусу та юрисдикції. Здійснення аналізу судової практики цього Суду та її впливу на подальший розвиток міжнародного кримінального права та нанальних правових систем. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній юридичній літературі обґрунтовано наукові погляди щодо необхідності комплексного дослідження правових та інституційних засад діяльності Специального суду по Сьєрра-Леоне. Доведено, що особливості міжнародно-правового статусу та юрисдикції цього Суду були обумовлені необхідністю боротьби із міжнародною злочинністю в умовах існування збройного конфлікту та проведення міжнародної миротворчої операції на території Республіки Сьєрра-Леоне, участь в якій брала і Україна. Вперше досліджено, що незважаючи на наявність в структурі цього Суду національного компоненту, Суд є міжнародним судом. Визначено вирішальну роль Організації Об’єднаних Націй у припиненні збройного конфлікту на території Сьєрра-Леоне, утворенні разом із Республікою Сьєрра-Леоне та іншими державами правових та інституційних засад діяльності Специального суду по Сьєрра-Леоне. Визначено інституційні засади діяльності цього Суду та проаналізовано діяльність таких його органів, як: а) камери (Судові камери та Апеляційна камера); б) Обвинувач; та с) Секретаріат. Досліджено юрисдикцію та судову практику Спеціального суду по Сьєрра-Леоне, зокрема щодо притягнення до відповідальності за вчинення таких злочинів проти людяності, як: викрадення та використання дітей в активних воєнних діях; викрадення жінок та примус їх до шлюбу, поневолення жінок у сексуальне рабство тощо. Досліджено особливості судового процесу Суду, правило non bis in idem щодо повторного притягнення осіб до кримінальної відповідальності, а також питання амністії. У висновку зазначається, що у процесі розвитку правових та інституційних засад діяльності міжнародних кримінальних судів у сфері боротьби із найсерйознішими злочинами, що викликають стурбованість усього міжнародного співтовариства, вкрай важливим є ефективне використання як міжнародного, так і національного компонентів системи міжнародного кримінального правосуддя, що простежується у діяльності Спеціального суду по Сьєрра-Леоне. Практика діяльності Спеціального суду по Сьєрра-Леоне засвідчує високу ефективність діяльності міжнародних кримінальних судових органів та сприяє подальшому розвитку міжнародного кримінального права. Концентрація зусиль науковців на дослідженні правових та інституційних засад діяльності міжнародних кримінальних судів, зокрема Спеціального суду по Сьєрра-Леоне, сприятиме підвищенню ефективності боротьби із міжнародними злочинами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Бутова, Светлана Николаевна, Екатерина Романовна Вольнова, Максим Юрьевич Музыка, Ирина Дмитриевна Щеголева, and Богуслав Долезал. "Обоснование использования пектина в технологии кетчупа." Health, Food & Biotechnology 1, no. 2 (June 28, 2019): 52–61. http://dx.doi.org/10.36107/hfb.2019.i2.s219.

Full text

Abstract:

Улучшение пищевого рациона населения обеспечивается повышением биологической ценности пищевых продуктов регулярного потребления. К этой группе продуктов относятся соусы – кетчупы. Несложная технология производства и пластичный рецептурный состав кетчупов дают возможность создания новых рецептурных композиций с включением биологически активных веществ, пищевых волокон и других необходимых человеку ингредиентов. На сегодняшний день ассортимент кетчупов промышленной выработки, содержащих в своём составе очищенный пектин в качестве структурообразователя, ограничен. В основном в составе кетчупов и других соусов используются пищевые волокна, в частности цитрусовые. Наличие у пектина функциональных свойств и физиологической активности позволяет рассматривать его как эффективное средство повышения качества и биологической ценности кетчупов. Целью работы было научное обоснование использования разных видов пектина в производстве кетчупов, создание рецептуры кетчупа на основе пектинового структурообразователя. Работа выполнена в ФГБОУ ВО «Московский государстенный университет пищевых производств». Проведен анализ функциональных и химических характеристик промышленных образцов пектина – яблочного, цитрусового, свекловичного; определены дозировка и способ внесения пектина. Проведена сравнительная оценка эффективности использования в кетчупах традиционных структурообразователей (крахмала и гуаровой камеди) и пектинов, полученных из различных растительных источников. Установлено, что тип структурообразователя существенно влияет на органолептические свойства кетчупа, особенно на его консистенцию. По способности к формированию структуры кетчупа крахмал и гуаровая камедь существенно уступали всем образцам пектина. При использовании крахмала и гуаровой камеди в количестве 0,5% консистенция кетчупов была жидкая, с низкой вязкостью – 8,8-10,8 Па*с. Кетчупы с таким же количеством пектина были более густыми, с вязкостью от 16,6 до 27,3 Па*с. Среди исследованных образцов пектинов наибольшую загущающую способность проявлял свекловичный пектин, наименьшую – пектин цитрусовый. Отмечено, что у кетчупа, содержащего яблочный пектин, был специфический привкус яблочного пюре. В результате работы наиболее гармоничное соотношение органолептических показателей, консистенции и химического состава кетчупа было достигнуто при использовании свекловичного пектина. На основании проведенных исследований разработана рецептура кетчупа с пектиновым структурообразователем, Приготовленный образец кетчупа характеризуется высокими потребительскими свойствами и оздоровительным эффектом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Kvasnikova, Tetiana. "Жанровые инновации камерно-вокального цикла в творчестве Людмилы Самодаевой (на примере «Пяти историй про Хню»)." Музичне мистецтво і культура, no. 20 (December 17, 2014): 436–46. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2014-20-436-446.

Full text

Abstract:

В данной статье проводится анализ цикла Л. Самодаевой »Пять историй про Хню», благодаря которому, данное произведение можно отнести к авторской жанровой номинации мини-моноопера. Данная жанровая форма объединила в себе черты вокального цикла и камерной оперы, что соответствует тенденции жанровой интерференции, которая активно используется современными композиторами.Ключевые слова: мини-моноопера, камерный вокальный жанр, интерференция.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Shmatenko, O. P., L. L. Davtyan, V. O. Tarasenko, R. L. Prytula, D. V. Voronenko, D. V. Drozdov, Ya R. Andriychuk, and N. A. Kozyko. "Кінетика (in vivo) вивільнення активних фармацевтичних інгредієнтів із лікарського засобу під умовною назвою АМО-золь." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 4 (December 30, 2021): 130–39. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-130.

Full text

Abstract:

Вступ. Фармакокінетика відіграє значну роль у фармації. Дослідження залежності швидкості реакції від різних факторів дає можливість інтенсифікувати технологічні процеси виготовлення лікарських засобів (ЛЗ). Фармакокінетичні дослідження, пов’язані з вивченням швидкості всмоктування і виведення ЛЗ із організму, дозволяють інтерпретувати механізми їх фізіологічної дії. Кінетичний процес розпочинається з вивільнення активних фармацевтичних інгредієнтів із фармацевтичної системи (аерозоль), далі – всмоктування та дифундування активних речовин до поверхні всмоктування – ранової поверхні. Сам процес абсорбції також є дифузійним і залежить від багатьох чинників: кількості, властивостей та фізичного стану активної речовини, загального складу та властивостей аерозолю, а також технологічних чинників і фізіологічного стану поверхні всмоктування (перша стадія ранового процесу). Мета: проведення фармакокінетичних досліджень методом in vivo щодо ізолювання та виявлення бензокаїну та мірамістину в крові щурів з використанням однокамерної фармакокінетичної моделі. Матеріали та методи. При проведенні експериментальних досліджень матеріалами слугували активні фармацевтичні інгредієнти – офлоксацин, бензокаїн, мірамістин, а також допоміжні речовини – натрій-карбоксиметилцелюлоза, метилцелюлоза, полівініловий спирт, полівінілпіролідон, пропіленгліколь, гліцерин, поліетиленоксид-400, спирт етиловий, кислота лимонна моногідрат, хладон-134а. Методами in vitro встановлювали порядок кінетичної реакції для вибору моделі визначення фармакокінетичних параметрів методом in vivo. Фармакокінетичні параметри ЛЗ АМО-золь досліджували у крові білих щурів лінії Вістар після його одноразового нанесення на модельну рану. Ізолювання активних фармацевтичних інгредієнтів (бензокаїн, мірамістин) проводили за допомогою хромато-масспектрометра Agilent 6850/5973N виробництва Agilent Technologies, колонка кварцева капілярна НР-5MS 0.25 мм х 30 м. Температура: інжектора – 250 0С, інтерфейса масспектрометру (Transfer line) – 280 0С, джерела іонів – 230 0С, квадруполя – 150 0С. Режим іонізації – електронний удар, енергія електронів – 70 еВ, напруга електропомножувача – на 106 В більше ніж при Autotune. Діапазон сканування 40 – 550 а.о.м. Режим програмування температури термостата: 90 0С – 2 хв. потім підйом до 300 0С зі швидкістю – 20 0С/хв, та витримування при цій температурі 10 хв. Швидкість газу носію (гелію) – 1,0 мл/хв. Режим вводу проби – 2мкл без поділу потоку. Результати. З метою проведення фармакокінетичних досліджень методом in vivo щодо ізолювання та виявлення бензокаїну та мірамістину в крові щурів використо однокамерну фармакокінетичну модель. Розраховані значення констант ke и kа, показали, що аплікаційне нанесення ЛЗ на тканини піддослідних щурів являє приклад фліп-флоп феномену, так як константа швидкості елімінації більше (0,022 1/хв) константи швидкості їх всмоктування (0,007 1/хв), та змінює своє положення по відношенню до моменту часу tmax, що відповідає рівності параметрів швидкостей елімінації і всмоктування. Визначено, що при введенні ЛЗ, що містять 12,5 мкг/г бензокаїну і 1,25 мкг/г мірамістину, максимальна концентрація у крові (0,052 мкг/мл) спостерігається для бензокаїну через 30 хв і 0,072 мкг/мл через 240 хв для мірамістину. Розрахований кліренс, який для бензокаїну складає 0,00011 мл/(хв‧г), а для мірамістину 0,000112 мл/(хв . г) відповідно. В клінічних умовах кліренс служить для розрахунку дози, необхідної для підтримки рівноважної концентрації ЛЗ у крові, тобто підтримуючої дози. Визначений об’єм розподілу, який слугує для розрахунку навантажувальної дози препарату, що необхідно для досягнення його потрібної концентрації в крові. Для даної моделі об’єм розподілу ЛЗ в організмі і для бензокаїну, і для мірамістину складає 0,005 мл/г відповідно. Завершальним етапом досліджень in vivo з використанням однокамерної фармакокінетичної моделі стало визначення періоду напіввиведення. За один період із організму виводиться 50 % ЛЗ, за два – 75 %, за три – 90 %. Так, період напіввиведення бензокаїну на швидкості елімінації складає 30,904 хв, а на швидкості всмоктування – 98,18 хв. Період напіввиведення мірамістину на швидкості елімінації складає 30,942 хв, а на швидкості всмоктування – 92,821 хв. Отже, в фармакокінетичних дослідженнях вище перераховані параметри використовуються для оцінки змін концентрації ЛЗ у часі в специфічній камері, де виявляється бажана терапевтична дія препарату. Висновки. Методом in vivo з використанням однокамерної фармакокінетичної моделі проведені дослідження щодо ізолювання та виявлення бензокаїну та мірамістину в крові щурів. Доведено, що розроблені ЛЗ виявляють переважно місцеву дію, оскільки в даному моменті потік вивільнення активних речовин із аерозолю більше потоку проникнення через природні біологічні бар’єри організму. Проведена якісна оцінка фармакокінетичного процесу зі встановленням 15-и фармакокінетичних параметрів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Івченко, Т. В., and О. С. Лялюк. "Оцінка ефективності короткострокового зберігання спаржі зеленої." Аграрні інновації, no. 11 (May 3, 2022): 32–39. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.4.

Full text

Abstract:

Мета досліджень – дослідити ефективності короткострокового зберігання спаржі зеленої у холодильнійкамері залежно від виду пакування, та визначити економічну ефективність розробленого способу.Методи досліджень: візуальний – для веденняфенологічних досліджень; вимірювально-ваговий –для визначення зміни кількісних показників продукції;хімічний – для визначення якісних показників продукції; статистичний – для оцінки даних; розрахунковий – для встановлення ефективних пакувальних матеріалів. Результати. Молодий спис Asparagus officinalis L.є активно зростаючою частиною рослини який продовжує свій рост і розвиток навіть після збору врожаю, томучерез високу інтенсивність дихання має дуже короткийтермін зберігання за стандартних температур. Для уповільнення цього процесу досліджували вплив 13 варіантів пакування спаржі зеленої на природні втрати маси,збереженість і динаміку зміни біохімічних компонентів(сухої речовини, загальних і моноцукрів, аскорбіновоїкислоти) при короткостроковому зберігання в холодильній камері за температури від 2 до 4 ºС і відносній вологість повітря > 95%. За рахунок зниження швидкостідихання та протікання метаболічних процесів у запакованій продукції збільшено тривалість зберігання спаржізеленої з 5 діб (контроль, зберігання без пакування) до28 діб. Застосування пакування сприяло покращеннюгазообміну продукції, контролюванню рівня СО2 сприяло зниженню фізіологічних розладів – тіпроту, щоМета досліджень – дослідити ефективності короткострокового зберігання спаржі зеленої у холодильнійкамері залежно від виду пакування, та визначити економічну ефективність розробленого способу.Методи досліджень: візуальний – для веденняфенологічних досліджень; вимірювально-ваговий –для визначення зміни кількісних показників продукції;хімічний – для визначення якісних показників продукції; статистичний – для оцінки даних; розрахунковий – для встановлення ефективних пакувальних матеріалів. Результати. Молодий спис Asparagus officinalis L.є активно зростаючою частиною рослини який продовжує свій рост і розвиток навіть після збору врожаю, томучерез високу інтенсивність дихання має дуже короткийтермін зберігання за стандартних температур. Для уповільнення цього процесу досліджували вплив 13 варіантів пакування спаржі зеленої на природні втрати маси,збереженість і динаміку зміни біохімічних компонентів(сухої речовини, загальних і моноцукрів, аскорбіновоїкислоти) при короткостроковому зберігання в холодильній камері за температури від 2 до 4 ºС і відносній вологість повітря > 95%. За рахунок зниження швидкостідихання та протікання метаболічних процесів у запакованій продукції збільшено тривалість зберігання спаржізеленої з 5 діб (контроль, зберігання без пакування) до28 діб. Застосування пакування сприяло покращеннюгазообміну продукції, контролюванню рівня СО2 сприяло зниженню фізіологічних розладів – тіпроту, що позитивно вплинуло на якість і збереженість продукції.Висновки. Максимальну тривалість зберігання продукції високої якості (перший ґатунок), забезпечило використання ізраїльських пакетів 885-В1. Виявлені тісні кореляційні зв’язки між збереженістю маси списів і вмістомзагальних і моноцукрів (r = 1,00), та між збереженістюмаси списів та вмістом аскорбінової кислоти (r = 0,99)дозволяють прогнозувати максимальну тривалість зберігання продукції високої якості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Зарівна, Н. О. "РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ МОНОСАХАРИДІВ У РІДКОМУ ЕКСТРАКТІ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (May 22, 2021): 80–83. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i1.12112.

Full text

Abstract:

Вступ. Пріоритетним напрямком сучасної фармації є пошук і створення нових лікарських засобів на основі лікарської рослинної сировини. Фармацевтична розробка на основі густого екстракту чебрецю повзучого перш за все передбачала одержання рідкого екстракту даної рослини, який отримано за технологією, що дозволила максимально зберегти якісний склад біологічно активних речовин відповідної лікарської рослинної сировини. Оскільки при стандартизації трави чебрецю повзучого ідентифікаційними маркерами якості серед інших обрано моносахариди, доречним є вивчення якісного складу цих біологічно активних речовин і в досліджуваному екстракті, адже для них характерний широкий спектр фармакологічної дії. Мета дослідження – розробити методику ідентифікації моносахаридів у рідкому екстракті чебрецю повзучого після проведення попереднього гідролізу та обрати відповідні маркери якості. Методи дослідження. Під час дослідження використано рідкий екстракт чебрецю повзучого, стандартні зразки речовин: арабінози, галактози, рамнози, фруктози, глюкози, ксилози (“Fluka”), хроматографічні пластинки “Silica gel” фірми “Merck”, прилад для автоматичного нанесення проб на пластинку “CAMAG Linomat 5”, хроматографічну камеру “GAMAG”, УФ-лампу, метод тонкошарової хроматографії. Результати й обговорення. Для стандартизації рідкого екстракту чебрецю повзучого було розглянуто можливість ідентифікації аналогічних біологічно активних речовин сировини, продовжуючи запропонований підхід: лікарська рослинна сировина – екстракти – лікарський засіб. Якісний склад моносахаридів визначали методом тонкошарової хроматографії в системі розчинників вода Р – ацетонітрил Р у співвідношенні 15:85. Для розробки методики якісного визначення аналізованих біологічно активних речовин у рідкому екстракті чебрецю повзучого враховували різні способи та умови хроматографування, в результаті чого було підібрано оптимальну систему розчинників з хорошою роздільною здатністю, за допомогою якої проведено ідентифікацію моносахаридів у досліджуваному екстракті. Висновки. Розроблено методику якісного визначення моносахаридів у рідкому екстракті чебрецю повзучого. У результаті дослідження ідентифіковано 7 моносахаридів, один з яких залишився невідомим у зв’язку з відсутністю необхідного стандарту, і запропоновано маркери якості досліджуваного екстракту (наявність фруктози та глюкози).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Перлин, Д. В. "Review of the article “Laparoscopic single port radical nephrectomy challenges: a case presentation”." Cancer Urology 17, no. 2 (July 25, 2021): 172–73. http://dx.doi.org/10.17650/1726-9776-2021-17-2-172-173.

Full text

Abstract:

Радикальная нефрэктомия продолжает оставаться «золотым стандартом» лечения злокачественных новообразований почки больших размеров [1]. Многими исследованиями показаны одинаковые онкологические результаты лапароскопических операций с открытыми вмешательствами, при гораздо лучшем косметическом эффекте и меньшем количестве осложнений [2]. В течение трех десятилетий, прошедших после выполнения Ральфом Клейманом первой лапароскопической радикальной нефрэктомии [3], продолжались поиски наименее инвазивных и наиболее эффективных методов этой эндоскопической операции. Ряд исследований посвящен сравнительнению трансперитонеального и ретроперитонеального доступа, оценке методик hand-assistance, NOTES и даже роботической нефрэктомии [4].Разработка целого ряда специальных эндоскопических инструментов и портов для их введения привели к концу первой декады двухтысячных к достаточно бурному развитию, так называемой, однопортовой (single‑port) хирургии [5]. Наша клиника, как и многие коллеги, тоже активно внедряли в этот период однопортовые операции, включая нефрэктомию. Поэтому я не только хорошо понимаю трудности, которые подробно описывают авторы при выполнении основных этапов операции, но и пути их разрешения, такие как перемещение камеры между портами или смена оптики с другим углом зрения. Кроме того, возможно дополнительно использовать отдельный 3-5 мм порт [6], что, впрочем, делает вмешательство «не совсем однопортовым».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Kalinina, Anna. "Співвідношення музичного та поетичного ритму в ранніх вокальних циклах Валентина Бібіка." Kyiv Musicology, no. 58 (October 7, 2019): 42–53. http://dx.doi.org/10.33643/kmus.2019.58.04.

Full text

Abstract:

Розглядаються принципи втілення віршового ритму в трьох ранніх вокальних циклах В. Бібіка – «Пісні батьківського дому», «Акварелі» та «Два інтермецо», які відбивають пошуки композитора власного шляху у цій жанровій сфері на ранньому етапі творчості. У першому опусі автор використовує різні типи вокалізації віршованого тексту, однак залишається у руслі традиції. Для одночастинної композиції «Акварелей» притаманні сонористичні ефекти, відмова від метричної сітки, особливі прийоми виконання, які забезпечують своєрідність ритміки вокальної партії. В «Двох інтермецо» В. Бібік розширює виконавський склад, залучаючи до традиційного дуету голосу та фортепіано ще й флейту. Цей твір постає новим етапом активних пошуків композитора у жанрі камерно-вокальної музики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Сажо, Ш. М., В. В. Воробушков, А. С. Гладких, and С. В. Сенченков. "РАЗРАБОТКА СИСТЕМЫ ОХЛАЖДЕНИЯ ДЛЯ МОДУЛЯ НА ОСНОВЕ МНОГОЯДЕРНОГО ПРОЦЕССОРА Ш. М. САЖО." NANOINDUSTRY Russia 96, no. 3s (June 15, 2020): 69–73. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2020.13.3s.69.73.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются особенности реализации систем охлаждения для компактных модулей конструктива «Евромеханика» на базе микропроцессора серии «Эльбрус». Решена задача обеспечения необходимого теплового режима работы процессорного модуля в условиях дефицита пространства для размещения системы охлаждения. Произведенный оценочный расчет показал недостаточность пассивного охлаждения микропроцессора «Эльбрус-4С» с тепловыделением 60 Вт. В связи с этим была разработана 3D-модель активной системы охлаждения с габаритами 5,5 х 10,3 х 4,6 см. Для оптимизации геометрии радиатора и скорости вращения вентилятора произведены тепловые расчеты в программе SolidWorks Flow Simulation, по результатам которых предполагалось, что оптимизированная система охлаждения обеспечит температуру на кристалле процессора «Эльбрус-4С» не более +87 °С (при температуре окружающей среды +55 °C). С учетом результатов исследования для проведения испытаний было изготовлено три опытных образца. Дальнейшие испытания, проведенные на опытных образцах, показали эффективность системы охлаждения и высокую точность результатов моделирования. Во время испытаний в климатической камере при температуре +55 °С температура на кристалле микропроцессора не превысила +84 °С (разница в 3 °С по сравнению с расчетной).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Козлова, В. К., А. В. Вольф, Е. В. Божок, А. М. Маноха, and К. А. Махов. "ВЛИЯНИЕ ПРОЦЕССА КАРБОНИЗАЦИИ НА СОСТАВПРОДУКТОВ ГИДРАТАЦИИ И ПРОЧНОСТЬ ЦЕМЕНТНОГО КАМНЯ." Ползуновский вестник, no. 2 (July 4, 2018): 117–21. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2018.02.022.

Full text

Abstract:

Изучена кинетика процесса карбонизации цементного камня, изготовленного на основе портландцементов различных производителей. Установлено, что процесс карбонизации наиболее активно протекает в начальный период (в первые 2,5 часа), при этом количество CO2, связанного различными видами цементного камня, составляет от 80 до 150 мг/г клинкера. Также выполнена оценка влияния степени карбонизации на прочность цементного камня. В процессе принудительной карбонизации цементный камень теряет от 10 до 20 % прочности. Показано, что цементы на основе клинкеров, содержащих меньшее количество трехкальциевого силиката, являются более стойкими по отношению к углекислотной коррозии. Так как основной причиной снижения прочностных характеристик цементного камня является изменение фазового состава продуктов гидратации в процессе карбонизации, в работе с помощью дифференциально-термического и термогравиметрического методов анализа был исследован фазовый состав цементного камня до и после карбонизации. Выявлено, что образующиеся в процессе карбонизации карбонатсодержащие гидратные фазы содержат в своем составе меньшее количество химически связанной воды, что может являться причиной карбонизационной усадки и снижения прочности цементного камня.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Асталош, Габріела Ласлівна. "ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЙЕНЕ ГУБАЇ В КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ УГОРСЬКОГО КАМЕРНО- ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 45 (December 17, 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247347.

Full text

Abstract:

Мета статті — на основі детального вивчення життєдіяльності Йене Губаї висвітлити провідні аспекти творчої спадщини митця та його роль в історії угорського камерно-інструментального мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. У процесі дослідження представленої проблематики були використані такі методи: історичний (вивчення ґенези угорської інструментальної музики кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст.), джерелознавчий (опрацювання існуючих музикознавчих праць із дотичних питань), аналітичний та структурно-логічний (осмислення та висвітлення хронології історичного аспекту, освоєння специфіки стилю творчої особистості) та метод теоретичного узагальнення (для підбиття підсумків). Наукова новизна. Вперше в українському мистецтвознавстві розглядається творчість Йене Губаї в контексті еволюції угорського мистецтва зазначеного періоду як комплексне явище життєдіяльності митця. Висновки. Творча діяльність Й. Губаї, що припадає на кінець ХІХ ст. – початок ХХ ст., стала ключовою в історії угорської музики на перетині століть. Вона сформувалась під знаком національної самосвідомості митця, включає різні аспекти його творчості: виконавський, педагогічний, громадський, композиторський. Як скрипаль-віртуоз, він активно концертував у ранні роки, досягнувши вершин професіоналізму; педагогічна та просвітницька діяльність музиканта постали в центрі його життєвих пріоритетів зрілого періоду, він успішно виховував молодих скрипалів та створював фундамент для професійної музичної освіти краю, став основоположником скрипкової школи в ньому; співпрацюючи з відомими постатями зазначеного періоду, митець зміг створити у рідній країні справжній музичний осередок, значно пожвавити концертну практику вітчизняних виконавців, завоювати щиру симпатію та викликати пожвавлений інтерес вибагливої європейської публіки до особливого колориту угорської музики; композитор Й. Губаї залишив чималу спадщину, питому частину якої становить концертно-педагогічний репертуар, зокрема камерно- інструментальні полотна.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Биттиров, Анатолий Мурашевич, Црай Бесланович Кагермазов, Ахмат Аварьевич Калабеков, Асият Анатольевна Биттирова, Лейла Хаджимурадовна Эльдарова, and З. Г. Мусаев. "Новые лекарственные формы азинал, азинофен и результаты их испытания при эхинококкозе собак." Аграрная Россия, no. 5 (May 25, 2016): 6–7. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-5-6-7.

Full text

Abstract:

В России за последние 20 лет количество зараженных эхинококкозом собак увеличилось в 17,5 раз, что диктует разработку новых экологически безопасных и эффективных цестодоцидных препаратов широкого спектра действия, поэтому испытание и усовершенствование антгельминтных препаратов остается главным методом борьбы с опасным зоонозом. Целью работы явилось испытание новых лекарственных форм азинал и азинофен на основе активно действующих веществ базовых препаратов при эхинококкозе собак. Эффективность азинала и азинофена собак определяли на молодняке собак 5 – 7-месячного возраста, спонтанно зараженных эхинококкозом, которую учитывали по результатам копроовоскопии с использованием счетной камеры ВИГИС для подсчета количества яиц Echinococcosis granulosus в 1 г фекалий до и через 5 дней после его назначения. Анализ экспериментальных данных показал, что при однократном назначении подопытным собакам азинала в дозе 5 мг/кг массы тела побочные явления отсутствовали. Новая лекарственная форма азинал через 5 дней после однократного назначения обладала 100 % экстенсэффективностью при 100 % снижении количества яиц в фекалиях. На этм основании сделан вывод, что азинал является эффективным средством борьбы с эхинококкозом собак. После лечения новой лекарственной формой азинофен в дозе 10 мг/кг массы тела в группе собак на 5-е сутки экстенс- и интенсэффективности при спонтанном эхинококкозе собак при однократном назначении составили 100 % и произошло полное прекращение выделения яиц E. granulosus с фекалиями. Препараты не обладают побочным действием.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Hnatyuk, M. S., S. O. Konovalenko, and L. V. Tatarchuk. "ПРОЦЕСИ ЛІПОПЕРОКСИДАЦІЇ В СІМ’ЯНИКАХ ЗА УМОВ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ЛЕГЕНЕВОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (April 30, 2020): 36–41. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i1.11053.

Full text

Abstract:

Вступ. Видалення великих об’ємів легень призводить до артеріальної легеневої гіпертензії, легеневого серця та його декомпенсації, венозного повнокров’я, застою і структурних змін в органах великого кола кровообігу, морфогенез яких досліджено недостатньо. Мета дослідження – вивчити особливості процесів ліпопероксидації в сім’яниках за умов пострезекційної артеріальної легеневої гіпертензії. Методи дослідження. Морфометричними і біохімічними методами досліджено структури сім’яників 45-ти лабораторних статевозрілих білих щурів-самців. Через місяць від початку експерименту здійснювали евтаназію тварин шляхом кровопускання за умов тіопентал-натрієвого наркозу. В гомогенатах сім’яників визначали вміст дієнових кон’югатів, активних продуктів тіобарбітурової кислоти. Гістостереометрично на мікропрепаратах визначали кількість клітин епітеліосперматогенного шару, тубуло-інтерстиційний індекс, ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах, сперматогенних епітеліоцитах, а також відносні об’єми пошкоджених ендотеліоцитів, сперматогенних епітеліоцитів. Проводили кореляційний аналіз між концентраціями дієнових кон’югатів, активних продуктів тіобарбітурової кислоти і досліджуваними гістостереометричними показниками з визначенням коефіцієнта (r) кореляції. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. Правостороння пульмонектомія призводила до гіпертрофії та розширення камер серця з домінуванням маси правого шлуночка і його дилатації, тобто легеневого серця. При легеневій гіпертензії та компенсованому легеневому серці рівень дієнових кон’югатів статистично достовірно (р<0,001) зріс в 1,84 раза, при декомпенсації легеневого серця – в 3,16 раза порівняно з контрольним показником, а концентрація активних продуктів тіобарбітурової кислоти підвищилась, відповідно, у 2,1 та 7,3 раза. Змодельована патологія спричиняла зміни клітинного структурного гомеостазу, збільшення відносних об’ємів пошкоджених ендотеліоцитів та сперматогенних епітеліоцитів, зниження кількості клітин епітеліосперматогенного шару, тубуло-інтерстиційного індексу. Виявлено кореляційні зв’язки між вираженням процесів пероксидного окиснення ліпідів та структурними змінами в досліджуваному органі. Висновки. Пострезекційна артеріальна легенева гіпертензія та легеневе серце призводять до суттєвого ремоделювання структур сім’яників, яке характеризується вираженим венозним повнокров’ям, гіпоксією, атрофічними, дистрофічними, некробіотичними, інфільтративними, склеротичними процесами, та вираженого посилення пероксидного окиснення ліпідів. Ступінь порушень ліпопероксидації при змодельованій патології корелює з вираженням змін структурного гомеостазу, відносними об’ємами пошкоджених ендотеліоцитів, сперматогенних епітеліоцитів, кількістю клітин епітеліосперматогенного шару, тубуло-інтерстиційним індексом у досліджуваному органі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Оденбах, Ирина, and Рустам Закируллин. "Оптимизация естественного освещения и инсоляции зданий с криволинейными фасадами." Scientific journal “ACADEMIA. ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION”, no. 2 (June 15, 2021): 111–16. http://dx.doi.org/10.22337/2077-9038-2021-2-111-116.

Full text

Abstract:

В статье описаны конструкция и принцип работы смарт- окна с решёточным оптическим фильтром, имеющим угловую селективность светопропускания за счёт чередующихся пропускающих и хромогенных параллельных тонкоплёночных полос на поверхностях камеры окна с двойным остеклением. В отличие от обычных смарт-окон, вся площадь которых покрыта термохромными, термотропными, фотохромными, электрохромными, газохромными и т.п. слоями, решёточный фильтр в активном (окрашенном) состоянии хромогенного материала ослабляет или полностью блокирует прямое солнечное излучение, пропуская рассеянный свет неба и отражённый свет, то есть улучшает качество освещения. Полосы решёток фильтра можно располагать под любым углом наклона, адаптируя их к траектории движения солнца относительно окна с учётом его азимута, что выгодно отличает фильтр от горизонтальных или вертикальных жалюзи. Приведены методы расчёта угла наклона решёток, относительного их расположения на поверхностях окна и ширины пропускающих и хромогенных полос обеих решёток. Рассчитаны оптимальные углы наклона решёток фильтров для окон с разными азимутами здания с круглым фасадом и временные характеристики светопропускания этих окон. Результаты обосновывают целесообразность применения смарт-окон с решёточными фильтрами в зданиях с криволинейными фасадами для повышения комфортности естественного освещения и инсоляции, защиты от прямых лучей при пропускании рассеянного света неба и альбедо за счёт адаптации светопропускания окон к изменению положению солнца относительно них.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Bolotov, Maksym, Gennady Bolotov, Iryna Prybytko, and Mykola Korzachenko. "ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КОРОЗІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ЗАЛІЗОБЕТОНУ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 4(18) (2019): 247–58. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-247-258.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. На сьогодні питання корозійної стійкості бетонних та залізобетонних конструкцій (ЗБК) є актуальними в усьому світі, оскільки ступінь корозійного захисту таких конструкцій визначає терміни їх експлуатаційної придатності та рівень стійкого розвитку будівельних процесів загалом. Постановка проблеми. Природно-кліматичні зони України характеризуються певною неоднорідністю як за температурою, так і за кількістю річних опадів, що часто стають причиною протікання певних деструкційних процесів у залізобетоні, здебільшого пов’язаних із кородуванням металевої арматури і, як наслідок, суттєвого зниження термінів її експлуатації. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі корозії арматури залізобетону прикута увага багатьох вітчизняних та закордонних учених. Зокрема, значна увага приділяється способам підвищення щільності цементного каменю бетону, як активного сорбенту вологи із навколишнього середовища та транспортера її до металевої арматури. Також вказується на значний вплив температури навколишнього середовища (повітря) на швидкість протікання хімічних та електрохімічних процесів, що спричиняють корозію арматури та закладних елементів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на велику кількість публікацій, присвячених корозійним процесам бетону та залізобетону, на сьогоднішній день не вдається в повній мірі виділити той чи інший спосіб запобігання корозії, як найбільш дієвий. На нашу думку, це пов’язано насамперед із відсутністю будь-яких систематизованих даних стосовно сучасних засобів боротьби проти корозії ЗБК, що дозволять значно збільшити строки їх експлуатації. Мета роботи. У зв’язку з цим, метою цієї роботи є аналіз способів підвищення терміну експлуатаційної придатності залізобетонних конструкцій, що працюють в умовах агресивних атмосферних впливів. Виклад основного матеріалу. Проаналізовано основні способи зниження рівня поруватості цементного каменю бетону на етапі його виготовлення з використанням різного роду модифікуючих добавок, та на етапі експлуатації залізобетонної конструкції шляхом його гідрофібізації та кальматації. Наведено наслідки тривалих корозійних впливів на металеву арматуру залізобетону та способи їх запобігання, переважно пов’язаних із просоченням арматури мігруючими інгібіторами корозії. Наведено передумови використання композитної арматури в якості альтернативи металевій. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що основним джерелом корозії бетонних та залізобетонних конструкцій є капілярно-пориста структура цементного каменю бетону, що служить активним стоком вологи та різного роду хімічних домішок. Встановлено, що найбільш дієвим способом запобігання корозії металевої арматури нині є використання так званих мігруючих інгібіторів корозії, що на відміну від інших способів (гідрофібізації та кальматації) забезпечує надійний тривалий захист металевих стержнів від взаємодії із навколишнім середовищем.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Пономаренко, А. М., Д. Ю. Власов, Н. С. Басов, С. Н. Новиков, Н. Н. Кудрявцев, and С. В. Костюченко. "On the choice of methods for removing malodorous substances from vent emissions of the transportation and wastewater treatment system." Vodosnabzhenie i sanitarnaia tehnika, no. 1 (January 18, 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.35776/vst.2021.01.03.

Full text

Abstract:

АО «Мосводоканал» за последние семь лет активно реализует программу по исключению эмиссии дурнопахнущих веществ на объектах транспортировки и очистки сточных вод: очистных сооружениях канализации, канализационных насосных станциях и т. п. В рамках программы произведено необходимое перекрытие открытых емкостных сооружений (приемные камеры, отводящие каналы, песколовки, первичные отстойники и др.). Проведена апробация различных методов удаления дурнопахнущих веществ, включая опытно-промышленные и пилотные испытания. По результатам промышленных испытаний различных установок очистки воздуха от дурнопахнущих веществ, а также с учетом технико-экономической оценки эксплуатационных затрат АО «Мосводоканал» внедряет сорбционные системы, основанные на фотосорбционно-каталитическом методе очистки. Реализация программы обеспечила снижение общего фона дурнопахнущих веществ на территории сооружений в десятки раз, что позволило избавиться от запахов в близлежащих жилых районах города. Over the past seven years, Mosvodokanal JSC has been actively implementing a program on eliminating the emission of malodorous substances at the wastewater transportation and treatment facilities: wastewater treatment facilities, wastewater pumping stations, etc. As part of the program, the necessary covering of open storage tanks (receiving chambers, discharge canals, grit chambers, primary settling tanks, etc.). Various methods of removing malodorous substances have been approbated including experimental-industrial and pilot tests. Based on the results of the field trials of various installations for removing malodorous substances from air, as well as with account of the technical and economic assessment of the operating costs, Mosvodokanal JSC is introducing sorption systems based on the photosorption-catalytic purification method. The implementation of the program ensured a tenfold reduction in the general background of malodorous substances on the premises of the facilities providing for the elimination of odors in the nearby residential areas of the city.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Батаронов, И. Л., В. В. Пешков, В. Ф. Селиванов, and В. В. Шурупов. "INVESTIGATION OF THE GROWTH AND DISSOLUTION OF THE OXIDE PHASE ON TITANIUM WHEN HEATING DURING ITS HIGH-TEMPERATURE TREATMENT." ВЕСТНИК ВОРОНЕЖСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО ТЕХНИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА, no. 2 (May 11, 2021): 107–12. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2021.17.2.017.

Full text

Abstract:

Получение прочных диффузионно-сварных соединений поверхностно активных металлов связано с ростом и растворением оксидных пленок на контактных поверхностях. При этом процесс образования оксидов может протекать по различным механизмам. При высокотемпературном нагреве титановых сплавов при диффузионной сварке, реализуемой в вакууме, имеет место активное взаимодействие металла с остаточными газами вакуумированного пространства. Образующиеся оксидные пленки препятствуют физическому контакту и дальнейшему развитию качественного неразъемного соединения деталей. Ввиду быстротечности роста и растворения окислов на соединяемых поверхностях и невозможности в динамике количественно оценить их величину предложено физико-математическое моделирование процесса роста и растворения оксидов, позволяющее определить время и температуру нагрева поверхностей, при которых возможно приложение сварочного давления к контактным поверхностям, свободным от оксидов. Построенные на основе полученных математических выражений графики позволяют определить характер изменения толщины оксидной пленки. На основании анализа графических зависимостей установлено, что уменьшение толщины оксидов, вплоть до их практически окончательного удаления, зависит от скорости нагрева. При большей скорости нарастания температуры образуется меньший слой оксидов. Такая же ситуация прослеживается при увеличении степени вакуумирования в герметичной камере. Для практических задач установленные математические и графические данные позволяют определить технологические схемы и условия, при которых становится возможным сведение в контакт соединяемых поверхностей деталей из титана, когда их поверхности деблокированы от оксидов, что, в свою очередь, определяет качество и надежность диффузионно-сварного соединения The production of strong diffusion-welded joints of surfactants is associated with the growth and dissolution of oxide films on the contact surfaces. In this case, the process of formation of oxides can proceed by various mechanisms. At high-temperature heating of titanium alloys during diffusion welding, implemented in a vacuum, there is an active interaction of the metal with the residual gases of the evacuated space. The resulting oxide films prevent physical contact and the further development of a high-quality solid connection of parts. Due to the transience of the growth and dissolution of oxides on the connected surfaces and the inability to quantify their value in dynamics, we proposed a physical and mathematical modeling of the process of growth and dissolution of oxides, which allows us to determine the time and temperature of heating surfaces at which welding pressure can be applied to the contact surfaces free of oxides. Based on the analysis of graphical dependencies, we found that the reduction in the thickness of the oxides, up to their almost final removal, depends on the heating rate. At a higher rate of temperature rise, a smaller layer of oxides is formed. The same situation is observed when increasing the degree of vacuuming in a sealed chamber. For practical tasks, the established mathematical and graphical data allow us to determine the technological schemes and conditions under which it becomes possible to bring the connected surfaces of titanium parts into contact when their surfaces are unblocked from oxides, which, in turn, determines the quality and reliability of the diffusion-welded joint

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Chubar, I. V., and P. Y. Nikolenko. "Перші результати застосуваня мультимодальної анестезії при оперативних втручаннях на органах грудної клітки." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 2 (September 11, 2019): 78–82. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.2.10422.

Full text

Abstract:

Мета роботи: продемонструвати один із варіантів збалансованої анестезії при виконанні оперативних втручань на органах грудної клітки. Матеріали і методи. В дослідженні опрацьовано 152 випадки аналгезії, які розділено на три групи: основна – 85 пацієнтів (запропонована методика) та дві групи порівняння по 37 та 30 хворих, відповідно. Оперативні втручання на органах грудної клітки виконують при однобічній ШВЛ (інтубація правого чи лівого головних бронхів), яку досягли шляхом інтубації ендотрахеальною трубкою № 7 – № 7,5 на usb-SMART камері, приєднаній до електронних засобів візуалізації (в нашому випадку ноутбук). ШВЛ проводили за допомогою апарата “Blizar” в режимі контрольованої апаратної вентиляції (CMV). Після завершення основних хірургічних маніпуляцій ЕТТ переводили у трахею і ШВЛ проводили у звичному режимі. В період з 01.01.19 р. по 22.05.19 р. проведено 85 оперативних втручань за даною методикою (основна група). Групу порівняння склали 30 пацієнтів, оперативне втручання яким виконано за загальноприйнятою методикою тотальної внутрішньовенної анестезії з ШВЛ (використання фентанілу), третя група – фентаніл + парацетамол + лідокаїн (37 випадків). Ускладнень в кожній з груп не було. Результати досліджень та їх обговорення. Сучасний розвиток анестезіології дає можливість для використання різних методів аналгезії. Більшість оперативних втручань на органах грудної клітки належить до складних, небезпечних, високотравматичних. Для забезпечення кращих умов виконання оперативного втручання у 80 – 90 % випадків виконується однобічна інтубація одного з головних бронхів, що вимагає від анестезіолога ретельнішого контролю глибини аналгезії та показників життєдіяльності. Останнім часом з’являється багато інформації щодо мультимодальної аналгезії, проте більшість публікацій – це використання її для купірування післяопераційного болю. В доступній нам літературі ми не знайшли інформації про використання мультимодальної аналгезії під час оперативного втручання. У сучасних умовах додатково слід враховувати фінансовий аспект – адже одна ампула наркотичного анальгетика (приклад – фентаніл) в 2,5 – 3 рази дорожча, ніж одна ампула НПЗП (приклад – налбуфін 10 мг). Це дає можливість активно і пролонговано використовувати його в поєднані з парацетамолом для купірування болю в післяопераційний період.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Bevzenko, T. B., I. Yu Holovach, M. V. Yermolaieva, and O. V. Syniachenko. "Артериальная гипертензия при васкулите Шенлайна — Геноха." HYPERTENSION, no. 4.42 (September 15, 2015): 20–24. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.4.42.2015.80670.

Full text

Abstract:

Введение: целью и задачами работы стали оценка частоты артериальной гипертензии у больных геморрагическим васкулитом Шенлайна — Геноха, ее взаимосвязи с клиническими признаками течения заболевания, определение патогенетической значимости изменений адсорбционно-реологических свойств крови и эндотелиальной функции сосудов. Материал и методы. Под наблюдением находились 144 больных (56 % мужчин и 44 % женщин) в возрасте от 14 до 65 лет, длительность заболевания составила 9 лет, острое течение имело место в 24 % наблюдений, 2–3-я степени активности патологического процесса констатированы у 68 % больных. Результаты. Развитие артериальной гипертензии наблюдается у каждого четвертого больного, что тесно связано с патологией почек, поджелудочной железы и печени, с поражением пястно-фаланговых, лучезапястных, крестцово-подвздошных и позвоночных суставов, с развитием остеокистоза и артрокальцинатов, с нарушениями возбудимости миокарда, изменениями его клапанного аппарата, размеров камер, диастолической дисфункцией левого желудочка, систолическим давлением в легочной артерии, соотношением легочного и периферического сосудистого сопротивления. Отмечаются нарушения адсорбционно-реологических свойств сыворотки крови и эндотелиальной функции сосудов, которые проявляются повышением параметров объемной вязкости, поверхностного натяжения, сурфактантной межфазной активности, фазового угла тензиореограмм, эндотелина-1, тромбоксана-А2, гомоцистеина и циклического гуанозинмонофосфата на фоне уменьшения значений поверхностной вязкости, модуля вязкоэластичности, времени релаксации, угла наклона тензиограмм, параметров простациклин- и нитритемии. Отличия отдельных показателей у больных с нормальным и повышенным артериальным давлением отсутствуют. Выводы: перечисленные факторы физико-химических поверхностно-активных, вязкоэластичных и релаксационных свойств сыворотки крови, вазоконстрикторных и вазодилатационных показателей эндотелиальной функции сосудов не участвуют непосредственно в патогенетических построениях артериальной гипертензии, что диктует необходимость продолжить исследования по изучению других возможных составляющих развития повышения давления у такой категории больных.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Zarivna, N. O., and L. S. Logoyda. "РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ФЛАВОНОЇДІВ ТА ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ В ЕКСТРАКТАХ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (April 30, 2020): 107–11. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i1.11061.

Full text

Abstract:

Вступ. Одним із завдань сучасної фармації є пошук і розробка нових лікарських засобів (ЛЗ) на основі лікарської рослинної сировини. Перспективним джерелом біологічно активних речовин (БАР) є чебрець повзучий (ЧП). Лікарські засоби на його основі широко використовують у народній та науковій медицині. У попередніх дослідженнях розроблено технологію рідкого і густого екстрактів ЧП. При аналізі трави рослини з метою стандартизації як показник якості, серед інших, ми обрали склад флавоноїдів та гідроксикоричних кислот, тому доречним є вивчення якісного складу цих БАР і в одержаних екстрактах. Мета дослідження – розробити методику ідентифікації флавоноїдів та гідроксикоричних кислот у рідкому і густому екстрактах чебрецю повзучого та обрати маркери їх якості. Методи дослідження. Під час дослідження використовували метод тонкошарової хроматографії (ТШХ), хроматографічні пластинки Silica gel F254 фірми “Merck”, прилад для автоматичного нанесення проб на пластинку “CAMAG Linomat 5”, хроматографічну камеру “GAMAG”, рідкий, густий екстракти ЧП, гіперозид (ФСЗ ДФУ), апігенін (Fluka), лютеолін (Fluka), рутин (Sigma), лютеолін-7-О-глюкозид (ФСЗ), хлорогенову, кофейну, розмаринову кислоти (Fluka), УФ-лампу. Результати й обговорення. Для стандартизації рідкого та густого екстрактів ЧП ми розглядали можливість ідентифікації БАР, продовжуючи запропонований підхід у ланцюзі трава ЧП – рідкий екстракт ЧП – густий екстракт ЧП. Якісний склад флавоноїдів визначали методом ТШХ у системі розчинників етилацетат Р – кислота мурашина безводна Р – вода Р (90:6:9). Для розробки методики якісного визначення флавоноїдів і гідроксикоричних кислот у екстрактах ЧП враховували різні способи й умови хроматографування, які описано в ДФУ. У результаті експерименту було підібрано оптимальну систему розчинників з хорошою розділювальною здатністю, яка дозволила максимально провести ідентифікацію складних груп БАР, що наявні в цих екстрактах. Висновки. Розроблено методику якісного аналізу поліфенольних сполук у екстрактах ЧП. У результаті проведено ідентифікацію флавоноїдів і гідроксикоричних кислот у рідкому та густому екстрактах ЧП, що дозволило обрати маркерами якості досліджуваних екстрактів розмаринову (головний представник), кофейну і хлорогенову кислоти, а також флавоноїди – лютеолін-7-О-глюкозид, апігенін-7-О-глюкозид, лютеолін, апігенін, рутин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Troshina, A. A., A. A. Shpak, A. B. Guekht, T. A. Druzhkova, and N. V. Gulyaeva. "10.25276/2312-4911-2020-3-43-44." Modern technologies in ophtalmology, no. 3 (December 1, 2020): 43–44. http://dx.doi.org/10.25276/2312-4911-2020-3-43-44.

Full text

Abstract:

Актуальность. Фактор роста нервов, ФРН (nerve growth factor, NGF) является важным регулятором роста, дифференцировки и поддержания жизнеспособности нейронов [1]. Результаты многих экспериментальных работ доказали, что ФРН обладает нейропротекторным терапевтическим эффектом при различных патологических состояниях. В офтальмологии рекомбинантный ФРН (Cenegermin), выпускаемый в виде глазных капель Oxervate, уже нашел клиническое применение при нейротрофическом кератите. Активно ведутся клинические исследования глазных капель с рекомбинантным ФРН у пациентов с глаукомой. Цель. Изучить содержание ФРН в слезной жидкости (СЖ), влаге передней камеры (ВПК) и сыворотке крови (СК) пациентов с возрастной катарактой. Материал и методы. Содержание ФРН в СЖ, ВПК и СК изучено у 30 пациентов (30 глаз) с возрастной катарактой. Забор ВПК и СК осуществляли во время операции факоэмульсификации катаракты с имплантацией интраокулярной линзы, забор стимулированной СЖ проводили пипеточным дозатором в день перед операцией. Концентрацию ФРН определяли методом иммуноферментного анализа. Результаты. Концентрация ФРН во ВПК (M±σ, Мин-Макс) составила 24,3±11,9 (2,7-48,8) пг/мл, в СК – 24,8±9,5 (5,9-41,6) пг/мл, в СЖ – 81,5±12,4 (40,8-99,9) пг/мл. Уровень ФРН во ВПК достоверно коррелировал только с его содержанием в СК: коэффициент корреляции Пирсона r=0,60, P<0,000, корреляция с его концентрацией в СЖ была недостоверной. В литературе представлены немногочисленные и крайне противоречивые данные о содержании ФРН в СЖ [2, 3, 4], ВПК [5, 6, 7] и СК [8, 9, 10, 11], что объясняется использованием разных методов исследования и не одинаковых по чувствительности диагностикумов. Учитывая столь большие различия концентраций, наиболее важными представляются определенные в настоящей работе соотношения концентраций ФРН в СЖ, ВПК и СК, в частности, установленная достоверная корреляция между уровнями ФРН во ВПК и СК при отсутствии других значимых корреляций. Подобные соотношения существенно отличают ФРН от нейротрофического фактора головного мозга (НФГМ) и цилиарного нейротрофического фактора (ЦНТФ), для которых ранее была выявлена корреляция концентраций во ВПК и СЖ [12, 13]. Конкретные механизмы, обеспечивающие корреляцию между содержанием ФРН в СК и ВПК, остаются неясными и требуют специального изучения. Выводы. У пациентов с возрастной катарактой наиболее высокий уровень ФРН определяется в СЖ, его концентрации в СК и ВПК более чем в три раза ниже. Содержание ФРН во ВПК значимо коррелирует только с его концентрацией в СК.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Melnyk, O. V., and Людмила Миколаївна Худік. "ДЕГУСТАЦІЙНА ОЦІНКА ОБРОБЛЕНИХ 1-МЕТИЛЦИКЛОПРОПЕНОМ ЯБЛУК НА КІНЕЦЬ ПІСЛЯ-ХОЛОДИЛЬНОЇ ЕКСПОЗИЦІЇ ЗА 20 ± 2°С." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 44, no. 2 (February 4, 2022): 41–45. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.2.5.

Full text

Abstract:

Смакові та структурні характеристики свіжих плодів визначають попит і формують стійку привабливість продукції для споживача. Споживна якість яблук визначається ароматом, соковитістю плоду, вдалим кисло-солодким смаком і достатньою твердістю м’якоті, що вказує на свіжість і корисність продукції, проте активно втрачається під час тривалого холодильного зберігання. Покращити смакові властивості свіжої продукції можливо за післязбиральної обробки плодів 1-метилциклопропеном (1-МЦП), механізм дії якого спрямований на блокування біологічної дії гормону старіння плодів етилену та суттєвого уповільнення їх фізіологічного дозрівання і покращення якості на кінець зберігання. Метою дослідження було встановити характер впливу післязбиральної обробки 1–метилциклопропеном на смакові властивості плодів яблуні ранньозимового строку достигання сортів Кальвіль сніговий і Спартан в умовах тижневої експозиції їх за температури 20 ± 2°С після шестимісячного зберігання у фруктосховищі-холодильнику. Об’єктами дослідження були яблука сортів Кальвіль сніговий і Спартан, оброблені після збору 1-МЦП (Smart- FreshTM, 0,068 г/м3) протягом 24 год при 5 ± 1°С, що зберігались у холодильнику за температури 3 ± 1°C та відносної вологості повітря 85–90 % впродовж двох, трьох, чотирьох, п’яти та шести місяців (необроблені плоди – контроль). Органолептичну оцінку якості плодів за показниками аромату, твердості, соковитості, хрусткості, солодкого та кислого смаку і загальної оцінки здійснювали на кінець семидобової експозиції за 20 ± 2°C після шести місяців холодильного зберігання постійно діючою дегустаційною комісією у складі 10 осіб. У статті досліджено вплив післязбиральної обробки 1-МЦП яблук сорту Кальвіль сніговий і Спартан ранньозимового строку достигання на основні показники споживчої якості плодів на кінець семидобової експозиції за температури 20 ± 2°C після шестимісячного зберігання у холодильній камері зі звичайною атмосферою. Зафіксовано кращі оцінки смакових якостей оброблених 1-МЦП плодів, порівняно з контролем. Показано переважаючий вплив післязбиральної обробки 1-МЦП на формування у респондентів високої відзнаки твердості, хрусткості та соковитості яблук, а також відзначення їх високої якості за показником загальної дегустаційної оцінки. Доведено, що в умовах нетривалої експозиції в кімнатних умовах обробка 1-МЦП не впливає на формування солодкого смаку яблук сорту Кальвіль сніговий, проте дещо активізується розвиток аромату плодів обох досліджуваних сортів. Суттєвого впливу підвищеної температури пост-холодильної експозиції на більшість смакових властивостей оброблених 1-МЦП плодів не виявлено, тому вбачаються перспективи подальших досліджень в цьому напрямі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Zaika, S. V., I. I. Baranova, Yu О. Bezpala, and T. V. Martynyuk. "ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДУ ПІНОМИЙНОГО ЗАСОБУ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ МІКРОФОТОГРАФУВАННЯ." Фармацевтичний часопис, no. 1 (March 24, 2020): 28–34. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.1.10977.

Full text

Abstract:

Мета роботи. Вивчення структури піни в експериментальних зразках із метою обґрунтування раціонального складу шампуню для лікування себореї. Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були експериментальні зразки піномийних основ із низкою сучасних поверхнево-активних речовин (ПАР) аніонного, амфотерного та неіоногенного характеру (динатрій лауретсульфосукцинат, натрій лауретсульфат, натрій міретсульфат, натрій лаурилсаркозинат, магній лауретсульфат, кокамідопропілбетаїн, динатрій кокоамфодіацетат, етоксильований амід рапсової олії, ПЕГ-7 гліцерил кокоат / ПЕГ-200 гліцерил пальмітат) та обраними активними фармацевтичними інгредієнтами (АФІ): α-ліпоєвою кислотою, октопіроксом та сечовиною. Мікроскопічний аналіз пін дослідних зразків проводили за допомогою лабораторного мікроскопа «Konus-Akademy» з окуляром-камерою ScopeTek DCM510. Для візуалізації отриманих зображень використовували програмне забезпечення ScopePhoto™ (version 3.0.12.498). Результати й обговорення. На основі проведеного дослідження доведено, що до вибору основних та со-ПАР необхідно підходити дуже ретельно. Завдяки методу мікрофотографування, доведено, що на стабільність готового засобу впливає вибір виду та співвідношення основних та со-ПАР, а також додавання АФІ. За допомогою методу мікрофотографування обрано оптимальних склад (на цьому етапі дослідження), який мав задовільні фізико-хімічні та органолептичні властивості. Висновки. За допомогою проведеного мікроскопічного аналізу піни розроблених зразків обґрунтовано вибір оптимальної піномийної основи (%): (натрій лауретсульфату 5,0; магній лауретсульфату 5,0; кокамідопропілбетаїну 2,5; динатрій кокоамфодіацету 2,5; етоксильованого аміду рапсової олії 3,0; ПЕГ-7 гліцерил кокоату / ПЕГ-200 гліцерил пальмітату 0,5; води очищеної до 100,0) з АФІ (α-ліпоєвою кислотою, октопіроксом та сечовиною). При вивченні структури масиву піни обраного зразка, встановлено, що піна мала сферичну форму бульбашок та характеризувалася мінімальною поверхневою енергією. Отримані дані свідчать про її стійкість і стабільність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Грицук, Юрій Валерійович, and Оксана Вікторівна Грицук. "Психологічні аспекти проведення мультимедійної лекції при викладанні IT-дисциплін." Theory and methods of e-learning 4 (February 17, 2014): 59–64. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.370.

Full text

Abstract:

На сучасному етапі розвитку вищої освіти в Україні використання мультимедійних технологій у навчальному процесі здобуває особливу актуальність. Інформатизація та комп’ютеризація освіти дозволяє по-новому поглянути на організацію навчально-виховного процесу, необхідність вироблення єдиного стандарту до проведення занять та оволодіння методикою застосування інформаційних, телекомунікаційних, комп’ютерних та мультимедійних продуктів професорсько-викладацьким складом вищого навчального закладу. Особливо це стосується застосування мультимедіа під час проведення лекцій.Мета статті полягає у дослідженні психологічних особливостей побудови мультимедійної лекції при викладанні ІТ-дисциплін в технічному ВНЗ.Концептуальну основу моделі формування нового знання [1] складають розуміння, засвоєння й використання на практиці нової інформації. Пізнання навчального матеріалу починається зі створення яркого, емоційно забарвленого образу об’єкта, що пізнається. На цьому етапі у студентів формуються уявлення, відбувається розуміння інформації, узагальнюються вже отримані знання. На етапі засвоєння матеріалу відбувається його запам’ятовування завдяки багаторазовим повторенням інформації у різних контекстах. На етапі застосування отриманих нових знань відбувається їхнє використання у практичній діяльності, наприклад, при вирішенні творчих завдань (рис. 1).Мультимедійна лекція є однією з найефективніших форм проведення занять у вищому навчальному закладі. Вона є гіпертекстом, оскільки інформація структурується й узагальнюється лінійно, а знання інтегруються. Гіпертекстовість допомагає глибокому проникненню у зміст матеріалів, що пропонуються студентам, сприяє встановленню балансу в розумінні інформації.Означене подання лекційного матеріалу припускає демонстрацію навчального матеріалу на великому екрані у супроводі лектора. У такому випадку лекція містить: найменування розділів досліджуваної теми і основні тези; рухомий і нерухомий ілюстративний матеріал (у тому числі – екранні копії, схеми, динамічні комп’ютерні моделі тощо); звукові компоненти відеофрагментів та інші джерела звуку.Рис. 1. Етапи засвоєння нових знань Навчальні аудиторії мають бути обладнані сучасними програмними продуктами та апаратними засобами для організації освітнього процесу: проекторами, моторизованими екранами, камерами, ноутбуками, комп’ютерами, автоматизованими навчальними системами, системою відео нагляду та акустичним обладнанням (рис. 2). Цей комплекс здатний вирішувати завдання проведення мультимедійних лекцій, онлайн-занять, семінарів, поточного тестування.Слайдова презентація вчить студентів структурувати й інтерпретувати інформацію, активізує їхні творчі здібності, дає можливість створювати мисленнєві завдання, формувати умови для альтернативних рішень та здійснювати інтерактивні зв’язки.Мультимедійна лекція побудована на дидактичному принципі наочності, завдяки якому уявлення й поняття формуються у студентів на основі чуттєвого сприймання предметів та явищ. Він передбачає опору не тільки на зір, але й на інші органи почуття [2]. Наочність не тільки сприяє більш успішному сприйняттю та запам’ятовуванню навчального матеріалу, але й дозволяє проникнути глибоко у сутність предметів та явищ, що пізнаються. Це відбувається завдяки роботі обох півкуль головного мозку. Ліва півкуля працює при засвоєнні логічно побудованої інформації, а також засвоєнні точних наук у цілому. Права півкуля, що відповідає за образно-емоційне сприйняття інформації, починає активно працювати саме при її візуалізації.Рис. 2. Схема мультимедійної аудиторії В психологічній літературі описано багато способів поєднання слова й наочності. За Л. В. Занковим, за допомогою слова викладач керує діяльністю студентів з об’єктами та явищами, а знання про них студенти отримають у процесі безпосереднього спостереження за цими явищами [3]. Завданням викладача є надання чітких формулювань навчальних завдань для студентів, а також підбір необхідних матеріалів, наочних засобів. Завдяки візуалізації навчальний матеріал засвоюється міцно й надовго.За допомогою мультимедійної лекції забезпечується зв’язок між науковою теорією й матеріальною дійсністю, коли уявлення студентів про предмети та явища дійсності узагальнюються, перебудовуються у поняття та абстрактні узагальнення. Студенти формулюють закони й правила, завдяки яким працюють ці явища.Технологія презентації мультимедійної лекції активізує творчі здібності студентів, розвиває конвергентне й дивергентне мислення, тому що під час лекції вони вводяться в активну пізнавальну діяльність.Мультимедійні ілюстративні матеріали, окрім підтримки вміння вчитись, дозволяють розглядати явища у складній багаторівневій сукупності. Завдяки цим ілюстраціям у мозку студента формуються численні двосторонні зв’язки, що охоплюють[4]:– стовбур мозку (координує всі процеси в мозку й тілі та відповідає, в тому числі, за швидкість сприйняття та обробку інформації);– первинні сенсорні поля кори (слухові, зорові, кінестетичні відчуття та рухи), що виконують обробку інформації, яка поступає із зовнішнього середовища ще до втручання свідомості;– асоціативні поля кори (обробляється та інтегрується інформація складного порядку, щоб надати сенс сприйнятому матеріалу).Ступінь засвоєння матеріалу залежить від багатьох факторів, але найбільш ефективним є використання у комплексі аудіовізуальних засобів, за допомогою який людський мозок краще засвоює інформацію.Аудіовізуальна, тобто мультимедійна, презентація полегшує розуміння матеріалу, що представляється, а також орієнтацію студентів у складній сукупності зв’язків між окремими його компонентами. Аудіовізуальність у мультимедійній лекції може бути представленою у різних формах: у голосовому супроводі викладача, у колористичній семіотиці (зелений – заспокоює, блакитний – викликає творчість, фантазію, червоний – концентрує увагу, створює необхідне для узагальнення напругу), у музиці, яка налаштовує на певний ритм роботи. В результаті навчальна інформація проходить природній шлях через візуальне, чуттєве, дігітальне сприйняття до її згортання в узагальнення, резюме. Таким чином, забезпечується інтерактивний спосіб засвоєння лекційного матеріалу, формується дискурсивне мислення, дискурсивна особистість студента, забезпечується зв’язне міркування, коли кожна наступна думка зумовлена попередньою у русі презентацій, демонструються дедуктивні й індуктивні умовисновки.До мультимедійної лекції висуваються декілька вимог, що має враховувати викладач. Серед них:– лекція має забезпечити систематизацію наявних знань студентів, а також засвоєння нової інформації;– лекція має ставити проблемні питання перед студентами й допомагати їх вирішувати;– демонструвати різні способи візуалізації.Викладач, готуючи мультимедійну лекцію, має враховувати рівень підготовленості студентів, професійну спрямованість, особливості конкретної теми [2].При розробці мультимедійної лекції викладач має продумати порядок, логіку слайдів, їхню послідовність, пріоритетність матеріалу. Вона може бути повністю автоматизованою та супроводжуватись заздалегідь записаним текстом з боку лектора. Така форма лекції не дає можливості втручатись лекторові у її хід, тому зв’язок між студентами й викладачем буде порушено.Лектор зберігає час, необхідний для записів на дошці, диктовку нових термінів, роботи з додатковою апаратурою, як при стандартній лекції.Використовуючи одночасно зорові й слухові аналізатори студентів під час лекційного заняття, викладач суттєво впливає на процес засвоєння знань студентами, на їхні відчуття, сприйняття. Сигнали, що поступають у головний мозок через органи почуття, включаються у судження та умовисновки. Це, у свою чергу, сприяє успішному протіканню процесу пізнання, осмислення й закріплення інформації.До мультимедійної лекції висуваються особливі технічні вимоги. Так, тривалість показу одного слайда не повинна перевищувати 2-3 хвилин, а відеоролика – 5-6 хвилин. Необхідно враховувати можливості емоційного впливу на студентів. Багато кольорів будуть заважати сприйманню інформації. Рисунки, схеми, фотографії повинні мати максимальний розмір та рівномірно заповнювати екран. Звуковий супровід лекції не повинен відволікати студентів від навчального завдання. Шрифт повинен бути таким, щоб із самої крайньої точки аудиторії було видно текст. Як правило, більшість лекторів обирають кегль не менш ніж 20. Треба використовувати однаковий шрифт при поданні текстового матеріалу.Під час мультимедійної лекції необхідно залучати у навчальний процес студентів. Лектор для розвитку пізнавального інтересу студентів може використовувати спеціальні методичні прийоми: відключити звук та попросити студентів пояснити інформацію; попросити студентів знайти відповідь на певне питання, встановити логічні зв’язки між предметами та явищами навколишньої дійсності.Розвиток мисленнєвої діяльності має характер полісуб’єктності, тобто залучення студентів у процес отримання знань [5]. Згідно з цим принципом навчання інформація на слайді має подаватись поступово, з обов’язковою попередньою участю у обговоренні з боку студентів.Згідно з І. В. Вачковим, формування понять, а також нових знань відбувається за наступними етапами: сприйняття об’єкту, його осмислення, запам’ятовування властивостей та відносин, активне відтворення, перетворення. Це активна діяльність студентів, що керується викладачем. При цьому можна спостерігати декілька рівнів засвоєння навчальної інформації, навчального пізнання [1; 5]. Окремо можна виділити репродуктивний і продуктивний види навчальної діяльності студентів та розглянути їхню структуру, беручи до уваги самостійність виконання навчальних завдань. Якщо на репродуктивному рівні засвоєння нових знань студенти повторюють інформацію за викладачем, відтворюють її за взірцем, то на продуктивному рівні вони самостійно шукають нову інформацію, роблять умовисновки, знаходять нестандартні рішення завдань.Ґрунтуючись на викладеному, можна сказати, що при підготовці та проведенні мультимедійної лекції з ІТ-дисциплін необхідно оптимальним способом поєднати аудіовізуальне представлення матеріалу з психологічними особливостями сприйняття нових даних студентами різних психотипів з метою подальшого застосування отриманих в результаті навчання знань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Лихацький, П. Г., Л. С. Фіра, Д. Б. Фіра, and К. О. Алексевич. "ДОСЛІДЖЕННЯ АКТИВНОСТІ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЩУРІВ ЗА УМОВ ТЮТЮНОВО-НІТРИТНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ КАРБОЛАЙНУ." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (December 14, 2021): 10–18. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i3.12557.

Full text

Abstract:

Вступ. Значну роль у розвитку патології відіграють шкідливі звички: тютюнокуріння, зловживання алкологем та медикаментозними засобами. Значною екологічною та медико-біологічною проблемою є комбінована дія на організм людини і тварин неорганічних нітросполук, що супроводжується випадками нітратно-нітритних інтоксикацій. Унаслідок сумації факторів ризику навколишнього середовища може виникнути патологічний процес, в якому задіяні всі органи і тканини. Це зумовлює доцільність вивчення механізмів комбінового впливу на організм нітритів і тютюнового диму. Мета дослідження – вивчити активність процесів енергозабезпечення у щурів за умов тютюново-нітритної інтоксикації та дослідити ефективність застосування при цій патології ентеросорбенту карболайну. Методи дослідження. Дослідження проведено на білих щурах-самцях, яких поділили на 3 вікові групи: статевонезрілі, статевозрілі й старечого віку. Тютюновий дим, що утворювався від горіння 6 сигарет із вмістом 0,6 мг нікотину та 8 мг смоли, через отвори в герметичній камері подавали всередину неї, де одночасно перебувало 6 тварин упродовж 6 хв. Натрію нітрит щури отримували одноразово інтрагастрально в дозі 45 мг/кг маси тіла. З експерименту тварин виводили на 45-ту добу тютюнової інтоксикації (і після 24 та 72 год отруєння натрію нітритом) шляхом евтаназії під тіопенталовим наркозом. У нейтрофілах крові визначали вміст активних форм оксигену (АФО), у крові – мет- (MetHb) і карбоксигемоглобіну (НbCO), в легенях та серці – сукцинатдегідрогеназну (СДГ) і цитохромоксидазну (ЦО) активність. Усі експерименти проводили відповідно до положень Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей. Результати й обговорення. На 45-ту добу нітритно-тютюнового токсикозу в крові щурів вірогідно підвищувався вміст АФО, MetHb і НbCO. Найбільш виражені зміни спостерігали у крові статевонезрілих тварин. До кінця дослідження СДГ активність у легенях статевонезрілих щурів знизилась у 2,1 раза, статевозрілих – в 1,9 раза, тварин старечого віку – в 1,7 раза щодо рівня контрольних щурів. Найбільш виражені зміни активності цих ензимів відмічено в міокарді щурів старечого віку. Застосування карболайну призвело до вірогідного підвищення СДГ активності в легенях тварин усіх дослідних груп, у міокарді спостерігали тенденцію до зростання даного показника. У статевонезрілих і щурів старечого віку ЦО активність у легенях знизилась на 60 % після ураження, у статевозрілих – на 50 %. Міокард щурів старечого віку виявився більш чутливим щодо цього показника. Застосування карболайну призвело до часткового відновлення активності ензимів енергозабезпечення. Висновки. У крові статевонезрілих щурів за умов нітритно-тютюнового токсикозу відмічено найбільш виражене підвищення вмісту активних форм оксигену, який знижувався після застосування ентеросорбенту карболайну. Карболайн спричинив вірогідне зменшення вмісту метгемоглобіну в крові тварин усіх вікових груп. При дослідженні вмісту карбоксигемоглобіну після застосування сорбенту спостерігали тенденцію до його зниження. У міокарді та легенях уражених токсикантами щурів відмічено вірогідне зменшення активності енергетичних ензимів, яке достовірним було у статевонезрілих щурів і тварин старечого віку. Застосування карболайну призвело до незначного підвищення сукцинатдегідрогеназної та цитохромоксидазної активності як у легенях, так і в міокарді щурів усіх вікових груп.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Зарівна, Н. О., Л. С. Фіра, and Т. А. Грошовий. "РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКІСНОГО СКЛАДУ АМІНОКИСЛОТ У РІДКОМУ ЕКСТРАКТІ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (December 14, 2021): 80–83. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i3.12585.

Full text

Abstract:

Вступ. В останні роки суттєво зросла кількість досліджень, пов’язаних із вивченням таких біологічно активних речовин (БАР), як амінокислоти. Згідно з джерелами літератури, саме вони проявляють різнопланову фармакологічну активність і, тим самим, виконують важливі функції в організмі людини. Зокрема, встановлено, що деякі амінокислоти проявляють протизапальну, імуномодулюючу, заспокійливу дію тощо. Тому доречно розглядати їх як перспективні БАР для створення нових лікарських засобів. Фармацевтична розробка на основі густого екстракту чебрецю повзучого (ЧП) та ефірної олії чебрецю звичайного передбачала насамперед підбір оптимального способу одержання рідкого екстракту чебрецю повзучого, який отримували за технологією, що дозволила в короткий термін одержати максимальний витяг БАР і відтворити, відповідно, якісний склад досліджуваної сировини. При стандартизації трави чебрецю повзучого серед основних маркерів якості було обрано також амінокислоти, тому необхідно підтвердити їх якісний склад і в рідкому екстракті ЧП, що є невід’ємним етапом при проведенні стандартизації досліджуваного екстракту. Мета дослідження – розробити методику визначення якісного складу амінокислот у рідкому екстракті чебрецю повзучого та запропонувати відповідні маркери якості для проведення його стандартизації. Методи дослідження. Під час дослідження використано рідкий екстракт чебрецю повзучого, метод тонкошарової хроматографії, стандартні зразки речовин: гліцину, глутамінової кислоти (“Sigma”), лейцину, тирозину, аланіну, аспарагінової кислоти (“Fluka”), хроматографічні пластинки “Silica gel F254” фірми “Merck”, прилад для автоматичного нанесення проб на пластинку “CAMAG Linomat 5”, хроматографічну камеру “GAMAG”, сушильну шафу. Результати й обговорення. Для стандартизації рідкого екстракту ЧП необхідно прослідкувати можливість ідентифікації його основних БАР, продовжуючи запропонований підхід: трава ЧП – рідкий екстракт – густий екстракт – готовий лікарський засіб. Ідентифікацію амінокислот у рідкому екстракті ЧП проводили в системі розчинників ізопропанол Р – мурашина кислота Р – вода Р у співвідношенні 40:2:10 фармакопейним методом аналізу – тонкошаровою хроматографією висхідним способом. Для розробки цієї методики вивчали різні системи розчинників, способи та умови хроматографування, в результаті чого було підібрано оптимальну систему розчинників із хорошою розділювальною здатністю. Висновки. Розроблено методику визначення якісного складу амінокислот у рідкому екстракті чебрецю повзучого. Під час цього експерименту ідентифіковано 6 амінокислот і запропоновано відповідні маркери якості для проведення стандартизації досліджуваного екстракту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Нигай, Наталья Андреевна, and Семен Владимирович Сыродой. "ВЛИЯНИЕ ПЛОТНОСТИ ЗАСЫПКИ ДРЕВЕСНОЙ БИОМАССЫ НА ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕЁ СУШКИ В УСЛОВИЯХ ВЫСОКОТЕМПЕРАТУРНОГО НАГРЕВА." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, no. 6 (June 22, 2021): 90–97. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/6/3239.

Full text

Abstract:

Актуальность. Анализ прогнозов специалистов показывает, что, несмотря на активные попытки многих государств внедрить возобновляемые источники энергии в национальные энергосистемы к 2040 г., основная доля производства тепловой и электрической энергии все равно будет приходится на тепловые электрические станции, сжигающие уголь. По этой причине на настоящее время ведутся активные разработки новых технологий сжигания топлива, которые позволят полностью (или хотя бы значительно) сократить использование угля на тепловых электрических станциях (ТЭС). Одним из самых перспективных направлений является сжигание древесной биомассы в топочных устройствах котельных агрегатов. Но полномасштабное внедрение биомассы в качестве топлива на ТЭС тормозится неизученностью процессов тепло- и массопереноса, протекающих при сушке влажной древесины. Это обусловлено тем, что, как правило, свежедобытая древесина значительно насыщенна влагой. Сжигание такой высокообводненной биомассы в топочных устройствах неэффективно. При большой исходной влажности много теплоты будет затрачиваться на испарение и, соответственно, коэффициент полезного действия цикла парогенерации может снижаться. Поэтому исходное влагонасыщенное сырье необходимо предварительно подсушивать. В связи с этим одной из открытых проблем энергетики в настоящее время является неизученность основных закономерностей процессов тепло- и массопереноса, протекающих в слое мелкодиспергированной влажной древесной биомассы в период её сушки. Последнее необходимо для разработки фундаментальных основ проведения опытно-конструкторских работ по обоснованию конструктивных характеристик современных установок термической подготовки биомассы к сжиганию. При этом, как правило, сушку больших объемов древесины проводят в крупногабаритном оборудовании бункерного типа. В таких бункерах высота слоя биомассы может достигать несколько десятков метров (до 20 м). Очевидно, что в этих условиях градиенты плотности древесины (за счет слеживаемости) также будут значительны. При этом достоверно установлено, что на характеристики влагоудаления из слоя влажной древесной биомассы оказывает влияние не только температура внешней среды, но и фильтрационные характеристики (плотность, размер пор, проницаемость, пористость) высушиваемого материала. Но до настоящего времени в мировой научной периодике нет публикаций с описанием результатов оценки влияния плотности засыпки влажной мелкодиспергированной древесины на характеристики и условия её дегидратации. Цель: анализ влияния плотности засыпки слоя влажной древесной биомассы на процессы тепломассопереноса в условиях высокотемпературного нагрева. Объект: влажная древесная биомасса (сосновые опилки). Экспериментальные исследования проведены при следующих значениях степени уплотнения биомассы γ=1; γ=1,5; γ=2 (где γ=ρ/ρ0; ρ – плотность спрессованной биомассы; ρ0 – плотность биомассы без уплотнения). Метод: экспериментальные исследования скорости влагоудаления и времени дегидратации влажной древесной биомассы при высокотемпературном нагреве (Tg=333–393 K) в сушильной камере СНОЛ-3.5-М2У42. Результаты. Приведены результаты экспериментальных исследований процессов влагоудаления из слоя влажной древесной биомассы (на основе типичных отходов деревообработки - опилки) при интенсивном радиационно-конвективном нагреве. Проанализировано влияние насыпной плотности (ρ) слоя древесины на характеристики процесса влагоудаления. Установлено, что увеличение степени уплотнения (γ) навески биомассы приводит к существенному изменению динамики влагоудаления (увеличение γ с 1 до 2 приводит к двукратному росту времени сушки td). При этом показано, что такое увеличение td характерно для всех значений температур окружающей среды Tg. Также по результатам экспериментов установлены характерные значения массовой скорости влагоудаления (Weva) в зависимости от времени при различных степенях уплотнения слоя биомассы. Показано, что в условиях относительно низких температур внешней среды функция Weva(t) имеет волновой характер. Сформулирована гипотеза, описывающая такую зависимость значений Weva от времени. Результаты проведенных исследований существенно расширяют современные представления о процессах сушки мелкодиспергированной древесной биомассы в условиях интенсивного радиационно-конвективного нагрева.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Кирова, Ю. И., and Э. Л. Германова. "New aspects of the energy-tropic action of mexidol." ZHurnal «Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental`naia terapiia», no. 4() (November 21, 2018): 36–40. http://dx.doi.org/10.25557/0031-2991.2018.04.36-40.

Full text

Abstract:

Митохондриогенез и ангиогенез являются ключевыми нейропротекторными механизмами, повышающими устойчивость нервной ткани к условиям гипоксии/ишемии. В настоящее время фармакологическая индукция биогенеза митохондрий является одним из наиболее перспективных и активно разрабатываемых подходов к коррекции ишемических и постишемических нарушений, нейродегенеративных заболеваний и кардиопатий. Выявление факта стимуляции митохондриогенеза эталонными нейропротекторными препаратами позволит существенно расширить представление об их терапевтическом потенциале и принципах применения. Цель исследования - изучение влияния нейропротекторного сукцинатсодержащего препарата мексидол на экспрессию каталитических субъединиц дыхательных ферментов митохондрий, АТФ-синтазы и фактора роста эндотелия сосудов в коре головного мозга крыс с врожденными различиями в устойчивости к дефициту кислорода. Методика. Исследование выполнено на белых беспородных крысах-самцах. Инъекции мексидола (40 мг/кг, внутрибрюшинно) выполняли ежедневно на протяжении 20 сут. Уровень экспрессии каталитических субъединиц дыхательных ферментов митохондрий и АТФ-синтазы, фактора роста эндотелия сосудов и сукцинатного рецептора в ткани коры головного мозга оценивали методом иммуноблоттинга. Общую резистентность организма к острой гипоксии тестировали в гипобарической камере проточного типа при разрежении атмосферы, соответствующем 190 мм рт. ст. (3% О). Результаты. В ходе курса применения мексидола происходило увеличение уровня каталитических субъединиц дыхательных ферментов митохондрий (NDUFV2, SDHA, cyt b, COX1), АТФ-синтазы (ATP5A), фактора роста эндотелия сосудов (VEGF) и сукцинатного рецептора (SUCNR1), особенно выраженное у неустойчивых к гипоксии особей. Заключение. Впервые показана вовлеченность сукцинатсодержащего препарата мексидол в механизмы индукции ферментов энергопродуцирующей системы митохондрий коры головного мозга, что существенно расширяет сложившиеся представления о механизмах его энерготропного действия. Mitochondriogenesis and angiogenesis are crucial neuroprotective mechanisms that increase the resistance of nervous tissue to hypoxia/ischemia conditions. Currently, pharmacological induction of mitochondrial biogenesis is one of the most promising and actively developed approaches for the correction of ischemic and post-ischemic disorders, neurodegenerative diseases and cardiopathies. Revealing the fact of stimulation of mitochondriogenesis with standard neuroprotective drugs will significantly expand the understanding of their therapeutic potential and principles of application. The aim of the research was to study the effect of the neuroprotective succinate-containing drug mexidol on the expression of catalytic subunits of the respiratory enzymes of mitochondria, ATP-synthase and vascular endothelial growth factor in the cerebral cortex of rats with inborn differences in resistance to oxygen deficiency. Methods. The study was carried out on white mongrel rats-males injections of mexidol (40 mg/kg, intraperitoneally) were performed daily for 20 days. The expression level of the catalytic subunits of the respiratory enzymes of mitochondria and ATP-synthase, vascular endothelial growth factor and succinate receptor in the tissue of the cerebral cortex was assessed by immunoblotting. The total resistance of the organism to acute hypoxia was tested in a hypobaric chamber with an atmosphere underpressure corresponding to 190 mm Hg (3% O). Results. During the injection course of mexidol, there was an increase in the level of catalytic subunits of the respiratory enzymes of mitochondria (NDUFV2, SDHA, cyt b, COX1), ATP-synthase (ATP5A), vascular endothelial growth factor (VEGF) and succinate receptor (SUCNR1), especially pronounced in rats with low-resistance to hypoxia. Conclusion. The study revealed for the first time the involvement of the succinate-containing drug mexidol in the mechanisms of induction of enzymes of the energy-producing system of the mitochondria of the cerebral cortex, which significantly expands the existing ideas about the mechanisms of its energy-tropic action.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Саруев, Лев Алексеевич, Анастасия Викторовна Шадрина, Кирилл Вячеславович Мельнов, and Алексей Львович Саруев. "РЕЗУЛЬТАТЫ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ ГИДРОИМПУЛЬСНОГО МЕХАНИЗМА ДЛЯ БУРЕНИЯ ПИЛОТНЫХ СКВАЖИН ПРИ ПРОКЛАДКЕ ТРУБОПРОВОДОВ." Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 332, no. 12 (December 9, 2021): 103–13. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/12/3468.

Full text

Abstract:

Ссылка для цитирования: Результаты экспериментальных исследований гидроимпульсного механизма для бурения пилотных скважин при прокладке трубопроводов / Л.А. Саруев, А.В. Шадрина, К.В. Мельнов, А.Л. Саруев // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2021. – Т. 332. – № 12. – С. 103-113. Актуальность. В горном деле и в других отраслях промышленности широко применяются гидравлические ударные механизмы, которые в настоящее время продолжают активно совершенствоваться. В частности, появляются публикации по возможности управления амплитудой и длительностью формируемых гидромеханическими системами импульсов давления в замкнутых камерах, через которые поршни-ударники передают энергию удара буровому породоразрушающему инструменту. При этом увеличивается длительность силовых импульсов, что существенно повышает эффективность использования их энергии на разрушение грунта, а также сглаживаются чрезмерные динамические нагрузки на элементы бурового инструмента. Однако в таких ударных механизмах остаются поршни-ударники, в процессе работы которых происходят основные динамические потери энергии, связанные с возвратно-поступательными движениями бойков в гидроцилиндре ударного механизма. Был разработан принципиально новый безбойковый гидроимпульсный механизм, который в зависимости от твердости разрушаемой среды регулирует амплитуду и длительность формируемых им силовых импульсов в автоматическом режиме без привлечения каких-либо средств управления. Однако для научного обоснования взаимосвязи его основных параметров и работоспособности в целом необходимо провести специальные экспериментальные исследования, результаты которых позволили бы рекомендовать гидроимпульсный механизм для бурения пилотных скважин при прокладке трубопроводов, что, безусловно, является актуальной научно-технической задачей. Цель: обоснование и экспериментальная проверка в лабораторных условиях работы физической модели принципиально нового гидроимпульсного механизма для интенсификации процесса разрушения горных пород или грунта с возможными включениями повышенной твёрдости при бурении пилотных скважин с бестраншейной прокладкой трубопроводов. Объектом данного исследования является безбойковый гидроимпульсный механизм с замкнутым объёмом жидкости, в котором формируются силовые импульсы, повышающие эффективность разрушения грунта и горных пород с включениями повышенной твердости за счет автоматического управления их амплитудой и длительностью. Предмет: закономерности и взаимосвязи основных кинематических и динамических параметров физической модели гидроимпульсного механизма с целью оценки его работоспособности и преимуществ перед другими ударными механизмами, включающими замкнутый объём жидкости в качестве промежуточного тела, передающего ударные импульсы в буровой инструмент. Методы: анализ научно-технической информации по повышению производительности бурильных машин ударного действия; моделирование динамических процессов гидроимпульсного механизма и проведение экспериментальных исследований его физической модели для выявления взаимосвязей его основных параметров и работоспособности; сравнение разработанного гидроимпульсного механизма с известными гидроударными механизмами, использующими возможности управления амплитудой и длительностью ударных импульсов при передаче их энергии через замкнутый объём жидкости и бурильную колонну на породразрушающий инструмент для интенсификации процесса разрушения горных пород повышенной твердости. Результаты. Дана оценка работоспособности гидромеханического механизма и его преимущества по сравнению с существующими гидроударными механизмами. Поскольку в предлагаемом гидроимпульсном механизме нет бойка, в нем отсутствуют основные динамические потери энергии, которые имеют место при возвратно-поступательном движении поршня-бойка в гидроцилиндре. Кроме того, благодаря возможности работы гидроимпульсного механизма без маслостанции, отсутствуют потери энергии на перекачивание жидкости. Коэффициент полезного действия гидроимпульсного механизма выше, чем у других существующих гидроударных систем ещё и потому, что он формирует силовые импульсы с частотным спектром, в котором практически отсутствуют высокочастотные составляющие, не способствующие интенсификации процесса разрушения горных пород, при этом увеличивается доля энергии силовых импульсов в продольных волнах деформации, что обеспечивает повышение механической скорости бурения скважин. Установлено, что гидроимпульсный механизм автоматически регулирует амплитуду и длительность силовых импульсов в зависимости от твердости разрушаемой среды и не требует дополнительной системы управления этим процессом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Штерман, Сергей Валерьевич, Сергей Александрович Иванов, Михаил Юрьевич Сидоренко, Валерий Соломонович Штерман, and Юрий Ильич Сидоренко. "Development of the Sports Energy Drink «Inca Cola»." Beer and beverages, no. 4 (December 12, 2021): 23–27. http://dx.doi.org/10.52653/pin.2021.4.4.007.

Full text

Abstract:

Основная задача, возлагаемая на спортивные энергетические напитки - это снабжение атлетов дополнительным импульсом внутренней энергии. В составе разработанного спортивного напитка «Inka Cola» в качестве источника биологически активных веществ использовали экстракт семян южноамериканского кустарника - гуараны. Специфическая черта этого растения заключается в высокой концентрации кофеина в его семенах, содержание которого примерно в 4-5 раз выше, чем в зернах кофе. Наличие в составе напитка «Inka Cola» компонентов, содержащихся в экстракте семян гуараны, позволяет снизить усталость атлетов и обеспечить длительное поддержание высокого уровня их физической и когнитивной активности. В качестве другого источника биологически активных веществ был включен экстракт травы готу-колы, которая произрастает в странах Юго-Восточной Азии. Компоненты, входящие в состав этого продукта, позволяют бороться с эмоциональными расстройствами, способствуют улучшению памяти и восстановлению нервных клеток в мозге человека, а также обладают широким спектром противовоспалительных, иммуностимулирующих, антибактериальных и антиоксидантных свойств. С целью повышения энергетической ценности и улучшения вкусового восприятия напитка «Inka сola» в его состав была включена изомальтулоза - изомер сахарозы с пониженным значением гликемического индекса; для повышения физиологического воздействия на организм спортсменов биогенные минеральные компоненты - калий и магний; для создания гармоничного вкусового восприятия напитка - регулятор кислотности (лимонная кислота) и привлекательных реологических свойств напитка - загуститель (ксантановая камедь). С целью формирования цвето-ароматического образа напитка «Inka cola» в его состав был включен ароматизатор «мохито» и конгруэнтный, то есть соответствующий ему по своему сенсорному восприятию, пищевой краситель. По отзывам спортсменов, использовавших напиток «Inka cola» в течение нескольких недель, у них снижалась утомляемость, им легче становилось воспринимать и усваивать информацию, а также отмечалось усиление физической и умственной выносливости. The main goal of sports energy drinks is to provide athletes with an additional impulse of internal energy. In the composition of the developed sports drink «Inka Cola» as a source of biologically active substances was used an extract of the seeds of the South American shrub - guarana. A specific feature of this plant is the high concentration of caffeine in its seeds, the content of which is about 4-5 times higher than in coffee beans. The inclusion of guarana seed extract in the «Inka Cola» drink composition helps to reduce fatigue of athletes and ensure long-term maintenance of a high level of their physical and cognitive activity. An extract of the gotu-kola herb, which grows in the countries of Southeast Asia, was used as another source of biologically active substances. The constituents of this extract allow to fight emotional disorders, improve memory and restore nerve cells in the human brain. They also have a wide range of anti-inflammatory, immunostimulating, antibacterial and antioxidant properties. In order to increase the energy value and improve the taste perception of the «Inka Cola» drink, isomaltulose, an isomer of sucrose with a reduced glycemic index, was included in its composition; to increase the physiological impact on the athletes were used important biogenic mineral components - potassium and magnesium; to create a harmonious taste perception of the drink - acidity regulator (citric acid) and attractive rheological properties of the drink - thickener (xanthan gum) were included. The formation of the color-aromatic image of the drink «Inka cola» was carried out by using in its composition of the flavoring product «mojito» and congruent food coloring. According to the reviews of athletes who used the «Inka Cola» drink for several weeks, their fatigue decreased, it became easier for them to perceive and assimilate information, as well as an increase in physical and mental endurance was noted.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Никифорова, Саргылана Валентиновна. "ETHNOGRAPHIC CINEMA: TO THE PROBLEM OF GENRE BOUNDARIES." Tomsk Journal of Linguistics and Anthropology, no. 3(29) (December 14, 2020): 151–60. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6119-2020-3-151-160.

Full text

Abstract:

Представлен анализ «художественно-этнографического» фильма (так его позиционируют авторы) «Якутская свадьба. XIX век» (2016), в создании которого принимали активное участие ведущие ученые республики. Фильм являет пример антропологического постановочного кино. Визуализация фольклорного текста (обряда свадьбы) наглядно выводит культурные коды этноса, семиотический анализ которых предложен с целью определения жанровой специфики этнографического кино. Фильм как визуально-антропологическое исследование фольклорного текста предлагает интерпретацию хроматического кода якутской культуры (анализ семантики белого цвета в культуре скотоводов). Проведен анализ музыкального и акустического кода: протяжная песня невесты — реконструкция архаической мелоформы; анализ интонации участников ритуала — как речевая характеристика. Кроме того, представлен анализ кинетического, кулинарного, числового кодов культуры, визуализированных в фильме. На основе материалов фестивального кино и трудов современных исследователей в области визуальной антропологии обобщены характеристики этнографического кино. Предложены критерии, отличающие этнографическое кино от других документальных жанров. На наш взгляд, любая репрезентация, визуальная в том числе, сделанная человеком про человека, по природе своей является антропологической. Выявлено, что жанр этнографического кино предполагает детальное акцентированное рассмотрение быта; поиск схождений и отличий текстов культуры; научный комментарий (интерпретацию); направление коллективного восприятия (манипуляцию); создание иллюзии присутствия здесь и сейчас; стремление максимально передать ауру культуры; вживание или монтаж с индигенным кино; «встраивание» камеры, «включенное» кино, достижение естественности; иконофобию («избегание прямого взгляда»); включение зрителя в рефлексивную деятельность (эмпатию); обязательное созвучие эстетики фильма эстетике культуры; предпочтение взгляда «чужого»; «иллюзию нейтрального наблюдателя». Рассмотрены особенности стилистики документального кино по этнографии якутов, проблемы взаимного фреймирования в многоуровневом и поливалентном индигенном кино. Доказано, что этнографическое кино есть не только комментарий к культуре, и автопортрет — не самоцель. Фильм не ограничивается опытом реконструкции обряда, но представляет ментальность народа, является актом самосознания культуры. We analyze «artistic and ethnographic» (as the authors position it) of the film «Yakut Wedding. XIX century» (2016), in which creation the leading ethnographers of the republic took an active part. The film is an example of anthropological staged movie. Visualization of the folklore text (wedding ceremony), as a parade, displays the cultural codes of the ethnos, a semiotic analysis of which is proposed in order to determine the genre specificity of ethnographic cinema. The film as a visual anthropological study of folklore text offers an interpretation of the chromatic code of the Yakut culture (analysis of the semantics of white in the culture of herders). The analysis of the musical and acoustic code is carried out: the bride’s long song — reconstruction of the archaic meloform; analysis of intonation of the participants of the ritual as a speech characteristic. In addition, an analysis of the kinetic, culinary, and numerical codes of culture visualized in the film is presented. Based on the materials of festival cinema and the works of modern researchers in the field of visual anthropology, the characteristics of ethnographic cinema are generalized. Criteria are proposed, that distinguish ethnographic from other genres of documentary films. In our opinion, any representation, including a visual one made by a person about a person, is anthropological in nature. It is revealed that the genre of ethnographic cinema involves a detailed accented consideration of everyday life; search for similarities and differences of cultural texts; scientific commentary (interpretation); direction of collective perception (manipulation); creating the illusion of being here and now; the desire to convey the aura of culture as much as possible; implantation or indigenous films; "embed" the camera; «included» cinema, the achievement of naturalness; iconophobia «avoiding direct gaze»; the inclusion of the viewer in reflective activity (empathy); obligatory consonance of film aesthetics with aesthetics of culture; preference for the look of a «stranger»; «the illusion of a neutral observer». The features of the stylistics of cinematic ethnography of the Yakuts, the problems of mutual framing in multilevel and multivalent indigenous cinema are considered. It is proved that ethnographic cinema is not only a commentary on culture, and self-portrait is not an end in itself. The film is not limited to the experience of reconstruction of the rite, but it represents a mentality, is an act of self-awareness of culture.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Девочкина, Н. Л., С. В. Мукиенко, and Л. Г. Дугуниева. "Shiitake. Introduction to the industrial culture of the wood-destroying exotic longevity mushroom." Kartofel` i ovoshi, no. 5 (May 5, 2021): 17–20. http://dx.doi.org/10.25630/pav.2021.42.11.002.

Full text

Abstract:

Представлена информация по изучению технологических особенностей культивирования нового для российского продовольственного грибного рынка вида дереворазрушающего гриба – шиитаке (Lentinus edodes (Berk.) Sin). Шиитаке – один из наиболее перспективных для промышленного культивирования видов съедобных грибов, обладающих лечебными свойствами, занимает второе место в мировом производстве съедобных грибов. Работа по поиску материалов, используемых в качестве добавок к основному исходному материалу субстрата и способствующих созданию благоприятного водно-воздушного и кислотного режима, повышению питательности приготовленного субстрата, ускорению процесса вегетативного роста мицелия в субстрате, актуальна для грибоводческой практики. Цель исследований – разработать технологический процесс полного цикла культивирования шиитаке и установить его оптимальные параметры в производственных условиях ООО «Апрель». Исследования, испытания и разработку технологии полного цикла выращивания шиитаке проводили в лаборатории грибоводства ВНИИО – филиале ФГБНУ ФНЦО и на базе действующего предприятия по выращиванию дереворазрушающих грибов ООО «Апрель» с 2019 по 2020 год. Технология приготовления субстрата и выращивание плодовых тел шиитаке аналогична технологии производства вешенки. Изучено влияние состава субстрата на урожайность шиитаке в вариантах: 1. Опилки дуба (80%) + опилки березы (10%) + минеральные добавки (10%); 2. Опилки дуба (80%) + опилки березы (5%) + лузга семян подсолнечника, отруби пшеничные (5%) + минеральные добавки (10%). Использован штамм шиитаке 0912. В результате апробации разработанного технологического процесса полного цикла культивирования шиитаке в производственных условиях было установлено, что оптимальная продолжительность периода выращивания шиитаке и получение урожая в камерах выращивания составляет в среднем 53–68 суток. Важнейшая составляющая технологического процесса культивирования шиитаке – приготовление субстрата, подбор исходных материалов и биологически активных добавок, обеспечивающих его высокую питательность (содержание общего азота – 0,8–1,2% и более) и возможность получения урожая более 30–35% от массы субстрата с высокой экономической эффективностью от 290% (рентабельность производства). The article presents information on the study of technological features of cultivation of a new type of wood-destroying mushroom – shiitake (Lentinus edodes(Berk.) Sin), which is new for the Russian food mushroom market. Shiitake – one of the most promising types of edible mushrooms for industrial cultivation, which have medicinal properties, occupies the second place in the world production of edible mushrooms. The work on the search for materials used as additives to the main source material of the substrate and contributing to the creation of a favorable water-air and acid regime, increasing the nutritional value of the prepared substrate, accelerating the process of vegetative growth of mycelium in the substrate is relevant for mushroom growing practice. The purpose of the research – to develop the technological process of the full cycle of shiitake cultivation and to establish its optimal parameters in the production conditions of LLC April. Research, testing and development of the technology of the full cycle of shiitake cultivation were carried out in the laboratory of mushroom growing of ARRIVG – branch of Federal Scientific Centre of Vegetable Growing and on the basis of the existing enterprise for growing wood-destroying mushrooms LLC April from 2019 to 2020. The technology of preparing the substrate and growing shiitake fruit bodies is similar to the technology of producing oyster mushrooms. The influence of the substrate composition on the shiitake yield in the variants was studied: 1. Oak sawdust (80%) + birch sawdust (10%) + mineral additives (10%); 2. Oak sawdust (80%) + birch sawdust (5%) + sunflower seed husk, wheat bran (5%) + mineral additives (10%). The shiitake 0912 strain was used. As a result of testing the developed technological process of the full cycle of shiitake cultivation in production conditions, it was found that the optimal duration of the shiitake growing period and the harvest in the growing chambers is on average 53–68 days. The most important component of the technological process of shiitake cultivation is the preparation of the substrate, the selection of raw materials and biologically active additives that ensure its high nutritional value (total nitrogen content of 0.8–1.2% or more) and the possibility of obtaining a crop of more than 30–35% of the substrate weight with high economic efficiency of 290% (profitability of production).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Федорук, Д. А., Л. В. Кирковский, Д. Н. Садовский, О. А. Лебедь, К. И. Петренко, А. М. Федорук, and О. О. Руммо. "Endogenic Factors of the Damage of Liver Grafts in Different Preservation Methods." Хирургия. Восточная Европа, no. 3 (November 20, 2020): 223–36. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.9.3.020.

Full text

Abstract:

Цель. Провести сравнительное изучение влияния статической холодовой консервации и гипотермической оксигенированной машинной перфузии трансплантатов печени на уровень активных форм кислорода, фактора Виллебранда и провоспалительных цитокинов.Материалы и методы. В проспективное «случай – контроль» исследование были включены трансплантаты печени, которые в ходе операции мультиорганной эксплантации имели макроскопические признаки жировой дистрофии более 30%. Эксплантация данных органов проводилась по классической методике. На этапе транспортировки они подвергались статической холодовой консервации (СХК). Далее проводилось полное разделение паренхимы печени по линии Кантле. После рандомизации методом случайных чисел одна доля подвергалась СХК при температуре 4 °С в условиях холодильной камеры (группа контроля, n=10), а вторая – гипотермической оксигенированной машинной перфузии через воротную вену 2 литрами раствора Belzer UW MPS при температуре от +4 до +10 °C, давлении перфузии 3 мм рт. ст., потоке 100% кислорода – 1 л/мин в течение 4 часов (группа исследования, n=10). Забор образцов паренхимы и эффлюента выполнялся в начале исследования, через 120 и 240 минут от начала эксперимента в обеих группах.Результаты и обсуждение. Было выявлено, что применение машинной перфузии позволяет достоверно снизить уровень продукции свободных радикалов кислорода 0,33 [0,19; 0,47] в сравнении со статической холодовой консервацией 0,61 [0,39; 0,73] (р=0,04). Установлена взаимосвязь между уровнем АФК и уровнем интерлейкина-1 (ИЛ-1) в эффлюенте (r=0,46, p=0,048), а также между уровнем АФК и уровнем фактора некроза опухолей альфа (ФНО-α) – r=0,40, p=0,088. Корреляция между ИЛ-1 и фактором Виллебранда (vWF) составила r=0,76, р=0,0003, а между ФНО-α и фактором Виллебранда – r=0,56, р=0,018.Заключение. Гипотермическая оксигенированная машинная перфузия в течение 240 минут в конце периода холодовой консервации позволяет достоверно снизить концентрацию АФК, концентрацию фактора Виллебранда и уровень ФНО-α, что позволяет уменьшить риск развития дисфункций трансплантатов печени в раннем послеоперационном периоде. Purpose. To conduct a comparative study of the effects of static cold storage and hypothermic oxygenated machine perfusion of liver grafts on the level of reactive oxygen species, von Willebrand factor, and pro-inflammatory cytokines.Materials and methods. The prospective case-control study included liver grafts that had the signs of macroscopic steatosis of more than 30%. The explantation of these organs was carried out according to the classical technique. At the transportation stage, they were subjected to static cold storage (SCS). Next, a complete separation of the liver parenchyma along the Cantle line was carried out. After randomization by random numbers, one part of the liver was subjected to SCS at the temperature of 4ºC in a cold store (control group, n=10); the other part was subjected to hypothermic oxygenated machine perfusion (HOPE) through the portal vein with 2 liters of Belzer UW MPS solution at the temperature of +4 to + 10ºC, perfusion pressure of 3 mm Hg, the flow of 100% oxygen – 1 l/min for 4 hours (study group, n=10). Parenchyma and effluent samples were taken at the beginning of the study, in 120 and 240 minutes from the start of the experiment in both groups.Results and discussion. It was found that the use of machine perfusion can significantly reduce the level of production of oxygen free radicals (ROS) 0.33 [0.19; 0.47] in comparison with static cold storage 0.61 [0.39; 0.73] (p=0.04). The relationship between the level of ROS and the level of interleukin 1 (IL-1) in the effluent (r=0.46 p=0.048), as well as between the level of ROS and the level of tumor necrosis factor alpha (TNF-α) – r=0.40, p=0.088 was found. The correlation between IL-1 and von Willebrand factor (vWF) was r=0.76, p=0.0003, and between TNF-α and von Willebrand factor – r=0.56, p=0.018.Conclusion. Hypothermic oxygenated machine perfusion for 240 minutes at the end of the cold preservation period can significantly reduce the concentration of ROS, concentration of von Willebrand factor, and the level of TNF-α, which reduces the risk of liver transplant dysfunction in the early postoperative period.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Иванов, Сергей Александрович, Валерий Соломонович Штерман, Сергей Валерьевич Штерман, Михаил Юрьевич Сидоренко, and Юрий Ильич Сидоренко. "Development of a Tonic Drink Based on Plant Raw Materials «Inka Jungle» for Athletes." Beer and beverages, no. 3 (October 5, 2021): 38–43. http://dx.doi.org/10.52653/pin.2021.3.3.001.

Full text

Abstract:

Одно из перспективных направлений в создании спортивных напитков заключается во включении в их состав биологически активных компонентов растений, произрастающих в экстремальных условиях вегетации. В настоящей работе на их основе была разработана рецептура спортивного напитка, характеризующегося высокими тонизирующими свойствами («Inka Jungle»). В качестве одного из функциональных компонентов напитка использовали экстракт корнеплодов маки перуанской, произрастающей на высокогорных плато Боливии, Перу и северо-запада Аргентины на высоте 3500-4500 м над уровнем моря в условиях резких перепадов температур, интенсивной солнечной радиации и сильных ветров. Совокупность этих условий наделяет данное растение уникальными биологическими свойствами. При потреблении маки перуанской усиливаются и стабилизуются процессы возбуждения в центральной нервной системе, и как результат - «просыпается» жизненная активность человека, улучшается настроение, повышаются работоспособность, а также физическая и умственная выносливость. В качестве другого функционального компонента в состав напитка «Inka Jungle» включен экстракт кустарника Тёрнеры раскидистой или дамианы, зона произрастания которого - Южная и Центральная Америка и страны Карибского бассейна. Установлено, что прием экстракта листьев дамианы снимает нервозность, дает энергию при наступлении физической усталости, возникающей, например, после интенсивных тренировок и соревнований, повышает общий тонус организма. В состав напитка «Inka Jungle» в качестве функциональных компонентов включены также аминокислоты группы BCAA - лейцин, изолейцин, валин и L-карнитин, а также вспомогательные компоненты, формирующие его необходимые потребительские характеристики - загуститель (камедь ксантановая), регулятор кислотности (лимонная кислота), пищевой ароматизатор («гранат-клубника»), пищевой краситель («кармин») и консервант (сорбиновая кислота). Наличие в составе напитка «Inka Jungle» ряда жизненно важных компонентов позволяет при его приеме существенно увеличить интенсивность тренировок спортсменов, повысить их эффективность, обеспечить психоэмоциональную устойчивость атлетов, достичь эффективной защиты их организма от свободных радикалов и ускорить процесс восстановления после перенесенных интенсивных физических и психологических нагрузок. A promising direction in the development of sports drinks is the inclusion in their composition of biologically active components of plants growing in extreme vegetation conditions. The aim of this work was to create on their basis a sports drink characterized by high tonic properties («Inka Jungle»). As one of the functional components of the drink, was used an extract of the root vegetables of Peruvian maca, which grows on the high plateaus of Bolivia, Peru and northwestern Argentina at an altitude of 3500-4500 meters above sea level in conditions of sharp temperature changes, intense solar radiation and strong winds. The combination of these conditions endows this plant with unique biological properties. Consuming Peruvian maka intensifies and stabilizes the processes of excitation in the central nervous system, and as a result, a person's vital activity «wakes up», his mood improves, his working capacity rises, and his physical and mental endurance increases. As another functional component of the «Inka Jungle» drink, it contains an extract of Turner shrub or damiana, which grows in South and Central America and the Caribbean. It was found that damiana leaf extract relieves nervousness, gives energy when physical fatigue occurs, for example, after intense training and competition, and increases the overall potential of the body. The composition of the «Inka Jungle» drink as functional components also includes amino acids of the BCAA group - leucine, isoleucine, valine and L-carnitine, as well as auxiliary components that form its necessary consumer characteristics - a thickener (xanthan gum), an acidity regulator (citric acid), food flavoring («pomegranate-strawberry») and food coloring («carmine») and preservative (sorbic acid). The presence in the composition of the drink «Inka Jungle» of a number of vital components allows, when taken, to significantly increase the intensity of training of athletes, to increase their efficiency, to ensure their psycho-emotional stability, to achieve effective protection of their body from free radicals and to accelerate the recovery process after suffering intense physical and psychological stress.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Иванов, Сергей Александрович, Валерий Соломонович Штерман, Сергей Валерьевич Штерман, Михаил Юрьевич Сидоренко, and Юрий Ильич Сидоренко. "Development of a Tonic Drink Based on Plant Raw Materials «Inka Jungle» for Athletes." Beer and beverages, no. 3 (October 5, 2021): 38–43. http://dx.doi.org/10.52653/pin.2021.3.3.001.

Full text

Abstract:

Одно из перспективных направлений в создании спортивных напитков заключается во включении в их состав биологически активных компонентов растений, произрастающих в экстремальных условиях вегетации. В настоящей работе на их основе была разработана рецептура спортивного напитка, характеризующегося высокими тонизирующими свойствами («Inka Jungle»). В качестве одного из функциональных компонентов напитка использовали экстракт корнеплодов маки перуанской, произрастающей на высокогорных плато Боливии, Перу и северо-запада Аргентины на высоте 3500-4500 м над уровнем моря в условиях резких перепадов температур, интенсивной солнечной радиации и сильных ветров. Совокупность этих условий наделяет данное растение уникальными биологическими свойствами. При потреблении маки перуанской усиливаются и стабилизуются процессы возбуждения в центральной нервной системе, и как результат - «просыпается» жизненная активность человека, улучшается настроение, повышаются работоспособность, а также физическая и умственная выносливость. В качестве другого функционального компонента в состав напитка «Inka Jungle» включен экстракт кустарника Тёрнеры раскидистой или дамианы, зона произрастания которого - Южная и Центральная Америка и страны Карибского бассейна. Установлено, что прием экстракта листьев дамианы снимает нервозность, дает энергию при наступлении физической усталости, возникающей, например, после интенсивных тренировок и соревнований, повышает общий тонус организма. В состав напитка «Inka Jungle» в качестве функциональных компонентов включены также аминокислоты группы BCAA - лейцин, изолейцин, валин и L-карнитин, а также вспомогательные компоненты, формирующие его необходимые потребительские характеристики - загуститель (камедь ксантановая), регулятор кислотности (лимонная кислота), пищевой ароматизатор («гранат-клубника»), пищевой краситель («кармин») и консервант (сорбиновая кислота). Наличие в составе напитка «Inka Jungle» ряда жизненно важных компонентов позволяет при его приеме существенно увеличить интенсивность тренировок спортсменов, повысить их эффективность, обеспечить психоэмоциональную устойчивость атлетов, достичь эффективной защиты их организма от свободных радикалов и ускорить процесс восстановления после перенесенных интенсивных физических и психологических нагрузок. A promising direction in the development of sports drinks is the inclusion in their composition of biologically active components of plants growing in extreme vegetation conditions. The aim of this work was to create on their basis a sports drink characterized by high tonic properties («Inka Jungle»). As one of the functional components of the drink, was used an extract of the root vegetables of Peruvian maca, which grows on the high plateaus of Bolivia, Peru and northwestern Argentina at an altitude of 3500-4500 meters above sea level in conditions of sharp temperature changes, intense solar radiation and strong winds. The combination of these conditions endows this plant with unique biological properties. Consuming Peruvian maka intensifies and stabilizes the processes of excitation in the central nervous system, and as a result, a person's vital activity «wakes up», his mood improves, his working capacity rises, and his physical and mental endurance increases. As another functional component of the «Inka Jungle» drink, it contains an extract of Turner shrub or damiana, which grows in South and Central America and the Caribbean. It was found that damiana leaf extract relieves nervousness, gives energy when physical fatigue occurs, for example, after intense training and competition, and increases the overall potential of the body. The composition of the «Inka Jungle» drink as functional components also includes amino acids of the BCAA group - leucine, isoleucine, valine and L-carnitine, as well as auxiliary components that form its necessary consumer characteristics - a thickener (xanthan gum), an acidity regulator (citric acid), food flavoring («pomegranate-strawberry») and food coloring («carmine») and preservative (sorbic acid). The presence in the composition of the drink «Inka Jungle» of a number of vital components allows, when taken, to significantly increase the intensity of training of athletes, to increase their efficiency, to ensure their psycho-emotional stability, to achieve effective protection of their body from free radicals and to accelerate the recovery process after suffering intense physical and psychological stress.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Бедельбаева, Марина Васильевна. "ВКЛАД К.И. САТПАЕВА В СТАНОВЛЕНИЕ АРХЕОЛОГИЧЕСКОЙ НАУКИ КАЗАХСТАНА." Kazakhstan Archeology, no. 2 (June 14, 2019): 89–104. http://dx.doi.org/10.52967/akz2019.2.4.89.104.

Full text

Abstract:

В статье, посвященной 120-летию со дня рождения академика К.И. Сатпаева, рассмотрен вклад выдающегося ученого и талантливого организатора науки в развитие археологии Казахстана. Еще в юности он активно интересовался древней и средневековой историей, увлеченно собирал и записывал образцы устного народного творчества казахов, отражающего период Золотой Орды. В студенческие годы, во время учебы в Томском технологическом университете, начинающий исследователь продолжил сбор материалов о Едиге-батыре в академических библиотеках и архивах. В ходе геологических изысканий в Центральном Казахстане (Улытауский район Карагандинской области) К.И. Сатпаев с интересом описывал материальные свидетельства ушедших эпох – отдельные артефакты, наскальные рисунки, древние рудные разработки, курганы, менгиры, балбалы, мавзолеи, не ограничиваясь лишь фиксацией их расположения, а осуществляя попытки периодизации и воспроизведения исторического контекста. Содержательные выводы геолога-профессионала включали детальную реконструкцию процессов добычи, первичного обогащения и выплавки цветных металлов, а математические подсчеты, основанные на многолетнем полевом опыте, позволили предположить количество добытой в древности меднойруды, составляющей не менее 1000 000 т. Широта исторических взглядов и талант полевого исследователя позволили К.И. Сатпаеву не только обнаружить плиту с надписью Тамерлана на сопке Алтыншокы, известную в науке как «карсакпайская»,но и сделать ее прочтение достоянием мировой науки, привлекающей исследователей новыми аспектами вплоть до настоящего времени. К.И. Сатпаев лично не участвовал в археологических раскопках. Но плодотворная научная деятельность и организаторский талант первого президента Академии наук Казахской ССР способствовали открытию сектора археологии в Институте истории, археологии и этнографии, созданию Центрально-Казахстанской археологической экспедиции, формированию национальной школы археологии и профессиональному становлению целой плеяды известных археологов. Библиографические ссылки 1. 15 интересных фактов о Каныше Сатпаеве. URL: https://e-history.kz/ru/publications/view/2771 Дата обращения: 14.05.2019 г. 2. Артюхова О.А. Валукинский Николай Васильевич // Археологическое наследие Центрального Казахстана: изучение и сохранение: сб. научн. ст., посвящ. 70-летию ЦКАЭ АН Казахстана. Отв. ред. А.З. Бейсенов, В.Г. Ломан. Алматы: НИЦИА «Бегазы-Тасмола», 2017. Т. 1. С. 80–87. 3. АКК – Археологическая карта Казахстана. Алма-Ата: Изд-во АН КазССР, 1960. 450 с. 4. Батырбеков Г.О. Академик Сатпаев и его современники. Алматы: «Рауан», 1999. 176 с. 5. Бейсенов А.З., Джумабекова Г.С., Базарбаева Г.А. Путь к изучению древностей центра страны: история создания первой археологической экспедиции Казахской академии наук // Археологическое наследие Центрального Казахстана: изучение и сохранение: сб. научн. ст., посвящ. 70-летию ЦКАЭ АН Казахстана. Отв. ред. А.З. Бейсенов, В.Г. Ломан. Алматы: НИЦИА «Бегазы-Тасмола», 2017. Т. 1. С. 11–64. 6. Григорьев А.П., Телицин Н.Н., Фролова О.Б. Надпись Тимура 1391 г. // Историография и источниковедение истории стран Азии и Африки. 2004. Вып. 21. С. 3–24. 7. Крамаровский М.Г. «Камень Тимура» как феномен чингисидской истории и культуры // Золотая Орда. История и культура. СПб.: «Славия», 2005. С. 167–170. 8. Кызласов И.Л. Археолог Леонид Романович Кызласов. Биографический очерк // Археологическое наследие Центрального Казахстана: изучение и сохранение: сб. научн. ст., посвящ. 70-летию ЦКАЭ АН Казахстана. Отв. ред. А.З. Бейсенов, В.Г. Ломан. Алматы: НИЦИА «Бегазы-Тасмола», 2017. Т. 1. С. 108–118. 9. Лозовский И.Т., Сипайлов Г.А. Студенческие годы Каныша Сатпаева в Томске. Томск: изд-во ТПУ, 1999. 135 с. 10. Маргулан А.Х. К изучению памятников района р. Сары-Су и Улутау // Вестник АН КазССР. 1948. № 2 (35). С. 53–60. 11. Маргулан А.Х., Акишев К.А., Кадырбаев М.К., Оразбаев А.М. Древняя культура Центрального Казахстана. Алма-Ата: «Наука», 1966. 435 с. 12. Могильницкий В.Б. На земле Сатпаева. Караганда: Полиграфия, 1992. 157 с. 13. Потанин Г.Н. Отрывки из киргизского сказания о Идыге (из записей Ч. Валиханова) // Валиханов Ч.Ч. Полн. собр. соч. в 5-ти т. Алма-Ата: Главная редакция Казахской советской энциклопедии, 1985. Т. 5. С. 296–299. 14. Рогожинский А.Е. Знаки и надписи «камня Тамгалытас» на окраине Бетпакдалы // Археологическое наследие Центрального Казахстана: изучение и сохранение: сб. научн. ст., посвящ. 70-летию ЦКАЭ АН Казахстана. Отв. ред. А.З. Бейсенов, В.Г. Ломан. Алматы: НИЦИА «Бегазы-Тасмола», 2017. Т. 2. С. 297–307. 15. Боранбаев С. Великое наследие // Индустриальная Караганда. 06.04.1999. 16. Сарсеке М. Феномен. Астана: «Фолиант», 2018. 960 с. 17. Сатпаев К.И. Древний Джезказган // Казахстанская правда. 1936. № 148. 18. Сатпаев К.И. Казахстанская медь // Избранное. В 5-ти т. Шымкент: «Оңтүстік полиграфия», 2007. Т. 3. С. 155–162. 19. Сатпаев К.И. О развитии цветной и черной металлургии в районе Карагандинского бассейна // Избранное. В 5-ти т. Шымкент: «Оңтүстік полиграфия», 2007. Т. 3. С. 115–154. 20. Сатпаев К.И. Историко-археологические данные о Джезказганском регионе // Избранное. В 5-ти т. Шымкент: «Оңтүстік полиграфия», 2007. Т. 5. С. 44–52. 21. Сатпаев К.И. Доисторические памятники в Джезказганском районе // Избранное. В 5-ти т. Шымкент: «Оңтүстік полиграфия», 2007. Т. 5. С. 69–75. 22. Сатпаева Ш.К. Свет очага. Алматы: Издательский дом «Казахстан», 1999. 184 с. 23. Усманова Э.Р., Жумашев Р.М., Джумабеков Ж.А., Антонов М.А., Каспаров А.Р. Загадка сопки Алтыншокы: об одном эпизоде похода Тимура против Токтамыша в 1391 г. // Вестник истории, литературы, искусства. Отд-ние ист.-филол. наук РАН. 2018. Т. 13. С. 7–24.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Сук, Олександр Пилипович, and Олексій Михайлович Майстренко. "Мультимедиа как средство гуманизации дистанционного технического образования." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (April 13, 2014): 235–41. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.440.

Full text

Abstract:

Роль мультимедиа в открытом дистанционном образованииСистема технического образования находится в определенном кризисе, являющемся отражением глобального нравственно-экологического кризиса современной цивилизации. Становится все более очевидным, что только организационными или техническими способами найти выход из этого положения нельзя. Простые тривиальные решения проблемы ограничены материально-экономическими ресурсами, социальными и национальными барьерами. Необходим переход к новому мировоззрению, раскрывающему связь между материальным и духовно-информационным миром, глубокое изучение и осознание достижений традиционных естественных наук в органическом единстве с философией, религией, психологией, искусством, экологией [1]. Магистральным путем такого перехода является гуманизация образования. С ее помощью можно направить цели познания в русло гуманизма, сделать гуманным сознательно-ценностный выбор.Другая важная причина изменения парадигмы образования заключается в проникновении информационных технологий (ИТ) во все сферы деятельности человека. Для успеха на рынке труда современный специалист должен знать и владеть всем многообразием возможностей ИТ. Кратчайший и наиболее эффективный путь к достижению указанной цели – интенсивное использование ИТ в учебном процессе. При этом одним из определяющих становится открытое дистанционное образование (ОДО), основной которого служит педагогика сотрудничества, а весь процесс обучения проходит в информационном пространстве [2]. Основополагающим принципом концепции ОДО является ориентация на личность учащегося. Это означает необходимость учитывать, что человек способен не только логически мыслить, но творить и чувствовать.Вовлечение в процесс обучения эмоциональной сферы учащегося резко усиливает качество восприятия знаний, превращает процесс познания из скучного и однообразного занятия в увлекательное путешествие в мир нового, существенно продлевает время активного использования учебной информации, облегчает ее извлечение из долговременной памяти за счет использования ассоциативных связей. Всего этого можно достичь, если в процессе образования используются все средства обучения: текст, графика, анимация, звук, видеозаписи, а также программные комплексы, позволяющие моделировать реальные процессы и осуществлять наработку практических навыков (тренажеры). Только в таком случае можно говорить о мультимедиа, т.е. множественности различных информационных сред, существующих одновременно. Проблемы и технологии использования мультимедийных элементовРазработка дистанционного курса (ДК), содержащего методически оправданное и педагогически взвешенное разнообразие мультимедиа, очень важный, но только первый этап работы преподавателя в ОДО. Следующая задача – доставить ДК к учащемуся и создать для его работы комфортные условия. В ОДО возможно несколько видов доставки ДК, или его форматов. В настоящее время все большую популярность в мировой практике ОДО завоевывает использование информационных сетей (интернет-формат ДК), активно продолжается применение для этих целей телевидения, в том числе спутникового, иногда по-прежнему используют услуги почтовой связи.Как показывает мировой опыт, мультимедийный ДК в интернет-формате можно успешно эксплуатировать, начиная со скорости передачи по сети не менее 256 кб/с. При нынешнем состоянии систем коммуникации в Украине, когда скорость передачи во многих информационных сетях, особенно использующих телефонные линии, редко превышает 30-50 кб/с, удобным для доставки является смешанный формат ДК. В нем информационное ядро курса и его интерактивная компонента (система обратной связи учащийся-преподаватель, тестовые комплексы) создаются в интернет-формате, например, с помощью виртуальной учебной среды. Видео и аудиофрагменты, а также моделирующие и тренажерные комплексы передаются учащемуся записанными на компакт-диске (CD-ROM), с обязательными ссылками на эти мультимедийные элементы в ядре курса. Еще одним преимуществом указанного формата, весьма важным при существующей в Украине нехватке учебной литературы, является возможность поместить на CD-ROM дополнительную учебную информацию, например, учебные видеофильмы, электронные версии хорошо зарекомендовавших себя учебников и методических пособий, подборки журнальных статей, словари и т.д. Разработка подобных ДК довольно трудоемка, поэтому осуществляется не часто, но уже первые шаги показывают эффективность этого формата как с точки зрения скорости доставки, так и при использовании в учебном процессе.Итак, ДК разработан и доставлен к учащемуся. Начинается учебный процесс и вдруг выясняется, что тот или иной мультимедийный элемент не запускается, не отображается и т.д. Поэтому очень важно, чтобы все элементы ДК перед отправкой были протестированы в максимально жестких условиях работы, а в описании ДК обязательно были указаны минимальные требования к компьютеру учащегося и его сетевому и программному обеспечению, при выполнении которых «все должно работать и работать как дóлжно».Изучение естественных наук немыслимо без проведения экспериментов. Основным признаком ОДО является то, что обучение проводится на расстоянии, т.е. дистанционный студент обучается, не выходя из дому – следовательно, лишён возможности проводить натурные лабораторные эксперименты. Этот существенный недостаток может быть частично смягчен за счёт внедрения в дистанционный курс учебных тренажёров, которые представляют собой интерактивные виртуальные модели лабораторных установок, эмулирующие реальные характеристики изучаемых процессов и явлений. Наибольшая степень интерактивности достигается в случае, когда процесс проведения эксперимента проходит в реальном времени.Качество ДК определяется несколькими критериями, среди которых одним из наиболее важных является «интуитивность», т.е. объединение чувства и мысли в процессе обучения. Такая интуитивность может быть достигнута путем использования современных мультимедийных программных комплексов, например, 3D Max Studio в совокупности с Macromedia Director. Этот комплекс позволяет приблизить виртуальные лабораторные установки к их реальному аналогу настолько, что отличие между ними заключается только в том, что реальные приборы осязаемы, а виртуальные – нет. Реальность компьютерной модели ограничена также тем, что все манипуляции с виртуальной лабораторной установкой производятся с помощью манипуляторов компьютера.Процесс создания виртуальных учебных тренажёров можно разделить на следующие этапы:С помощью программы трёхмерного моделирования (например, 3D Max Studio) создаётся максимально приближенная к реальному аналогу трехмерная модель лабораторной установки.Используя специальные программные модули (plugins), файл, хранящий данные о трехмерной модели, преобразуется в файл, содержащий объектное описание всех элементов этой модели и связей между ними.Файл, полученный в результате предыдущих действий, импортируется в программу, которая позволяет его обрабатывать (например, Macromedia Director). С помощью языка этой программы, который содержит математический модуль, между конструктивными элементами трёхмерной модели устанавливаются связи, аналогичные тем, что имеются в реальной установке. Так, например, можно установить связь между геометрическими размерами двух заряженных шаров, их взаимным расположением и силой взаимодействия между ними при разных значениях электрического заряда на них.Связь между геометрией трехмерной сцены, содержащей модель лабораторной установки, и «физическими» характеристиками виртуальных объектов может быть установлена с помощью определенных коэффициентов. Эти коэффициенты, в частности, устанавливают соответствие между относительными размерами элементов модели и размерами их реальных прототипов. Они подбираются эмпирически, и позволяют вычислять реальные значения физических величин, описывающих пространственно-временные соотношения между элементами модели. Такой процесс называется виртуальной эмуляцией или создание «виртуальной реальности». Благодаря применению технологии «виртуальной реальности» резко повышается интерес к учебным тренажёрам. Переход от плоских, статичных иллюстраций лабораторных установок к трёхмерным управляемым моделям, несомненно, является перспективным путём повышения качества дистанционного обучения.Учебные виртуальные тренажеры должны сопровождаться подробным описанием. Примером такого описания может служить инструктивный фильм, содержащий подробную информацию о ходе проведения эксперимента. Главное действующее лицо этого фильма – преподаватель, который подробно объясняет ход эксперимента, дополняя свои пояснения теоретическими комментариями. Учащийся, перед проведением лабораторной работы на учебном тренажере внимательно просматривает инструктивный фильм, затем читает письменное описание порядка выполнения лабораторной работы. Порядок выполнения лабораторной работы включает в себя кроме традиционных разделов еще и специальные указания, относящиеся непосредственно к работе с виртуальной моделью, т.е. к её управлению, настройке и т.п.Дистанционный студент, работающий с описанным тренажером, имеет почти такие же возможности для практической деятельности, как и его коллега, обучающийся в традиционном университете. Виртуальные лабораторные работы в дистанционном курсе «Неразрушающий контроль в машиностроении»Приведенные соображения легли в основу разработки нескольких виртуальных лабораторных установок для дистанционного курса «Неразрушающий контроль в машиностроении». Одна из них – «Измерение малых расстояний с помощью интерферометра Майкельсона». Принцип измерения расстояний с помощью интерферометр Майкельсона положен в основу многих устройств неразрушающего контроля, поэтому практические навыки работы с этим интерферометром необходимы всем специалистам. На рис. 1 показана последовательность слайдов, отражающая ход проведения работы. Рис. 1. На слайде 1 а показан вид установки на начальном этапе. Студент знакомится с элементами опытной установки, используя возможность приближаться, удаляться, поворачивать камеру относительно центра сцены, получая, тем самым, возможность осмотра установки из различных положений.Слайд 1 б иллюстрирует второй этап работы, в котором нажатием мыши на блоке шкалы измерений и на окуляре (конструктивных элементах установки) на нижнюю часть экрана выводится их увеличенное изображение.Слайд 1 в характерен для третьего этапа, в котором включается источник белого света. Возникающая при этом интерференционная картина используется для нахождения нулевой интерференционной полосы, соответствующей началу отсчета на шкале перемещений.Слайд 1 г показывает этап работы, на котором в качестве источника света используется лазер. При этом в окошке окуляра появляется интерференционная картина в монохроматическом красном свете. Последующие действия слушателя дают ему возможность воочию увидеть смещение интерференционной картины в окошке окуляра и найти его величину, выраженную числом полос. По известному смещению интерференционной картины и длине волны красного света слушатель определяет перемещение одного из зеркал интерферометра. ЗаключениеОткрытое дистанционное образование из далекой перспективы все заметнее становится если не сегодняшним днем, то уже ближайшим будущим украинской высшей школы [3]. Поэтому так актуально тщательное и подробное исследование всех специфических возможностей, форм и методов ОДО, среди которых, наряду с усилением интерактивности и уровня самостоятельности работы, важную роль играет педагогически грамотное применение мультимедийных средств на всех этапах разработки и эксплуатации учебных курсов. Мультимедийные компоненты должны стать неотъемлемой частью педагогических технологий, основанных на принципах гуманизации образования. Здесь нужны и теоретические исследования и проведение педагогических экспериментов, что составляет один из приоритетов деятельности Центра дистанционного образования НТУ «ХПИ».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Борщевич, Лариса Вікторівна, and Надія Вікторівна Стець. "Мультимедійні засоби в науці та освіті." Theory and methods of e-learning 4 (February 13, 2014): 13–18. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.363.

Full text

Abstract:

Серед пріоритетних напрямів розвитку галузі освіти, визначених у «Національній доктрині розвитку освіти», важливе місце займає застосування освітніх інновацій, інформаційних технологій, створення індустрії сучасних засобів навчання та виховання. Комп’ютеризація та інформатизація є новітніми процесами, що впроваджуються у сферу навчання, набуваючи статус не лише об’єкта вивчення, але й засобу навчання тієї чи іншої дисципліни, зокрема хімії.Мультимедійні технології є на сьогоднішній день найбільш необхідним та новим напрямом використання інформаційно-комп’ютерних технологій у сфері освіти. Мультимедійному навчанню присвячений багато фундаментальних досліджень [1; 2] як в теорії педагогіки, так і в частинних методиках викладання окремих навчальних дисциплін. Однак, незважаючи на це, проблема використання мультимедіа, як в теорії навчання, так і в реальній педагогічній практиці залишається дуже актуальною і викликає гострі дискусії.З 2012-2013 навчального року на хімічному факультеті Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара введена нова дисципліна «Мультимедійні засоби в науці та освіті». Вона викладається студентам ІІІ курсу (34 години лекційні та 34 години відведено на практичні заняття) та IV курсу (відповідно 32 та 16 годин).Цілями даної дисципліни є застосування знань у сфері комп’ютерних технологій при проведенні наукових досліджень та в освітньому процесі. Завданнями вивчення дисципліни є формування загальнотеоретичного кругозору, професійних знань і практичних навичок, необхідних бакалавру, спеціалісту та магістру напряму підготовки «Хімія» для успішної професійної діяльності в інформаційному суспільстві.Дисципліна «Мультимедійні засоби в науці та освіті» належить до вибіркової частини загальнонаукового циклу. Вона базується на знанні наступних предметів, що викладаються в рамках бакалаврату: педагогіка, інформатика, методологія наукових досліджень, методика викладання хімії тощо. Ця дисципліна носить узагальнюючий характер. Знання та навички, отримані при вивченні дисципліни, сприяють більш успішній роботі над дипломними та магістерськими роботами.У результаті освоєння дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті» студент повинен знати базис сучасних комп’ютерних технологій, основи організації сучасних інформаційних мереж, перспективи розвитку комп’ютерних технологій в науці та освіті. Студенти повинні вміти використовувати мережні та мультимедіа-технології в освіті і науці, виконувати підготовку документів (тези доповідей, реферати, аналітичні довідки, плани-конспекти уроків, лекцій та практичних занять, науково-дослідні роботи), використовуючи різні методи обробки інформації.Після вивчення даної дисципліни студенти володітимуть методами розв’язування спеціальних завдань із застосуванням комп’ютерних та мультимедіа-технологій у професійній і науковій діяльності з хімії, термінологією сучасних інформаційних технологій та навичками забезпечення інформаційної безпеки науково-технічної та освітньої інформації. Засоби мультимедіа сприяють:– стимулюванню когнітивних аспектів навчання, таких як сприйняття та усвідомлення інформації;– підвищенню мотивації студентів до навчання;– розвитку навичок самостійної роботи студентів;– глибшому підходу до навчання, формуванню глибшого розуміння навчального матеріалу [3].У широкому сенсі «мультимедіа» означає спектр інформаційних технологій, що використовують різноманітні програмні та технічні засоби з метою найбільш ефективного впливу на користувача. Завдяки застосуванню в мультимедійних продуктах і послугах одночасної дії графічної, аудіо (звукової) і візуальної інформації, ці засоби мають великий емоційний заряд і активно включають увагу користувача.Засобами мультимедіа можна осмислено і гармонійно інтегрувати різні види інформації. Це дозволяє за допомогою комп’ютера подавати інформацію в різноманітних формах: зображення, включаючи відскановані фотографії, креслення, карти і слайди; звукозапис, звукові ефекти і музику; відео, складні відеоефекти; анімації та анімаційне імітування [4].До засобів мультимедіа можна віднести практично будь-які засоби, здатні привнести в навчання та інші види освітньої діяльності інформацію різних видів. В даний час широко використовуються:– засоби для запису і відтворення звуку (електрофони, магнітофони, CD-програвачі);– системи та засоби телефонного, телеграфного та радіозв’язку (телефонні апарати, факсимільні апарати, телетайпи, телефонні станції, системи радіозв’язку);– системи та засоби телебачення, радіомовлення (теле- та радіоприймачі, навчальне телебачення і радіо, DVD-програвачі);– оптична та проекційна кіно- і фотоапаратура (фотоапарати, кіно-камери, діапроектори, кінопроектори, епідіаскопи);– поліграфічна, копіювальна, розмножувальна та інша техніка, призначена для документування і розмноження інформації (ротапринти, ксерокси, різографи, системи мікрофільмування);– комп’ютерні засоби, що забезпечують можливість електронного подання, обробки і зберігання інформації (комп’ютери, принтери, сканери, графічні пристрої), телекомунікаційні системи, що забезпечують передачу інформації по каналах зв’язку (модеми, мережі дротових, супутникових, радіорелейних та інших видів каналів зв’язку, призначених для передачі інформації) [5].Про всі ці мультимедійні засоби навчання студенти отримують інформацію під час вивчення дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті».Крім того, вони знайомляться з різноманітними програмними продуктами, що використовуються при викладанні хімічних дисциплін та в хімічних наукових дослідженнях. Ці продукти можна умовно класифікувати за основним призначенням (рис. 1) [6].Рис. 1. Програми, що використовуються при викладанні хімічних дисциплін Значна частина курсу «Мультимедійні засоби в науці та освіті» присвячена застосуванню мультимедійних засобів навчання у викладанні хімічних дисциплін, оскільки випускники хімічного факультету отримують після закінчення університету спеціальність «хімік, викладач хімії».Головним питанням сьогодення в системі нової освіти є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання. Нові форми розвитку вимагають нових правил і нових шляхів досягнення результатів. Така позиція вимагає від сучасної освіти реформаційних кроків щодо оновлення її змісту та застосування нових педагогічних підходів, впровадження інформаційних і комунікаційних технологій, що модернізують навчальний процес. У зв’язку з цим студенту, як майбутньому вчителю, слід вміти застосовувати інформаційні технології у викладанні хімії. Ці вміння вони формують при вивченні дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті».Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використані на різних етапах заняття:– під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;– у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;– під час закріплення та узагальнення знань;– для контролю знань.Майбутнім учителям та викладачам слід дати уявлення стосовно методичних аспектів застосування мультимедійних засобів на різних етапах викладання хімії. Студенти повинні засвоїти, що використання засобів мультимедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. При цьому відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань. Студенти повинні усвідомлювати, що під час роботи з навчальною програмою важливо зосередити увагу учнів на найбільш складну для засвоєння частину, активізувати самостійну пошукову діяльність учнів [7].Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання хімії в середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладах. На одному з практичних занять з дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті» студенти створюють відеофрагменти хімічних демонстраційних дослідів, які можна використовувати на уроках хімії в середніх навчальних закладах та на лекціях з курсу «Загальна та неорганічна хімія». При розробці та виготовленні відеофрагментів студенти застосовують основні принципи створення відеоматеріалів з демонстраційного експерименту:– ілюстративність (надають можливість ілюструвати матеріал, що викладається, не розкриваючи зміст теми замість викладача);– фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття учнями та студентами);– методична інваріантність (відео фрагменти можна використовувати на розсуд викладача на різних етапах заняття);– лаконічність (ефективного викладення більшої кількості інформації за короткий час);– евристичність (подання нового матеріалу настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнями та студентами).Створені студентами відео продукти розглядаються на узагальнюючому занятті, обговорюються всіма членами групи та викладачем, що проводить практичне заняття. Найкращі з них застосовуються під час проведення педагогічного практикуму та на заняттях з «Методики викладання хімії».Використовуючи мультимедійні засоби навчання, можна проводити повноцінні уроки і заняття з хімії поза кабінетом хімії або в кабінетах без спеціального обладнання: витяжної шафи, демонстраційного стола, водопроводу тощо. Це дає змогу розширити можливості проведення уроків хімії в інших навчальних кабінетах, забезпечуючи мобільність.Засоби мультимедіа дозволяють одночасно використовувати різні канали обміну інформацією між комп’ютером і навколишнім середовищем. Одним із достоїнств застосування засобів мультимедіа в освіті є підвищення якості навчання.Розвиток сучасної освіти дозволяє чітко визначити місце та роль мультимедійних технологій у системі засобів навчання. Викладачі різних дисциплін використовують мультимедійні засоби в процесі відбору й накопичення інформації з даного предмету, систематизації й передачі знань, організації навчальної діяльності, створення різних її видів і форм. Це сприяє розробленню різноманітних мультимедійних навчальних продуктів та методичних рекомендацій щодо їх застосування в загальноосвітній та вищій школі. Модернізація системи освіти, яка характеризується впровадженням мультимедійних технологій у навчальний процес, призводить до значної корекції навчальних планів, програм, підручників, методичних розробок. Усвідомлення особливої ролі мультимедійних технологій приведе до ще більшої суттєвої інтеграції навчальних дисциплін. У зв’язку із зростаючим значенням комп’ютеризації виникає потреба в усвідомленому використанні цього потужного інтелектуального засобу. А це під силу буде лише досвідченому кваліфікованому спеціалісту-викладачу. Саме введення нової дисципліни «Мультимедійні засоби в науці та освіті» дозволить майбутнім фахівцям з хімії набути відповідних знань і вмінь.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Активна камера'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles