Academic literature on the topic 'Активна камера'

Одним из способов, позволяющих осуществлять различные технологические процессы тонкого и сверхтонкого измельчения, является применение электромеханических дезинтеграторов многофакторного действия. Дезинтегратор состоит из двух плоских индукторов с трехфазными обмотками, которые образуют бегущие магнитные поля с противоположным порядком чередования фаз, и рабочей камеры с ферромагнитными рабочими телами, расположенной в межиндукторном зазоре.Множество факторов, позволяющих воздействовать на обрабатываемое вещество с необходимой интенсивностью и в нужном направлении, требует знания физической сущности происходящих в вихревом слое явлений.Для определения силы, действующей на ферромагнитное тело, необходимо рассчитать магнитное поле в рабочей зоне электромеханического дезинтегратора. Интересующая величина определяется путем численного решения полевой задачи с использованием метода конечных элементов. Данный метод позволяет точно описать конфигурацию активной части, а также учесть нелинейность свойств материалов. В работе получены картины распределения векторного магнитного потенциала в активной зоне электромеханического дезинтегратора. Представлены результаты моделирования распределения усилий, действующих на ферромагнитные тела и рабочую электропроводящую камеру. Следствием взаимодействия бегущих магнитных полей индукторов и вихревых токов, протекающих в стенках рабочей камеры, является появление характерных прогибов стенок рабочей камеры в пределах каждого полюсного деления. Расчет подтверждает наличие локализации действующих электромагнитных усилий на стенки электропроводящей камеры в пределах полюсного деления индукторов. Деформацию рабочей камеры вызывают, прежде всего, усилия которые направлены нормально к поверхности стенки камеры. Результаты численного расчета могут быть использованы при выборе геометрических размеров активной части с целью получения заданных рабочих свойств и характеристик.

Однією з важливих і найскладніших слідчих дій під час розслідування втечі з місць позбавлення волі, на нашу думку, є допит підозрюваного, обвинуваченого, ув'язненого, засудженого. Суть допиту полягає в тому, що слідчий, застосовуючи різноманітні тактичні прийоми, спонукає допитуваного дати свідчення про обставини, прямо або побічно пов'язані з розслідуваним злочином. Отримані відомості слідчий записує до протоколу, щоб у подальшому вони могли бути використані в якості доказів. Загальні правила проведення допиту містяться в Кримінальному процесуальному кодексі України. Особливості допиту окремих учасників кримінального судочинства (свідка) з урахуванням специфіки процесуального положення допитуваного прописані у відповідних статтях Кримінального процесуального кодексу України та інших нормативно-правових актах. Перед початком допиту слідчий повинен ідентифікувати особу, викликану на допит, ознайомившись із її паспортом або іншим документом, що посвідчує особу. Якщо у слідчого є будь-які дані про нестійкість психіки допитуваної особи або про будь-які інші фізичні вади, її лякливість, сором'язливість, боязкість, то він може прийняти рішення про проведення допиту у звичній для допитуваного обстановці, наприклад за місцем його навчання або проживання. Під час розслідування втечі з місць позбавлення волі це може бути звичайна камера засудженого. Це полегшить встановлення з ним психологічного контакту та отримання повних свідчень. З самого початку проведення допиту допитуваний повинен відчувати, що слідчий бачить у ньому рівноправну людину, ставиться до нього як до особистості, яка володіє правом на певну самостійність. Необхідно пам'ятати, що у допитуваних симпатії виникають з першої зустрічі, а разом з ними виникає і довіра або настороженість, активна протидія. Зустрівши щиру увагу і інтерес до себе, особа відвертіше розповість про своє життя, свої позитивні якості, умови, що сприяли вчиненню злочину, про скоєний злочин і свою роль у ньому. Важливе значення може мати час проведення слідчої дії. Так, за відсутності гострої необхідності не слід проводити допит у час, відведений для обіду або прогулянки. Крім того, слідчу дію за участю засудженого краще проводити не більше 45 хв, оскільки потім ув'язнений втомлюється, і його увага розсіюється.

Проведены экспериментальные исследования процесса испарения жидкости в условиях акустико-вакуумного воздействия. На основе полученных значений массы испаряющейся жидкости и давления паров жидкости в замкнутой ёмкости выявлен резонансный эффект. Появление резонансного эффекта характеризуется активным кипением жидкости при совпадении частоты системы «парогазовая смесь + купол + вакуумная камера + слой жидкости» и частоты акустического воздействия в условиях пониженного внешнего давления. Для измерения давления паров жидкости в состав экспериментального стенда введен купол, позволяющий увеличить давление паров жидкости и зарегистрировать его значение используемой аппаратурой. Получена тарировочная характеристика лабораторных весов в виде зависимости изменения массы груза от значений давления в вакуумной камере. С использованием полученной тарировочной характеристики лабораторных весов, работающих в условиях акустико-вакуумного воздействия, получены значения изменения массы жидкости при различных значениях внешнего давления в вакуумной камере. Полученные результаты могут найти применение в области акустико-вакуумной осушки и очистки различных поверхностей.

В данной работе представлены результаты исследования процесса коагуляции частиц аэрозоля моноаммонийфосфата в модельной ультразвуковой (УЗ) камере скруббера. Изучено поведение аэрозольных частиц внутри камеры на расстоянии 100 мм и 400 мм от ультразвукового излучателя с частотой излучения 22 кГц. Представленные результаты показывают практически отсутствие коагуляции частиц при интенсивности звукового давления 140 dB и процесс активной коагуляции при интенсивности звукового давления 150 dB для выбранного образца. Начальная массовая концентрация фосфата аммония в камере составляла 1 г/м3. Измерения дисперсного состава аэрозоля внутри камеры показали, что более интенсивно коагуляция проходила в области 400 мм. Через 30 минут воздействия значение среднего объемно-поверхностного диаметра частиц аэрозоля в камере изменилось на 238,4 %. This paper presents the results of the study of the coagulation of the monoammonium phosphate aerosol particles in the model ultrasonic scrubber chamber. The behavior of aerosol particles inside the chamber is studied at the distance of 100 mm and 400 mm from the ultrasonic emitter with 22 kHz of the radiation frequency. The presented results show almost complete absence of particle coagulation at the sound pressure intensity of 140 DB and the active coagulation process at the intensity of 150 dB for the selected sample. The initial mass concentration of ammonium phosphate in the chamber was 1 g / m3. Measuring the dispersed composition of the aerosol showed that coagulation proceeds more intensively in the region of 400 mm. After 30 minutes of exposure the value of the average surfactant diameter of the aerosol particles in the chamber has changed by 238.4%.

Мета статті – виявити основні фактори становлення французької камерної музики на межі XIX – XX століть, які впливали на розвиток флейти як ансамблевого інструменту. Методологія. Дослідження спирається на музично-історичний і музично-культурологічний підходи, що дають можливість виявлення тих подій, фактів і обставин побутування французької камерно-інструментальної музики, які стимулювали активний розвиток флейти в якості учасника камерного ансамблю. Наукова новизна полягає у дослідженні розвитку флейти як ансамблевого інструменту у французькій музичній культурі на межі XIX – XX ст. – того історичного періоду, який часто вважають «золотим століттям» флейти. Розквіт виконавського мистецтва, а також активний інтерес композиторів Франції до цього інструменту сприяли створенню нового ансамблевого репертуару для флейти, який розглядається в контексті загальних процесів оновлення форм існування камерно-інструментальної музики у виконавській практиці. Висновки. Флейтове виконавство приймало активну участь у загальному розвитку французької камерно-ансамблевої музики на межі XIX – XX століть, ця сфера виконавської практики зайняла значне місце в інструментальному мистецтві Франції. Це було обумовлено і загальнонаціональними культурними прагненнями, які були пов’язані з відродженням традицій французького музичного мистецтва, і з провідними тенденціями європейської професійної музики, серед яких – «емансипація» камерних жанрів у взаємодії зі стильовими відкриттями сучасності. Ці процеси стимулювали організацію всіляких творчих об'єднань і колективів, які сприяли формуванню нових умов побутування флейти як ансамблевого інструменту та її «виходу» на широку публіку зі звичного контексту практики салонного і домашнього музикування. Спадщина видатних флейтистів-виконавців та педагогів, а також найвідоміших представників французької композиторської школи утворює масштабний пласт камерно-ансамблевої музики, різноманітної у своєму жанрово-стильовому якості, в якому флейта представлена у всій багатогранності своїх технічних та виражальних можливостей.

Досліджений вплив поверхнево-активних речовин зазначених типів у складі КД на початок витривалості, тривалість періоду індукції та міцність лужного цементу з вмістом доменної гранули (далі - шлак) від 50 до 100 % у складі алюмосилікатного компонента. При заміщенні лужного компонента метасилікатом натрію тривалість індукційного періоду істотно не змінюється. Проте, при збільшенні кількості шлаку до 88 - 100% і відповідному збільшенні вмісту лужного компонента в цементі, знижується ефективність аніонного поверхнево-активного речовини, що супроводжується зменшенням тривалості індукції період до 0,5 годин. Однак незалежно від вмісту шлакового компонента, типу і потоку лужної компоненти в цементі, введення добавок того ж типу, але інша структура - у формі оксиетиленових жирних спиртів і циклічних - визначає зниження міцність цементу. Ефективність поверхнево-активної речовини, з урахуванням характеру основної речовини для періодів витривалості, тривалості індукційного періоду та міцності цементного каменю на основі варіації шлако-портландцементу залежить від вмісту лужного компонента, який визначається співвідношенням між клінкером та шлаком у складі цементу. Згідно з визначеними показниками, ефективність аніонних поверхнево-активних речовин у складі комплексної добавки зменшується, а роль катіонних та неіногенних поверхнево-активних речовин підвищується.

Обоснование. Аномально затяжное повышение грунтовых вод в 2004-2006 гг. активизировало оползневые процессы в Воронежской области. Оползнеопасными территориями в области являются, в основном, административные районы, расположенные в ниспадающих долинах в направлении к основным водотокам: р. Дон, р. Хопер, р. Подгорная. Цель – выявление физической сущности оползневого процесса, его возникновения и развития под влиянием природных и техногенных факторов. Объектом исследования выбрана территория возле автодороги «Каменка-Марки» (6 км) с активно развивающимся оползневым процессом. Методы: установление численных характеристик оползневых процессов предполагает использование ряда методических подходов, включая инвентаризацию, полевое обследование, выявление динамики процесса по материалам аэрокосмической съемки с последующим прогнозированием его активности. Результаты: изучен генезис развития оползня. Выявлены доминирующие факторы, влияющие на активизацию оползневого процесса. Силами КУВО «Гражданская оборона, защита населения и пожарная безопасность Воронежской области» произведена инвентаризация оползневых процессов на территории Воронежской области. Обследовано 34 участка территории Каменского района с более чем двумя сотнями адресов. Снимки, полученные с квадрокоптера, позволили выявить морфологию основных элементов оползня, свидетельствующих о его активном развитии. Посредством анализа разновременных космических снимков оценена динамика оползневого процесса. Произведены реальные замеры оползня во время полевого обследования. Выявлено 97 домовладений в населенных пунктах Каменского района, находящихся в зоне оползневых процессов, а так же участок автодороги «Каменка-Марки» (6 км), испытывающий угрозу разрушения. Выводы: аномальные погодные условия Воронежской области в 2004-2006 годах привели к высокой обводненности грунтов, что спровоцировало активизацию оползневых процессов. Наиболее оползнеопасным районом области является Каменский муниципальный район. При этом, наибольшую тревогу вызывает реальная опасность разрушения автодороги «Каменка-Марки» (6 км), что приведет к прекращению сообщения между семью населенными пунктами.

Поверхностные вибрирующие сита должны обеспечивать довольно сложное движение просеивания частиц сыпучего материала. Для обеспечения необходимых условий для работы просеивающих поверхностей предлагается использовать новую конструкцию динамической упругой поверхностно-активной просеивающей решетки самоочищающейся решетки - карты. Композитные упругие элементы решетки-карты без предварительной деформации, установленные в коробке вибрационного грохота. Консольные горизонтальные полки решетки элементов карты под воздействием виброустойчивых данных совершают сложные вибрационно-пространственные движения. Поскольку пласт URCC апертуры «активен» консольными горизонтальными полками, возникает необходимость в изучении их траекторий движения с учетом конструктивных параметров сита и вибрационной камеры вынужденных колебаний. Цель исследования: метод определения собственных частот и форм мод упругого (резинового) элемента, образующего тканевый ситовый вибратор, который достигнет наибольшей амплитуды колебаний при работе вибрационного грохота. Задача исследования: разработать модель решетчатого элемента карточного сита URCC для гармонического анализа методом конечных элементов. Поскольку элемент решетки имеет сложную форму, предлагается решение с использованием метода конечных элементов. Рассматривается решение задачи гармонического анализа движения составного элемента колосниково-карточного сита вибрационного грохота с помощью метода конечных элементов грохота. Для существующего элемента определено, что при диапазоне варьирования модуля упругости собственная частота горизонтальных колебаний изменилась в пределах 17…34 Гц, а вертикальных – 37…72 Гц.

Термическое напыление активно применяется в микроэлектронике и оптике, в частности, методом делают напыление просветляющих и отражающих покрытий. Целью данной работы является исследование зависимости толщины металлических пленок от времени нанесения в вакууме. Для того, что бы узнать не сталкиваются ли атомы металла при испарении с молекулами остаточного газа в камере при своем движении к стеклянной подложке, а также что их траектория прямолинейна, посчитаем среднюю длину пробега молекулы. Если в вакуумной камере расстояние от испарителя до подложки достаточно мало, по сравнению со средней длиной пробега молекулы, то большая часть атомов металла будет достигать подложки не сталкиваясь, с молекулами остаточного газа. Произведено ряд замеров сопротивления металлических пленок, полученных при напылении в вакуумеи выполнено исследование физических процессов нанесения цинка из парогазовой фазы в вакууме. На основании полученных экспериментальных данных было выявлено зависимость толщины металлических пленок от времени нанесения.

В дисертаційній роботі розглянуто принципи побудови пристроїв опромінення діелектричних сипучих матеріалів, в тому числі зерна, електромагнітним полем НВЧ та електричним полем ВЧ, що забезпечують рівномірне опромінення сировини та високу енергетичну ефективність камери, в якій відбувається опромінення (активній камері). Детально проаналізовано активну камеру ВЧ пристрою. В НВЧ діапазоні запропоновано три варіанти побудови пристроїв, в яких вказані вище вимоги забезпечуються багаторазовим проходженням електромагнітної хвилі через шар сировини. Для забезпечення рівномірного опромінення в ВЧ діапазоні запропонована багатоелектродна камера, на циліндричній поверхні якої розташовано n електродів, що живляться гармонійною напругою. Проведено детальний аналіз напруженості і потенціалу електричного поля в відкритій комплексній області з кільцевою багатозв’язною границею з використанням теорії функцій комплексної змінної і теорії сингулярних інтегральних рівнянь. Проведено аналіз електричного поля шляхом представлення його як суми просторових гармонік. Показано, що даний підхід спрощує аналіз при оцінці зони однорідності поля. Розглянуто принцип побудови багатофазного генератора, що живить багатоелектродну структуру, принцип побудови багатоканального фазозсувача і запропоновано апарат його розрахунку.

Дипломну магістерську роботу присвячено дослідженню диференційних рівнянь рівноваги віскозної штапельної пряжі у формі балона усередині прядильної камери під дією сил натягу та аеродинамічного опору та обґрунтуванню практичних напрямів удосконалення конструкції формуючого пристрою в пневматичній прядильній камері на основі розробки математичних та програмних компонентів САПР. Запропоновано математичні залежності сил натягу та аеродинамічного опору як функцій висоти балона та поточного радіуса точки на вісі віскозної штапельної пряжі та основні напрями практичного удосконалення технологічного процесу прядіння з урахуванням активно діючих сил на основі розробки математичних та програмних компонентів САПР з урахуванням радіуса збірної поверхні камери, кутовій швидкості балона, швидкості відведення пряжі, лінійній щільності пряжі, відцентрових та інерційних сил, віднесених до одиниці довжини віскозної штапельної пряжі. Результати дипломної магістерської роботи можна використовувати при удосконаленні технологічного процесу прядіння з урахуванням активно діючих сил для віскозної штапельної пряжі, що дозволить забезпечити мінімально необхідний натяг в зоні формуючого пристрою в пневматичній прядильній камері, зменшити обривність, підвищити продуктивність обладнання та якість готової продукції.
Дипломная магистерская работа посвящена исследованию дифференциальных уравнений равновесия вискозной штапельной пряжи в форме баллона внутри прядильной камеры под действием сил натяжения и аэродинамического сопротивления и обоснованию практических направлений усовершенствования конструкции формирующего устройства в пневматической прядильной камере на основе разработки математических и программных компонентов САПР. Предложены математические зависимости сил натяжения и аэродинамического сопротивления как функций высоты баллона и текущего радиуса точки на оси вискозной штапельной пряжи и основные направления практического усовершенствования технологического процесса прядения с учетом активно действующих сил на основе разработки математических и программных компонентов САПР. Зависимости получены с учетом радиуса сборной поверхности, скорости баллона, скорости отвода пряжи, линейной плотности пряжи, центробежных и инерционных сил, отнесенных к единице длины вискозной штапельной пряжи. Результаты дипломной магистерской работы можно использовать при усовершенствовании технологического процесса прядения с учетом активно действующих сил для вискозной штапельной пряжи, что позволит обеспечить минимально необходимое натяжение в зоне формирующего устройства в пневматической прядильной камере, уменьшить обрывность, повысить производительность оборудования и качество готовой продукции.
The master's thesis is devoted to the study of differential equations of equilibrium of viscose staple yarn in the form of a balloon inside the spinning chamber under the action of tension and aerodynamic resistance and substantiation of practical directions of improving the design of the forming device in the pneumatic spinning chamber. Mathematical dependences of tension forces and aerodynamic resistance as functions of cylinder height and current point radius on the axis of viscose staple yarn and main directions of practical improvement of spinning technological process taking into account active forces based on development of mathematical and software components of CAD taking into account radius balloon speed, yarn removal speed, linear yarn density, centrifugal and inertial forces, per unit length of viscose staple yarn. The results of the master's thesis can be used to improve the spinning process taking into account the active forces for viscose staple yarn, which will provide the minimum necessary tension in the area of the forming device in the pneumatic spinning chamber, reduce discontinuity, improve equipment productivity and quality of finished products.

Для аэрофотосъемочных работ с использованием беспилотных авиационных систем применяют цифровые неметрические камеры, как правило, профессионального или полупрофессионального классов. Для повышения точности определения элементов внутреннего ориентирования, а также уменьшения систематических искажений снимка, вызванных дисторсией объектива, выполняется фотограмметрическая калибровка. Калибровка съемочного оборудования выполняется на специальном полигоне или с помощью тест-объекта в лабораторных условиях. В Сибирском государственном университете геосистем и технологий функционирует пространственный тест-объект для калибровки съемочного оборудования. Тест-объект активно используется для научных, образовательных и производственных работ.