To see the other types of publications on this topic, follow the link: Активи грошові.

Journal articles on the topic 'Активи грошові'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Активи грошові.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Чаплян, С. "Правова кваліфікація відмінних від грошей засобів платежу." Юридичний вісник, no. 5 (December 16, 2020): 178–86. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i5.2018.

Full text
Abstract:
У статті досліджено поняття грошових сурогатів та квазігрошей, їх співвідношення та перспективи використання для позначення відмінних від грошей засобів платежу, запропоновано авторське визначення поняття «грошовий сурогат». У закордонних наукових роботах термін «квазігроші» уживається набагато частіше за «грошовий сурогат», у вітчизняних джерелах ситуація протилежна, крім того, поняття грошового сурогату, на відміну від квазігрошей, закріплено і нормативно визначено як правовий інститут в українському законодавстві. Водночас у дослідницьких колах немає єдності як щодо змісту понять «грошовий сурогат» та «квазігроші», так і щодо форми їх існування, а також спостерігається відсутність усталеного підходу як до критеріїв віднесення чи не віднесення тих чи інших об'єктів до грошових сурогатів (квазігрошей), так і до переліку об'єктів, що охоплюються термінами «грошовий сурогат» та «квазігро-ші». Зазначені поняття можуть розглядатися і як тотожні, і як відмінні за своїм змістом. З огляду на відсутність об'єктивної необхідності для паралельного використання двох термінів із метою позначення одного явища, доцільно розмежувати зазначені терміни, закріпити за квазігрошима високоліквідні активи, що можуть бути швидко обмінені на грошові кошти, але водночас не використовуються як засоби платежу, а за грошовими сурогатами - об'єкти майнових прав, які використовуються для погашення грошових зобов'язань (як засіб платежу), але водночас не належать до грошових коштів. Хоча панівною функцією грошових сурогатів є функція засобу платежу, на відміну від грошових коштів, грошові сурогати позбавлені ознаки універсальності і можуть використовуватися для обмеженого кола платежів, якщо домовленість сторін або нормативний припис зумовлює прийняття отримувачем грошового сурогату взамін грошових коштів. Причини для появи грошових сурогатів можуть бути різними, від необхідності державних запозичень до цільових акцій або програм, але найчастіше поява грошових сурогатів пов'язана або з дефіцитом грошових знаків в економіці, або з виникненням нових засобів платежу, відмінних від грошей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Рим, Т. Я. "АКТИВИ ПАЙОВОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ ЯК ВИД ІНВЕСТИЦІЙ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 3(28) (March 16, 2020): 117–21. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).332.

Full text
Abstract:
У статті проведено аналіз складу активів пайового інвестиційного фонду як різновиду інвестицій. Зазначено, що можливість здійснення інвестиційної діяльності у формі інвестиційних фондів вперше на законодавчому рівні було закріплено в 1994 році. Наведено основні джерела правового регулювання створення та діяльності пайових інвестиційних фондів. Проаналізовано правову природу пайового інвестиційного фонду в контексті поняття майнового комплексу як об’єкта цивільних правовідносин. Зроблено висновок, що пайовий інвестиційний фонд не можна ототожнювати з майновим комплексом. Адже останній становить єдине ціле в розумінні використання в сукупності всіх елементів для певної мети. Активи пайового фонду можуть використовуватися шляхом їх вкладення в різноманітні об’єкти інвестиційної діяльності. Основою формування пайового фонду є матеріалізовані цінності, переважно грошові кошти, тоді як до складу майнового комплексу входять також нематеріальні активи у вигляді гудвілу, який включає ділову репутацію, прав інтелектуальної власності, прав користування ресурсами природного середовища тощо. Окрему увагу в статті присвячено борговим зобов’язанням, які входять до складу активів венчурного фонду. Зокрема, такий вид активу пайового фонду може призвести до порушення прав та інтересів інвесторів та третіх осіб. Автором наводиться приклад із судової практики, який наочно демонструє ризикованість віднесення до складу активів пайового фонду боргових зобов’язань. Обґрунтовано, що кредитор має право вимоги до боржника, яке можна трактувати як відкладену можливість отримати матеріальну вигоду в майбутньому. Але таку можливість не можна ототожнювати з реальними майновими активами. Адже право вимоги кредитора може бути не задоволено зі сторони боржника з об’єктивних чи суб’єктивних обставин. Робиться висновок, що боргові зобов’язання не можна відносити до активів інституту спільного інвестування у формі інвестиційного фонду.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Orlyk, Svitlana, and Andrii Boiko-Gagarin. "Фальшивомонетництво в Україні в роки Першої світової війни." Ukrainian Numismatic Annual, no. 1 (December 21, 2017): 143–64. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2017-1-143-164.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемам фальшивомонетництва в Україні в роки Першої світової війни. До наукового обігу вводяться раніше неопубліковані джерела, що дозволяють відкрити нову сторінку в історії грошового обігу. Як відомо, зразками для підробки частіше стають найбільш популярні серед населення гроші. Такими грошима в роки Першої світової війни стають золоті та срібні монети, кредитні білети, випущені під час війни за довоєнним зразком (відрізняючись підписом касира на банкноті), розмінні марки та казначейські знаки, різноманітні грошові сурогати. Всі зазначені види грошей були відтворені фальшивомонетниками в зазначеному періоді. Аналізуючи архівні джерела, нам вдалося встановити факти вчинення спроб економічної диверсії з боку Австро-Угорщини та Німеччини стосовно Російської імперії шляхом виготовлення якісних підробок російських кредитних білетів та їхній збут на окупованих російськими військами територіях Західної України. Прослідкувавши повідомлення на сторінках газет зазначеного періоду, нам вдалося вивчити та описати діяльність підпільних угрупувань фальшивимонетників, що виготовляли розмінні марки в Києві та Одесі. Показано, що для фальсифікаторів інтерес складали не лише грошові знаки, а й інші ліквідні активи: цінні папери, гербові марки на сплату податку, відрізні купони отримання прибутку по облігаціях, а також підроблені паспорти, мобілізаційні свідоцтва, документи для виїзду за кордон та ін. Внаслідок розвалу Російської імперії та серйозних політичних перетворень кардинально змінюється структура грошового обігу в Україні, а відповідно – й фальшивомонетництво набирає зовсім іншиого характеру, що є темою окремого глибокого дослідження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Картамишева, О. Є., and А. І. Сирота. "ПЕРЕКАЗ КОШТІВ ЯК ФІНАНСОВА ПОСЛУГА." Актуальні проблеми держави і права, no. 93 (April 20, 2022): 3–10. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i93.3308.

Full text
Abstract:
Картамишева О. Є., Сирота А. І. Переказ коштів як фінансова послуга. – Стаття. У даній статті досліджується сутність поняття «переказ коштів», яке не надав Закон України «Про платіжні послуги», прийнятий Верховною Радою України 30 червня 2021 року, а тільки розширив це поняття до платіжної операції. Така невизначеність, на думку фахівців Національного банку України, може мати несприятливі наслідки для відносин, які виникають при наданні фінансових послуг. В результаті дослідження автори дійшли висновків, що платіж – це елемент грошового зобов’язання, акт виконання обов’язку передачі боржником грошової суми кредитору з метою розрахунку. Причому до грошових зобов’язань відносяться не тільки зобов’язання за цивільними договорами, а й зобов’язання, що мають публічно-правовий (обов’язковий) характер (сплата податків, зборів тощо). Платіжна послуга, до якої законодавець відніс і грошовий переказ, є різновидом фінансових послуг, оскільки у даному випадку предметом цих правовідносин, фінансовим активом, виступають гроші. Складовою платіжної послуги виступає фінансова операція, платіжна послуга може може охоплювати декілька фінансових операцій. Автори звернули увагу на те, що грошові перекази можуть і не мати ніякого відношення до платежів, як погашення грошових зобов’язаннь, а мають на меті інші цілі – головним чином, соціально-економічні, інвестиційні, благодійні тощо. Тобто, не можна обмежувати поняття «грошовий переказ» тільки платежом як елементом грошового зобов’язання, оскільки перекази коштів мають на меті не тільки погашення грошових зобов’язань, а й мають на меті інші цілі. Тому автори вважають, що переказ коштів потрібно визначати не як платіжну, а як фінансову послугу, яка охоплює своїм поняттям і платіжну послугу. На думку авторів, грошовий переказ є фінансовою послугою, заснованої на договорі між отримувачем і надавачем фінансової послуги, і яка складається з фінансових операцій, здійснюваних визначених законом надавачем фінансових послуг по забезпеченню переміщення (руху) коштів між споживачем цієї послуги (ініціатором переказу) і отримувачем коштів (бенефіціаром) на користь якого зараховуються кошти або видаються йому у готівковій формі з метою забезпечення потреб (інтересів) суб’єктів цих правовідносин.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Купира М.І. and Киришко М.В. "ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА." Економічний форум 1, no. 3 (July 20, 2020): 104–10. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-16.

Full text
Abstract:
У статті доведено, що формування фінансової стратегії як основи стійкого та конкурентоспроможного розвитку у довгостроковій перспективі вимагає чітко побудованого алгоритму з врахуванням сучасних тенденцій. Встановлено, що під фінансовою стратегією в системі забезпечення конкурентоспроможності підприємства важливо трактувати загальний план окреслення точковості фінансових цілей та завдань на довгострокову перспективу через формування фінансових ресурсів у векторному напрямку фінансовою стійкості. Проведено теоретичний розбір сутнісного наповнення фінансової стратегії в процесі формування, реалізації та коригування з виділенням структурних елементів фінансової стратегії в частині результативності. Розроблено архітектуру формування фінансової стратегії в системі забезпечення конкурентоспроможності через матричний аналіз та фінансовий ефект. Доведено, що фінансова стратегія в частині результативності діє через принципи та етапність щодо формування і впровадження та працює за виведеним алгоритмом: Управління = капітал + активи + інвестиції + грошові кошти+ прибуток + ризики. Узгодженість та ефективність управління на кожному етапі створює вектор прибутковості в процесі гнучкої фінансової політики. В першу чергу, в систему закладають достатній обсяг фінансових ресурсів, методи ефективності використання капіталу, оптимізація його структури та швидке реагування й нейтралізація ризиків на довгострокову перспективу. Запропоновано матрицю вибору фінансової стратегії в частині ефективного стратегічного управління підприємства через синергію та дисбаланс з визначеним рівнем ефективності кожного структурного елементу та розраховано фінансовий ефект від вбудованих інноваційних інструментів у фінансову стратегію, який лише підсилить конкурентні позиції підприємства на ринку. Фактично, фінансова стратегія є тією основою, яка забезпечує векторне фінансове підґрунтя для фінансово-економічного розвитку в частині нарощення прибутковості. Її ефективність окреслюється моментами, за яких стратегічні цілі ґрунтуються на реальних фінансових показниках та можливостях підприємства, чіткій системі управління, гнучкості та прозорості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Levandivskyi, O. T., I. F. Balaniuk, D. I. Shelenko, and L. S. Sas. "ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ КАПІТАЛІЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ У ВЗАЄМОВІДНОСИНАХ ІЗ ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ ГРОМАДАМИ." Actual problems of regional economy development 2, no. 17 (November 30, 2021): 124–34. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.124-134.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто фінансовий механізм капіталізації земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств у взаємовідносинах з територіальними громадами, етапи його формування. Акцентовано увагу на необхідності ринкової капіталізації земель сільськогосподарського призначення у взаємовідносинах з територіальними громадами. Розглядається й аналізуються методичні підходи у грошовій оцінці земельних ресурсів. Відображено нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення в Україні за сільськогосподарськими угіддями. Проведено аналіз орендної плати щодо використання земель сільськогосподарського призначення за регіонами. Досліджено основні види оцінки земельних ресурсів залежно від мети та методів її проведення. Здійснено аналіз нормативно-правових актів, які регламентують порядок проведення оцінки земельних ресурсів. З’ясовано, що вартість, за якою земельні ресурси відображаються в обліку залежить від способу набуття їх у власність та/або користування, а також від мети їх використання. Встановлено, що в бухгалтерському обліку для оцінки земельних ресурсів використовуються такі види вартостей, як: первісна (історична (фактична) собівартість або справедлива вартість) та переоцінена. У процесі дослідження використано такі основні методи: системно-структурний та абстрактнологічний (для теоретичних узагальнень результатів аналітичних розрахунків і формулювання висновків); аналізу і синтезу (для деталізації об’єкта дослідження через його поділ на окремі складові та зведення результатів їх вивчення в одне ціле); метод порівняльного аналізу (для обґрунтування застосування окремих інструментів регулювання виробничих і управлінських відносин); економіко-статистичний – групування, кореляційно-регресійний аналіз (для виявлення впливу чинників на окремі його критерії); розрахунковоконструктивний (в опрацюванні стратегії розвитку). Доведено, що з формуванням ринку земель питання з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення набувають нового змісту та потребують подальшого дослідження. Звернута увага на взаємовідносини територіальних громад і сільськогосподарських підприємств щодо наповнення місцевого бюджету платою за використання земельних ресурсів. Визначено капіталізацію земельних ресурсів з поступовою трансформацією їх у капітал задля підвищення ринкової ціни. Виявлено значну диференціацію вартості сільськогосподарських земель у регіонах України за нормативно грошовою оцінкою. Зосереджено увагу на значній недооцінці земельних ресурсів та довгому терміні їх капіталізації. Із метою трансформації земельних ресурсів у фінансові активи обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення фінансового механізму капіталізації земельних ресурсів в аграрному секторі. Зокрема, наголошується на системі експертної та нормативно грошової оцінки земель, формування та розвитку інфраструктури ринку сільськогосподарських земель.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Куцик, П. О., О. В. Маркус, and І. Б. Садовська. "РОЛЬ ПРОФЕСІЙНОГО СУДЖЕННЯ У ЗАСТОСУВАННІ ЄДИНОЇ МОДЕЛІ ОБЛІКУ ОРЕНДИ ЗА МСФЗ (IFRS) 16 “ОРЕНДА”." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 63 (October 1, 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-01.

Full text
Abstract:
Обґрунтовано необхідність застосування професійного судження під час визначення принципів первісної та подальшої оцінки орендних активів та зобов’язань у орендаря; вибору ставки дисконтування, строку оренди, складових орендних платежів внаслідок використання нового підходу до порядку обліку оренди за МСФЗ (IFRS) 16 “Оренда”. У статті розглянуто основні положення Міжнародного стандарту фінансової звітності (IFRS) 16 “Оренда”. Визначено нові підходи до відображення в обліку орендаря орендних операцій за єдиною моделлю обліку оренди. Згідно з цією моделлю будь-яку оренду, як операційну, так і фінансову, слід визнавати як в активах, так і в зобов’язаннях балансу орендаря. Розглянуто особливості первісної оцінки орендного зобов’язання шляхом дисконтування майбутніх орендних платежів із використанням відсоткової ставки, закладеної в договорі оренди, або ставки залучення додаткових позикових коштів для суб’єкта госпо-дарювання з огляду на чинні договори фінансування у тій самій валюті. Окреслено основні положення подаль-шого обліку договорів оренди. Так, після дати початку оренди орендар визнає у прибутку (збитку) такі скла-дові: відсоток за орендним зобов’язанням; змінні орендні платежі, не включені в оцінку орендного зобов’язання періоду; амортизацію активу з права користування; збитки від зменшення корисності активу з права кори-стування. Визначено основні фінансові наслідки застосування МСФЗ (IFRS) 16 “Оренда”, а саме: відображен-ня у фінансовій звітності орендаря майнових прав, фінансових зобов’язань, амортизації активу з прав кори-стування та фінансових витрат за орендними зобов’язаннями. Таке надання орендарями розгорнутої інфор-мації дасть можливість користувачам фінансової звітності оцінити вплив оренди на фінансовий стан, фінан-сові результати діяльності та грошові потоки суб’єкта господарювання, а отже схильність до ризиків, пов’язаних із договорами оренди.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Володимирович, Біцюк Андрій. "ВИЗНАННЯ АКТИВІВ НЕОБҐРУНТОВАНИМИ ЗА НАЯВНОСТІ ФАКТІВ ПРИСВОЄННЯ ДЕРЖАВНИХ АКТИВІВ І ПОВЕРНЕННЯ НЕОБҐРУНТОВАНИХ АКТИВІВ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД." Часопис цивілістики, no. 41 (August 6, 2021): 40–44. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.420.

Full text
Abstract:
Початок ХХІ ст. характеризується для нашої країни виходом економіки на новий етап свого розвитку. Висока швидкість розвитку інформаційних ресурсів призвела до формування нової економіки, глобальної за своїми масштабами. Основними ресурсами розвитку дедалі частіше стають люди і знання, якими вони володіють, та активи, як матеріальні, так і нематеріальні, причому існують і необгрунтовані активи, якими володіють внаслідок незаконного збагачення при розкраданні державних активів. Збиток, нанесений розкраданнями, тобто присвоєння необґрунтованих активів, виражається у деградації дер­жавних установ і підриві довіри до них, погіршенні інвестиційного клімату і занепаді систем соціального забезпе­чення, зокрема систем охорони здоров'я й освіти. Присвоєння необгрунтованих активів - проблема дуже серйозна. У країнах, що розвиваються, і країнах із перехідною економікою корумповані чиновники щорічно присвоюють до 40 млрд дол. як необгрунтовані активи та переводять гроші за кордон, звідки їх надзвичайно важко повернути. Реальна ціна корупції набагато переви­щує номінальну вартість вкрадених активів. Розкрадання призводять до деградації державних установ і підриву довіри до них (особливо це стосується уста­нов, які працюють у сфері управління державними фінансами та регулювання фінансового сектору); погіршення, якщо не руйнування, інвестиційного клімату; занепаду системи соціального забезпечення, зокрема системи охо­рони здоров'я й освіти, що особливо негативно позначається на малозабезпечених верствах населення. З огляду на серйозність проблеми та визнаючи необхідність удосконалення механізмів по боротьбі з коруп­цією та її наслідками, світове суспільство пропонує систему принципів, покликаних полегшити відстеження, замо­рожування, арешт, конфіскацію та повернення необгрунтованих активів, викрадених внаслідок корупції та пере­міщених до інших держав.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Голюк В.Я., к.е.н., доцент. "ВПЛИВ КЛЮЧОВИХ ВІДСОТКОВИХ СТАВОК НА ДИНАМІКУ ВВП ЄВРОЗОНИ." Економічний форум 1, no. 2 (May 17, 2020): 113–18. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-15.

Full text
Abstract:
Метою статті є дослідження впливу процентної політики ЄЦБ на динаміку валового внутрішнього продукту (ВВП) в Єврозоні. У роботі вказано, що Рада керуючих Європейського центрального банку встановлює наступні ключові процентні ставки для єврозони: відсоткова ставка за основними операціями рефінансування, ставка за депозитним інструментом та ставка граничного кредитного інструменту. Для аналізу зв’язку між реальною процентною ставкою та динамікою валового внутрішнього продукту в Єврозоні було використано кореляційний аналіз. Результати досліджень демонструють, що в 1999-2007 та 2012-2018 роках реальна процентна ставка була пов'язана з ростом ВВП в єврозоні позитивно, і зв'язок був досить міцним. У 2008-2011 роках цей звʼязок був слабким, що можна було пояснити світовою економічною кризою та діями ЄЦБ щодо подолання спаду в економіці ЄС. Тест Гренджера на наявність причинно-наслідкового звʼязку продемонстрував, що в 1999-2007 роках зростання ВВП спричиняло динаміку процентних ставок ЄЦБ, але в 2012-2018 роках процентна ставка спричинила зростання ВВП у короткостроковому періоді (з відставанням на 1 рік). Дослідження демонструє, що грошові заходи ЄЦБ відіграли ключову роль у підтримці економіки, і Європейський Союз досяг успіху в застосуванні експансійної грошово-кредитної політики для стимулювання економічного зростання. За програмою кількісного ослаблення Європейський центральний банк знизив основну ставку рефінансування до 0%. Для розвитку економічного розвитку Європейський центральний банк використовував довгострокові кредити комерційним банкам для підтримки їх кредитних можливостей та ліквідності. ЄЦБ також використовує програму придбання активів (APP) для запобігання низькій інфляції в Європейському Союзі. Грошово-кредитна політика ЄЦБ призвела до збільшення зайнятості та купівельної спроможності населення, що, як наслідок, здійснило позитивний вплив на динаміку валового внутрішнього продукту в єврозоні. Результати цього дослідження корелюють з попередніми дослідженнями (Nauro F. Campos, Jarko Fidrmuc, Iikka Korhonen та ін.).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Шевчук, Олексій. "ІНФОРМАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ САЙТУ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ В ДОСЛІДЖЕННІ ПРОБЛЕМ ІСТОРІЇ ГРОШОВОГО ОБІГУ В УКРАЇНІ." Society. Document. Communication, no. 8 (February 10, 2020): 320–35. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-320-335.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу інформаційних можливостей сайту Національного банку України для вивчення історії грошового обігу в Україні (1992-2019 рр.). Розвиток науки і техніки в сучасному світі, особливо активне застосування цифрових технологій в інформаційній сфері, вимагають певних змін у використанні методів наукових досліджень. Ще декілька десятиріч тому до основних нумізматичних та боністичних джерел учені відносили власне окремі грошові знаки, фіксацію місць знахідок грошових одиниць (монет, бон), матеріали та інструменти виготовлення грошових одиниць, а також вагові гирьки в нумізматиці. До допоміжних традиційно зараховували архівні матеріали, правові джерела, мемуари, епістолярну спадщину та періодичні видання. Проте тотальна інформатизація державного управління та суспільства призвели до того, що WEB-ресурси стають вагомим джерелом для історичних досліджень, зокрема й нумізматичних та боністичних. Саме на цих ресурсах містяться як основні, так і допоміжні джерела з історії грошового обігу. Проаналізовано відповідність вебсайту НБУ https://www.bank.gov.ua/ проголошеним у 2019 році напрямкам державної політики, таким як цифровізація, відкритість даних та ін. На думку автора, сайт достатньо зручний для користування, має favicon (графічний логотип), однотипний дизайн усіх сторінок з переважно біло-зеленими тонами, переклад на англійську мову. Розроблена у 2019 році нова версія сайту НБУ відображається на смартфонах та планшетах. Також є версія перегляду, призначена для людей з вадами зору. Доведено, що сайт НБУ має значний інформаційний потенціал для дослідження історії грошового обігу в Україні (1992-2019 рр.). На сайті представлено основне джерело нумізматичних та боністичних досліджень – власне монети і банкноти НБУ, якісні зображення їх основних типів та опис. Певний інтерес для дослідників, особливо на початкових етапах наукових пошуків, мають статистичні дані, роз’яснення НБУ щодо готівкового обігу, обміну банкнот та ін.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Titova, H. O. "Поняття, ознаки та види розрахунків у сфері електронної комерції." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 3 (June 21, 2019): 57–66. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.03.05.

Full text
Abstract:
Розвиток інформаційних технологій призвів до виникнення нового виду розрахунків – електронних, які умовно можна виділити в окремий вид розрахунків. Мета статті – розглянути основні ознаки, притаманні електронним розрахункам. Наукова новизна. Наводиться перелік ознак, узагальнених автором самостійно: - електронні розрахунки здійснюються за допомогою мережі Інтернет із використанням специфічного програмного забезпечення; - для здійснення електронних розрахунків може бути використано фіатні кошти, електронні гроші, інші фінансові активи, криптовалюти тощо; - електронні розрахунки здійснюються віддалено; - мають на меті бути якомога більш наближеними до моментальних або дуже швидких; - наявність додаткового суб’єкта – провайдера, який забезпечує їхнє виконання. Висновки. Таким чином, ми можемо запропонувати власне визначення поняття розрахунків у сфері електронної комерції як умовного виду розрахункових зобов’язань акцесорного характеру із використанням готівкових, безготівкових коштів, електронних грошей, криптовалют, фінансових активів, відмінних від грошових коштів, а також квазівалютних систем, що здійснюються із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та виникають внаслідок необхідності погашення грошового боргу за основним зобов’язанням у межах укладеного електронного правочину. Електронним розрахункам властиві численні підвиди, кожен з яких необхідно розглядати та відповідно регулювати із врахуванням його специфіки. Ознаками розрахунків у сфері електронної комерції є електронна форма записів даних та застосування електронних засобів для фіксації і передачі цих даних за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем. Можна виділити традиційні (за обов’язковою участю банківських установ) електронні розрахунки та нетрадиційні (без обов’язкової участі фінансових установ, у т.ч. банків). Окремо наголосимо, що досі на рівні урядової фінансової політики та позиції Національного банку України не розроблено системних підходів до використання більшості нетрадиційних електронних розрахунків, зокрема криптовалют (хоча ще у 2017 році на розгляд Верховної Ради України надійшли два проекти Закону України «Про обіг криптовалюти в Україні», а 14.09.2018 р. до парламенту внесено законопроект про регулювання оподаткування операцій з криптовалютами. Гострим залишається й питання налагодження ефективного механізму реалізації електронних розрахунків через використання нетрадиційних електронних розрахунків, що буде предметом подальших наших досліджень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Гусева, О., С. Легомінова, Р. Дименко, О. Воскобоєва, and О. Ромащенко. "МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМИ ПЕРЕВАГАМИ НА ОСНОВІ ЗБАЛАНСОВАНОСТІ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ." Financial and credit activity problems of theory and practice 5, no. 40 (November 8, 2021): 236–47. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245095.

Full text
Abstract:
Анотація. Урахування загальносвітових тенденцій розвитку, інтеграційних і глоба­лізаційних процесів спонукають до пошуку та подальших розробок новітніх продуктів, послуг та управлінських механізмів. Розроблено економіко-математичну модель оптимізації параметрів типу NBIC-спрямування конкурентних переваг. Модель сформовано за критерієм максимізації чистого дисконтованого грошового потоку. На основі розробленого науково-методичного підходу запропоновано чотири типи NBIC-спрямування конкурентних переваг телекомунікаційних підприємств, які базуються на комбінації рівнів інноваційної активності підприємства (від низького до високого) та комплементарності управління грошовими потоками (від низького до високого). У результаті запропоновано типи NBIC-спрямування конкурентних переваг підприємства: адаптивно-пасивний, адаптивно-активний, об’єктно-цілеспрямований; форсайт-прогресивний. Комплементарне управління грошовими потоками передбачає збалансований розподіл грошових потоків за визначеними NBIC-компонентами, а саме: Nano-компоненти (застосування Nano-розробок для забезпечення надшвидкісних телекомунікацій), Bio-компоненти (запровадження штучного інтелекту в організаційну культуру, втілення принципів самоорганізації на підприємстві), Info-компоненти (упровадження інноваційних стандартів телекомунікаційної діяльності, інформаційного програмного забезпечення і управління бізнес-процесами), Cogno-компоненти (когнітивна гнучкість менеджерів вищої та середньої ланок, здатність персоналу до комплементарності, розвиток системи управління знаннями на підприємстві, запровадження системи безперервного навчання працівників усіх ланок). Таким чином, поєднане застосування цих компонент забезпечує збільшення обсягу грошових потоків і формує сучасну платформу проривного конкурентного розвитку підприємств. Ключові слова: управління, конкурентні переваги, грошовий потік, інноваційна активність, комплементарність. Формул: 14; рис.: 3; табл.: 2; бібл.: 15.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Tereshchenko, S., and V. Feday. "Ефективне використання оборотних активів підприємством." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 2(80) (February 25, 2019): 67–71. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.2.13.

Full text
Abstract:
В сучасних умовах господарювання кожне підприємство робить головний акцент на вирішенні питань стабільності функціонування та максимізації прибутку. Для того, щоб досягти поставлених цілей, потрібна правильно підібрана, чітка та ефективна політика управління активами підприємства, в яких значну роль відіграють оборотні кошти. Актуальність досліджуваної проблеми управління оборотними коштами зумовлена також тим, що від ефективності їх формування, регулювання та використання залежить оптимальність рівня ліквідності, платоспроможності, і, як наслідок, фінансової стійкості підприємства. Брак оборотних коштів ставить підприємство на шлях банкрутства, що змушує задуматись над удосконаленням системи управління ними. Нестача грошових коштів, так і їх надлишок чинять значний вплив на роботу підприємства, спричиняючи збої в виробництві чи постачанні сировини, чим зменшують очікуваний прибуток. Саме тому дуже важливим є прискорення залучення грошових оборотних коштів як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел. Кваліфіковане управління грошовими коштами дає можливість зацікавленим особам (зовнішнім і внутрішнім користувачам) приймати певні оптимальні управлінські рішення, які в майбутньому можуть суттєво вплинути на кінцевий результат фінансово-господарської діяльності підприємства
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Смушак, Діана. "ПРАВОВА ПРИРОДА «НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ» ЯК ПРЕДМЕТА КОРУПЦІЙНИХ ЗЛОЧИНІВ." ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, no. 8 (December 10, 2019): 136–39. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.08.033.

Full text
Abstract:
У даній стані визначено правову природу «неправомірної вигоди» – альтернативи «хабара», як предмета корупційних злочинів, зокрема, зазначено що законодавець відніс до предмета «неправомірної вигоди»: майно, гроші, переваги, пільги, нематеріальні активи. Також зазначено ознаки кожної із зазначених складових.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Бардаш, Сергій Володимирович, and Олександр Михайлович Петрук. "Ідентифікація фінансового потенціалу франчайзингової туристичної мережі: гносеологічний дискурс." Економіка, управління та адміністрування, no. 1(95) (March 12, 2021): 69–75. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-1(95)-69-75.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню сутності та складу фінансового потенціалу франчайзингової туристичної мережі, що сприятиме розробці методичного забезпечення для формування показників і критеріїв аналізу фінансового потенціалу як передумови оцінки ймовірності виходу з кризи, в якій опинилися суб’єкти туристичного бізнесу в період пандемії. Визначено, що сьогодні активно ведуться дослідження поняття «фінансовий потенціал», пошук методів його оцінки, а також розкриття особливостей управління. Для розкриття його сутності використовуються ресурсний або забезпечувальний, результативний, резервний, результативно-резервний, ресурсно-резервний, ресурсно-результативний, комплексний підходи. Велика кількість підходів свідчить про те, що наукове співтовариство активно намагається віднайти істину. Відсутність універсального підходу до визначення сутності та складу фінансового потенціалу не дозволяє сформувати адекватні методики його оцінки та ефективного подальшого використання, а єдиним критерієм правильності застосування того чи іншого підходу є його масове визнання через практику. Отже, дослідження в цьому напрямі є актуальними та перспективними. Метою статті є аналіз наукових підходів щодо сутності поняття «фінансовий потенціал» як базису для розробки методичних підходів визначення фінансового потенціалу франчайзингових туристичних мереж. У результаті застосування морфологічного аналізу вдалося зробити висновок, що під фінансовим потенціалом слід розуміти сукупність фінансових активів, які на початок фінансового року мають грошову форму та протягом такого періоду можуть бути монетизовані, а також неопераційних необоротних активів, продаж яких протягом фінансового періоду збільшує фінансові можливості відповідно до завдань реалізації економічної стратегії суб’єкта господарювання. Прикладне застосування запропонованого науково-методичного підходу створить можливості виходу зі збиткового становища франчайзингових туристичних мереж, що можливо завдяки повній ідентифікації її фінансового потенціалу. Сам франчайзинг є важливим інструментом розвитку малого бізнесу й однією з найсучасніших моделей організації та здійснення підприємницької діяльності, адже ведення бізнесу за такою моделлю вирішує низку актуальних проблем малого бізнесу, головними з яких є обмеженість у матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних ресурсах господарювання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Perevozova, Iryna, Oleh Dzoba, Svetlana Minakova, Svіtlana Bondarenko, and Oksana Vasylyk. "Управління оборотними активами промислових підприємств в контексті реалізації маркетингової стратегії." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 1 (February 28, 2021): 237–58. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.21.

Full text
Abstract:
В умовах глобальної фінансово-економічної кризи, при падінні обсягів продажів і прибутковості підприємства, маркетинговий підхід в управлінні, як стратегічний інструмент, стає особливо актуальним. Метою статті є дослідження основних підходів поліпшення управління оборотними активами промислових підприємств в контексті реалізації маркетингової стратегії. На основі аналізу фінансового стану підприємства виділено основні проблемні аспекти управління оборотними активами промислових підприємств. В ході дослідження виділено сучасні підходи та запропоновано основні напрямки поліпшення управління оборотними активами промислових підприємств для реалізації маркетингової стратегії. Доведено, що особливої уваги потребує політика підприємства щодо управління операційними та фінансовими ризиками, спрямована на їх мінімізацію. Для промислового підприємства вкрай важливо мати можливість формувати необхідні запаси матеріальних ресурсів, які потім використовуються у процесах виробництва і надання послуг. В якості інструментів поліпшення управління оборотними активами підприємства пропонується впроваджувати планування та бюджетування грошових потоків, використовувати для цих цілей платіжний календар, що дозволить контролювати ліквідність підприємства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Ніколаєва А.М. and Демчук В.В. "ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ МАЛИХ ПРИВАТНИХ ФІРМ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА." Економічний форум 1, no. 3 (July 20, 2020): 70–78. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-11.

Full text
Abstract:
В статті досліджено економічну сутність дефініції «фінансове забезпечення підприємства». Обґрунтовано, що фінансове забезпечення підприємства розглядається науковцями переважно в контексті складових (методів, функцій) фінансового (фінансово-кредитного) механізму, і пов’язане з мобілізацією та використанням підприємством фінансових ресурсів, які формуються у вигляді грошових фондів чи в не фондовій формі. Авторами узагальнено власне бачення сутності даної дефініції, як діяльності суб’єкта господарювання, пов’язаної з мобілізацією фінансових ресурсів із внутрішніх і зовнішніх джерел, їх розподілом та ефективним використанням на забезпечення безперебійної поточної роботи підприємства та фінансування його розвитку. Виділено фактори впливу на фінансове забезпечення діяльності та розвитку малих підприємств, з урахуванням специфіки їх діяльності, які згруповано у шість груп: масштаби діяльності; виробничий процес; активи, менеджмент; персонал; стійкість. Основними формами фінансового забезпечення суб’єктів бізнесу в сучасних умовах господарювання виокремлено самофінансування, банківське кредитування, лізингове фінансування, інвестування, бюджетне фінансування, фінансування з різноманітних грошових фондів. Встановлено, що основними джерелами фінансування діяльності малих приватних транспортних фірм є власні кошти, зокрема нерозподілений прибуток та поточні зобов’язання і забезпечення. Позиковий капітал таких фірм переважно носить короткостроковий характер і складається з кредиторської заборгованості та інших поточних зобов’язань, які можна віднести до стійких пасивів. Проаналізовано сучасні умови фінансового забезпечення розвитку малих приватних транспортних підприємств в Україні. Визначено критерії для прийняття фінансових рішень, а також переваги і недоліки застосування різних форм фінансування оновлення основного капіталу приватних транспортних фірм.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Kushnir, O., V. Iakovlev, and S. Chimyshenko. "Теоретичні аспекти обігу криптовалют в контексті функцій грошей." Herald of Kiev Institute of Business and Technology 45, no. 3 (November 10, 2020): 47–54. http://dx.doi.org/10.37203/10.37203/kibit.2020.45.07.

Full text
Abstract:
В статті наведено переваги та недоліки використання криптовалют умовах невизначеності перспектив їх застосування, коли домогосподарства та суб’єкти господарювання, як правило, уникають заощадження грошових ресурсів у національній валюті, віддаючи перевагу іншим, менш ліквідним активам. Актуальність теми обумовлюється широким застосуванням криптовалют як в якості засобу накопичення та заощадження, так і в якості засобу платежу великою частиною населення та бізнесу. Розглянуто історичні передумови розвитку платіжних систем, що стало поштовхом до появи криптовалюти. Проаналізовані дослідження зарубіжних та вітчизняних вчених щодо розвитку платіжних систем і використання криптовалют. Розглянуто світовий досвід правового та ринкового регулювання процесу обігу криптовалют. Зазначені основні переваги криптовалют: конфіденційність, а отже, безпека даних власників; незалежність від держави; відсутність територіальних і часових обмежень у трансакціях; низька вартість обслуговування тощо. Як результат, криптовалюти набирають все більшої популярності серед населення, формується інфраструктура їх продажу через термінали та електронні майданчики, криптовалюти широко представлені на фондовому ринку, розширюється мережа комерційних та виробничих структур, які надають можливість розрахунку криптовалютами. Зазначено перспективи подальшого функціонування криптовалют у сучасних економічних системах. Зазначені недоліки функціонування криптовалют, такі як відсутність їх інституалізації: по-перше, це правової – обіг криптовалют не регулюється жодними законами в багатьох країнах, а по-друге – ринкової – відсутні правила функціонування криптовалюти. Крім цього суттєвим недоліком криптовалюти є ризиковість її накопичення з огляду на мінливість її ліквідності. Обґрунтовані положення щодо раціональності визнання криптовалюти фінансовим активом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

КОКНОВА, Тетяна. "ЗАПОЗИЧЕННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ГЛОБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ БРИТАНСЬКОЇ ПРЕСИ)." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 48 (March 10, 2022): 61–67. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.8.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню запозичень, що проникли в англійську мову внаслідок соціокультурного обміну в контексті глобальної комунікації. Мета: проаналізувати статті британської преси (The BBC News) задля визначення специфіки процесу глобальної комунікації, що відбувається шляхом іншомовних запозичень, які відбивають національний колорит мови-донора. Методи. У дослідженні використані загальнонаукові методи філологічних досліджень (спостереження, узагальнення, інтерпретація, класифікація), а також контекстологічний аналіз, що передбачає вивчення мовних одиниць у контексті і є різновидом загальнофілологічних методів. Наукова новизна. У ході дослідження розкрито поняття глобальної комунікації; встановлено, що запозичення є результатом глобальної комунікації й з’являються в англійській, як і всіх інших мовах, унаслідок інформаційної взаємодії з представниками інших культур; проаналізовано особливості публіцистичного стилю, у якому лексичні запозичення найчастотніші; з’ясовано, що в англомовних текстах публіцистичного стилю активно використовують професійні терміни та специфічні лексичні одиниці, експресивно-емоційну лексику, емфатичні конструкції, жаргонізми та одиниці сленгу для забезпечення розуміння читачем змісту статті. У ході аналізу текстів статей із сайту The BBC News виділено шість груп запозичень, що розкривають специфіку політичної парадигми світу й трапляються найчастіше в аналізованому матеріалі (запозичення на позначення механізмів влади та владних структур; запозичення, що відображають національний колорит; лексичні запозичення на позначення осіб певної національності, етнічних груп; запозичення, що характеризують соціально-майновий стан суспільства; запозичення, що символізують приватну власність, коштовності, товарно-грошовий обмін; запозичення, що є назвами грошових одиниць різних країн світу). Висновки. Зроблено висновок про те, що більшість запозичень представлено у сфері назв суспільно-політичних реалій та фінансових понять, пов’язаних із стрімкою динамікою змін у суспільно-політичних та соціально-побутових умовах життя сучасного світу і що здійснення результативної комунікації в глобальному просторі можливе за умови врахування суб’єктами комунікації унікальних національних особливостей та опанування ними навичок передбачати її наслідки з огляду на соціальну, національну та культурну ідентичність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Kucherenko, A. V. "Фінансово-організаційні передумови застосування технології хеджування у вітчизняному ризик-менеджменті." Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, no. 7 (December 25, 2016): 222. http://dx.doi.org/10.15421/191624.

Full text
Abstract:
Одне з найважливіших рішень, яке підприємці та інвестори ухвалюють у процесі своєї діяльності, щоб отримати позитивний мікро- та макроекономічний результат, – це розміщення грошових фондів у рангованих фінансових інструментах. Подібне рішення потребує розуміння інвестиційних особливостей і ризиків усіх класів активів. Особливої уваги заслуговують деривативи, оскільки їх використання, незважаючи на високу ефективність, в Україні не поширено.Мета роботи – надання теоретичної характеристики фінансово-організаційних передумов хеджування, а саме перешкод упровадження цієї технології, у тому числі в роботі з деривативами, в керування ризиками, формування концептуальних підходів до оцінки і подолання перешкод застосування ефективної стратегії хеджування.Охарактеризовано проблеми застосування технології хеджування у роботі з деривативами на вітчизняних підприємствах і фінансових ринках України. Обґрунтовано технологію хеджування як альтернативну за ефективністю методику в ризик-менеджменті. Охарактеризовано найпоширеніші серед фінансових технологій, до яких належать натуральний і синтетичний типи хеджування. Розкрито структуру фінансового ринку та класифіковано фінансові обігові інструменти – об’єкти застосування технології хеджування. Наведено систему учасників фондового ринку України.Викладено зміст технології та окремих методів хеджування. Виокремлено мікро- й макроекономічні перешкоди в застосуванні хеджування відносно деривативів: необґрунтована кількість бірж, слабкорозвинута законодавчо-нормативна база, недостатнє гарантування прав власності іноземним інвесторам, відсутність реальної поставки базового активу, низька інвестиційна привабливість України, відсутність єдиного регулятора з питань фінансового ринку, відсутність хеджерів, незначні обсяги угод за всіма ф’ючерсами, низький рівень фінансової грамотності серед населення.Наукова новизна дослідження – окреслення аспектів практичного впровадження технології хеджування у ризик-менеджменті в роботі з деривативами.Результати дослідження можуть бути використані суб’єктами господарювання під час організації керування ризиками операційної та фінансової діяльності.Подальше дослідження зазначеної наукової проблеми можна спрямувати на урегулювання інноваційними й прогресивними методами і технологіями факторів прибуткової підприємницької діяльності
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Овсянникова, О. "До 77-річчя академіка АЕНУ Михайла Швайки. Михайло Швайко - активний подобрник кредитної грошової системи." Вісник економічної науки України, no. 2 (14) (2008): 193–201.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Лубенченко, О., Р. Костирко, С. Шульга, and М. Василюк. "ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В НОВІТНІХ УМОВАХ ЇХ РЕФОРМУВАННЯ." Financial and credit activity problems of theory and practice 5, no. 40 (November 8, 2021): 167–77. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.244919.

Full text
Abstract:
Анотація. На основі дослідження стану бухгалтерського обліку закладів охорони здоров’я визначено неузгодженості облікових політик підприємств — закладів охорони здоров’я із законодавчими і нормативними вимогами та передумови формування облікової політики медичних закладів у новітніх умовах їх реформування. Розглянуто особливості сплати податку на додану вартість медичними закладами. Обґрунтовано науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення облікової політики обліку зобов’язань, у тому числі з податку на додану вартість. Надано сутнісну характеристику дефініції «пов’язана сторона» за стандартами бухгалтерського обліку і податковим законодавством, обліку операцій із пов’язаними особами і сформовано рекомендації щодо обліку з пов’язаними сторонами. Уточнено методичні положення щодо облікової політики доходів, запасів і витрат у частині класифікації та оцінки доходів від надання медичних послуг. Уточнено структуру звіту про управління, який мають складати суб’єкти господарювання, у тому числі медичні заклади; доведено, що на процес складання звіту впливають облікова інформація та судження менеджменту, які реалізуються через облікову політику. На основі аналізу методів побудови звіту про рух грошових коштів від операційної діяльності (прямий, непрямий метод) запропоновано медичним закладам використовувати непрямий метод як більш інформативний для користувачів фінансової звітності. Доведена необхідність формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов’язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності. Розроблено пропозиції щодо організації ефективної системи внутрішнього контролю медичних закладів і визначено основні напрями його організаційного забезпечення в контексті попередження ризикових подій. Розкрито порядок формування інформації для складання звітів з управління, про рух грошових коштів і звітності за сегментами, що в усіх своїх суттєвих аспектах виповідатиме обраній концептуальній основі фінансового звітування. Ключові слова: облікова політика, заклад охорони здоров’я, фінансова звітність. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 4; бібл.: 18.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Бойко-Гагарін, Андрій. "ФАЛЬСИФІКАЦІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ." Society. Document. Communication, no. 9 (September 1, 2020): 11–26. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-9-11-26.

Full text
Abstract:
Проблема виготовлення фальшивих грошей протягом всієї історії була гострою для будь-якої світової держави. Окрім власне грошей, зловмисників приваблювали і інші матеріальні активи – цінні папери, різного роду документи, що давали можливість незаконно скористатись матеріальними благами, майном чи отримати послуги без грошових затрат. Підробці підлягали найрізноманітніші документи та цінні папери, що могли полегшити життя чи надати прибуток окремим особам. В карних справах державних історичних архівів збережено свідчення про фальсифікацію векселів, облігацій державної позики, акцій та купонів облігацій, а також поштових марок, незаконне виготовлення яких прирівнювалось до фальшивомонетництва. На території України були зафіксовані випадки фальсифікації: виграшних білетів 1-ого внутрішньої державної позики, купонів облігацій «Позика Свободи», фальшивих акцій «Товариства Путилівських заводів», купонів Московського кредитного товариства, Київського земельного банку. У 1912 році на шпальтах газет по всій Російській імперії повідомлялось про гучну справу фальсифікації купонів 4½ % закладних листів Харківського земельного банку. Підробка цінних паперів була не менш популярною, аніж виготовлення фальшивих грошей. Технологічно ступінь складності було навіть дещо меншою, а потенційні суми, які можна було отримати по підробленим векселям інколи досягали вражаючих розмірів, що задокументовано в джерелах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Задоя, А. О. "Міжнародна інвестиційна позиція у системі показників зовнішньоекономічної діяльності країни." Academy Review 53, no. 2 (2020): 77–83. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5354-2020-2-53-8.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню інформаційного потенціалу міжнародної інвестиційної позиції порівняно з іншими показниками міжнародних розрахунків. Посилення ролі міжнародної інвестиційної позиції країни як джерела інформації щодо зовнішньоекономічної діяльності країни пов’язане, зокрема, з посиленням глобалізації та прискореним зростанням масштабів руху капітальних ресурсів між країнами. У роботі проведено зіставлення платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції, виділено схожість та відмінності цих статистичних звітів. Перш за все, спільним для обох показників є те, що статистичні звіти будуються за принципами подвійних записів та відображають міжнародні грошові потоки. Разом з тим МВФ розглядає платіжний баланс як показник потоку («протягом певного періоду»), а міжнародну інвестиційну позицію – як показник запасу («у певний період часу»). З урахуванням цього слід визнати, що за спільними показниками (наприклад, прямі іноземні інвестиції) міжнародна інвестиційна позиція є більш інформативною. З появою доступу до звітів про міжнародну інвестиційну позицію інформаційна цінність платіжного балансу в частині міжнародного переміщення інвестиційних ресурсів значно зменшилася. Однак це ніскільки не принижує інформаційну цінність платіжного балансу для інших потреб. Лише платіжний баланс може дати узагальнену інформацію про рахунок поточних операцій. Тільки тут можна знайти дані про некомерційні операції з капіталом. Саме платіжний баланс дозволяє обґрунтувати зміни резервних активів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Сомик, А. "Особливості дії трансмісійного механізму грошово-кредитної політики в період кризи: канали цін активів, обмінного курсу та очікувань суб"єктів ринку." Вісник Національного банку України, no. 11 (177) (2010): 21–27.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Андросович, Л. Г. "Організована злочинність у фінансовій сфері як загроза економічній безпеці України." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1 (July 2, 2021): 85–89. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1.738.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто організовану злочинність у фінансовій сфері як загрозу економічній безпеці України. Зазначено, що соціально-економічні перетворення в Україні змінили характер кримінальних правопорушень, вчинюваних організованими злочинними групами, які передусім орієнтуються на перетворення будь-якого ресурсу в капітал. Звідси боротьба з організованою злочинністю набуває все більшого значення, оскільки пускає своє коріння в усі сфери функціонування держави, завдаючи величезної шкоди її розвитку. Акцентовано увагу на статистичні дані про результати боротьби з організованими групами та злочинними організаціями з 2016 року до 2020 року включно. З проведеного дослідження статистичних даних стає відомим, що у структурі організованої злочинної діяльності значну частину займають організовані злочинні угруповання, сформовані на етнічних засадах, кримінальна активність яких носить міжрегіональний характер. Під їх контролем находяться багато об’єктів кредитно-фінансової сфери, сфери обороту житлової нерухомості та надання різних послуг. Звернено увагу також на лотереї та азартні ігри. Для організованих злочинних угруповань залишається привабливим ринок лотерей та азартних ігор як одне з основних джерел отримання та відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Організовані злочинні угруповання скористалися цією перспективою і вже розпочали діяти за своїми схемами з отримання протиправних прибутків та відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Злочинні групи цілеспрямовано купують електронні клуби або навіть створюють власні «ігрові бібліотеки», які, як правило, реєструються в «податкових гаванях» (офшорах), з якими відсутній обмін інформацією. Лідери й активні члени злочинної групи та злочинного співтовариства все частіше почали використовувати протиправні схеми і в кредитно-фінансовій системі з метою розкрадання і переведення в готівку грошових активів. Характеризуючи найбільш протиправні схеми організованих злочинних угруповань, ми запропонували перелік заходів у питанні посилення боротьби з організованою злочинністю у фінансовій сфері в контексті подальшої криміналізації економічних організованих відносин.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

УСТИМЕНКО, ВОЛОДИМИР, and ТЕТЯНА ГУДІМА. "Міграція, монетарна політика та сталий розвиток: господарсько-правовий вимір." Право України, no. 2019/08 (2019): 31. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-08-031.

Full text
Abstract:
Міграційні процеси в світі набирають обертів. Про це свідчать численні доповіді, прийняття стратегічних документів на рівні країн тощо. Водночас замало уваги приділяється аналізу впливу грошових переказів мігрантами в Україну, їхня роль у зміцненні економічних засад функціонування суспільства, зокрема становлення господарського правового порядку. Метою статті є більш глибокий аналіз сучасної правової політики України, дефек ти у творенні та реалізації якої обумовлюють незначний рівень реалізації заходів із державного прогнозування впливу грошових переказів мігрантів на економічний та соціальний розвиток країни. В умовах погіршення стану вітчизняної економіки, сальдо платіжного балансу країни, зниження рівня життя українців та посилення еміграційних процесів, цей вид фінансових інвестицій має справляти позитивний вплив на сталий розвиток держави-реципієнта. Сучасні дослідження надають неоднозначні результати такого взаємозв’язку зі сталим розвитком країни. Все більше даних свідчать про пастку грошових переказів, яка, навпаки, призводить не тільки до зниження темпів зростання, а й до ще більшого посилення еміграційних процесів. Зважаючи на неоднозначний вплив такого виду інвестицій на сталий економічний розвиток та з метою мінімізації можливих негативних наслідків від збільшення або, навпаки, скорочення їхньої кількості, державні органи мають здійснювати оцінку, прогнозування означених процесів та розробку стратегічних планів щодо них. Утім, сьогодні механізм застосування такої форми управління економікою є недосконалим. Перекази громадян значно перевищують обсяг прямого інвестування та становлять загрози для сталого економічного розвитку країни. А тому вирішення назрілих проблем у різних секторах економіки України має здійснюватися на програмно-прогнозній основі з урахуванням стратегічного курсу розвитку держави. З метою удосконалення законодавства у цій сфері доцільно доповнити його положеннями, які визначали б перелік учасників прогнозування, та розроблення програм економічного і соціального розвитку. Важливого значення у попередженні негативного впливу грошових переказів також набувають комплексні заходи, зокрема щодо підвищення якості матеріальної інфраструктури, вдосконалення системи освіти і скорочення витрат на ведення бізнесу, підвищення конкурентоспроможності галузей, які стикаються з іноземною конкуренцією. Монетарна політика Центрального банку України може відігравати активну роль у стимулюванні створення нових підприємств завдяки впровадженню пільгових кредитних програм, зокрема й шляхом спрямування переказів у відповідні галузі. Доцільним також є перегляд умов режиму таргетування інфляції та ефективне розподілення бюджетних коштів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Кривов’язюк І.В. and Бурбан О.В. "КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР." Економічний форум 1, no. 4 (October 13, 2020): 57–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-7.

Full text
Abstract:
В статті на основі результатів порівняльного аналізу методичних підходів до оцінювання вартості подальшого розвитку набули теоретико-методичні засади встановлення вартості підприємницьких структур, що визначають важливість використання синтезу методів. Шляхом критичного аналізу публікацій вчених у сфері дослідження оцінювання вартості підприємницьких структур уточнено площину дослідження науково-методичних підходів, які застосовуються для її встановлення. Уточнено особливості вживання тих чи інших назв витратного, доходного та порівняльного підходів. В результаті аналізу основних підходів до оцінювання вартості підприємницьких структур розкрито їх основні переваги та недоліки. Аналіз методів оцінки вартості підприємницьких структур в розрізі доходного підходу дозволив встановити, що основними методами оцінки вартості тут є дисконтування грошових потоків, капіталізації надлишкового доходу, капіталізації дивідендів та капіталізації чистого доходу. Найбільш універсальним є метод дисконтованих грошових потоків, який незважаючи на велику кількість припущень та складність розрахунків, дозволяє врахувати майбутній їх потенціал, можливий рівень зростання галузі функціонування підприємницьких структур, а також ступінь впливу макроекономічних трендів. Визначено, що в межах витратного підходу найбільшим недоліком значної кількості методів (методи визначення ліквідаційної вартості, чистої балансової вартості, вартості заміщення, відновної вартості, скоригованої балансової вартості та оцінювання чистої ринкової вартості матеріальних активів) виступає складність доступу до необхідної інформації. Найбільш досконалим з точки зору об’єктивності та доступності інформації серед таких методів оцінювання вартості, виступає метод відновної вартості, а найбільш універсальним виступає метод ліквідаційної вартості. Встановлено, що в межах порівняльного підходу найбільшого поширення набув метод галузевих коефіцієнтів, а найбільш оптимальним виступає метод компаній-аналогів, який гарантує високий рівень об’єктивності та дозволяє порівняти об’єкт оцінки з компаніями-конкурентами забезпечуючи при цьому широкий діапазон вибору мультиплікаторів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Івасик, Р. М. "Система протидії легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом: законодавчі акти та їх характеристика." Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених, no. 58 (2006): 3–9.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Возняковська, Крістіна Анатоліївна, and Анна Валеріївна Марущак. "ЩОДО ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ." Знання європейського права, no. 4 (February 7, 2020): 98–108. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i4.11.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена подоланню негативного стану протиставлення майнових активів юридичних осіб та фізичних осіб – їхніх засновників. Лише за таких умов несприятливі наслідки банкрутства банку, які виникають значною мірою – як було зазначено вище – у результаті порушення державою умов контролю за платоспроможною роботою банків, може бути відновлений баланс у забезпеченні платоспроможної роботи господарюючих суб’єктів загалом, а інвестиційні процеси в Україні отримують потужний сигнал для нових капіталовкладень, адже економіко-правовою основою будь-яких капіталовкладень завжди виступає накопичення капіталів на поточних рахунках підприємств. В статті автори розглянули, що Національний Банк України та інші контролюючі органи в умовах законодавчого обов’язку підприємств, здійснюючи розрахунки у безготівковій формі та зберігаючи грошові кошти у банках, по суті, допускають ситуацію неспроможності банку. За таких умов ці органи мають розглядатися як такі, що не вжили всіх залежних від них заходів для належного контролю за діяльністю банку, що призвело до слабкості банку та подальшої його неліквідної роботи, переведення його у розряд проблемних. У статті окреслено також досвід ЄС, зокрема йдеться про Директиву 94/19 / ЄС Європейського Парламенту та Ради від 30 травня 1994 р. «Про системи гарантування вкладів», яка вимагає, аби всі держави-члени мали ті чи інші системи гарантування вкладів як мінімум на 90% від суми депозиту, щонайменше 20 000 євро на особу. Розглянуто досвід Ірландії і зазначено, що збільшення суми страхування на необмежену суму змусило багато інших країн ЄС, починаючи із Сполученого Королівства, відреагувати, збільшивши межу страхування депозитів, аби уникнути відтоку коштів до ірландських банків. Висвітлено, що нагальною потребою є відновлення балансу справедливого відшкодування шкоди у результаті неспроможності банків шляхом істотного перегляду черговості задоволення вимог кредиторів у процедурі банкрутства банку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Pidvysotskyi, Yan. "ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ СТРУКТУРОВАНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, no. 3 (April 4, 2019): 62–69. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0105.

Full text
Abstract:
Підходи до оцінки ризиків структурованих фінансових інструментів, а саме цінних паперів, забезпечених активами, у сучасній фінансовій інженерії є недостатньо систематизованими. Причинами цього можуть стати розмаїття ризиків, які банк бажає уникнути, передавши в управління іншим сторонам; неналежна увага до селекції позичальників; відсутність консолідації з питань формування єдиної методики оцінки типових ризиків. Автор подає для аналізу три головні види ризиків, з якими стикається банк у процесі здійснення сек’юритизації: ризик дострокового повернення кредиту, ризик зміни процентної ставки та ризик дефолту контрагента. У основі оцінок лежать фактори часу та події, які за певних умов можуть критично впливати на грошові потоки фінансових установ. Ризики дострокового повернення пов’язані з розрахунком усереднених значень часу до настання виплат за кредитами, однак уніфікована методика оцінки у банківській практиці наразі відсутня. Оцінка ступеню ризику супроводжується обрахунком процентного приросту до базової ціни з незмінною доходністю. Приріст відображає ризик зміни процентної ставки протягом певного часу. Особливу увагу у статті автор приділив аналізу методів оцінки дефолту контрагента структурованого інструменту. Встановлено, що методика Е. Альтмана за різних умов економічного середовища може давати суперечливі результати. Тому в останні роки оптимальними моделями оцінки ризику дефолту можна вважати моделі нечітко-нейронних мереж. Взята за основу методика О.А. Недосєкіна показує ступінь ризику банкрутства позичальника, спираючись на методи експертних оцінок. З одного боку, модель нечітко-нейронних мереж може давати наближені до істини результати, з іншого – на точність результату може впливати асиметрія інформації, на основі якої будує оцінку певний експерт. В такому ключі ця модель потребує подальших вдосконалень, які пропонують сучасні японські вчені на основі критерію Мамдані. Таким чином, проблематика оцінки кредитних ризиків структурованих інструментів залишається актуальною у сучасних наукових колах та потребує вироблення спільних ідей уніфікації методик, які пропонуються сучасною наукою.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Шкріба, К. В., О. М. Саф’яник, and О. С. Воронко. "АНАЛІЗ ДЕБІТОРСЬКОЇ І КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 60 (July 3, 2020): 106–10. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-17.

Full text
Abstract:
В результаті ділових відносин, у які вступають суб’єкти господарювання у процесі своєї діяль-ності, можуть виникати взаємні грошові та матеріальні зобов’язання, що поділяються на дебіторську і кре-диторську заборгованості. Одним із важливих завдань в умовах виникнення неплатежів є систематичне про-ведення аналізу та управління дебіторською і кредиторською заборгованістю. Метою статті є розкриття економічної сутності дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства, розгляд сучасних методів їх аналізу, визначення основних недоліків і проблем в управлінні цими заборгованостями й пошук шляхів їх вирі-шення. У статті розглянуто змістовні характеристики дебіторської та кредиторської заборгованості. В умовах інфляції дебіторську заборгованість визначено як джерело кредитування діяльності покупців на дуже вигідній основі (безвідсотковий кредит) і акцентовано на потребі застосування ефективних управлінських дій, спрямованих на регулювання її величини. Досліджено основні елементи методики аналізу дебіторської і креди-торської заборгованості підприємства. Розглянуто фактори, які впливають на величину дебіторської і кре-диторської заборгованості. Визначено заходи, що сприяють прискоренню погашення дебіторської заборгова-ності (попереднє вивчення фінансового стану дебітора, своєчасне і правильне документальне оформлення, використання сучасних і ефективних форм розрахунків). Методи управління дебіторською заборгованістю запропоновано класифікувати за певними групами: юридичні, економічні, психологічні, фізичні. Узагальнено систему показників, з допомогою яких можна оцінити стан дебіторської і кредиторської заборгованості під-приємства. Обґрунтовано шляхи вирішення проблем щодо повернення боргів підприємству. Доведено, що аналіз стану дебіторської і кредиторської заборгованості в системі управління підприємством передбачає врахуван-ня зовнішніх і внутрішніх факторів, кількісних і якісних показників, визначення середньої величини заборговано-сті, її частки у загальній сумі активів і пасивів підприємства, оцінювання заборгованості за строками пога-шення, виявлення ризиків і загроз щодо неповернення. Перспективним напрямком досліджень є вивчення і викори-стання передового світового досвіду щодо методики аналізу та управління дебіторською і кредиторською заборго-ваністю суб’єктів господарювання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Логінов, О. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДОВИХ ГРОШОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИ ОБЧИСЛЕННІ ПЕНСІЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ." Юридичний вісник, no. 6 (February 16, 2022): 112–19. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2273.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена одній із важливих проблем, що виникають у сфері пенсійного забезпечення військовослужбовців, а саме питанню визначення складових частин грошового забезпечення, яке враховується для обчислення військової пенсії. Автор на основі аналізу чинного законодавства, що регулює умови й порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також матеріалів судової практики виокремлює низку аспектів означеної проблеми, які можуть негативно впливати на розмір майбутньої пенсії. Зокрема, досліджується структура грошового забезпечення, що враховується для обчислення пенсії, і робиться висновок, що вона відмінна від структури грошового забезпечення для поточної щомісячної виплати військовослужбовцям за окремими елементами. З’ясовано, що до таких елементів не належать одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розглядаються види грошового забезпечення, з яких сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування як одна з умов їх урахування для обчислення пенсії. Робиться висновок, що базою нарахування єдиного внеску є повне нараховане військовослужбовцю грошове забезпечення. Окрему увагу приділено визначенню додаткових видів грошового забезпечення, що враховуються для обчислення пенсії. Підкреслюється, що їх перелік встановлюється постановами Кабінету Міністрів України, а також відомчими нормативно-правовими актами. Аналізується норма Закону № 2262-XII, в якій визначені додаткові види грошового забезпечення, з котрих обчислюється пенсія, а також судова практика, розглядаючи яку, автор звертає увагу на неоднакове тлумачення цієї норми, що вказує на її проблемний характер. У результаті проведеного дослідження сформульовано важливі висновки й пропозиції, які спрямовані на усунення наявних у законодавстві недоліків щодо визначення складових частин грошового забезпечення для обчислення пенсій військовослужбовцям.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Dolhanov, Petro. "БЕНЕФЕЦІАРИ ГОЛОКОСТУ: РОЛЬ «СУСІДІВ» У ПОГРАБУВАННІ ЄВРЕЇВ ВОЛИНІ В ПЕРІОД НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ." City History, Culture, Society, no. 9 (2) (July 23, 2020): 46–87. http://dx.doi.org/10.15407/mics2020.09.046.

Full text
Abstract:
У статті досліджено випадки пограбування жертв Голокосту у трьох невеликих містечках Західної Волині: Дубровиці, Корці й Костополі. Такі дії, окрім фінансування німецької мілітарної машини та збагачення німців, слугували легітимації геноциду й серед місцевого населення, його заохоченню до колаборації. На поведінку частини населення під час організації злочину в Костополі, Корці та Дубровиці впливали економічні чинники. Вже на початковому етапі Голокосту мешканці цих містечок долучилися до грабунку єврейських сусідів під час погромницьких акцій наприкінці червня – на початку липня 1941 р. У процесі створення гетто відбувалися стихійні пограбування помешкань жертв і «легалізована» нацистською окупаційною владою торгівля їхнім майном (переважно одягом і побутовими речами). У період існування гетто в Костополі, Дубровиці та Корці тутешнє населення (переважно селяни) активно долучилося до нерівноцінних торгових обмінів із єврейськими бранцями. В обмін на одяг, взуття, прикраси та гроші селяни приносили євреям їжу. Коли кошти закінчувалися, євреї пропонували свою працю в обмін на їжу. Таку взаємодію значно легше було організувати бранцям гетто відкритого типу в Корці та Дубровиці. Голод у гетто був найстрашнішим тоді, коли в мешканців закінчувалися цінні речі, за які можна було вимінювати продовольство, а селяни втрачали інтерес надалі приносити їжу. На етапі знищення гетто в усіх трьох містечках відбувалися стихійні пограбування будинків убитих євреїв. Після ліквідаційних акцій щоразу розпочиналася торгівля єврейським майном (переважно одягом, меблями й нерухомістю). «Легалізовану» нацистською окупаційною владою торгівлю у Дубровиці та Костополі здійснювали працівники міських управ (це були переважно місцеві українці). Найбільшу вигоду мали сусіди євреїв (українці й поляки), що мешкали у цих містах і довколишніх селах. У Корці торгівлю майном убитих євреїв контролювала районна управа, а участь у ній брали переважно місцеві українські селяни. Окрім фізичних осіб, у цьому районі участь у придбанні меблів і будинків жертв Голокосту брали й українські організації (сільські філії товариства «Просвіта», українські школи тощо). Доля тих євреїв, яким вдалося утекти з гетто або місць розстрілів, залежала від ставлення місцевого населення. Мешканці довколишніх сіл по-різному ставилися до жертв, які мусили переховуватися поза межами гетто. Зокрема, селяни і містяни в нечисленних випадках безкорисливо переховували жертв (поведінка рятівників), надавали прихисток або їжу, допомагали євреям з метою отримання якихось зиску (використання жертв Голокосту як робочої сили, нерівноцінні обміни їжі на матеріальні цінності), переховували за гроші або інші цінності, видавали представникам окупаційної влади жертв в обмін на матеріальну вигоду (яка зазвичай вимірювалася такими дефіцитними у воєнний час товарами, як керосин, спиртні напої, сіль і цукор) і навіть брали активну участь у виявленні місць переховування євреїв як за винагороду, так і незначні кар’єрні преференції. Як засвідчують спогади жертв Голокосту, значна частина українських і польських селян вибудовували різноманітні моделі взаємодії з жертвами Голокосту саме з метою отримати вигоду. В одних випадках це допомагало жертвам вижити (допомога в обмін на матеріальні речі). В інших – призводило до катастрофи. Хай там як, а «праведна» поведінка траплялася значно рідше, ніж та, що була мотивована економічним зиском
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Довбань, І. "Спеціально-кримінологічні заходи запобігання злочинам, що вчиняються державними службовцями." Юридичний вісник, no. 6 (February 17, 2021): 226–33. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2050.

Full text
Abstract:
У статті визначено спеціально-кримінологічні заходи запобігання злочинам, що вчиняються державними службовцями. На спеціально-кримінологічному рівні запропоновано доповнити наявні сьогодні заходи запобігання злочинам, що вчиняються державними службовцями, такими, як покладення на детективів Національного антико-рупційного бюро України обов'язку заводити оперативно-розшукові справи (на зміну права, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»), що приведе статусне законодавство у відповідність до оперативно-розшукового (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»); конкретизація порядку реєстрації, обліку та розгляду заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, віднесені законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України, або про необґрунто-вані активи шляхом передбачення особливих процедур для Національного антикорупційного бюро України в Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення; проведення аналізу діяльності окремих державних органів, підрозділів і служб, службових повноважень державних службовців задля виявлення потенційних можливостей для зловживання; запровадження сучасних психотехнологій для проведення професійно-психологічного добору кадрів з урахуванням специфіки служби задля запобігання прийняттю на службу в органи влади осіб, які пов'язані з антигромадськими елементами, кримінальними структурами; визначення переліку посад працівників управлінських ланок, кандидати на заміщення яких підлягають обов'язковій спеціальній перевірці; запровадження на постійній основі профілактичної ротації керівного складу через кожні п'ять років; розроблення спеціальних програм навчання та підвищення кваліфікації працівників з питань запобігання корупції у професійній та службовій діяльності; запровадження практики оперативного інформування кадрів щодо усіх виявлених фактів корупції серед їх працівників; оприлюднення через засоби масової інформації та прес-службу матеріалів, що пов'язані з корупційними діями працівників, запровадження постійної практики радіо- та телевізійних виступів (звітів) перед населенням керівників територіальних органів з висвітленням як позитивних, так і негативних фактів їх роботи на місцях; вирішення проблеми про підвищення рівня матеріального забезпечення державних службовців із низькими окладами і встановлення доплат до їх заробітної плати залежно від кількості та якості роботи, зокрема запровадження грошової та іншої компенсації за роботу в позаробочий час.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Коцеруба, Н. В. "КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНІ ПРОЦЕДУРИ В СИСТЕМІ КРИЗИС-МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА." Підприємництво і торгівля, no. 29 (April 16, 2021): 28–34. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-05.

Full text
Abstract:
Загострення кризи світової економіки актуалізує необхідність мінімізації впливу кризових ризиків на результати економічної діяльності підприємств. Події попереднього та поточного років свідчать про те, що найбільше потерпають від наслідків кризи мікро-, малі та середні підприємства, які на відміну від великих підприємств не мають ефективних запобіжників для своєчасного виявлення та попередження кризових загроз. Це вимагає від суб’єктів підприємницької діяльності своєчасного виявлення, перш за все, операційних ризиків, до яких належать зменшення обсягів діяльності і, як наслідок, уповільнення зростання операційних доходів і зменшення операційного прибутку, що призводить до загострення фінансових ризиків – зниження рентабельності операційної діяльності, а також рентабельності активів та капіталу підприємства і погіршення фінансового стану підприємств. Чинники кризи як предмет антикризового управління являють собою явища, що є причинами порушення стабільного розвитку підприємства. Залежно від середовища виникнення чинники кризи розподіляються на зовнішні (на зміну яких окреме підприємство впливати не може) та внутрішні (які піддаються регулюванню з боку систем антикризового управління підприємством). Ефективне антикризове управління підприємством торгівлі ґрунтується на використанні інформації стосовно показників операційної і фінансової діяльності, негативна зміна яких призводить до утворення кризових ситуацій. Із метою визначення проблемних ланок діяльності підприємства торгівлі запропоновано моделювання операційного прибутку, що розраховується методом прямого рахунку: збільшення доходів та зменшення витрат створюють приріст прибутку, а зниження доходів та зростання витрат зменшують прибуток на відповідну величину. Для зниження ризику та втрати платоспроможності підприємства рекомендовано використання платіжного календаря. Грошові потоки у платіжному календарі групуються за видами діяльності відповідно до напрямів надходження і витрачання коштів, що дає змогу своєчасно встановити потенційні кризові загрози та сформувати критерії оцінки ризику неплатоспроможності. Доцільне використання методики оцінки потенційного банкрутства за системою формалізованих і неформалізованих критеріїв, що доповнена показником власного оборотного капіталу, від’ємне значення якого є ознакою критичного фінансового стану суб’єкта господарювання. Зважаючи на обмежені ресурси кризис-менеджменту значної кількості підприємств, що діють на товарному ринку України, у статті запропоновано систему контрольно-аналітичних процедур, застосування яких дає змогу оцінити ризики та визначити орієнтири безпечної економічної діяльності, не залучаючи фахівців консалтингових аудиторських фірм та маркетингових агентств.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Бурбан О.В. "РОЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТА ПІДГОТОВКИ РІШЕНЬ ДЛЯ ОБГРУНТУВАННЯ РИНКОВОЇ КАПІТАЛІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА." Економічний форум 1, no. 1 (February 26, 2021): 116–21. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-13.

Full text
Abstract:
В даній статті, базуючись на результатах аналізу сутності основних методів оцінювання вартості підприємства, надано подальший імпульс вивченню ролі оцінювання вартості підприємства як інструмента підготовки рішень для обгрунтування його ринкової капіталізації. Шляхом хронологічного аналізу поглядів учених на трактування поняття «капіталізація» було виявлено дуалістичну природу даної економічної категорії, що походить від капітального спрямування з одної сторони, та вартісного спрямування – з іншої. Систематизувавши наукові публікації вчених з досліджуваної проблематики, розкрито зв’язок між поняттями «капіталізація» та «ринкова капіталізація», а також «ринкова капіталізація підприємства» та «вартість підприємства». Як результат аналізу праць А. Дамодарана подано перехід від загального до конкретного рівня взаємозв’язку між ринковою капіталізацією підприємства та оцінюванням його вартості. Беручи до уваги значний рівень диференціації інструментарію оцінювання вартості підприємства, що обумовлено наявністю трьох основних підходів оцінювання (доходного, витратного та порівняльного), уточнено природу рішень стосовно обгрунтування ринкової капіталізації підприємства в межах основних методів оцінювання. В результаті аналізу підходів систематизовано сферу застосування кожного із методів, визначено основи прийняття рішення щодо росту ринкової капіталізації. Встановлено, що основою прийняття рішення щодо росту капіталізації в межах методів доходного підходу виступають різні напрями доходності (доходності майбутніх грошових потоків, доходу від інтелектуальної власності, доходності ринкових операцій та загального рівня доходності). В межах витратних методів, де спостерігається найбільше різноманіття факторів, основою є: стан основних засобів (метод чистої балансової картості), унікальні об’єкти інтелектуальної власності (метод відновної вартості), процес переоцінки наявних активів та пасивів (метод скоригованої балансової картості). Основою прийняття такого рішення в межах порівняльних методів є процес порівняння із компанією-аналогом (метод компаній-аналогів), або ж купівля-продаж такої компанії (метод мультиплікаторів).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Козубай, І. В., А. Ю. Хаджи, and А. В. Гудова. "ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ АНГЛОМОВНОГО СЛЕНГУ НА ПОЗНАЧЕННЯ ГРОШЕЙ В АМЕРИКАНСЬКИХ РЕП-ТЕКСТАХ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 118–22. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-19.

Full text
Abstract:
З огляду на активне розширення міжнародної співпраці, глобалізації та Інтернет-культури поширення сленгу не тільки не припиняється, але й зростає. Сучасне життя суспільства, зокрема молоді, також характеризується стрімким проникненням реп-культури, у зв’язку з чим лінгвістичні дослідження цього стилю нині є дуже перспективними та актуальними, адже словник хіп-хоп культури вважається одним із найпродуктивніших способів поповнення лексичного запасу англійської мови. Ця стаття присвячена вивченню поняття та функціонування сленгових слів та виразів на позначення грошових одиниць у новітньому американському реп-дискурсі. Практична частина цього дослідження містить аналіз причин і особливостей використання сленгових лексичних одиниць у текстах сучасних американських реп- виконавців, таких як Kanye West, Jay-Z, Kendrick Lamar, The Notorious B.I.G., Wiz Khalifa, Headie One, Trinidad James та інші. Авторами роботи було здійснене групування знайденого сленгу за семантичним значенням та з’ясовано закономірність його використання. У рамках проведеної роботи було виявлено, що сленгові терміни для позначення грошей часто пов’язані із зовнішнім виглядом і характеристиками банкнот і монет, їх вартістю, історичними асоціаціями або відповідними грошовими одиницями. Також варто зазначити, що частина з них стала домінуючим способом позначення валюти і навіть перейшла в загальновживані слова, про що свідчать сучасні словники. Наукове дослідження доводить, що сленг насамперед відображає реальність та використовується як прийом непрямої комунікації, під час якої розуміння висловлювання включає безпосередньо зміст, який власне не міститься в ньому, але потребує додаткових інтерпретаційних зусиль із боку адресата. У рамках одного мовного співтовариства деякі сленгові терміни розрізняються залежно від соціальних, етнічних, економічних і географічних шарів. Перспективність подальшого вивчення типології цих сленгових виразів зумовлена їх поширеністю в сучасному американському реп-дискурсі, що і буде становити предмет дослідження подальших наукових робіт.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Леган, І. М. "Основні напрями й форми міжнародного співробітництва щодо запобігання та протидії транснаціональній злочинності." Актуальні проблеми держави і права, no. 90 (August 9, 2021): 89–93. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3212.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються правові основи та основні напрямки діяльності правоохоронних організацій у сучасних умовах. Визначено, що у світі створено глобальну поліцейську інформаційну мережу, її цілі та завдання реалізуються переважно шляхом інформаційного забезпечення міжнародного розшуку та ведення міжнародних криміналістичних обліків, а також інформаційного забезпечення боротьби з окремими видами злочинів. Однак сучасні тенденції злочинності, їх міжнародна складова частина вимагають не тільки інформації, але й спільних дій із недопущення й розкриття злочинів. Це зумовило формування регіональних організацій по співпраці між сучасними правоохоронними органами. У статті доведено, що сучасні глобалізаційні процеси у світі та розвиток інформаційного суспільства, новітні засоби комунікації та цифрові технології актуалізують питання транснаціональної злочинності та виводять її на зовсім інший рівень. У статті охарактеризовано, що під впливом різних інститутів громадянського суспільства, а також наростаючої терористичної загрози, збільшення обсягів кримінальної торгівлі зброєю, наркотиками і легалізації (відмивання) коштів, отриманих злочинним шляхом, які останнім часом набули транснаціонального характеру, державні органи змушені з усією відповідальністю поставитися до забезпечення громадської і державної безпеки через підвищення професіоналізму співробітників правоохоронних органів. Виділено основні характеристики сучасної організованої злочинності, серед яких: стійкий та довготривалий характер, жага до отримання надприбутків, попереднє планування своєї діяльності та визначення ролі кожного члена у групі, чітка диференціація на керівників різного рівня та виконавців, організація спільних грошових страхових запасів. У статті доведено, що співпраця в напрямку протидії та запобігання транснаціональній злочинності ведеться відносно певних категорій злочинів. Вказано, що, крім того, здійснюється обмін досвідом, нормативно-правовими актами та методичними посібниками, організовуються спільні семінари, ознайомчі візити та консультації. У статті проаналізовано, що сторони у ході міжнародного співробітництва можуть обмінюватися стратегічною та технічною інформацією, яка становить взаємний інтерес, а також аналітичними матеріалами з різних аспектів боротьби з організованою транснаціональною злочинністю, в тому числі з міжнародним тероризмом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Барзилович, Анастасія Дмитрівна. "ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ." Науковий вісник: Державне управління 3, no. 5 (September 14, 2020): 34–48. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-34-47.

Full text
Abstract:
Величезне значення такого блага, як здоров’я, зумовлює необхідність його постійної охорони. Забезпечення громадян лікувально-профілактичною допомогою на високому якісному рівні та в достатньому обсязі залежить від наявної матеріально-технічної бази медичних закладів, професіональної підготовки та кваліфікації спеціалістів медицини. Серед обов’язкових умов надання високоякісних медичних послуг є фінансове забезпечення – один з фундаментальних чинників, що першочергово впливає на розвиток охорони здоров’я й соціально-економічну результативність медицини в цілому. Основною проблемою фінансування установ охорони здоров’я, надання медичних послуг для забезпечення галузі охорони здоров’я, є залишковий принцип, який пов’язаний із хронічним дефіцитом бюджетних коштів, виділених на вітчизняну медицину. У зв’язку із недостатнім фінансуванням та нераціональним використанням коштів державного бюджету, не в повному обсязі задоволення потреб населення в наданні медичних послуг, було прийнято рішення про реформування системи охорони здоров’я в Україні, що дасть змогу в короткі терміни мотивувати медичних працівників до надання якісної медичної допомоги населенню на всіх рівнях. У рамках спеціалізованої та стаціонарної медичної допомоги основним принципом вважається «гроші йдуть за пацієнтом». Установи охорони здоров’я у процесі проведення реформи є тепер фінансово мотивованими на використання доказових (ефективних) методів лікування, щоб можна було позбутися недієвих (недоцільних) процедур. Створення автономності установ охорони здоров’я сприяє тому, що збільшується фінансова та господарська незалежність медичних установ, управління закладами стає більш гнучким, формуються стимули покращення надання якісних медичних послуг населенню, а також одночасно підвищується економічна ефективність використання лікарняних активів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Чорна, А. М. "До характеристики правового статусу окремих центральних органів виконавчої влади як суб'єктів забезпечення прав суб'єктів підприємницької діяльності." Актуальні проблеми держави і права, no. 87 (November 5, 2020): 198–204. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2819.

Full text
Abstract:
Актуальність статті полягає в тому, що роль підприємницької діяльності для держави та суспільства складно переоцінити, адже вона має суттєвий вплив на всі сфери суспільного життя. Так, з економічної точки зору підприємницька діяльність сприяє залученню великих грошових коштів у різні галузі господарства, що сприяє розвитку національної економіки в цілому. Активні учасники підприємницької діяльності є найбільшими і основними платниками податків. Не можна не відмітити й соціальний ефект підприємництва, оскільки широка мережа малих і середніх підприємств сприяє створенню робочих місць. Підприємництво в суспільстві так само необхідне, як і в економіці; в установах сфери обслуговування - так само, як на промислових підприємствах. А тому важливим завданням держави є створити всі необхідні умови для забезпечення прав суб'єктів підприємницької діяльності. У статті на основі аналізу наукових поглядів учених та норм чинного законодавства України надано характеристику правового статусу окремих центральних органів виконавчої влади як суб'єктів забезпечення прав суб'єктів підприємницької діяльності. Наголошено, що як окремий вид суб'єктів забезпечення прав суб'єктів підприємницької діяльності у сфері оподаткування слід розглядати Кабінет Міністрів України. Адміністративно-правовий статус даного суб'єкта зумовлений декількома особливостями: він є вищим органом виконавчої влади, а тому координує та контролює діяльність усіх інших підпорядкованих йому органів у досліджуваному напрямі; він наділений широким колом повноважень у досліджуваній сфері; здійснює правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із забезпеченням прав суб'єктів підприємницької діяльності у сфері оподаткування. Узагальнено, що центральні органи виконавчої влади, набуваючи адміністративно-правового статусу суб'єктів забезпечення прав суб'єктів підприємницької діяльності, реалізують свої повноваження шляхом забезпечення формування та реалізації державної політики, а також окремі функції з реалізації державної політики у вказаному спрямуванні. Серед особливостей їхнього адміністративно-правового статусу слід назвати те, що: вони є представниками державної виконавчої влади; їхня компетенція поширюється на всю територію України; їхня назва залежить від їх функціонального призначення; вони наділені широким комплексом повноважень, спрямованих на забезпечення прав суб'єктів підприємницької діяльності у сфері оподаткування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Антонишин, Андрій, Ігор Срібняк, and Анна Хлєбіна. "Футбол як чільна складова спортивного дозвілля інтернованих вояків Української галицької армії в Чехословаччині (1919–1922 рр.)." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (February 2, 2022): 89–95. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.89-95.

Full text
Abstract:
Анотація. У статті проаналізовано специфіку проведення змагань з футболу за участю інтернованих вояків Української галицької армії (УГА), які змагались із чеськими спортсменами як на таборових майданчиках, так і на футбольних стадіонах провінційних міст Чехословаччини протягом 1919–1922 рр. Значною мірою це стало можливим завдяки діяльності у таборах інтернованих американської благодійної організації YMCA (Young Men’s Christian Association), яка не шкодувала коштів для гуманітарних потреб інтернованих. Це стосувалось й розвитку ігрових видів спорту та взагалі активного дозвілля таборян, за-для чого YMCA облаштувала спортивні зали (пристосовуючи для цього окремі бараки), а також щедро купувала різне спортивне знаряддя. Завдяки її грошовим внескам для команд купували спортивну форму та потрібне для проведення футбольних матчів устаткування (м’ячі, сітки на ворота тощо). Крім того, на кошти YМСА таборові команди мали можливість проводити зустрічі з чеськими футболістами на виїзді. До розвитку футболу активно долучалась і спортивна секція Культурно-просвітного кружка (як в Німецькому Яблонному, так і Йозефові), заходами якої у таборах організовувались спортивні свята та численні змагання за участю місцевих чеських спортклубів, а зароблені під час їх проведення кошти передавались на потреби таборян-спортсменів. Вагу і значення спортивних вправ, і зокрема футбольних змагань, розуміло й командування інтернованих частин УГА, забезпечуючи зі свого боку максимально можливе сприяння командним видам спорту в таборі. Ігрові види спорту, і зокрема, футбол, суттєво прислужились для зміцнення здоров’я інтернованих, насамперед гравців таборових команд, та дарувало наснагу і гарний настрій не тільки спортсменам, а й чисельному гурту глядачів та вболівальників, додаючи позитивних емоцій у їх непростому таборовому існуванні. Разом з тим футбольні матчі успішно виконували комунікаційно-адаптаційну функцію, дозволяючи українцям ближче пізнати мешканців найближчих до табору чеських міст і призвичаїтись до ритму та способу їхньго життя. Також футбольні змагання створювали міцну основу для чесько-українського міжнаціонального порозуміння та суттєво полегшували для частини вояцтва УГА інтеграцію у чеський соціум. Ключові слова: футбол, команда, матч, спортивний клуб, гравці, інтерновані вояки-українці, табір.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Levytska, S. О. "НЕФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ РИНКУ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, no. 92 (April 8, 2021): 152. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202015.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено формуванню нефінансових показників господарської діяльності підприємств на принципах збалансованості економічної, соціальної та екологічної складових бізнесу. Досліджено етапи формування нефінансових показників господарської діяльності підприємств в контексті збалансованості економічної, соціальної та екологічної складових бізнесу. Узагальнено міжнародну практику використання нефінансових показників як невід’ємної частини звітності підприємства. Запропоновано визначення потенціалу корисності такої звітної інформації, зокрема через вартісну оцінку: економічної вигоди – матеріально-грошових надходжень, одержаних в результаті операцій підприємницького характеру; соціально-економічної вигоди – економічної вигоди, оцінка якої враховує як прямі надходження активів, так і задокументовану оцінку впливу операції на збільшення економічної вигоди за результатами реалізації соціальних програм; соціальноекономічного ефекту – нематеріальної соціально-економічної вигоди, одержаної суб’єктами господарювання через оцінку попередження та зменшення втрат (або збільшення доходів). Проаналізовано нефінансові показники у Звітах про управління (які оприлюднюються вітчизняними емітентами цінних паперів з 2019-го року), їх відповідність міжнародній практиці розкриття таких даних в інтегрованій звітності юридичних осіб.Узагальнюючи практику використання нефінансових параметрів емітентами цінних паперів України (які підприємства включають до Звіту про управління), така нефінансова інформація в роботі структурована за рівнями споживачів: мегарівень – інформація, призначена для суб’єктів підприємницької діяльності на міжнародних ринках; макрорівень – інформація, призначена для державного управління та контролю; мезорівень – інформація, призначена для постачальників, покупців, споживачів, кредиторів; макрорівень – інформація, призначена для власників, менеджерів, службовців, партнерів. Проведена в роботі систематизація переліку нефінансових показників за галузевою приналежністю підприємств (на основі ідентичності операційної діяльності), визначення на державному рівні варіативності вибору з урахуванням організаційно-економічної структури підприємства дозволили проаналізувати показники фінансових результатів, реалізацію соціальної підтримки та екологічної безпеки відповідно до бізнеспрограм досліджуваних підприємств. Обґрунтовано критерії "корисності", серед яких чільне місце належить об’єктивній оцінці розвитку бізнесу, організації бізнес-моделі та стратегії корпоративного управління в довгостроковій перспективі, задоволенню потреб інвесторів (власників, працівників, партнерів та інших зацікавлених сторін) у розумінні звітної інформації про продуктивність виробничих ресурсів, а також ефективному зв’язку між динамікою економічних викликів та внутрішніми та зовнішніми ризиками ділової діяльності. Запропоновано методичні аспекти підготовки нефінансових показників для підприємств з урахуванням сучасних викликів на світових ринках, а саме: на умовах дотримання принципу підготовки якісної нефінансової звітної інформації; на основі вибору ключових напрямків господарської діяльності як об’єктів щодо визначення нефінансових показників.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

I., Honak. "THE RISKS OF OPERATING A CRYPTOCURRENCY BUSINESS." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 44 (December 20, 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-44-12.

Full text
Abstract:
The article is devoted to the study of theoretical and practical aspects of the risks that accompany the activities of economic actors in the cryptocurrency market (both mining and trading) at the micro­ and macro­economic level at the beginning of the third decade of the XXI century. The risks associated with the functioning of economic entities in the market of cryptocurrency coins and such risks are the following: lack of legal regulation on the cryptocurrency market and insurance of owners of assets stored on crypto wallets; use of malware in order to access assets rotating on the cryptocurrency market; hacking attacks on cryptocurrency wallets and exchanges in order to steal cryptoassets; loss of assets deposited into accounts of cryptocurrency exchanges in case of bank-ruptcy or closure of these exchanges; loss of the password used to access the crypto wallet; loss of a secret personal PIN code, which is the key to access funds deposited into the crypto wallet at the exchange and used to transfer assets (cryptocurrencies or fiat currencies) to other crypto wallets or a bank card; erroneous transaction due to one number or letter mistake when transferring from one crypto wallet to another or error (when entering bank card number), when transferring funds from crypto wallet to bank card, a mistake of one or more numbers is possible and funds will be transferred to the wrong addressee, in both cases it is impos-sible to cancel the transaction and funds are lost irrevocably; significant volatility in the value of cryptocurrencies, because of which an investor can go bankrupt. It was revealed that the functioning of the cryptocurrency market is also associated with risks to the national economy and security: monetary policy (reduction of control over monetary circulation due to the replacement of national fiat currency with cryptocurrency coins and the loss of the central bank monopoly on the emission of money and reducing the country's income from seigniorage due to mining cryptocurrencies), financial stability (because of the threat of the outflow of deposits from the banking system and replacing them with investments in cryptocurrencies, the possibility of replacing traditional banking, as well as the possibility of avoiding taxation and shadowing the economy) and national security. It has been proven that the intensive activity of an economic entity associated with mining, trading, investing or other economic activities in the cryptocurrency market requires significant theoretical and practical training of the individual and patience and faith in the future of cryptocurrency market activity because of the probability of losing savings invested in cryptocurrencies or investments.Keywords: risk, cryptocurrency, cryptocurrency market, crypto coin, crypto wallet, Bitcoin, Ethereum, cyberattack. Статтю присвячено дослідженню ризиків, які супроводжують діяльність ринку криптовалют, як майнінгу, так і трейдингу. Охарактеризовано ризики, з якими пов’язане функціонування ринку криптовалют, і такими ризиками є: відсутність правового регулювання та страхування власників криптогаманців; використання шкідливих програм та здійснення хакерських атак на криптогаманці і біржі криптовалют; утрата активів, розміщених на рахунках криптовалютних бірж, у разі банкрутства чи закриття цих бірж; утрата паролю від криптогаманця чи втрата секретного персонального PIN­коду, що є ключем доступу до коштів, розміщених на криптогаманці на біржі; помилкова транзакція (через помилку на одну цифру чи букву) під час переказу з одного криптогаманця до іншого (також під час переказу грошових коштів із криптогаманця на банківську картку можлива помилка на одну чи кілька цифр, і кошти будуть переказані не тому адресанту, якому вони передбачалися); значна волатильність вартості криптовалют. Виявлено, що функціонування ринку криптовалют пов’язане з ризиками для національної економіки: монетарної політики, фі-нансової стабільності, інвестиційної та банківської діяльності. Доведено, що активна діяльність економічного суб’єкта, пов’язана з майнінгом, торгівлею, інвестуванням чи іншою економічною діяльністю на ринку криптовалют, вимагає значної теоретичної і практичної підготовки особи через імовірність утратити заощадження, вкладені у криптоферми чи інвестиції.Ключові слова: ризик, криптовалюта, крипторинок, криптомонета, криптогаманець, Bitcoin, Ethereum, хакерська атака.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Бегма, А. П., and О. С. Ховпун. "Розслідування злочинів в ІТ-сфері." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28 (July 26, 2021): 12–19. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i0.691.

Full text
Abstract:
Комп'ютерні технологій проникли у сфери людської діяльності - економічну, соціальну, управлінську, культурну та інші. Діяльність впливає на життя соціуму та на злочинну діяльність. До злочинів у сфері інформаційних технологій слід віднести: привласнення, крадіжку, шахрайство, комп'ютерне шпигунство, крадіжка комп'ютерних послуг, злочини у банківській сфері, підробку документів, маніпулювання системою обробкою даних, протиправне копіювання програмних продуктів. Нова цифрова ера інформаційних технологій перетворила на невід'ємну частину життя суспільства, охопивши практично всі її сфери. Для того щоб об'єктивно оцінити їх безсумнівну користь, потрібно чітко уявляти масштаби шкоди, якої вони здатні заподіяти людству. Розвиток цифрових технологій постійно породжує нові види злочинів і способи їх вчинення та приховування. Злочини в ІТ-сфері набули поширення, а їх зміст охоплює весь спектр суспільно-небезпечних діянь у сфері використання інформаційних технологій. Практично всі види злочинів можуть бути вчинені за допомогою персонального комп'ютера, за винятком деяких протиправних дій проти життя і здоров'я громадян. Під час вчинення злочинів в ІТ-сфері здійснюються прямі атаки на комп'ютери або інші пристрої з метою виведення їх з ладу. Іноді атаковані комп'ютери використовуються для поширення шкідливих програм, незаконної інформації, зображень. У сучасних умовах до легального економічного обігу активно залучаються нетрадиційні види майна (інтернет-сайти, електронні гроші, технології мобільного зв'язку, інтернет-май-но). Види майна мають здатність приносити високі доходи, на них відповідним чином реагує кримінальне середовище. Масштабне поширення формує безмежні можливості для підготовки, вчинення і приховування злочинів абсолютно новими способами і засобами. Вони дозволяють розробляти і вдосконалювати методичні основи виявлення, розкриття і розслідування злочинів в ІТ-сфері, скоєних за допомогою різноманітних комп'ютерних та мережевих технологій, але це відбувається повільно. Особливості методики розкриття і розслідування злочинів полягає у використанні допомоги громадськості у розкритті злочинів, особливості особистості потерпілого; використання спеціальних знань під час розкриття і розслідування злочинів. Боротьба зі злочинами в ІТ-сфері є проблемою міжнародного масштабу, заходи щодо запобігання, виявлення, розкриття і розслідування злочинів, скоєних з використанням сучасних інформаційних технологій, не можуть бути результативними через масштабність мережі Інтернет. Збільшення чисельності користувачів не припиняється, що породжує залежність від інформаційного співтовариства і вразливість від посягань.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

O.Ye., Bondareva. "DRAMATURGIC VISION OF THE DAMAGED IDENTITY IN SERGIY ZHADAN’S PLAY “BREAD ARMISTICE”." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 8–16. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-1.

Full text
Abstract:
In the article, Serhiy Zhadan’s play “Bread Armistice” is considered from the standpoint of postcolonial criticism as a metaphorical illustration of the blurred identity that manifested itself during the war in eastern Ukraine, which began in 2014.Purpose: to analyze the text of the play to reflect the painful points of identity of modern Ukrainian society and the artistic resources of its future construction, to fit the analyzed text of Serhiy Zhadan into broader global and domestic humanitarian contexts.Methods. The leading methodology is postcolonial critique, which in combination with the traditional analysis of artistic text and aesthetic practices allows us to talk about the artistic construction of a new postwar Ukrainian identity, taking into account the world humanitarian experience of the XXI century and its Ukrainian contexts. Results. Contemporary Ukrainian artists, through their artistic practices, are actively involved in the process of reflecting the cracks and fissures of Ukrainian civic identity and are involved in the analysis of the causes and consequences of internal identification crises. Most of them successfully combine creativity and social activities aimed at building a real, not a fictitious civil dialogue about meanings and values, and not about money and propaganda, and Serhiy Zhadan belongs to this cohort. Being a native of the Ukrainian East, through his own work he resists active attempts to split Ukraine humanitarianly into West and East (or West, East and Center) and implements artistic attempts to switch the conversation of intellectuals from the discourse of division (they) to the discourse of self-identification, – complex, heterogeneous, with different previous experience, which should not be shared if it is reflected and spoken). In various art projections, the artist analyzes various aspects of the crisis of Ukrainian identity, with which neither the official Ukrainian government nor the public and media spheres worked, as well as the specifics of its front lines: the result was a complete disorientation of many “little people” in geoculture, modern geopolitics identification of own affiliation / non-affiliation. Serhiy Zhadan contrasts the artificial East cultural concept of Donbass with the Ukrainian East marker in the play (with an emphasis on the Ukrainianness of this territory, not on its geographical coordinates), thus creating a futurological projection of the future national-civil dialogue. The artist deliberately offers in his register of protagonists decentralized “little people”, that is, mostly those in whom Ukrainians can recognize themselves and with whom Ukrainians can identify themselves – “non-heroes” who must gradually learn the values of liberal democracy and realize their own, subjective responsibility for their choice – that is, to learn to be involved in the fate of their country through the identification of belonging to it. The artist models a vision of how the scattered fragments of the old Ukrainian identity should be directed not to fictitious centers, but carefully collected and, taking into account the reflection of all our internal crises, involved in the positive construction of a new Ukrainian identity.Conclusions. The author of the play “Bread Armistice” Serhiy Zhadan through artistic modelling of the mutilated Ukrainian identity in the temporarily occupied territories of Ukraine joins an important and promising intellectual discussion on the strategic priorities of Ukrainian society after deoccupation, formats of future social dialogue and avoidance of uncertainty and reciprocity. formation of post-war Ukrainian identity.Key words: geoculture, postcolonial discourse, hybrid war, identity, frontier, identity crises. У статті п’єсу Сергія Жадана «Хлібне перемир’я» розглянуто з позицій постколоніальної критики як метафоричну ілю-страцію розмитої української ідентичності, яка рельєфно проявилася під час війни на Сході України, розпочатої 2014 року. Мета: шляхом аналізу тексту п’єсивідрефлектувати закладені в ній больові точки ідентичності сучасного українського суспільства та художні ресурси її майбутнього конструювання, вписати аналізований текст Сергія Жадана у ширші світові та внутрішні гуманітарні контексти. Методи. Провідною методологією є постколоніальна критика, яка у сполученні із традиційним аналізом художнього тек-сту й естетичних практик дозволяє вести мову про художнє конструювання нової повоєнної української ідентичності з урахуванням світового гуманітарного досвіду ХХІ століття та його українських контекстів. Результати. Сучасні українські митці через свої художні практики активно задіяні у процеси рефлектування розламів і тріщин української громадянської ідентичності та долучаються до аналізу причин і наслідків внутрішніх ідентифікаційних криз. Більшість із них успішно сполучають творчість та суспільну діяльність, спрямовану на розбудову реального, а не фіктивного громадянського діалогу про смисли і цінності, а не про гроші та пропаганду, і Сергій Жадан належить саме до цієї когорти. Будучи сам виходцем з українського Сходу, він через власну творчість протистоїть активним спробам гуманітарного розколювання України на Захід і Схід (або Захід, Схід і Центр) і реалізує художні спроби переключити розмову інтелектуалів з дискурсу розділення (вони/ми) на дискурс самоідентифікації (лише ми – складні, неоднорідні, з різним попереднім досвідом, який не має розділяти, якщо буде відрефлектованим та проговореним). У різних художніх проєкціях митець аналізує різноманітні аспекти кризи української ідентичності, з якими не працювали ані офіційна українська влада, ані публічна та медійна сфери, а також специфіку її фронтирних зон: наслідком стала повна дезорієнтованість великої кількості «маленьких людей» у геокультурі, сучасній геополітиці та ідентифікації власної приналежності/неприналежності. Штучному геокультурному концепту «Донбас» Сергій Жадан протиставляє у п’єсі маркер український Схід (причому з акцентом саме на українськості цієї території, а не на її географічних координатах), відтак створює футурологічну проєкцію майбутнього національно-громадянського діалогу. Митець свідомо пропонує у регістрі свої дійових осіб саме децентрованих «маленьких» людей, тобто переважно тих, в кому можуть впізнати себе і з ким можуть ідентифікувати себе українці – «не-герої», які мають поступово навчитися цінностям ліберальної демократії та усвідомлювати власну, суб’єктну відповідальність за свій вибір – тобто навчи-тися причетності до долі своєї країни через ідентифікацію приналежності до неї. Митець моделює візію того, як розпорошені уламки української ідентичності різних часів та епох мають бути скерованими не до фіктивних центрів, а дбайливо зібрані та, з урахуванням рефлексії усіх наших внутрішніх криз, долучені до позитивного конструювання нової української ідентичності.Висновки. Автор п’єси «Хлібне перемир’я» Сергій Жадан через художнє моделювання понівеченої української ідентичності на тимчасово окупованих територіях України включається у важливу та перспективну інтелектуальну дискусію щодо стратегічних пріоритетів українського суспільства після деокупації, форматів майбутнього суспільного діалогу та уникнення зон невизначеності та взаємного несприйняття у формуванні повоєнної української ідентичності. Ключові слова: геокультура, постколоніальний дискурс, гібридна війна, ідентичність, фронтир, кризи ідентичності
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Chaychenko, T., M. Gonchar, T. Chumachenko, V. Klymenko, O. Rybka, M. Kharkova, E. Petrenko, and D. Starik. "GENERAL NUTRITIONAL PRACTICES IN SCHOOL-AGE CHILDREN OF KHARKIV REGION." Inter Collegas 5, no. 3 (November 2, 2018): 126–28. http://dx.doi.org/10.35339/ic.5.3.126-128.

Full text
Abstract:
GENERAL NUTRITIONAL PRACTICES IN SCHOOL-AGE CHILDREN OF KHARKIV REGIONChaychenko T., Gonchar M., Chumachenko T., Klymenko V.,Rybka O., Kharkova M., Petrenko E., Starik D.Pediatric nutrition has become one of the cornerstones of global health due to it’s association with the most insidous non-communicable deseases. In frames of the research «Assessment of the current nutritional status, nutrition-related health problems in school-age children in Ukraine», conducted by the Kharkiv National Medical University, general nutritional habits and practices of school-age children of Kharkiv region were assessed for the further ellaboration of educational programs. Current nutritional status was assessed by using original questionnaire (adapted from the FAO recommendations) in 392 school-age children, divided into 3 groups: primary school (75 children 6-9 y.o.), middle school (202 children 10-14 y.o.) and high school (115 children 15-18 y.o.), who were randomly selected in urban and rural areas of region, was performed. We have found that there is a trend forirregular nutrition, which is ascending with the age. Family traditionsfor regular meals are still powerful. There is a some decrease this tendency in high-school age, when thequater of children become less sure in exact impact factors on the choice of food. It was established, that about 20% of school-age children skip their breakfasts, but understandpossiblehealth-related outcomes. It was found, that almost all children have unhealthy snacks such as backery, sweets, sugary beverages. 80% of school-age children spend their pocket money on food and purchase it at the nearest food-store or school canteen. And this tendency is statistically higher in middle-school age.There is no particular involvement of parents in day-time nourishment as just 13% of them give lunch-boxes to their children. Conclusions: 1.Nutrition of school-age children is not balanced with incorrect energy distribution during the working day: tendency for skipping breakfasts and to have multiple unhealthy snacks between main meals (backery, sweets, sugary drinks etc.). 2.Educaional programs for school-aged children must be focused on the choice of healthy snacks and drinks as well as outcomes of inappropriate nutrition. Seems, particular attention should be payed to the education of middle-school children. 3.Parents should be actively involved into the educational programs due to the significant influence of family traditions on the nutrition of school-age children. Keywords: Nutrition, general nutritional practices, school-age children, educational programsЗАГАЛЬНІ ХАРЧОВІ ПРАКТИКИ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУЧайченко Т., Гончар М., Чумаченко Т., Клименко В.,Рибка О., Харкова М., Петренко Є., Старік Д.Харчування дітей стало одним з приоритетів глобальної охорони здоров'я через його зв'язок з найбільш важкими неінфекційними захворюваннями. В рамках дослідження «Розробити науково обгрунтовану технологію оцінки харчування, визначити проблеми харчування школярів України та впровадити освітні програми щодо профілактики неінфекційнихзахворювань, асоційованих з порушеннями харчування, проведеного Харківським національним медичним університетом, були оцінені загальні харчові звички та практики дітей шкільного віку Харківської області для подальшого реалізації освітніх програм. Поточний стан харчування оцінювався за допомогою оригінальної анкети (адаптованої з рекомендацій ФАО) у 392 дітей шкільного віку, розділених на 3 групи: початкова школа (75 дітей 6-9 років), середня школа (202 дитини віком 10-14 років) та старша школа (115 дітей віком від 15 до 18 років), які були випадково обрані в міських і сільських районах регіону. Ми виявили, що існує тенденція до неправильного харчування, яке зростає з віком. Втім сімейні традиції щодо регулярних прийомів їжі залишаються потужними. Існує певне зниження впливу у старшому віці, коли кількість дітей стає менш впевненими у точних факторах, що спонукають їх до вибору тієї чи іншої їжі. Було встановлено, що близько 20% дітей шкільного віку не мають регулярних сніданків, але розуміють можливі наслідки для здоров'я. Було встановлено, що майже всі діти мають нездорові «перекуски» протягом дня (випічка, солодощі, солодкі газовані напої, тощо). 80% дітей шкільного віку витрачають свої кишенькові гроші на продукти харчування та купують їх у найближчій їдальні або шкільній їдальні. І ця тенденція в середньошкільному віці статистично найвища. Особлива зацікавленість батьків у денному харчуванні відсутня, оскільки лише 13% з них надають своїм дітям приготовану заздалегідь їжу. Висновки:1. Харчування дітей шкільного віку не збалансоване з неправильним розподілом енергії протягом робочого дня: тенденція пропускати сніданки та мати числені проміжні прийоми їжі, що складаються переважно нерекомендованих для здорового харчування продуктів. 2. Навчальні програми для дітей у школі мають зосереджуватися на виборі здорових закусок та напоїв, а також на наслідках невідповідного харчування. Особливу увагу слід приділяти навчанню дітей середнього шкільного віку. 3. Батьки повинні брати активну участь в освітніх програмах через значний вплив сімейних традицій на харчування дітей шкільного віку.Ключові слова: Харчування, загальні харчові практики, діти шкільного віку, освітні програми ОБЩИЕ ПИЩЕВЫЕ ПРАКТИКИ ДЕТЕЙ ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА ХАРЬКОВСКОГО РЕГИОНАЧайченко Т., Гончарь М., Чумаченко Т., Клименко В.,Рыбка Е., Харькова М., Петренко Е., Старик Д.Питание детей стало одним из приоритетов глобального здравоохранения в связи с его связью с наиболее тяжелыми неинфекционными заболеваниями. В рамках исследования «Разработать научно обоснованную технологию оценки питания, определить проблемы питания школьников Украины и внедрить образовательные программы по профилактике неинфекционных заболеваний, ассоциированных с нарушениями питания», проводимого Харьковским национальным медицинским университетом, были оценены общие пищевые привычки и практики детей школьного возраста Харьковской области для дальнейшего реализации образовательных программ. Текущее состояние питания оценивалось с помощью оригинальной анкеты (адаптированной из рекомендаций ФАО) 392 детей школьного возраста, разделенных на 3 группы: начальная школа (75 детей 6-9 лет), средняя школа (202 ребенка в возрасте 10-14 лет) и старшая школа (115 детей в возрасте от 15 до 18 лет), которые были случайно выбраны в городских и сельских районах региона. Мы обнаружили, что существует тенденция к неправильному питанию, которая нарастает с возрастом. Семейные традиции по регулярным приемам пищи остаются сильными. Существует некоторое снижение влияния в старшем возрасте, когда количество детей становится менее уверенными в точных факторах, побуждающих их к выбору той или иной пищи. Было установлено, что около 20% детей школьного возраста не имеют регулярных завтраков, но понимают возможные последствия для здоровья. Было установлено, что почти все дети имеют нездоровые «перекусы» в течение дня (выпечка, сладости, сладкие газированные напитки и т.д.). 80% детей школьного возраста тратят свои карманные деньги на продукты питания и покупают их в ближайшем магазине или школьной столовой. И эта тенденция в среднем школьном возрасте статистически самая высокая. Заинтересованность родителей в дневном питании низкая, поскольку лишь 13% из них предоставляют своим детям приготовленную заранее пищу. Выводы:1. Питание детей школьного возраста не сбалансировано с неправильным распределением энергии в течение рабочего дня: тенденция пропускать завтраки и иметь многочисленные промежуточные приемы пищи, состоящие преимущественно из не рекомендованных для здорового питания продуктов. 2. Учебные программы для детей школьного возраста должны сосредоточиваться на выборе здоровых закусок и напитков, а также на последствиях неправильного питания. Особое внимание следует уделять обучению детей среднего школьного возраста. 3. Родители должны активно привлекаться к образовательным программам вследствие значительного влияния семейных традиций на питание детей школьного возраста. Ключевые слова: Питание, общие пищевые практики, дети школьного возраста, образовательные программы
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Купріна, Н. М., К. О. Васьковська, Г. Б. Пчелянська, and О. М. Величко. "Оборотні активи підприємства: аспекти бухгалтерського обліку за національними та міжнародними стандартами та їх класифікація." Food Industry Economics 12, no. 4 (December 29, 2020). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v12i4.1913.

Full text
Abstract:
Актуальним аспектом в сучасних умовах є продовження реформування системи бухгалтерсь-кого обліку в Україні за міжнародними стандартами, що пов’язано з інтеграційними процесами на всіхрівняє функціонування економічних суб’єктів та державної політики й її регулювання. В даної публіка-ції проведено дослідження та проаналізовано підходи до визначення сутності категорій «оборотні ак-тиви» та їх елементів – «грошові кошти», «запаси», «дебіторська заборгованість» за матеріалами пуб-лікацій вчених та національними та міжнародними стандартами, визначено спільні риси та відмінності,в тому числі у складі елементів, підходів в їх оцінки, аспектів відображення у фінансової звітності. До-сліджено підходи до класифікації оборотних активів за різними ознаками, цілями управління, та струк-турними елементами. Підкреслено, що в сучасних умовах функціонування підприємств важливим єтака класифікація оборотних активів, що спряє їх ефективному управлінню, платоспроможності підп-риємства, збільшення ліквідності його активів, зменшення ризиків та підвищення ефективності вико-ристання оборотного капіталу, що вкладено в його оборотні активи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Яценко, Іван. "ДЕФІНІЦІЇ ФІНАНСОВОЇ ПОСЛУГИ: СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ РОДОВОГО ПОНЯТТЯ." Вісник Університету банківської справи, no. 3(39) (December 29, 2020). http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(39)2020225577.

Full text
Abstract:
Узагальнено результати семантичного аналізу дефініцій фінансової послуги. Сформовано семантичне ядро поняття «фінансова послуга». Систематизовано сукупність визначень фінансової послуги, що висвітлюють її сутність із різних аспектів: як діяльність з управлінням грошовими потоками; як результат взаємодії між фінансовими установами — продуцентами фінансових послуг та їхніми клієнтами; як сукупність операцій із фінансовими активами в інтересах клієнта переважно за його рахунок; як товар, що має споживчу і мінову вартість; як відносини щодо трансформації грошових коштів у грошовий капітал; як фінансові зобов’язання, що виникають у провайдера фінансової послуги перед її споживачами у зв’язку з рухом грошового капіталу; як компонент фінансового продукту; як фінансова процедура, що передбачає здійснення у визначеній послідовності переліку дій із фінансовими активами. Сформульовано авторське визначення сутності поняття фінансової послуги як сукупності фінансових технологій, що використовуються фінансовими корпораціями у процесах управління грошовими потоками, які опосередковуються рухом фінансових активів, зустрічних фінансових зобов’язань і втілюються через відповідні фінансові інструменти, у цілях реалізації фінансових інтересів економічних агентів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Купріна, М. Н., А. О. Тофаніло, О. І. Котобан, and Є. Р. Скіпор. "ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ." Food Industry Economics 10, no. 4 (December 23, 2018). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v10i4.1131.

Full text
Abstract:
Досліджено понятійно-категоріальний апарат сутності категорій «оборотні активи» підприєм-ства та їх важливих елементів – «запасів», «дебіторської заборгованості», «грошових коштів» в пу-блікаціях вчених та П(С)БО, обґрунтовано взаємозв'язок між ними. Показано підхід до аналізу обо-ротних активів підприємства та їх елементів: аналіз складу, структури та динаміки як оборотних ак-тивів, так й окремих їх елементів; аналіз розміщення оборотного капіталу, який вкладено в оборотніактиви підприємства; аналіз оборотності оборотних активів та їх елементів. Обґрунтована необхід-ність застосування аналізу впливу оборотності оборотного капіталу підприємства на ліквідністьоборотних активів та його окремих елементів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography