Journal articles on the topic 'Активація'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Активація.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Активація.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Бабінець, Л. С., and І. М. Галабіцька. "ВПЛИВ КОМОРБІДНОСТІ НОЗОЛОГІЙ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ НА КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ ПЕРВИННОГО ОСТЕОАРТРОЗУ І ФУНКЦІОНАЛЬНУ СПРОМОЖНІСТЬ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (December 1, 2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12171.
Full textAbstract:
Особливою патогенетичною ланкою у прогресуванні перебігу первинного остеоартрозу (ОА) та гастроентерологічних захворювань, що супроводжуються зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози (ЗСН ПЗ), є активація калікреїн-кінінової системи, яка відіграє надзвичайно важливу роль у регуляції судинного тонусу, діурезу, запалення, коагуляції і рецепції болю. Мета – вивчити патогенетичні впливи активації калікреїн-кінінової системи на перебіг первинного ОА за умов коморбідності із гастоентерологічними захворюваннями. Матеріал і методи. Було обстежено 229 пацієнтів з первинним ОА у коморбідності із ЗСН ПЗ при захворюваннях шлунково-кишкового тракту поза загостренням. Визначали протеолітичну активність плазми, активність калікреїну, прекалікреїну, активність a1-інгібітора протеїназ і a2-макроглобуліну, активність кінінази-ІІ. Результати. При дослідженні показників калікреїн-кінінової системи було виявлено найбільшу активацію показників у групі пацієнтів із первинним ОА та хронічним панкреатитом (ХП) (р<0,05), статистично достовірно слабшою була активація калікреїн-кінінової системи у групі пацієнтів із коморбідними гепатобіліарними порушеннями (р<0,05), нижчою – при поєднанні ОА з хронічним гастродуоденітом (р<0,05). У групі пацієнтів з ізольованим ОА була виявлена статистично достовірно найслабша активація калікреїн-кінінової системи серед груп порівняння (р<0,05). За результатами кореляційно-регресійного аналізу найвищий статистично достовірний рівень кореляційного зв’язку між рівнем фекальної a-еластази та КК було виявлено у групі пацієнтів з коморбідністю первинного ОА та ХП, статистично достовірно нижчий такий – у групі з поєднаними гепатобіліарнимим порушеннями, а найнижчий – у групі із супутнім хронічним гастродуоденітом. Висновки. Результати дослідження довели достовірно значимий вплив активації калікреїн-кінінової системи на перебіг первинного ОА за умов коморбідності із нозологіями травної системи із ЗСН ПЗ, а також на поглиблення функціональної недостатності ПЗ за рівнем фекальної a-еластази.
2
Іванченко, Анна В., Каріна Є. Хавікова, Дмитро О. Єлатонцев, and Володимир О. Панасенко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД КОКСОХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА ГЛАУКОНІТОВОЮ ГЛИНОЮ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 4 (January 21, 2022): 549–58. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.238046.
Full textAbstract:
Досліджено процес комплексного очищення коксохімічних стоків від фенолів, роданідів, загального амоніаку та смолистих речовин із використанням глауконітової глини. У роботі використано природний і активований глауконіт, глауконіт в поєднанні з катіонним флокулянтом марки Extraflock P 70 та активоване вугілля марки УАФ (для порівняння ефективності очищення). Активацію природного глауконіту проведено 7 %-им розчином HNO3 при температурі кипіння – 95–100 °С, співвідношенні «мінеральний сорбент:розчин кислоти» 1:6 та часі активації 5 год. Встановлено, що кислотна активація призводить до зміни хімічного складу глауконіту та збільшенню питомої поверхні з 32 м2/г до 128 м2/г. За результатами термічного аналізу природного глауконіту зроблено висновок про фазові перетворення та хімічні реакції, які протікають у глауконітовій глині при нагріванні або охолодженні, по термічним ефектам, що супроводжують ці зміни та отримати якісну характеристику мінералу глауконіту. Встановлено, що максимальний ступінь очищення фенолів із промислових стоків становить до 50 % і досягається при використанні глауконіту в поєднанні з флокулянтом. Максимальний ступінь очищення від загального амоніаку складає 57–58 % при застосуванні активованого глауконіту та глауконіту з флокулянтом. Найменший ступінь очищення досягається при вилученні роданідів, що не перевищує 20 % для будь-якого адсорбенту. Найбільший ступінь очищення 96.8 % спостерігається при видаленні смолистих речовин глауконітом в поєднанні з флокулянтом. Активація глауконіту HNO3 призводить до збільшення сорбційної ємності на 5–15 % в залежності від полютанта. Ступінь очищення коксохімічних стоків від наведених полютантів активованим вугіллям складає 20 % від фенолів, 14 % від роданідів, 28 % від загального амоніаку та 72 % від смолистих речовин, відповідно. Отже, в промисловій практиці рекомендовано використовувати для комплексної переробки стоків глауконіт концентрацією 2 г/дм3 в поєднанні з 0,1 % розчином катіонного флокулянту об’ємом 30 см3/дм3 за тривалості обробки стоків 20–120 хв.
3
Іванко, Володимир, Владислав Сухомлин, Олег Саєнко, and Григорій Кузьменко. "АКТИВАЦІЯ УЩІЛЬНЕННЯ СИПУЧИХ РЕЧОВИН." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 5 (June 14, 2021): 170–73. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.032.
Full textAbstract:
У статті розглядаються деякі аспекти отримання виробів з високодисперсних сипучих матеріалів. Порошки отримують за різних умов проведення реакцій. Можливе отримання тіл з високою густиною і прозорістю, які знаходять широке використання у різноманітних фізичних приладах та технічних пристроях.
4
Корінчевська, Тетяна Володимирівна, and Вячеслав Аврамович Михайлик. "Термічна деструкція гранульованого палива з міскантуса." Scientific Works 84, no. 1 (December 14, 2020): 10–15. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1862.
Full textAbstract:
Плантації енергетичних культур (верба, тополя, міскантус та ін.) забезпечують виробництво не тільки ефективного біопалива, а й поліпшують екологічний стан довкілля за рахунок інтенсивного поглинання вуглекислого газу з атмосфери. Ефективною сировиною для виробництва твердого біопалива є міскантус. В статті представлені результати термічного аналізу біопалива з міскантуса та дослідження щодо впливу на термічну деструкцію гранульованого палива фракційного складу сировини, температури і тиску гранулювання. В роботі використані зразки гранул, отримані при холодному пресуванні, механоактивації та термічній активації сировини. Методами термогравіметрії та диференційного термічного аналізу визначено температурні інтервали зневоднення, термічного розкладання органічних і мінеральних речовин, середні швидкості термічного розкладання органічних сполук, вологість та зольність зразків біопалива. Для всіх зразків гранульованого палива з міскантуса характерні стадії зневоднення, термічного розкладання органічних сполук, що супроводжується видаленням газоподібних продуктів, та розкладання мінеральних речовин. Найбільша швидкість виходу газоподібних речовин спостерігалась у гранул з механоактивованої та термічно активованої сировини, найменша – у гранули з полідисперсної фракції після холодного пресування. Було встановлено, що механоактивація і термічна активація сировини впливають на процес термічної деструкції – збільшується інтенсивність розкладання органічних речовин. Виявлено, що механоактивація сировини є найбільш суттєвим фактором впливу на кінетику термодеструкції. Під час термічного розкладання гранул, переважно з термічною активацією матеріалу в процесі гранулювання, у високотемпературному періоді розкладання спостерігалися мікровибухи.
5
Zhaldak, Anastasiia, Olesia Ivanko, and Yurii Deputat. "ВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ ЗАСТОСУВАННЯ НЕІНВАЗИВНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ОРГАНІЗМУ ПРИ ФІЗИЧНИХ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ (огляд літератури)." Ukrainian Scientific Medical Youth Journal 124, no. 2 (June 24, 2021): 53–63. http://dx.doi.org/10.32345/usmyj.2(124).2021.53-63.
Full textAbstract:
Огляд літератури присвячений питанням особливостей професійної діяльності військовослужбовців новоствореного роду військ – Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, зокрема, при відборі та підготовці фахівців на кваліфікаційному курсі спеціальних операцій Збройних Сил України. Узагальнено дані літератури стосовно реакцій організму до фізичних та психоемоційних навантажень. При цьому звертається увага, що результатом первинної метаболічної відповіді організму на екстремальні чинники (фізичні навантаження та стрес) є активація вільно радикального окиснення ліпідів мембран. Біохімічним маркером активації цього процесу можуть слугувати поліненасичені жирні кислоти, а їх якісні і кількісні зміни в біологічних рідинах характеризують функціональний стан організму при фізичних і психоемоційних навантаженнях.
Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми застосування неінвазивних методів дослідження біологічних рідин засвідчила, що на основі даних біохімічного дослідження цих рідин можна охарактеризувати рівень активації перекисного окиснення ліпідів, тобто метаболічних пристосувальних реакцій в організмі.
6
Pushkarev, V. V., L. K. Sokolova, O. I. Kovzun, S. A. Cherviakova, T. S. Vatseba, V. M. Pushkarev, and M. D. Tronko. "Активація кінази, що регулюється позаклітинними сигналами-1/2 (ЕRК1/2), у мононуклеарах крові людини за діабету та автоімунного тиреоїдиту." Endokrynologia 25, no. 1 (March 20, 2020): 49–52. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-1.49.
Full textAbstract:
До складу мононуклеарних клітин периферичної крові (PBМC) в основному входять моноцити і лімфоцити, які беруть участь у розвитку цукрового діабету (ЦД), та інших автоімунних захворювань. Ret/Ras/Raf/MEK/ERK є сигнальним каскадом, який контролює такі клітинні процеси, як проліферація, виживання, ангіогенез, ріст і рухливість клітин. Метою роботи було дослідження активації в PBМC головної ефекторної протеїнкінази цього каскаду — ERK1/2. Матеріал і методи. Матеріалом роботи була кров здорових осіб, пацієнтів із діабетом 2-го типу, з діабетом 2-го типу й автоімунним тиреоїдитом (АІТ), із діабетом 2-го типу та раком щитоподібної залози, із діабетом 1-го типу, із діабетом 1-го типу й АІТ. Для визначення кількості фосфо-ERK1/2 (ф-Thr202/Thr204 і Thr185/Tyr187 відповідно) використовували набори для імуноферментного аналізу 85-86012 («Invitrogen», СШA). Результати. Пацієнтів розподілили на 6 груп: 1 — контроль — здорові особи, репрезентативні за віком та ІМТ, 2 — пацієнти з діабетом 2-го типу,3 — пацієнти з діабетом 2-го типу й АІТ, 4 — пацієнти з діабетом 2-го типу та раком щитоподібної залози, 5 — пацієнти з діабетом 1-го типу,6 — пацієнти з діабетом 1-го типу і АІТ. Показано, що активації ЕRК1/2 у РВМС хворих на діабет 2-го типу та рак не спостерігалося, тоді як у хворих на діабет 1-го типу або з АІТ вона суттєво зростала. Натомість у хворих на діабет 1-го типу з АІТ активація ЕRК1/2 у РВМС знижувалася до контрольного рівня, що можна пояснити конкуренцією між двома автоімунними процесами за спільні сигнальні шляхи. Висновок. У пацієнтів з автоімунними захворюваннями (діабет 1-го типу або АІТ) у PBМC відбувається активація МАРК/ЕRК-каскаду.
7
Frolova, M., and P. Ponomarenko. "Активація теплоносія у водо-водяних дослідницьких реакторах." Nuclear and Radiation Safety, no. 4(56) (December 16, 2012): 34–36. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2012.4(56).08.
Full text
8
Uglyar, Т. Yu. "ДИНАМІКА ПРОЦЕСІВ ЛІПІДНОЇ ПЕРОКСИДАЦІЇ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ЗА ТЯЖКОЇ ПОЄДНАНОЇ ТРАВМИ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ В ЕКСПЕРИМЕНТІ." Klinicheskaia khirurgiia, no. 12 (December 20, 2017): 64. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.12.64.
Full textAbstract:
Вступ. Травматизм належить до актуальних проблем невідкладної хірургії. Важливим аспектом патогенезу дисфункції печінки та її недостатності в умовах травми є активація перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та виснаження системи антиоксидантного захисту (АОЗ).
Матеріали і методи дослідження. В експерименті на 74 білих щурах моделювали закриту травму органів черевної порожнини (ОЧП) в поєднанні з переломами обох стегон. Досліджували вміст у печінці продуктів ліпідної пероксидації та активність ферментної ланки АОЗ.
Результати. У тварин за поєднаної травми ОЧП в печінці спостерігали активацію процесів ліпідної пероксидації.
Обговорення. Отримані результати свідчили про необхідність корекції процесів ПОЛ у комплексній терапії поєднаної травми ОЧП в ранній період травматичної хвороби.
Висновки. Динаміка активності супероксиддисмутази (СОД) та каталази, а також антиоксидантно–прооксидантного індексу (АПІ) свідчить про виражену компенсаторну реакцію системи АОЗ печінки в умовах поєднаної травми ОЧП.
9
Грайворонська, І., Е. Хоботова, В. Даценко, and І. Черепньов. "Гранульований доменний шлак як сорбент органічних барвників." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 4(18) (February 11, 2021): 53–59. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).53-59.
Full textAbstract:
Визначено властивості гранульованого доменного шлаку «АрселорМіттал Кривий Ріг», що зумовлюють його сорбційну активність. У складі фракцій шлаку ідентифіковані мінерали: окерманіт Ca2MgSi2O7, геленіт Ca2Al(Al,Si)2O7, ранкініт Ca3Si2O7, псевдоволластоніт CaSiO3, мервініт Ca3MgSi2O8, мікроклін КAlSi3O8, кальцит CaCO3, ольдгаміт CaS з вмістом алюмосилікатів кальцію і магнію > 50 %. Деякі фази знаходяться в аморфному сорбційно-активному стані. Показана доцільність активації водою протягом 1 доби, в результаті якої на поверхні утворюються і дисоціюють гідроксильні і гідрофільні силанольні групи з формуванням негативного заряду поверхні шлакових частинок, що характерно для алюмосилікатів Са і Mg, а також мінералів кальциту і ольдгаміту. Форма ізотерми адсорбції свідчить про утворення полімолекулярних шарів органічного барвника метиленового синього (МС), що збільшує ефективність шлакового сорбенту. Величина адсорбції МС не менш 2 мг/г. Показано відсутність десорбції МС з шлаку, що забезпечує безпеку як захоронення відпрацьованого сорбенту, так і його утилізації в якості наповнювача будівельних матеріалів. Доведено радіаційну безпеку шлаку. Питома ефективна активність фракцій шлаку не перевищує 370 Бк/кг, що дозволяє його використання в якості технічних матеріалів без обмежень. Запропоновано технологічну схему адсорбційної очистки стічних вод підприємств органічного синтезу і текстильної промисловості, що містять органічні барвники, за допомогою шлакового сорбенту.Стадії технологічного процесу: надходження шлаку з відвалу, аналіз мінерального складу шлаку, водна активація шлаку, статична сорбція барвників в відстійнику, подальша утилізація шлаку і надходження очищених вод в первинне виробництво. Технологія передбачає видалення органічних барвників із стічних вод і їх повторне використання, що забезпечує замкнутість циклу оборотного водоспоживання, відсутність витрат хімічних реагентів на активацію шлакового сорбенту, поліпшення екологічної ситуації в місцях розташування шлакових відвалів за рахунок використання шлаків в якості сорбентів.
10
Zhyvytsia, D. H. "ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ І СТАРІННЯ: НОВА ПРОБЛЕМА В ЕРУ ЕФЕКТИВНОЇ АНТИРЕТРОВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ." Інфекційні хвороби, no. 3 (November 29, 2019): 4–9. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10629.
Full textAbstract:
Після запровадження ефективної антиретровірусної терапії у світі значно зросла частка літніх пацієнтів з ВІЛ-інфекцією. Сьогодні 27 % ВІЛ-інфікованих пацієнтів у Західній Європі та США віком від 50 років. В Україні кількість та відсоток цих пацієнтів також поступово збільшуються. Постійне застосування антиретровірусної терапії сприяло різкому зменшенню захворюваності на опортуністичні інфекції та дозволило пацієнтам з ВІЛ жити довше. Стійка активація імунітету та хронічне запалення, яке зазвичай характеризує імунологічне старіння, є важливим фактором для розвитку супутніх захворювань у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією. Біологічні процеси, які співвідносяться зі старінням, відбуваються раніше у дорослих ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Важливі супутні захворювання, що з’являються з віком (метаболічний синдром, нейрокогнітивні розлади, серцево-судинні захворювання, остеопороз, синдром старечої астенії і онкологічні захворювання), є більш поширеними у ВІЛ-інфікованих, ніж у ВІЛ-неінфікованих осіб. У цьому огляді буде розглянуто роль імунної активації і хронічного запалення в розвитку найважливіших, асоційованих зі старінням захворювань у ВІЛ-інфікованих пацієнтів.
11
Protsan, Natalia, and Liubov Tkachenko. "АКТИВАЦІЯ ФЕРМЕНТІВ ПІД ЧАС РОЗВАРЮВАННЯ ЖИТНІХ ЗАМІСІВ ПІДВИЩЕНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 241–49. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-241-249.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Для спиртової галузі Україні актуальним завданням є зниження собівартості етилового спирту за рахунок більш економічного використання імпортних концентрованих ферментних препаратів, які широко застосовуються в Україні. Постановка проблеми. Важливою стадією виробництва етилового спирту з крохмалевмісної сировини є біоконверсія крохмалю зернової сировини у спирт за рахунок використання концентрованих ферментних препаратів. Основним видом зернової сировини, що переробляється в етиловий спирт, є жито, переробляння якого за низькотемпературними режимами ускладнено особливостями будови та складових цієї культури, що призводить до збільшення витрат ферментних препаратів амілолітичної дії на 15–25 % . Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проаналізовано наукові розробки з проблем ферментативного гідролізу крохмалю різних культур під час виробництва етилового спирту, що відображені в працях С. Т. Олійнічука, П. Л. Шияна, В. О. Маринченка, В. В. Сосницького, Р. Г. Кириленка. Напрацювання цих науковців було реалізовано в технології низькотемпературного гідроферментативного оброблення таких видів крохмалевмісної сировини, як пшениця і кукурудза. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Нині проблема ефективного переробляння жита на спиртових заводах залишається невирішеною, особливо під час розварювання житніх замісів підвищеної концентрації. Постановка завдання. Метою роботи є активація амілолітичних ферментів під час низькотемпературного розварювання житніх замісів підвищеної концентрації сухих речовин за рахунок внесення фосфатів, які сприяють збереженню активності ферментів. Виклад основного матеріалу. У статті наведено результати досліджень впливу фосфатів на активність ферментів під час низькотемпературного розварювання житніх замісів підвищеної концентрації в умовах виробництва спирту етилового. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що використання фосфатів із розрахунку 0,05 г/дм3 сусла на стадії приготування житнього замісу є раціональною кількістю, за якої ферментативний гідроліз проходить більш повно за рахунок активації амілолітичних ферментів. Показано, що при внесенні фосфатів в’язкість сусла знижується в 2,4 рази, що сприяє кращому формуванню ферментно-субтрактного комплексу та дії амілолітичних ферментів.
12
Vatseba, T. S., L. K. Sokolova, V. V. Pushkarev, O. I. Kovzun, B. B. Guda, V. M. Pushkarev, and M. D. Tronko. "Активация конечных протеинкиназ инсулинового сигнального каскада в мононуклеарных клетках периферической крови пациентов с диабетом и различными типами рака." Endokrynologia 24, no. 4 (December 20, 2019): 302–10. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.302.
Full textAbstract:
Сигнальний шлях Akt/mTOR/p70S6K1 відіграє важливу роль у патогенезі раку та діабету. Макрофаги та лімфоцити беруть участь у патогенезі діабету, діабетичного атеросклерозу, формуванні резистентності до інсуліну, а також імунної відповіді на рак та підтримці пухлини. Метою дослідження було вивчення активації Akt/mTOR/p70S6K1 у мононуклеарних клітинах периферичної крові (РВМС) пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (T2D) і раком. Результати. Рівень інсуліну в крові діабетичних пацієнтів із раком молочної залози та ендометрія був значно вищим порівняно з контролем, але не відрізнявся від контролю в крові діабетичних пацієнтів із коло- ректальним раком і раком підшлункової залози. Найвищий рівень інсуліну спостерігався в крові пацієнтів із T2D. Майже таку ж картину спостерігали відносно концентрації IGF‑1 у крові. Фосфорилювання S473 в Akt кіназою mTORC2 було вищим від контрольних значень у РВМС пацієнтів із діабетом і раком молочної залози та ендометрія. Рівень фосфорилювання Akt у PBMC у пацієнтів із діабетом і колоректальним раком та раком підшлункової залози був нижчим від такого в контрольних клітинах, що відповідає концентраціям інсуліну та IGF‑1 у крові. Активації Akt mTORC2 у PBMC пацієнтів із діабетом не спостерігалося. У PBMC пацієнтів із раком і діабетом не відбувалося активації mTORC1, але спостерігали значну його активацію в клітинах пацієнтів із T2D. Імовірно, активацію Akt mTORC2 не пов’язано з активацією mTORC1 у клітинах пацієнтів із T2D. Зниження активності mTORC1 відбувалося в клітинах хворих на діабет з усіма досліджуваними типами раку. Можна припустити, що пов’язаний із діабетом сигналінг PI3K/Akt у PBMC, імовірно, інтерферує з механізмами передачі сигналів, пов’язаних із раком. Відзначено відмінності в онкологічних пацієнтів із T2D і раком молочної залози/ендометрія та раком підшлункової залози/кишечника з оглядуна вміст IGF/інсуліну в крові й активацію Akt у PMBC, що можна пояснити специфічним гормональним тлом перших двох типів раку. Висновок. Обговорюється гіпотеза щодо реципрокного фосфорилювання Akt комплексами PDK1 і mTORC2 по T308 і S473 відповідно.
13
Garian, S. V. "ЗМІНИ В СИСТЕМІ ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ У ПІДДОСЛІДНИХ ТВАРИН ВНАСЛІДОК МОДЕЛЬОВАНОЇ ПОЄДНАНОЇ АБДОМІНО-СКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ ТА ІШЕМІЇ-РЕПЕРФУЗІЇ НИЖНІХ КІНЦІВОК." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (April 30, 2020): 42–48. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i1.11055.
Full textAbstract:
Вступ. У статті наведено результати експериментального дослідження, під час якого вивчали вплив реперфузії нижніх кінцівок, після накладання кровоспинних джгутів, на зміни показників системи пероксидного окиснення ліпідів у сироватці крові за умов абдоміно-скелетної травми і масивної зовнішньої крововтрати. Вони показали, що реперфузія нижніх кінцівок у поєднанні з модельованими травмами викликає значну активацію цієї системи протягом 21-го дня посттравматичного періоду.
Мета дослідження – вивчити вплив реперфузії кінцівки на моделі поєднаної абдоміно-скелетної травми на зміни показників системи пероксидного окиснення ліпідів.
Методи дослідження. Експеримент проведено на 130-ти нелінійних щурах-самцях масою 190–220 г. У дослідних групах було змодельовано реперфузію нижніх кінцівок у поєднанні з абдоміно-скелетною травмою та проаналізовано динаміку змін показників ТБК-активних продуктів і дієнових кон’югатів до 21-ї доби посттравматичного періоду. Достовірність відмінностей між контрольною та дослідними групами оцінювали з використанням непараметричного критерію Манна – Уїтні.
Результати й обговорення. Результати аналізу динаміки змін показників дієнових кон’югатів і ТБК-активних продуктів пероксидного окиснення ліпідів у дослідних групах свідчать про те, що накладання кровоспинних джгутів на обидві нижні кінцівки піддослідних тварин викликало значну активацію системи пероксидного окиснення ліпідів у посттравматичний період. За своєю динамікою активація цієї системи у групі піддослідних тварин із скелетною травмою, яким накладали кровоспинні джгути, та групі піддослідних тварин, в яких скелетна травма поєднувалась із закритою травмою органів черевної порожнини, була подібною. Таким чином, ішемію-реперфузію нижніх кінцівок можна розглядати як компонент поєднаної травми.
Висновок. Накладання кровоспинних джгутів на дві нижні кінцівки на 2 год викликає тривалу активацію системи ліпідної пероксидації, що підтверджується статистично достовірним (р<0,05) збільшенням рівня дієнових кон’югатів і ТБК-активних продуктів пероксидного окиснення ліпідів з максимумом через 21 добу в посттравматичний період.
14
Бакулин, И. С., А. Х. Забирова, П. Н. Копнин, Д. О. Синицын, А. Г. Пойдашева, М. В. Федоров, Е. В. Гнедовская, Н. А. Супонева, and М. А. Пирадов. "Активация коры головного мозга при выполнении задачи Стернберга на вербальную рабочую память." Phylogenetic Analysis, no. 1;2020 (February 29, 2020): 42–50. http://dx.doi.org/10.24075/vrgmu.2020.013.
Full textAbstract:
Несмотря на интенсивное изучение, данные о функциональном значении отдельных областей головного мозга для процессов рабочей памяти (РП) остаются противоречивыми. Целью данного исследования было определить активацию участков коры на разных этапах выполнения задачи на РП (запечатление, удержание и извлечение информации). На 19 здоровых добровольцах была использована функциональная магнитная резонансная томография (фМРТ) с модифицированной задачей Стернберга. Суть задачи — в запоминании и удержании в памяти последовательности из семи букв с последующим сравнением с ней одной буквы. Проанализирована активация в трех периодах задачи по сравнению с периодом покоя, а также динамика изменения интенсивности BOLD-сигнала в зависимости от времени в трех областях: левой дорсолатеральной префронтальной коре (ДЛПФК), левой задней теменной коре и левой затылочной коре. По результатам анализа, на протяжении всех периодов задачи наблюдали статистически значимую активацию участков ПФК и задней теменной коры (р < 0,05), но с изменением их локализации и латерализации. При этом паттерн активации в периоде удержания соответствовал компонентам лобно-теменной сети контроля. По результатам анализа изменения интенсивности BOLD-сигнала наиболее выраженную активацию ДЛПФК и теменной коры наблюдали в конце периода запечатления, периоде удержания и начале периода извлечения, что подтверждает роль данных областей в процессах РП. Пик активации затылочной коры соответствовал периоду запечатления. Данное исследование подтверждает функциональное значение ДЛПФК и задней теменной коры для процессов РП на всех этапах выполнения задачи Стернберга.
15
Prozorova, T. M., K. S. Krupey, and O. M. Kamyshnyi. "КЛЮЧОВІ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ У КЛІТИНАХ БРИЖОВИХ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ НАЩАДКІВ ЩУРІВ З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ ГЕСТАЦІЙНИМ ДІАБЕТОМ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 1 (May 23, 2020): 36–41. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.1.11118.
Full textAbstract:
Гестаційний діабет (ГД) є важливим порушенням обміну речовин, що може впливати на морфогенез органів імунної системи.
Мета дослідження – з’ясувати особливості змін функціонального стану клітин брижових лімфатичних вузлів у нащадків щурів з експериментальним гестаційним діабетом (ЕГД).
Матеріали і методи. Дослідження проведено на 80 нащадках щурів лінії Wistar з ЕГД віком 1 і 6 місяців. Для індукції ЕГД вводили внутрішньочеревно стрептозотоцин (SIGMA Chemical, США) у дозі 45 мг/кг. Для ідентифікації TLR2, TLR4, NOD2, RIGI, T-bet, Nlrp3, RORγt і Foxp3 у гістологічних зрізах лімфатичних вузлів застосовували імунофлюоресцентний метод. Для дослідження експресії мРНК генів Aire, Deaf1, Foxp3, IL10, Ctla4, Cxcr4, Ccr7, Madcam1, S1pr1 використовували метод полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією в режимі реального часу.
Результати. Встановлено комплекс ключових патофізіологічних і функціональних змін у клітинах брижових лімфатичних вузлів (БЛВ) у нащадків щурів з ЕГД: зміни експресії регуляторів рециркуляції і хоумінгу лімфоцитів; порушення формування периферичної імунологічної толерантності; активація патернрозпізнавальних рецепторів уродженої імунної системи на лімфоцитах БЛВ; зміни розподілу ефекторних Т-клітин в БЛВ.
Висновки. Пренатальна гіперглікемія призводить до посилення прозапальної сигналізації та активації компонентів уродженої імунної системи більш виразно на 1 місяці життя.
16
Soltani, R. E. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА СИНДРОМ ОБСТРУКТИВНОГО АПНОЕ-ГІПОПНОЕ У НІЧНИЙ ЧАС." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (February 12, 2021): 114–17. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11762.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. У статті наведені результати досліджень особливостей функціонування серцево-судинної системи у хворих на синдром обструктивного апное-гіпопное сну.
Мета – оцінити особливості функціонування серцево-судинної системи у хворих на синдром обструктивного апное-гіпопное під час сну.
Матеріал і методи. Дослідження проведено у 66 хворих із діагностованим синдромом обструктивного апное-гіпопное сну (СОАГС). Діагноз СОАГС встановлювали у пацієнтів, в яких протягом 1 години сну виявляли понад 5 зупинок дихання тривалістю 10 секунд та більше (індекс апное-гіпопное, ІАГ).
Результати. Встановлено, що в нічний час під час епізодів апное-гіпопное синхронно тяжкості патології розвивається феномен активації серцево-судинної системи, який проявляється зростанням серцевого викиду, частоти серцевих скорочень та загального периферійного судинного опору. Під час сну коефіцієнт економічності кровообігу (КЕК) у пацієнтів групи контролю знижувався майже на 40 %, порівняно з даними, отриманими в них удень. Однак, порівняно з групою контролю, уночі КЕК у хворих 1-ї групи виявився вищим на 11,4 %; у хворих 2-ї групи – на 8,0 %; у хворих 3-ї групи – на 25,8 %.
Висновки. Активація серцево-судинної системи у хворих на СОАГС сприяє формуванню у них гіпертонічної хвороби, а зростання загального периферійного опору судин призводить до органних порушень (серцевої, ниркової недостатності, цукрового діабету тощо).
17
Fedoniuk, L. Ya. "РОЛЬ ДИСФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ У ФОРМУВАННІ ВАД КЛАПАНІВ СЕРЦЯ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (October 21, 2019): 40–47. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10507.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. На сьогодні встановлено, що ендотелій є динамічною системою, яка може змінюватись, а її структурно-функціональні властивості тісно пов’язані з численними локальними, системними чинниками, а також із особливостями структурної організації. Пошкодження або активація ендотеліоцитів порушує нормальні регуляторні механізми та призводить до фенотипових змін, які загалом визначаються як ендотеліальна дисфункція. Ендотеліальна дисфункція – це порушення взаємовідношень між факторами, які підтримують гомеостаз та регулюють численні функції ендотелію.
Мета – навести сучасні відомості про структурно-функціональні властивості ендотелію та патогенез ендотеліальної дисфункції; висвітлити взаємозалежні впливи вазоактивних субстанцій ендотеліального походження, передусім оксиду азоту.
До найбільш значущих механізмів ендотеліальної дисфункції належить порушення метаболізму L-аргінін – оксид азоту (NO), який є основною ефекторною молекулою, що продукується ендотеліоцитами. Зміни функції судинного ендотелію можуть бути наслідком як зменшення синтезу NO ендотеліальними клітинами, так і активацією процесів його деградації в умовах оксидативного стресу.
Порушення функціонального стану ендотелію описані при різноманітних патологічних станах, таких як атеросклероз, артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія, хронічна серцева недостатність, цукровий діабет. Ендотеліальна дисфункція практично закономірно розвивається при ревматичних хворобах, а також при інфекційному ендокардиті, що є однією з головних причин кардіоваскулярних ускладнень захворювань.
18
Малихіна, Світлана Вікторівна. "Розроблення та впровадження предметних і міжпредметних програмно-дидактичних комплексів та активація процесів мотивації пізнавальної діяльності студентів як складники дидактичної інтенсифікації навчальної діяльності." Освітній вимір 46 (December 10, 2015): 52–59. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v46i0.2496.
Full textAbstract:
Малихіна С. В. Розроблення та впровадження предметних і міжпредметних програмно-дидактичних комплексів та активація процесів мотивації пізнавальної діяльностістудентів як складники дидактичної інтенсифікації навчальної діяльності.
У статті обґрунтовано деякі із субпідрядних дидактичних умов дидактичної інтенсифікації навчальної діяльності студентів. Визначено шляхи здійснення дидактичної інтенсифікації, дидактичні умови дидактичної інтенсифікації як певні вимоги, що покликані забезпечити її гарантовану результативність.
19
Kaĭdashev, IP. "NF-kB activation as a molecular basis of pathological process by metabolic syndrome." Fiziolohichnyĭ zhurnal 58, no. 1 (February 20, 2012): 93–101. http://dx.doi.org/10.15407/fz58.01.093.
Full text
20
Yakimchuk, O. M., and I. M. Klishch. "РЕАКЦІЯ РЕДОКС-СИСТЕМИ НА ДІЮ ОКРЕМИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ НАРКОЗУ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ГІПЕРТИРЕОЗУ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (December 1, 2020): 127–31. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11298.
Full textAbstract:
Резюме. Досліджено особливості функціонування редокс-системи у відповідь на дію різних медикаментів для наркозу за умов гіпертиреозу в експерименті. Встановлено, що при експериментальному гіпертиреозі інтенсивність вільнорадикального окиснення за дії різних засобів для наркозу проявляється активніше, ніж за умови евтиреозу та супроводжується виснаженням активності ферментів антиоксидантної системи (каталази, відновленого глютатіону, глутатіон-пероксидази, супероксиддисмутази та церулоплазміну).
Мета дослідження – з’ясувати особливості реакції редокс-системи дослідних тварин на дію різних засобів для наркозу за умов попередньо змодельованого гіпертиреозу.
Матеріали і методи. Для моделювання стану гіпертиреозу щурам вводили L-тироксин протягом 21-ї доби. Порівнювали особливості реагування редокс-системи на введення тіопенталу натрію та дексмедитомедину за умов евтиреозу та гіпертиреозу.
Результати. У плазмі крові тварин з експериментальним гіпертиреозом спостерігали підвищення рівня ТБК-активних продуктів та достовірну відмінність при застосуванні тіопенталу натрію та дексмедитомедину гідрохлориду на активність ферментів антиоксидантного захисту за умов гіпер- та евтиреозу.
Висновки. Активація обмінних процесів на тлі підвищеної функції щитоподібної залози впливає на універсальні захисні системи захисту організму, що проявляються особливо яскраво в умовах операційного та періопераційного стресу активацією редокс-системи й виснаженням ферментів антиоксидантного захисту, що зумовлює пошук засобів медикаментозної корекції порушеного гомеостазу.
21
Kulmatytsky, A. V. "Особливості системи гемостазу в гострому періоді первинного ішемічного інсульту." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 3.65 (June 6, 2014): 28–32. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.3.65.2014.81105.
Full textAbstract:
Наведені результати комплексного лабораторного дослідження системи гемостазу 100 пацієнтів у гострому періоді первинного ішемічного інсульту. Установлено, що у хворих з первинним ішемічним інсультом в гострому періоді наявна активація судинно-тромбоцитарного гемостазу, що супроводжується зниженням рівня тромбоцитів, підвищеним ступенем їх агрегації та зростанням активності фактора Віллебранда. Виявлено, що гострий період первинного ішемічного інсульту перебігає з превалюванням процесів гіперкоагуляції та посиленого фібриноутворення на тлі дефіциту природних антикоагулянтів та посиленого фібринолізу.
22
Король, Д. Р., Т. Ч. Філліпс, and С. О. Кудрявцев. "Вивчення процесу глибокого окислення ізопропілового спирту в умовах технології аерозольного нанокаталізу." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 7(255) (December 17, 2019): 35–37. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-255-7-35-37.
Full textAbstract:
Досліджено процес глибокого окислення ізопропілового спирту в умовах технології аерозольного нанокаталізу. Процес проводили в реакторі з віброзрідженим шаром, каталізатор Fe2O3. Відзначено, що основним фактором в даній технології є механохімічна активація каталізатора. Вона дозволяє регулювати режим віброзрідження з метою отримання необхідних продуктів реакції. Результати роботи дозволили визначити ступінь перетворення спирту у процесі окислення ізопропілового спирту з метою його глибокого окислення і отримання вільної енергії для подальшого його застосування, наприклад в каталітичних генераторах тепла.
23
Kurtman, C., I. Sokur, O. Martsenius, T. Nesterenko, and M. K. Ozbilgin. "Радіаційно-індукована автофагія може оберігати пухлинні клітини від ушкоджень або спричиняти їх апоптоз." Practical oncology 4, no. 3-4 (February 4, 2022): 18–25. http://dx.doi.org/10.22141/2663-3272.4.3-4.2021.250857.
Full textAbstract:
Автофагія — це катаболічний механізм, що направляє пошкоджені органели та непотрібні довгоживучі білки або токсичні молекули до лізосом для споживання, деградації, переробки, регулювання гомеостазу, контролю якості, клітинної адаптації, а також викликає апоптоз. Після радіаційного ураження активація мутантного при атаксії-телеангіектазії білка є найважливішою сигнальною реакцією ядра. Модифікації автофагії можуть впливати на покращення радіочутливості або ефективності променевої терапії за допомогою кількох способів активації автофагії. У тваринній моделі (миші) антитіла до GRP78, CHOP, MAP LC3β і LAMP1 аналізували, використовуючи імуногістохімічний метод, для дослідження стресу ендоплазматичного ретикулуму в легеневій тканині після променевої терапії 5 Гр. Низькі рівні антиапоптотичного фактора GRP78 і підвищені рівні апоптотичного білка CHOP вказували на ураження, викликане променевою терапією. Підвищена імунореактивність MAP LC3β, LAMP1 вказує на ретикулофагію та апоптоз. Клітинні лінії раку легенів A549, що опромінювали в дозі 2, 4, 6 і 8 Гр, потім аналізували за допомогою імуногістохімічного методу на наявність експресії мутантного при атаксії-телеангіектазії білка та PARKIN. Найбільш інтенсивна експресія мутантного при атаксії-телеангіектазії білка спостерігається в групах 6 і 8 Гр. Імунореактивність PARKIN зменшувалася зі збільшенням дози опромінення, і вважається, що механізми мітофагії активуються під час променевої терапії. Слід враховувати, що механізми автофагії можуть бути активовані при застосуванні променевої терапії. Ракові клітини можуть бути знищені шляхом запуску апоптозу з посиленням стимуляції автофагії, але це може призвести до збільшення побічних ефектів променевої терапії. Розуміння автофагії та розробка цільових молекул за допомогою досліджень приведе до успіхів у радіотерапії раку.
24
Chornyy, S. A., and Yu M. Parkhomenko. "Apoptosis activation in rat astrocyte cells caused by antagonists of thiamine." Biopolymers and Cell 22, no. 4 (July 20, 2006): 290–98. http://dx.doi.org/10.7124/bc.00073b.
Full text
25
Khimach, N. Yu, I. V. Polunkin, M. M. Filonenko, and S. L. Melnykova. "Activation of a catalyst of the methanol synthesis by a mechanical effect." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 3 (March 18, 2016): 86–92. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2016.03.086.
Full text
26
Yurtseva, A. P., О. V. Fofanova, N. B. Osadets, and О. P. Bodnar. "Ефективність застосування Лаферобіону в дітей із рецидивуючим бронхообструктивним синдромом, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання." CHILD`S HEALTH, no. 5.56 (September 11, 2014): 21–26. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.5.56.2014.76239.
Full textAbstract:
У статті викладені результати вивчення ефективності застосування Лаферобіону в дітей із бронхообструктивним синдромом, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ). Установлено, що включення Лаферобіону в комплекс лікування і профілактики в цієї групи дітей сприяє зменшенню частоти ГРЗ у 2,6 раза, зниженню частоти нападів бронхообструкції на тлі ГРЗ у 2,8 раза, зменшенню тривалості бронхообструкції. Під впливом лікування Лаферобіоном спостерігається тенденція до нормалізації показників імунітету, підвищення вмісту інтерферону гамма та зниження концентрації інтерлейкіну-4, відбувається активація антиоксидантного захисту.
27
Patalakh, I. I., S. A. Talanov, O. V. Revka, and T. F. Drobotko. "ACTIVATION OF PROTEIN C IN THE IN VITRO THROMBOLYSIS." Fiziolohichnyĭ zhurnal 61, no. 4 (August 10, 2015): 78–84. http://dx.doi.org/10.15407/fz61.04.078.
Full text
28
Крикунова, В. М., and Л. О. Алєщенко. "СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ МОЛОДІЖНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ У СФЕРІ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 4 (December 16, 2020): 107–15. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.13.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у визначенні пріоритетів розвитку туристичного молодіжного підприємництва в Херсонській області та його ролі в реалізації туристичного потенці- алу регіону. Використано абстрактно-логічний метод (обґрунтування теоретичних по- ложень, систематизація чинників розвитку), статистичного аналізу (характеристика стану аналізованого сектору підприємництва). Потенціал молодіжного підприємництва – динамічна і креативна реакція на виклики зовнішнього середовища, реалізація бізнес-ідеї соціально відповідально, схильність до інноваційного інвестування. Його активація у ту- ристичному бізнесі передбачає створення умов для промоції, диверсифікації та підвищен- ня якості туристичних продуктів, стимулювання крафтових виробництв, таргетовану державну фінансову, правову та інформаційну підтримку.
29
Юрженко, А. В., Є. Я. Костенко, С. Б. Костенко, and М. О. Стецик. "Довготривалий вплив малих доз іонізуючого випромінювання на ліпідний комплекс мембран еритроцитів." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 60, no. 2 (December 31, 2019): 54–56. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2019.60.54-56.
Full textAbstract:
Сучасні умови життя неможливі без науково-технічого прогресу. При цьому в останні роки значно зросла імовірність масштабних техногенних катастроф. Опосередкована дія іонізуючого випромінювання зводиться до радіолізу води, до утворення вільних водневих, гідроксильних радикалів, пероксиду водню, супероксидного аніон-радикалу. У осіб, котрі проживаючих у зоні радіаційного забруднення значно інтенсифікувались вільно-радикальні процеси пероксидації ліпідного комплексу еритроцитів, що в свою чергу призводило до модифікації і дестабілізації біомембран клітин. Активація процесів ліпопероксидації є одним із чинників формування запальних і дистрофічних процесів пародонта, які виявлено у осіб обстежених груп. Ключові слова: радіація, пародонт, зубоальвеолярний комплекс, перекисне окислення ліпідів, еритроцити.
30
Pushkar, M. B., and M. A. Heorhiyants. "Маркери стресу та стан регуляторних систем при аденотомії у дітей." EMERGENCY MEDICINE, no. 5.68 (October 8, 2015): 144–47. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.68.2015.78561.
Full textAbstract:
У статті порівняно адекватність антиноцицептивного захисту при різних способах анестезії під час проведення аденотомії у дітей шляхом вивчення рівня деяких маркерів стресу та стану вегетативної нервової системи. Виявлено, що найбільш виражений антиноцицептивний захист дітей забезпечено при проведенні аденотомії в умовах загальної анестезії з використанням пропофолу та фентанілу. Показник індексу напруження регуляторних систем як відображення стану вегетативної нервової системи свідчив, що в інтраопераційному періоді відзначалася активація симпатичного тонусу вегетативної нервової системи у дітей всіх груп, але більш вираженою вона була у дітей, яким проведена аденотомія з використанням тіопенталу натрію у поєднанні з фентанілом.
31
Шпакова, В. С., С. П. Гамбарян, Н. И. Рукояткииа, and А. И. Кривченко. "ВЫСОКОАФФИННЫЙ ИНГИБИТОР БЕЛКА BCL-XАКТИВИРУЕТ ПРОТЕИНКИНАЗУ А В ТРОМБОЦИТАХ И БЛОКИРУЕТ ИХ АКТИВАЦИЮ, "Российский физиологический журнал им. И.М. Сеченова"." Российский физиологический журнал им. И. М. Сеченова, no. 9 (2018): 1106–15. http://dx.doi.org/10.7868/s0869813918090095.
Full textAbstract:
При лечении раковых заболеваний противоопухолевыми препаратами частыми побочными эффектами являются тромбоцитопения и нарушение активации тромбоцитов. Некоторые низкомолекулярные ингибиторы антиапоптотических BCL-2 белков могут вызывать апоптоз тромбоцитов и блокировать их активацию. Были исследованы пять ингибиторов (MIM-1, ABT-199, обатоклакс, госсипол и WEHI-539) и обнаружено, что обатоклакс и госсипол вызывали прокоагулянтное состояние тромбоцитов и блокировали их активацию. WEHI-539 индуцировал каспаз-зависимый апоптоз и вызывал блокирование активации тромбоцитов за счет активации протеинкиназы А (ПКА), которая не связана с увеличением количества циклического аденозинмонофосфата в тромбоцитах. Действие обатоклакса и госсипола не зависит от активации ПКА и обусловлено другими механизмами. Ингибиторы белков MCL-1 и BCL-2 (MIM1 и ABT-199 соответственно) не вызывали гибель тромбоцитов и не оказывали действия на их активацию.
32
Титар, Володимир, Юлія Єльчіщева, Ольга Шпаченко, Алла Мельнікова, and Віктор Мізрахі. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ У МОЗКУ СЛАБОЗОРИХ ЛЮДЕЙ ПІД ДІЄЮ НА ШКІРУ ДОЛОНЬ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ РІЗНИХ ДОВЖИН ХВИЛЬ ВИДИМОГО ДІАПАЗОНУ." Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем, no. 18 (2021): 15–39. http://dx.doi.org/10.31392/iscs.2021.18.015.
Full textAbstract:
Проведено експериментальне дослідження впливу електромагнітного випромінювання різних довжин хвиль видимого діапазону на мозок слабозорих під час їх навчання шкірно-оптичному сприйняттю. В експериментах брали участь 12 слабозорих дітей (за їх бажанням та при наявності дозволу їх батьків). Вимірювання стану різних органів та систем досліджуваного проводилося за допомогою апарату «КСД» шляхом реєстрації та комп’ютерного аналізу електромагнітних коливань, що випромінюються його організмом. Порівняння контрольних вимірювань (до початку експериментів) з вимірюваннями, що проводилися під час навчання шкірно-оптичному сприйняттю, дозволило виявити низку закономірностей. Спостерігалася активація сітківки очей (які були закриті пов’язкою) при контакті долоні з папером всіх кольорів, крім чорного. При цьому також активувалися деякі ділянки зорової кори мозку. Було відзначено синхронне підвищення активності лобової частки мозку та бета-ритмів на всіх етапах експериментів, що може свідчити про підвищення уваги дітей до процесу навчання. Аналіз змін ритмів мозку показав, що вплив на шкіру долонь (при зав’язаних очах) синього кольору викликав посилення концентрації уваги, про що свідчило максимальне підвищення бета-ритму. Зелений колір при тих самих умовах діяв заспокійливо, що підтверджується високим рівнем активності тета-ритму. Рівень альфа-ритму перевищував рівень як дельта-, так і тета-ритмів при дії на шкіру долонь кольорів червоного та фіолетового (в спектрі якого спостерігалася червона компонента), що було ознакою активації центральної нервової системи. Експерименти також показали синхронне підвищення активності III пірамідального шару кори головного мозку у відділах, які беруть участь в обробці тактильної і зорової інформації (поля 3 та 17 за Бродманом). Отримані результати можуть бути підтвердженням наявності у людей механізмів, які забезпечують шкірно-оптичне сприйняття кольору, що потребує подальших ретельних й всебічних досліджень.
33
Raisa, Chalanova. "Activation of sensory systems as pathogenetically reasonable direction of psychophysical rehabilitation." Physical culture, sports and health of the nation 297, no. 7(26) (2019): 275–80. http://dx.doi.org/10.31652/2071-5285-2019-7-26-275-280.
Full text
34
Savchuk, V. P., Е. V. Belousov, D. O. Zinchenko, and M. O. Boyko. "СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ШАТУННИХ ПІДШИПНИКІВ КОЛІНЧАСТИХ ВАЛІВ СУДНОВИХ ДВИГУНІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 64–74. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.06.
Full textAbstract:
Вступ. З розвитком нових технологій значно розширилися можливості створення повністю автоматизованих систем діагностування, що особливо необхідно в разі складної обробки сигналів датчиків діагностичної системи. Сучасні конструкції датчиків забезпечують термокомпенсацію, одночасне вимірювання декількох параметрів та відрізняються великою надійністю (набагато вищою, ніж раніше), що полегшує побудову комплексних автоматизованих систем діагностування. Мета. Статтю присвячено розробленню прямого безперервного контролю температури підшипників шатунної шийки, що дасть змогу забезпечити більш раннє виявлення порушення режиму змащення обертових підшипників колінчастих валів суднових двигунів внутрішнього згоряння, та моделюванню процесу перегріву нижньої головки шатуна в разі порушення функціонування системи змащення. Результати. Запропоновано варіант конструкції датчика температури шатунного підшипника, який, на відміну від способу вимірювання з використанням радіотехнології поверхневої акустичної хвилі (SAW), має активний датчик температури та електрогенеруючий термоелемент. Такий пристрій може працювати в режимі як вимірювання температури, так і сигналізатора критичної температури. У першому варіанті постійно здійснюється передача та реєстрація температури вимірюваного об’єкта, а в другому – активація вихідного сигналу датчика за критичного значення температури підшипника та, відповідно, збільшення температурного градієнта на термоелементі. В останньому варіанті зростання температури об’єкта вимірювання призводить до підвищення електричної потужності термоелектричного елемента та в разі досягнення порогового значення температури здійснюється активація передачі аварійного сигналу модулем бездротової передачі даних до модуля бездротового прийому даних. Для визначення градієнта температур і подальшого конструювання датчика, а також вибору параметрів термоелектричного модуля наведено результати комп’ютерного моделювання процесу нагріву шатунного підшипника на прикладі дизельного двигуна МаК М32С. Висновки. Отримані результати системного моделювання вказують на те, що процес зміни температури шатунних підшипників є досить швидким, а тому потребує швидкої реєстрації критичного зростання температури системами безперервного моніторингу. Поставлене завдання можна вирішити шляхом модернізації таких систем дистанційними перетворювачами температури запропонованої конструкції.
35
Филькова, А. А., А. А. Мартьянов, Д. Н. Проценко, А. Г. Румянцев, and Ф. И. Атауллаханов. "Система гемостаза при COVID-19, "Природа"." Priroda, no. 10 (2020): 3–10. http://dx.doi.org/10.7868/s0032874x20100014.
Full textAbstract:
Одно из наиболее опасных проявлений COVID-19 — заболевания, вызываемого коронавирусом SARS-CoV-2, — спонтанное образование тромбов в микрососудах легких, что вызывает гипоксию и усиление воспалительных процессов. В наиболее тяжелых случаях развивается ДВС-синдром, приводящий к множественным кровоизлияниям. Механизмы нарушений системы гемостаза при COVID-19 в настоящее время активно изучаются. При поражении легких происходит активация клеток сосудистых стенок, что вызывает синтез тканевого фактора — белка, инициирующего активацию плазменного звена свертывания крови и запуск тромбообразования. Одни исследователи считают, что тромбоциты активируются, когда в них проникает SARS-CoV-2, другие — склоняются к тому, что это следствие активации плазменного звена свертывания крови в легких. Дополнительный вклад в это вносит повышенный иммунный ответ организма, выражающийся в цитокиновом шторме. В настоящее время разработаны терапевтические подходы на основе низкомолекулярного гепарина, которые позволяют значительно облегчить состояние пациентов, но для их применения необходимы надежные и чувствительные анализаторы тромбодинамики. Вкупе с новыми подходами к диагностике, а также разработкой вакцин, эти достижения позволяют с оптимизмом смотреть на перспективы борьбы человечества с COVID-19.
36
Vatseba, T. S., L. K. Sokolova, V. V. Pushkarev, O. I. Kovzun, B. B. Guda, V. M. Pushkarev, and M. D. Tronko. "Активація протеїнкінази Akt у мононуклеарах периферичної крові. Зв’язок із рівнями інсуліну та інсуліноподібного чинника росту в крові хворих на рак і діабет." Endokrynologia 24, no. 3 (September 20, 2019): 228–32. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-3.228.
Full textAbstract:
Сигнальний каскад PI3K/Akt/mTOR/p70S6K відіграє важливу роль у патогенезі раку та діабету. Макрофаги та лімфоцити беруть участь у розвитку діабету, діабетичного атеросклерозу, формуванні резистентності тканин організму до інсуліну, а також в імунній відповіді на рак і підтримці пухлини. Метою дослідження було визначення активації Akt кіназою mTORC2 у мононуклеарах периферичної крові (РВМС) пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та раком. Матеріал і методи. Вивчали такі групи: 1 — контрольна, 2 — хворі на рак молочної залози, 3 — хворі на рак матки, 4 — хворі на рак кишечника, 5 — хворі на рак підшлункової залози. Кількість фосфо-Akt (р-S473), інсуліну й інсуліноподібного чинника росту 1 (IGF‑1) визначали з вико-ристанням імуноферментних наборів. Результати. Рівні інсуліну й IGF‑1 у крові хворих на рак молочної залози й ендометрія були вищими за контрольний і в пацієнтів із раком кишечника та підшлункової залози. Зміна вмісту активованої Akt у PMBC у цілому відповідала концентрації інсуліну та IGF‑1 у крові. Відмінності між пухлинами молочної залози й ендометрія та пухлинами підшлункової залози і шлунка за вмістом IGF‑1/інсуліну в крові й активацією Akt у PMBC можна пояснити наявністю гормонального тла (естрогени), характерного для перших двох типів раку.Висновки. Хронічні захворювання, такі як діабет 2-го типу та рак, можуть впливати на сигнальні механізми в клітинах крові. Стан фосфорилювання Akt у PMBC може вказувати на активність mTORC1 і його субстратів, що є важливим для оцінки патологічного процесу й ефективності лікування.
37
Feysa, Snizhana. "Неалкогольна жирова хвороба печінки та коморбідні захворювання: диференційований підхід до призначення антиоксидантів." Psychosomatic Medicine and General Practice 4, no. 1 (April 12, 2019): e0401137. http://dx.doi.org/10.26766/pmgp.v4i1.137.
Full textAbstract:
Актуальність роботи зумовлена широкою розповсюдженістю неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), частим поєднанням її із іншими коморбідними захворюваннями та неоднозначністю рекомендацій щодо лікування таких пацієнтів. Дослідження поєднаного перебігу НАЖХП та субклінічного гіпотиреозу (СГ) пов’язано із широким розповсюдженням тиреоїдної патології в регіонах, ендемічних щодо дефіциту йоду.
Матеріал та методи. Обстежено 137 осіб, 20 із яких склали контрольну групу практично здорових. Для верифікації діагнозів використано комплекс клінічних та інструментально-лабораторних методів дослідження відповідно до діючих клінічних протоколів. Лабораторне дослідження прооксидантно-антиоксидантної системи крові проводилося із використанням спектрофотометричних методів за методикою, розробленою Науковим центром радіаційної медицини АМН України.
Результати та їх обговорення. За умови приєднання супутньої патології у пацієнтів із НАЖХП спостерігається не тільки активація перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), а й пригнічення антиоксидантного захисту (АОЗ). У випадках приєднання до НАЖХП на фоні порушення вуглеводного обміну ще й субклінічного гіпотиреозу процеси ПОЛ достовірно активуються, а АОЗ – пригнічується (порівняно з пацієнтами, що мають тільки субклінічний гіпотиреоз), хоча у пацієнтів із ізольованим субклінічним гіпотиреозом рівень МДА достовірно не відрізнявся від здорових. Після вираховування фактору АОЗ та ранжування пацієнтів у порядку спадання його значення виявлено, що хворі, які страждали на ізольовану НАЖХП, в переважній більшості мали незначне пригнічення АОЗ, що не обгрунтовує доцільність антиоксидантної терапії. Натомість, пацієнти із НАЖХП та коморбідною патологією характеризувалися помірним та значним пригніченням АОЗ, що дає підстави рекомендувати для їх лікування препарати з антиоксидантною дією. Такий диференційований підхід до призначення терапії на основі стану антиоксидантної системи дозволяє оптимізувати лікування та уникати поліпрагмазії.
Висновок. Активація ПОЛ та пригнічення системи АОЗ у хворих із НАЖХП посилювалися за умови поєднаної патології. Для пацієнтів із НАЖХП обгрунтованим є диференційований підхід щодо призначення антиоксидантів: їх слід рекомендувати особам, які мають коморбідну патологію, натомість хворі із ізольованою НАЖХП в переважній більшості не потребують призначення антиоксидантної терапії.
38
Лоскутова, Т. О., Т. В. Демченко, and О. А. Бредихіна. "ОКСИДАТИВНИЙ СТРЕС ТА АНТИОКСИДАНТНИЙ ЗАХИСТ ПРИ РАННІЙ ТА ПІЗНІЙ ПРЕЕКЛАМПСІЇ ВАГІТНИХ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (September 9, 2021): 93–98. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12362.
Full textAbstract:
Мета дослідження – провести аналіз маркерів оксидативного стресу та антиоксидантного захисту, показників ліпідного профілю для визначення їхнього впливу на розвиток ранньої та пізньої прееклампсії вагітних.
Матеріали та методи. Проведено проспективне когортне дослідження, яке включало 20 жінок із ранньою прееклампсією (РПЕ), 41 – із пізньою ПЕ (ППЕ) та 35 із фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група (К)). Для реалізації поставленої мети було обстежено: 46 вагітних із гіпертензивними розладами та акушерськими й перинатальними ускладненнями (основна група), 87 вагітних із гіпертензивними розладами без ускладнень (група порівняння) і 44 умовно здорових вагітних. Дослідження включало визначення: поліморфізму 192 Q→R гена параоксонази-1 методом полімеразної ланцюгової реакції, ліпідних фракцій, стану антиоксидантної системи – за активністю каталази та супероксиддисмутази, інтенсивності окиснювальних процесів – за рівнем ТБК-активних продуктів.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз ліпідного профілю показав, що для вагітних із ранньою та пізньою прееклампсією характерним є збільшення ХС ЛПДНЩ та коефіцієнта атерогенності в 1,09 та 1,24 раза відповідно. Встановлено, що для РПЕ типовою є активація процесів ПОЛ, про що свідчить збільшена концентрація ТБК-активних продуктів, яка перевищує показник групи контролю в 5,3 раза, а показник групи з ППЕ – в 1,54 раза (р<0,05). Активація процесів ПОЛ відбувається на фоні компенсаторного збільшення в 2 рази активності СОД та незмінної активності каталази. Визначено, що при пізній прееклампсії збільшення концентрації ТБК-активних продуктів є менш значущим, ніж при ранній прееклампсії, але також перевищує показники групи контролю в 3,43 раза (p<0,05). При пізній прееклампсії показники АОЗ суттєво не відрізнялись від контрольної групи, що може свідчити про їх виснаження. Відмінностей в розподілі поліморфних варіантів гена PON-1 192 Q→R між групами дослідження встановлено не було.
Висновки. Збільшення атерогенних фракцій, дисбаланс процесів ПОЛ-АОЗ відіграють важливу роль у розвитку як ранньої, так і пізньої прееклампсії вагітних. Зв᾽язку поліморфних варіантів гена PON-1 192 Q→R з розвитком дисбалансу ПОЛ-АОЗ при прееклампсії не встановлено.
39
Dmitrenko, V. V., K. O. Shostak, O. I. Boyko, O. E. Simirenko, I. S. Gundorov, O. V. Khomenko, V. D. Rozumenko, et al. "Activation of the expression of SPARC gene occuring early in astrocytic glioma progression." Biopolymers and Cell 21, no. 2 (March 20, 2005): 157–64. http://dx.doi.org/10.7124/bc.0006e7.
Full text
40
Zherebyatiev, O. S., O. V. Voitovich, T. Yu Motilonok, A. A. Egorov, and I. Yu Burega. "Activation of Purinergic Signaling Pathways during the Development of Inflammatory Bowel Disease." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 5, no. 6 (December 12, 2020): 17–26. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs05.06.017.
Full textAbstract:
Inflammatory bowel disease is an important illness of unclear pathogenesis associated with major defects in mucosal immunoregulation and develops in genetically susceptible individuals. These abnormalities often occur in association with microbial dysbiosis and result in unfettered inflammation of the intestine and extraintestinal tissues. Such events result in long-term morbidity and possibly even death, in otherwise healthy adults and children. Dampening inflammation and re-establishing immune tolerance in inflammatory bowel disease remain the major therapeutic goal. However, existing inflammatory bowel disease therapies albeit providing recent advances, still largely rely on broad-based immunosuppression. For example, only around half of the patients treated with anti-TNF agents show substantive clinical responses. These improvements are often self-limited, while unfortunately increasing the risk of opportunistic infections. The purpose of the study was to investigate the control of mucosal immune responses, which are based on fundamental signaling pathways. Long-term interests in the regulation of purinergic signaling are now being leveraged to develop innovative and hopefully non-toxic therapies for inflammatory bowel disease. This review and the accompanying articles in this special issue address new therapeutic concepts in inflammatory bowel disease, as based on recent, linked work in hypoxia and purinergic signaling, mucosal barrier functions and microRNA biology. In several recent, comprehensive reviews, have already addressed the biological functions of ectoenzymes, such as CD39, CD73, and CD38, in the regulation of purinergic signaling and control of extracellular adenosine levels. Others, have noted the importance of these mechanisms in immunomodulation, as in cancer and inflammation. The ectonucleotidases of the CD39 family, in particular, have major impacts on the dynamic equilibrium of proinflammatory extracellular ATP, ADP nucleotides vs. the immunosuppressive potential of adenosine nucleosides. CD39 plays a dominant role in purinergic regulation of vascular inflammation, thrombosis, and the immune response in such settings. The relevance and importance of these purinergic signaling pathways in selected neoplastic states (lymphoma and chronic leukemia) and inflammatory diseases (sepsis and autoimmunity) have been already alluded to in recent work. A brief synopsis of the major components of purinergic signaling; chiefly for those not familiar to this field, will focus on very recent work detailing the immunomodulation of CD39 on T cells and other immune cells by both genetic and environmental factors in the setting of inflammatory bowel disease and experimental colitis, inclusive of the new roles for natural metabolites such as bilirubin, and will also briefly cover the role of CD39 expression on exosomes and microparticles, in control of inflammation in the gut and touch on the relevance of the microbiome. Lastly, it will cover the emerging importance of other NTPDases of the CD39 family and speculate on their role in controlling gut inflammation. Conclusion. Review of the literature with own data is devoted to description of the recent advances in the study purinergic signaling pathways implicated in immune dysregulation, in the pathogenesis of inflammatory bowel disease. Our focus in this review is on novel aspects of the functions of CD39 and related nucleoside triphosphate diphosphohydrolases in inflammatory bowel disease
41
Klishch, I. M., and O. M. Yakymchuk. "ВПЛИВ ТИРЕОЇДНИХ ГОРМОНІВ ТА ЗАСОБІВ ДЛЯ НАРКОЗУ НА ОБМІН ФОЛАТІВ В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ В ЕКСПЕРИМЕНТІ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (November 4, 2020): 137–40. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11499.
Full textAbstract:
Мета дослідження – з’ясувати особливості реакції фолатного обміну піддослідних тварин за умов змодельованого гіпертиреозу на дію різних засобів для наркозу.
Матеріали та методи. Для моделювання стану гіпертиреозу щурам вводили L-тироксин протягом 21 дня. Порівнювали вплив еутиреозу та гіпертиреозу на рівні гомоцистеїну та фолієвої кислоти на введення тіопенталу натрію та дексмедетомідину в експерименті.
Результати дослідження та їх обговорення. В плазмі крові тварин з експериментальним гіпертиреозом спостерігали зміни рівня гомоцистеїну та фолієвої кислоти під впливом тіопенталу натрію та дексмедетомідину гідрохлориду за умов гіпер- та еутиреозу.
Висновки. Активація обмінних процесів щитоподібної залоз впливає на універсальні системи захисту організму, що проявляється особливо яскраво в умовах операційного та періопераційного стресу порушенням фолатного обміну, що обумовлює підвищений ризик тромбоутворення та пошук засобів медикаментозної корекції порушеного гомеостазу.
42
Глазунов, О. А., О. Є. Корнійчук, and К. В. Пенський. "ВПЛИВ ОДОНТОПРЕПАРУВАННЯ ПІД НЕЗНІМНІ КОНСТРУКЦІЇ ПРОТЕЗІВ НА СТАН ПУЛЬПИ І ПАРОДОНТУ ОПОРНИХ ЗУБІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 117, no. 4 (December 29, 2021): 2–11. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-42-4.1.
Full textAbstract:
Проведений огляд літературних джерел, у яких аналізується стан зубів при одонтопрепаруванні, наводяться відомості про різноманітні причини, які зумовлюють виникнення ускладнень на різних етапах протезування пацієнтів незнімними конструкціями протезів. Препарування зубів під металокерамічні, а також коронки з каркасами з оксиду цирконію проводиться зі значним зішліфовуванням твердих тканин зубів, що нерідко призводить до розвитку патологічних змін у пульпі зуба і тканинах пародонта. Важливу роль у пошкодженні тканин пародонту відіграють стресові впливи, відбуваються порушення вуглеводного обміну, надмірна активація процесів перекисного окислення ліпідів, розлади регіонарної гемодинаміки, що призводить до деструкції клітинних мембран пародонтальних тканин. Наводиться опис комплексу обов’язкових медико-ортопедичних захисних заходів, спрямованих на нівелювання побічної дії лікарських маніпуляцій у процесі виготовлення і користування металокерамічними протезами. Підкреслено доцільність збереження вітальності пульпи і принципів її захисту з мінімальною втратою твердих тканин зуба.
43
Yaremchuk, O. Z. "СТАН ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ НИРОК ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ АНТИФОСФОЛІПІДНОМУ СИНДРОМІ ТА ДІЇ МОДУЛЯТОРІВ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (November 7, 2019): 85–91. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i3.10466.
Full textAbstract:
Вступ. Антифосфоліпідний синдром (АФС) належить до найактуальніших мультидисциплінарних проблем сучасної медицини. Частота ураження нирок при АФС становить 25–78 %. Мета дослідження – вивчити вплив комбінованої дії L-аргініну й аміногуанідину на стан показників вільнорадикального окиснення та тканинного дихання в нирках при експериментальному АФС і на тлі вагітності у тварин із цією патологією. Методи дослідження. Дослідження виконано на мишах-самках лінії BALB/с, в яких моделювали АФС. Для корекції використовували L-аргінін (25 мг/кг) та аміногуанідин (10 мг/кг). Досліджували в нирках тварин з АФС до вагітності й на 18-й день вагітності активність та вміст компонентів антиоксидантної системи (супероксиддисмутази, каталази, відновленого глутатіону), вміст гідропероксидів ліпідів і ТБК-активних продуктів, активність сукцинатдегідрогенази та цитохромоксидази. Результати й обговорення. У нирках мишей лінії BALB/с з АФС активувалися процеси пероксидного окиснення ліпідів, порушувалася рівновага в системі прооксиданти – антиоксиданти. При проведенні досліджень на 18-й день вагітності в нирках тварин з АФС спостерігали достовірне збільшення вільнорадикального окиснення, зменшення активності ензимів антиоксидантного захисту та дихального ланцюга мітохондрій порівняно з показниками контрольної групи вагітних мишей. При комбінованому введенні L-аргініну та аміногуанідину тваринам з АФС у нирках знижувалися вміст ТБК-активних продуктів (на 33 %) та активність супероксиддисмутази (на 15 %), зростали активність каталази (на 12 %), сукцинатдегідрогенази (на 16 %), цитохромоксидази (на 13 %) і вміст відновленого глутатіону (на 23 %) порівняно з показниками мишей з АФС. На фоні комбінованого застосування L-аргініну та аміногуанідину реєстрували послаблення активності процесів вільнорадикального окиснення та активацію системи антиоксидантного захисту в тканині нирок вагітних тварин з АФС. Встановлено достовірне підвищення активності сукцинатдегідрогенази на (18 %) та цитохромоксидази (на 75 %) порівняно з показниками вагітних самок з АФС. Висновки. При експериментальному АФС у тканині нирок невагітних та вагітних мишей лінії BALB/c відбуваються активація вільнорадикального окиснення, порушення рівноваги в системі прооксиданти – антиоксиданти. На фоні комбінованого введення L-аргініну та аміногуанідину в тканині нирок тварин з АФС (вагітних і невагітних) зменшуються прояви оксидативного стресу.
44
Kucherenko, V. O., Yu V. Tamarkina, and A. F. Popov. "Thermal-shock alkali activation — a new method of the preparation of nanoporous carbon adsorbents." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 12 (December 31, 2016): 74–81. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2016.12.074.
Full text
45
Байгулбаева, М. М., Е. К. Онгарбаев, E. Тилеуберди, А. Б. Жамболова, and K. Жумахан. "Влияние механохимической активации на состав, свойства и структуру шунгитовых пород." ГОРЕНИЕ И ПЛАЗМОХИМИЯ 19, no. 2 (June 16, 2021): 149–56. http://dx.doi.org/10.18321/cpc432.
Full textAbstract:
В работе изучено влияние механохимической активации на состав, свойства и структуру шунгитовых пород месторождения Коксу. Использование наноструктурированного порошка шунгита в сорбентах может привести к улучшению их сорбционных свойств. В результате механохимической активации в образцах шунгитовых пород карбонатного и сланцевого происхождения уменьшается массовая доля углерода, массовая доля кремния увеличивается. В составе пород также увеличивается содержание кислорода, алюминия и железа, что способствует улучшению сорбционных свойств шунгита. Механохимическая активация привела к увеличению удельной поверхности, удельного объема и размера пор образцов. В результате механохимической активации образцов шунгита происходит изменение поверхностной структуры материала, при этом получаются углеродные материалы с более развитой поверхностной структурой и повышенной пористостью.
46
GORSHENEV, V. N., A. A. OLKHOV, M. S. Pozdnyakov, A. T. Teleshev, and M. A. YAKOVLEVA. "Synthesis of calcium-phosphate polymer compositions under conditions of mechano-acoustic treatment of aqueous polymer suspensions." Materials Science, no. 10 (2020): 30–37. http://dx.doi.org/10.31044/1684-579x-2020-0-10-30-37.
Full textAbstract:
Работа посвящена проблеме синтеза и изучения структуры и свойств полимерных кальций-фосфатных биополимерных суспензий, получению на их основе пленочных образцов с лекарственными веществами и изучению кинетики их высвобождения из полимерной матрицы. Синтез композиций осуществляли с помощью метода механоакустической активации. Применение техники механоакустической активации, ультразвукового диспергирования позволяют проводить синтез кальций-фосфатных соединений в водных средах и модифицировать синтезированные продукты лекарствами, биоактивными веществами и формировать биокомпозиции для изготовления костных имплантатов. Ключевые слова: механоакустическая активация, кальций-фосфатные соединения, биополимерные композиты, гидроксиапатит, порфирины.
47
Ivanova, V. O., S. O. Ganykina, and K. P. Gerzhyk. "Інтенсивна терапія індукованої травмою коагулопатії." Klinicheskaia khirurgiia 85, no. 9 (September 30, 2018): 57–60. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.09.57.
Full textAbstract:
Мета. Дослідити стан системи гемостазу та оцінити ефективність раннього призначення антифібринолітичної терапії у хворих з травматичними ураженнями.
Матеріали і методи. Вивчено вихідний стан системи гемостазу у 88 хворих з політравмою (множинна скелетна травма, закритий багатоуламковий перелом стегнової кістки, закритий перелом таза). Проведена комплексна оцінка системи регуляції агрегатного стану крові (РАСК) із застосуванням методу низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії (НПТЕГ). Пацієнти (n=44), які отримували стандартну терапію, склали 1-шу групу, пацієнти (n=44), яким у складі інтенсивної терапії призначали введення транексамової кислоти 1000 мг внутрішньовенно болюсно під час госпіталізації та 15 мг/кг кожні 6 год протягом 3 діб - 2-гу групу.
Результати. Представлені результати досліджень щодо хворих з множинною скелетною травмою як моделлю, за якої виникають виражені порушення агрегатного стану крові, де основним компонентом гемостатичних розладів є активація фібринолітичної системи на тлі гіперагрегації та помірної гіпокоагуляції. Референтні значення індексу ретракції та лізису згортка (ІРЛЗ) - (16,45 ± 0,40)%. На момент госпіталізації хворих до відділення інтенсивної терапії (ВІТ) він становив (52,18 ± 0,47)%, тобто був майже в 2,5 разу вище норми. У пацієнтів 1-ї групи ІРЛЗ залишався підвищеним через 72 год на 114,71%, у пацієнтів 2-ї групи фібринолітична активність відновлювалась через 48 год інтенсивної терапії. У пацієнтів 1-ї групи мінімальний цільовий рівень діурезу спостерігали через 3 год - (0,51 ± 0,03) мл/кг/год. У пацієнтів 2-ї групи на 2-гу год інтенсивної терапії рівень діурезу становив (0,56 ± 0,02) мл/кг/год. Темпи відновлення рівня діурезу були вищими у пацієнтів 2-ї групи та становили (1,11 ± 0,03) мл/кг/год через 72 год порівняно з пацієнтами 1-ї групи - (1,02 ± 0,04) мл/кг/год. Між рівнями лактату у пацієнтів 2-ї і 1-ї груп протягом 72 год різниця була достовірна (р < 0,05).
Висновки. Раннє призначення антифібринолітичних засобів хворим з множинними травматичними ураженнями при вихідній активації фібринолізу позитивно впливає на їх загальний стан, про що свідчать підвищені темпи відновлення рівня діурезу та зниження рівня лактату.
48
Lynda, O. S., L. S. Fira, and P. H. Lykhatskyi. "ЗАСТОСУВАННЯ СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ЛИСТЯ ХОСТИ ЛАНЦЕТОЛИСТОЇ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ЗА УМОВ АДРЕНАЛІНОВОГО УРАЖЕННЯ МІОКАРДА." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (October 26, 2018): 5–12. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9455.
Full textAbstract:
Вступ. Однією з особливостей розвитку серцевих захворювань є активація процесів пероксидного окиснення ліпідів, збільшення кількості прооксидантних процесів, що є наслідком впливу на живу систему гемодинамічних порушень і спричинених ними гіпоксичних явищ. Для лікування захворювань серцево-судинної системи використовують рослинні препарати на основі речовин флавоноїдної природи, які мають широкий спектр активності. Застосування лікарських засобів на основі даних речовин зумовлене вираженими антирадикальними властивостями.
Мета дослідження – встановити антиоксидантні та мембранопротекторні властивості сухого екстракту з листя хости ланцетолистої на моделі ураження міокарда токсичними дозами адреналіну.
Методи дослідження. Дослідження виконано на білих щурах-самцях, яким моделювали некротичне ушкодження міокарда шляхом введення 0,18 % розчину адреналіну гідротартрату з розрахунку 0,5 мг/кг маси тіла. Одній із груп тварин, уражених адреналіном, вводили сухий екстракт з листя хости ланцетолистої в дозі 100 мг/кг маси тіла, іншій – кардіопротектор корвітин у дозі 42 мг/кг маси тіла. У сироватці крові визначали вміст ТБК-активних продуктів, активність аспартатамінотрансферази та креатинфосфокінази, активність супероксиддисмутази і вміст церулоплазміну, в міокарді – вміст ТБК-активних продуктів та вищеназвані органоспецифічні ензими.
Результати й обговорення. Встановлено, що введення адреналіну в дозі 0,5 мг/кг маси тіла призводило до активації процесів пероксидного окиснення ліпідів у міокарді та сироватці крові щурів, на що вказувало збільшення вмісту ТБК-активних продуктів протягом 48 год від початку експерименту. Водночас відмічали зниження в сироватці крові активності супероксиддисмутази та підвищення вмісту церулоплазміну, що свідчило про глибокі порушення в ензимній ланці антиоксидантної системи. Дослідження активності аспартатамінотрансферази в щурів, уражених адреналіном, показало її зростання в сироватці крові у всі терміни дослідження та зниження в міокарді. Аналогічні зміни відзначено при вивченні активності креатинфосфокінази у тварин після розвитку адреналінової кардіопатії. Застосування сухого екстракту з листя хости ланцетолистої мало ефективний вплив на про- та антиоксидантні показники в щурів після ураження, а також привело до нормалізації активності органоспецифічних ензимів міокарда.
Висновок. Сухий екстракт з листя хости ланцетолистої проявляє антиоксидантні властивості за умов адреналінової кардіопатії, що може бути передумовою для подальших експериментальних досліджень даного лікарського засобу.
49
Pushkarev, V., I. Rudenko, O. Zubko, and V. Dolin. "NITROGEN AND HUMIC ACID ACTIVATION OF ALUMOSILICATES FOR IMPROVING THE ADSORPTION OF TRITIUM FROM WATER SOLUTIONS." Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, no. 1 (84) (2019): 16–20. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2713.84.02.
Full textAbstract:
The urgent problem of protecting the environment from the impact of enterprises of the fuel nuclear power complex is the search for effective means to localize tritium from industrial wastewater. In the practice of preventing environmental pollution with industrial waste, mineral adsorbents, among which a significant place is occupied by bentonite (that is, montmorillonite) and palygorskite clays and minerals from the group of zeolites (clinoptilolites and others) are widely used. To increase the adsorption capacity of mineral adsorbents, various methods for their activation are being developed. To assess the effectiveness of the activation of the adsorption capacity of such mineral adsorbents on the removal of tritium from aqueous solutions, a series of experiments was performed, where nitric and humic acids were used as activators. As a result of the work performed, it was found that acid activation increases the removal of tritium from aqueous solutions by 6% in montmorillonite and 52% in palygorskite. A further modification with humic acid, respectively, increases the removal of tritium from aqueous solutions by montmorillonite by an additional 33% (39% in total) and in palygorskite by 16% (68% in total). Activation of clinoptilolite by nitric and humic acids was not effective in increasing the extraction of tritium from aqueous solutions.
50
Televiak, A. T. "ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В М’ЯЗОВІЙ ТКАНИНІ ЗАДНІХ КІНЦІВОК ЩУРІВ ПРИ РОЗВИТКУ ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙОГО СИНДРОМУ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (October 2, 2018): 132–39. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9318.
Full textAbstract:
Гостра ішемія кінцівки виникає в результаті раптового зниження її перфузії, що зазвичай виникає при обтурації просвіту великих артерій внаслідок гострого тромбозу чи емболії або порушення прохідності судин, спричиненого їх травмами чи стисненням (включаючи накладання кровоспинних турнікетів). У разі відновлення кровопостачання раніше ішемізованих тканин виникає ішемічно-реперфузійний синдром, при якому однією з основних патогенетичних ланок альтерації тканин є активація перекисного окиснення ліпідів.
Мета дослідження – провести порівняльний аналіз показників перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в гомогенаті м’язової тканини задніх кінцівок щурів у різні періоди розвитку ішемічно-реперфузійного синдрому.
Матеріал і методи. Проведено визначення вмісту дієнових кон’югат, трієнових кон’югат, ТБК-активних продуктів, супероксиддисмутази та каталази в гомогенаті м’язової тканини 30 щурів за умов експериментальної гострої ішемії. Гостру ішемію викликали шляхом накладення гумових джгутів SWAT (Stretch–Wrap–And–Tuck) на задні кінцівки тварин тривалістю 2 год. Кількісні показники обробляли статистично.
Результати. Експериментально встановлено, що максимальне зростання вмісту дієнових та трієнових кон’югат у пошкодженій м’язовій тканині тварин відбувалося в ранньому постішемічному періоді на 2-гу годину реперфузії зі зниженням на 1-шу та 7-му добу та поверненням до рівня показників контрольної групи в пізньому постішемічному періоді, на 14-ту добу. Зростання вмісту ТБК-активних продуктів у м’язовій тканині відбувалось у перших трьох групах щурів і досягло максимуму в 3-ій групі (реперфузія 1 доба), після чого знижувалось у пізньому реперфузійному періоді, досягши в останній групі значень, близьких до показників контрольної групи.
Активність супероксиддисмутази і каталази в ранньому постішемічному періоді поступово зростала і досягла максимуму на 7-му добу ішемічно-реперфузійного синдрому, після чого, на 14-ту добу, показники повернулись до рівня значень групи контролю. Сильний позитивний кореляційний зв'язок між показниками вмісту супероксиддисмутази і каталази (+0,99) вказував на аналогічну динаміку змін зазначених показників. В усіх експериментальних групах щурів у м’язовому гомогенаті відмічалось зниження антиоксидантно-прооксидантного індексу, яке було найбільш вираженим на 1-шу добу ішемії-реперфузії.
Висновки. У всіх досліджуваних групах тварин розвивався ішемічно-реперфузійний синдром з активацією перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту. Перекисне окиснення ліпідів наростало в м’язовій тканині, починаючи з 1-ї години реперфузії, і досягало максимуму на 1-шу добу, після чого більшість показників поступово повертались до значень контрольної групи на 7-му та 14-ту доби реперфузії. Активність ферментів антиоксидантного захисту також поступово зростала і досягла максимуму в м’язовій тканині на 7-му добу, а на 14-ту добу відбулось повернення показників антиоксидантного захисту до рівня значень групи контролю. Зростання активності супероксиддисмутази і каталази свідчить про активацію компенсаторних механізмів антиоксидантного захисту в ішемізованій м’язовій тканині, а їх відносно невисоке зростання може вказувати на субкомпенсований рівень розвитку цих механізмів.
Зменшення показника антиоксидантно-прооксидантного індексу в м’язовій тканині було найбільш вираженим на 1-шу добу реперфузії, після чого індекс поступово зростав. Про протилежні тенденції в динаміці змін вмісту про- та антиоксидантів у гомогенаті ішемізованої м’язової тканини свідчить і зворотний кореляційний зв’язок середньої сили між продуктами ПОЛ (дієнові та трієнові кон’югати) та ферментами антиоксидантного захисту (супероксиддисмутаза і каталаза).