To see the other types of publications on this topic, follow the link: Автори.
Journal articles on the topic 'Автори'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Автори.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Журналу, Редколегія. "Автори часопису". Ukrainian Religious Studies, № 93 (26 квітня 2021): 121–24. http://dx.doi.org/10.32420/2021.93.2226.
Full text
2
Semerikov, Sergey Alexeevich. "Наші автори". New computer technology 15 (2 травня 2017): 268–76. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.669.
Full text
3
Semerikov, Sergey Alexeevich. "Наші автори". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 329–34. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.729.
Full text
4
Новіков, Д. О., та І. В. Григор’єва. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ТРУДОВОГО ПРАВА ТА СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ ПРИ РОЗВ’ЯЗАННІ ПРОБЛЕМ ГНУЧКОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ". Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право", № 34 (2021): 32–38. http://dx.doi.org/10.34142/23121661.2021.34.04.
Full textAbstract:
Автори вивчають взаємозв’язку соціальної функції трудового права та соціального діалогу при розв’язанні проблем гнучкого регулювання праці. Автори вказують, що соціальна функція трудового права у сучасних умовах залежить не лише від державного впливу на правове регулювання трудових відносин. На переконання авторів, сучасна держава у багатьох політико-економічних аспектах зацікавлена у послабленні соціально-правового захисту трудящих через необхідність одержання інвестицій та залучення інозем-них компаній для створення виробництва. Відзначається, що трудове законодавство посту-пово набуває все більшої гнучкості, переносячи все більше питань, що стосуються умов праці, на договірний рівень. Автори вказують, що об’єктивним є те, що на індивідуальному договірному рівні працівникові, який залежить від необхідності отримання роботи, вкрай складно проявляти власну волю при взаємодії із роботодавцем. Автори підкреслюють, що одночасно підсилюється значення та підвищуються колективних договірних засобів регулювання трудових відносин, що вимагає належного рівня організованої солідарності трудящих. Авторами констатується, що солідарність у цьому сенсі представляє собою соціальну єдність індивідів поєднаних певною властивістю при усвідомленні необхідності такого поєднання для досягнення конкретної позитивної мети. Результатом солідарності має стати активне впровадження у практику соціального діалогу укладення міжнародних рамкових угод між транснаціональними корпораціями, державою та населенням, представ-леному спеціалізованими професійними спілками, зокрема, міжнародними. Автори зазначають, що на підставі укладення міжнародних рамкових угод реалізовуватиметься соціальна функція трудового права, котра тепер не будучи прив’язаною до держави та її органів, означатиме дійсний баланс інтересів учасників трудових відносин. На думку авторів, доцільною є розробка національної програми із підтримки профспілкового руху в Україні та колективного співробітництва з міжнародними профспілками на 2021-2031 роки. Результатом цього співробітництва має стати збільшення кількості міжнародних рамкових угод, укладених з транснаціональними корпораціями
5
Darchuk, N. P., I. V. Vasileva та A. N. Vasilev. "Векторна модель аналізу стилістики текстів". Ukrainian Journal of Physics 66, № 5 (2021): 373. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe66.5.373.
Full textAbstract:
Стаття присвячена застосуванню фiзичних пiдходiв до аналiзу авторських стилiв українських письменникiв. Пропонується модель, у якiй лiтературнi стилi описуються векторами одиничної довжини в багатовимiрному просторi. Числовою характеристикою стилю є результат скалярного добутку вiдповiдного вектора на вектор, який визначає загальний стиль для групи авторiв. Показано, що цей параметр лiнiйним чином залежить вiд рангу автора. Така залежнiсть пiдтверджує гiпотезу приєднання до бiльшостi, вiдповiдно до якої автори, вибираючи стиль, орiєнтуються на стиль своїх успiшних колег.
6
Pankiv, V. I. "Ендокринологія: огляд медичної періодики України та Російської Федерації". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 1.49 (10 січня 2013): 102–14. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.1.49.2013.84059.
Full textAbstract:
Медичні видання УкраїниЖурнал «Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія» (2012, № 4) публікує статті «Особливості лікування диференційованого раку щитоподібної залози, що його було виявлено у пацієнток під час вагітності» (автори — С.М. Черенько та ін.), «Частота мікроальбумінурії у хворих на гіпотиреоз» (автор — О.М. Дідушко), «Характеристика мікрофлори стоп у хворих із синдромом діабетичної стопи» (автор — Є.В. Таран та ін.), «Порушення вуглеводного обміну, виявлені у скринінгу дорослого населення двох районів м. Харкова» (автори — Н.О. Кравчун та ін.), «Гострі ускладнення цукрового діабету у дітей, які отримують помпову інсулінотерапію» (автор — Є.В. Глоба та ін.), «Який препарат з групи похідних сульфанілсечовини додати до метформіну?» (автор — Т.Ю. Юзвенко та ін.), «Синдром «порожнього турецького сідла» (автор — М.Л. Кирилюк) та ін.
7
Анпілогов, О. В., та А. І. Жукова. "ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ ПРИНЦИП ГАЛУЗІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА". Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право", № 34 (2021): 72–79. http://dx.doi.org/10.34142/23121661.2021.34.10.
Full textAbstract:
Авторами досліджено принцип верховенства права як фундаментальну засаду галузі адміністративного права. Автори вказують, що верховенство права як фундаментальний принцип галузі адміністративного права означає, що органи публічної влади не можуть діяти свавільно й зобов’язані дотримуватися нормативних приписів, які формуватимуть чітке розуміння тих заходів, що мають застосовуватись у певних правовід-носинах і, відповідно, даватимуть змогу громадянам розраховувати на очікуваний результат у взаємовідносинах із органами публічної влади. Автори окреслюють, що верховенство права інтегрує в собі такі провідні засади галузі адміністративного права, як справедливість, пріоритет та повага прав людини, заборона свавілля, законність, розумність, юридична визначеність, прозорість. На переконання авторів, верховенство права передбачає можли-вість існування дискреційних повноважень органів публічної влади, які в одних випадках чітко окреслюють компетенції органу публічної влади щодо прийняття певного рішення, а в інших – надають свободу діяти на свій розсуд шляхом оцінки ситуації та здійснення правомірного вибору однієї із законних альтернатив. Автори вказують, що завдяки реалізації верховенства права як фундаментального принципу галузі адміністративного права має забезпечуватися високий рівень довіри громадян до діяльності органів публічної влади та їхніх рішень, що має сприяти позитивній трансформації взаємодії громадянського суспільства й держави.
8
Новіков, Д. О., та А. О. Поляков. "ЮРИДИЧНЕ РОЗУМІННЯ ФАБРИКАЦІЇ ТА ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ЯК ФОРМ ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ". Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право", № 33 (2021): 112–20. http://dx.doi.org/10.34142/23121661.2021.33.14.
Full textAbstract:
Автори визначають юридичне розуміння фабрикації та фальсифікації як форм порушення академічної доброчесності, що зменшують цінність наукової й освітньої діяльності, продукують зниження довіри до дослідницької роботи. Зазначається, що фаб- рикація та фальсифікація характеризуються складністю їхнього виявлення та доказування, визначення фабрикації та фальсифікації, наявні в Законі України «Про освіту», не чіткі, розпливчасті, що створює перепони для виявлення цих форм порушення академічної доб- рочесності та притягнення винних осіб до академічної відповідальності. Автори пропонують розуміти під фабрикацією свідоме використання в наукових та/або навчальних роботах штучних даних і відомостей, здійснення посилання на невідповідні й неактивні джерела інформації, зазначення в тексті дослідження неопублікованих та непідтверджених позицій, думок, ідей інших авторів. Натомість фальсифікацію автори пропонують визначити як свідому заміну даних і відомостей власного дослідження або дослідження інших науковців у власних наукових та/або навчальних роботах, викривлення дослідження та його апробації, приховування результатів дослідження, викривлення тексту джерела інформації. Автори переконані, що виявлення фабрикації та фальсифікації, зокрема в наукових дослідженнях, має ґрунтуватися на унормованій процедурі фахового дослідження експертами за напрямом наукової роботи. Авторами пропонується закріпити в Постанові Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 р. № 167 «Про присудження ступеня доктора філософії» після проход- ження перевірки тексту дисертації на наявність академічного плагіату за допомогою про- грамного забезпечення обов’язкову процедуру експертного оцінювання тексту дисертації на наявність порушень академічної доброчесності, зокрема фабрикації та фальсифікації із винесенням відповідного висновку, який долучається до дисертації та без якого неможливо провести захист дисертації в спеціалізованій вченій раді закладу вищої освіти.
9
Bezborodykh, Iryna, та Nataliia Levytska. "Взаємодія між читачем та текстом у світлі пост-структуралізму: сучасні підходи до інтерпретації та аналізу художнього твору". Філологічний дискурс, № 9 (28 лютого 2019): 9–15. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2019.09.01.
Full textAbstract:
У статті аналізується розвиток літературної теорії у добу пост-структуралізму (починаючи з 60-70-х років ХХ століття до нашого часу). Зосереджено увагу на зміні філософсько-літературознавчої парадигми з авторо-центричного та тексто-центричного на читацько-центричний підхід до рецепції, інтерпретації та аналізу тексту художньої літератури. Проаналізовано особливості читацько-центричного підходу до розуміння суті та мети читання та тлумачення художнього тексту, зокрема, важливість врахування літературного та життєвого досвіду читача у процесі читання та тлумачення твору. Досліджено течії пост-структуралізму що орієнтуються на читача як на центральну фігуру у сприйнятті та тлумаченні твору (теорія рецептивної естетики, психоаналітична, феміністична, культурологічна теорії). Автори доходять висновку, що переосмислення ролі складових у співвідношенні автор-текст-читач у другій половині ХХ століття на користь читача як спів-творця художнього тексту суттєво вплинула не лише на розвиток літературної теорії, а й позначилася на художній естетиці та авторському методі письменників-постмодерністів. Це, на думку авторів, має відобразитися на методиці викладання літератури у школі та закладах вищої освіти, спонукаючи до пошуку таких прийомів роботи, які спонукають до творчого читання, розвивають критичне мислення та сприяють рефлексії.
11
Сисоєнко, Ірина, та Дмитро Карлюка. "АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 23 (29 квітня 2022): 132–37. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.22.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу основних фінансових показників діяльності банків України. У статті авторами проаналізовано поточний стан фінансових показників банківської системи України та зміни, що відбулися в ній протягом останніх п’яти років (посткризовий період). У статті проаналізовано динаміку кількості діючих банків в України за останні п’ять років. Було розглянуто структуру доходів банківської системи України за останні п’ять років. У статті проаналізовано структуру витрат банківської системи України за останні п’ять років. У статті авторами розглянуто та проаналізовано динаміку активів банківської системи України за останні п’ять рокі. У статті автори проаналізували динаміку пасивів банківської системи України за останні п’ять років. У статті автори проаналізували динаміку капіталу банківської системи України за останні п’ять років, у тому числі статутного капіталу. Було досліджено динаміку зміни зобов’язань банківської системи України за останні п’ять років, у тому числі зобов'язання банків в іноземній валюті. Проведено постатейне дослідження інших запозичень банківської системи України за останні п’ять років. У статті автори розрахували та проаналізували рентабельність активів та капіталу банківської системи за останні п’ять років.
12
Мацнев, Николай Иванович. "О ПРОБЛЕМАХ ОФОРМЛЕНИЯ БИБЛИОГРАФИИ В НАУЧНЫХ РАБОТАХ ПО ЮРИСПРУДЕНЦИИ". АЗИАТСКО-ТИХООКЕАНСКИЙ РЕГИОН: ЭКОНОМИКА, ПОЛИТИКА, ПРАВО, № 4 (2021): 175–85. http://dx.doi.org/10.24866/1813-3274/2021-4/175-185.
Full textAbstract:
В статье говорится о необходимости ответственного отношения каждого автора к составлению библиографического описания изданий, использованных в его работе, качественного оформления списков литературы, о добросовестном отношении к использованным источникам. Приводятся конкретные примеры недочётов, неточностей и даже фальсификаций в работах отдельных авторов. Цель данной публикации – показать, что вдумчивое изучение работ других авторов и их добросовестное использование при написании своего научного труда являются теми показателями, которые порождают у читателей мнение об авторе как об авторитетном учёном, работы которого будут востребованными и цитируемыми. К этому надо стремиться каждому, кто избрал свой путь в науке и делает на этом пути первые шаги. Ключевые слова: юридическая наука, авторы, качественный подбор литературы, составление списков литературы, библиографическое описание, система стандартов, незнание ГОСТов, фальсификация, недопустимые сокращения в названиях книг, неточность сведений об авторах, Российская книжная палата, рассылка обязательных экземпляров, дарение книги, СИБИД.
13
Panafidin, Ihor. "Justum bellum как философская традиция морального ограничения войны". Актуальні проблеми духовності, № 15 (30 червня 2016): 159–74. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i15.1908.
Full textAbstract:
Автор розглядає фiлософську традицiю justum bellum i здiйснює спробу класифiкувати концепцiї справедливої вiйни на природно-правовi та дистрибутивнi. У статтi робиться висновок, що по-рiзному iнтерпретуючи справедливiсть, їх автори спирались на класичне розумiння вiйни як продовження полiтики iншими засобами.
14
Журналу, Редколегія. "Автори статей і матеріалів № 76 квартальника". Ukrainian Religious Studies, № 76 (1 грудня 2015): 264. http://dx.doi.org/10.32420/2015.76.620.
Full text
15
Козак, Сергій. "Журнал «Пороги» (Аргентина): історія, зміст, автори". Український інформаційний простір, № 1 (11 серпня 2018): 186–95. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1.2018.141106.
Full text
16
Науменко, Андрій, та Сергій Сегеда. "КІННОТА АРМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ПІД ЧАС 1-ГО ЗИМОВОГО ПОХОДУ В ІСТОРИЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ". Воєнно-історичний вісник 41, № 3 (2022): 74–86. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-41-3-74-86.
Full textAbstract:
У статті автори розглядають доробок дослідників української діаспори, присвячений бойовій діяльності Армії Української Народної Республіки під час 1-го Зимового походу (грудень 1919 — травень 1920 рр.), поставивши за мету вивчити стан дослідження такого важливого в той час роду зброї, як кіннота. В ході опрацювання порушеного питання використано праці відомих військових діячів доби Української революції, документальні збірники, окремі статті тощо. У них автори різною мірою торкалися бойової діяльності української кінноти під час походу. Встановлено, що спеціальних праць, присвячених діям кінноти під час походу діаспорні українські автори не створили, проте багато з них звертали
 рацьований доробок діаспорних українських авторів в цілому створює можливість оцінити роль кінноти, простежити бойовий шлях та визначити особливості її застосування, встановити окремі подвиги бійців та командирів.
 Ключові слова: Українська революція, Армія Української Народної Республіки, кіннота, Зимовий похід, українська діаспора, полк, сотня, бойова діяльність.
17
Воронова, Надія, та Наталія Шалашна. "МОДЕРНІЗАЦІЯ ЗМІСТОВОГО НАПОВНЕННЯ ДИСЦИПЛІН ІСТОРИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ЦИКЛУ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТИ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 15 (21 жовтня 2021): 62–75. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.15.2021.242938.
Full textAbstract:
У статті окреслено переваги цифровізації освіти, які вимагають оновлення змісту викладання історико-культурологічних дисциплін. Серед них увиразнено: індивідуалізацію навчання, як можливість для кожного з учасників освітнього процесу самостійно обирати темп навчання, час виконання завдань тощо; дотримання принципу антропологізації змістовного наповнення історико-культурологічного знання у вищій школі, що передбачає більшу зорієнтованість змісту викладання на особистість як головного суб’єкта історичного процесу; зміна практик комунікації в освітньому процесі, як вербальних, так і невербальних; розширення доступу до альтернативних джерел інформації, що важливо для критичного аналізу отриманої інформації, критеріїв вірогідності, причин можливої необ’єктивності інформації.
 Звернено увагу на поглиблений розвиток інформаційної компетентності, як от здатність до пошуку, аналізу необхідної інформації, здатність самостійно продукувати та поширювати її. Зазначено, що історико-культурологічні освітні компоненти формують комплекс громадянських та суспільних компетентностей. Наведено перелік електронних інформаційно-довідкових видань з історії, культури та мистецтва, створених на основі гіпертекстових посилань та мультимедіа. Особливе місце серед них посіли мультимедійні енциклопедії, віртуальні музеї (путівники), віртуальні екскурсії та галереї. статті висвітлено місце цифрової стратегії у функціонуванні соціально-комунікаційного простору закладу вищої освіти. Автори обґрунтовують необхідність використання цифрових інструментів в університетському навчальному процесі, переходу до нових, цифрових моделей навчання. Цифровізація вищої освіти визначається як необхідна відповідь на суспільні виклики сьогодення. На основі аналізу проблем, що виникають у сфері вищої освіти, автор визначає низку завдань, виконання яких сприятиме процесам цифровізації вітчизняної університетської освіти. У статті розкриваються особливості соціально-комунікаційного простору вищого навчального закладу. Автори детально аналізують його структуру та специфіку функціонування. У межах статті автори доводять необхідність розглядати соціально-комунікаційний простір вищого навчального закладу як різновид соціально-комунікаційного простору освіти в цілому. Авторами доводиться необхідність розробки гнучкого соціально-комунікаційного простору з цифровим компонентом, орієнтованого на розвиток світу комунікаційних взаємовідносин в освітній системі.
18
Obushnyi, Sergiy, Roman Kravchenko, Leonid Khatskevych, Sergii Nekrasov та Artem Frantsiian. "АНАЛІЗ ТА ВИРІШЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ТА ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ BLOCKCHAIN". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (2020): 14–36. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0202.
Full textAbstract:
У цьому дослідженні автори сформулювали, проаналізували та розв’язали концептуальну та термінологічну проблему використання терміна та визначення концепції Blockchain, беручи до уваги їх вплив на розвиток послідовних теоретичних знань та правильного практичного досвіду в предметних областях його застосування. Для досягнення мети цього дослідження автори запропонували рішення у вигляді авторського визначення концепції Blockchain, заснованого на аналізі значень, виведенні їх класифікації та ідентифікації характеристик цього поняття.
 Ядро дослідницького аналізу, засноване на критерії близькості визначення до вихідного значення, яке було вкладено в концепцію авторами, які заклали теоретичні та практичні основи для області децентралізованих обчислень, машин та мереж.
 Для отримання визначення поняття Blockchain автори застосували метод, заснований на виявленні та аналізі двох типів умов у концепції Blockchain: властивостей та характеристик. Таким чином, для формування визначення були обрані характеристики (достатні умови), що характеризують і розкривають зміст явища.
 Дослідження починається з реконструкції етимології і, отже, основного значення концепції блокчейн. Далі автори проводять інвентаризацію та систематизують набір існуючих визначень. На основі аналізу цього набору пропонується 3-х типова класифікація інтерпретацій концепцій Blockchain.
 Ключовим результатом дослідження є аналіз та декомпозиція визначень на властивості та характеристики. Згодом він синтезується у вигляді авторського визначення, що має властивість унікальності, точності, повноти, надійності, релевантності та об’єктивності.
 Щоб знайти рішення проблеми, автори використовують аналітичні лінгвістичні підходи: інвентаризація визначень, аналіз визначень, нормалізація термінів та різноманітність існуючих визначень та кодифікація.
 Застосований внесок дослідження, який виходить за основні межі, полягає у підготовці матеріалу, що відповідає класу проблем стандарту ISO 22739 технології Blockchain та DLT.
19
Миронова, В. М. "Античні автори в українській проповіді XVII століття". Studia linguistica, Вип. 6, ч. 1 (2012): 296–301.
Find full text
20
Миронова, В. М. "Античні автори в українській проповіді XVII століття". Studia linguistica, Вип. 6, ч. 1 (2012): 296–301.
Find full text
21
Чередниченко, Олександр. "РОКСОЛАНА ЗОРІВЧАК – ПОДВИЖНИЦЯ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА". Inozenma Philologia, № 133 (1 грудня 2020): 7–15. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3165.
Full textAbstract:
У статті розкрито життєвий шлях та науково-педагогічну діяльність професора, доктора філологічних наук, академіка АН ВШ України, дійсного члена НТШ Роксолани Петрівни Зорівчак (1934–2018). Автори висвіт¬люють віхи життя, науковий доробок, педагогічну й громадську діяльність Дослідниці, подають характеристику основних її праць та аналізують її внесок у розвиток українського перекладознавства і контрастивної лінгвістики. Р. П. Зорівчак була автором 1213 публікацій, серед яких чимало статей енциклопедичного характеру та рецензій, що показує наскільки глибокоерудованою й працелюбною була Авторка. Найбільший внесок Р. П. Зорівчак зробила до історії та теорії пере- кладу, але однаково вагомими є роздуми про сучасний український мововжиток, сповнені глибинних спостережень та цікавих фактів. Ключові слова: Роксолана Зорівчак, теорія перекладу, історія перекладу, контрастивна лінгвістика, персонологія, українська мова, англійська мова.
22
Демків, Анна, та Лариса Петренко. "ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ ЦЕНТРІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (2021): 52–63. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.52-63.
Full textAbstract:
В оглядовій статті аналізуються правові основи підвищення кваліфікації педагогічних працівників навчально-методичних центрів (далі – НМЦ) цивільного захисту та безпеки життєдіяльності. Авторами розглянуто окремі статті Конституції України, які забезпечують право кожної людини на вільний розвиток і освіту, а також низку законів України: «Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (2014), «Про професійний розвиток працівників» (2012). Здійснено критичний аналіз галузевих нормативно-правових актів щодо професійного розвитку фахівців з питань цивільного захисту та організації підвищення кваліфікації в системі післядипломної освіти. У статті наведено статистичні дані підвищення кваліфікації на базі закладів вищої і післядипломної освіти цивільного захисту. Особлива увага авторів приділяється вивченню особливостей професійного розвитку кваліфікації педагогічних працівників НМЦ цивільного захисту та безпеки життєдіяльності у системі підвищення кваліфікації. Автори пропонують ґрунтовний аналіз специфіки їхньої діяльності, яка визначається забезпеченням функціонального навчання керівних кадрів і фахівців сфери цивільного захисту згідно з державним замовленням та договірними зобов’язаннями для потреб місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. Розглянуто перелік послуг, які надають педагогічні працівники методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності. Конкретизовано коло професійних інтересів цих фахівців, пов’язаних з реалізацією потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров’я. Автори наводять висновки щодо правових основ варіативності професійного розвитку педагогічних працівників НМЦ цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.
 Ключові слова: підвищення кваліфікації, педагогічні працівники; післядипломна освіта; навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності; правові основи.
23
КАЛІНІНА, Лариса, Валентина ПАПІЖУК та Наталія ПРОКОПЧУК. "ІНТЕРАКТИВНА МЕТОДИЧНА МАЙСТЕРНЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ SOFT SKILLS У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Acta Paedagogica Volynienses 2, № 1 (2022): 73–80. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.12.
Full textAbstract:
Дана стаття присвячена актуальній темі сучасної методики формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у закладах вищої освіти (ЗВО). Автори вважають за необхідне введення soft skills (гнучких вмінь) в структуру професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови. В статті наведені результати анкетування викладачів та студентів НІІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка, а також точки зору вітчизняних та зарубіжних вчених на проблему формування soft skills, що дало авторам можливість дійти висновку про важливість та необхідність вказаного виду умінь майбутніх вчителів іноземної мови. На основі аналізу були визначені фактори, що перешкоджають ефективному формуванню soft skills у майбутніх вчителів. Стаття містить таблицю виокремлених авторами універсальних та специфічних для вчителя іноземної мови soft skills. Автори статті вважають за доцільне відійти від традиційної транслятивної (лекційно-семінарської) методики професійної підготовки вчителів і перейти до інтегративно-інтерактивної моделі, яка спонукає студентів до самостійного оволодіння знаннями, уміннями і пошуку професійно-значущих рішень у співпраці. У статті описується суть, особливості організації та проведення методичних інтерактивних майстерень з курсу «Методика навчання іноземних мов» з урахуванням положень французької групи нової освіти ЖФЕН як засобу формування soft skills. Етапи методичної майстерні, що описується, містять приклади завдань з використанням різноманітних технологій критичного мислення, які надають можливість майбутнім вчителям іноземної мови продемонструвати власний рівень soft skills, оцінити його та, за необхідності, скорегувати шляхи його удосконалення. В статті описуються перспективи подальших досліджень в означеному напрямку.
24
Babeliuk, Oleh, Natalia Hotsuliak, Volodymyr Izraylov та Oleksii Shkurenko. "Емпіричне дослідження впливу новизни діяльності на розвиток самоактуалізації психолога". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 5 (2020): 169–79. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.16.
Full textAbstract:
Стаття присвячена встановленню взаємозв’язку між новизною діяльності та рівнем розвитку самоактуалізації психолога.
 Проведено аналіз наукових робіт в цій галузі і визначено, що самоактуалізація – це психологічних процес, при якому здібності людини застосовуються повністю та творчо, а також самоактуалізація дає людині почуття задоволеності в житті.
 Авторами пропонуються концептуальні підходи щодо емпіричного дослідження впливу різних чинників на розвиток самоактуалізації професіонала.
 Говорячи про роль новизни діяльності, автори дослідження наголошують на проблемі інформаційного конфлікту. Термін “інформаційний конфлікт” позначає пізнавальний стан суб'єкта в ситуації ідентифікації, або віднесення його до категорії стимульной конфігурації, частини якої не погоджуються одна з одною, перебуваючи у стані жорсткого протиріччя.
 За отриманими результатами автори зробити висновки, що мотиваційний чинник – новизна діяльності – впливає на розвиток самоактуалізації особистості й ефективніше результати видно після спеціально проведених тренінгів.
 В подальшому пропонується провести дослідження впливу середовища на самоактуалізацію фахівця.
25
Voropaeva, Tatyana Sergeevna, та Nina Nikolaevna Averyanova. "СПЕЦИФИКА «ЗАМОРОЖЕННЫХ» КОНФЛИКТОВ: СОЦИАЛЬНО-ФИЛОСОФСКИЕ АСПЕКТЫ". Научный взгляд в будущее, № 13-02 (30 квітня 2018): 98–104. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2019-13-02-046.
Full textAbstract:
У статті розглядаються проблеми розвитку «заморожених» конфліктів на просторі СНД. Особливу увагу автори приділяють процесу «заморожування» конфліктів, у результаті чого виникають квазідержави. Автори розкривають генезис, еволюцію та можливості врегулюван
26
Мазур, В., та І. Боровська. "Аналіз поняття старості у науково-практичному та теоретичному аспектах". Юридичний вісник, № 4 (30 жовтня 2020): 23–29. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1967.
Full textAbstract:
Кожна особа має право на захист своїх прав та законних інтересів, а також на соціальний захист у старості та звернення до суду за таким захистом. Старість тісно взаємопов'язана з процесом старіння, який починається від народження і постійно триває до смерті особи. У статті автори здійснюють спробу проаналізувати поняття старості в теоретичному та науково-правничому розумінні, а також дослідити правову природу старості за законодавством України.
 Оскільки новелою в цивільно-процесуальному та господарсько-процесуальному законодавстві є застосування терміна «старість», а саме під час допиту свідка за місцем проживання (перебування), який через старість або з інших поважних причин не може прибути в судове засідання, тому автори ставлять перед собою за мету - з'ясувати в різних аспектах поняття старості. Для досягнення поставленої мети авторами статті здійснено аналіз теоретичного розуміння поняття старості та вплив такого теоретичного розуміння на тлумачення її в практичній діяльності судових органів. Крім теоретичної бази, автори дослідили чинне законодавство України, а саме норми Конституції України як Основного Закону, Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів України й інших нормативно-правових актів, підзаконні нормативно-правові акти, приділили увагу дослідженню проблемних питань щодо розуміння поняття старості в міжнародних договорах, а саме в Конвенціях, а також проекти законів, щоб з'ясувати правову природу та понятійно-правовий апарат терміна старості. Досліджено співвідношення категорій «процесуальна дієздатність» та «старість» у контексті правового статусу свідка як учасника судового процесу під час допиту свідків за місцем проживання (перебування) внаслідок неможливості прибуття в судове засідання у зв'язку зі старістю, похилим віком. Також у статті розглянуто поняття старості через призму тлумачення в законодавстві категорії «похилий вік», при цьому проаналізувавши законодавство у сфері соціального захисту та пенсійного страхування. Автори звернули увагу та проаналізували критерії поділу старості та класифікацію періодів геронтогенезу, а також запропонували власне розуміння категорії старості в правозастосовчій діяльності та запропонували внести відповідні зміни до чинного законодавства України.
27
Mytsenko, D., та V. Shymanska. "Практика впровадження концепції змішаного навчання з використанням LMS Google Classroom". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 45, № 3 (2021): 4–10. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.45.01.
Full textAbstract:
У статті вказується на необхідність впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), зокрема концепції змішаного навчання («blended learning») в освітню практику закладів вищої освіти. Змішане навчання визначається як така форма організації навчального процесу, в якій традиційні педагогічні технології поєднуються різноманітними формами онлайн-навчання. Автори обрали за мету проаналізувати сучасні науково-педагогічні дослідження проблеми реалізації концепції змішаного навчання; описати власний досвід організації навчально-виховного процесу на засадах концепції змішаного навчання. Авторами проаналізовано найбільш важливі тенденції розвитку ІКТ на сучасному етапі розвитку освіти; основні завдання використання ІКТ в освіті. Вказується що практична реалізація онлайн-складової змішаного навчання здійснюється за допомогою LMS (Learning Management System – система управління навчанням). Розглянуто основні функції, які здійснює LMS як елемент змішаного навчання. Автори розглядають основні можливості Google Classroom – популярної безкоштовної освітньої онлайн-платформи від всесвітньо відомої корпорації Google. Проаналізовано власний досвід реалізації концепції змішаного навчання з використанням Google Classroom в якості системи управління навчанням (LMS). Зокрема вказується на надзвичайну актуальність подібного досвіду в умовах складної епідеміологічної ситуації в Україні та світі. В умовах карантинних обмежень аудиторного навчання саме за допомогою Google Classroom вдалося швидко трансформувати навчально-виховний процес зі змішаного в онлайн-формат. В результаті аналізу наукових досліджень проблеми, власного досвіду реалізації концепції змішаного навчання автори дійшли висновку про ефективність впровадження концепції змішаного навчання («blended learning») у навчально-виховний процес та необхідність подальших наукових досліджень проблеми.
28
Лазаренко, Наталія, Алла Коломієць та Євген Громов. "НАУКОВИЙ ТУРИЗМ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ДОРОСЛИХ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 15 (2020): 39–55. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.39-55.
Full textAbstract:
Авторами обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми. Автори статті дискутують щодо сучасних тенденцій розвитку Європейської системи освіти в ракурсі освіти дорослих; розглядають спектр пропозицій з боку країн Європи щодо участі фахівців у програмах наукового туризму; визначають сучасний стан та можливості наукового туризму для професійного вдосконалення викладачів педагогічних університетів; окреслюють перспективи щодо залучення іноземних колег до участі у програмах наукового туризму на базі вітчизняних освітньо-наукових інституцій. Доведено, що науковий туризм є однією з найефективніших форм вивчення європейського досвіду. Нову інформацію, знання та вміння, здобуті під час наукових подорожей, викладачі педагогічних університетів мають активно використовувати у подальшій практичній професійній діяльності. Автори вважають, що Україна має значний потенціал у сфері наукового туризму за умови здійснення певних кроків, що сприятимуть розвитку інфраструктури, презентації наукових та освітніх здобутків, заохочення університетів і науково-дослідних центрів до інтенсифікації міжнародного наукового співробітництва.
 Ключові слова: заклади вищої освіти, міжнародна співпраця, науковий та освітній туризм, освіта дорослих, педагогічний університет, підвищення професіоналізму.
29
Панок, Віталій, Надія Лунченко, Наталія Сосновенко та Панок Ірина. "АГРЕСІЯ ТА КОНФЛІКТНІСТЬ У ВЗАЄМИНАХ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (17 травня 2021): 493–501. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.092.
Full textAbstract:
Агресивна поведінка і конфлікти між учасниками освітнього процесу – розповсюджені соціально-психологічні явища, які характерні для багатьох закладів освіти і які суттєво впливають на освітній процес. У цій статті автори досліджують конфліктні явища в середовищі учнів, між учнями і вчителями, учнями і адміністрацією та батьками, в середовищі вчителів, вчителів і адміністрацією, вчителями і батьками. Дослідження проводилось шляхом опитування учнів і вчителів. Одержані результати дозволили авторам зробити висновок про те, що агресивна поведінка є поширеною практикою у спілкуванні учнів між собою, а також педагогів з учнями, що не сприяє створенню позитивної емоційної атмосфери у закладі освіти та знижує авторитет педагогів в очах учнів. Більше двох третин опитаних відмітили, що конфлікти в учнівському середовищі відбуваються часто або час від часу. При цьому педагоги схильні перебільшувати свою оцінку. Автори наголошують, що агресивні форми міжособистісного спілкування усе ще є широко розповсюдженими у закладах освіти і сприймаються багатьма учасниками як норма, що відповідає змісту їх соціальних ролей.
30
Новіков, Денис Олександрович, та Анна Ігорівна Жукова. "ПРАВОВА ГЕРМЕНЕВТИКА В МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЮРИДИЧНІЙ АРГУМЕНТАЦІЇ НАУКИ ТРУДОВОГО ПРАВА І ПРАВА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". New Ukrainian Law, № 4 (1 жовтня 2021): 151–56. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.23.
Full textAbstract:
У статті окреслюється місце правової герменевтики у методології досліджень та юридич- ній аргументації науки трудового права та права соціального забезпечення. Вказано, що при використанні правової герменевтики у методології юридичних досліджень та юридич- ній аргументації інтерпретаційна діяльність не обмежується дослідженням явища з точки зору його формально-логічного аналізу. Автори вважають, що правова герменевтика воло- діє методологічним інструментарієм, за допомогою якого можна не лише інтерпретувати та розуміти текст, але й пізнати автора тексту. Визначено, що інтерпретація тексту здійсню- ється із застосуванням методів як лінгвістики, так і філософії, зокрема подвійної і потрійної рефлексії. Зазначається, що інтерпретація тексту відбувається у межах так званого герме- невтичного кола, в якому текст проходить декілька інтерпретаційних стадій: формування «передрозуміння» (звільнення від забобонів сприйняття та відкидання емоційного контек- сту), курсорне читання (виділення основних культурних і лінгвістичних символів тексту, пошук і виявлення «темних місць»), формулювання і перевірка гіпотез (надання відповідей на поставлені до «темних місць» питання та окреслення аргументів, котрі встановлюють зв’язки між текстом і інтерпретацією). Автори зазначають, що застосування засобів правової герменевтики для вивчення таких сучасних явищ науки трудового права і права соціального забезпечення передусім потрібне для відмежування їхнього реального смислу від стереоти- пів та зловживань так званого «передрозуміння», завчасного неприйняття нової конструкції через певні традиційні забобони класичної юридичної науки при збереженні нейтрального відношення. Автори переконані, що використання не лише класичного методологічного апа- рату, але й таких нетипових для вітчизняної юридичної науки засобів, як правова герменев- тика, може створити фундамент для уникнення «передрозуміння» при дослідженні сучасних правових явищ, сформувати дослідницьке поле для винайдення універсальних підходів до регулювання трудових відносин і відносин у сфері соціального захисту.
31
Шабанов, Р. І., та М. І. Ждан. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ПРАЦЮ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ". Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право", № 32 (2020): 14–23. http://dx.doi.org/10.34142/23121661.2020.32.02.
Full textAbstract:
Автори розкривають специфіку правового регулювання реалізації права на працю в умовах євроінтеграції. Вказується, що лише через розуміння необхідності зміни усталеного погляду на право на працю в європейсько-центрованому вимірі Україні вдасться провести ефективні реформи у сфері трудових відносин. Встановлено штучний характер законодавчого закріплення права на працю у СРСР, яке спрямовувалось винятково на реалізацію державотворчих цілей та завдань. У 90-ті рр. ХХ ст. право на працю, як порівняти із радянським розумінням, перетворилося із суб’єктивного права на об’єктивне право та елемент правоздатності. Авторами наголошується, що прийняття демократичного та ліберального Основного Закону України обумовило роздержавлення і повернення до лона універсальних прав людини права на працю, яке за своєю сутністю означає свободу праці. Досліджується природа та зміст права на працю як універсального права людини через концепцію негативної та позитивної свободи. Автори констатують, що в умовах євроінтеграції право на працю має розумітися як можливість людини заробляти собі на життя вільно обраною працею, розвиватися завдяки цій праці та мати гідне ставлення і рівні можливості у сфері праці.
32
БАЛАГУР, Леся, Дмитро ОЛЕШКО та Дмитро КАРАСЬОВ. "РЕКОМЕНДАЦІЇ НАЧАЛЬНИКУ ПІДРОЗДІЛУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ МАСКУВАННЯ СЛУЖБИ ПРИКОРДОННИХ НАРЯДІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (2021): 26–40. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.556.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі оптимізації заходів маскування служби прикордонних нарядів. Автори проаналізували актуальність представленої проблеми з позицій значущості маскування для ефективного функціонування Державної прикордонної служби України. Виокремлено ключові завдання у загальній проблемі використання маскування у прикордонній службі. Автори вивчили низку документів, дотичних до питання маскування у відомстві, зокрема нормативно-правову базу, наукові праці вчених тощо.
 Подано визначення маскування. Визначено основні дії у процедурі маскування: приховане розміщення, переміщення; фарбування, демонстративні дії; вимоги маскувальної дисципліни. Автори розкрили основні способи маскування: приховування; дезінформація; демонстративні дії; імітація. Проаналізовано правила маскування: обмеження або заборона руху людей та транспортних засобів; заборони вирубки рослинності, прокладенні нових шляхів та стежок, витоптування трави та заготівлі будівельних матеріалів поза спеціальними відведеними місцями; суворого дотримання у нічний час правил світломаскування; заборони стуків, шумів, розмов, гучних команд та сигналів при розташуванні прикордонних нарядів в місцях несення служби; виконанням режиму радіообміну.
 Авторами розкрито зміст основних заходів щодо реалізації маскування: організаційних заходів (рекогносцировка, місць установки (зведення) об'єктів; проведення занять, тренувань, інструктажів з особовим складом підрозділу; вивчення порядку і правил дотримання заходів безпеки та прийняття заліків по їх знанню; підготовка заявок на до забезпечення підрозділу штатними і витратними матеріалами; визначення місць заготівлі елементів масок та їх складування; інші заходи за рішенням начальника прикордонного підрозділу); практичних заходів (проведення заготівлі матеріалів; знищення виявлених демаскуючих ознак на місцевості; виготовлення макетів, масок, манекенів; інші заходи з підготовки сил та засобів прикордонного підрозділу); заходів контролю (перевірка дотримання прикордонними нарядами маскувальної дисципліни; інші заходи контрольного характеру, що проводяться за рішенням начальника прикордонного підрозділу).
33
Шабанов, Р. І., та М. Д. Ждан. "ДОГОВІР ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ В СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ: НОВЕЛИ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА". Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право", № 33 (2021): 23–30. http://dx.doi.org/10.34142/23121661.2021.33.03.
Full textAbstract:
Автори досліджують договір фінансового лізингу в системі господарсько- правових договорів крізь призму новел українського законодавства. На переконання авторів, договір фінансового лізингу є господарсько-правовим договором, який посідає самостійне місце серед орендних договорів у сфері господарської діяльності. Зазначається, що самостій- ність договору фінансового лізингу як господарсько-правового договору обумовлюється метою договору фінансового лізингу, господарським характером лізингових операцій, об’єктом фінансового лізингу, основними ознаками фінансового лізингу та змістом договору фінансового лізингу, суб’єктним складом договору фінансового лізингу. Автори вважають, що для вдосконалення розуміння договору фінансового лізингу як господарсько-правового договору необхідно закріпити у ст. 1 Закону про лізинг таке поняття договору фінансового лізингу: «Договір фінансового лізингу – це господарсько-правовий договір, за яким лізин- годавець зобов’язується на строк та за плату передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та може передбачати надання лізингоодержувачу посередницьких і допоміжних послуг». На думку авторів, включення у наведену нормативну дефініцію всіх трьох видів послуг із фінансового лізингу матиме практичну спрямованість, адже дозволятиме фіксувати безпосередньо в договорі фінансового лізингу додаткові мож- ливості для сторін без укладання супутніх договорів.
34
Ярмак, Анастасія, та Дмитро Шарович. "ОСОБЛИВОСТІ ТА СПЕЦИФІКА ТЛУМАЧЕННЯ І ЗАСТОСУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИМИ СУДАМИ ПОЛОЖЕНЬ ЄКПЛ ТА ПРАКТИКИ ЄСПЛ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 284–87. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-62.
Full textAbstract:
У даній статті, автори досліджують роль Європейської конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини у функціонуванні національного судоустрою. У роботі розкриваються позитивні та негативні аспекти застосування норм Конвенції та практики Суду. Автори досліджують правову природу судових прецедентів, їх структуру (ratio decidendi та obiter dictum) та приклади застосування суддями приписів Конвенції та практики ЄСПЛ у власній правозастосовчій діяльності. Окрім цього, автори висвітлюють певні види правових «дефектів» у вітчизняній судовій діяльності у застосуванні практики ЄСПЛ та норм Конвенції («декларативне», «помилкове» та «маніпулятивне» застосування). Окремо підкреслюється проблема «релевантного» (належного) застосування приписів прецедентів ЄСПЛ. Наприкінці роботи, запропоновані певні способи щодо покращення механізму належного використання Конвенції та практики ЄСПЛ.
35
Поливач, Євген Юійович. "СУДОВА ПРАКТИКА У СПОРАХ ПРО ЗАХИСТ АВТОРСЬКИХ ПРАВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПРИ ПОРУШЕННІ УМОВ ЛІЦЕНЗІЙНИХ ДОГОВОРІВ". New Ukrainian Law, № 5 (29 листопада 2021): 139–45. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.5.20.
Full textAbstract:
Стаття присвячена висвітленню питання захисту майнових прав творців комп’ютерних програм у судовому порядку в разі порушення умов авторських (ліцензійних) договорів, адже часто трапляються випадки використання комп’ютерних програм фізичними особами, організаціями та підприємствами без ліцензії, усупереч чинному законодавству, яке покли- кане регулювати відносини між автором і особами, які використовують твір. Мета наукової роботи полягає у проведенні аналізу сучасного стану захисту й охорони майнових прав автора, його правонаступників на комп’ютерні програми на прикладі судової практики. Позивачами даної категорії справ є: автори творів, їхні спадкоємці й особи, які набули права на твори відповідно до договору чи закону (суб’єкти авторського права, їхні право- наступники); виконавці творів, їхні спадкоємці й особи, які набули суміжні права відповідно до договору чи закону щодо виконань [10]. Відповідачами є користувачі (набувачі) автор- ських прав, які використовують твір за ліцензійним договором або авторським договором. Позивач зобов’язаний довести факт наявності в нього авторського права і суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем, розмір шкоди, завданої відповідачем. Суду варто виходити з наявності матеріально-правової презумпції авторства. Відповідач, який заперечує проти позову, зобов’язаний довести дотримання вимог Закону № 3792–XII під час використання ним об’єкта авторського права і суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди. Згідно зі статтею 18 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та частиною 4 статті 433 Цивільного кодексу України комп’ютерні програми охороняються як літературні твори [3]. Також у судовій практиці, зокрема в постанові Верховного Суду України № 5 від 4 червня 2010 року зазначено, що комп’ютерні програми охороняються як об’єкти авторського права, а саме як літературні твори. Відповідна правова охорона застосовується і до комп’ютерних програм незалежно від способу їх вираження відповідно до норм статті 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів.
36
Кузьмінов, С. В., та Е. М. Лимонова. "Використання цінової еластичності попиту для визначення обсягу ринку в антимонопольному законодавстві". Європейський вектор економічного розвитку 29, № 2 (2020): 52–60. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5362-2020-2-29-5.
Full textAbstract:
У статті досліджено проблему встановлення дійсних кордонів ринку для антимонопольного регулювання. На основі аналізу антимонопольного законодавства України та діяльності антимонопольного комітету України автори стверджують, що наразі методика встановлення реальних кордонів ринку та наявності монопольної влади у продавця не мають теоретичного обґрунтування. Встановлено частки ринку для визначення продавця як такого, що займає монопольне становище, є довільними і не враховують специфіку попиту на ринках різних товарів. Автори стверджують, що для теоретично обґрунтованого застосування санкцій проти фірм, підозрюваних у зловживанні монопольним становищем слід використовувати концепцію цінової еластичності попиту. На думку авторів, висока еластичність попиту перешкоджає реалізації ринкової влади фірмою, навіть якщо вона має значну частку ринку. У той же час низька еластичність попиту дає можливість зловживати ринковою владою навіть фірмі, чия частка на ринку не така велика. У статті аналізується проблема встановлення адекватних кордонів ринку, що досліджується. У випадку, коли фірма утримує велику частку ринку певного товару, вона може уникнути санкцій, заявляючи у суді, що ринок, на якому вона оперує, насправді більший, ніж було визначено Антимонопольним комітетом. Часто Антимонопольному комітету не вдається у суді спростувати таке твердження, і санкції скасовуються у судовому порядку.
37
Козир, Маргарита, та Анастасія Бречко. "МОДЕРНІЗАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ У ЗВО ЯК ПЕРШООСНОВА ЯКОСТІ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 174–88. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.393.
Full textAbstract:
У статті автори зауважують на важливості модернізації організаційних форм навчання у закладах вищої освіти як першооснові якості сучасної освіти. За мету визначають теоретичне обґрунтування та емпіричну перевірку проблеми модернізації організаційних форм навчання у ЗВО в умовах парадигмальних змін. Об’єктом дослідження окреслено процес модернізації організаційних форм навчання у ЗВО. Предметом дослідження – організаційні форми навчання у ЗВО в умовах парадигмальних змін.
 Результати аналізу наукових джерел, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду авторів (викладання та навчання), результати спостережень за магістрантами дозволили зробити висновки про основні напрямки оновлення (інтенсифікації) процесу викладання у ЗВО: зменшення обсягу викладання лекцій у зв’язку з розширенням доступу до освітньої інформації і, відповідно, «переформатуванням» функцій та змісту лекційного курсу (орієнтаційні, інструктивні, проблемні лекції); подолання протиставлення лекційних та практичних методів навчання студентській діяльності; активне використання сучасних технологій у процесі викладання тощо.
 Автори дійшли висновку, що модернізація форм організації навчання є необхідною умовою якісної освіти у закладі вищої освіти, але при цьому важливим є врахування психолого-педагогічних аспектів комунікації студентів та викладачів в умовах цих змін. У перспективі варто дослідити оптимізацію освітнього процесу в закладах вищої освіти в умовах дистанційного навчання.
38
Алієв, А. І., та М. А. Чирагли. "Про питання міжнародної правосуб’єктності транснаціональних корпорацій". Ірпінський юридичний часопис, № 1(5) (7 вересня 2021): 49–59. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1(5).2021.49-59.
Full textAbstract:
У статті досліджуються питання міжнародної правосуб’єктності транснаціональних або багатонаціональних корпорацій. Автори посилаються на думку ряду вчених, а також співробітників міжнародних організацій, що спеціалізуються на вивченні даної області, для визначення можливих перспектив перетворення ТНК в суб’єкт міжнародного права. При цьому використовується практика міжнародних трибуналів і судів, особливо Міжнародного Суду ООН. Проведено аналіз теоретичних аспектів сутності суб’єктів міжнародного права. Крім того, було проведено аналіз діяльності ТНК як активного учасника міжнародних відносин. Автори привели різні практичні приклади регулювання діяльності ТНК на універсальному, двосторонньому і національному рівнях. Автори досліджували міжнародну правосуб’єктність транснаціональних компаній і її зв’язок з регулюванням їх діяльності міжнародними правовими нормами. Відзначено труднощі, пов’язані із залученням цих учасників міжнародних економічних відносин до міжнародно- правової відповідальності. У статті наводиться ряд аргументів на користь того, що така диференціація на сучасному етапі розвитку міжнародного права видається неможливою з об’єктивних юридичних причин. У цьому контексті аналіз міжнародної правосуб’єктності, який відноситься до здатності приймати міжнародні права і нести обов’язки, був розглянутий в зв’язку з необхідністю теоретичного осмислення проблеми. Автори обґрунтовують складність регулювання діяльності таких суб’єктів в рамках міжнародного права через відсутність у них міжнародної правосуб’єктності. Крім того, в статті досліджується правове визначення ТНК, автори посилаються на думку дослідників в цій області, а також спеціалізованих міжнародних організацій. У статті були вивчені форми господарської діяльності ТНК і їх впливу на економіки різних держав, включаючи держави, які беруть інвестиції, а також повязані з цим труднощі правового регулювання їх діяльності. Були вивчені різні галузі права, що стосуються діяльності багатонаціональних корпорацій.
39
Мамчур, Л. В., та М. О. Мельніков. "ВИСНОВОК ЯК ПРОЦЕСУАЛЬНА ФОРМА ВИКОРИСТАННЯ ФАХОВИХ ЗНАНЬЕКСПЕРТА З ПИТАНЬ ПРАВА В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 4(29) (2020): 66–69. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).436.
Full textAbstract:
У статті досліджено висновок експерта з питань права та його доказову силу в судовому процесі. Авто-ри зазначають загальну позитивність змін у процесу-альному законодавстві, націлених на появу у процесі експерта з питань права як спеціального учасника судового розгляду, але вказують на потребу визначити єдині підстави для залучення експерта з питань права у процес, які б мінімізували роль розсуду судді під час розгляду конкретної справи. 
 Детальному аналізу піддано наявні недоліки та суперечності правової регламентації використання фахової думки експерта в частині невизначеності сту-пеня обов’язковості висновка експерта з питань права як процесуального документа. 
 Для подолання виявлених недоліків автори пропонують надати висновкові експерта з питань права статусу процесуального доказу, що в такому випад-ку повинен залучатися до справи і досліджуватися нарівні з іншими доказами під час розгляду справи по суті. Автори вважають, що такий підхід дозволить повною мірою врахувати такі існуючі принципи ци-вільного судочинства, як незалежність суду і диспози-тивність судового розгляду, й уникнути ототожнення висновку експерта з питань права з актами офіційного чи неофіційного тлумачення законодавства.
 Водночас більш чітким виглядатиме процесуальний статус експерта з питань права, оскільки можна, прово-дячи деякі аналогії зі статусом свідка у процесі, спеці-ально передбачити відповідну процедуру попередження, у момент залучення до участі у справі, що розглядаєть-ся, експерта з питань права про його відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку або відмову від його надання без поважних причин.
 На думку авторів, вимоги до висновку експерта з питань права мають бути максимально формалізовані, підтримана ідея щодо розроблення єдиної типової фор-ми такого висновку як базової.
40
BABIAK, Janna, Liliana DZHYDZHORA та Olga PERENCHUK. "ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ НА ЗАНЯТТЯХ ЕSР: АВТЕНТИЧНІ ЗАВДАННЯ ЧИ ТРАДИЦІЙНІ ПІДРУЧНИКИ". Освітні обрії 48, № 1 (2019): 12–16. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.48.1.12-16.
Full textAbstract:
Стаття має на меті проаналізувати та порівняти використання автентичних матеріалів і традиційних підручників на заняттях ESP. Автори порівнюють переваги і можливі недоліки обох типів матеріалів. У статті також йдеться про ставлення і преференції викладачів ESP щодо доцільності вибору того чи іншого матеріалу. З цією метою авторами було проведено соціологічне дослідження із залученням викладачів ESP кафедри української та іноземних мов Тернопільського національного університету імені І. У статті робиться спроба розробити деякі рекомендації стосовно вибору навчального матеріалу для занять ESP.
41
Постова, Світлана, Анна Федорчук та Микола Шмалюк. "Використання сучасних інформаційних технологій у процесі підготовки здобувачів фахової передвищої освіти в умовах дистанційного навчання". Нові технології навчання, № 95 (15 грудня 2021): 186–93. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.21.
Full textAbstract:
акцентували увагу на дистанційному навчанні як виклику, що постав перед сучасною освітою в умовах пандемії Covid-19. Запропоновано визначення поняття «сучасних інформаційних технологій», проаналізовано основні види цифрових освітніх ресурсів. Автори розглянули різні програмні засоби та онлайн-сервіси для їх розробки. Особлива увага приділяється формулюванню вимог до навчальних презентацій. Автори виокремили основні засоби розробки мультимедійних презентацій (MS PowerPoint, Open Offi ce, Google Презентації, Prezi.com, Canva, SlideRocket, Spresent) та сформулювали їхні переваги та недоліки. Для подання та пояснення матеріалу практичного заняття автори рекомендують використовувати відеоматеріали та потокові презентації, розроблені за допомогою Adobe Flash, Windows Movie Maker, Wideo, Clideo, VideoScribe, а також програм запису відео з екрану комп’ютера (OBS Studio, FlashBack Express, ApowerREC, XSplit Broadcaster, запис онлайн-конференцій та інші).Окрема увага приділена процесу оцінювання навчальних досягнень студентів за допомогою конструкторів тестів та готових рішень. Автори підкреслили, що для систематизації та зручної організації освітнього процесу доцільно говорити про створення єдиного цифрового освітнього середовища засобами Google Клас, Microsoft Teams, Moodle, Human, або шляхом створення вебсайту навчального призначення. Як інструмент запропоновано Wix, що дає як широкий вибір макетів, додавання різних типів елементів, вбудованих додатків, а за бажанням можливість захистити сторінки паролем, надати доступ обраним заздалегідь категоріям користувачів або приховати публікації до моменту доопрацювання.
42
Doroshenko, О. О., and V. V. Pavliuk. "THE TRANSFORMATION OF THE ETHIC PRINCIPLES OF A PROFESSIONAL ACCOUNTANT UNDER THE INFLUENCE OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN THE CONTEXT OF THE ECONOMIC THEORY OF HAPPINESS." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, no. 95 (2021): 21. http://dx.doi.org/10.31713/ve320213.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу розвитку принципів етики професійного бухгалтера під впливом розвитку штучного інтелекту в контексті економічної теорії щастя. Автори констатують, що в етичному контексті економічна теорія щастя розглядається у взаємозалежності її етичних і економічних складових, а це є також важливою передумовою формування бухгалтерської професії. У той же час, великі можливості штучного інтелекту у бухгалтерській сфері викликані його головною перевагою здатністю обробляти величезні масиви інформації в найкоротші терміни. Це означає, що в перспективі АІ зможе самостійно готувати різну звітність максимально швидко у порівнянні з бухгалтерами. Автори аналізують принципи професійної етики бухгалтера в сучасних умовах та особливості їх застосування за умови швидкого розвитку штучного інтелекту. Авторами досліджено специфіку дотримання принципів: доброчесності, об’єктивності, професійної компетентності та належної ретельності, конфіденційності, професійної поведінки. Автори дійшли висновку, що професія бухгалтера є дуже динамічною, постійно розвивається, і основними передумовами та властивостями такого розвитку є: теоретичні знання, авторитет, суспільна підтримка, етичний кодекс, професійна культура, які в сучасних умовах варто доповнити властивістю «цифрової грамотності».Бухгалтерський облік у контексті автоматизації бізнес-процесів трансформується на краще, а бухгалтери стають ґрунтовними аналітиками, які створюють обліково-аналітичне забезпечення управлінських рішень, стають фінансовими менеджерами та аудиторами. Тенденція до цифровізації бізнесу призводить до зростання попиту на професіоналів, які вміють працювати в цифровому форматі. Але цінними залишаться фахівці зі справжніми емоціями та особистим високопрофесійним ставленням до справи, професійним судженням, гнучкістю мислення, орієнтованим на інформаційні запити зацікавлених сторін. Тому в умовах розвитку технологій, інформатизації та «цифрової економіки» необхідно оновлювати навчальні програми бухгалтерського обліку та фінансів з урахуванням вимог часу, розвивати підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, які можуть не тільки вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність, а й займатися інформаційним забезпеченням управлінських рішень.
43
Бабич, А. А., та К. О. Яндола. "РОЗВИТОК ТВОРЧОСТІ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ МЕТОДОМ КАФЕТЕРІЮ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 123–28. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-16.
Full textAbstract:
У статті наведено приклад рейтингової системи оцінки успішності освітньої діяльності закладу вищої освіти. Автори наголошують, що така система буде мотивувати збагачення творчого потенціалу та повністю забезпечувати формування траєкторії розвитку особистості. Спираючись на сучасні наукові праці, автори дослідили поняття «творчість» та відзначили важливість творчого складника для формування hard-skills та soft-skills. У статті зазначається, що для здобувачів освіти більшості спеціальностей розвиток творчого складника залишається на другому плані. Автори переконані, що набуття професійних знань, умінь та навичок має відбуватися у тісному взаємозв’язку з розвитком творчого потенціалу. Складність використання повною мірою творчого складника в освітньому процесі пов’язана в тому числі і з тим, що специфічність поняття «творчість» ускладнює процес його оцінювання. Оцінювання є важливою складовою частиною організації навчального процесу. Автори підкреслюють основні протиріччя, що виникають під час оцінки творчого складника. У літературі питання пошуку шляхів розвитку творчості переважно полягає у застосуванні різних форм і методів організації занять. У роботі запропонована система оцінювання успішності результатів освітньої діяльності, в основі якої лежить принцип «кафетерію». Основна ідея полягає у наявності двох складових частин оцінювання: обов’язкової (спрямованої значною мірою на перевірку знань та вмінь) та варіативної (яка забезпечує прояв творчості та формування траєкторії особистого розвитку). Автори наводять приклад обов’язкової та змінної складових частин системи оцінювання для окремих дисциплін. Але у статті підкреслено, що така структура не може бути однаковою для всіх дисциплін. Проведений педагогічний експеримент дав змогу довести ефективність та доцільність застосування такої системи. Ефективність запропонованої системи підтверджується високими освітніми результатами (якістю освіти). Результати перевірки та оцінки мотивації досягнень здобувачів освіти методом А. Мехрабіана також підтвердили ефективність запропонованої системи оцінювання.
44
Перевалова, Л. В., І. В. Лисенко та А. М. Лисенко. "Проблеми працевлаштування молоді на сучасному етапі розвитку українського суспільства". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 2, № 86 (2019): 68–78. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.86.68-78.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемам молоді на ринку праці в Україні, серед яких: безробіття, низький рівень життя, небажання роботодавців оформлювати легальні трудові відносини, зростання міграційних процесів, пов’язаних із працевлаштуванням за кордоном. Автори розглядають причини виникнення зазначених проблем. У статті надана характеристика порушень, які найчастіше зустрічаються в цій сфері, аналізуються їх наслідки для молодих людей, які працюють із порушення діючого законодавства про працю. Наведені статистичні данні про стан молоді на ринку праці в Україні дозволяють авторам зробити логічні висновки та надати пропозиції щодо покращення становища молоді.
45
Дутка, Вікторія, та Галина Мельничук. "До питання етнографічних досліджень традиційних занять гуцулів (20-90 рр. ХІХ ст.)". History Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, № 52 (15 грудня 2020): 143–49. http://dx.doi.org/10.31861/hj2020.52.143-149.
Full textAbstract:
У статті на основі широкого кола джерел і літератури досліджені особливості традиційних занять гуцулів в етнографічних розвідках з 20-х рр. ХІХ до кінця ХІХ ст. Проаналізовані етнографічні праці про матеріальну культуру й основні заняття гуцулів. Автори розглядають доробок польських і українських етнографів. При цьому зазначається, що їхні дослідження не висвітлюють такі заняття гуцулів, як ліжникарство, сироваріння і збиральництво. 
 Автор доводить, що в досліджуваний період була підготовлена значна кількість праць про гуцулів. Етнографи приділяли багато уваги дослідженню тваринництва, господарства, промислів та занять гуцулів. Із цих питань вони зібрали великий фактологічний матеріал, який торкався проблеми вівчарства, лісівництва і народних ремесел.
46
Ishchenko, Ihor, та Olena Bashkeieva. "АКСІОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК НЕСТАБІЛЬНОСТІ В СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 11, № 2 (2019): 83–94. http://dx.doi.org/10.15421/351921.
Full textAbstract:
Автори досліджують вплив цінностей поліетнічних спільнот як чинника нестабільності міжнародних відносин. Використано методологічний підхід на основі синергетичної теорії до розуміння політичної нестабільності міжнародних відносин, в яких аксіологічний чинник є домінуючим. Головна мета роботи: по-перше - аналіз наслідків боротьби між провідними геополітичними гравцями за сфери впливу, що спричиняє масову неконтрольовану міграцію до країн Заходу а разом з тим - політичну нестабільність на основі неконгруентності цінностей; по-друге окреслити шляхи подолання конфліктності, спричиненої аксіологічним чинником. Дослідники показали основні наслідки цих процесів на прикладі Західної Європи: ксенофобію, негативне ставлення місцевих жителів до мігрантів; зростання популярності правого радикалізму в Європі; сплеск міжнародного тероризму тощо. Автори зазначили намагання політичних структур ЄС протистояти конфліктності. Як висновок, автори вказали перспективи зниження конфліктності через організаційну роботу з гармонізації міжкультурної взаємодії та створення нормальних соціальних умов у країнах-донарах міграції.
47
Гармаш, Л., И. Разуменко та А. Силаев. "«ПРИГОДИ ЕМЕ ЛЕБЕФ» МИХАЙЛА КУЗМІНА ЯК LA NOVELA PICARESCA І «ГАЛАНТНИЙ» РОМАН". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 4, № 94 (2019): 33–48. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.4.94.03.
Full textAbstract:
У статті розглядається образ героя-авантюриста в ранній прозі Михайла Кузміна. Аналізується генезис і специфічні риси, властиві героям повісті «Пригоди Еме Лебеф». Встановлено, що поява такого героя була продиктована однією з провідних тенденцій літератури Срібного століття - стилізаторством, яке було властиве усім видам мистецтв. Особливою увагою у представників російської культури початку XX століття користувався «галантний вік» у Франції, перш за все, що домінував в цей час стиль рококо, що вирізнялося особливою витонченістю форми, пильною увагою до деталей і чуттєвої стороні людського життя. Доведено, що Кузмін використовує практично всі звичні сюжетні схеми шахрайського роману, але зберігає найчастіше тільки їх каркас, при цьому опускаючи всі подробиці. Звернувшись до форми шахрайського роману, письменник досить серйозно трансформує її зміст, в чому і полягає, на думку авторів статті, сама суть стилізації. Більшість традиційних мотивів виконує в «Пригодах Еме Лебеф» допоміжну функцію. Головним для автора є створення динамічного захоплюючого сюжету, наповненого безліччю перипетій, з одного боку, і помістити в тексті натяки на сучасну автору повісті реальність – з іншого. Повість Кузміна стає в певному сенсі його поетичним маніфестом і позначає позицію письменника в загальній дискусії, яка розгорнулася на початку XX століття (наприклад, хрестоматійно відомий вірш А. Кручених «Дір, бул, щил» або роботи В. Хлєбнікова) з приводу найближчих перспектив розвитку російської мови. Вступивши в літературу як стилізатор-іноземець, Кузмін відродив стару суперечку між послідовниками адмірала Шишкова і письменника Н.М. Карамзіна, безумовно, розділяючи переконання останніх. Автори статті дійшли висновку, що створюючи «Пригоди Еме Лебефа», М. Кузмін мав на меті не тільки розважити публіку або продемонструвати віртуозне володіння технікою стилізації. Він ставив більш серйозні завдання, проводячи паралель між Західною Європою XVIII століття напередодні Великої французької революції і Росією початку XX століття, яка щойно вийшла з купелі першої революції 1905 року і стояла на порозі Лютневої і Жовтневої революцій 1917 року.
48
Адашис, Л., та А. Левдик. "Особливості застосування судами України практики ЄСПЛ в контексті захисту права на справедливий судовий розгляд та права на ефективний засіб юридичного захисту". Юридичний вісник, № 4 (5 лютого 2020): 149–54. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.983.
Full textAbstract:
Дослідження присвячено аналізу правової сутності права на справедливий судовий розгляд та права на ефективний засіб юридичного захисту як основних прав людини, пов’язаних зі здійсненням правосуддя. В статті досліджується сутність і зміст понять “право на справедливий судовий розгляд” та “право на ефективний засіб юридичного захисту”. Авторами також вивчається нормативне закріплення цих прав у міжнародному та національному законодавстві. Основна частина дослідження присвячена аналізу національної судової практики, пов’язаної із застосуванням рішень Європейського суду з прав людини щодо захисту вищеозначених прав. За результатами дослідження автори констатують, що національними судами у правозастосовній діяльності досить часто порушується право на справедливий суд. Автори роблять висновок, що під час здійснення судами правосуддя на національному рівні домінує формальний підхід судів до розгляду справ в контексті відсутності ефек-тивного засобу захисту порушеного права сторони судового розгляду. Також резюмується значна кіль-кість у національному правозастосуванні прямих та опосередкованих законодавчих обмежень та неформальних практик, що перешкоджають реалізації права громадян на справедливий судовий розгляд. Пропонується комплексний підхід до подолання зазначених проблем, який включав би в себе інституційну (оптимальна організація судової системи), нормативну (наявність якісно сформульованих на рівні юридичної техніки процесуальних норм) та правоосвітню (юридична обізнаність громадян щодо власних прав та механізмів їх захисту) складові.
49
Гон, Максим, та Наталія Івчик. "Полпотівське «Взірцеве суспільство» у дискурсі історії повсякдення". New pedagogical thought 108, № 4 (2022): 99–104. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-99-104.
Full textAbstract:
Використовуючи методологічні засади історії повсякденності, автори статті вивчають сприйняття диктатури Пол Пота жертвами режиму. Означений методологічний підхід трактується тим оптимальним інструментом пізнання, який дозволяє відтворити психоемоційний стан суб’єктів історичного процесу (у випадку предмета статті – тих, хто став жертвами кривавого експерименту червоних кхмерів у Демократичній Кампучії), з’ясувати їхні емоції, проаналізувати стратегії виживання в умовах становлення та функціонування тоталітарного суспільства. Водночас застосування методології історії повсякдення трактується як таке, що посилює гуманістичне начало в пізнанні історії, сприяє виробленню в старшокласників навичок застосування елементів психоісторії у процесі вивчення минулого та сьогодення. 
 Реалії повсякдення в Демократичній Кампучії відтворюються авторами статті від дня оволодіння червоними кхмерами столицею Камбоджі. Використовуючи спогади Рітхі Паня та Пін Ятая, жертв тоталітарного режиму, реконструйовано сприйняття її мешканцями процесу примусової депортації, інтеграції жертв до нових реалій у процесі комуністичного експерименту. Завдяки цьому простежується процес створення «взірцевого суспільства» в Демократичній Кампучії, аналізується сприйняття ключових змін у суспільно-політичному та соціально-економічному житті країни «знизу». Зображуючи ці реалії, автори статті опосередковано відтворюють психологічний стан тих, кого червоні кхмери «перевиховували» сільськогосподарською працею. 
 Історія повсякдення в Демократичній Кампучії відтворюється також у контексті урбіциду, який у хронологічних рамках (1975–1979 роки) цієї держави окреслено як важливу складову геноцидального процесу.
50
Бадєєва, Л. І., та Н. П. Олешко. "РОЗГЛЯД АГРАРНОГО ПИТАННЯ В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917-1921)". Історія та географія, № 56 (2019): 5–15. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2019.56.01.
Full textAbstract:
Автори описують становище селян України напередодні Української революції 1917 року. Стаття розкриває відносини різних політичних партій: української партії соціалістівреволюціонерів, Української партії соціалістів-федералістів, Української демократичнохліборобської партії, Революційної української партії, Української народної партії, Української демократичної партії, Української радикальної партії до вирішення аграрного питання. Автори дають характеристику політиці в аграрному секторі українських урядів періоду революції: Генерального Секретаріату при Центральній Раді та її ІІІ Універсалу, уряду П. Скоропадського та керівництва Західноукраїнської Народної Республіки.