Contents
Academic literature on the topic 'Автоматична обробка даних'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Автоматична обробка даних.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Автоматична обробка даних"
1
Aleksiienko, H. "Скорочення трудомісткості виготовлення обробки отворів складної форми із застосуванням керованої розточувальної системи." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 46 (March 29, 2022): 5–11. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-01.
Full textAbstract:
У статті розкрито принципи скорочення трудомісткості виготовлення обробки отворів складної форми із застосуванням керованої розточувальної системи. Визначено етапи еволюції сучасної металообробної техніки. Охарактеризована будова розточувальної головки та визначено її місце у загальні металообробній системі на базі верстата з числовим програмним управлінням. Підкреслено, що на сьогодні, з розвитком автоматизації виробництва, більшою мірою використовують автоматичні розточувальні головки, які мають автоматичну радіальну подачу, що робить їх більш універсальними як при обробці отворів, так і при обробці зовнішніх поверхонь, такі головки мають великий діапазон обробки. Визначено характеристики автоматичної розточувальної головки та наголошено на перевагах застосування. Так використання автоматичних розточувальних головок дозволяє значно скоротити час обробки, збільшити точність і підвищити якість поверхні, що обробляється. Враховуючи, що розточувальні головки за своєю суттю, є приладдям яке знімається, спектр їх застосувань доволі широкий від координатно-розточувальних верстатів до агрегатних верстатів на базі обробних центрів. Представлено структурну схему управління верстатом з ЧПУ з відокремленням основних блоків, що входять до її складу та умовно розкрито схему реалізації керування обертами розточувальної головки. Наголошено, що впровадження мікропроцесорної системи управління позиціонуванням різця в розточувальній головці дозволить збільшити можливості формоутворення, а саме виконувати фасонні, циліндричні, ступінчасті та конусні отвори за один підхід, що дозволить скоротити час обробки, і найголовніше керувати точністю одержуваної продукції, а також скоротити номенклатуру використовуваного інструменту. Сформовано математично модель управління розточувальної головки та описано основні фактори впливу. Підкреслено, що технологічний процес характеризується силою різання та положенням розточувальної головки і може бути представлений у вигляді траєкторії руху її розточувальної кромки. Наголошено, що така система управління здійснює реалізацію процесу розточування отворів за рахунок формування траєкторії та порівняння її з еталонною траєкторією. Здійснення передачі даних блоком зворотного зв’язку запропоновано на технології Bluetooth, яка в умовах сьогодення є бюджетною та максимально дієвою у рамках заявлених вимог.
2
Білобородова, Т. О., М. О. Коверга, І. В. Хамула, П. О. Петров, Л. В. Білобородова, and М. В. Нестеров. "Методологія автоматичної оцінки біомедичних даних." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 7 (263) (December 10, 2020): 18–23. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-263-7-18-23.
Full textAbstract:
Сучасний розвиток інформаційних технологій відкриває нові можливості в біомедичному моніторингу. Широкий спектр біомедичних датчиків використовується для отримання різних фізіологічних сигналів людини, що можуть свідчити про наявність симптомів хвороби Паркінсона, зокрема, такого як тремор. Визначено, що існуючі методи класифікації даних для визначення постурального тремору недостатньо ефективні. Запропонована методологія включає отримання та сегментація даних, вилучення ознак, моделювання з етапами навчання і тестування для отримання оцінки про передбачуваний ступінь тремору. Дані отримані відповідно до п’яти ступенів тяжкості тремору і містять часову мітку і дані акселерометра по трьох осях. Отримані дані сегментовані у сегменти у вигляді односекундного вікна, що не перекривається. Обробка даних виконана для даних отриманих сегментів. З кожного компонента прискорення сегмента вилучаються наступні ознаки: середнє для x, y, z; стандартне відхилення для x, y, z; максимальне та мінімальне значення для x, y, z; медіана для x, y, z; ентропіядля x, y, z; автокореляція для x, y, z; енергія послідовності для x, y, z; кореляція Пірсона для x і z; кореляція Пірсона для y і z; кореляція Пірсона для x і y. Моделювання проведено з застосуваннямалгоритму підвищення градієнтного дерева XGBoost, якийзастосовано для співставлення ступеню тремору відповідним виділеним векторам ознак. Навчена модель використана для оцінки ступеню тремору усіх векторів ознак в одному тесті. Середні оцінки ступеню тремору представляють оцінки ступеню кожного класу. Класифікатор надає індивідуальний результат для кожного сегмента вилучених з даних тесту ознак. Результати отриманої матриці невідповідності використано для оцінки якості класифікації. На тестових даних отримана точність класифікації з використанням параметру F1-score, що становить 92%. Розрахована важливість кожної вилученої ознаки відносно класу, яка вказує корисність ознаки при побудові дерев рішень в моделі. Визначена важливість вилучених ознак у відповідності до класу, в подальших дослідження використовуватиметься для зменшення обсягу вхідних даних.
3
Kovaliov, D. I. "АВТОМАТИЧНА ГЕНЕРАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕСТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОГРАМНОЇ ОБРОБКИ ПРИРОДНО-МОВНИХ ТЕКСТІВ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, no. 2 (March 12, 2021): 36–42. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-05.
Full textAbstract:
У статті розглядаються основні технології, які сьогодні використовуються в електронному навчанні в багатьох вищих навчальних закладах. Згадано пакет програм SMPR, створений студентами факультету кібернетики та інформаційних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом декількох років. Їх метою є спрощення процесу навчання, консультування та перевірки знань учнів як для викладачів, так і для студентів. SMPR використовується для навчання викладачами кількох університетів для підтримки курсу «Теорія рішень» та інших предметів прикладних наук. У 2014 році цей програмний пакет удосконалено за допомогою автоматизованої підсистеми оцінки знань, що є основною темою статті. У межах автоматизованого оцінювання є проблема оцінювання відкритих текстових відповідей. Викладачі хотіли б знати якість знань учнів, ставлячи відповідні запитання, що вимагають опису процесів мислення. Однак немає жодних автоматизованих рішень, які могли хоча б попередньо оцінити такі відповіді. Рішення, певно, лежить у галузі NLP та видобутку даних. Після деяких досліджень із цих тем автор натрапив на статті, що описують підходи до аналізу даних та тексту, а основа для цих рішень лежить у базах знань. Також у тексті виокремлюються фрагменти інтенсивної логіки з точки зору впровадження технічної системи, яка спрямована на роботу з природними текстовими даними. Розглянуто принципи застосування інтенсивної логіки Р. Монтегю для формалізації текстових даних, представлених природною мовою, з метою створення баз даних знань, необхідних для подальшої реалізації автоматичної генерації навчальних тестів. Далі пропонується практичний підхід до завдання генерації навчальних тестів, заснований на технології вилучення знань із природно-мовних текстів із використанням програмного лінгвістичного процесора.
4
Shapovalova, S., and O. Baranichenko. "ПРОГРАМНО-АПАРАТНА РЕАЛІЗАЦІЯ АВТОМАТИЧНОЇ ПІДТРИМКИ ПРИЙ- НЯТТЯ РІШЕНЬ В СИСТЕМАХ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, no. 66 (December 1, 2021): 38–43. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.4.038.
Full textAbstract:
Предметом дослідження в статті є засоби реалізації автоматичної системи підтримки прийняття рішень. Мета роботи – представлення рішення з програмно-апаратної реалізації автоматичної підтримки прийняття рішень в системах електропостачання. В статті вирішуються наступні завдання: визначення вимог до реалізації автоматичної підтримки прийняття рішень системи електропостачання; визначення рішень, які мають прийматися при збої електропостачання; визначення апаратної частини систем електроживлення; визначення спеціалізованого програмного забезпечення підтримки прийняття рішень в цих системах. Отримано наступні результати: надано рішення з програмно-апаратної реалізації автоматичної підтримки прийняття рішень з електропостачання для центру обробки даних, як типового об’єкту, що потребує безперебійного електроживлення. Висновки: визначено основні критерії, яким мають відповідати системи електроживлення, що потребують автоматичного прийняття рішень для запобігання їх збоїв; представлені рішення, які мають прийматися при збої електропостачання в центрах обробки даних; запропоновано архітектурне рішення системи електроживлення з вбудованою автоматизованою системою підтримки прийняття рішень; визначено програмне забезпечення прийняття рішень для систем електроживлення. Перспективним напрямком подальших досліджень є вдосконалення інтелектуальних методів прийняття рішень.
5
Васильченко, Іван, Наталія Сачанюк-Кавецька, and Роман Бараненко. "ТЕХНОЛОГІЇ РОЗПОДІЛЬНИХ СИСТЕМ ТА ПАРАЛЕЛЬНИХ ОБЧИСЛЕНЬ." MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, no. 1 (May 27, 2021): 16–25. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2020-67-1-3.
Full textAbstract:
У цій роботі представлена структура та функціональність zFunction, що є адаптивною розподіленою обчислювальною платформою, яка підтримує зручну модель програмування для розробки додатків для паралельної обробки. Це дозволяє розробникам розробляти програмне забезпечення як би вони програмують для одного комп'ютера, а потім він автоматично піклується про розподіл даних та паралелізацію завдань на різних вузлах кластера або декількох ядрах центрального процесора. Zфункція таким чином істотно покращує продуктивність складного розподіленого програми, що обробляють велику кількість даних у режимі реального часу, це критично важливі системи.
У цій роботі використано репрезентативне тематичне дослідження з домену фінансових послуг, щоб показати, як zFunction може отримати вигоду від цих типів програм.
6
Гайдукевич, Світлана Василівна, Надія Павлівна Семенова, and Ярослав Андрійович Леськів. "АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА КЕРУВАННЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯМ У СПОРУДАХ ЗАКРИТОГО ҐРУНТУ." Вісник Черкаського державного технологічного університету, no. 1 (April 15, 2021): 20–31. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2021.216915.
Full textAbstract:
Розроблено і виготовлено на базі мікроконтролера ATmega328 автоматичну систему керування, яка призначена для підвищення ефективності функціонування теплиці за рахунок моніторингу мікрокліматичних параметрів та обробки даних, що дає змогу контролювати та своєчасно усувати відхилення параметрів, спричинені різноманітними збурюючими діями, від встановлених значень з метою створення сприятливих умов для проростання та життєдіяльності рослин. В результаті досліджень встановлено, що запропонована розробка дає можливість підвищити надійність роботи електрообладнання під час експлуатації, вдосконалити наявні механізми в результаті досягнення бажаного алгоритму, тобто наблизити процеси до стану оптимального балансу та зекономити витрату теплової енергії на 10 %, тим самим зменшити енергоспоживання та підвищити продуктивність.
7
Єгошкін, Д. І., and Н. А. Гук. "НАЛАШТУВАННЯ ТА НАВЧАННЯ НЕЧІТКОЇ МОДЕЛІ ДЛЯ ЗАДАЧІ КЛАСИФІКАЦІЇ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, no. 1 (September 6, 2021): 33–43. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2021-1-04.
Full textAbstract:
У роботі розглянуто задачу класифікації об’єктів за ознаками та розроблено метод нечіткої класифікації. Для розв’язання задачі запропоновано використовувати нечітку модель представлення знань, побудовану з використанням навчальної вибірки, та систему нечіткого логічного виводу. Автоматичне формування системи нечітких логічних правил відбувається в процесі навчання. У процесі навчання відбувається налаштування параметрів моделі – нечітких границь термів. Для усунення проблеми обробки об’єктів, характеристики яких суттєво відрізняються від більшості об’єктів у вибірці та наближаються до порогових, для визначення границь термів пропонується використовувати квартильні оцінки. Модифікація класичного алгоритму нечіткої класифікації полягає в організації двохетапної процедури класифікації. Для поліпшення якості класифікації будуються допоміжні нечіткі класи, з використанням яких здійснюється відображення об’єктів в чіткі класи з навчальної вибірки. Для оцінювання якості класифікації використовуються метрики точності та повноти. Налаштування параметрів алгоритму нечіткої класифікації та розв’язання задачі нечіткої класифікації виконано з використанням набору даних іриси Фішера. Наведено порівняння результатів класифікації з використанням запропонованого в роботі двохетапного походу і класичного алгоритму нечіткої класифікації. Для зменшення впливу наявних у навчальній вибірці аномальних об’єктів на результат класифікації для визначення границь термів використовується міжквартильне середнє, що робить процедуру визначення границь термів робастною. Показано, що використання міжквартильного середнього для визначення границь термів дозволяє отримати прийнятну точність класифікації для вибірок, які містять об’єкти з аномальними характеристиками. Досліджено вплив способу розбиття вибірки на навчальну і тестову, а також вплив розміру навчальної вибірки на якість класифікації. Запропонований підхід є придатним для обробки даних в умовах обмеженої вибірки, часткового чи повного перекриття класів об’єктів, наявності об’єктів з нетиповими значеннями характеристик.
8
Рура, Андрій, and Ольга Тарахтій. "ЗАСТОСУВАННЯ НЕЧІТКОГО РЕГУЛЯТОРА ДЛЯ РЕГУЛЮВАННЯ РІВНЯ В БАРАБАНІ ПАРОВОГО КОТЛА Е-50." Молодий вчений, no. 2 (90) (February 26, 2021): 5–9. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-2.
Full textAbstract:
Рівень води в барабані парового котла є одним із найважливіших параметрів, що характеризує надійність роботи котлоагрегату. В даний час все більшого поширення набувають нечіткі регулятори, які реалізують на практиці нечіткі алгоритми управління агрегатами, механізмами, а також технологічними процесами. Застосування технології нечіткої логіки, орієнтованої на обробку логіко-лінгвістичних моделей подання знань, відкриває широкі перспективи для створення інтелектуальних систем управління складними динамічними об'єктами, що діють в умовах неповної інформативності, прогнозувати по-ведінку системи, формувати множину альтернативних дій, виконувати форма-льний опис нечітких правил прийняття рішень. Оперативна ж зміна настроювальних параметрів регулятора дозволяє якісно перейти на більш високий рівень управління технологічними процесами, які супроводжують діяльність людини. У статті пропонується порівняльний аналіз моделі класичної 3-імпульсної автоматичної системи регулювання (АСР) рівню з ПІ-регулятором з одноконтурною АСР з нечітким регулятором у який введено додатковий сигнал по швидкості зміни відхилення регульованої величини.
9
БАБАРИКА, Анатолій. "МОДЕЛЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, no. 1 (February 2, 2021): 180–94. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.538.
Full textAbstract:
Використання систем відеоспостереження з функціями відеоаналітики дає можливість автоматизувати такі напрямки діяльності як аналітика контролю периметру, ситуаційний аналіз, біометричний аналіз, аналіз номерних знаків транспортних засобів, аналіз з декількох камер, автоматичне виявлення та класифікація об’єктів, пошук об’єктів в базі даних відеоархіву тощо.
В роботі проведено аналіз сучасних методів побудови інтелектуальних систем відеоспостереження. Проаналізовано архітектури основних із них (CROMATICA, PRISMATICA, ADVISOR, CARETAKER, VANAHEIM, P5, SURVEIRON, IMSK, CONNEXIONs тощо). На основі проведеного аналізу було запропоновано увести ряд інформаційно-логічних рівнів в процес обробки відеоінформації: L0 – формування відеоінформації на сенсорних пристроях (камери відеоспостереження); L1 – транспортування та зберігання відеоінформації на запам'ятовуючих пристроях; L2 – автоматизований аналіз відеоінформації; L3 – інтерпритація результатів відео аналізу. Запропоновано також архітектуру інтелектуальної системи відеоспостереження Державної прикордонної служби, визначено рівні її структурованості та місце в загальній структурі ІІТС "Гарт". Модульна структура побудови запропонованої архітектури дозволяє модернізувати систему вводячи нові функції, масштабуючи по кількості камер та характеристикам обладнання.
На прикладі використання програмного детектора виявлення динамічних об'єктів на відеопослідовностях, було обґрунтовано ефективність застосування інтелектуальної системи відеоспостереження.
Напрямком подальших досліджень є практична реалізація запропонованої моделі, її інтеграція до комплексних систем безпеки територіальних об'єктів, а також вивчення можливостей застосування на протяжних ділянках Державного кордону. Ще одним актуальним напрямком подальших досліджень є розробка комплексної методики оцінки ефективності застосування систем відеоспостереження.
10
Харченко, Н., and В. Сердаковський. "Нейронна мережа для діагностики хвороби Паркінсона за зображенням спіралі Архімеда." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 45 (December 23, 2021): 54–58. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-45-08.
Full textAbstract:
У статті розглянуто актуальну проблему встановлення діагнозу Паркінсона на ранніх стадіях захворювання. Вибір теми дослідження обумовлено невиліковністю хвороби Паркінсона, отже вкрай гостро, на думку авторів є нагальне виявлення захворювання на ранніх стадіях. Констатовано, що діагностики, для точного встановлення діагнозу нині не існує, тому залишається проведення тестів для виявлення симптомів. Одним з таких, як слушно зауважують автори є малювання спіралі Архімеда, яке має доволі високу точність під час виявлення тремору спокою. Створення алгоритму для автоматичної обробки таких зображень може допомогти у проведені діагностики, а також моніторингу розвитку хвороби. Поєднання штучного інтелекту та інтернет медичних речей з часом зробить підключені пристрої для моніторингу стану здоров’я більш інтелектуальними. Нейронні мережі та величезні обсяги даних, що генеруються інтернет медичних речей, також можуть використовуватися для встановлення діагнозу. Авторами статті наголошено на фундаментальних можливостях нейронних мереж, їх сприятливій ролі у трансформації сфери радіології, шляхом заощадження часу та грошей медичних організацій. Розроблено нейронну мережу, яка зможе за зображенням намальованої спіралі Архімеда встановити діагноз. Дану мережу можна використовувати для проведення ранньої діагностики, а також подальшого моніторингу стану хвороби. Зважаючи на невелику вибірку зображень для навчання та тренування моделі авторами статті було прийняте рішення про збільшення вибірки шляхом перетворення зображень, а також використання згорткової нейронної мережі з попереднім навчанням. У результаті проведеної роботи було створено модель, яка має точність 93.7 відсотків яка дозволить автоматизувати процес діагностики хвороби на ранніх стадіях.
Dissertations / Theses on the topic "Автоматична обробка даних"
1
Петрасова, Світлана Валентинівна. "Формалізація інформаційно-лінгвістичних сутностей та відношень засобами штучного інтелекту." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45271.
Full text
2
Заволодько, Ганна Едвардівна. "Методи та моделі підвищення якості обробки даних у системі контролю повітряного простору." Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/28468.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017 р.
Дисертація присвячена теоретичному узагальненню і новому рішенню актуальної науково-практичної задачі підвищення якості обробки даних в системі контролю повітряного простору. Вказане завдання вирішене шляхом розробки моделей і методів підвищення якості фільтрації даних на основі мережевої побудови структури систем спостереження з централізованою обробкою даних. Запропонована модель і синтезовані оптимальні за критерієм Неймана-Пірсана структури уточнення даних при реалізації централізованої обробки даних на етапах виявлення сигналів, повітряних об'єктів і трас повітряних об'єктів. Показано, що такі структури обробки даних дозволяють здійснити спільну оптимізацію як виявлення, так і виміру координат повітряних об'єктів, а також здійснити об'єднання інформації від різних систем спостереження на етапі вторинної обробки даних.Thesis for scientific degree of candidate of technical sciences, specialty 05.13.06 – information technologies. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", 2017. Thesis is devoted to theoretical generalization and the new decision of actual scientific and technical problem of improving the quality of data processing in the airspace control system. This problem is solved by developing methods and models enhance the quality of data processing based on the network structure of building surveillance systems with a centralized data processing. The model is proposed and the structure of data processing is synthesized when implementing a centralized data processing of the signals and primary and secondary stages of data processing. It has been shown that such data structures allow a joint optimization of both the detection and coordinate measuring air targets, as well as to merge data from different monitoring systems at the second stage of data processing.
3
Заволодько, Ганна Едвардівна. "Методи та моделі підвищення якості обробки даних у системі контролю повітряного простору." Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/28466.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017 р.
Дисертація присвячена теоретичному узагальненню і новому рішенню актуальної науково-практичної задачі підвищення якості обробки даних в системі контролю повітряного простору. Вказане завдання вирішене шляхом розробки моделей і методів підвищення якості фільтрації даних на основі мережевої побудови структури систем спостереження з централізованою обробкою даних. Запропонована модель і синтезовані оптимальні за критерієм Неймана-Пірсана структури уточнення даних при реалізації централізованої обробки даних на етапах виявлення сигналів, повітряних об'єктів і трас повітряних об'єктів. Показано, що такі структури обробки даних дозволяють здійснити спільну оптимізацію як виявлення, так і виміру координат повітряних об'єктів, а також здійснити об'єднання інформації від різних систем спостереження на етапі вторинної обробки даних.Thesis for scientific degree of candidate of technical sciences, specialty 05.13.06 – information technologies. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", 2017. Thesis is devoted to theoretical generalization and the new decision of actual scientific and technical problem of improving the quality of data processing in the airspace control system. This problem is solved by developing methods and models enhance the quality of data processing based on the network structure of building surveillance systems with a centralized data processing. The model is proposed and the structure of data processing is synthesized when implementing a centralized data processing of the signals and primary and secondary stages of data processing. It has been shown that such data structures allow a joint optimization of both the detection and coordinate measuring air targets, as well as to merge data from different monitoring systems at the second stage of data processing.
4
Соловей, О. О., and І. О. Товкач. "Функціонал Polidar ISAAPID – інтелектуальна система для автоматичного аналізу та обробки інформаційних даних." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64369.
Full textAbstract:
Polidar ISAAPID – інтелектуальна система для автоматичного аналізу та обробки інформаційних даних в середовищі котрої здійснюється збір, форматування, перевірка та інтерактивна взаємодія з інформаційними масивами, з котрих формуються різні напрямки, відповідно
до заданих користувачами алгоритмів реалізації з параметрами їх запитів.