Thematische Bibliographien / Православие

Auswahl der wissenschaftlichen Literatur zum Thema „Православие“

Autor: Grafiati
Veröffentlicht am 25. Juli 2024

Geben Sie eine Quelle nach APA, MLA, Chicago, Harvard und anderen Zitierweisen an

Wählen Sie eine Art der Quelle aus:

Inhaltsverzeichnis

Machen Sie sich mit den Listen der aktuellen Artikel, Bücher, Dissertationen, Berichten und anderer wissenschaftlichen Quellen zum Thema "Православие" bekannt.

Neben jedem Werk im Literaturverzeichnis ist die Option "Zur Bibliographie hinzufügen" verfügbar. Nutzen Sie sie, wird Ihre bibliographische Angabe des gewählten Werkes nach der nötigen Zitierweise (APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver usw.) automatisch gestaltet.

Sie können auch den vollen Text der wissenschaftlichen Publikation im PDF-Format herunterladen und eine Online-Annotation der Arbeit lesen, wenn die relevanten Parameter in den Metadaten verfügbar sind.

Zeitschriftenartikel zum Thema "Православие"

1

Vysotsky, Tamara. „Джерела відкритого православ’я як ідейної основи православної церкви України“. Multiversum. Philosophical almanac, Nr. 5-6 (28.11.2019): 127–39. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2019.5-6.10.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
У статті аналізуються джерела ідей відкритого православ’я, що стала стратегією розвитку Православної Церкви України. Доводиться, що сучасне українське відкрите православ’я розвивається внаслідок спроб відродити ідентичність київського християнства, контекстуалізувати соціальну доктрину вселенського православ’я та концепції сучасної православної теології, а також завдяки зверненню до ранньохристиянського бачення відносин церкви і суспільства. У статті доводиться, що українське відкрите православ’я стало виразником ідей поміркованого консерватизму, налаштованого на діалог із суспільством, іншими конфесіями і релігіями. Українське відкрите православ’я типологічно схоже до ідейної позиції Константинопольського патріархату та інших помісних православних церков, які перебувають у протистоянні з фундаменталізмом Російської Православної Церкви. Джерелами українського відкритого православ’я стали сучасна православна теологія, київська традиція християнства, православний лібералізм, проєвропейська риторика лідерів українського православ’я.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Sulimov, Stanislav I., und Dinara Dm Tregubova. „Православная традиция как действующий фактор русской истории“. Cuadernos de Rusística Española 15 (28.12.2019): 281–91. http://dx.doi.org/10.30827/cre.v15i0.6423.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Данная работа посвящена рассмотрению православного христианства как важного действующего фактора русской истории. Авторы отмечают, что культура находится в процессе постоянного развития, и поэтому оживляющее и интегрирующее её компоненты православие тоже представляет собой динамичное явление. Пришедший на Русь вариант христианства – «кирилло-мефодиевское» православие, отличался от греческого образца, но именно поэтому и был усвоен новой паствой. В работе прослеживается роль православия и Церкви в такие ключевые моменты русской истории как крещение Руси, российская экспансия в Сибири и советская эпоха. Авторы отмечают, что христианство в любом временном периоде играет в русском культурном мировоззрении важную роль, хотя эта роль никогда не бывает неизменной. По этой же причине Русская Православная Церковь оказывается отзывчивой на нужды общества, в каждом веке предлагая подходящие ответы на новые вызовы. Авторы указывают на то, что не всегда отношения государства и Церкви в России были доброжелательными, равно как и не все представители русского общества относились к христианской этике и духовенству с пиететом, но православие никогда не лишалось своей роли интегрирующего фактора русской культурной идентификации.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Драгутиновић, Предраг. „Stefan Alkier / Ioan Dumitru Popiu, unter Mitarbeit von Alena Schulz (прир.), Wunder in evangelischer und orthodoxer Perspektive“. Theological Views – Religious and Scientific Journal / Теолошки погледи – версконаучни часопис LV, Nr. 2 (30.09.2022): 379–83. http://dx.doi.org/10.46825/tv/2022-2-379-383.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Крајем XX и почетком XXI века дијалог западних и православних новозаветника почео је интензивно да се одвија на више нивоа. Редовна комуникација, размена студената, преводи, научне конференције, гостујућа предавања, оснивање EELC као огранка SNTS за источну Европу и формирање библијских библиотека у православним земљама источне Европе и Русије су конкретне манифестације овог дијалога. Као никада раније, западни и православни стручњаци за Свето Писмо добијају прилику да суоче своје сопствене традиције и своја истраживања, као и да освесте сопствене црквено- културолошке претпоставке на којима заснивају свој црквено- просветни рад. Један од плодова поменутог дијалога је и зборник радова Wunder in evangelischer und orthodoxer Perspektive (Чуда из евангеличке и православне перспективе) који је плод научног скупа који је одржан на Православном богословском факултету у Букурешту, а на коме су учествовали стручњаци протестантске и православне вероисповести.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Mikołejko, Zbigniew. „The Great Historical Game for Supremacy over Orthodoxy in the East“. Investigationes Linguisticae 48 (28.03.2024): 44–59. http://dx.doi.org/10.14746/il.2024.48.4.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Падение Киевской Руси вызвало большую историческую борьбу - между Литвой и Польшей, а затем Речью Посполитой, и Москвой - также за контроль над верой. Таким образом, речь шла не только о том, кто станет господствующим субъектом «собирания русских земель», но и о том, кто создаст «святое» православное владычество на Востоке. Как известно, Москва добилась триумфа над Вильнюсом и Варшавой, сделав православие орудием своей идеи «Третьего Рима» и своей экспансии на Запад, на восточные территории Речью Посполитой. Однако менее заметен другой аспект этой инструментализации, а именно то, что структуры и кадры Православной церкви Речью Посполитой стали своего рода «резервуаром», позволившим России и ее характерному «царскославии» (в ее борьбе с Китайской империей, с исламом и местными формами веры) к распространению имперского господства как в его политическом, так и в цивилизационном измерениях (духовном или интеллектуальном) далеко за Урал, на Сибирь и Дальний Восток. Однако сегодня мы переживаем драматически и бурно, наряду с обретением православием на Украине своей изначальной, автономной церковной идентичности, распад этого по сути имперского религиозного проекта как важнейшего элемента объединения и сакрализации «русского мира».
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Пишун, С. В. „ЛИЧНОСТЬ К.Н. ЛЕОНТЬЕВА КАК ОСНОВА ЕГО ТВОРЧЕСКОГО НАСЛЕДИЯ: ОТ ЭСТЕТИЗМА К ЦЕРКОВНО-МОНАШЕСКОМУ ИДЕАЛУ И АПОЛОГИИ СТАРЧЕСТВА“. Гуманитарные исследования в Восточной Сибири и на Дальнем Востоке 59, Nr. 1 (2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.24866/1997-2857/2022-1/40-45.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В статье утверждается, что специфика философских построений К.Н. Леонтьева связана с особенностями его творческой личности. Эстетизм Леонтьева как важнейшая черта его натуры имеет ярко выраженный антиэгалитаристский и антилиберальный характер. Вместе с тем, этот свой «эллинистический» эстетизм К.Н. Леонтьев сознательно подчиняет религиозной вере или «церковным началам». Он указывает на необходимость усиления роли монашества в общественной и церковной жизни, а также признает старчество источником святости и верности православию. Ключевые слова: К.Н. Леонтьев, эстетизм, апология красоты, «внешний аморализм», византизм, православие, монашество
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Кабыткина, И. Б., und А. Р. Чаплыгина. „Влияние Крещения Руси и православной церкви на становление российской цивилизации и государственности“. ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 74, Nr. 8 (Juni 2021): 103–6. http://dx.doi.org/10.18411/lj-06-2021-320.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Статья посвящена значению влияния Крещения Руси и особой роли русской православной церкви в процессе становления и развития российской цивилизации и государственности. Авторы утверждают, что православие и русская православная церковь стали фундаментальными факторами формирования российской цивилизации и нового типа государственности, что кардинально отличало его от европейских государств. В статье рассмотрена историческая роль православия как основного духовного фактора российской цивилизации, благодаря выбору христианства византийского образца, Русь приобрела собственный путь развития. Акцентируется внимание на значительном воздействии церкви на формирование правовой системы Руси.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Логинова, Татьяна Валерьевна. „Православие и светская школа Приморского края в 1991–2012 гг.“ Ойкумена. Регионоведческие исследования, Nr. 2 (2022): 77–86. http://dx.doi.org/10.24866/1998-6785/2022-2/77-86.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В статье представлен очерк развития в Приморье форм сотрудничества по вопросам духовно-нравственного воспитания, инфраструктуры преподавания православной культуры (учреждений, подразделений, мероприятий, документов) в 1991-2012 гг. В Приморском крае школа декларировала приверженность православию, сотрудничала с РПЦ, но оставалась светской. Попытки извлечь из православия эффективные инструменты воспитания не привели к формированию в регионе системы православной педагогики. Ключевые слова: религиозное образование, Русская православная церковь, десекуляризация, Приморский край, "Основы православной культуры", "Основы религиозных культур и светской этики".
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Кирилл, (митрополит). „Православие и образование“. Политические исследования. ПОЛИС, Nr. 2 (2008): 9–16.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Уфимцева, Екатерина Игоревна. „Социологический потенциал теоретической модели обращения в православие святителя Феофана (Говорова)“. NOMOTHETIKA: Философия. Социология. Право 47, Nr. 3 (30.09.2022): 570–83. http://dx.doi.org/10.52575/2712-746x-2022-47-3-570-583.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
На современном этапе активизации религиозной жизни в её индивидуальных и социальных проявлениях особую значимость представляет изучение проблемы религиозного обращения. Несмотря на наличие публикаций по этой проблематике, практически отсутствуют исследования отечественного наследия в области социологического изучения процесса обращения россиян в православие. Цель данного исследования – выявить и описать социологический потенциал концептуальной модели обращения в православие Феофана (Говорова). В результате были выявлены и описаны её содержательные и структурные компоненты: смысловые значения понятия «обращения», основные требования к условиям обращения, структурные элементы процесса обращения, типологические особенности, социальные факторы и результаты обращения. Были выявлены некоторые противоречия рассматриваемой концептуальной модели обращения и предложена её эмпирическая верификация в рамках социологических исследований обращения в православие современных россиян. Автором впервые предложена социологическая концептуализация воззрений Феофана (Говорова) на основные параметры процесса обращения в православие.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Нерода, Інна. „АКЦІЯ «РЕВІНДИКАЦІЇ ДУШ» НА ВОЛИНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1930-Х РОКІВ“. Litopys Volyni, Nr. 25 (10.12.2021): 17–23. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.03.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Релігія була для українців не тільки засобом національної ідентичності, а й предметом репресивної політики Польщі проти православ’я. Такою політикою, від якої потерпали українці у другій половині 1930-х років, стала акція «ревіндикації душ», яка відбувалася шляхом навернення православних безпосередньо до латинського обряду. Акція «ревіндикації душ» була започаткована з ініціативи уряду. Незважаючи на протести навіть у самих урядових колах, ревіндикаційні плани цілеспрямовано втілювалися в життя. Саме тому ця політика та методи її проведення мали для православних волинян особливо тяжкі наслідки. Мета роботи. Метою дослідження є аналіз політики польського уряду, спрямованої на реалізацію акції «ревіндикації душ» православних українців. Методологічну основу дослідження складають принципи об’єктивності, історизму та світоглядного плюралізму щодо висвітлення явищ минулого. Застосовані методи систематизації, порівняльного аналізу, періодизації, класифікації, що базуються на пріоритеті документальних фактів. У всій своїй сукупності зазначені методи стали важливим механізмом для розкриття поставленої мети і дали можливість виявити особливості церковно-релігійних процесів на Волині, проаналізувати внутрішні і зовнішні чинники цих процесів, простежити їх динаміку в контексті державно-церковних відносин у міжвоєнній Польщі. Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі опрацювання, систематизації та узагальнення архівних і опублікованих документів, статистичних джерел комплексно досліджено важливу наукову проблему «акція ревіндикації душ» на Волині у другій половині 1930-х років. Дослідження не лише ілюструє події з історії Православної церкви на Волині, але й показує взаємозв’язки та взаємовпливи різноманітних чинників у церковно-релігійних про- цесах в Польщі загалом та на Волині зокрема. У роботі зроблено акцент на постійному прагненні волинян-українців до відновлення і збереження соборних та національних традицій у православ’ї, а також на значенні церковно- релігійного аспекту для усвідомлення і збереження ними власної віросповідної та національної ідентичності. Віднайдення та використання низки маловідомих і невідомих джерельних матеріалів, а також урахування напрацювань вітчизняної та зарубіжної спеціальної літератури дали можливість висвітлити дану тему цілісно. Висновки. Православ’я в міжвоєнній Польщі постійно зазнавало асиміляційних замахів. Найбільш яскраво це виявилося в реалізації на користь католицизму ревіндикаційної акції, яка була спрямована безпосередньо проти православного населення. Перехід до католицизму супроводжувався переманюванням, різноманітними утисками православних, погрозами, репресіями і навіть обіцянками і заохоченнями. На Волині не було жодного випадку, де б населення добровільно заявило про свій перехід у лоно РКЦ. Небажання навернутися викликало реакцію ревіндикаторів, які виправляли положення не проповіддю, а обманом, відкритими репресіями щодо православних. Саме тому «ревіндикація душ» та методи її проведення мали для православних волинян особливо тяжкі наслідки. Незважаючи на постійні асимілятивні замахи, запроваджувані як урядом, так і РКЦ, українська православна громадськість не стала легким здобутком. Ні полонізація, ні спроби окатоличення не могли зупинити національних процесів в українському суспільстві і знищити потребу в його етнічній та релігійній самоідентифікації. Чим активнішим був наступ на православ’я, тим сильнішим ставав супротив українців. Тому можна ствердити, що Православна церква в Польській державі стала для української спільноти потужним об’єднуючим і консолідуючим чинником.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
Mehr Quellen

Dissertationen zum Thema "Православие"

1

Лыкошина, Л. С. „Православие в современной Польше“. Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1002.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Ицкович, Т. В. „Православная проповедь как тип текста : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.01“. Thesis, б. и, 2007. http://hdl.handle.net/10995/1813.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Мозговий, Іван Павлович, Иван Павлович Мозговый und Ivan Pavlovych Mozghovyi. „До питання про джерела канонічного права в православ’ї“. Thesis, Університетська книга, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/65188.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Важливим питанням системи канонічного права, передусім у православ’ї, є питання його джерел. Серед останніх східна церква розрізняє джерела матеріальні, тобто особи й інститути, які створюють правові норми, і формальні – документи, пам’ятники законодавства, в яких викладені ці норми. Джерелами церковного права в першому розумінні є: а) божественна воля Засновника і Глави Церкви, викладена в Писанні (божественне право); б) воля Церкви (церковне право); в) верховна державна влада. Джерелами права в другому розумінні є: а) Святе Письмо і Святий Переказ; б) пам’ятники церковного законодавства і церковний звичай; в) державні закони, що стосуються церкви.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Остапенко, М. А. „Образ совершенного человека в православной антропологии : Автореф. дис. ... канд. филос. наук: 09.00.13“. Thesis, Изд-во Рос. проф.-пед. ун-та, 2002. http://hdl.handle.net/10995/462.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Швыдкая, Е. В. „Смысл православной иконы и ее содержание в храмовом континууме : автореф. дис. … канд. филос. наук : 09.00.13“. Thesis, б. и, 2009. http://hdl.handle.net/10995/2026.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Бальжанова, Е. С. „Православие в жизни русских крестьян Среднего Урала (XIX - начала XX в.) : автореф. дис. … канд. ист. наук : 07.00.02“. Thesis, б. и, 2006. http://hdl.handle.net/10995/856.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Усенок, М. „Нравственность с точки зрения православия“. Thesis, НТУ "ХПИ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6252.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Мищенко, Виктор Иванович. „Российско-украинские отношения: историческая ретроспектива и их развитие в III тысячелетии“. Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1022.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Макаров, Д. И. „Проблема человека в паламитском исихазме: историко-философский анализ : автореф. дис. … д-ра филос. наук : 09.00.03“. Thesis, б. и, 2006. http://hdl.handle.net/10995/912.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Моргун, Е. А., und Наталия Викторовна Середа. „Основы духовности: православные традиции“. Thesis, НТУ "ХПИ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15941.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
Mehr Quellen

Bücher zum Thema "Православие"

1

Булгаков, С. Н. Православие. Київ: Лыбидь, 1991.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Чумакова, Т. В. Православие. Москва ; Санкт-Петербург: Питер, 2007.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Красников, Н. П. Русское православие: история, современность. Москва: Московский рабочий, 1988.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Драбинко, Александр. Православие в посттоталитарной Украине. Киев: Издание Свято-Успенской Киево-Печерской Лавры, 2002.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Булгаков, С. Н. Православие. Очерки учения Православной церкви. Київ: Лыбидь, 1991.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Георгиева, Т. С. Культура повседневности. Русская культура и православие. Москва: Аспект Пресс, 2008.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Георгиева, Т. С. Культура повседневности. Русская культура и православие. Москва: Аспект Пресс, 2008.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Чемерис, В. Голгофа українського православ"я. Київ: Поліграфіка, 1998.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Димевски, С. Историjа на македонската православна црква. Скопjе: Македонска книга, 1989.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Мень, А. Православное богослужение.Таинство. Слово и образ. Москва: Слово, 1991.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
Mehr Quellen

Buchteile zum Thema "Православие"

1

Цвркота, Сања. „Периодика Српске православне цркве на интернету“. In Виртуелна култура, 155–70. Београд: Филолошки факултет, Универзитет у Београду, 2016. http://dx.doi.org/10.18485/melissa.2016.15.1.ch14.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Петровић, Дамњан. „Манастир Хиландар као расадник културе међу православним словенским народима“. In 50 година Међународног славистичког центра. Књ. 1, Велике теме српске књижевности, 319–29. Београд: Филолошки факултет Универзитета у Београду, Међународни славистички центар, 2019. http://dx.doi.org/10.18485/msc50.2019.1.ch28.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Бјелаковић, Исидора Г. „Језик докумената Архива Српске православне епархије будимске у Сентандреји (прва половина 18. века)“. In Језичке јединице српског језика у систему и контексту, 89–101. Београд: Међународни славистички центар, Филолошки факултет, Универзитет у Београду, 2019. http://dx.doi.org/10.18485/msc.2019.48.1.ch8.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Татауров, С. Ф. „Православные храмовые комплексы в Таре: археологические исследования“. In The Moscow state archeology history architecture studies in honour of Leonid Andreevich Belyaev, 197–205. Институт археологии РАН, 2023. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2023.978-5-94375-397-8.197-205.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Sabat, Petro. „Почитання Пресвятої Євхаристії у церквах Володимирового хрещення впродовж століть“. In Liturgia szczytem i źródłem formacji, 339–57. Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie Wydawnictwo Naukowe, 2023. http://dx.doi.org/10.15633/9788383700038.19.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В доповіді висвітлено процес формування почитання Пресвятої Євхаристії в Київській Церкві. Вказано, як воно звершувалося в церквах Володимирового хрещення в ході століть. Виявлено, що в XVII ст. в унійній Церкві було прийнято почитати Пресвяту Євхаристію поза Божественною Літургією. З’ясовано звідки це почитання (поза літургійне) було запозичено в УГКЦ. Висвітлено в чому полягало це почитання в УГКЦ. Встановлено, хто це почитання (поза літургійне) поширював, а хто виступав проти нього в УГКЦ у ході століть. Повідомлено, чому в православних церквах Володимирового хрещення на відміну від УГКЦ не існувало поза літургійного почитання Пресвятої Євхаристії. Досліджено, що усупереч різниці в підходах до почитання Пресвятої Євхаристії в Східній і Західній Церквах, ціль Євхаристійного почитання полягає у Причасті вірних, яке відбувається на Божественній Літургії (чи Месі).
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Belousov, Sergey S. „ГОСУДАРСТВЕННАЯ ВЛАСТЬ И ПРАВОСЛАВНОЕ НАСЕЛЕНИЕ КАЛМЫКИИ В ПОСЛЕВОЕННЫЕ ГОДЫ (1946–1956 ГГ.)“. In Монголоведение: сборник научных трудов. Вып. 7, 145–66. Kalmyk Institute for Humanities of the RAS, 2014. http://dx.doi.org/10.22162/978-5-903833-35-1/2014-7-145-166.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Елдъров, Св. „БЪЛГАРСКАТА ПРАВОСЛАВНА ЦЪРКВА И КУЛТУРНОТО РАЗВИТИЕ НА БЪЛГАРИЯ В ПЕРИОДА МЕЖДУ ДВЕТЕ СВЕТОВНИ ВОЙНИ“. In Drinovsky sbornik. Prof. Marin Drinov Publishing House of Bulgarian Academy of Sciences, 2015. http://dx.doi.org/10.7546/ds.2015.08.07.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

„«Еврейство и христианский вопрос»: о некоторых особенностях концепции В.С. Соловьева касательно «Разрешения еврейского вопроса» в рамках создания в Российской Империи единой православно-католическо-иудейской общности на «теократической основе»“. In Византия, Европа, Россия: социальные практики и взаимосвязь духовных традиций. Выпуск 3: сборник статей. Издательство РХГА, 2023. http://dx.doi.org/10.31119/berst.2023.3.6.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen

Konferenzberichte zum Thema "Православие"

1

Дубровская, Г. Н. „Православие – «генетическое ядро» русской культуры“. In CULTURAL STUDIES AND ART CRITICISM: THINGS IN COMMON AND DEVELOPMENT PROSPECTS. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-004-9-5.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Федоров, М. А. „РЕЛИГИОВЕДЕНИЕ О ПРАВОСЛАВИИ: ТЕНДЕНЦИИ И ПЕРСПЕКТИВЫ“. In Православие и дипломатия в странах Азиатско-Тихоокеанского региона. Бурятский государственный университет имени Доржи Банзарова, 2020. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1461-7-2020-157-162.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Федирко, О. П. „ПРАВОСЛАВИЕ В СОВРЕМЕННОЙ КАМБОДЖЕ: НА ОСНОВЕ ЭЛЕКТРОННЫХ РЕСУРСОВ И ЛИЧНЫХ НАБЛЮДЕНИЙ“. In Православие и дипломатия в странах Азиатско-Тихоокеанского региона. Бурятский государственный университет имени Доржи Банзарова, 2020. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1461-7-2020-117-124.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Дроботушенко, Е. В. „ОСОБЕННОСТИ СУЩЕСТВОВАНИЯ ПРАВОСЛАВИЯ В ЗАБАЙКАЛЬЕ ПОСЛЕ ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ“. In Православие и дипломатия в странах Азиатско-Тихоокеанского региона. Бурятский государственный университет имени Доржи Банзарова, 2020. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1461-7-2020-12-17.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Ткач, Д. Н. „О СОВРЕМЕННОМ ПОЛОЖЕНИИ ПРАВОСЛАВИЯ В СТРАНАХ АЗИАТСКО-ТИХООКЕАНСКОГО РЕГИОНА“. In Православие и дипломатия в странах Азиатско-Тихоокеанского региона. Бурятский государственный университет имени Доржи Банзарова, 2020. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1461-7-2020-128-134.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Ким, Ф. „ИСТОРИЯ РОССИЙСКОЙ ДУХОВНОЙ МИССИИ В КОРЕЕ в 1897–1949 гг.“ In Православие и дипломатия в странах Азиатско-Тихоокеанского региона. Бурятский государственный университет имени Доржи Банзарова, 2020. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1461-7-2020-78-84.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Михайлова, М. А. „ОСОБЕННОСТИ ПРОВЕДЕНИЯ ЭКСКУРСИИ В ПРАВОСЛАВНОМ ХРАМЕ“. In Православие и дипломатия в странах Азиатско-Тихоокеанского региона. Бурятский государственный университет имени Доржи Банзарова, 2020. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1461-7-2020-149-151.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Скипин, С. „РЕЛИГИОЗНЫЙ ФАКТОР В СПОРТЕ. «САХАЛИН — ХОККАЙДО» — МЕЖДУНАРОДНЫЙ ЗАПЛЫВ В ПРОЛИВЕ ЛАПЕРУЗА“. In Православие и дипломатия в странах Азиатско-Тихоокеанского региона. Бурятский государственный университет имени Доржи Банзарова, 2020. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1461-7-2020-103-110.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Корниенко, Н. Н. „ИСТОРИОГРАФИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ МИССИОНЕРСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ РУССКОЙ ПРАВОСЛАВНОЙ ЦЕРКВИ“. In Православие и дипломатия в странах Азиатско-Тихоокеанского региона. Бурятский государственный университет имени Доржи Банзарова, 2020. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1461-7-2020-111-116.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Хышиктуев, О. В., und Е. О. Мадаев. „СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ЦЕРКОВНОЙ ДИПЛОМАТИИ В СТРАНАХ АТР“. In Православие и дипломатия в странах Азиатско-Тихоокеанского региона. Бурятский государственный университет имени Доржи Банзарова, 2020. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1461-7-2020-125-127.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen

Berichte der Organisationen zum Thema "Православие"

1

Lunkin, Roman. Православие в борьбе с коронавирусом и в оппозиции к власти. Institute of Europe, Russian Academy of Sciences (IERAS), April 2020. http://dx.doi.org/10.15211/analytics162020.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В статье проанализированы особенности реакции религиозных организаций на пандемию коронавируса и ее влияние на отношение церквей и власти. Основное внимание уделено позиции православных церквей, прежде всего, Русской православной церкви (РПЦ). Политика РПЦ представлена в широком международном контексте. В целом религиозные организации проявили лояльность к требованиям властей, но некоторые аспекты соблюдения карантина потребовали особых условий и подхода со стороны чиновников и верующих. Действия религиозных организаций в ходе коронакризиса показали их глубокую вовлеченность в социальное служение, способность к мобилизации ресурсов на помощь нуждающимся.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
Die Auswahlen zum Thema "Православие" für konkrete Quellenarten können Sie auch interessieren:
Zeitschriftenartikel Dissertationen Bücher
Wir bieten Rabatte auf alle Premium-Pläne für Autoren, deren Werke in thematische Literatursammlungen aufgenommen wurden. Kontaktieren Sie uns, um einen einzigartigen Promo-Code zu erhalten!

Zur Bibliographie