Auswahl der wissenschaftlichen Literatur zum Thema „Здоровье населения“

Geben Sie eine Quelle nach APA, MLA, Chicago, Harvard und anderen Zitierweisen an

Wählen Sie eine Art der Quelle aus:

Machen Sie sich mit den Listen der aktuellen Artikel, Bücher, Dissertationen, Berichten und anderer wissenschaftlichen Quellen zum Thema "Здоровье населения" bekannt.

Neben jedem Werk im Literaturverzeichnis ist die Option "Zur Bibliographie hinzufügen" verfügbar. Nutzen Sie sie, wird Ihre bibliographische Angabe des gewählten Werkes nach der nötigen Zitierweise (APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver usw.) automatisch gestaltet.

Sie können auch den vollen Text der wissenschaftlichen Publikation im PDF-Format herunterladen und eine Online-Annotation der Arbeit lesen, wenn die relevanten Parameter in den Metadaten verfügbar sind.

Zeitschriftenartikel zum Thema "Здоровье населения"

1

Валеева, Гульнара Фаридовна. „ЗДОРОВАЯ ГОРОДСКАЯ СРЕДА КАК ФАКТОР ПОВЫШЕНИЯ ТУРИСТИЧЕСКОЙ ПРИВЛЕКАТЕЛЬНОСТИ“. Региональные проблемы преобразования экономики, Nr. 11 (31.03.2019): 316. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2018-11-316-322.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Цель исследования. Здравоохранение выступает драйвером социально-экономического развития территории, а расходы на здоровье выступают как инвестиции, которые принесут экономическую отдачу в будущем. Однако сфера здравоохранения тесно связана не только с экономикой, но и со сферой туризма – город будет менее привлекателен для потенциального туриста, если в нем распространены болезни. Объектом исследования является столица Республики Татарстан – г. Казань. Он имеет хорошие предпосылки для создания здоровой среды, но, тем не менее, проблемы в данной сфере имеются: высокая заболеваемость рядом заболеваний, очереди в поликлиниках и др. Исследование направлено на разработку механизмов, благодаря которым населению г. Казани можно будет укреплять свое здоровье, тем самым формировать в городе здоровую среду. Методы. Основополагающими теоретическими методами работы являются анализ и синтез информации, эмпирическими – изучение разнообразных источников информации и опрос жителей г. Казани. Результаты работы. В исследовании выдвигается предположение о влиянии показателей здравоохранения на туристическую привлекательность города. Поэтому предлагается решить данные две задачи одним комплексным решением – созданием Единого муниципального центра здоровья, аналогов которого на сегодняшний день нет. Его двумя главными задачами являются комплексная профилактика здоровья населения и повышение туристической привлекательности города. Область применения результатов. Разработка механизмов деятельности Единого муниципального центра здоровья является актуальным для муниципалитетов России, ставящих приоритет в формировании здоровой городской среды. Выводы. Улучшение показателей здравоохранения в городе посредством эффективных профилактических мер, реализуемых в Едином муниципальном центре здоровья, и приток туристов за счет его функционирования (ведь здесь можно будет пройти высокотехнологическое профилактическое обследование и получить информацию об укреплении здоровья, что будет способствовать формированию Казани бренда «здоровый город») вписываются в приоритетные задачи Стратегии развития г. Казани до 2030 г.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Соколова, Надежда Викторовна, und Зоя Николаевна Черных. „Некоторые проблемные аспекты правового регулирования вопросов повышения заинтересованности граждан в здоровом образе жизни“. Proceedings of Voronezh State University Series Law, Nr. 2 (02.05.2021): 10–19. http://dx.doi.org/10.17308/vsu.proc.law.2021.2/3384.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Вопросы здоровья населения страны являются чрезвычайно важными для любого государства, поскольку утраченное здоровье граждан – это финансовые потери государства, а не только страдания конкретного человека и сокращение продолжительности его жизни. В статье поднимается проблема правового обеспечения конституционного права на охрану и укрепление здоровья населения, предлагаются различные методы повышения заинтересованности граждан в здоровом образе жизни и повышении уровня физической активности.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Васьков, Максим Александрович, Александр Владимирович Мирошниченко und Марина Анатольевна Поливина. „ФЕЙКОВЫЕ НОВОСТИ КАК ФАКТОР ВЛИЯНИЯ НА ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ РОССИЙСКОГО НАСЕЛЕНИЯ“. Bulletin of the South-Russian state technical University (NPI) Series Socio-economic Sciences 13, Nr. 6 (20.10.2020): 245–53. http://dx.doi.org/10.17213/2075-2067-2020-6-245-253.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Целью исследования является анализ фейковых новостей как фактора влияния на психическое здоровье российского населения. Методологическую базу исследования представляет валеологический, психолого-педагогический и гуманистически ориентированный подход к психическому здоровью населения. Результаты исследования. Фейковые новости в СМИ (как правило, наполненные информацией негативного характера) оказывают непосредственное влияние на психическое здоровье российского населения. Главной чертой российских СМИ является доминирование негативной информации в отборе материала с активным применением фейковых новостей. К основным последствиям фейковых новостей, носящих исключительно отрицательный характер влияния на психическое здоровье населения, относятся: психофизиологические, когнитивные, аффективные, установочные, поведенческие последствия. Перспективу исследования составляет необходимость поиска механизмов информационно-психологической безопасности российского населения от негативного воздействия СМИ и фейковых новостей на психическое здоровье российского населения.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Магдиева, Нателла Тахмановна, und Аминат Ильясовна Даитова. „РЕГИОНАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ПОДГОТОВКИ РАБОТНИКОВ СОЦИАЛЬНОЙ СФЕРЫ ДЛЯ ОКАЗАНИЯ МЕДИКО-СОЦИАЛЬНОЙ ПОМОЩИ НАСЕЛЕНИЮ В УСЛОВИЯХ ПАНДЕМИИ“. Региональные проблемы преобразования экономики, Nr. 9 (30.12.2020): 35. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-9-35-41.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Цель работы. Забота о состоянии здоровья людей является жизненно важной задачей современного общества. Государству нужны здоровые, активные, полные жизненных сил трудоспособные члены общества. Новая социально-экономическая ситуация в стране в условиях пандемии обусловила необходимость преобразования во многих сферах общественной жизни. Вся жизнедеятельность общества претерпела большие трансформации, полностью изменив отношение людей к таким социальным институтам, как здравоохранение, социальная сфера, сфера обслуживания населения. Актуальность проблемы обусловлена тем, что в настоящее время проблема подготовки специалистов для оказания населению медико-социальной помощи имеет четко выраженную социально-экономическую сторону, поскольку здоровье – одно из обязательных условий полноценного выполнения индивидом своих профессиональных и социальных функций. Прогрессивное ухудшение показателей индивидуального и общественного здоровья в нашей стране актуализирует необходимость подготовки специалистов, способных решать широкий комплекс проблем социально незащищенных групп населения. Методы исследования. Проведен анализ возможностей вуза в реализации комплексной подготовки высококвалифицированных кадров для оказания профилактической и реабилитационной помощи. Результаты. В нашей республике на базе социального факультета Даггосуниверситета осуществляется подготовка специалистов по направлению «Медико-социальная работа с населением». Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы при анализе и прогнозировании работы вузов по подготовке специалистов для оказания медико-социальной помощи населению. Выводы. Представленная система практической подготовки студентов по специальности «Социальная работа» дает возможность эффективно и организованно осуществлять процесс становления будущих специалистов социальной сферы.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Савельева, Жанна Владимировна, Лайсан Музиповна Мухарямова und Ирина Борисовна Кузнецова. „Социальная справедливость в здравоохранении: опыт и оценки россиян“. Мир России 27, Nr. 3 (17.06.2018): 154–79. http://dx.doi.org/10.17323/1811-038x-2018-27-3-154-179.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Жанна Владимировна Савельева – доктор социологических наук, доцент, кафедра истории, философии и социологии, Казанский государственный медицинский университет. Адрес: 420012, Казань, ул. Бутлерова, д. 49. E-mail: gedier@mail.ru Лайсан Музиповна Мухарямова – доктор политических наук, профессор, заведующая кафедрой истории, философии и социологии, Казанский государственный медицинский университет. Адрес: 420012, Казань, ул. Бутлерова, д. 49. E-mail: l.mukharyamova@yandex.ru Ирина Борисовна Кузнецова – кандидат социологических наук, доцент, старший научный сотрудник, Школа географии, Земли и наук об окружающей среде, Университет Бирмингема; доцент кафедры истории, философии и социологии, Казанский государственный медицинский университет. E-mail: i.kuznetsova@bham.ac.uk Цитирование: Савельева Ж.В., Мухарямова Л.М., Кузнецова И.Б. (2018) Социальная справедливость в здравоохранении: опыт и оценки россиян // Мир России. Т. 27. № 3. С. 154–179. DOI: 10.17323/1811-038X-2018-27-3-154-179 В статье проанализированы оценки экспертов и мнение населения о справедливости российского здравоохранения. Проблема актуализируется в свете постсоциалистических трансформаций, снижения расходов на здравоохранение, неблагоприятных показателей здоровья россиян и обращает к научным дискуссиям в отношении трактовки равенства в сфере здоровья, соотношения прав, возможностей и равенства результатов, ответственности субъекта за здоровье, принципов распределения благ здравоохранения. Эмпирической базой работы являются результаты интервью с экспертами в области организации здравоохранения, пациентами и массового опроса населения двух республик: Татарстан и Марий Эл (2016–2017 гг.). Результаты исследования выявили следующие проблемы: территориальные программы госгарантий и объемов медицинской помощи приводят к неравенству в доступе к здоровью как на межрегиональном уровне, так и между жителями городских и сельских территорий; своевременная диагностика и лечение малодоступны, прежде всего для пожилых и малообеспеченных граждан. Вопрос о справедливости здравоохранения в России вызвал затруднения у трети респондентов, мнения остальных разделились примерно поровну; вместе с тем значительная доля населения в последние годы видит улучшение качества здравоохранения своего региона либо оценивает ситуацию как сбалансированную; большинство опрошенных жителей разделяют идеи дистрибутивного понимания справедливости в здоровье, отвергая рыночные принципы платежей и идеи сопряжения меры ответственности за здоровье и инициативы оплаты медуслуг неработающим населением; лучшими средствами борьбы с несправедливостью в здравоохранении население считает увеличение расходов на здравоохранение, борьбу с коррупцией в высших эшелонах власти и повышение доступности бесплатных медицинских услуг. Исследование показало, что положение дел в российском здравоохранении имеет институционально закрепленные механизмы, препятствующие осуществлению справедливых принципов равных возможностей в отношении здоровья.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Ivanova, Sembrika N. „ОБЩЕСТВЕННОЕ ЗДОРОВЬЕ И РАЗВИТИЕ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ В РЕГИОНАХ РОССИИ“. Siberian Journal of Life Sciences and Agriculture 13, Nr. 2 (29.04.2021): 47–63. http://dx.doi.org/10.12731/2658-6649-2021-13-2-47-63.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В статье основное внимание уделено разработке методического инструментария оценки общественного здоровья и уровня развития здравоохранения в регионах России. Новизна подхода заключается в исследовании общественного здоровья как экономической категории, отражающей как затраты экономических ресурсов страны, направляемых на охрану здоровья населения, так и результативность государственной политики государства, направленной на охрану здоровья населения. Разработан методический инструментарий многокритериальной оценки общественного здоровья и уровня развития здравоохранения в регионах России на основе интегральных индикаторов результативности и ресурсной обеспеченности системы здравоохранения. Для формирования интегральных индикаторов использованы сопоставимые по регионам России статистические данные, отражающие обеспеченность населения услугами врачей, средним медицинским персоналом, больничными койко-местами, ожидаемую продолжительность здоровой жизни, суммарный коэффициент рождаемости, коэффициент младенческой смертности, коэффициент смертности населения трудоспособного возраста. Проведена дифференциация регионов России по интегральным индикаторам результативности и ресурсной обеспеченности системы здравоохранения. Определены основные проблемы функционирования системы здравоохранения на территориях регионов России. Обоснованы предложения по совершенствованию подготовки медицинских кадров, повышению доступности первичной медицинской помощи, уровня оснащенности современным медицинским оборудованием медицинских учреждений, обеспечению информированности местного населения о здоровом образе жизни.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Мусаелян, А. А. „Социальные проблемы здоровья и здорового образа жизни современного человека“. ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 98, Nr. 2 (2023): 137–39. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-06-2023-103.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Проблемы социального здоровья и здорового образа жизни очень актуальны на сегодняшний день. Их актуальность состоит в том, что здоровье нации, выступает как мера качества жизни. Здоровье населения является одним из важнейших показателей, определяющих потенциал страны, а также одной из характеристик национальной безопасности. Улучшение показателей здоровья населения России – одна из ключевых целей нашего государства, также оно является одним из условий национальной безопасности страны. Объектом данного исследования является сфера здоровья и здорового образа жизни современного человека. Предметом исследования является конкретные социальные проблемы здоровья
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Bykova, Anna V. „Public Health as an Object of Investments:Basic Procedures for Assessment and Modelling“. Известия Дальневосточного федерального университета. Экономика и управление 1 (2022): 41–52. http://dx.doi.org/10.24866/2311-2271/2022-1/41-52.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Вопросы инвестиций в общественное здоровье выходят на первый план в связи со сложившейся в 2020 г. ситуацией пандемии COVID–19 и её последствиями. Проблемой является недостаток инструментальных средств моделирования взаимосвязей между инвестициями в здоровье населения и его уровнем. В работе представлены результаты анализа методических основ и инструментов моделирования общественного здоровья. Сделан вывод о целесообразности разработки комплекса взаимосвязанных методов и моделей с использованием нечётко-множественных средств моделирования, что позволит функционально описывать влияние инвестиций на уровень здоровья населения.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Долгих, Е. А., und И. А. Игнатов. „Статистический анализ состояния здоровья населения и деятельности организаций здравоохранения“. ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 73, Nr. 4 (Mai 2021): 46–52. http://dx.doi.org/10.18411/lj-05-2021-134.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В статье рассматривается система показателей системы здравоохранения и здоровья населения. Уделено внимание характеристикам целей национального проекта «Здравоохранение». Выполнен анализ основных показателей, характеризующих здоровье населения, а также деятельность организаций здравоохранения. Выявлены основные тенденции заболеваемости населения в Российской Федерации.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Дементьева, Ирина Николаевна. „СОЦИАЛЬНОЕ ЗДОРОВЬЕ В КОНТЕКСТЕ РОССИЙСКИХ И РЕГИОНАЛЬНЫХ ПОТРЕБИТЕЛЬСКИХ ТРЕНДОВ“. Society and Security Insights 2, Nr. 2 (05.07.2019): 90–106. http://dx.doi.org/10.14258/ssi(2019)2-5538.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Важнейшей характеристикой как индивидуального здоровья личности, так и здоровья социума выступает социальное здоровье. Сложность и многоаспектность феномена социального здоровья обуславливает отсутствие единой системы показателей и методики его измерения. В настоящей работе предпринята попытка изучения социального здоровья на основе анализа особенностей и тенденций, складывающихся в сфере потребительского поведения населения. Результаты проведённого исследования показали, что наблюдающиеся на потребительском рынке России и региона потребительские тренды отражают ряд важнейших проблем общественной жизни, а именно ухудшение материального благосостояния населения, сохранение избыточной социально-экономической дифференциации населения, процессы адаптации населения к меняющимся условиям, основанные на экономии потребления. Доказано, что эти негативные явления ограничивают развитие и препятствуют сохранению и укреплению социального здоровья.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen

Dissertationen zum Thema "Здоровье населения"

1

Писаренко, Г. Н. „Характеристика здоровья трудоспособного населения в Украине“. Thesis, Сумский государственный университет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44983.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Актуальность. Социальные преобразования за годы независимости, которые сопровождались затяжным социально-экономическим кризисом, так же аннексия Крыма и ситуация на Востоке Украины повлияли на уровень и условия жизни населения и на его здоровье. Состоянием на 1 января 2015 года численность населения составила 42 млн. 928 тыс. человек. За последние девять лет этот показатель снизился на 4 млн. 61 тыс. По численности населения Украина занимает 6-е место в Европе после: России – 141,9 млн., Германии – 82,4 млн., Франции – 62,8 млн. и др. Однако Украину, среди других стран Европы отличает масштабность депопуляции и ускоренные темпы сокращения численности населения.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Kornus, O., Анатолій Олександрович Корнус, Анатолий Александрович Корнус und Anatolii Oleksandrovych Kornus. „Soil pollution and its impact on the prevalence of diseases of population of the Sumy region“. Thesis, Sumy State University, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40736.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Deterioration in the health of the population, the growth of the primary disease and the prevalence of different nosologies aroused the search for causes, which might cause such an increase. Most scientists are agreeing that this factor may be the quality of the environment. Therefore, finding and assessment of the linkages between different types of diseases and parameters of the environment is an important component of medicoecological research. A direct correlation between the pollution of environment and level of morbidity prevalence of the population we established by the mathematical methods.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Рибалко, Л. В., Ольга Іванівна Сміянова, Ольга Ивановна Смиянова und Olha Ivanivna Smiianova. „Особливості динаміки та структури захворюваності населення України за останні роки“. Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47708.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Головним пріоритетом демократичних держав, до яких прагне наблизитися і Україна, є збереження і зміцнення здоров’я населення. Вирішення питань охорони здоров’я – невід’ємна складова сучасної політики нашої держави. Здоров’я населення України характеризується системою статистичних показників, серед яких вивчення тенденцій захворюваності та поширеності хвороб серед різних вікових груп населення є важливою складовою стратегічного планування медичної галузі. Мета дослідження. Аналіз сучасних особливостей рівня, структури та змін стану захворюваності та поширеності хвороб серед населення України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Галушко, Наталія Анатоліївна, Наталия Анатольевна Галушко, Nataliia Anatoliivna Halushko und Абаас Саади. „Анализ влияния окружающей среды Ирака на состояние здоровья населения страны“. Thesis, Издательство СумГУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27029.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Питайкина, И. А. „Влияние состояния здоровья населения на развитие современного государства“. Thesis, Сумской государственный университет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31203.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В условиях углубления процессов глобализации происходит дальнейшая трансформация основных институтов государства: политических, социальных, экономических. Формируется новое качество институциональной среды, адекватное требованиям постиндустриального общества, где ведущим фактором его развития становится человеческий капитал. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31203
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Сміянова, Ольга Іванівна, Ольга Ивановна Смиянова, Olha Ivanivna Smiianova, J. M. Usaiyd und F. H. Ayman. „Health care situation and the human coats of war in Iraq“. Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32146.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Prior to the Gulf War, Iraq’s public health system was one of the most advanced in the Middle East region. Malnutrition rates were low, primary health care was easily accessible, and tertiary (hospital-based) care was becoming increasingly sophisticated. Infant mortality was 47 per 1000 live births per year and the mortality rate of children less than five years old was 56 per 1000 live births per year. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32146
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Драндарова, М. Д., und І. А. Соколовська. „Здоров'я населення та актуальні питання його охорони в промислових містах України“. Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/55318.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Вступ. Громадське здоров'я - це самостійна медична дисципліна, яка вивчає наслідки впливу різних соціальних умов і факторів зовнішнього середовища на здоров'я людини і населення» в цілому. У місті Запоріжжя це питання особливо актуальне, оскільки це промислове місто і екологічні проблеми, пов'язані з великою кількістю підприємств, що негативно позначаються на навколишньому середовищі і як наслідок на здоров'я населення. Відносно екології, це проявляється забрудненням ґрунту, повітря та води.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Грек, Володимир Андрійович, Владимир Андреевич Грек und Volodymyr Andriiovych Hrek. „Здоров'я населення в системі розвитку людського потенціалу (регіональний вимір)“. Thesis, Вид-во СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28158.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Сміянова, Ольга Іванівна, Ольга Ивановна Смиянова, Olha Ivanivna Smiianova, Альона Олександрівна Потапова, Алена Александровна Потапова und Alyona Oleksandrivna Potapova. „Дослідження впливу медичної допомоги на стан здоров'я населення м. Суми“. Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32138.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Реформування системи охорони здоров’я в Україні є одним з пріоритетів сучасної соціальної політики та невід’ємною складовою соціально-економічних перетворень української держави в цілому, про що наголошено у Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки. Головною метою реформи медичного обслуговування є поліпшення здоров'я населення, забезпечення рівного й справедливого доступу усіх громадян до медичних послуг належної якості. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32138
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Махно, В. В. „Отношение населения к занятиям физической культурой и спортом“. Thesis, КНТУ, 2012. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6331.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen

Bücher zum Thema "Здоровье населения"

1

Таралло, Владимир Леонидович. Здоровье для всех: Популяционная диагностика, прогноз, стратегия действий и контроль их эффективности. Черновцы: БДМУ, 2012.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Гримблат, Станислав Олегович. Здоровьесберегающие технологии в подготовке специалистов: Учеб.-метод. пособие. Харьков: Коллегиум, 2005.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Фесенко, Є. В. Злочини проти здоров"я населення та системи заходів з його охорони. Київ: Атіка, 2004.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Литвин, О. П. Кримінально-правова охорона екологічної й громадської безпеки та безпеки здоров"я населення України. Київ: Київський університет, 2008.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Трудовые ресурсы и здоровье населения. М., 1986.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Кирильчук, И. О., А. В. Иорданова und Г. П. Тимофеев. Социально-гигиенический мониторинг негативного воздействия выбросов автотранспорта на здоровье населения. Closed Joint Stock Company "University Book", 2021. http://dx.doi.org/10.47581/2021/kirilchuk.01.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В монографии представлены результаты исследований в области разработки системы поддержки принятия решений при управлении риском здоровью на основе обработки многомерных нечетких данных социально-гигиенического мониторинга. Авторами проведен анализ автомобильного транспорта как источника загрязнения окружающей среды и негативного воздействия на здоровье населения, рассмотрены методические аспекты оценки риска здоровью человека от воздействия факторов внешней среды, предложена система поддержки принятия решений при управлении риском здоровью по результатам социально-гигиенического мониторинга. Настоящая монография предназначена для студентов-экологов, изучающих вопросы управления рисками здоровью населения при воздействии внешних факторов среды, научных сотрудников, аспирантов, магистрантов, а также работников государственных органов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Никитин, Ю. П., Hrsg. ЗДОРОВЬЕ КОРЕННОГО И ПРИШЛОГО НАСЕЛЕНИЯ ЧУКОТСКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА. Академическое изд-во «Гео», 2018. http://dx.doi.org/10.21782/b978-5-6041445-9-6.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Lokosov, V. V. III Rimashevskaya Readings. Saving Russian Population: Health, Employment, Standards and Quality of Life. Proceedings of the international scientific and practical conference. Institute of Socio-Economic Studies of Population, Federal Center of Theoretical and Applied Sociology RAS, Moscow, Russian Federation, 2020. http://dx.doi.org/10.19181/konf.978-5-4465-2988-9.2020.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В сборнике представлены доклады и тезисы участников Международной научно-практической конференции «III Римашевские чтения. Сбережение населения России: здоровье, занятость, уровень и качество жизни», организованной ИСЭПН ФНИСЦ РАН в память о выдающемся российском ученом – Наталье Михайловне Римашевской, д.э.н., член-корреспонденте Российской академии наук, Советнике РАН. Многогранность научных интересов и многомерность методологических подходов к постановке и решению социально-экономических проблем народонаселения, которые были свойственны Н.М. Римашевской, отчасти нашли свое отражение в тематике выступлений на конференции и в структуре разделов сборника: 1. Демографические показатели современной России: рождаемость, смертность, расселение и миграция населения - основные тенденции и их детерминанты; 2. Человеческий потенциал России: образование, физическое, психическое и социальное здоровье населения и определяющие их факторы; 3. Уровень жизни населения: что происходит с занятостью, какими являются и какими должны быть зарплаты, пенсии, социальные трансферты.; 4. Качество жизни населения: экологическая и продовольственная безопасность, жилищная обеспеченность, доступность социальных услуг, возможности профессиональной самореализации; 5. Победа в Великой Отечественной войне – уроки и итоги ‒ в цифрах и выводах. Конференция объединила ученых, специалистов и аспирантов, а также представителей государственных органов власти из разных республик и регионов России, Беларуси, Узбекистана, Японии, которым близки идеи и методология российской социо-демографической школы Н.М. Римашевской. Материалы, представленные в сборнике, адресованы широкому кругу научных работников, преподавателей высших учебных заведений, представителей государственных органов власти, специалистов, аспирантов и студентов, которых интересуют социально-экономические и демографические проблемы, а также государственная социальная политика, цель которой сбережение и повышение качества жизни населения России.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Гигиенические и медико-биологические аспекты здоровья населения. Л., 1989.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Смитиенко, В. Н. Уголовно-правовая охрана здоровья населения в СССР. К., 1989.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen

Buchteile zum Thema "Здоровье населения"

1

„Здоровье населения и окружающая среда“. In Обзоры результативности экологической деятельности: Казахстан, 397–431. United Nations, 2020. http://dx.doi.org/10.18356/9789210479028c021.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

„Здоровье населения и окружающая среда“. In Обзоры результативности экологической деятельности: Беларусь, 337–60. UN, 2016. http://dx.doi.org/10.18356/d33511cb-ru.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Roshchina, Ya M. „Образ жизни россиян разного возраста во время второго года пандемии“. In Russian Longitudinal Monitoring Survey - HSE, 94–124. HSE University, 2023. http://dx.doi.org/10.19181/rlms-hse.2023.2.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В работе на основе данных «Российского мониторинга экономического положения и здоровья населения НИУ ВШЭ» (RLMS‑HSE) рассматриваются изменения, произошедшие в жизни россиян за два года пандемии COVID‑19. Несмотря на всю серьезность угрозы распространения коронавирусной инфекции, мерами, направленными на ее сдерживание, было охвачено меньше половины населения страны. К осени 2021 г. лишь 40% респондентов хотя бы один раз сдавали тест на антитела или ПЦР‑тест. Степень охвата тестированием была ниже среди молодых и пожилых людей. Около 3% респондентов имели подтвержденный диагноз COVID‑19 осенью 2020 г. К концу 2021 г. доля таких респондентов выросла до 14,4%. Доля респондентов, отказавшихся от вакцинации, снизилась с 41,5% в 2020 г. до 30% в 2021 г. При этом больше всего «отказников» оставалось среди молодых (37,2%) и пожилых (34%) людей. Значительное число респондентов в 2021 г. продолжали выражать недоверие вакцине, сомневались в ее надежности и безопасности. Всего к концу 2021 г. вакцинировались 45,8% респондентов, причем более трети из них сделали это вынужденно. Два года пандемии в большей степени повлияли на самооценку здоровья и в меньшей – на удовлетворенность материальным положением и отношениями внутри семьи. Доля респондентов, утверждавших, что их здоровье ухудшилось, выросла с 11,8 до 16,2%, в то время как уровень удовлетворенности своим материальным и семейным положением практически не изменился. В целом пандемия не оказала сильного влияния на образ жизни россиян. Она практически не сказалась на питании и досуге респондентов и не привела к ускоренному распространению вредных привычек. Одним из наиболее очевидных последствий пандемии стало ускоренное внедрение в повседневную жизнь цифровых технологий, связанное прежде всего с увеличением аудитории интернета и социальных сетей за счет пожилых людей. Однако несмотря на быстрый прирост пожилых пользователей, «цифровой разрыв» между старшими и младшими возрастами сохранялся
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Деряева, Алёна Геннадьевна, und Лариса Ивановна Меньшикова. „ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДА ЭКСПЕРТНЫХ ОЦЕНОК ДЛЯ АНАЛИЗА ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ, ВЛИЯЮЩИХ НА РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ ЖЕНСКОГО НАСЕЛЕНИЯ“. In ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДА ЭКСПЕРТНЫХ ОЦЕНОК ДЛЯ АНАЛИЗА ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ, ВЛИЯЮЩИХ НА РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ ЖЕНСКОГО НАСЕЛЕНИЯ. ICSP "NEW SCIENCE", 2023. http://dx.doi.org/10.46916/14122023-2-978-5-00215-190-5.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Roshchina, Ya M., und A. A. Kharitonova. „How Russians Protected Themselves from COVID‑19 in 2021“. In Russian Longitudinal Monitoring Survey - HSE, 125–40. HSE University, 2023. http://dx.doi.org/10.19181/rlms-hse.2023.3.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В работе охарактеризованы практики здоровьесберегающего поведения россиян во второй год пандемии COVID‑19. Эмпирической базой работы стали данные «Российского мониторинга экономического положения и здоровья населения НИУ ВШЭ» (РМЭЗ НИУ ВШЭ) за 2020 и 2021 гг. Как свидетельствуют данные РМЭЗ НИУ ВШЭ, к концу второго года пандемии россияне продолжали высоко оценивать эффективность базовых мер по защите от коронавируса (соблюдение дистанции, ношение масок, мытье рук). Несмотря на это, уровень доверия к отдельным мерам защиты снизился по сравнению с 2020 г. Как и в первый год пандемии, респонденты старшего возраста и респонденты с низкой самооценкой здоровья были более склонны позитивно оценивать защитные меры по сравнению с остальным населением. Если в 2020 г. россияне придерживались четырех явно идентифицируемых стратегий здоровьесберегающего поведения, то в 2021 г. таких стратегий осталось только две. В 2021 г. на основании данных РМЭЗ НИУ ВШЭ не удалось идентифицировать выявленную годом ранее стратегию минимальной защиты и стратегию профилактики; преобладающими в этом году оказались стратегии умеренной и максимальной защиты от коронавируса. Среди сторонников умеренной стратегии, которая предполагала ношение масок и мытье рук, была выше доля мужчин, работающих респондентов, молодежи до 30 лет и людей среднего возраста, людей с хорошим здоровьем. Для таких респондентов был характерен более низкий уровень обобщенного доверия. Они чаще пользовались социальными сетями и достаточно скептично оценивали эффективность защитных мер в целом. Среди сторонников стратегии максимальной защиты, соблюдавших практически все рекомендуемые защитные меры, была выше доля пожилых людей, людей со средней или низкой самооценкой здоровья, жителей сельской местности. В этой группе доля добровольно и принудительно вакцинированных была значимо выше по сравнению с первой группой. На основании данных 2020 и 2021 гг. не удалось выявить определенной закономерности перехода респондентов от одних стратегий здоровьесберегающего поведения к другим.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Донец, М. М., und В. Ю. Цыганков. „Экологические риски от стойких органических загрязняющих веществ (СОЗ) в морских организмах северо-западной части Тихого океана“. In СТОЙКИЕ ОРГАНИЧЕСКИЕ ЗАГРЯЗНЯЮЩИЕ ВЕЩЕСТВА (СОЗ) В ДАЛЬНЕВОСТОЧНОМ РЕГИОНЕ: МОРЯ, ОРГАНИЗМЫ, ЧЕЛОВЕК, 263–82. Publishing House of Far Eastern Federal University, 2020. http://dx.doi.org/10.24866/7444-4891-2/263-282.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В главе представлены результаты расчета экологического риска для здоровья при употреблении населением Дальнего Востока (ДВ) тихоокеанских лососей, камбал и морских млекопитающих, содержащих стойкие органические загрязняющие вещества (СОЗ). Риск повышения вероятности развития рака обнаружен для всех исследованных организмов. Необходим мониторинг СОЗ и их влияние на здоровья жителей ДВ России. Ключевые слова: СОЗ, ДДТ, ГХЦГ, ПХБ, экологические риски для здоровья, тихоокеанские лососи, камбалы, морские млекопитающие.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

„Взаимосвязь междунеравенствомв охране здоровьяи правах женщини экономическимнеравенством“. In Состояние Мирового Населения 2017, 34–59. UN, 2018. http://dx.doi.org/10.18356/629dfc1d-ru.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Ревич, Б. А. „Риски здоровья населения при изменении климата Арктического макрорегиона“. In Научные труды 2020, 395–408. Москва: МАКС Пресс, 2020. – 624 с., 2020. http://dx.doi.org/10.47711/2076-318-2020-395-408.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Изменения климата на территории России наиболее выражены в Арктическом макрорегионе. Для этой территории определены основные направления Национального плана адаптации (НАП) к климатическим изменениям. Ожидается определенное снижение «зимней» смертности, но волны жары провоцируют увеличение смертности от заболеваний органов кровообращения и дыхания. Необходимо внедрение новых систем раннего оповещения о неблагоприятных метеорологических условиях. Необходимы также исследования по климатозависимым инфекционным заболеваниям - сальмонеллезу, дизентерии, иерсиниозу и другим ОКИ, а также особо опасным зоонозным инфекциям. Потепление климата влечет также и риск нарушения традиционного природопользования коренными малочисленными народами севера, термического режима мест хранения продуктов питания. Необходим междисциплинарный подход по созданию НАП в различных частях Арктического макрорегиона.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Voronin, G. L., K. O. Evgrafova, I. P. Kiseleva, P. M. Kozyreva, M. S. Kosolapov, A. E. Nizamova, I. V. Sivkova, A. I. Smirnov, S. B. Sokolova und E. I. Tonis. „Russian Households: Dynamics of the Economic Situation (1994–2021)“. In Russian Longitudinal Monitoring Survey - HSE, 7–93. HSE University, 2023. http://dx.doi.org/10.19181/rlms-hse.2023.1.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
В работе представлен сравнительный анализ данных «Российского мониторинга экономического положения и здоровья населения НИУ ВШЭ» (РМЭЗ НИУ ВШЭ) за 1994–2021 гг. Данные РМЭЗ НИУ ВШЭ свидетельствуют о том, что в 2021 г. наблюдался рост реальных доходов населения. После сокращения почти на треть в 2020 г. средние реальные доходы домохозяйств выросли в 2021 г. на 7,7%. При этом рост доходов от государственных трансфертных платежей составил 14%, в то время как доходы домохозяйств от заработной платы увеличились лишь на 3,9%. Снизилось неравенство домохозяйств по доходам. Если в 2019 и 2020 гг. средний ежемесячный доход наиболее состоятельных домохозяйств превышал доход наименее состоятельных в 2,6 раза, то в 2021 г. доход наиболее состоятельных был выше в 2,3 раза. После сокращения в 2020 г. на 30% ежемесячные расходы домохозяйств на продукты питания и непродовольственные товары выросли в 2021 г. на 3,9%. Разрыв по уровню расходов между состоятельными и малообеспеченными домохозяйствами сократился с 5,1 до 5 раз. Уровень безработицы среди экономически активного населения снизился с 3,4% в 2020 г. до 3,1% в 2021 г. Коэффициент участия в рабочей силе, напротив, вырос с 80,9 до 81,5%, вернувшись к значениям 2019 г. Доля работников, столкнувшихся с задолженностью по заработной плате, сократилась и достигла минимума за все годы наблюдений (0,6%). Продолжила расти доля пенсионеров, столкнувшихся с задолженностью по пенсионным выплатам. Доля таких пенсионеров в 2021 г. составила 8,2% среди мужчин и 6,7% среди женщин. В 2021 г. россияне были в целом удовлетворены жизнью (50,6% удовлетворенных), но не своим материальным положением (55,2% неудовлетворенных). Продолжала ухудшаться субъективная оценка материальных и финансовых перспектив домохозяйств. Напротив, немного улучшилась оценка россиянами своего положения на рынке труда (стабильности текущего трудоустройства и перспектив найти новую работу). По сравнению с 2020 г. снизилась доля увольнений по причине закрытия предприятий и выхода на пенсию, чаще причинами увольнения стали ухудшение здоровья и продолжение образования.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Косарева, Н. В. „Медико-геохимические характеристики ландшафтов ленинградской области как индикаторы здоровья населения“. In Индикация состояния окружающей среды: теория, практика, образование, 97–105. Первое экономическое издательство, 2022. http://dx.doi.org/10.18334/9785912924248.97-105.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen

Konferenzberichte zum Thema "Здоровье населения"

1

„METHOD OF COMPLEX REHABILITATION OF PATIENTS IN THE EARLY RECOVERY PERIOD OF STROKE“. In СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЭКОЛОГИИ И ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ. ЭКОЛОГИЯ И ЗДОРОВЬЕ НАСЕЛЕНИЯ. Иркутский научный центр хирургии и травматологии, 2023. http://dx.doi.org/10.12731/978-5-98277-383-8-art2.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Stroke occupies a leading place among the causes of disability of the population. Most often disability is associated with motor disorders of the motor skills of the upper limb, and the restoration of its function is a universal problem, the solution of which is an urgent task. Inthis study, the influence ofthe method of complex rehabilitation with a combination of mirror therapy and the neuropeptide-containing drug Cortexin on the degree of improvement of the functional capabilities of the upper limb according to the Action Research Arm test (ARAT) and functional independence according to the Functional Independence Measure (FIM) scale was studied. The results obtained showed the superiority of the effectiveness of the applied method in comparison with the basic course of rehabilitation treatment.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

„THEORETICAL AND INSTRUMENTAL ASSESSMENT OF THE ELECTRIC FIELD OF INDUSTRIAL FREQUENCY NEAR THE ALTERNATING CURRENT CONTACT NETWORK OF THE RAILWAY“. In СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЭКОЛОГИИ И ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ. ЭКОЛОГИЯ И ЗДОРОВЬЕ НАСЕЛЕНИЯ. Иркутский научный центр хирургии и травматологии, 2023. http://dx.doi.org/10.12731/978-5-98277-383-8-art35.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Introduction. Electrical staff work on the railway overhead contact system is associated with hazard and harmful occupational factors. The goal was power frequency electric field strength assessment near electrified railway traction system by simulation and measurements at electrical staff workplace. The research object is electrical staff workplaces on the ground and at heights near the live current-carrying parts under operating voltage. The research results evaluation showed exceeding maximum permissible level more than 7 times. The research results show adequacy to approach simulation to assess electrical staff workplaces exposure conditions near railway overhead contact system.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

„COMPREHENSIVE ASSESSMENT OF THE TOXIC EFFECT OF NANOPARTICLES“. In СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЭКОЛОГИИ И ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ. ЭКОЛОГИЯ И ЗДОРОВЬЕ НАСЕЛЕНИЯ. Иркутский научный центр хирургии и травматологии, 2023. http://dx.doi.org/10.12731/978-5-98277-383-8-art26.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Large population groups throughout the world are occupationally and environmentally exposed to toxic metals in the form of nano-aerosols. Despite numerous in vitro and in vivo studies of toxicity of metal and metal oxide nanoparticles (NPs), few publications describe a comprehensive approach to examining their toxic effects at the system, organ, tissue, and cellular levels. Research on the safety of nanoparticles is essential for assessing human health risks posed by the production and use of such materials. Safety of nanoparticles should be established using an integrated approach, which includes the study of changes at all levels of organization of the body. The data analysis has revealed a different degree of manifestation of toxicity of nanoparticles, both in cell cultures and under experimental conditions in vivo, at the molecular, intracellular, cellular, tissue, organ, and organismal levels. These findings are essential both for understanding and predicting the clinical picture of poisoning, and for developing a systems approach to assessing safety of nanoparticles and nanomaterials.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

„CARDIORESPIRATORY PARAMETERS DURING A TRAINING SESSION IN YOUNG MEN INVOLVED IN HOCKEY AND JUDO“. In СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЭКОЛОГИИ И ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ. ЭКОЛОГИЯ И ЗДОРОВЬЕ НАСЕЛЕНИЯ. Иркутский научный центр хирургии и травматологии, 2023. http://dx.doi.org/10.12731/978-5-98277-383-8-art13.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
The following parameters of the cardiorespiratory system of athletes during training session were studied: heart rate, systolic and diastolic blood pressure, respiration rate. According to the results of the studies it is recommended to use medical-pedagogical control of the athletes at least once a month within the training session, in order to prevent the development of cardiovascular overstrain and overtraining.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

„ASSESSMENT OF THE FORMATION OF HEALTHY LIFESTYLE SKILLS AMONG STUDENTS OF NON-MEDICAL COLLEGES“. In СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЭКОЛОГИИ И ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ. ЭКОЛОГИЯ И ЗДОРОВЬЕ НАСЕЛЕНИЯ. Иркутский научный центр хирургии и травматологии, 2023. http://dx.doi.org/10.12731/978-5-98277-383-8-art19.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
The aim of the work was to study the formation of healthy lifestyle skills among students of non-medical colleges. Inthe course ofthe study, 484 students of non-medical colleges were surveyed. The average age ofthe respondents was 18.1 ± 0.2 years. Ithas been established that the majority of modern college students of non-medical profile lack the skills to lead a healthy lifestyle, there is an «underestimation» ofthe degree of risk from violation of the principles of healthy eating and sleep, low motor activity, which serves as prerequisites for health disorders and a reduction in the period of working capacity. In order to preserve the health of future generations and maintain the economic potential of the country, it is necessary to raise the level of awareness of students of non-medical colleges about the principles of a healthy lifestyle, create conditions for the formation and consolidation of health-saving skills, and extend the existing effective practices of hygienic educationto secondaryvocational education institutions.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

„ASSESSMENT OF PHYSICAL DEVELOPMENT OF SCHOOL AGE CHILDREN (7-17 YEARS) OF YAKUTSK“. In СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЭКОЛОГИИ И ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ. ЭКОЛОГИЯ И ЗДОРОВЬЕ НАСЕЛЕНИЯ. Иркутский научный центр хирургии и травматологии, 2023. http://dx.doi.org/10.12731/978-5-98277-383-8-art18.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
The rapidly developing organism of children and adolescents of school age is most sensitive to various environmental factors, therefore their morphological age and sex characteristics, height and weight indicators become a key object of assessment and analysis, which form the basis of regional comprehensive programs for protecting the health of various population groups and improving the environment.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

„PHYSICAL DEVELOPMENT OF BOYS AND GIRLS OF THE MOSCOW REGION IN THE 2020S AND THE CONNECTION WITH HEALTHY DIET“. In СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЭКОЛОГИИ И ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ. ЭКОЛОГИЯ И ЗДОРОВЬЕ НАСЕЛЕНИЯ. Иркутский научный центр хирургии и травматологии, 2023. http://dx.doi.org/10.12731/978-5-98277-383-8-art24.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
The aim ofthe work: to identify current trends in the physical development of schoolchildren and risk factors that determine the disharmony of physical development. Materials and methods. The object ofthe study is 2146 schoolchildren aged 8-17 from among the indigenous population of the Moscow region. Results and its discussion. In modern high school students, fat mass dominates over skeletal mass and causes an increase in BMI and causes disharmony of physical development. The identified significant violations of the eating behavior of the majority of respondents prove the connection between the titles of healthy eating and the eating behavior of schoolchildren. Conclusion. It is shown that the awareness and level of knowledge of modern schoolchildren about healthy nutrition is insufficient, which leads to insufficient formation of healthy eating skills, as a factor in the formation of disharmony of physical development.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

„DOPPLEROGRAPHIC SIGNS OF ANGIODISTONIC VASCULAR SYNDROME OF THE UPPER EXTREMITIES IN THE CLINIC OF OCCUPATIONAL PATHOLOGY“. In СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЭКОЛОГИИ И ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ. ЭКОЛОГИЯ И ЗДОРОВЬЕ НАСЕЛЕНИЯ. Иркутский научный центр хирургии и травматологии, 2023. http://dx.doi.org/10.12731/978-5-98277-383-8-art15.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
The work is devoted to the ultrasound features of duplex scanning of the vessels of the upper extremities and the initial manifestations of angiodistonic syndrome in patients with an established diagnosis of occupational polyneuropathy of the upper extremities. The study group included 21 miners under 55 years of age with an established diagnosis of occupational polyneuropathy of the upper extremities. Doppler ultrasound is by far the most accessible, reliable and safe method for assessing the vascular system of the upper extremities. In occupational polyneuropathies of the upper extremities, there is an increase in the resistance index bilaterally on the ulnar and radial arteries.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

„HYGIENIC ANALYSIS OF ARSENIC LEVELS IN GROUNDWATER AND PUBLIC HEALTH RISK ASSESSMENT“. In СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЭКОЛОГИИ И ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ. ЭКОЛОГИЯ И ЗДОРОВЬЕ НАСЕЛЕНИЯ. Иркутский научный центр хирургии и травматологии, 2023. http://dx.doi.org/10.12731/978-5-98277-383-8-art20.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
The Trans-Baikal Territory territory has numerous deposits and ore occurrences of arsenic, gold, antimony. The most favorable conditions for the migration and accumulation of arsenic in groundwater are created in the zone of hypergenesis of gold-antimony and gold ore deposits, confined to chemically weakly active terrigenous rocks. In the region there is a significant technogenic component of water pollution by arsenic, due to the activities of the mining industry. In the enrichment of ores of tin, gold and other deposits with high arsenic content, the main amount of arsenic (up to 80 % and more) ends up in wastes. Excess of hygienic standards of levels of element in drinking water at the level from 0,02 to 0,4 mg/1 was observed in the territories of Nerchinsky, Sretensky, Baleisky and Priargunsky districts. When assessing the health risk, it was found that the level of individual carcinogenic risk is assessed as unacceptable for the population, with regard to non-carcinogenic risk a significant excess of the allowable value of the hazard coefficient was revealed.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

„COMPARISON OF CONTENTS OF HEAVY METALS IN FOOD PRODUCTS OF ARKHANGELSK REGION AND OTHER REGIONS OF RUSSIA“. In СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЭКОЛОГИИ И ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ. ЭКОЛОГИЯ И ЗДОРОВЬЕ НАСЕЛЕНИЯ. Иркутский научный центр хирургии и травматологии, 2023. http://dx.doi.org/10.12731/978-5-98277-383-8-art37.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
This study aimed to evaluate the concentration of heavy metals, specifically cadmium, mercury, lead, and arsenic, in locally produced food from the Arkhangelsk region and other regions of Russia. Data on the content of heavy metal were studied in accordance with the protocols of the Center for Hygiene and Epidemiology in the Arkhangelsk Region and the Nenets Autonomous Okrug during the period of 2017-2022. The levels of heavy metals did not exceed the maximum permissible concentrations. The analysis of median concentrations of heavy metals in food products produced in the Arkhangelsk region found that bread products had the highest average concentrations of cadmium and lead, while fish and fish products had the highest average concentrations of arsenic and mercury. The lowest average concentrations of cadmium and arsenic were found in fat-containing products, while milk and dairy products had the lowest average concentrations of mercury and lead.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen

Berichte der Organisationen zum Thema "Здоровье населения"

1

Антонік, Валерій Іванович, und Ірина Петрівна Антонік. Влияние экологических факторов Кривого Рога на здоровье населения. Рівне, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1709.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Наведено дані щодо віддалених наслідків для здоров'я населення, зокрема дітей, дії негативних факторів довкілля, створюваних потужними підприємствами гірничо-металургійного комплексу міста Кривого Рогу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Roslaya, N. A., N. V. Nozhkina, A. А. Kosova, I. V. Rusakova, I. A. Cherniaev und A. S. Nechitaylo. Organization of health care and public health: basic provisions (for residents of the enlarged group of specialties 3.32.00.00"HEALTH SCIENCES AND PREVENTIVE MEDICINE")". SIB-Expertise, Dezember 2022. http://dx.doi.org/10.12731/er0659.15122022.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Электронное учебно-методическое пособие «Организация здравоохранения и общественного здоровья: основные положения (для ординаторов УГС 3.32.00.00 «Науки о здоровье и профилактическая медицина»)» разработано в соответствии с квалификационными требованиями ФГОС ВО по укрупненной группе специальностей 3.32.00.00 «Науки о здоровье и профилактическая медицина» с учетом профессиональных стандартов и предназначено для самостоятельной аудиторной и внеаудиторной работы ординаторов укрупненной группы специальнстей «Науки о здоровье и Профилактическая медицина)». В 6 тематических модулях предложен информационный материал, формирующий знания о понятиях общественного здоровья, правовой основе и организации системы здравоохранения в Российской Федерации, организации контроля качества и безопасности медицинской деятельности, анализу состояния здоровья населения, управлении и экономике в здравоохранении. Каждый модуль сопровождается практическими работами, контрольными вопросами, необходимыми для оценки уровня подготовки ординаторов к практическим занятиям. Модули включают видеолекции и интерактивные элементы, для самоконтроля и закрепления информации ординаторами каждый модуль снабжен оценочными средствами в виде тестовых заданий и ситуационных задач. Материалы электронного учебно-методического пособия соответствуют требованиям основных образовательных программ высшего образования – программ ординатуры всех специальностей «Науки о здоровье и профилактическая медицина» со сроком освоения 72 академических часа и способствуют формированию у ординаторов компетенций, необходимых для осуществления организационно-управленческой деятельности.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Антонік, Валерій Іванович, und Ірина Петрівна Антонік. Особливості формування екології та здоров’я населення Криворіжжя. Дніпро, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3026.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Roslaya, N. A. Occupational health. SIB-Expertise, Juli 2022. http://dx.doi.org/10.12731/er0593.29072022.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Электронное учебно-методическое пособие «Профессиональное здоровье» (для магистрантов направления подготовки 32.04.01 Общественное здравоохранение, профиль «Управление медицинской организацией») разработано в соответствии с квалификационными требованиями ФГОС высшего образования по направлению подготовки 32.04.01 Общественное здравоохранение (уровень магистратуры)и предназначено для самостоятельной аудиторной и внеаудиторной работы магистрантов. В 2 тематических модулях предложен информационный материал, формирующий знания о законодательных и нормативных документах, определяющих оказание медицинской помощи работающему населению в РФ. организацию и проведение предварительных и периодических медицинских осмотров, медицинских экспертиз по определению профессиональной пригодности работника к выполняемой работе, а также связи заболеваний с профессией Модули включают видеолекции и интерактивные элементы, хорошо воспринимаются. Для самоконтроля и закрепления информации магистрантами каждый модуль снабжен оценочными средствами в виде тестовых заданий и ситуационных задач. Материалы электронного учебно-методического пособия соответствуют требованиям рабочей программы дисциплины «Профессиональное здоровье» и способствуют формированию у магистрантов компетенций организатора здравоохранения.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Хараджян, Н. А., und А. В. Командирчик. Розробка смарт-пристрою для людей з особливими потребами на основі програмно-апаратного комплексу Arduino. Видавництво ОНАХТ, April 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4991.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Проблеми людей із особливими потребами стає дедалі гострішою та актуальнішою. Адже в умовах боротьби з епідемією COVID-19 як ніколи раніше на перший план виступає значущість найвищої соціальної цінності – здоров’я. Це відбувається внаслідок зростання захворюваності населення України і певної ізольованості від навколишнього світу. В світі постійно розробляються пристрої для людей з особливими потребами. Але перед кожним розробником постає питання щодо зменшення вартості пристрою (щоб він був доступний), зменшення його ваги та покращення функціональності, урахування індивідуальних особливостей людини. В статті представлено розробка смарт-пристрою для людей з особливими потребами на основі програмно-апаратного комплексу Arduino.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Beltyukov, E. K., V. V. Naumova und O. G. Smolenskaya. Clinical immunology. SIB-Expertise, Februar 2023. http://dx.doi.org/10.12731/er0675.21022023.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Цели: овладение студентами необходимым объемом теоретических и практических знаний по клинической иммунологии, для освоения выпускниками компетенций в соответствии с ФГОС ВО специальности Лечебное дело и ФГОС ВО специальности Стоматология, с целью выполнения трудовых функций, требуемых профессиональным стандартом «Врач-лечебник (врач-терапевт участковый)» и профессиональным стандартом "Врач-стоматолог". Задачи: 1) Сформировать у студентов теоретическую базу современной иммунологии и аллергологии и понимание патофизиологических механизмов, лежащих в основе иммунопатологии. 2) Ознакомить студентов с основными нозологическими формами иммунопатологических заболеваний, методами иммунодиагностики, современными подходами к лечению. 3) Сформировать практический навык анализа клинической ситуации при подозрении на патологию иммунной системы у человека, формулирования клинического диагноза, разработки планов диагностики и лечения согласно выставленному диагнозу. 4) Ознакомить студентов с методами иммунопрофилактики, иммунореабилитации, работы с населением, направленной на сохранение и повышение уровня здоровья.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Великодна, Мар’яна Сергіївна, und Ірина Олександрівна Франкова. Психологічна та психотерапевтична допомога під час пандемії COVID-19: сучасні виклики. Психосоматична медицина та загальна практика, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3872.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Спалах і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) у світі значно впливає на психологічний стан та порушує психічну рівновагу різних груп населення, що підтверджено низкою емпіричних досліджень. Своєчасна та ефективна психологічна й психотерапевтична допомога в цей особливий період є нагально необхідною, задля забезпечення чого дослідження реального досвіду практиків, їх потреб та складнощів, що виникають в цей період, є вкрай актуальним. Мета. Проаналізувати потреби та складнощі, з якими стикаються фахівці з надання психологічної та психотерапевтичної допомоги на перших етапах поширення пандемії COVID-19, а також запропонувати стратегії їх подолання з урахуванням світового досвіду. Методи. Відповідно до мети, було розроблено та проведено аналіз даних анонімного онлайн-опитування фахівців сфери психічного здоров’я з країн Східної Європи; на основі отриманих результатів проведено літературний огляд і систематизація практичних рекомендацій щодо надання психологічної і психотерапевтичної допомоги в умовах пандемії COVID-19. Результати. Респонденти (n=145), переважно жінки (90,3%), з досвідом роботи психолога/психотерапевта від 1 до 27 років (M=8.1, SD=6.02), що працюють як в приватній практиці (77,9%), так і у фахових організаціях, в переважній більшості (75.2%) повідомили, що осмислюють те, які зміни в організації своєї роботи у разі погіршення становища з коронавірусною хворобою їм слід запровадити, а 35.9% вже відстежили або імплементували певні зміни. Це готовність до змін у сеттингу, перегляду фінансових домовленостей та потреби у додаткових знаннях чи супервізії. Висновки. Неминучі зміни через пандемічну ситуацію викликають відповідні модифікації в організації психологічної та психотерапевтичної підтримки, основне завдання яких – максимально зберегти стабільність терапевтичного сеттингу та продовжити надання необхідної допомоги пацієнтам у таких складних умовах як карантин, фінансові втрати, неможливість зустрічей віч-на-віч і дотримання графіку тощо. Практики, більшою мірою покладаються на власний досвід впровадження необхідних змін, однак відзначають нагальну потребу в додатковому навчанні та підтримці з боку професійної спільноти, в тому числі у форматі супервізій та інтервізій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
Wir bieten Rabatte auf alle Premium-Pläne für Autoren, deren Werke in thematische Literatursammlungen aufgenommen wurden. Kontaktieren Sie uns, um einen einzigartigen Promo-Code zu erhalten!

Zur Bibliographie