Zeitschriftenartikel zum Thema „Травники“
Um die anderen Arten von Veröffentlichungen zu diesem Thema anzuzeigen, folgen Sie diesem Link: Травники.
Geben Sie eine Quelle nach APA, MLA, Chicago, Harvard und anderen Zitierweisen an
Machen Sie sich mit Top-35 Zeitschriftenartikel für die Forschung zum Thema "Травники" bekannt.
Neben jedem Werk im Literaturverzeichnis ist die Option "Zur Bibliographie hinzufügen" verfügbar. Nutzen Sie sie, wird Ihre bibliographische Angabe des gewählten Werkes nach der nötigen Zitierweise (APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver usw.) automatisch gestaltet.
Sie können auch den vollen Text der wissenschaftlichen Publikation im PDF-Format herunterladen und eine Online-Annotation der Arbeit lesen, wenn die relevanten Parameter in den Metadaten verfügbar sind.
Sehen Sie die Zeitschriftenartikel für verschiedene Spezialgebieten durch und erstellen Sie Ihre Bibliographie auf korrekte Weise.
1
Ипполитова, Александра Борисовна. „К истории русской ботанической иллюстрации: «ученые» и «народные» травники XVI-XVIII вв.“ ВИВЛIОθИКА: E-Journal of Eighteenth-Century Russian Studies 6 (07.12.2018): 13–45. http://dx.doi.org/10.21900/j.vivliofika.v6.544.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
В статье дается общий обзор ботанической иллюстрации в русских рукописях XVI-XVIII вв. Это с одной стороны, переводы европейских энциклопедических естественнонаучных сочинений – «Gaerde der suntheit» Иоганна фон Кубе и «Liber de arte distillandi» Иеронима Бруншвига, и с другой стороны – «народные» травники, в которых представлен «наивный» вариант ботанической иллюстрации.
This article provides the first general overview of the botanical illustrations in Russian manuscripts between the sixteenth and eighteenth centuries. On the one hand, these are the translations of the European encyclopaedical works in natural sciences, such as Johann von Cube’s Gaerde der Suntheit and Hieronymus Brunschwig's Liber de arte distillandi. On the other hand, there are “folk” herbals of the eighteenth century that represent a “naive” version of botanical illustrations.
2
Squires, Catherine R. „German Incunabula Herbals from the Russian State Library: Towards Popular Literature“. Tekst. Kniga. Knigoizdanie, Nr. 26 (2021): 60–87. http://dx.doi.org/10.17223/23062061/26/4.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Early printed herbals have a special place in the 15th-century book production as they were popular both with academics, including medical scientists and pharmacists, and with the common reader. The popular response to the mass production of herbal books made possible by the invention of printing left textual and linguistic evidence in the form of handwritten marginal notes. In the present study, six copies of illustrated herbals printed in Mainz by Peter Schoeffer in 1484 and 1485 are compared as to the subject, language and function of the marginal notes found in them. Five of these books are from the Rare Books Department of the Russian State (former Lenin) Library, the sixth copy from the Moscow University Library is used to enable better comparison. The analysis has shown that the types of marginal notes vary significantly depending on the owners’ social status, interest, background, and on the time and region. Marginal notes in Latin or Greek are considered from the point of view of their thematic (content) and chronological (dating) characteristics. As the result of many centuries of natural science, herbals were an important source of professional knowledge for academics, including medical scientists and pharmacists, of the time. Thematically, linguistically and paleographically, marginal notes of this type can be ascribed to professionals or students of natural sciences. Notes made considerably later than the incunabula era can in fact only be explained by an academic interest on the part of the reader (some notes date after 1700). Marginal notes made in German and, judging by the handwriting, dating closer to 1500 reflect work of common medical practitioners or even of lay readers, who used their herbals to cope with practical problems of their everyday life. These German marginal notes are of high interest as a source for German language history, as they contain synonymous names of plants, additional to those used in the printed text. The analysis of their form, dialect, and distribution proves that they offer valuable lexical material (regional names) in the semantic field usually scarcely documented in medieval literary texts. Those descriptions, which are indicative of region or dialect, show a distinct Southern German origin of their authors.
3
Шнеер, Арон. „The history of the special training camp SS Trawniki on materials of investigative documents of the NKVD, MGB, KGB“. Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne 3, Nr. 1 (31.01.2018): 169. http://dx.doi.org/10.17951/we.2017.3.1.169.
Der volle Inhalt der Quelle
4
Секулић, Александра. „(Не)пријатељи у Травнику“. Братство : часопис Друштва „Свети Сава” 21 (2017): 53–63. http://dx.doi.org/10.18485/bratstvo.2017.21.4.
Der volle Inhalt der Quelle
5
Ліневич Я.О., Коваль В.М., Душейко М.Г. und Лакида М.О. „СЕНСОРИ ТЕМПЕРАТУРИ НА ОСНОВІ КРЕМНІЄВИХ НАНОНИТОК, ОДЕРЖАНИХ МЕТОДОМ МЕТАЛО-СТИМУЛЬОВАНОГО ХІМІЧНОГО ТРАВЛЕННЯ“. Перспективні технології та прилади, Nr. 21 (01.02.2023): 137–45. http://dx.doi.org/10.36910/10.36910/6775-2313-5352-2022-21-21.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
У даній роботі були виготовлені та досліджені сенсори температури на основі кремнієвих нанониток (SiNWs), які були синтезовані методом метало-стимульованого хімічного травлення (MACE). На основі SiNWs були отримані сенсори резистивного та діодного виду. Послідовність технологічних операцій для виготовлення сенсорів температури була наступною: трьохстадійне очищення поверхні кремнієвих пластин; метало-стимульоване хімічне травлення для синтезу SiNWs; дифузія для утворення p-n-переходу в нанонитках; нанесення фронтальної та тильної металізації. Для отриманих сенсорів були розраховані електричні та термочутливі характеристики: питомий опір, коефіцієнт випрямлення, коефіцієнти термочутливості. Вивчено вплив параметрів синтезу МАСЕ на електричні та термочутливі характеристики сенсорів. Зокрема було встановлено вплив наявності текстури на поверхні кремнієвої пластини, тривалості першого та другого етапів MACE, додаткової обробки в ізотропному/анізотропному травнику та видалення залишків наночастинок срібла на характеристики приладів. Встановлено, що максимальні значення термочутливості сенсора температури резистивного типу спостерігалися для текстурованої підкладки з додатковою обробкою в кислотному травнику (2851 ppm/K). Для сенсора температури діодного типу максимальний коефіцієнт випрямлення становив 676, а максимальна термочутливість – 2,17 мВ/K для нетекстурованої підкладки з додатковою обробкою в кислотному травнику.
6
Sivak, L. A., N. M. Maidanevich, H. O. Gubareva, S. O. Lyalkin, O. M. Aleksik und A. V. Askolskiy. „Токсичний вплив хіміотерапії на травний канал“. Likarska sprava, Nr. 3-4 (26.06.2012): 25–30. http://dx.doi.org/10.31640/ls-2012-(3-4)-04.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
In modern oncology chemotherapy (CT), along with the surgical technique and radiotherapy is a leader in the treatment of cancer patients. More than 60 % of patients receiving chemotherapy at different stages of treatment. Recently, modern chemotherapy has become more urgent personal approach to the choice of drugs and their doses, aimed at reducing the toxicity of chemotherapy. Complications of chemotherapy significantly degrade the effectiveness of the treatment of patients with malignant tumors, because they require lower doses of anticancer drug, or lengthening the intervals between cycles of chemotherapy, which affects treatment outcomes and quality of life. This paper presents a literature review of toxic effects of cytostatic drugs on the gastrointestinal tract.
7
Паладийчук, Елена. „СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ОРГАНАХ ПИЩЕВАРЕНИЯ БЫЧКОВ ПРИ СКАРМЛИВАНИИ ДОБАВКИ С НЕБЕЛКОВЫМ АЗОТОМ“. SWorldJournal, Nr. 03-02 (28.02.2018): 80–89. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-03-02-008.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Використання в годівлі сільськогосподарських тварин кормової добавки з небілковим азотом робить необхідним дослідження органів травлення. Вивчення морфологічної будови передшлунків, сичуга та застінних травних залоз - печінки і підшлункової залози виклика
8
Паладийчук, Елена. „СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ОРГАНАХ ПИЩЕВАРЕНИЯ БЫЧКОВ ПРИ СКАРМЛИВАНИИ ДОБАВКИ С НЕБЕЛКОВЫМ АЗОТОМ“. SWorldJournal, Nr. 03-02 (28.02.2018): 80–89. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-03-02-008.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Використання в годівлі сільськогосподарських тварин кормової добавки з небілковим азотом робить необхідним дослідження органів травлення. Вивчення морфологічної будови передшлунків, сичуга та застінних травних залоз - печінки і підшлункової залози виклика
9
Выхрыстюк, М. С., und Н. А. Коскина. „SIBERIAN «LECHEBNIK OF THE 17TH CENTURY» AND «TRAVNIK OF THE 18TH CENTURY» IN THE ASPECT OF LINGUISTIC STUDY“. NATURAL AND HISTORICAL AND CULTURAL HERITAGE OF SIBERIA 2, Nr. 2(3) (08.07.2024): 30–36. http://dx.doi.org/10.25713/hs.2024.3.2.003.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Статья посвящена выявлению аспектов лингвистического изучения двух уникальных памятников письменности прошлого из тобольских архивохранилищ – «Лечебникъ XVII века» и «Травникъ XVIIIвека». Проанализированы особенности построения текстов, описана композиция их частей и структура подачи материала, выявлены тематические блоки, раскрыта их содержательная часть. Вместе с тем выполнено археографическое описание источников: внешний вид, особенности переплета, толщина корочки, ее форма, цвет, качество бумаги (цвет, плотность, толщина, степень гладкости), возможные орудия письма. Особое внимание уделено анализу графики, поскольку тексты первоисточников написаны неизвестными писцами и не датированы. Доказано, что оба памятника русской письменности отражают процесс становления языковой нормы на российской окраине, а также характеризуют быт и мироощущение человека в названный период и требуют углубленного изучения. The article is devoted to identifying aspects of the study of two unique monuments of writing of the past from the Tobolsk archives «Healing book of the 17th century» and «Travnik of the 18th century» from the point of view of linguistics. The features of the construction of texts are analyzed, the composition of their parts and the structure of the presentation of material are described, thematic blocks are identified, and their content is revealed. At the same time, an archaeographic description of the sources was made: appearance, binding features, thickness of the crust, its shape, color, paper quality (color, density, thickness, degree of smoothness), possible writing tools. Particular attention is paid to the analysis of graphics, since the texts of the primary sources were written by unknown scribes and are not dated. It has been proven that both monuments of Russian writing reflect the process of formation of a language norm on the Russian outskirts, and also characterize the life and attitude of a person in the named period and require in-depth study.
10
Фєтісова, Олена Сергіївна. „Флористичні образи міфосвіту сучасної української прози (на прикладі романів Дари Корній, Лади Лузіної, М. Ряполової)“. Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 6 (25.09.2015): 270–77. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v6i0.1273.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Стаття присвячена дослідженню флористичних образів, які складають міфосвіт сучасної фантастичної прози. Об’єктом дослідження стали твори українських письменниць Дари Корній, Лади Лузіної та М. Ряполової. Роман Дари Корній – «Гонихмарник» – спроба адаптувати образ жінки-травниці до реалій сучасного міста. На відміну від нього, цикл Лади Лузіної «Київські відьми» не лише переосмислює образ відьми, яка знається на рослинах, а й розширює об’єкт на мистецькі артефакти. Роман М. Ряполової «Бурецвіт» відрізняється авторською інтерпретацією самого світу рослин та творенням власних флористичних елементів.
11
Теиновић, Братислав. „ПОЛИТИЧКИ ЖИВОТ У БОСАНСКОМ ЕЈАЛЕТУ (1815–1822) – СРПСКО И АУСТРИЈСКО ТУМАЧЕЊЕ POLITICAL LIFE IN THE BOSNIA EYALET (1815–1822) – SERBIAN AND AUSTRIAN INTERPRETATION“. Историјски часопис, Nr. 69/2020 (30.12.2020): 275–302. http://dx.doi.org/10.34298/ic2069275t.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
У раду, који се у свом највећем делу темељи на извештајима аустријског конзула у Травнику барона Симбшена, приказан је седмогодишњи политички живот у Босанском ејалету за време везировања: Али-паше Даренделија, Хуршид Ахмед-паше, Сулејман-паше Скопљака, Морали Бећир-паше, Дервиш Мустафа-паше Макранеџија, Мехмеда Ружди-паше и Али Џелалуддин-паше. Консултована архивска грађа из Архива Србије у Београду допринела је бољем сагледавању политичких односа између босанских везира са контроверзним српским кнезом Милошем. The paper, which largely relies on the reports of Austrian consul in Travnik baron Simbshen, outlines the political life in the Bosnia Eyalet over the seven-year period of viziership of Ali Pasha Darendeli, Hurshid Ahmed Pasha, Suleiman Pasha of Uskoplje, Morali Becir Pasha, Dervish Mustafa Pasha Makranedzi, Mehmed Rushdi Pasha and Ali Dzhelaluddin Pasha. The consulted archival material from the Archive of Serbia in Belgrade helped gain a deeper insight into the political relations between Bosnian viziers with the controversial Serbian prince Miloš.
12
Yukalo, V. G., und L. A. Storozh. „Отримання казеїнових фосфопептидів за дії протеолітичних систем лактококів“. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, Nr. 75 (10.03.2017): 50–54. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7510.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Протеїни молока, зокрема протеїни казеїнового комплексу, є попередниками біологічно активних пептидів. Ці пептиди утворюються в процесі розщеплення казеїнів травними протеазами у шлунково-кишковому тракті. Також вони можуть звільнятися під час технологічних процесів виробництва молочних продуктів за дії молокозгортальних препаратів та ензимів протеолітичних систем молочнокислих бактерій. Одними із найважливіших біологічно активних пептидів, які утворюються з казеїнів, є фосфопептиди. Вони позитивно впливають на засвоєння кальцію та інших двовалентних іонів металів. Для отримання фосфопептидів із казеїну використовують активні протеолітичні препарати тваринного, рослинного і мікробіологічного походження. Не з’ясованим залишається питання можливості утворення фосфопептидів за дії протеаз молочнокислих бактерій, зокрема лактококів, які поширені в молоці та молочних продуктах. Метою нашої роботи було встановити можливість утворення казеїнових фосфопептидів за дії ензимів протеїназа-позитивних протеолітично активних лактококів. Для досліджень була використана протеолітична система, яка дозволила збільшити активність протеаз лактококів. Були відібрані три штами протеїназа-позитивних протеолітично активних лактококів різних підвидів. Як субстрати були виділені загальний кислотний казеїн, нативний міцелярний казеїн, суміш фракцій αS1-CN і αS2-CN, β-CN. У всіх випадках вихід фосфопептидів не перевищував 3%. Такий вихід є занадто низьким для виробництва фосфопептидів, але може мати значення при їх утворенні у ферментованих молочних продуктах.
13
Takeda, Akifumi. „Who is Vasily Travnikov? Between Literary Hoax and Literary History“. Studia Litterarum 3, Nr. 2 (2018): 164–73. http://dx.doi.org/10.22455/2500-4247-2018-3-2-164-173.
Der volle Inhalt der Quelle
14
Крусір, Галина, Людмила Пилипенко, Олена Севастьянова, Ксенія Мазуренко, Сергій Моштаков, Ганна Шунько, Антоніна Вітюк, Тетяна Шпирко und Олександр Здорик. „ВИДІЛЕННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНГІБІТОРА ПІДШЛУНКОВОЇ ЛІПАЗИ З НАСІННЯ РІПАКУ“. Journal of Chemistry and Technologies 31, Nr. 2 (25.07.2023): 255–70. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v31i2.279214.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Травні ферменти та інгібітори травних ферментів є ефективними коректорами процесів травлення в організмі, порушення яких призводить до різних захворювань (цукровий діабет, гіперліпідемія, серцево- судинні захворювання, новоутворення та інші). У даному дослідженні визначено найбільш перспективні рослинні об’єкти, що характеризуються найвищою антиліполітичною активністю (АЛК) по відношенню до панкреатичної ліпази. Результати експериментів свідчать про те, що інгібуюча активність (ІА) фенольних сполук насіння ріпаку настільки висока і порівнянна з АЛК «Орлістат», досягаючи 95.5 % її активності. Це визначає потенційну можливість використання фенольного комплексу ріпаку як альтернативи антиліполітичним препаратам синтетичного походження. Переважним компонентом фенольного комплексу є низькомолекулярні фенольні сполуки; поліфенольні сполуки майже порівну представлені дубильними речовинами – конденсованими і гідролізними. За даними ТШХ, основними компонентами низькомолекулярних фенолів є глюкопіранозилсинапат, синапінова кислота і синапін. Серед фенольних сполук насіння ріпаку синапін і гідролізовані таніни мають найвищу антиліполітичну активність проти ліпази. Значною здатністю пригнічувати дію панкреатичної ліпази характеризуються якнизькомолекулярні, так і високомолекулярні фенольні сполуки ріпаку.
15
Крусір, Галина В., Хрістоф Хугі, Лена Брайтенмозер, Людмила М. Пилипенко, Олена В. Севастьянова und Ксенія І. Мазуренко. „ВИДІЛЕННЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА ІНГІБІТОРУ ПАНКРЕАТИЧНОЇ АМІЛАЗИ“. Journal of Chemistry and Technologies 30, Nr. 4 (26.01.2023): 558–67. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v30i4.263201.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Охарактеризовано роль та джерела інгібіторів травних ферментів, які є ефективними коректорами процесів травлення в організмі. Скринінг районованої в Україні рослинної сировини на вміст інгібіторів панкреатичної α-амілази показав доцільність використання вторинної сировини – борошенець вівса Avena sativa. Виділено та охарактеризовано інгібітор панкреатичної амілази з борошенець вівса. Він має значну антиамілолітичну активність і є перспективним для створення композицій, призначених для корекції харчування в різних умовах, що супроводжується посиленою активацією амілолітичних ферментів. Екстракти зерна і борошенець вівса характеризуються значною інгібіторною активністю по відношенню до панкреатичної амілази. Максимальну інгібіторну активність має водорозчинна фракція білка з зерен та борошенець вівса. Найвища ступінь вилучення інгібітору з борошенець вівса має місце за умов екстракції 0.15 М NaСl в 0.1 М гідрокарбонатному буфері, рН 9.2. За допомогою афінної хроматографії виділено мономерний інгібітор панкреатичної амілази з молекулярною масою 25.11 кДа, ступінь очищення якого складає 92.7; рН-оптимум – 5.5, термооптимум – 37 °С. Інгібітор найбільш стабільний за рН 5.0 і температури 20 °С.
16
Гайдар, Г. П., С. В. Бердниченко, В. Г. Воробйов, В. І. Кочкін, В. Ф. Ластовецький und П. Г. Литовченко. „Особливості фізичних процесів формування кремнієвих поверхнево-бар’єрних структур“. Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, Nr. 3 (02.07.2024): 35–43. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2024.03.035.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Напівпровідникові детектори займають чільне місце серед приладів ядерної спектрометрії і використовуються для дослідження спектрального складу, інтенсивності, просторового й кутового розподілів іонізуючих частинок. Найбільш привабливим матеріалом для виготовлення детекторів є кремній завдяки розвиненій кремнієвій технології і можливості створювати не тільки дозиметричні й радіометричні, але й спектрометричні детектори. Напівпровідникові детектори на основі Si застосовуються для реєстрації заряджених частинок, а також γ-квантів, у тому числі з енергією менше 100 кеВ, та рентгенівського випромінювання.Узагальнено результати комплексного дослідження властивостей вихідного високоомного n-Si з метою вдосконалення технології виготовлення кремнієвих спектрометричних напівпровідникових детекторів із наперед заданими параметрами. Для плоско-паралельного травлення кристалів кремнію розроблено методи хімічної обробки поверхні Si шляхом підбору складу травників на основі високочистих кислот. Запропоновано метод прискореного формування поверхнево-бар’єрних структур унаслідок прикладання зовнішнього електричного поля на етапі їх формування. Визначено умови витримки структур для оптимального формування якісних і стабільних поверхнево-бар’єрних p—n-переходів. На основі оптимізованої поверхнево-бар’єрної технології з використанням високоомного n-Si великого діаметра розроблено dE/dx-детектори з робочою площею 8 см2 і діапазоном товщин чутливої області від десятків мікрон до міліметра, з тонкими вхідними і вихідними «вікнами» й роздільною здатністю за енергіями не гірше 100 кеВ. Одержані детектори можуть бути використані в складі телескопів в ядерних експериментах за участю важких іонів при низьких виходах продуктів реакцій.
17
Zayachkivska, Oksana, Anne Musiol und Iryna Muzyka. „THE ROLE OF HUMORAL REGULATION ON DIGESTIVE GLANDS SECRETION IN LEON POPIELSKI’S WORKS (TO THE 150TH ANNIVERSARY OF HIS BIRTH)“. Proceedings of the Shevchenko Scientific Society Medical sciences 48, Nr. 1 (20.07.2016): 10–26. http://dx.doi.org/10.25040/ntsh2016.01.010.
Der volle Inhalt der Quelle
18
Литвиненко, В. М. „ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИЩЕННЯ КВАРЦОВИХ РЕАКТОРІВ ДЛЯ ДИФУЗІЇ БОРУ У ВИРОБНИЦТВІ НАПІВПРОВІДНИКОВИХ ДІОДІВ“. Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, Nr. 6 (13.03.2024): 223–29. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.6.25.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Кварцові реактори у складі дифузійних печей широко застосовуються у виробництві напівпровідникових приладів і інтегральних схем для проведення процесів термічного окислення, дифузії домішок, різного високотемпературного відпалу. У виробництві р+-n діодів кварцові реактори використовуються для дифузії бору. В процесі дифузії на внутрішніх стінках кварцових реакторів і в порах в кварці утворюється боросилікатне скло, що є хорошим гетером. При температурах дифузії бору (900–1200оС) боросилікатне скло інтенсивно адсорбує різні домішкові атоми, гази і пари. Так як дифузійні кварцові реактори, лодочки і підкладки при експлуатації сильно насичуються дифузантом і іншими забруднюючими домішками, а високі температури і тривалий контакт з хімічно активними газовими середовищами викликає розскловування і збільшення пористості кварцу, адсорбційна здатність його поверхні безперервно збільшується і оснащення стає неконтрольованим джерелом домішок. Окрім того, поверхня кварцу руйнується і утворена крихта забруднює поверхню напівпровідникових пластин, що обробляються. Показано, що причиною незадовільного очищення кварцових реакторів при їх обробці в кислотних травниках є утворення на внутрішній поверхні реакторів важкорозчинних з′єднань типу Si-B, які зазвичай утворюються на поверхні кварцу при проведені процесів диффузіїї бору. Детально розглянута запропонована технологія очистки кварцевого реактора за допомогою його додаткової обробки водяною парою перед проведенням хімічної обробки. Встановлено, що попередня обробка внутрішньої поверхні реактора водяною парою в діапазоні температур 700–800оС на протязі 15–30 хвилин дає можливість зменшити в’язкість боросилікатного скла, що забезпечує повне його видалення з поверхні та пор в кварці в процесі послідуючої обробки в плавиковій кислоті. Наведено експериментальні результати дослідження впливу розробленої технології очищення кварцового реактора на характеристики діодних структур, що виготовляються при використанні досліджувального реактора, та показана її ефективність щодо зниження рівня зворотних струмів і підвищення виходу придатних діодів.
19
Заславский, Д. В., und Л. В. Белова. „Paths of Development of Dermatology in Russia (X–XIX centuries)“. Дерматовенерология Косметология 9, Nr. 3 (30.09.2023): 300–321. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2023.9.3.018.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Цель исследования. Проанализировать малоизученные вопросы путей развития дерматологии в России (Х–XIX вв.). Материалы и методы. Изучение лечебников, травников, сборников, трактатов и трудов ценителей русской народной медицины, научных трудов и докладов, изданий периодической печати, воспоминаний современников. Представлены редкие фотографии. Обсуждение. Восполнен пробел в историко-медицинской литературе. Рассмотрены пути развития дерматологии в России (Х–XIX вв.). Показаны истоки отечественной дерматологии в русской народной медицине, полемика ученых, их точки зрения, мнения, предложения, доводы. Проанализированы научные труды, определены приоритеты российских дерматологов, их вклад в мировую науку. Однако организованная борьба с заразными кожными заболеваниями в тот период не проводилась, а учет был несовершенным. Выводы. Бесценный опыт российских ученых и врачей в изучении дерматозов, преподавании является достоянием отечественной медицины, непреходящей ценностью для следующих поколений. Purpose. To analyze little-studied issues of the development of dermatology in Russia (X–XIX centuries). Materials and methods. Study of medical books, herbalists, collections, treatises and works of connoisseurs of Russian folk medicine, scientific works and reports, periodicals, memoirs of contemporaries. Rare photographs are presented. Discussion. The gap in historical and medical literature has been filled. The ways of development of dermatology in Russia (X–XIX centuries) are considered. The origins of domestic dermatology in Russian folk medicine, the polemics of scientists, their points of view, opinions, proposals, arguments are shown. Scientific works are analyzed, the priorities of Russian dermatologists and their contribution to world science are determined. However, there was no organized fight against infectious skin diseases at that time, and accounting was imperfect. Conclusions. The invaluable experience of Russian scientists and doctors in the study of dermatoses and teaching is the heritage of domestic medicine, an enduring value for future generations.
20
Ликова, І. О., und Л. П. Харченко. „ЕКОЛОГІЯ ЖИВЛЕННЯ ТА МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ КРЯЧКА ЧОРНОГО CHLIDONIAS NIGER (LINNAEUS, 1758)“. Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, Nr. 22 (2020): 82–90. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.09.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
У статті подано аналіз екології живлення крячка чорного Chlidonias niger (Linnaeus, 1758), проаналізовано кормовий раціон і стратегію живлення в різних біотопах України. За трофічної спеціалізацію чорний крячок Chlidonias niger відноситься до птахів з комахоїдним типом живлення. Досліджено морфометричні показники органів травної системи C. niger, визначено їх відносні показники, описано анатомічну будову відділів травного тракту, макро- мікроскопічну, гістологічну будову стінки травної трубки. Дослідження морфофункціональної організації травної системи C. niger свідчить про значне укорочення травного тракту відносно довжини тіла. Значне укорочення травного тракту, як одна з особливостей морфофункціональної організації травного тракту, пов’язана не тільки з типом живлення, а і з кормодобувним стереотипом (добування корму в польоті). Дослідження гістологічної будова стінки відділів травного тракту C. niger показали, що у цілому травний тракт має макро-, мікроскопічну та гістологічну будову, характерну для представників птахів з комахоїдним типом живлення. Стінка стравоходу має типову будову і вистелена багатошаровим епітелієм. Шлунок двокамерний, має еліпсоподібну форму. На поверхню слизової оболонки залозистого шлунку відкриваються отвори глибоких складних залоз, що виділяють пепсин. М’язовий шлунок має товсті стінки, а внутрішня поверхня вистелена міцною кутикулою. Кишечник укорочений і слабко диференційований на відділи. Рельєф слизової оболонки кишечнику – пластинчастий. По довжині травної трубки, як захисні структури, дифузно розташовані лімфоцити. Сліпі кишки рудиментарні. У задньому відділі травної трубки – пряма кишка – основа пластинок розширюється, у власній пластинці слизової оболонки крипти розташовані в один ряд. У складі поверхневого епітелію відмічено зміни співвідношення облямованих ентероцитів та екзокриноцитів у каудальному напрямку, що свідчить про інтенсивність всисних процесів у верхніх відділах тонкого кишечнику. Травні залози мають типову будову, характерну для представників класу Aves.
21
Pogorelskaya, Svetlana. „PHILOSOPHY BEGAN. BOOK REVIEW: TRAWNY P. PHILOSOPHIE DER LIEBE. [TRAWNY P. PHILOSOPHY OF LOVE]“. Filosofiya Referativnyi Zhurnal, Nr. 1 (2021): 227–29. http://dx.doi.org/10.31249/rphil/2021.01.12.
Der volle Inhalt der Quelle
22
Sirchak, Ye S., V. Ye Barani, V. Yu Koval, Z. Yo Fabri und S. S. Sirchak. „ЗМІНИ ТРОФОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ ТА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ“. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, Nr. 2 (19.08.2020): 161–65. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11336.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Підшлункова залоза (ПЗ) виробляє більш ніж 20 травних ферментів за добу. При захворюваннях ПЗ ця функціональна активність знижується, внаслідок чого відбувається порушення травлення з розвитком трофологічної недостатності.
Мета – визначити особливості трофологічного статусу у хворих на хронічний панкреатит (ХП) та цукровий діабет (ЦД) 1-го та 2-го типів.
Матеріал і методи. Обстежено 126 хворих на ХП та ЦД. Хворих на ХП поділено на 2 групи: в І групу увійшли 62 хворих на ЦД 1-го типу, а ІІ групу склали 64 пацієнти з ЦД 2-го типу. Усім обстеженим пацієнтам проведені загальноклінічні дослідження, а також біоімпедансометрія.
Результати. Серед хворих І групи переважали пацієнти з нормальною вагою тіла та дефіцитом маси тіла (42,0 % та 29,0 %; р<0,01), тоді як серед пацієнтів з ХП та ЦД 2-го типу – особи з ожирінням І ст. та надмірною вагою тіла (31,2 % (р<0,01) та 28,1 % (р<0,05)). У хворих І групи встановлено дефіцит м’язової та кісткової маси, а також нестачу вмісту рідини в організмі, тоді як у хворих ІІ групи діагностовано виражене накопичення жирової маси в організмі та зниження м’язової маси, а також перевантаження організму вмістом рідини.
Висновки. Антропометричне дослідження вказує на переважання пацієнтів з дефіцитом маси тіла та нормальною вагою у групі хворих на ХП та ЦД 1-го типу, тоді як серед хворих на ХП та ЦД 2-го типу переважають особи з ожирінням І ступеня та надмірною вагою. У хворих на ХП та ЦД 1-го типу дослідження складу тіла вказує на дефіцит м’язової та кісткової маси, а також відносне зменшення вмісту рідини, тоді як у хворих ІІ групи (поєднання ХП та ЦД 2-го типу) діагностовано збільшення жирової маси та рідинного компонента при тенденції до зменшення м’язової маси.
23
Заславский, Д. В., und Л. В. Белова. „Ways of Development of Venereology in Russia (X–XVIII Centuries)“. Дерматовенерология Косметология 9, Nr. 4 (26.12.2023): 386–401. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2023.9.4.022.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Цель исследования. Проанализировать малоизученные вопросы путей развития венерологии в России (Х–XVIII вв.). Материалы и методы. Изучение лечебников, травников, сборников, трактатов и трудов ценителей русской народной медицины, научных трудов и докладов, изданий периодической печати, воспоминаний современников. Представлены редкие фотографии. Результаты. Восполнен пробел в историко-медицинской литературе. Дано целостное представление о развитии отечественной венерологии в России (Х–XVIII вв.). Рассмотрены обширные представления о венерических болезнях в русской народной медицине, полемика ученых, их точки зрения, мнения, предложения, доводы. Становление венерологии в России связано с открытием на базе Калинкинской больницы Императорского Калинкинского медико-хирургического училища. Было положено начало созданию кадров среднего медицинского персонала по венерологии и смежным специальностям. Организованная борьба с сифилисом в тот период не проводилась, за исключением первых местных попыток в самом конце XVIII в. Учет больных был несовершенным, а попытки борьбы с проституцией оказались неудачными. Заключение. Зарождение и становление венерологии в России происходило своими, самобытными путями. Purpose of the study. To analyze little-studied issues of the development of venereology in Russia (X–XVIII centuries). Materials and methods. Study of medical books, herbalists, collections, treatises and works of connoisseurs of Russian folk medicine, scientific works and reports, periodicals, memoirs of contemporaries. Rare photographs are presented. Results. The gap in historical and medical literature has been filled. A holistic view of the development of domestic venereology in Russia (X–XVIII centuries) is given. The extensive ideas about venereal diseases in Russian folk medicine, the polemics of scientists, their points of view, opinions, proposals, arguments are considered. The formation of venereology in Russia is associated with the opening of the Imperial Kalinkin Medical-Surgical School on the basis of the Kalinkinsky hospital. A start was made on the creation of paramedical personnel in venereology and related specialties. There was no organized fight against syphilis during that period, with the exception of the first local attempts at the very end of the 18th century. The registration of patients was imperfect, and attempts to combat prostitution were unsuccessful. Conclusion. The origin and development of venereology in Russia took place in its own, original ways.
24
Pogorelskaya, Svetlana. „BOOK REVIEW : TRAWNY P. HEIDEGGER-FRAGMENTE. EINE PHILOSOPHISCHE BIOGRAPHIE; JäGER L. HEIDEGGER. EIN DEUTSCHES LEBEN; ROHKRäMER T. MARTIN HEIDEGGER: EINE POLITISCHE BIOGRAPHIE“. Filosofiya Referativnyi Zhurnal, Nr. 4 (2021): 190–93. http://dx.doi.org/10.31249/rphil/2021.04.12.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Рассматриваются и сравниваются три биографии Хайдеггера, вышедшие в свет уже после публикации «Черных тетрадей». Авторы, каждый по-своему, пытаются интегрировать в свои биографические исследования новое знание о философе.
25
Окулов, А. В. „A 16th CENTURY TRADING BOOK AS A SOURCE OF MINERALOGICAL KNOWLEDGE“. Краткие сообщения Института археологии (КСИА), Nr. 264 (03.12.2021): 307–26. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.0130-2620.264.307-326.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Торговая книга XVI в. рассмотрена в качестве самостоятельного источника с целью изучения характера минералогических познаний, существовавших у наших предков в XVI-XVII вв. Выполнено сопоставление камней, упоминаемых в книге, с реальными минералами, в т. ч. на основе анализа упоминаемых минералогических характеристик. Отмечено, что в памятнике описываются, прежде всего, реальные минералогические свойства, в отличие от современных ему «лечебников» и «травников», а также памятников официальной и отреченной книжности. В качестве основного приема для отличия наиболее дорогих камней от менее ценных использовалось такое свойство как твердость. Это свойство минералов и сейчас широко применяется для их диагностики на основе 10-балльной шкалы твердости Мооса. Автор Торговой книги предлагает использовать для определения наиболее дорогих минералов своеобразные «эталоны» - обломки достоверных драгоценных камней (яхонт, лал, изумруд). Весьма важно упоминание наждака как материала для обработки ювелирных камней. В совокупности с находками необработанных ювелирных камней в слоях XVI-XVII вв. это подтверждает наличие собственных мастерских по их обработке. A trading book of the 16th century was analyzed as a separate source with a view of exploring the nature of mineralogical knowledge that our ancestors living in the 16th-17th centuries had. The analysis included comparison of the stones mentioned in the book with genuine minerals including review of the listed mineralogical characteristics. The paper notes that the book describes primarily true mineralogical properties in contrast to books of home remedies and books of herbal cures as well as books of official and prohibited booklore. The main method to distinguish between the most precious stones and less valuable ones is based on analysis of stone hardness. This mineral property is still widely used for their diagnostics based on the Mohs scale of mineral hardness, with scale number from 1 to 10. The author of the trading book suggests to use special “standards” for determining the most precious minerals such as fragments of true gemstones (jachont, lal, and emerald). It is rather important that he mentions emery as material for processing precious stones. Along with the finds of unprocessed gemstones in the layers of the 16th<-17th centuries it is an evidence of existence of jewelry workshops.
26
Бучко, П. І., und М. І. Марущак. „МАРКЕРИ ЛІЗОСОМАЛЬНОГО УШКОДЖЕННЯ ЗА УМОВИ КОМБІНОВАНОЇ ДІЇ Κ-КАРАГІНАНУ ТА НАТРІЮ ГЛУТАМАТУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ“. Medical and Clinical Chemistry, Nr. 2 (04.08.2021): 48–54. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12053.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Вступ. Наукові дослідження підкреслюють невирішені питання вивчення карагінанів, зокрема зв’язок між фізико-хімічними властивостями карагінану, його впливом на травний протеоліз, мікробіом товстої кишки і запалення, а також його ефекти в різних групах ризику, що вказує на необхідність проведення подальших досліджень для з’ясування можливого його токсичного впливу за умов постійного підвищення рівня карагінану в раціоні людини та широкого поєднання різних харчових добавок. Мета дослідження – оцінити показники лізосомального ушкодження (активність кислої фосфатази і катепсину В) в тканинах організму щурів за умови комбінованої дії κ-карагінану та натрію глутамату. Методи дослідження. Дослідження проведено на 48 білих нелінійних щурах-самцях, яких поділили на 4 групи: контрольну (інтактні тварини) і 3 дослідних (1-ша – щури, яким внутрішньошлунково вводили κ-карагінан у дозі 40 мг/кг протягом 1 місяця; 2-га – тварини, яким внутрішньошлунково вводили натрію глутамат у дозі 50 мг/кг упродовж 1 місяця; 3-тя – щури, яким внутрішньошлунково вводили κ-карагінан і натрію глутамат у вищевказаних дозах). Активність кислої фосфатази і катепсину В у крові, легенях та печінці щурів визначали за стандартними методиками. Результати й обговорення. Встановлено вірогідно вищу активність кислої фосфатази у сироватці крові, а також у печінці й легенях щурів 1-ї і 2-ї дослідних груп щодо контролю. Варто відмітити найбільші її значення у тварин 3-ї дослідної групи, які були достовірно вищими у сироватці крові (на 90,20 %), а також у печінці (на 69,60 %) і легенях (на 82,20 %) щурів стосовно контролю. Встановлено вірогідно вищу активність катепсину В у сироватці крові, а також у печінці й легенях щурів 1-ї і 2-ї дослідних груп щодо контролю. Варто відзначити найбільші її значення у тварин 3-ї дослідної групи, які були достовірно вищими у сироватці крові (на 97,70 %), а також у печінці (на 52,10 %) і легенях (на 83,10 %) щурів стосовно контролю. Висновок. За умови комбінованої дії розчинів κ-карагінану та натрію глутамату вірогідно збільшується активність кислої фосфатази і катепсину В у сироватці крові (на 90,2 та 97,7 %), печінці (на 69,6 та 52,1 %) і легенях (на 82,2 та 83,1 %) щурів відносно контролю, що також статистично значимо вище проти значень цих показників при окремому застосуванні κ-карагінану і натрію глутамату.
27
Ипполитова, А. Б. „ТАЙНОПИСЬ В РУССКИХ МАГИЧЕСКИХ ТЕКСТАХ: ТРАВНИКИ XVII–XVIII вв.“ ДРЕВНЯЯ РУСЬ. ВОПРОСЫ МЕДИЕВИСТИКИ, Nr. 3(89) (25.10.2022). http://dx.doi.org/10.25986/iri.2022.8.89.017.
Der volle Inhalt der Quelle
28
„Травников С.К. Литературный монтаж в «Пассажах» Вальтера Беньямина“. Культура и искусство 5, Nr. 5 (Mai 2016): 702–7. http://dx.doi.org/10.7256/2222-1956.2016.5.16795.
Der volle Inhalt der Quelle
29
Керимова, М. М. „ЛЕЧЕБНЫЕ ПРАКТИКИ РУССКОГО СЕВЕРА: ТРАВОЛЕЧЕНИЕ В КЕНОЗЕРЬЕ“. Медицинская антропология и биоэтика, Nr. 2022 — №2 (24) (24.02.2022). http://dx.doi.org/10.33876/2224-9680/2022-2-24/09.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Кенозерский национальный парк – уникальная, особо охраняемая территория, включенная во Всемирную сеть биосферных заповедников ЮНЕСКО. Этим во многом объясняется сохранность широкого разнообразия произрастающих здесь растений, многие из которых внесены в Красную книгу. Распространенные в Кенозерье народные целительские практики весьма продуктивно способствуют поддержанию здоровья местного населения. Проверенные многими годами использования, они остаются в традиционной практике местных травниц, широко применяются сельскими жителями, а также вводятся в промышленное производство: их продают в виде сборов в киосках туристических объектов Кенозерья и в виде отдельных фитопрепаратов в аптеках Архангельской области. Удаленность от больших городов и отсутствие в прошлом и настоящем надлежащего медицинского обслуживания способствовало тому, что жители этого региона активно использовали целебные свойства лекарственных растений. В статье рассматривается история изучения и использования флоры Кенозерья. На основании полевых материалов, собранных у местных травниц летом 2021 г. в д. Морщихинская на Лекшмозере, анализируются фитотерапевтические свойства некоторых лекарственных растений.
30
АХМЕТАГИЋ, Јасмина М. „МАРА МИЛОСНИЦА – ЖРТВА И СВЕДОК“. Baština 33, Nr. 61 (31.10.2023). http://dx.doi.org/10.5937/bastina33-46226.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Ниједна приповетка Иве Андрића не садржи ни приближно исти каталог злостављања као „Мара милосница“ (1926), именована по централној протагонисткињи, која је по својој позицији жртве парадигматична за женску судбину тога доба и времена. У тексту указујемо на она својства по којима је Мара изванредна јунакиња. Поставши милосница већ у шеснаестој години, Мара из Травника је обликована насиљем које трпи, али потпуности несреће доприноси њена природа. Указаћемо на њену аутентичну религиозност, на садржаје њеног несвесног (које откривамо посредством сна), те сагледати јунакињино реаговање на зло у контексту пишчевог компаративног сликања Маре и Невенке, младе снахе Памуковића, као и њено поступно психичко разбољевање. Циљ нам је да покажемо да Мару Милосницу, уз позицију жртве, додатно рањава и позиција немог сведока који она има у односу на зло у свету, а на коју до сада није указано у литератури. Постављајући Мару страдалницу у положај немог сведока, Андрић указује на висок ниво њене емпатије: као слушалац, Мара пре свега помаже Невенки да постане и остане субјекат властите приче и живота.
31
Popović, Ranko. „Вуковски и вавилонски хумор у Андрићевим романима „На Дрини ћуприја“ и „Травничка хроника““. Филолог – часопис за језик, књижевност и културу, Nr. 6 (30.12.2012). http://dx.doi.org/10.7251/fil1206023p.
Der volle Inhalt der Quelle
32
БОЖИЋ, ЈЕЛЕНА. „ПРВИ БОСАНСКОХЕРЦЕГОВАЧКИ ИНЖЕЊЕРИ: СИМО МИРКОВИЋ (1865–1925)“. ГЛАСНИК УДРУЖЕЊА АРХИВСКИХ РАДНИКА РЕПУБЛИКЕ СРПСКЕ 6, Nr. 13 (04.04.2021). http://dx.doi.org/10.7251/guars2113021b.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Тема рада је живот и стваралаштво Симе Мирковића, једног од првих инжењера у Босни и Херцеговини. Рођен је у селу Колунић код Босанског Петровца, у породи-ци с дугом традицијом самоучке писмености. Након завршене Велике реалке у Раковцу, тада код Карловца, завршио је студиј грађевине на Техничком универзитету у Грацу. Најприје је био запослен у окружним областима Бихаћ (18971903) и Травник (19031910), одакле је пре-мјештен у Одјељење за богоштовље и наставу Земаљске владе Сарајеву. У Краљевини СХС је до смрти био директор Грађевинске дирекције у Сарајеву. Посебно је значајан његов допринос просвјетном и културном животу Срба у Српском просвјетном и културном друштву „Просвје-та”, чији је био један од оснивача (1902), потпредсједник (19101912), предсједник (19121924) и од 1924. почасни члан. Као предсједник „Просвјете” је на бањалучком Велеиздајничком про-цесу 1916. осуђен на десетогодишњу затворску казну, коју је издржавао до завршетка Првог свјетског рата. Сахрањен је уз највише почасти на сарајевском Православном гробљу ,,Св. Марко” у Кошеву, а „Просвјета” и службеници Грађевинске дирекције су му подигли импозан-тан надгробни споменик, који својом оригиналном архитектоником и високом естетским доме-том представља значајан национални културно-историјски споменик.
33
Yusha, Zhanna M. „Женьшень в традиционной культуре тувинцев Китая и России“. New Research of Tuva, Nr. 4 (20.12.2018). http://dx.doi.org/10.25178/nit.2018.4.7.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Женьшень в тувинской культуре является одной из почитаемых трав. В народной медицине тувинцы широко использовали корень женьшеня как чудо-траву, как лечебное средство от многих болезней. В статье рассмотрена народная терминология названий женьшеня, которая имеет различия у тувинцев России и тувинцев, проживающих в Китае.Источниковой базой послужили опубликованная научная литература по российским тувинцам, а также полевые материалы автора, записанные в ходе комплексных экспедиций 2010–2016 гг. и 2018 г., проведенных в местах расселения китайских тувинцев.По поверьям тувинцев, женьшень по своему строению имеет схожее с человеком “тело”, он бывает мужской и женской особи. Поэтому считалось, что если выпить отвар травы из соответствующего “органа” — человек может вылечить свой недуг. В качестве примеров приведены рассказы о значимости женьшеня в лечебной практике, а также о знахарях-травниках, которые лечили болезни с помощью этой травы.Проанализированы обязательные ритуальные действия при выкапывании женьшеня: окропление местности, развешивание ритуальных ленточек, произнесение заклинаний, имтирующих “состояние” растения во время раскапывания, а также устойчивые формулы.Обозначены направления дальнейших исследований по этой теме.
34
Чемпосов, В. В., Д. М. Уваров und Н. К. Чирикова. „VERONICA GRAY (VERONICA INCANA L.): CHEMICAL COMPOSITION AND APPLICATION“. Естественные и технические науки, Nr. 5(156) (06.08.2021). http://dx.doi.org/10.25633/etn.2021.05.10.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
В современно мире особым интересом населения, пользуются лекарственные препараты, полученные из натуральных растительных компонентов. Данные препараты имеют ряд преимуществ перед своими синтетическими аналогами. В связи с этим необходимы новые источники получения биологически активных веществ. Целью исследования является изучение химического состава Veronica incana и ее применения местным населением. В статье приводятся результаты химического состава вероники седой (Veronica incana), произрастающей в Якутии. Результаты качественных реакций показали накопление в траве V. incana фенольных соединений, дубильных веществ, флавоноидов, кумаринов и иридоидов. Проведен количественный анализ общего содержания фенольных (водное – 37,698±0,073%; спиртовое – 9,186±0,098%), дубильных (водное – 4,133±0,379%, спиртовое – 5,533±0,625%) соединений и флавоноидов (спиртовое – 1,078±0,043%) в надземной части V. incana. А также проведен небольшой опрос травников о применении V. incana в народной медицине якутов. In the modern world, medicines obtained from natural herbal ingredients are of particular interest to the population. These drugs have a number of advantages over their synthetic counterparts. In this regard, new sources of biologically active substances are needed. The aim of the study is to study the chemical composition of Veronica incana and its use by the local population. The article presents the results of the chemical composition of Veronica incana growing in Yakutia. The results of qualitative reactions showed the accumulation of phenolic compounds, tannins, flavonoids, coumarins, and iridoids in V. incana grass. A quantitative analysis of the total content of phenolic (water – 37.698 ± 0.073%; alcohol – 9.186 ± 0.098%), tanning (water – 4.133 ± 0.379%, alcohol – 5.533 ± 0.625%) compounds and flavonoids (alcohol – 1.078 ± 0.043%) in the aerial part of V. incana. And also a small survey of herbalists on the use of V. incana in the Yakut folk medicine was carried out.
35
Poleva, Elena, und Oksana Velichko. „СКАЗОЧНЫЙ ИНТЕРТЕКСТ В РОМАНЕ ЛЕНЫ ЭЛТАНГ «КАМЕННЫЕ КЛЕНЫ» (ЧАСТЬ ПЕРВАЯ)“. Tomsk state pedagogical university bulletin, Nr. 3(209) (06.05.2020). http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2020-3-53-62.
Der volle Inhalt der QuelleAnnotation:
Введение. Повышенная интертекстуальность романов современного писателя-модерниста Лены Элтанг многократно подмечалась критиками и исследователями. Обращение к интертексту (как к литературным произведениям, так к мифам и фольклору) повышает сематическую плотность повествования, помогает Элтанг раскрыть специфику сознания персонажей, осознающих себя параллельно существующими в социальной реальности и в культуре/текстах. Цель – выявить семантику и функции сказочного интертекста в модернистском романе Лены Элтанг «Каменные клены». Материал и методы. Применен интертекстуальный и мотивный анализ с опорой на работы И. Смирнова, М. Гаспарова, Б. Гаспарова, И. Паперно. Также теоретической базой являются труды фольклористов и психологов, посвященные изучению мотивной структуры фольклорных сказок о девушке-сироте, сюжета инициации (Е. Н. Елеонская, О. М. Фрейденберг, Р. Ефимкина и др.). Материал исследования – роман Лены Элтанг «Каменные клены» (сюжетная линия центральной героини Саши Сонли). Результаты и обсуждение. Анализ романа позволил установить соответствие сюжетной логики романа мотивной структуре сказки, иллюстрирующей этапы инициации. Но, во-первых, в отличие от не знающей психологизма и рефлексивного героя сказки, роман Элтанг представляет собой прозу «потока сознания», ориентированную на раскрытие внутреннего мира человека. Во-вторых, сложная, по сравнению со сказкой, субъектная организация романного текста позволила Элтанг в сюжетных линиях разных героев выстроить аллюзии на сказки разных подтипов (о женской и мужской инициации, заколдованном царстве). Несмотря на индивидуальные усилия Саши Сонли не иметь сходства с падчерицей из сказки, ее судьба выстраивается в соответствии с фольклорным инвариантом сюжета о девушке-сироте (в чем проявляется авторская, надперсонажная воля): смерть матери, утрата дочерью защиты отца; противостояние падчерицы мачехе; соперничество сводных сестер; победа падчерицы благодаря волшебному средству (материнскому оберегу), который способствует и поиску жениха. Функции материнского оберега в романе выполняет Травник – «тайная тетрадка», соединяющая дневник и свод рецептов народной медицины. Он воспринимается Сашей как канал связи с умершей матерью, играет ключевую роль в поиске суженого. В духе модернизма, опирающегося в равной степени и на достижения психоанализа, и на культурные архаичные модели, сюжет инициации героев в романе фабульно выстраивается в соответствии с фольклорной сказкой, но этой внешнесобытийной канве сопутствует внутренний сюжет психологически сложного проживания героями запоздалого взросления, расставания с чувствами вины перед родителями и обиды на них, расставания с прошлым ради будущего. Заключение. Посредством сказочного интертекста Элтанг встраивает индивидуальную жизнь героев в хронотоп большой культуры. Частная жизнь героев ценна уникальностью переживаний, но событийно она повторяет вечные сюжеты.Introduction. The importance of the poetics of intertextuality in the novels of the modernist writer Lena Eltang has been repeatedly emphasized by critics and researchers. The appeal to the intertext increases the semantic density of the narrative, serves to convey the specifics of the consciousness of Eltang characters that exist in parallel in the realities of social relations and culture/texts. Material and methods. Intertextual and motivational analysis based on the works of I. Smirnov, M. Gasparov, B. Gasparov, and I. Paperno was applied. Also, the theoretical basis of the research is the works of folklorists and psychologists devoted to the motivational structure of folklore tales about an orphan girl, the plot of initiation (O. M. Freudenberg, E. N. Eleonskaya, R. Efimkin, etc.). The research material is Lena Eltang’s novel “Stone maples”. The purpose of the work is to identify the semantics and functions of the fairy-tale intertext in Lena Eltang’s modernist novel “Stone maples”. Results and discussion. The analysis of the novel allowed us to establish the correspondence of the plot logic of the novel to the motivational structure of the magic and literary fairy tale illustrating the stages of initiation. But, firstly, unlike a fairy tale, the Eltang novel is a prose of a “stream of consciousness”, focused on the disclosure of the inner world of a person. Secondly, the complex subject organization of the novel text, compared to the fairy tale, allowed Eltang to build allusions to fairy tales of different subtypes (about female and male initiation) in the storylines of different characters. The main character of the novel Sasha Sonley is building an association of his life with a fairy tale. In its storyline, it is important not only to match the archetypal plot, but also to try to change it. Despite individual efforts, the fate of the central heroine is built in accordance with a fabulous invariant about an orphan girl (in which the author’s, supra-personal will is manifested): mother’s death, loss of father’s protection; con frontation to stepmother; rivalry with stepsister; victory of the stepdaughter thanks to a magical means (maternal amulet), which also contributes to the search for the groom. The function of the mother’s talisman in the novel is performed by Travnik – “secret notebook”, which combines the diary and the set of recipes for traditional medicine. It is perceived as a channel of communication with the deceased mother, plays a key role in finding the intended. Conclusion. Despite efforts to “rewrite” the fairy-tale narrative, Sasha is forced to go through the entire archetypal plot of initiation before rebirth, restoration of harmony. In the spirit of modernism, based equally on the achievement of psychoanalysis and cultural archaic model, the plot of initiation of the heroes of the fable is built in accordance with a folk tale, but this outwardly-event outline corresponds to the inner story is psychologically complex living of its late maturity, separation from feelings of guilt towards parents and resentment toward them, parting with the past for the future.