Dissertationen zum Thema „Речь“

Um die anderen Arten von Veröffentlichungen zu diesem Thema anzuzeigen, folgen Sie diesem Link: Речь.

Geben Sie eine Quelle nach APA, MLA, Chicago, Harvard und anderen Zitierweisen an

Wählen Sie eine Art der Quelle aus:

Machen Sie sich mit Top-50 Dissertationen für die Forschung zum Thema "Речь" bekannt.

Neben jedem Werk im Literaturverzeichnis ist die Option "Zur Bibliographie hinzufügen" verfügbar. Nutzen Sie sie, wird Ihre bibliographische Angabe des gewählten Werkes nach der nötigen Zitierweise (APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver usw.) automatisch gestaltet.

Sie können auch den vollen Text der wissenschaftlichen Publikation im PDF-Format herunterladen und eine Online-Annotation der Arbeit lesen, wenn die relevanten Parameter in den Metadaten verfügbar sind.

Sehen Sie die Dissertationen für verschiedene Spezialgebieten durch und erstellen Sie Ihre Bibliographie auf korrekte Weise.

1

Шевченко, Ірина Михайлівна, Ирина Михайловна Шевченко und Iryna Mykhailivna Shevchenko. „Речь как способ оформления мысли“. Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14734.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Радзейовська, Т. „Передумови дослідження лінгво-комунікативних особливостей промови“. Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14635.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Наук.кер.: С.В. Баранова
Актуальність теми зумовлюється загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на інтеграцію антропоцентричного, семіотичного та функціонального підходів до вивчення мови в цілому і пов'язаних з цим особливостей будови окремих типів текстів, зокрема політичних. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14635
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Желуденко, Марина Олександрівна, und Алла Павлівна Сабітова. „Практические аспекты употребления генетива и предлогов на примере немецких онлайн ресурсов“. Thesis, Science progress in European countries : new concepts and modern solutions : 9th International Scientific Conference, Stuttgart, September, 6, 2019. – Stuttgart, ORT Publishing. – P.19-24, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/40251.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Стаття присвячена розгляду особливостей вживання генетива у німецькій мові та прийменників. Аналіз проводився на основі актуальних німецькомовних онлайн-ресурсів. Проаналізовано різні рубріки найпопулярніших ЗМІ, наведено практичні приклади, розглянуто погляди лінгвістів на проблему вживання прийменників та генетива.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Бурнос, Євгенія Юріївна, Евгения Юрьевна Бурнос und Yevheniia Yuriivna Burnos. „Профессиональная речь на занятиях по русскому языку (продвинутый этап обучения)“. Thesis, Видавництво СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17501.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Все аспекты русского языка, введенные на продвинутом этапе обучения, взаимосвязаны и имеют одну цель - научить студентов пользоваться в полном объеме русским языком как средством профессионального обучения. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17501
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Скварча, Ольга Миколаївна, Ольга Николаевна Скварча und Olha Mykolaivna Skvarcha. „К вопросу об основных критериях хорошей речи“. Thesis, Издательство СумГУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17073.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Плахота, С. В. „Засоби вираження категорії оцінки в мовленні чоловіків та жінок“. Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36594.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Провідною тенденцією розвитку сучасної лінгвістики є дослідження механізму функціонування мовних одиниць з урахуванням їх структурно-семантичних та комунікативно-прагматичних особливостей. Оцінка як мовна категорія являє собою складний феномен для наукового опису і теоретичного пояснення, що зумовлюється її онтологічною універсальністю, адже, як зазначає О.Л. Бєссонова, "будь-яка онтологія: природа, суспільство, суб’єктивний світ людини, мислення, мова тощо – все пронизане категорією оцінки і розглядається крізь її призму". Значний інтерес до оцінності в комунікації, підсилений антропоцентричним характером сучасних мовознавчих студій, дозволяє розкрити когнітивні механізми та мовні особливості процесу оцінювання. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36594
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Дарменова, А. Д. „Особенности функционирования имен лица в различных речевых ситуациях“. Thesis, Сумcький державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72689.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Стаття присвячена питанню дослідження власного імені, як функціонально-семантичній одиниці мовлення, що слугує засобом образно-описової характеристики.
Статья посвящена вопросу исследования имен лица в различных речевых ситуациях, как функционально-семантической единицы речи, которая служит средством образно-описательной характеристики и контекстуальным синонимом слов.
This article focuses on the research of names as the functional-semantic unit of speech that serves as a mean of figurative and descriptive characterization and contextual synonym of words.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Басов, Виктор Васильевич, В. Х. Сиротюк und Светлана Владимировна Сергина. „Обучение навыкам коммуникативного общения на инстранном языке“. Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38631.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Синявская, О. Е. „Лингводидактический потенциал разговорной речи при обучении русскому языку как иностранному“. Thesis, Вид. центр КНЛУ, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/10462.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Баранова, Світлана Володимирівна, Светлана Владимировна Баранова, Svitlana Volodymyrivna Baranova und Т. Більченко. „Реалізація принципу ввічливості в художньому англомовному дискурсі“. Thesis, Вид-во СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16404.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
11

Дунь, Наталія Львівна, Наталия Львовна Дунь und Nataliia Lvivna Dun. „Этапы контроля диалогической речи на начальном этапе обучения РКИ“. Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14741.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
12

Яременко, Людмила Миколаївна, Людмила Николаевна Яременко und Liudmyla Mykolaivna Yaremenko. „Інтерпрофесійний європейський вимір Р. Бабовала - лікаря-радіолога“. Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46926.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Інтерпрофесійна медична мова на сучасному етапі позначена впливом антропоцентризму (людина як найвища цінність) на тлі підвищеної уваги до національних культурних традицій, крос-культурних явищ. Слушною є думка Ботвини Н., що «… мова виконує функцію зв’язку між народами, … відбувається «переливання» духовних цінностей, транспортування їх іншими мовами…» [1,11] Провідниками виступають сучасні лікарі високого класу, що стають поетами, перекладачами. Серед таких Р. Бабовал, 55-річний життєвий шлях якого пройшов у Бельгії, далеко від України, віддзеркалюючи третє покоління української еміграції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
13

Казбан, Л. „Психолінгвістичний чинник мовлення“. Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17015.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
14

Данильченко, К. „Ідіосинкратичні риси промови адвокатів захисту (лексичний аспект)“. Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36526.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Термін "мовна особистість" в лінгвістиці вивчається як система "особистісних" феноменів (В. В. Красних), мовна та мовленнєва особистість (Ю. Є. Прохоров), етносемантична особистість (С. Г. Воркачов), елітарна мовна особистість (О. Б. Сиротиніна), мовна особистість західних та східних культур (Т. І. Снітко), словникова мовна особистість (В. І. Карасик), емоційна мовна особистість (В. І. Шаховський), національно-мовна особистість (О. М. Біляєв), тощо. Дослідженням цього поняття також займаються російські лінгвісти, такі як О. О. Леонтьєв (людина, яка говорить), Г. І. Богін (людина як носій мови) і Ю. М. Караулов, який запропонував рівневу модель мовної особистості з орієнтацією на художній текст При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36526
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
15

Лисенко, Ю. О. „Співвідношення прямої мови та слів автора в художній німецькомовній прозі“. Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17731.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Стилістична картина художнього твору, а також стилістичний потенціал прямої мови багато в чому залежать від того, у якому кількісному та структурному співвідношенні перебувають мова оповідача і мова персонажів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17731
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
16

Захарова, И. „Из истории и практики ораторского искусства“. Thesis, НТУ "ХПИ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5689.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
17

Ефремов, С. В. „Влияние монологической речи на процесс обучения“. Thesis, Сумский государственный университет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31041.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Проблема обучения монологической речи является одной из самых актуальных проблем в методике обучения иностранному языку. Обучение монологической речи - чрезвычайно сложное дело. Монологическое высказывание рассматривается как компонент процесса общения любого уровня - парного, группового, массового. Это означает, что любое монологическое высказывание всегда кому - то адресовано, даже если этот адресат - сам говорящий, хотя в структурном и многих других отношений его виды весьма специфичны. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31041
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
18

Босенко, О. В. „Лінгвопрагматична спрямованість промов Стіва Джобса“. Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49150.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Сучасна лінгвістика фокусує увагу на дослідженні мови в дії, тобто мовленні, яке, в свою чергу містить комунікативні та прагматичні ознаки. Будь-який вислів несе в собі прагматичний компонент, оскільки адресант, виконуючи індивідуальне комунікативне завдання, відбирає ті чи інші засоби мови, організовує їх таким чином, щоб вони зробили можливим адекватне декодування вислову. Прагматика досліджує відношення знаків та їх користувачів в конкретній мовній ситуації [1, с. 96]. Вона безпосередньо пов'язана з мовцем, його адресатом (в їхніх статусних та рольових відносинах), з ситуацією спілкування, вибором та контекстом вживання відповідних одиниць й т.д. Таким чином, лінгвопрагматична спрямованість будь-якого мовлення полягає в цілеспрямованому використанні тих чи інших лінгвальних одиниць з метою впливу на реципієнта.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
19

Фархади, Рахман, und Сохейла Аждари. „Практические советы по изучению иностранного языка“. Thesis, НТУ "ХПИ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8501.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
20

Санникова, Е. Г. „Восприятие и понимание естественной и синтезированной речи : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.01“. Thesis, б. и, 2008. http://hdl.handle.net/10995/1246.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
21

Костенко, Андріана Миколаївна, Андриана Николаевна Костенко, Andriana Mykolaivna Kostenko und Л. С. Кравець. „Особливості впливу промов президента США Барака Обами на громадськість як спосіб політичної комунікації“. Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30764.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Політична комунікація – це процес передачі, обміну політичною інформацією, який структурує політичну діяльність і надає їй нового значення, формує громадську думку і політичну соціалізацію громадян з урахуванням їх потреб та інтересів. Виділяють шість головних змінних процесу комунікації: відправник, повідомлення, канал, отримувач, сприйняття, зворотній зв'язок. Кожна з цих складових комунікації є суттєво важливою, а тому будь-які помилки допущені на кожному з етапів процесу комунікації невідворотно впливають на ефект. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30764
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
22

Братков, М. О. „Мовлення як засіб маніпуляції в політичному дискурсі“. Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30630.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Процес комунікації є невід'ємною частиною сучасного життя. Складне комунікативне явище, що містить у собі і соціальний контекст, який дає уявлення як про учасників комунікації (і їх характеристики), так і про процеси виробництва і поняття повідомлень, прийнято називати дискурсом. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30630
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
23

Паршина, Нина Оганесовна, und Виктор Анатольевич Сухоруков. „О роли логической составляющей в процессе повышения эффективности обучения неродному языку“. Thesis, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36128.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
24

Снегурова, Татьяна Алексеевна, Ирина Ивановна Снегурова und Марина Евгеньевна Шелестина. „Влияние эмоционального фактора на коммуникативную деятельность студентов“. Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2008. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48615.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
25

Гращенкова, Виктория Владимировна, und Лариса Александровна Шеина. „Ролевые игры как средство активизации устной речи на практических занятиях по иностранным языкам“. Thesis, Східноукраїнська організація "Центр педагогічних досліджень", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36216.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
26

Осина, А. В. „Среднелитературная речевая культура: ее роль и место в современной русской речи : Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01“. Thesis, Изд-во Сарат. гос. ун-та, 2001. http://hdl.handle.net/10995/589.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
27

Шалина, И. В. „Уральское городское просторечие как лингвокультурный феномен : автореф. дис. … д-ра филол. наук : 10.02.01“. Thesis, б. и, 2010. http://hdl.handle.net/10995/2530.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
28

Слизька, Д. „Використання неологізмів та варваризмів у рекламних текстах (на прикладі журналу «Cosmopolitan»)“. Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49343.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
У статті аналізуються особливості використання неологізмів та варваризмів в українських рекламних текстах на прикладі жіночого журналу «Cosmopolitan». Звернено увагу на доцільність їх вживання в реаліях сучасного життя.
This article analyzes the features of neologisms and barbarisms in the Ukrainian advertising texts of women’s magazine «Cosmopolitan». Attention is paid to their appropriateness in the realities of modern life.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
29

Криволапова, Елена Владимировна, und Татьяна Сергеевна Квашина. „Проблема формирования навыков аудирования у студентов из Китая“. Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2008. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48607.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
30

Расулбердиева, Рахон. „Публичное выступление как важнейший метод самообразования“. Thesis, НТУ "ХПИ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22496.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
31

Шелестина, Марина Евгеньевна. „Связь аудирования с говорением в обучении русскому языку студентов-иностранцев на начальном этапе“. Thesis, Центр філологічних досліджень, 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48084.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
32

Ущаповська, Ірина Василівна, Ирина Васильевна Ущаповская und Iryna Vasylivna Ushchapovska. „Мультимодальний підхід як інструмент дослідження мови бренду в сучасних лінгвістичних наукових студіях“. Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67225.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Мова бренду – це система знаків, з допомогою якої бренд надсилає значущу інформацію своїй аудиторії реципієнтів, певний «семіотичний гібрид», що представлений модусами різного походження. Мультимодальний підхід дослідження мови бренду, є найбільш релевантним креативним семіотичним інструментом аналізу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
33

Дорошенко, Є. О. „Внутрішня мова як композиційний елемент роману Дена Брауна "Код да Вінчі"“. Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30572.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Останнім часом відчутна посилена психологізація літературної традиції ХХІ століття; найбільш використовуваним засобом розповіді стає зображення внутрішнього стану персонажу, його поглядів на життя, а також опис подій, які мають місце у долі окремої людини, або суспільства в цілому, за допомогою внутрішнього мовлення, яке може набувати різноманітних форм вираження і є художнім втіленням невласне-прямого мовлення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30572
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
34

Лазуткіна, Ю., С. Ганнощенко, Д. Ємельянов, В. Миклащук und М. Турчина. „Функції мови та мовлення“. Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44199.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Питання функцій мови та мовлення є предметом наукових дискусій вчених-лінгвістів. Мова – засіб спілкування, мислетворення, інтелектуального та естетичного освоєння світу, нагромадження і збереження людського досвіду, а також умова подальшого поступу усього людства. Мовлення – це використання засобів мови для вираження думки в конкретний час конкретною людиною.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
35

Яременко, Людмила Миколаївна, Людмила Николаевна Яременко, Liudmyla Mykolaivna Yaremenko und Ю. В. Титаренко. „Роль перших жінок-лікарів у становленні медичної наукової мови“. Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46921.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Сьогодні амбітна і успішна жінка-професіонал, науковець, менеджер у медичній сфері є нормою життя, ґрунтовна освіта −невід’ємний чинник кар’єрного росту, задля цього представницям слабкої статі не треба долати суспільний опір, кидати виклик культурним традиціям, «міжпланетарним теоріям гендерних відмінностей». За понад сто років поспіль жінки-лікарі рівноправно формують сферу медичної наукової мови, наслідуючи В. А. Кашеварову-Руднєву, що першою на батьківщині у 1876 р. захистила дисертацію на ступінь доктора медицини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
36

Чепелюк, Антоніна Дмитрівна, Антонина Дмитриевна Чепелюк, Antonina Dmytrivna Chepeliuk und Ю. Лисенко. „Розрив мовленнєвого ланцюга авторським вводом“. Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17038.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
37

Сергина, Светлана Владимировна. „Методика индивидуализации обучения иноязычному говорению“. Thesis, Національний фармацевтичний університет, 2007. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39674.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
38

Романов, Юрий Александрович. „Содержательные аспекты педагогической аксиологии в преподавании студентам-иностранцам“. Thesis, Республиканское высшее учебное заведение "Крымский гуманитарный университет", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21155.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
39

Климова, О. В. „Лексика предметной области PR в современном газетном тексте и обыденной речи : автореф. дис. . канд. филол. наук : 10.02.01“. Thesis, б. и, 2010. http://hdl.handle.net/10995/2492.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
40

Шевченко, А. В. „Лінгвальне втілення російської агресії проти України як аспект лінгвоконфліктології (на тлі англомовних промов політиків)“. Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/52125.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Лінгвоконфліктологія – нова галузь досліджень у прикладній лінгвістиці, яка набуває обертів з кінця 90-х років ХХ ст., коли в суспільстві гостро постала проблема образи честі та гідності особистості через прийоми сугестивного впливу та маніпулювання свідомістю реципієнтів семантико-стилістичними особливостями мовлення.
Лингвоконфликтология - новая область исследований в прикладной лингвистике, которая набирает обороты с конца 90-х годов ХХ в., Когда в обществе остро стоит проблема оскорбления чести и достоинства личности через приемы суггестивного воздействия и манипулирования сознанием реципиентов семантико-стилистическими особенностями речи.
Lingvoconflictology is a new field of research in applied linguistics, which has been gaining momentum since the end of the 1990s. When the problem of insulting the honor and dignity of a person is acute in the society through methods of suggestive influence and the manipulation of the consciousness of recipients by semantic-stylistic features of speech.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
41

Мойсеєнко, Н. Г., und Л. В. Сізова. „Деякі засоби оптимізації та інтенсифікації методів розвитку навичок письмового мовлення та читання оригінального тексту професійної спрямованності у курсі вивчення іноземної мови в економічному ВНЗ“. Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26304.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
42

Прокопенко, Антоніна Вадимівна, Антонина Вадимовна Прокопенко und Antonina Vadymivna Prokopenko. „Грамматические особенности речи политдеятелей (на материале политического интервью англоязычных веб-сайтов новостей)“. Thesis, Центр социально-политических исследований "Премьер", 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40356.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
У статті аналізується мовлення політдіячів у граматичному розрізі на матеріалі текстів політічного інтерв'ю себ-сайтів новин періоду виборчої кампанії 2008-2012 рр. Увага фокусується на характеристиці використання політиками видочасових дієслівних форм; визначення основних граматичних категорій, які зустрічаються у мовленні політиків; встановлення значення використання модальних дієслів, станів, інфінітивних конструкцій та інших форм мовлення політдіячів.
В статье анализируются речи политдеятелей в грамматическом разрезе на материале текстов политического интервью новостных веб-сайтов периода избирательной кампании 2008-2012 гг. Внимание фокусируется на характеристике употребления политиками видовременных глагольных форм; определении основных грамматических категорий, которые встречаются в речи политиков; установлении значения употребления модальных глаголов, залогов, инфинитивных конструкций и других форм речи политдеятелей.
The article deals with the politicians’ speech within grammatical level in the texts of political interview during 2008-2012 election campaign. Attention is being focused upon characteristic of politicians' usage of time verb forms; determination of the main grammatical categories which are present in the politicians' speech; the meaning establishment of the using of modal verbs, voices, infinitive constructions and other forms of the politicians' speech.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
43

Медвідь, Олена Миколаївна, Елена Николаевна Медведь, Olena Mykolaivna Medvid und Ю. С. Самошина. „Сугестивно-прагматичні аспекти в предвиборчих промовах“. Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64739.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
44

Шматуха, О. І., Антоніна Вадимівна Прокопенко, Антонина Вадимовна Прокопенко und Antonina Vadymivna Prokopenko. „Мовленнєва реалізація емотивності в англомовних політичних текстах“. Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46662.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Політичний текст трактується як інституційне спілкування, яке використовує певну систему професійно-орієнтованих знаків, тобто характеризується власною субмовою (лексикою, фразеологією і пареміологією). Основне призначення політичної комунікації – боротьба за владу. На думку багатьох вчених, в рамках семіотичного підходу всяка влада виражається в мові. Метою створення політичної промови є здійснення комунікативного впливу на численну аудиторію. Вплив у політичній комунікації складається з двох компонентів – вербального (мовленнєвого) та невербального, які тісно пов′язані між собою.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
45

Дядечко, Алла Миколаївна, Алла Николаевна Дядечко und Alla Mykolaivna Diadechko. „Из опыта реализации проектов по оказанию образовательных языковых услуг внешним заказчикам“. Thesis, Сумский государственный университет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46884.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Кафедра иностранных языков СумГУ, ее Лингвистический и научно-методический центр в частности, имеет многолетний опыт сотрудничества с предприятиями и организациями города Сумы. Лишь за последние 5 лет усилиями преподавателей кафедры совместно с администрациями и отделами технической учебы таких ведущих промышленных предприятий как ПАО им. Фрунзе и концерна “Гидромашсервис” были успешно реализовали проекты по обучению профессиональному английскому языку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
46

Jurušaitė, Julija. „Особенности мужской и женской разговорной речи (на материале киноповести В.Шукшина «Калина красная»)“. Master's thesis, Lithuanian Academic Libraries Network (LABT), 2012. http://vddb.laba.lt/obj/LT-eLABa-0001:E.02~2012~D_20120801_152943-98885.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Данная работа на соискание степени магистра написана на тему «Особенности мужской и женской разговорной речи на материале киноповести В.Шукшина «Калина красная». Основным материалом послужил художественый текс В.Шукшина «Калина красная», а именно диялоги главных персонажей Егора и Любы, a также статистические данные, полученные путем исследований, проведенных в течение последних дватцати лет лингвистами. В работе выдвигается несколько целей, главная из которых – рассмотреть особенности мужской и женской разговорной речи главных персонажей в художественом тексте В.Шукшина «Калина красная». В процессе работы были рассмотрены теоретические основы мужской и женской речи, проведен анализ речи главных персонажей Егора и Любы в киноповести В.Шукшина. Анализ показал конкретные стилистические, лексические, морфологические, словооброзовательные, синтаксические различия мужской и женской речи. Однако очевидно стало, что беспорное влияния на речь имеет, социальная принадлежность говорящего. Тема этой работы, на сегодня, очень актуальна, т.к. это относительно новая отрасль в гуманитарном знании, которая достаточно активно развивается. Этой проблематикой должен быть заинтересован каждый, потому как все это связано с каждой личностью, его характером пола, возраста, этноса и т.д.
Magistro darbą parašė – Lietuvos edukologijos universiteto, Filologijos fakulteto studentė-Julija Jurušaitė. Darbo tema – „ Vyrų ir moterų šnekamosios kalbos ypatumai, remiantis V. Šukšino kino apsakymu „Raudonasis putinas““. Šio darbo tyrimo objektu buvo pasitrinkti V. Šukšino apsakymo „Raudonasis putinas“ pagrindinių herojų Egoro ir Liubos dialogai. Pagrindinė darbo užduotis išanalizuoti vyrų ir moterų šnekamosios kalbos ypatumus V. Šukšino apsakyme. Rašant darbą pirmoje dalyje buvo apžvelgti mokslininkų darbai atlikti XX amžiaus pabaigoje, tyrinėjant vyrų ir moterų kalbą. Antroje darbo dalyje atlikta pagrindinių apsakymo „Raudonasisi aputis“ personažų analizė parodė konkrečius stilistikos, leksikos, morfologijos, žodžių darybos, sintaksės skirtumus tarp vyrų ir moterų kalbos. Taip pat akivaizdu tapo, kad neginčijamą poveikį kalbai turi socialinė kalbančiojo terpė. Šio darbo tema šiandienai yra labai aktuali, nes tai yra nauja mokslo šaka, kuri labai sparčiai vystosi. Todėl šis magistrinis darbas gali būti aktualus studentams kuriuos domina vyrų ir moterų kalbos ypatumai, o taip pat tiem kurie nagrinėja V. Šukšino meninę kalbą.
Master‘s work has been written by Julija Jurušaitė – student of the Lithuanian educology university, Philology faculty. Topic of the work – „Peculiarity of the talkative language in accordance with a film story „Red viburnum“ by V. Šukšin. Objects for research are the dialogs between main characters Egor and Liuba. Main goal of this work is to find out the peculiarities of the dialogs of women and men. First part of this work consists of the review of works, done by scientists in the late XXth century, researching this issue. Second part of this work consists of the analysis of the main characters. This analysis shows particular differences of stylistics, lexis, morphology, word-formation and syntax between men and women. What is more, it shows how social environment can influence the speaker. Topic of this work is very essential at present time, because it is a new science, which is evolving very fast. That is why this master‘s work can be interesting for students, who are interested in the puculiarities of men and women and also for those, who are interested in works and talks of V. Šukšin.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
47

Шинкаренко, А. О. „Особливості американського молодіжного сленгу“. Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67111.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Мова – нестримна течія. Мова не стоїть на місті, вона розвивається, зростає. Люди постійно збагачують її, доповнюючи як формальними, так і не офіційними словами, а отже мова завжди розвивається та змінюється. Люди прагнуть сказати старі речі по-новому. І ця тяга до нового веде до використання сленгу. Сленг – це різновид неофіційної лексики, яка постійно зазнає змін, це неформальні слова і вирази, які не вважаються стандартними у мові.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
48

Несвідоменко, О. „Мова як комунікаційна технологія у спілкуванні з цільовими аудиторіями субкультурних періодичних видань“. Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49348.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
У статті проаналізовано мову субкультурних періодичних видань як комунікаційну технологію у спілкуванні з цільовими аудиторіями, визначено способи кодування смислів у схемах певних субкультур.
The article analyzes subcultural language periodicals as communication technology to communicate with target audiences identified ways of encoding schemes meanings in certain subcultures.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
49

Шишкін, М., Ольга Анатоліївна Шуменко, Ольга Анатольевна Шуменко und Olha Anatoliivna Shumenko. „Лексико-семантичний рівень категорії оцінки в англійській мові“. Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76940.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
У даній статті підняте питання категорії оцінки на лексико-семантичному рівні, що випливає з політичного дискурсу. Враховуючи, що в наш час все дуже політизовано, тема є дуже актуальною. Мета даної курсової роботи – дослідити категорію оцінки в англійській мові, що спирається на промови політиків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
50

Тарасенко, Е., Ольга Олександрівна Жулавська, Ольга Александровна Жулавская und Olha Oleksandrivna Zhulavska. „Судовий регістр: прагмалінгвістичні особливості мови підсудного“. Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76948.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Предметом цієї роботі є судовий регістр, зокрема мова підсудного. Мета полягає у тому, щоб визначити типові прагмалінгвістичні, в тому числі стильові, характеристики мови підсудного і виявити фактори, що визначають специфіку мови підсудного. Матеріалом дослідження є стенограми англійських судових процесів, зокрема жанр допиту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
Wir bieten Rabatte auf alle Premium-Pläne für Autoren, deren Werke in thematische Literatursammlungen aufgenommen wurden. Kontaktieren Sie uns, um einen einzigartigen Promo-Code zu erhalten!

Zur Bibliographie