Thematische Bibliographien / Культурология

Auswahl der wissenschaftlichen Literatur zum Thema „Культурология“

Autor: Grafiati
Veröffentlicht am 25. Juli 2024

Geben Sie eine Quelle nach APA, MLA, Chicago, Harvard und anderen Zitierweisen an

Wählen Sie eine Art der Quelle aus:

Inhaltsverzeichnis

Machen Sie sich mit den Listen der aktuellen Artikel, Bücher, Dissertationen, Berichten und anderer wissenschaftlichen Quellen zum Thema "Культурология" bekannt.

Neben jedem Werk im Literaturverzeichnis ist die Option "Zur Bibliographie hinzufügen" verfügbar. Nutzen Sie sie, wird Ihre bibliographische Angabe des gewählten Werkes nach der nötigen Zitierweise (APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver usw.) automatisch gestaltet.

Sie können auch den vollen Text der wissenschaftlichen Publikation im PDF-Format herunterladen und eine Online-Annotation der Arbeit lesen, wenn die relevanten Parameter in den Metadaten verfügbar sind.

Zeitschriftenartikel zum Thema "Культурология"

1

Трещев, В. В. „Современные проблемы науки и культурология. Программа курса по специальности "Культурология"“. Вопросы культурологии, Nr. 3 (2010): 48–54.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Martynov, Vladimir. „Culturology “In a Draft, Whispered” (To the Anniversary of the “Literary-Centric” Culturology)“. Ideas and Ideals 14, Nr. 3-2 (29.09.2022): 325–50. http://dx.doi.org/10.17212/2075-0862-2022-14.3.2-325-350.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
The article reconstructs the framework of S.S. Averintsev’s culturology and outlines the contexts that make this theoretical model especially relevant today. The theory of the three stages of the word state, where, in addition to the poles in the traditional ‘sacred/reflexive (scientific, pluralistic)’ dichotomy is proclaimed an intermediate state, sacral-reflexive, and is interesting not only out of historical curiosity, it has significant heuristic potential. The current relevance of Averintsev’s culturology is ensured by the fact that his model is consistently and fundamentally realistic. A distinctive feature of this variant of culturology is the reliance on literary studies, on the typology of the word of M.M. Bakhtin. But this is culturology, the historical typology of culture, which leads to large-scale generalizations and universal models. In the late 1980s, Averintsev’s typology acquired the status of a historical model of types of rationality. This typology of culture turned out to be a ‘strong’ theory with many not only ontological implications, but also consequences important for epistemology and philosophy of science. Philosophers, art historians, historians and literary critics had reason thirty years ago to consider the challenges of such culturology provocative and nihilistic. It makes revolutionary demands on all humanities disciplines. But at the same time: the whole revolutionary nature of Averintsev’s theory remained precisely in the implications. The theory, which was ‘loud’ by the scale of universal claims, was pronounced in the published texts more than ‘quietly’, almost ‘in a whisper’. Perhaps, this antinomy is fundamental.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Карташева, Н. В. „Программа лекционного курса "Культурология"“. Вестник Московского университета. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация, Nr. 1 (2014): 64–75.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Сапанжа, Ольга Сергеевна. „Предчувствие музея : культурология музейности“. Вопросы культурологии, Nr. 4 (2010): 68–71.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Запесоцкий, А. С. „Культурология как отрасль научного знания“. Вестник Российской академии наук 80, Nr. 12 (2010): 1064–68.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Запесоцкий, А. С. „Культурология и педагогика: проблемы взаимосвязи“. Педагогика, Nr. 6 (2010): 3–8.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Запесоцкий, А. С. „Культурология как отрасль научного знания“. Вестник Российской академии наук 80, Nr. 12 (2010): 1064–68.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Запесоцкий, А. С. „Культурология и педагогика: проблемы взаимосвязи“. Педагогика, Nr. 6 (2010): 3–8.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Капустина, З. Я. „Педагогика и культурология: гносеологические проблемы применения“. Инновации в образовании, Nr. 11 (2010): 126–40.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Колин, К. К. „Информационная культурология как новая научная дисциплина“. Вестник Библиотечной Ассамблеи Евразии, Nr. 4 (2011): 24–28.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
Mehr Quellen

Dissertationen zum Thema "Культурология"

1

Бильченко, Е. В. „Культурология как философская модель идентификации в контексте современных социокультурных процессов“. Thesis, Сумский государственный университет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34416.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Мета-научное описание культурологии как науки и ментальной парадигмы - важнейшая составляющая её самоидентификации на постсоветском пространстве. Об актуальности осуществления феноменологического анализа науки как модели мышления и образца для социокультурной идентификации субъекта через механизм образования свидетельствует, в частности, учреждение в учебные программы вузов по подготовке специалистов по культурологии дисциплины под названием «История культурологической мысли», призванной воспроизвести тенденции развития рефлексии о культуре сначала в латентных, а потом и в эксплицитных формах. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34416
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Швидка, А. І., und О. Третякова. „Творча робота як один із аспектів вивчення культурології“. Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21192.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Чупрій, Леонід Васильович. „Государственная культурная политика в Украине в условиях современности“. Thesis, Эйдос, 2010. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/20083.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Попов, Е. А. „Концепция культуры в творчестве О. Э. Мандельштама: динамика и этапы развития : автореф. дис. … канд. культурологии : 24.00.01“. Thesis, б. и, 2008. http://hdl.handle.net/10995/1507.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Воробьева, М. В. „Анекдот как феномен повседневной культуры советского общества (на материале анекдотов 1960-1980-х годов) : автореф. дис. … канд. культурологии : 24.00.01“. Thesis, б. и, 2008. http://hdl.handle.net/10995/1505.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Сухов, А. А. „Феномен визионерства: культурно-исторические основания и модификации : автореф. дис. … канд. культурологии : 24.00.01“. Thesis, б. и, 2008. http://hdl.handle.net/10995/1189.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Северин, Надежда Васильевна. „Культурология и лингвокультурология в практике преподавания русского языка как иностранного“. Thesis, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26655.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Ядрышникова, Л. Г. „Фольклор и постфольклор в культурных практиках повседневности : автореф. дис. … канд. культурологии : 24.00.01“. Thesis, б. и, 2008. http://hdl.handle.net/10995/1190.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Филоненко, Д. Ю. „Неклассическое естествознание в культуре русского авангарда 1920-х годов : автореф. дис. … канд. культурологии : 24.00.01“. Thesis, б. и, 2008. http://hdl.handle.net/10995/1168.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Лихонина, О. В. „Театральность культуры тоталитарного государства (на примере советской культуры конца 1920-1930-х годов) : автореф. дис. … канд. культурологии : 24.00.01“. Thesis, б. и, 2008. http://hdl.handle.net/10995/1167.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
Mehr Quellen

Bücher zum Thema "Культурология"

1

Розин, В. М. Культурология. Москва: Инфра-М, Форум, 1999.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Багдасарьян, Н. Г. Культурология. Москва: Высшая школа, 1999.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Левяш, И. Я. Культурология. Минск: ТетраСистемс, 1998.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Гуревич, П. С. Культурология. Москва: Знание, 1996.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Багдасарьян, Н. Г. Культурология. Москва: Высшая школа, 1999.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Розин, В. М. Культурология. Москва: Инфра-М, Форум, 1999.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Левяш, И. Я. Культурология. Минск: ТетраСистемс, 1998.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Гуревич, П. С. Культурология. Москва: Знание, 1996.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Хоруженко, К. М. Культурология. Энциклопедический словарь. Ростов -на-Дону: Феникс, 1997.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Хоруженко, К. М. Культурология. Энциклопедический словарь. Ростов -на-Дону: Феникс, 1997.

Den vollen Inhalt der Quelle finden
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
Mehr Quellen

Buchteile zum Thema "Культурология"

1

Khalieieva, Olena, und Maryna Smorodska. „МУЗИЧНИЙ ЖАНР ЯК КУЛЬТУРОЛОГІЧНА КАТЕГОРІЯ“. In Enrichment of the pedagogical cluster of educational services. OKTAN PRINT, 2023. http://dx.doi.org/10.46489/eotpcoes-17-24.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
У статті аналізуються основні підходи до теорії жанру і його класифікації. Жанр – багаторівневе і багатоаспектне поняття, тому в межах дослідження проаналізовано основні підходи до теорії жанру і його класифікації, автори уперше дають визначення музичного жанру як культурологічної категорії. У більшості дефініцій жанр характеризується як рід, вид, тип твору, тобто як деяка абстрактна категорія, що ототожнюється з конкретним добутком. Але мобільність є характерною рисою жанру, тому це призводить до постійного коректування критеріїв для позначення його суті. Розглянуто визначення жанру в існуючих теоріях і концепціях. Наукові положення аргументовані на основі вивчення робіт вітчизняних і зарубіжних музикознавців. У сучасному музикознавстві, в останнє десятиліття ХХ століття особливо активно став розвиватися новий напрямок у науці – музична культурологія, яка формується на межі музикознавства, філософії естетики і культурології. Але треба відмітити, що системного дослідження музичного жанру саме як культурологічної категорії поки не існує. Зазначаємо, що музичний жанр як культурологічна категорія – це спосіб осмислення і адаптації до дійсності, що історично формується і характеризує художню картину світу, стиль епохи, музичне мислення, мову, яка володіє семантичною пам’яттю і здатністю до загальнокультурного діалогу і є частиною культури як цілісної системи. В окремому випадку, музичний жанр позначає рід, вид і підвид музичної творчості, яка певним чином організована в просторово-часовому відношенні, володіє рядом досить стійких стилістичних характерних ознак, наповнених музичною знаковістю, які детерміновані соціокультурними умовами, умовами функціонування і сприйняття.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Beskorsa, Viktoria. „КОМПЛЕКСНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ: ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД“. In MODERN PEDAGOGICAL MODELS OF THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF SPECIFICALLY SCIENTIFIC PEDAGOGICAL PHENOMENA. OKTAN PRINT s.r.o., 2023. http://dx.doi.org/10.46489/mpmotf-23-17-14.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Стаття присвячена проблемі підвищення якості освіти та компетентністного рівня шляхом комплексного моделювання в системі закладів вищої освіти. Проаналізовано стан сучасного дослідження окресленої проблеми, виявлено суперечності системи освіти й кінцевої реалізації на ринку праці. Здійснений аналіз наукових досліджень дозволив визначити найбільш актуальні потреби створення комплексних моделей в освітніх галузях для: удосконалення й модернізації наявних теорій організації освітньо-виховного процесу; регулювання процесу особистісного й професійного розвитку та саморозвитку; моніторингу та діагностики стану професійного розвитку; аналізу та з’ясування умов формування конкурентноспроможного фахівця тощо. Запропоновано комплексну освітню модель на основі діяльнісного підходу, що поетапно побудована на основі освітньо-професійної програми спеціальності 034 «Культурологія» (ступінь бакалавра, галузь знань 03 «Гуманітарні науки»).
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Северинова, М. Ю. „Феномен архетипу як спів-буття у науковому дискурсі музичної культурології“. In MODERN UKRAINIAN MUSICOLOGY: FROM MUSICAL ARTIFACTS TO HUMANISTIC UNIVERSALS, 53–73. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-072-8-3.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen

Konferenzberichte zum Thema "Культурология"

1

Кабирова, Ю. И., und Е. С. Баскакова. „Особенности перевода безэквивалентной лексики в произведении Н. В. Гоголя «Мертвые души» с русского языка на английский язык“. In Научные тенденции: Филология, Культурология, Искусствоведение. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-26-11-2017-08.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Калянова, Л. М. „О грамматических трансформациях при переводе иностранного текста“. In Научные тенденции: Филология, Культурология, Искусствоведение. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-26-11-2017-09.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Калянова, Л. М. „Об этике и моральном кодексе переводчика“. In Научные тенденции: Филология, Культурология, Искусствоведение. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-26-11-2017-10.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
4

Косташ, Л. Л., und Е. Н. Ликий. „Лексические трансформации при переводе англоязычных тэглайнов к художественным фильмам“. In Научные тенденции: Филология, Культурология, Искусствоведение. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-26-11-2017-11.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
5

Крохина, Н. П. „Интеллектуальный роман как феномен культуры ХХ века“. In Научные тенденции: Филология, Культурология, Искусствоведение. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-26-11-2017-12.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
6

Миронов, М. В. „Лексико-семантическая группа «масть лошади» в русско- и англоязычной художественной литературе“. In Научные тенденции: Филология, Культурология, Искусствоведение. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-26-11-2017-13.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
7

Работкин, Ю. В. „Категория «дейксиса» в грамматике немецкого языка“. In Научные тенденции: Филология, Культурология, Искусствоведение. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-26-11-2017-14.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
8

Садыкова, А. Х. „Слова и фразы на английском языке без аналогов. Или «экстраординарность языка»“. In Научные тенденции: Филология, Культурология, Искусствоведение. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-26-11-2017-15.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
9

Черныш, И. Ю. „Об интернационализмах в терминологии английского подъязыка мостостроения“. In Научные тенденции: Филология, Культурология, Искусствоведение. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-26-11-2017-16.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
10

Сижажева, О. А., und И. Х. Хунтхужева. „Этикетные формы обращения в культурно-историческом аспекте“. In Научные тенденции: Филология, Культурология, Искусствоведение. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-26-11-2017-17.

Der volle Inhalt der Quelle
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen

Berichte der Organisationen zum Thema "Культурология"

1

Кондрашова, Л. В., Г. Б. Штельмах, А. В. Козлов, В. О. Комаров, Р. М. Макаров und В. С. Пікельна, Hrsg. Педагогіка вищої та середньої школи. Chair В. К. Буряк. Криворізький державний педагогічний університет, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6116.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
У збірнику відображено результати наукових досліджень та науково-методичних розробок викладачів вищих навчальних закладів України в галузі мистецько-педагогічної освіта. Висвітлюються актуальні проблеми мистецької педагогіки, мистецтвознавства, культурології, естетики, теоретичні та практичні аспекти підготовки вчителя мистецьких дисциплін, впровадження сучасних художньо-педагогічних технологій. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
2

Кондрашова, Л. В., Г. Б. Штельмах, А. В. Козлов, В. О. Комаров, Р. М. Макаров und В. С. Пікельна, Hrsg. Педагогіка вищої та середньої школи. Chair В. К. Буряк. Криворізький державний педагогічний університет, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6115.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
У збірнику відображено результати наукових досліджень та науково-методичних розробок викладачів вищих навчальних закладів України в галузі мистецько-педагогічної освіти. Висвітлюються актуальні проблеми мистецької педагогіки, мистецтвознавства, культурології, естетики, теоретичні та практичні аспекти підготовки вчителя мистецьких дисциплін, впровадження сучасних художньо-педагогічних технологій. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
3

Гарлицька, Тетяна Сергіївна. Формування міжкультурної компетентності як одна з умов запровадження європейських стандартів мовної освіти. Wschodnioeuropejski Institut Psychologii, 2022. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/7064.

Der volle Inhalt der Quelle
Annotation:
Статтю присвячено обґрунтуванню важливості формування міжкультурної компетентності, зокрема у студентів філологів. Реалізація міжкультурної компетентності розглядається як одна з умов запровадження європейських стандартів мовної освіти. Сучасні глобалізаційні процеси, розширення міжкультурних контактів вимагають від освітнього простору України орієнтації на виховання фахівця нового рівня – суб’єкта полікультурного простору. Професійна компетентність фахівців різних галузей стає неможливою без володіння ними міжкультурною компетентністю. Поняття «міжкультурна компетентність» розглядається в роботі як міждисциплінарний феномен та досліджується з позицій філософії, культурології, соціології, психології, педагогіки та лінгводидактики. Особливу увагу зосереджено на зв’язку культури та мови, оскільки мовні знання є інструментом пізнання іншої культури та важливою умовою міжкультурної комунікації. The article raises the problem of importance of intercultural competence forming, in particular among students of philology. The realization of intercultural competence is considered as one of the conditions for establishment of the European standards of language education. Modern globalization processes, expansion of intercultural contacts demand the Ukrainian education to be focused on the new level specialist – the subject of multicultural surrounding. Professional competence of specialists of different fields is impossible without possessing intercultural competence. The concept «intercultural competence» is considered as multidisciplinary phenomenon which is studied from different points of view: philosophical, cultural, sociological, psychological, pedagogical and linguodidactic. The main attention is focused of the connection of culture and language because language competence is the tool for another culture cognition and an important condition of intercultural communication.
APA, Harvard, Vancouver, ISO und andere Zitierweisen
Die Auswahlen zum Thema "Культурология" für konkrete Quellenarten können Sie auch interessieren:
Zeitschriftenartikel Dissertationen Bücher
Wir bieten Rabatte auf alle Premium-Pläne für Autoren, deren Werke in thematische Literatursammlungen aufgenommen wurden. Kontaktieren Sie uns, um einen einzigartigen Promo-Code zu erhalten!

Zur Bibliographie