Auswahl der wissenschaftlichen Literatur zum Thema „Геология“
Geben Sie eine Quelle nach APA, MLA, Chicago, Harvard und anderen Zitierweisen an
Inhaltsverzeichnis
Machen Sie sich mit den Listen der aktuellen Artikel, Bücher, Dissertationen, Berichten und anderer wissenschaftlichen Quellen zum Thema "Геология" bekannt.
Neben jedem Werk im Literaturverzeichnis ist die Option "Zur Bibliographie hinzufügen" verfügbar. Nutzen Sie sie, wird Ihre bibliographische Angabe des gewählten Werkes nach der nötigen Zitierweise (APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver usw.) automatisch gestaltet.
Sie können auch den vollen Text der wissenschaftlichen Publikation im PDF-Format herunterladen und eine Online-Annotation der Arbeit lesen, wenn die relevanten Parameter in den Metadaten verfügbar sind.
Zeitschriftenartikel zum Thema "Геология"
ФРИДОВСКИЙ, В. Ю., П. Н. КОЛОСОВ und Б. И. ПОПОВ. „Contribution of graduates of the Yakutsk State University to the geological study of the territory and development of the mineral resource base of Yakutia (To the 65th anniversary of the beginning of the geology training in Yakutia and the 60th anniversary of the first graduation)“. Vestnik of North-Eastern Federal University. Series "Earth Sciences", Nr. 3(23) (30.09.2021): 46–57. http://dx.doi.org/10.25587/svfu.2021.23.3.002.
Der volle Inhalt der QuelleSergeev, E. M. „A HINDSIGHT THROUGH THE YEARS. MEMORIES (continuation)“. Engineering Geology 13, Nr. 4-5 (21.12.2018): 109–19. http://dx.doi.org/10.25296/1993-5056-2018-13-4-5-109-119.
Der volle Inhalt der QuelleУмаров, Шахзод Акбарович, СаидАъзам Саидахматович Хабибуллаев, Ильгизар Нургизарович Хакимзянов und Людмила Ивановна Нестерова. „Methodological basis of geological modeling of Uzbekistan subsurface areas on the example of consideration and using “Integral geology” module“. Нефтяная провинция, Nr. 2(30) (30.06.2022): 19–43. http://dx.doi.org/10.25689/np.2022.2.19-43.
Der volle Inhalt der QuelleПактовский, Ю. Г. „Геология «Предуралья». Монография“. Вестник Пермского университета. Геология 16, Nr. 3 (30.09.2017): 298–99. http://dx.doi.org/10.17072/psu.geol.16.3.298.
Der volle Inhalt der QuelleХисамутдинов, Амир Александрович. „В.К. Арсеньев и его интересы в геологии“. Ойкумена. Регионоведческие исследования 62, Nr. 3 (2022): 11–17. http://dx.doi.org/10.24866/1998-6785/2022-3/11-17.
Der volle Inhalt der QuelleПавлунь, Микола, Галина Гоцанюк und Сергій Ціхонь. „ПАМ’ЯТІ ВИДАТНОГО ВЧЕНОГО-ГЕОЛОГА І ПЕДАГОГА – ПРОФЕСОРА ЯРОСЛАВА КУЛЬЧИЦЬКОГО (ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)“. Paleontological Collection, Nr. 55 (28.12.2023): 105–12. http://dx.doi.org/10.30970/pal.55.11.
Der volle Inhalt der QuelleПетров, В. А., В. И. Величкин und И. Ф. Вольфсон. „75 лет урановой геологии в ИГЕМ РАН: предисловие к специальному выпуску журнала “Геология рудных месторождений”“. Геология рудных месторождений 64, Nr. 1 (2022): 3–6. http://dx.doi.org/10.31857/s0016777022010051.
Der volle Inhalt der QuelleАубекеров, Болат, und Саида Нигматова. „ГЕОАРХЕОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ АРХЕОЛОГИЧЕСКИХ ОБЪЕКТОВ В ВЕРХОВЬЯХ РЕКИ ТУРГЕН (Северный Тянь-Шань)“. Kazakhstan Archeology, Nr. 1 (11) (25.03.2021): 120–44. http://dx.doi.org/10.52967/akz2021.1.11.120.144.
Der volle Inhalt der QuelleВолков, А. В., В. Ю. Прокофьев, Е. Э. Тюкова, В. А. Сидоров, К. Ю. Мурашов, Н. В. Сидорова und М. А. Земскова. „НОВЫЕ ДАННЫЕ ПО ГЕОЛОГИИ И ГЕОХИМИИ ЗОЛОТО-КВАРЦЕВОГО МЕСТОРОЖДЕНИЯ РОДИОНОВСКОЕ (СЕВЕРО-ВОСТОК РОССИИ), "Геология рудных месторождений"“. Геология рудных месторождений, Nr. 2 (2017): 93–112. http://dx.doi.org/10.7868/s0016777017020071.
Der volle Inhalt der QuelleТерентьев, Роман Анатольевич. „Геология донской серии докембрия Воронежского кристаллического массива“. Вестник ВГУ. Серия: Геология, Nr. 2 (16.05.2018): 5–19. http://dx.doi.org/10.17308/geology.2018.2/1494.
Der volle Inhalt der QuelleDissertationen zum Thema "Геология"
Кравчук, Андрій Андрійович. „Методологічний аналіз тенденції теоретизації геології“. Diss. des Kandidaten der philosophischen Wissenschaften, КУ ім Т. Шевченка, 1996.
Den vollen Inhalt der Quelle findenМитрохин, Олександр Валерійович. „Анортозит-рапаківігранітна формація Українського щита (геологія, речовинний склад та умови формування)“. Diss. des Doktors der geologischen Wissenschaften, КНУТШ, Геологічний ф-т, 2011.
Den vollen Inhalt der Quelle findenКузько, М. С. „Стан професійної підготовки майбутніх геологів в Україні“. Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21902.
Der volle Inhalt der QuelleЦоцко, Лариса Іванівна, Лариса Ивановна Цоцко und L. I. Tsotsko. „Геологія і гемологічна оцінка проявів жильного кварцу південно-східної частини Українського щита“. Thesis, Видавництво НГУ, 2012. http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/173.
Der volle Inhalt der QuelleДиссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.11 − геология металлических и неметаллических полезных ископаемых. – Государственное высшее учебное заведение «Национальный горный университет» МОНМС Украины, Днепропетровск, 2012.
Dissertation for the scientific degree of candidate of geological science on specialty 04.00.11 - geology of metallic and non-metallic types raw materials. State Higher Educational Institution «National Mining University», Dnepropetrovsk, 2012.
Дисертація присвячена вирішенню актуальної задачі теоретичного обґрунтування ролі провідних геологічних чинників у формуванні й локалізації проявів жильного кварцу з декоративною сировиною, визначенню геолого-гемологічних критеріїв оцінки якості та обґрунтуванню доцільності використання жильного кварцу проявів південно-східної частини УЩ як каменесамоцвітної сировини на базі комплексного вивчення його властивостей. Вивчено геологічні особливості локалізації проявів жильного кварцу з сприятливими гемологічними характеристиками. Кварцовожильні тіла, сировина яких перспективна щодо використання як каменесамоцвітна, просторово і генетично пов’язані з гранітами, пегматитами, гнейсами, мігматитами та тектонітами (тектоно-метасоматичні зони). Геологічні критерії якості жильного кварцу й масштаби розповсюдження декоративних різновидів визначаються генетичними особливостями, регіональною позицією, складом вміщуючих порід, структурно-тектонічними, метаморфічними, метасоматичними, структурно-тектонічними й віковими факторами. Важлива роль у формуванні показників якості кварцу належить епігенетичним перетворенням сировини. Гемологічними показниками якості кварцу є його декоративні, технологічні та споживчі властивості. Колір, прозорість і здатність приймати дзеркальне полірування визначають естетичне сприйняття виробу; твердість – вид інструментів обробки; тріщинуватість, розмір і форма зразка – форму й розмір виробу. Споживчі властивості обумовлюють безпеку використання кварцової сировини. Встановлено п’ять сортів кольорового жильного кварцу, що визначають напрями його використання як каменебарвної сировини. В умовах становлення ринкових відносин у економіці держави супутній видобуток кварцовожильної сировини проявів південно-східної частини УЩ може забезпечити прибуток при відносно невеликих затратах часу і коштів на їх розвідку і освоєння.
Диссертация посвящена решению актуальной задачи обоснования роли геологических факторов при формировании и локализации проявлений жильного кварца с декоративным сырьем, разработке геолого-геммологических критериев оценки качества жильного кварца, обоснованию целесообразности применения жильного кварца юго-восточной части УЩ как камнесамоцветного сырья на основании комплексного исследования его характеристик. Исследованы геологические особенности локализации проявлений цветного жильного кварца в породных комплексах Среднеприднепровского и Приазовского мегаблока УЩ. Установлено, что кварцевожильные тела гидротермально-метаморфогенного, пегматитового и гидротермально-метасоматического генезиса, сырье которых целесообразно использовать как камнесамоцветное, пространственно приурочены к докембрийским образованиям юго-восточной части УЩ: гранитам, пегматитам, гнейсам, мигматитам и тектонитам. Разработана генетическая классификация проявлений цветного жильного кварца, которая может быть использована для выявления перспективных участков в других районах УЩ. Проявления нового вида камнесамоцветного сырья – сине-черного кварца тектоно-метасоматических зон – пространственно и генетически приурочены к зоне тектонического контакта измененных ультрабазитов и гранитов, их образование связано с проявлением низкотемпературного щелочного метасоматоза. Окраска кварца обусловлена наличием множественных включений щелочного амфибола (рибекита). Геологические критерии качества кварца и масштабы распространения декоративных разновидностей определяются региональной позицией, петрографическим составом вмещающих пород, структурно-тектоническими, метаморфическими, метасоматическими, генетическими и возрастными факторами. Важная роль в формировании качественных показателей кварцевого сырья принадлежит эпигенетическим преобразованиям: механической деформации и перекристаллизации. Наличие трещиноватости, газово-жидких и минеральных включений обуславливают разнообразие цвета и рисунка, степени полируемости цветного кварца. Геммологическими показателями качества кварца являются его декоративные, технологические и потребительские свойства. Цвет, прозрачность и способность принимать зеркальную полировку обуславливают эстетическое восприятие изделия; твердость – вид инструментов обработки; трещиноватость, размер и форма образца – форму и размер изделия. Потребительские свойства обеспечивают безопасность использования кварцевого сырья при изготовлении изделий. Комплекс геммологических характеристик цветного кварца специфичен для каждого генетического типа проявлений, что позволяет на начальных стадиях изучения территории прогнозировать качество сырья. В условиях становления рыночных отношений в экономике страны попутная добыча цветного кварца проявлений юго-восточной части УЩ может обеспечить прибыль при относительно небольших затратах времени и средств на их разведку и освоение.
The dissertation is devoted to the development and justification of geological and gemological criteria for assessing the quality of vein quartz, causing the grade and direction of its application, based on a comprehensive study of its properties. Manifestations of the color of vein quartz are promising for use as a gemstone raw material, spatially and genetically confined to the Precambrian formations and Middle Pridneprovie and Priazovsky megablocks in Ukrainian Shield: granites, pegmatites, tectonites and gneiss-migmatites. Geological criteria of quality quartz and magnitude of the ornamental varieties are determined by the structural-tectonic, lithological, genetic and age factors. Important role in shaping the quality indicators belongs epigenetic transformation of raw materials. Gemological quality indices of quartz are its decorative and technological properties. Color, clarity and ability to take mirror polish determine the aesthetic perception of the product; toughness - the kind of processing tools; fracture, the size and shape of the sample - size and shape of the product.
Баран, Андрій Миколайович. „Геологія сублужних і лужних базит-ультрабазитів Новоград-Волинського блоку (Волинський мегаблок Українського щита)“. Diss. des Kandidaten der geologischen Wissenschaften, КНУТШ, 2012.
Den vollen Inhalt der Quelle findenЦибульський, Віталій Олександрович. „Комплексна геолого-геофізична модель нижньомайкопських відкладів Прикерченського шельфу“. Diss. des Kandidaten der geologischen Wissenschaften, М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2013.
Den vollen Inhalt der Quelle findenАндрєєва, О. О. „Геолого-економічний аналіз мінерально-сировинної бази бентонітових глин України“. Diss. des Kandidaten der geologischen Wissenschaften, КНУТШ, 2011.
Den vollen Inhalt der Quelle findenШакиров, Р. А. „Оптимизированная технология заканчивания скважин в осложненных геолого-технических условиях“. Thesis, Научний центр нелинейной волновой механики и технологии РАН (НЦ НВМТ РАН) г. Москва, 2011. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/1900.
Der volle Inhalt der QuelleВунда, Тінта Мануел, Тинта Мануэл Вунда und T. M. Vunda. „Особливості геології, речовинного складу і перспективи алмазоносності кімберлітів трубки Лорелей (Ангола)“. Thesis, Видавництво НГУ, 2010. http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/121.
Der volle Inhalt der QuelleДиссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.11 − геология металлических и неметаллических полезных ископаемых. Национальный горный университет. Днепропетровск, 2010.
Дисертація присвячена обґрунтуванню геологічних чинників, що обумовлюють алмазоносність кімберлітової трубки Лорелей на базі комплексного вивчення речовинного складу кімберлітів і закономірностей розподілу мінералів-супутників алмазу в діатремі. Кімберліти на території Анголи відкриті порівняно недавно й дотепер вони залишаються одними з найменш вивчених порід як джерела корінних промислових алмазів. Геологорозвідувальні та науково-дослідні роботи, проведені на території північної частини Ангольського щита (район Муссенде), показали, що в досліджуваному районі є кімберлітові трубки, які потребують детального комплексного вивчення та оцінки їх алмазоносності. Місцезнаходження кімберлітових тіл контролюється розламами північно-західного і північно-східного напрямків і просторово приурочене до зон їх перетинання. Встановлено, що за генетичним типом кімберліти трубки Лорелей поділяються на карбонатитові, базальтоїдні та слюдяні. Наявність кременисто-карбонатних порід у верхніх частинах трубки (реліктів кратерних утворень) дозволяє зробити висновок про відносно невеликий ерозійний зріз. Кімберліти сформувалися у результаті магматичного, пневматолітового і автометасоматичного геологічних процесів згідно з встановленими типоморфними особливостями мінералів-супутників алмазу (граната, клінопіроксену, пікроільменіту, пірита, шпінелідів). Уперше встановлено, що кімберліти трубки Лорелей – продукти двох етапів виверження. Кожен вид кімберлітів має специфічний речовинний склад і різну продуктивність на алмази. Результати статистичного аналізу даних речовинного складу МСА визначили значущу і високу кореляцію з відомими алмазними родовищами (Камачія, Катока), а також найбільш перспективні ділянки для виявлення алмазів з високими якісними характеристиками.
Диссертация посвящена обоснованию геологических факторов алмазоносности кимберлитов трубки Лорелей (район Муссенде), как источника коренных алмазов северо-западной части Анголы на основании комплексного исследования вещественного состава кимберлитов и закономерностей распределения минералов-спутников алмаза в диатреме. Геологоразведочные и научно-исследовательские работы, проведенные на территории северной части Ангольского щита, показали, что кимберлиты района требуют детального изучения минералого-петрографического состава и установления вещественно-индификационных параметров. Местонахождение кимберлитовых тел контролируется разломами северо-западного и северо-восточного направлений и пространственно определяется зонами их пересечения. Кимберлиты трубки Лорелей по минералого-петрографическим характеристикам подразделяются на карбонатитовые, базальтоидные и слюдяные. Наличие кремнисто-карбонатных пород в верхних частях трубки (реликтов кратерных образований) позволяет сделать вывод о ее небольшом эрозионном срезе. В кимберлитах трубки Лорелей установлен широкий спектр изменения состава гранатов: от низкохромистых (эклогитовых) до высокохромистых (лерцолитовых и гарцбургит-дунитовых) парагенезисов. Выделено три вида гранатов по цвету – фиолетово-красный, красный и коричневый. Для первых характерны расплавные включения, для вторых – минеральные включения (рутил, пироксен, биотит), третьих – нитевидные трудно диагностируемые включения. Алмазы трубки Лорелей представлены ромбодедекаэдрами и их осколками. Кимберлитовое тело Лорелей сложено продуктами двух этапов извержения, о чем свидетельствуют петрохимические особенности минералов-спутников алмаза (граната, хромшпинели, пироксена, пикроильменита) и наличие в брекчиевидных кимберлитах автолитов (включения кимберлита ранних генераций). Статистический анализ позволил определить значимую и высокую корреляцию с известными алмазными месторождениями (Камачия, Катока), а также наиболее перспективные участки выявления алмазов с высокими качественными характеристиками.
The thesis is devoted to a comprehensive study of the material composition of kimberlite district Mussende (Angola). Exploration and research work conducted in the northern Angolan shield, showed that in the study area there are kimberlites, which require detailed study and evaluation of their diamonds. The criteria for the location of kimberlite bodies in the study area are the faults of the north-western and north-north-easterly direction, which are spatially confined to zones of intersection of faults. By genetic type kimberlites pipes Lorelei divided into: carbonatite, basalt and mica. The presence of siliceous-carbonate rocks in the upper parts of the tube Lorelei suggests its small erosion cut. According to the study of minerals satellites diamond (garnet, clinopyroxene, pikroilmenit, pyrite, spinelides) in kimberlites divided into the following geological processes: magma, pneumatolytic, autometasomatic secondary. For the first time found that the kimberlites of Lorelei pipe are products of the two phases of the eruption. They have a specific material composition and productivity of different diamonds. This is evidenced avtolity typomorphic signs and minerals satellites diamond. The statistical analysis allowed to identify significant and high correlation with the know diamond fields (Camacho, Katoka) and the most promising areas for discovery of diamonds with high quality characteristics.
Лижаченко, Наталія Миколаївна. „Геолого-економічні аспекти графітовидобування в Україні на прикладі Завалівського родовища“. Diss. des Kandidaten der geologischen Wissenschaften, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Геол. ф-т, 2014.
Den vollen Inhalt der Quelle findenBücher zum Thema "Геология"
Бондарев, В. П. Геология. Москва: ФОРУМ; ИНФРА-М, 2007.
Den vollen Inhalt der Quelle findenЛеонов, Г. П. Историческая геология. Москва: Московский университет, 1985.
Den vollen Inhalt der Quelle findenБелый, Л. Д. Инженерная геология. Москва: Высшая школа, 1985.
Den vollen Inhalt der Quelle findenКеннетт, Дж. П. Морская геология. Bd. 2. Москва: Мир, 1987.
Den vollen Inhalt der Quelle findenКеннетт, Дж. П. Морская геология. Bd. 1. Москва: Мир, 1987.
Den vollen Inhalt der Quelle findenХосино, М. Морская геология. Москва: Недра, 1986.
Den vollen Inhalt der Quelle findenГаврилов, В. П. Общая и историческая геология и геология СССР. Москва: Недра, 1989.
Den vollen Inhalt der Quelle findenБуалло, Г. Геология окраин континентов. Москва: Мир, 1985.
Den vollen Inhalt der Quelle findenБойцов, В. Е. Геология месторождений урана. Москва: Недра, 1989.
Den vollen Inhalt der Quelle findenУотсон, Д. Геология и человек. Ленинград: Недра, 1986.
Den vollen Inhalt der Quelle findenBuchteile zum Thema "Геология"
Лазић, Биљана, Александра Томашевић und Михаило Шкорић. „Дигиталне библиотеке у рударству и геологији са посебним освртом на представљање сиве литературе“. In Научна конференција Библиоинфо — 55 година од покретања наставе библиотекарства на високошколском нивоу, Београд 18. мај 2017., 149–58. Београд: Филолошки факултет Универзитета у Београду, 2017. http://dx.doi.org/10.18485/biblioinfo.2017.ch13.
Der volle Inhalt der QuelleВербин, О. Г. „ЗЕМЛЯКОВ БОРИС ФЕДОРОВИЧ, "II Международная конференция «Археология Арктики»"“. In II Международная конференция «Археология Арктики», 147. ФГУП «Издательство «Наука», 2022. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610893052.
Der volle Inhalt der QuelleЛутфуллин, Роман Назифович. „ГЕОЛОГИЯ: ИСТОРИЯ, РОЛЬ И ЗНАЧЕНИЕ В СИСТЕМЕ НАУК“. In ГЕОЛОГИЯ: ИСТОРИЯ, РОЛЬ И ЗНАЧЕНИЕ В СИСТЕМЕ НАУК. ICSP «NEW SCIENCE», 2021. http://dx.doi.org/10.46916/01072021-2-978-5-00174-281-4.
Der volle Inhalt der QuelleКомлев, В. Н. „Глубинный ядерный могильник в России: уникальное негативное несоответствие канонам, "Современные исследования трансформации криосферы и вопросы геотехнической безопасности сооружений в Арктике"“. In Современные исследования трансформации криосферы и вопросы геотехнической безопасности сооружений в Арктике Под ред. В.П.Мельникова и М.Р. Садуртдинова, 202. Правительство Ямало-Ненецкого автономного округа, 2021. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610848053.
Der volle Inhalt der QuelleЖикаляк, М. В. „СТІЙКІСТЬ ГАЛУЗІ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ“. In МАТЕРІАЛИ IV МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ГІРНИЧОЇ ГЕОЛОГІЇ ТА ГЕОЕКОЛОГІЇ» (Київ, 28 – 29 листопада 2023 р.). Київ, Україна: State Institution «Scientific Center of Mining Geology, Geoecology and Infrastructure Development of NAS of Ukraine», 2023. http://dx.doi.org/10.59911/conf.mpmgg.2023.24.
Der volle Inhalt der QuelleЕфименко, С. В., und В. Н. Ефименко. „Обеспечение эксплуатационной надёжности линейных объектов транспортной инфраструктуры в природных условиях Ямало-Ненецкого автономного округа, "Современные исследования трансформации криосферы и вопросы геотехнической безопасности сооружений в Арктике"“. In Современные исследования трансформации криосферы и вопросы геотехнической безопасности сооружений в Арктике Под ред. В.П.Мельникова и М.Р. Садуртдинова, 125. Правительство Ямало-Ненецкого автономного округа, 2021. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610848031.
Der volle Inhalt der QuelleЛизун, О. Ю. „ВПЛИВ ГЕОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНИХ УМОВ НА ПЛАНУВАЛЬНУ СТРУКТУРУ КИЄВА“. In МАТЕРІАЛИ IV МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ГІРНИЧОЇ ГЕОЛОГІЇ ТА ГЕОЕКОЛОГІЇ» (Київ, 28 – 29 листопада 2023 р.). Київ, Україна: State Institution «Scientific Center of Mining Geology, Geoecology and Infrastructure Development of NAS of Ukraine», 2023. http://dx.doi.org/10.59911/conf.mpmgg.2023.28.
Der volle Inhalt der QuelleЩЕРБИНИНА, Г. П. „РЕКОНСТРУКЦИЯ ТЕКТОНИЧЕСКИХ ЭЛЕМЕНТОВ ПО РЕЗУЛЬТАТАМ КОМПЛЕКСНОЙ ИНТЕРПРЕТАЦИИ ГЕОЛОГО-ГЕОФИЗИЧЕСКИХ ДАННЫХ“. In СТРАТЕГИЯ И ПРОЦЕССЫ ОСВОЕНИЯ ГЕОРЕСУРСОВ, 167–72. Горный институт УрО РАН, 2018. http://dx.doi.org/10.7242/gdsp.2018.16.44.
Der volle Inhalt der QuelleЗадорожная, Н. А., Г. Е. Облогов und А. А. Васильев. „Содержание метана в многолетнемерзлых, периодически оттаивающих породах и подземных льдах в районе Марре-Сале (западное побережье полуострова Ямал) и устья реки Печора, "Современные исследования трансформации криосферы и вопросы геотехнической безопасност“. In Современные исследования трансформации криосферы и вопросы геотехнической безопасности сооружений в Арктике Под ред. В.П.Мельникова и М.Р. Садуртдинова, 157. Правительство Ямало-Ненецкого автономного округа, 2021. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610848040.
Der volle Inhalt der QuelleРыбалко, А. Г. „ПЕРСПЕКТИВЫ ОБНАРУЖЕНИЯ ОБЪЕКТОВ ПОЗДНЕГО ПАЛЕОЛИТА В НИЗОВЬЯХ РЕКИ ОБИ, "II Международная конференция «Археология Арктики»"“. In II Международная конференция «Археология Арктики», 11. ФГУП «Издательство «Наука», 2022. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610893002.
Der volle Inhalt der QuelleKonferenzberichte zum Thema "Геология"
Захаров, М. С., und Е. М. Пашкин. „Инженерная геология и инженерно-геологические изыскания: о настоящем, прошлом и будущем“. In Наука России: Цели и задачи. НЦ "LJournal", 2021. http://dx.doi.org/10.18411/sr-10-04-2021-46.
Der volle Inhalt der QuelleАкималиев, С. А. „Геология золоторудного месторождения Иштамберды“. In Научные тенденции: Вопросы точных и технических наук. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-12-12-2017-08.
Der volle Inhalt der QuelleКозырева, Е. А. „Ближние усадьбы высшей знати, как феномен историко-градостроительной жизни Санкт-Петербурга, на примере усадьбы Державина“. In Научные тенденции: Архитектура, География, Геология. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-28-10-2017-01.
Der volle Inhalt der QuelleМатвеев, М. Г., und В. А. Сбеглов. „Альтернативы пространственной организации городов“. In Научные тенденции: Архитектура, География, Геология. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-28-10-2017-02.
Der volle Inhalt der QuelleНайденова, И. В. „Преемственность процессов модернизации аграрного сектора г. Корочи в рамках концепции развития агропромышленного комплекса Белгородской области“. In Научные тенденции: Архитектура, География, Геология. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-28-10-2017-03.
Der volle Inhalt der QuelleПешкова, Д. А. „Выявление проблем типологического разнообразия городского жилья для людей пенсионного возраста“. In Научные тенденции: Архитектура, География, Геология. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2017. http://dx.doi.org/10.18411/spc-28-10-2017-04.
Der volle Inhalt der QuelleП. Ампилов, Ю., und А. А. Герт. „Новый учебный курс «Экономическая геология» в системе высшего университетского образования“. In Geomodel 2006 - 8th EAGE science and applied research conference on oil and gas geological exploration and development. European Association of Geoscientists & Engineers, 2006. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.201404024.
Der volle Inhalt der QuelleПрийменко, Владимир Валерьевич, Антон Николаевич Глухов, Марина Ивановна Фомина, Вячеслав Васильевич Акинин, Татьяна Ивановна Михалицына und Ольга Тарасовна Соцкая. „ВОЗРАСТ, ГЕОЛОГИЯ И ВЕЩЕСТВЕННЫЙ СОСТАВ ЗОЛОТО-РЕДКОМЕТАЛЛЬНОГО МЕСТОРОЖДЕНИЯ ПЕРЕКАТНОЕ (МАГАДАНСКАЯ ОБЛАСТЬ)“. In ГЕОЛОГИЯ И МИНЕРАЛЬНО-СЫРЬЕВЫЕ РЕСУРСЫ СЕВЕРО-ВОСТОКА РОССИИ. Якутск: Северо-Восточный федеральный университет имени М.К. Аммосова, 2022. http://dx.doi.org/10.52994/9785751332846_2022_47.
Der volle Inhalt der QuelleОтмас, А. А., Ан А. Отмас, Е. И. Грохотов und Г. А. Григорьев. „Сланцевые толщи Калининградской области – геология, моделирование, ресурсный потенциал и перспективы освоения“. In EAGE/SPE Workshop on Shale Science 2017. Netherlands: EAGE Publications BV, 2017. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.201700209.
Der volle Inhalt der QuelleТравин, В. В. „ГЕОЛОГИЯ И МИНЕРАЛОГИЯ ЭКЛОГИТИЗИРОВАННЫХ БАЗИТОВ РАЙОНА СЕЛА ГРИДИНО, БЕЛОМОРСКИЙ ПОДВИЖНЫЙ ПОЯС“. In XIII General Meeting of the RMS combined with the Fedorov Session. LEMA, 2021. http://dx.doi.org/10.30695/zrmo/2021.2.012.
Der volle Inhalt der QuelleBerichte der Organisationen zum Thema "Геология"
Паранько, Ігор Степанович. Антропогенна геологія – альтернатива екологічній геології. КДПУ, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5234.
Der volle Inhalt der QuelleПаранько, Ігор Степанович, І. Сіворонов und О. Мамедов. Геологія з основами геоморфології. Мінерал, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4973.
Der volle Inhalt der QuelleПаранько, Ігор Степанович, І. Сіворонов und О. Мамедов. Геологія з основами геоморфології. Мінерал, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4973.
Der volle Inhalt der QuelleПаранько, Ігор Степанович. Антропогенна геологія – мета і задачі. КДПУ, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4970.
Der volle Inhalt der QuelleПаранько, Ігор Степанович. Антропогенна геологія – мета і задачі. КДПУ, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4970.
Der volle Inhalt der QuelleХолошин, Ігор Віталійович. Применение GPS при проведении геолого-технологического картирования месторождений полезных ископаемых. КДПУ, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3937.
Der volle Inhalt der QuelleБабаянц, П. С., Ю. И. Блох, А. А. Булычев, С. Г. Бычков, В. Н. Глазнев, А. С. Долгаль, Д. Ф. Калинин et al., Hrsg. Вопросы теории и практики геологической интерпретации гравитационных, магнитных и электрических полей. Вып. 1 (46). ГИ УрО РАН, ПГНИУ, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3618.
Der volle Inhalt der QuelleПаранько, Ігор Степанович. Історія геологічного розвитку території Криворіжжя. КДПУ, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5070.
Der volle Inhalt der QuelleХолошин, Ігор Віталійович, Борис Іванович Пирогов und Олександр Миколайович Трунін. Онтогения ассоциаций магнетит-апатит-бадделеит маложелезистых руд Ковдорского комплексного месторождения. Наукова думка, 1988. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4114.
Der volle Inhalt der QuelleХолошин, Ігор Віталійович, Борис Іванович Пирогов und Олександр Миколайович Трунін. Онтогения ассоциаций магнетит-апатит-бадделеит маложелезистых руд Ковдорского комплексного месторождения. Наукова думка, 1988. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4114.
Der volle Inhalt der Quelle